Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Методичні вказівки КР СП
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
О
Факультет:
Механіко технологічний
Кафедра:
Кафедра програмного забезпечення
Інформація про роботу
Рік:
2015
Тип роботи:
Методичні вказівки до курсової роботи
Предмет:
Системне програмування та операційні системи
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Кіровоградський національний технічний університет
Механіко-технологічний факультет
Кафедра програмного забезпечення
Методичні вказівки до курсового проектування з системного програмування
для студентів напряму підготовки 6.050102 “Комп’ютерна інженерія”
Розробив:
Доцент Коваленко О.В.
ст. викл. Левошко О.Л.
викл.КонстантиноваЛ.В.
Затверджено
на засіданні кафедри
програмного забезпечення
протокол № від
Кіровоград 2015
Зміст
Стор.
1
Загальні положення..........................................................................................
3
2
Тематика курсових робіт……..........................................................................
5
3
Обов’язки студентів та осіб відповідальних за організацію та проведення курсового проектування.........................................................
5
4
Структура і обсяг курсової роботи...............................................................
7
5
Основні етапи курсового проектування......................................................
11
6
Вимоги до оформлення текстових документів пояснювальної записки.....
11
7
Оформлення програм і програмних документів...........................................
22
8
Оформлення графічних матеріалів. Умовні позначення..............................
22
9
Критерії оцінювання робіт…………………………………………………..
33
10
Додатки..............................................................................................................
34
11
Рекомендована література…………………………………………………...
41
1 Загальні положення
Основною задачею курсового проектування є реалізація студентом своїх знань і практичних навичок, отриманих ним в процесі навчання курсу «Системне програмування». Формою реалізації є курсова робота, виконана у відповідності з ГОСТами, ДСТУ та вимогами, визначеними специфікою кафедри, де відбувається захист курсової роботи.
Контроль роботи по курсовому проектуванню здійснюється керівником курсової роботи.
Виконання і оформлення курсових робіт в ВНЗ здійснюється у відповідності з вимогами, встановленими державними стандартами, перерахованими в таблиці 1.
Таблиця 1 – Державні стандарти, що слід застосовувати при оформленні курсових робіт (загальний перелік)
Найменування документу
Стандарт
1 Пояснювальна записка
ДСТУ 1.5:2003 Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів
ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення
ГОСТ 2.104-2006 ЄСКД. Основні написи
ГОСТ 2.105-95 ЄСКД. Загальні вимоги до текстових документів
ГОСТ 2.106-96 ЄСКД. Текстові документи
ГОСТ 23501.4-79 САПР. Загальні вимоги до програмного забезпечення
ГОСТ 24.203-80 АСУ. Вимоги до змісту загальносистемних документів
ГОСТ 24.301-80 АСУ. Загальні вимоги до виконання текстових документів
ГОСТ 19.106-78 ЄСПД. Вимоги до програмних документів, виконаних друкованим засобом
ГОСТ 19.404-79 ЄСПД. Пояснювальна записка. Вимоги до змісту і оформлення
2 Специфікація
ГОСТ 2.106-96 ЄСКД. Текстові документи
ГОСТ 19.202-78 ЄСПД. Специфікація. Вимоги до змісту і оформлення
3 Креслення
ГОСТ 2.109-73 ЄСКД. Основні вимоги до креслень.
ГОСТ 2.119-73 ЄСКД. Ескізний робота.
ГОСТ 2.120-73 ЄСКД. Технічний робота.
ГОСТ 2.417-78 ЄСКД. Правила виконання креслень друкованих плат
ГОСТ 24.304-82 АСУ. Вимоги до виконання креслень
Продовження таблиці 1
Найменування документу
Стандарт
4 Схеми
ГОСТ 2.701-76 ЄСКД. Схеми. Вигляд і типи. Загальні вимоги до виконання.
ГОСТ 2.702-75 ЄСКД. Правила виконання електричних схем.
ГОСТ 2.708-81 ЄСКД. Правила виконання електричних схем цифрової обчислювальної техніки.
