МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки й менеджменту
Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності
/
Лабораторна робота №2
На тему: «Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності»
Варіант №1
Мета роботи: вивчення структури класифікатора товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) і принципів класифікації і кодування. Ознайомлення і володіння технологією визначення коду товару у відповідності з українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності. Отримати знання і навички пошуку необхідної інформації з використанням інтернет-ресурсів.
Завдання:
1. Вивчити роботу порталів, які надають інформацію про УКТЗЕД та товарознавчі характеристики товарів.
2. Перелічити і описати класифікацію і асортимент зазначеного товару.
3. Підготувати лабораторну роботу.
Порядок виконання завдання:
1. Ознайомитися зі структурою і змістом сайтів, які місять необхідну інформацію.
2. Вивчити роботу порталів.
3. Знайти і включити у звіт класифікацію і асортимент товарів згідно завдання.
4. Визначити код товару згідно УКТ ЗЕД і зобразити його у вигляді двох схем (Борошно пшеничне).
5. Оформити відповідні бланки класифікаційного рішення.
XXXXXX XX X X
НГС гр.
НЄС позиція
НСНД субпозиція
Н України підсубпозиція
НГС номенклатура Гармонізованої системи
НЄС – номенклатура європейського союзу
НСНД – номенклатура СНД
Н України – номенклатура України.
6. Знайти і включити у звіт основні товарознавчі характеристики заданого товару.
7. Знайти і включити у звіт основні відомості про експертизу заданого товару.
8. В лабораторну роботу включити копії вікон, які оформлюються як рисунки.
9. Для отримання додаткових балів (виконувати це не обов’язково) визначити код того ж самого товару в національній кодифікації для Росії
Хід роботи:
У даній роботі слід використовувати такі сайти як:
http://ares.ua
/
http://www.diua.com.ua
/
http://sfs.gov.ua
/
http://vobu.ua
/
Дані портали створені для ознайомлення і надання інформації про роботу митних органів, а також таких послуг як:
митно-брокерські послуги в різних містах України,
сертифікація,
визначення коду товару,
формування та оформлення повного пакету документів,
отримання дозвільних документів,
митне декларування вантажів у митниці,
митне очищення,
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) – товарна номенклатура, в основу якої закладена Гармонізована система опису та кодування товарів (ГС) і Комбінована номенклатура Європейського Співтовариства (КН ЄС).
Товари, що обертаються у світовій торгівлі та класифіковані у Товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), поділено на шість рівнів класифікації, де найвищими є 21 розділ, що далі поділяються на 97 груп, 33 підгрупи, 1241 товарну позицію, 3558 підпозицій та 5019 субпозицій.
Основою побудови УКТ ЗЕД виступає сукупність різних ознак товарів.
Формування розділів відбувається на підставі походження товару, матеріалу, призначення та хімічного складу.
За походженням розділи І, ІІ, V.
За матеріалом розділи VІІІ, ХІ, ХІV, ХV.
За призначенням розділи ІV, ХІ, ХІІ, ХVІ, ХХІ.
За хімічним складом розділи ІІІ VІ, VІІ.
3.Класифікація і асортимент товару: Борошно пшеничне
/
Визначаємо код товару згідно УКТ ЗЕД
Борошно пшеничне, якщо з твердої пшениці :1101001100
110100 11 0 0 11 0100 11 00
НГС гр.
НЄС позиція
НСНД субпозиція
Н України підсубпозиція
НГС номенклатура Гармонізованої системи
НЄС – номенклатура європейського союзу
НСНД – номенклатура СНД
Н України – номенклатура України.
Товарознавча характеристика борошна
Вид борошна визначається культурою, з котрої воно вироблене – пшеничне, житнє і т. д. Борошно спеціального призначення – рисове, гречане, горохове, ячмінне, вівсяне, соєве.
Тип борошна залежить від його призначення, воно буває: хлібопекарним, макаронним, кондитерським. З жита та тритікале отримують лише борошно хлібопекарне. Соєве борошно виробляють трьох типів –незнежирене, напівзнежирене й знежирене.