ГОСТ 2.711-82 ЄСКД. Схема ділення виробу на складники
ГОСТ 19.701-90 ЄСПД. Схеми алгоритмів і програм. Позначки умовні графічні
5 Програми і програмні документи
ГОСТ 19.101-77 ЄСПД. Вигляд програм і програмних документів
ГОСТ 19.105-78 ЄСПД. Загальні вимоги до програмних документів
ГОСТ 19.401-78 ЄСПД. Текст програми
ГОСТ 19.402-78. Опис програми
6 Опис
ГОСТ 24.204-80 АСУ. Опис постановки задачі
7 Звіт
ГОСТ 7.32-2001 ССІБВС. Звіт про науково-дослідницьку роботу. Структура і правила оформлення
Курсова робота – це робота, що призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові завдання діяльності, які, в основному, віднесені в ОКХ до проектувальної (проектно-конструкторської) та виконавської (технологічної, операторської) виробничих функцій.
Курсові роботи, як правило, виконуються за інженерними напрямами підготовки і передбачають синтез об'єкта (фізичного або ідеального) проектування (системи в широкому значенні, пристрою, технологічного процесу, комп'ютерної програми тощо), який оптимально відповідає вимогам завдання на курсову роботу.
У процесі курсового проектування студент показує свою освіченість за фахом, здатність самостійно вирішувати фахові завдання, уміння працювати з технічною літературою, нормативною документацією, комп’ютерною технікою і програмним забезпеченням, здібність аналізувати отримані результати, робити правильні висновки й узагальнення, уміння використовувати сучасні методи наукових досліджень.
Курсове проектування є самостійною роботою студентів. Мета методичних вказівок – уніфікація відображення проведених теоретичних та експериментальних досліджень відповідно до завдання з курсової роботи, правильності оформлення пояснювальної записки, доповіді та ілюстрацій для захисту.
Пам'ятайте: неправильно оформлена пояснювальна записка до захисту не допускається!
До захисту курсових робіт допускаються студенти, які в визначений термін виконали курсову роботу і успішно пройшли попередній захист. Для того, щоб курсова робота стала зразковою, вона має відповідати наступним вимогам:
– бути актуальною;
– мати мету та сформульовані задачі;
– мати практичне значення;
– використовувати коректні та адекватні методи застосування.
Залежно від характеру, складності та обсягу робіт у виконанні курсової роботи можуть брати участь один або декілька студентів. Курсова робота у цьому випадку має назву комплексна, а захист проводиться усіма співвиконавцями окремо у частині, що їх стосується.
Виконана курсова робота, підписана студентом, подається керівнику курсової роботи для перевірки і підпису.
Захист курсової роботи проходить по черзі, відповідно складеному графіку. Список складається керівником курсової роботи з урахуванням бажань студентів, які захищаються.
2 Тематика курсових робіт
Тематика курсових робіт повинна бути пов'язана:
а) з профілем науково-дослідних робіт, які проводяться на кафедрі;
б) з виконанням робіт на промисловому підприємстві, що співпадають по тематиці з профілем основної спеціальності в ВНЗ;
в) з власними науково-технічними розробками студента в області системного програмування.
Як правило тема курсової роботи повинна звучати наступним чином:
Програмне забезпечення…..(мета застосування)…(на основі чого, або для чого)
3 Обов’язки студентів та осіб відповідальних за організацію та проведення курсового проектування
Обов’язки керівника курсової роботи
Керівник курсової роботи своєчасно і якісно розробляє тематики курсових робіт з урахуванням наукової роботи студентів.
Розробляє конкретні і достатньо повні завдання на курсове проектування, рекомендує необхідну літературу і дає методичні рекомендації.
Проводить бесіди зі студентами по узгодженню завдань курсового проектування, структури курсової роботи та етапів роботи над нею. Рекомендує методики виконання розрахунків, проведення експериментів і моделювання (якщо такі передбачені завданням на курсове проектування). Надає допомогу студентам в складанні календарних планів виконання курсових робіт (Додаток В).
Здійснює безпосереднє і систематичне керівництво розробкою всіх питань курсової роботи, розвиваючи при цьому у студента навички самостійної роботи, творчі здібності і ініціативу.
Основною формою керівництва курсовим проектуванням є індивідуальна консультація. Керівник докладно консультує студентів по питанням, які виходять за межі учбових дисциплін, рекомендує доступну для них літературу. Питання, які доступно викладені в літературі, керівник рекомендує студентам проробити самостійно.
Здійснює систематичну перевірку відповідності ходу роботи студента календарному плану виконання курсової роботи, розглядає виконану частину роботи, звертає увагу на недостатню глибину опрацьованих питань. Перевіряє розділи пояснювальної записки курсової роботи в чорновому (першій редакції) вигляді по мірі їх підготовки з метою недопущення грубих помилок, які можуть призвести до невиконання завдання, надмірно збільшеного обсягу. Контролює відповідність змісту і оформлення курсової роботи завданню, вимогам стандартів ДСТУ та ГОСТів і керівним документам по курсовому проектуванню.
Підписує пояснювальну записку до курсової роботи та графічну частину після досконалої перевірки.
Обов’язки студента
Студенту представляється право вибору теми курсової роботи. Студент може запропонувати свою тему.
Якщо студент не проявив необхідної ініціативи по вибору тем в указаний термін, керівник закріплює тему курсової роботи за студентом на свій розсуд, але з урахуванням індивідуальних особливостей та ступенем його підготовки.
Студент отримує завдання на курсове проектування, збирає матеріали, необхідні для курсового проектування.
На протязі першого тижня курсового проектування студент складає календарний план виконання курсової роботи з вказівками послідовності і тривалості окремих етапів роботи і представляє його на розгляд і затвердження керівникові курсової роботи. Рекомендований зразок календарного плану, наведений в Додатку В. Після затвердження керівництвом плану роботи над курсовою роботою студент приступає до його реалізації.
В обов’язковому порядку відвідує передбачені розкладом додаткові заняття, загальні консультації, інструктажі, збори, які проводяться по плану кафедри.
Всебічно вирішує всі питання індивідуального завдання, якісно у відповідний термін виконує етапи роботи, передбачені календарним планом, а також вказівки і рекомендації керівника курсової роботи.
Оформляє графічні матеріали, пояснювальну записку, представляє на підпис керівникові курсової роботи, Курсова робота, підписана керівником, допускається до захисту.
4 Структура і обсяг курсової роботи
Пояснювальна записка курсової роботи в частині, яка відноситься до реалізації завдання (розділ 1-5), повинна мати не менше 25-30 сторінок машинописного тексту.
Структура курсової роботи:
1. Титульний аркуш (див. Додатки А, Б до методичних вказівок).
2. Завдання на курсову роботу (див. Додаток В).
3. Зміст пояснювальної записки (оформлення рамки див. в Додатку Г).
4. Пояснювальна записка (оформлення рамки див. в Додатку Г).
5. Додатки:
1) текст програми (див. Додаток М).
6. Графічні матеріали.
1) структурна схема пристрою (системи) – 1 аркуш;
2) функціональна схема пристрою (системи) – 1 аркуш;
3) діаграма процесів, які відбуваються в системі – 1 аркуш;
4) блок-схема алгоритму роботи пристрою (системи) – 1 аркуш;
5) блок-схема алгоритму роботи підпрограми (підпрограм) – 1 аркуш;
У перерахованому вище порядку пояснювальна записка зшивається.
Структура і обсяг пояснювальної записки
Вступ
Обсяг – 1 сторінка
Наводиться обґрунтування актуальності теми курсової роботи.
Розкривається сутність і сучасний стан дослідницької проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.
Розділ 1 Призначення і область застосування програми (або системи тощо)
Обсяг – 1-2 сторінки
Наводяться основні параметри (характеристики) системи, що розробляється, призначення системи і можливі області застосування.
Структура розділу:
Призначення системи
Область застосування
Розділ 2 Огляд існуючих програм (систем тощо) обґрунтування вибору принципу розробки і методики побудови системи. Вибір напрямків досліджень
Обсяг – 5-7 сторінок
Наводяться стислі характеристики існуючих систем. Наводиться аналіз їхніх властивостей. На підставі проведеного аналізу робиться висновок про доцільність (необхідність) проектування системи згідно з темою курсової роботи.
Наводиться постановка задачі щодо реалізації технічного завдання
Структура розділу:
2.1 Огляд існуючих систем, технологій, архітектур, програмних рішень по профілю теми курсової роботи
Аналіз переваг та недоліків існуючих рішень.