Товарний ґатунок борошна залежить від технології переробки зерна. Хлібопекарне борошно виробляють з пшениці. Пшеничне борошно буває у вигляді крупітчатки, вищого, першого другого і обойного ґатунку. Макаронне борошно –з твердої пшениці вищого ґатунку. Житнє борошно та з тритікале поділяють на три ґатунки: сіяне, обдирне та обойне.
Пшеничне борошно – характеризується харчовою цінністю, завдяки високому вмісту крохмалю(66-79%) і білку(12-15,5%). Зольність борошна збільшується, по мірі зниження ґатунку. В звичайного вона складає 1,85%, у вищого ґатунку- 0,80. В пшеничному борошні крім зольності нормують крупність помелу, вологість( не більше 15%)кількість металодомішків, клейковину та забрудненість шкідниками хлібних запасів. Борошно не повинно мати сторонніх домішок, запахів. При оцінці її встановлюють відсутність при розжовуванні хрускоту на зубах. Колір питлівки(крупітчатки) — білий або кремовий з жовтим відтінком
Борошно вищого ґатунку — біла про кремовим відтінком, першого — біла з жовтуватим відтінком, другого — біла, шпалерного — біла з сіруватим відтінком. Вміст сирої клейковини в питлівці 30%, у вищому сорті — 28, в 1 — 30, 2-м — 25, шпалерною — 20%. Якість клейковини визначають за кольором муки, запаху, пружності, еластичності і розтяжності. Клейковина хорошої якості має білий з жовтуватим відтінком колір, розтяжність шматочка тіста не більше 10 див.
По розтяжності клейковину ділять на три групи: міцна (розтяжність 8—10 см), середня (11—16 см), слабка (більше 16 см). Зольність її, в перерахунку на суху речовину, не більше 1%, клейковини 25%, якість клейковини — 2-а група.
Колір борошна вищого ґатунку завжди світліше 1-го. Вищий ґатунок має білий до ясно-жовтого колір, а 1-й — ясно-жовтий до темно-кремового (у незнежиреної муки ясно-жовтий до кремового і жовтий до ясно-бурого) відповідних сортів напівзнежиреної муки. Мука знежирена вищого сорту має білий колір, а 1 -го — жовтий. Вид борошна і ґатунок визначають зміст соєвого жиру— 17% (у незнежиреного) і менше 2% (у знежиреного) і відповідно клітковина 3,5; 4,5; 4,5 і 5%. Вологість борошна не повинна перевищувати 15%. Нормують величину помелу для всіх видів і сортів соєвого борошна.
При зберіганні борошна різних видів і ґатунків відбуваються біохімічні процеси, які спочатку сприяють поліпшенню його якості, а потім воно погіршується. Поліпшуючим моментом є дозрівання борошна, яке приводить до підвищення хлібопекарських властивостей.
Вважається, що термін дозрівання борошна — 30-60 діб. при температурі 20°С. При тривалому зберіганні борошно охолоджують до 2°С, що затримує його дозрівання на два роки. Прискорює дозрівання борошна метод керування теплим повітрям протягом 6 ч. Дозрівання житнього борошна відбувається при температурі 20°С протягом 15-30 тижнів. Доспіле борошно якийсь час зберігає хлібопекарські властивості, потім спостерігається зниження якості (перезрівання).
Злежування борошна, що зберігається в мішках в штабелях, характерне в основному для нижніх рядів. Злежування — це втрата сипучості борошна під час зберігання при вологості більше 14%. Таке борошно після розпушування можна використовувати.
При зберіганні мішки з борошном (крупою) укладають на підтоварники і штабелі заввишки 6—14 рядів. Відстань між штабелями і від штабелю до стіни повинна бути відповідно не менше 50 і 75 см. Для попередження злежування мішки з борошном (крупою) періодично перекладають. Підмочену крупу і борошном висипають з мішків і сушать.