Обґрунтування необхідності розробки системи по темі курсової роботи з урахуванням проведеного аналізу.
Обсяг 3-5 стор.
2.2 Обґрунтування вибору засобів для побудови системи
Коротка характеристика методів, апаратних засобів та середовища розробки. Обґрунтування вибору по декільком параметрам.
Обґрунтування вибору мови програмування.
Обсяг 1 стор.
2.3 Постановка задачі по реалізації технічного завдання
Перерахування основних пунктів розробки, які визначають тему та склад курсової роботи.
Обсяг 1 стор.
Розділ 3 Опис і обґрунтування проектних рішень щодо проектування системи
Обсяг – 7-9 сторінок
Обґрунтовуються основні принципи проектування системи, методика проектування.
Описується хід теоретичної побудови моделі роботи, наводиться її обґрунтування. Робляться стислі висновки.
При необхідності наводиться математична модель розробленої системи.
В цьому розділі наводяться наступні підрозділи, що містять відповідні схеми та їх детальний опис:
Розробка структурної схеми пристрою, або системи (повна).
– Розробка функціональної схеми системи як компоненту структурної схеми (докладно).
– Діаграма процесів, які відбуваються в системі.
Розділ 4 Розрахунки і експериментальні матеріали, що підтверджують вірність проектних та програмних рішень. Реалізація роботи
Обсяг – 7-10 сторінок
Наводяться розрахунки і експериментальні матеріали, які підтверджують вірність рішень, наведених у курсовій роботі.
Наводяться алгоритми, які реалізують функціональність системи.
Розробка класів, функцій таблиць баз даних, взаємодії компонентів системи.
Реалізація зв’язних, системних та програмних інтерфейсів.
Компоновка частин системи.
Розділ 5 Впровадження системи в промислову експлуатацію
Обсяг – 1-3 сторінки
Розробляється і описується методика інтеграції компонентів роботи в існуючу систему.
В разі необхідності наводяться скриншоти розробленого програмного забезпечення (інструкція користувачу).
Розділ 6 Основні висновки
Обсяг – 1 сторінка
Містить найбільш важливі результати, одержані в курсовій роботі та практичне використання здобутих результатів.
Перелік скорочень, символів і спеціальних термінів
Наводиться перелік і розшифровка в відповідності з ГОСТами.
Список літератури
Наводиться список літератури, що використовувалася при розробці курсової роботи. (Окрім друкованих видань допускається використання електронних інформаційних джерел глобальної інформаційної мережі Internet. Проте перевагу слід надавати офіційним web-сайтам і базам даних.)
Типовий зміст пояснювальної записки курсової роботи
ВСТУП
1 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЛАСТЬ ВИКОРИСТАННЯ
1.1 Призначення системи
1.2 Область застосування
2 ПЕРЕГЛЯД АНАЛОГІЧНИХ ІСНУЮЧИХ СИСТЕМ
2.1 Огляд існуючих систем, технологій, архітектур та програмних рішень по профілю теми курсової роботи
2.2 Обґрунтування вибору засобів для побудови системи та
мови програмування
2.3 Розгорнута постановка задачі
3 ОПИС І ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ
3.1 Опис функціонування системи
3.2 Розробка структурної схеми
3.3 Розробка функціональної схеми
3.4 Розробка діаграми процесів
4 РЕАЛІЗАЦІЯ РОБОТИ. РОЗРАХУНКИ І ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ВІРНІСТЬ ПРОЕКТНИХ ТА ПРОГРАМНИХ РІШЕНЬ
4.1 Розробка блок–схем функціонування системи
4.2 Опис алгоритмів системи
5 ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ
6 ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, СИМВОЛІВ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
5 Основні етапи курсового проектування
1. Отримати тему курсової роботи або затвердити власну тему на кафедрі.
2. Отримати технічне завдання на курсову роботу у керівника курсової роботи.
3. Скласти графік виконання робіт до курсового проектування, затвердити його у керівника. Під час виконання курсової роботи кожен етап, відповідно до календарного плану, узгоджується з керівником, який робить відповідний запис у графі «Примітки» календарного плану.
4. Розпочати збір і обробку інформації згідно з темою курсової роботи. Постановка задачі на виконання курсової роботи.
5. Проведення досліджень або експериментальних робіт для уточнення основних положень курсової роботи (спец. питання).
6. Розробка функціональних схем (Додаток Л), блок-схем алгоритмів роботи приладів (систем), програмного забезпечення.
7. Побудова структур даних.
8. Програмування системи. Створення програмного продукту.
9. Налагодження системи (пристрою), ПЗ отриманих результатів, надання результатів керівнику курсової роботи.
10. Оформлення пояснювальної записки і виконання робіт щодо графічної частини.
11. Перевірка керівником результатів виконання курсової роботи та оформлення пояснювальної записки і графічних матеріалів.
12. Захист курсової роботи.
6 Вимоги до оформлення текстових документів пояснювальної записки
Текст пояснювальної записки оформляється у відповідності з вимогами ДСТУ 3008-95 та ГОСТ 2.105-95.
Форми і правила виконання текстових документів (відомостей, пояснювальних записок) встановлені ДСТУ 3008-95. У відповідності з листом Міністра освіти України №1/9-73 від 01.03.99р. курсові роботи повинні виконуватися лише державною мовою. Скорочення слів у тексті ПЗ здійснюється у відповідності з ДСТУ 3582–97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.
ПЗ виконується на аркушах формату А4 (210х297 мм) ГОСТ 2.301-68.
Титульний аркуш оформлюється по формі (Додатки А, В) ГОСТ 2.105-95.
Заголовний та наступні аркуші документа. Зміст ПЗ оформляється як заголовний аркуш. Оформлення рамок заголовних та наступних після них аркушів див. в Додатку Г. Форма, розміри, зміст і порядок заповнення основного напису і додаткових граф до нього наведені в міжнародному стандарті ГОСТ 2.104-2006:
– форма 2 (40 х 185 мм) – для заголовних аркушів текстових документів;
– форма 2а (15 х 185 мм) – для наступних аркушів текстових документів.
Вимоги до оформлення тексту
Текст пояснювальної записки друкується шрифтом Times New Roman 14 pозміру, відстань між рядками – 1.5 інтервал, вирівнювання тексту по ширині. Виключенням є приклади частин програмного коду, для них необхідно застосовувати шрифт Courier New 10 розміру, полуторний інтервал та вирівнювання тексту по лівому краю.
Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати 1,5 см.
Відступи тексту від рамки: зверху і знизу не менше 10 мм; зліва і справа не менше 3-5 мм. Відступи повинні бути однаковими впродовж всього тексту.
Заголовки розділів ПЗ розміщуються по центру, друкуються великими буквами та виділяють жирним шрифтом. Структурні елементи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ" та "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ" не нумерують.
Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів розміщуються з абзацу малими буквами, крім першої великої, виділяються жирним шрифтом, та вирівнюються по ширині.
Відстань між заголовком розділу та подальшим і/або попереднім текстом (а також відстань між заголовком розділу та підрозділу) дорівнює двом рядкам (що також можна виставити інтервалом рівном 50 пт (пунктів)).
Відстань між заголовком підрозділу та подальшим і/або попереднім текстом дорівнює одному рядку (або ж інтервалу рівному 25 пт).
Всі інші заголовки, що знаходяться всередені підрозділів і не відображаються у змісті, розміщуються з абзацу малими буквами, крім першої великої, виділяються жирним шрифтом, та вирівнюються по ширині і не містять відступів між подальшим та попереднім текстом.
Заголовки слід друкувати без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділів не допускається.
Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.
Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.
Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти звіту слід нумерувати арабськими цифрами.
Розділи звіту повинні мати порядкову нумерацію і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. д.
Наприклад: 1 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЛАСТЬ ВИКОРИСТАННЯ
Підрозділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад 1.1, 1.2 і т. д.
Наприклад: 2.3 Розгорнута постановка завдання
Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т.д.
Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.
Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.
Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі – на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.3, 1.2.1 і т. д. Після номера підпункту крапку не ставлять.
Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.
Переліки. Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.
Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).
Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Приклад:
а) _________;
б) _________;
1) _________;
2) _________;
в) _________;
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.