Борошно (крупу), заражену сільськогосподарськими шкідниками, направляють на знезараження. Досягається це просіюванням, витримкою при низькій (-5°С) температурі або високою (50—55°С). Після чого продукт очищають від шкідників. Борошно надійно і тривалий час зберігають при температурах нижче 10°С. Шпалерне борошно зберігають довше, в ньому малий зміст жиру і воно практично не згіркне. Житнє борошно зберігають 6—8, кукурудзяне і соєве 3—4 міс. Зниження температури до 0°С дозволяє збільшити термін зберігання борошна в 2—3 рази. Якщо умови зберігання його перешкоджають розвитку шкідників хлібних запасів, термін використання збільшується до двох років і більш. За борошном, що знаходиться на зберіганні, здійснюється постійний контроль: перевіряють температуру, вологість, свіжість, зараженість комахами. Результати спостережень заносять в журнал.
Основні відомості про експертизу заданого товару.
Для лабораторного дослідження борошна від кожної партії відбирають спочатку вихідний, а потім “середній” зразок. Як вихідний, так і “середній” зразки повинні відображати якість всієї партії борошна.
Відбір вихідного зразка проводять спеціальним інструментом — щупом. Борошно вихідного зразка ретельно перемішують і від нього відбирають “середню” пробу для відправки в лабораторію. Вага “середнього” зразка повинна складати 400—500 г. Зразок борошна направлений у лабораторію обов’язково супроводжують відповідним документом.
Органолептичне дослідження борошна
Колір. Для визначення кольору борошна пробу, що складається з 3—5 г, насипають на рівну, добре освітлену поверхню (краще всього на чорний папір) і при денному освітленні порівнюють з еталонною пробою борошна такого ж сорту. Обидва зразки розрівнюються, щільно спресовуються за допомогою металевої пластинки або шпателя таким чином, щоб шар борошна складав 3—4 см.
Запах. Для визначення запаху 3—4 г борошна насипають на долоню, зігрівають диханням і після цього визначають запах. Існує і дещо інший спосіб: невелику кількість борошна насипають у склянку, обливають водою, що має температуру 50—60°С, і визначають запах.
Смак. Смак (нормальний, приємний, гіркий, солодкий та ін.) і можливі присмаки (пріснуватий, солодкуватий, кислуватий та ін.) визначають при повільному жуванні щіпки борошна.
Фізико-хімічне дослідження борошна
Визначення кислотності борошна
Кислотність борошна зумовлена наявністю у ньому різноманітних мінеральних кислот, фосфатів або інших фосфорвміщуючих речовин. Крім того, в умовах тривалого зберігання можливими є зміни у складі білків та жирів, кінцевим результатом яких є накопичення жирних кислот, вільних оксикислот та кетокислот, які підвищують кислотність борошна.
Для визначення кислотності відважують 5 г борошна і насипають у конічну колбу, в яку заздалегідь наливають за допомогою мірного циліндра 50 мл дистильованої води, збовтують, доливають 5 крапель 1% спиртового розчину фенолфталеїну та титрують 0,1 н. розчином їдкого натрію, до появи рожевого забарвлення, що не зникає протягом однієї хвилини. Для зручності визначення розчин, який титрують, порівнюють з контрольним, взятим до титрування.
Кислотність борошна виражається у градусах кислотності (°), які визначаються кількістю мілілітрів 1 н. розчину їдкого натрію, витраченого на нейтралізацію кислот, що містяться у 100 г борошна.
Для розрахунку кислотності перемножують отриманий результат на 20 (перерахунок на 100 г борошна) і ділять на 10 (перерахунок на 0,1 Н розчину лугу на 1 Н).
Згідно з вимогами Державного стандарту кислотність пшеничного борошна 1 сорту повинна становити до 2,5°, пшеничного борошна 2 сорту — до 4,5°, житнього борошна — до 6,0°.
Визначення клейковини борошна
Клейковина являє собою білкову речовину, що входить до складу пшеничного борошна і зумовлює його хлібопекарські властивості. Слід відмітити, що клейковина вміщує дві білкові речовини: гліадін та глютенін, які набухаючи у водному середовищі, переходять в колоїдний стан. Рідкий гель гліадін з’єднує набухлі частинки глютеніна, утворюючи в’язку масу — клейковину.
Для визначення клейковини відважують 10 — 25 г борошна. Наважку висипають у фарфорову чашку, додають до неї 10 — 15 мл води кімнатної температури і пальцями змішують у чашці тісто. Змішування проводять до одержання однорідної маси. Після цього тісто залишають у стані спокою на 30 хвилин, протягом яких відбувається рівномірне просочування борошна водою і набухання його частинок. Потім тісто загортають в тонку тканину і промивають водою кімнатної температури, розминаючи руками до тих пір, поки промивна вода не стане прозорою. В тканині залишається клей-ковина, яку добре віджимають фільтровальним папером та зважують у сирому вигляді.
Розрахунки проводять за формулою (1):
mкл.
К = ——— · 100% ; (1)
m бор.
де К — кількість клейковини (%);
m кл. — маса клейковини (г);
m бор. — маса борошна (г).
Згідно з вимогами Державного стандарту у пшеничному борошні 1 сорту клейков-инни повинно бути не менш, ніж 30%, у пшеничному борошні 2 сорту — не менш, ніж 20%
Визначення борошняних шкідників
Борошно у кількості 1 кг розсипають тонким шаром на гладенькому папері або склі і ретельно продивляються неозброєним оком. Таким чином можна визначити наявність у борошні таких шкідників, як борошняна вогнівка, комірна міль, мавританська кузька, великий борошняний хрущ.
Для виявлення у борошні більш дрібних шкідників пробу просівають через сито з отворами діаметром 1,5 мм і візуально або за допомогою мікроскопу проводять спостереження за рухами борошняних шкідників. Теж саме можна зробити, розсипавши на дошці пробу борошна і спостерігаючи за появою на її поверхні місць розпушування.
Визначення металевих домішок
Для визначення наявності металевих домішок 1 кг борошна розсипають на гладенький поверхні стола шаром, який складає 0,5 см і над ним, на відстані 1—2 см, декілька разів у різних напрямках проводять магнітом. Далі борошно перемішують і знову декілька разів проводять магнітом у різних напрямках.
Згідно з вимогами Державного стандарту у борошні не допускається наявність металевих частинок у кількості більш, ніж 3 мг/кг та величиною понад 0,3 мм.
Частинки із загостреннями краями, голкоподібної форми відмічаються особливо. Борошно з наявністю металодомішок указаної величини і форми вважається непридатним до подальшої реалізації навіть тоді, коли загальна кількість металевих домішок не перевищує граничної величини. Партія подібного борошна перед використанням обов’язково повинна бути пропущена через магнітовловлювач
/
9.Класифікація і асортимент товару: Борошно пшеничне в Росії
/
Визначаємо код товару згідно ТН ВЕД
Борошно пшеничне, якщо з твердої пшениці :1101001100
Висновки
Виконуючи лабораторну роботу навчилася розрізняти структури класифікатора товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) і принципів класифікації і кодування. Навчилася визначати код товару у відповідності з українським та російським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності. Отримала знання і навички пошуку необхідної інформації з використанням інтернет-ресурсів.
Таким чином, в УКТ ЗЕД підсубпозиція складається з 10 знаків (цифр), з яких перші шість цифр збігаються з назвою субпозиції з НГС. Чотири останні цифри УКТ ЗЕД означають глибшу деталізацію субпозиції.
Крім того, виконуючи лабораторну роботу я дійшла висновку, що митна діяльність тісно пов’язана з документацією і експертизами. Оскільки щоб експортувати чи імпортувати товар потрібно мати пакет документів до якого входить експертиза з детальним описом товару.