В тексті документу, за виключенням формул, таблиць та рисунків, не допускається:
застосовувати математичний знак мінус(-) перед від’ємним значенням величин (слід писати слово “мінус”);
застосовувати знак “(” для позначення діаметру (слід писати слово “діаметр”). При вказанні розміру діаметру на кресленнях, які розташовані в тексті документу, перед розмірним числом слід писати знак “(”;
застосовувати без числових значеннь математичні знаки, наприклад >(більше), <(менше), = (дорівнює), ≥ (більше або дорівнює), ≤ (менше або дорівнює), а також знаки № (номер), % (процент);
застосовувати індекси стандартів, технічних вимог та інших документів без регістраційного номеру.
Написання чисел в тексті виконують в відповідності зі стандартом СТ СЭВ 543-73 “Числа. Правила запису та заокруглення”.
Числові значення величин в тексті слід вказувати зі ступеннем точності, яка необхідна для забезпечення властивостей виробу, що вимагаються при цьому в ряді величин здійснюється вирівнювання числа знаків після коми. Округлення числових значень величин до першого, другого, третього і т.д. десяткового знаку для різних типорозмірів, марок і т.п. виробів одного найменування має бути однаковим. Наприклад, якщо градація товщини стальної стрічки 0,25 мм, то весь ряд товщин стрічки повинен бути вказаний з такою ж кількістю десяткових знаків, наприклад 1,50; 1,75; 2,00.
Дробові числа необхідно приводити в вигляді десяткових дробів, за виключенням розмірів в дюймах, які слід записувати ¼’; ½’’(але не «», «»).
Якщо неможливо виразити числове значення в вигляді десяткового дробу, допускається записувати в вигляді простого дробу в один рядок через косу риску, наприклад, 5/32; (50A-4C)/(40B+20).
Якість друку. Під час виконання ПЗ необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усього ПЗ. У звіті мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усього звіту.
Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлення повинні здійснюватися ручкою чорного кольору.
Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у звіті наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову звіту, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.
Скорочення слів і словосполучень – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи ДСТУ 3582-97.
Вимоги до оформлення ілюстрацій
Усі графічні матеріали (ескізи, діаграми, графіки, схеми, малюнки, креслення тощо) повинні мати однаковий підпис: «Рисунок».
Ілюстрації слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у звіті.
Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені у звіті, мають відповідати вимогам стандартів "Единой системы конструкторской документации" та "Единой системы программной документации".
Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).
Ілюстрація позначається словом "Рисунок ___", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад:
Рисунок 3.1 – Схема розміщення
Між назвою ілюстрації та подальшим текстом повинен бути один порожній рядок.
Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, «рисунок 3.2» – другий рисунок третього розділу. Крапка в кінці назви рисунку не ставиться.
Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, а на всіх наступних напис – "Рисунок ___, аркуш ___", наприклад:
Рисунок 4.2, аркуш 2
Рисунки розміщують так, щоб їх можна було розглядати без повороту документа. При неможливості виконання цієї вимоги рисунки розміщують так, щоб для їхнього перегляду документ можна було повернути за годинниковою стрілкою, при цьому розміщення назви рисунку не повертається разом з рисунком і розміщується нижче рисунку, паралельно тексту документу.
Вимоги до оформлення таблиць
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 1.
Таблиця ___________ – _______________
номер назва таблиці
Голівка
Боковик Графи (колонки)
Рисунок 1
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.
На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту.
Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу. Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.
Висота рядків таблиці повинна бути не менш 8 мм.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її голівку і боковик.
При поділі таблиці на частини допускається її голівку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.
Слово "Таблиця ____ " вказують один раз з абзацу над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть (також з абзацу):
"Продовження таблиці ___" з зазначенням номера таблиці (дивись рисунок 2).
Таблиця 2.1 – ...
Номінальний діаметр різьби болту, винту, шпильки
Внутрішній діаметр шайби
Товщина шайби
легкої
нормальної
важкої
a
b
a
b
a
b
2,0
2,1
0,5
0,8
0,5
0,5
-
-
2,5
2,6
0,6
0,8
0,6
0,6
-
-
3,0
3,1
0,8
1,0
0,8
0,8
1,0
1,2
Продовження таблиці 2.1
Номінальний діаметр різьби болту, винту, шпильки
Внутрішній діаметр шайби
Товщина шайби
легкої
нормальної
важкої
a
b
a
b
a
b
4,0
4,1
1,0
1,2
1,0
1,2
1,2
1,6
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
42,0
42,5
-
-
9,0
9,0
-
-
Рисунок 2
Якщо в кінці сторінки таблиця переривається та її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, яка обмежує таблицю, не проводять.
Таблиці з невеликою кількістю граф допускається ділити на частини і розміщувати одну частину поряд з іншою на одній сторінці, при цьому повторюють головку таблиці в відповідності з рисунком 3. Рекомендується розділяти частини подвійною лінією або лінією товщиною 2s.
Таблиця …
Діаметр стержня кріпильної деталі, мм
Маса 1000 шт, сталевих шайб, кг
Діаметр стиржня кріпильної деталі, мм
Маса 1000 шт, сталевих шайб, кг
1,1
1,2
1,4
0,045
0,043
0,111
2,0
2,5
3,0
0,192
0,350
0,553
Рисунок 3
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.
Дозволено як виняток нумерувати колонки таблиці арабськими цифрами (рисунок 4), коли:
– в тексті ПЗ треба посилатися на певну колонку;
– головка таблиці має великі розміри, а таблицю треба переносити на чергову сторінку; у цьому разі головку таблиці на подальших сторінках не наводять.
Таблиця …
Умовний прохід Dy
D
L
L1
L2
Маса кг, не більше
1
2
3
4
5
6
50
160
130
500
600
160
80
195
210
525
625
170
Рисунок 4
Якщо необхідна нумерація показників, параметрів або інших даних порядкові номера слід вказувати в першій графі (боковик) таблиці безпосередньо перед їх найменуванням в відповідності з рисунком 5. Перед числовими значеннями величин та позначенням типів, марок і т.п. порядкові номера не ставлять.
Таблиця …
Найменування показника
Значення
в режимі 1
в режимі 2
1 Ток колектора, А
2 Напруження на колекторі, В
3 Опір навантаження колектора, Ом
5, не менш
-
-
7, не більше
-
-
Рисунок 5
Якщо в графі таблиці знаходяться значення однієї і тієї ж фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини вказують в заголовку (підзаголовку) цієї графи в відповідності з рисунком 6.
Таблиця …
Тип ізолятору
Номінальна напруга, В
Номінальний струм, А
ПНР-6/400
6
400
ПНР-6/800
800
ПНР-6/900
900
Рисунок 6
Позначення, які наведені в заголовках граф таблиці, повинні бути поясненні в тексті або графічному матеріалі документу.
Текст, який повторюється в рядках однієї і тієї ж графи і який складається з окремих слів, які чергуються з цифрами, замінюють лапками в відповідності з рисунком 7. Якщо текст, який повторюється, складається з двох або більше слів, при першому повторенні його змінюють словами “Те ж саме”, а далі лапками в відповідності з рисунком 8. Якщо попередній вираз є частиною подальшого, то допускається заміна його словами “Те ж саме” та додати додаткові відомості.
При наявності горизонтальних ліній текст необхідно повторювати.
Таблиця …
Діаметр зенкера
С
С1
R
h
h1
S
S1
Від 10 до 11 включ.
Св. 11 ” 12 ”
” 12 ” 14 ”
3,17
4,85
5,50
-
0,14
4,20
-
0,14
4,20
3,00
3,84
7,45
0,25
-
1,45
1,00
1,60
2,00
-
6,75
6,90
Рисунок 7
Таблиця …
Марки сталі та сплава
Призначення
Нове позначення
Старе позначення
08Х18Н10
08Х18Н10Т
12Х18Н10Т
07Х6Н6
0Х8Н10
0Х18Н10Т
Х18Н10Т
Х16Н6
Труби, деталі пічної арматури, теплообміники, патрубки, реторти,
Те ж саме
Для виробів, які працюють в атмосферних умовах
Те ж саме. Не має дельтаферита
Рисунок 8
Замінювати лапками цифри, математичні знаки, знаки проценту та номеру, позначення марок матеріалів і типорозмірів виробів, позначення нормативних документів, які повторюються в тексті, не допускається
14.05.2018 22:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора