Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Контрольна з університетської освіти
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Університетська освіта
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ И НАУКИ УКРАЇНИ
CХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
ІНСТИТУТ ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
(м.Рубіжне)
ФАКУЛЬТЕТ ХІМІЧНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРИКЛАДНОЇ СТАТИСТИКИ
УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА
Контрольна робота
Варіант № 4
Залікова книжка №
Здано ________________
Підпис ______________
Зміст
Основні етапи Болонського процесу………………………………………3
Правила роботи у бібліотеці Інституту……………………………………6
Тести…………………………………………………………………………8
Література…………………………………………………………………..11
1. Основні етапи Болонського процесу.
А. Болонська конвенція. Спільна заява європейських міністрів вищої освіти. “Болонська декларація” 19 червня 1999 р.
Зміст декларації зводиться до таких практичних кроків:
введення системи двохетапної вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого етапу потребує завершення першого. Ступінь, що надається після закінчення першого етапу, визначається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;
введення системи кредитних одиниць як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності;
з метою забезпечення працевлаштування випускників університетів на європейському ринку праці та підвищення конкурентоспроможності системи вищої освіти видаватимуться взаємоузгоджені й уніфіковані додатки до дипломів, які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі;
стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, студентів, викладачів, науковців;
розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;
підсилення європейського виміру вищої освіти, перш за все у сферах наукових досліджень, і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
Б. “Формування майбутнього”. Звернення європейських вищих навчальних закладів та освітніх організацій. “Саламанське звернення” 29-30 березня 2001 р.
Понад 300 європейських навчальних закладів та їх представницьких організацій зібралися з метою підготувати свої пропозиції до Празької зустрічі міністрів вищої освіти країн, які брали участь у Болонському процесі.
Вищі навчальні заклади Європи підтверджують свою підтримку положень Болонської декларації та рішучість створення Європейського простору вищої освіти до кінця цього десятиріччя.
Європейськи заклади вищої освіти усвідомлюють, що їх студенти потребують і вимагають кваліфікацій, які б вони могли успішно застосувати для навчання та роботи по всій Європі. Навчальні заклади, їх мережі та організації розуміють свою роль та відповідальність у цій справі і підтвержують своє прагнення відповідно до цього самоорганізуватися в межах автономії.
Європейські заклади вищої освіти закликають уряди своїх держав сприяти змінам, надати загальну схему для координації та керівництва до сближення. Вони підтверджують свою спроможність та бажання спільними зусиллями розпочати та підтримати позитивні зрушення у наступному:
знайти нове визначення вищій освіті та науковій діяльності для всієї Європи;
реформувати та омолодити програми і вищу освіту загалом;
посилити та взяти за основу у вищій освіті наукову роботу;
запровадити загальноприйнятні механізми оцінювання, забезпечення та сертифікації якості;
виходити зі спільних ознак в європейському контексті та забезпечити подібність між різними закладами освіти, програмами та ступенями;
сприяти мобільності студентів та викладацького складу, а також влаштуванню випускників на європейському ринку праці;
підтримувати зусилля на шляху модернізації університетів у країнах, де існують проблеми побудови Європейського простору вищої освіти;
не зупинятися перед проблемами визнання, привабливості та конкурентоспроможності у своїй країні, в Європі і світі; розглядати і надалі вищу освіту як безумовний громадянський обов'язок.
В. “До зони європейської вищої освіти”. Комюніке зустрічі європейських міністрів, які відповідають за вищу освіту. “Празьке комюніке” 18-19 травня 2001 р.
Через 2 роки після підписання Болнської декларації і через 3 роки піся Сорбоннської декларації міністри вищої освіти Європи, які представляли 32 країни, що підписали документи, зібралися у Празі з метою проаналізувати досягнення та визначити напрями і пріоритети на найближчі роки щодо розвитку процесу. Міністри знову підтвердили свою відданість меті створенню Європейського простору вищої освіти до 2010 року.
Міністри підтримали та розглянули звіт “На шляху Болонських домовленостей”, замовлений утвореною після Болонської зустрічі робочою групою, і дійшли висновку, що закладені болонською декларацією цілі отримали широке визнання і їх взято за основу для розвитку вищої освіти більшістю країн, які підписали декларацію, університетами та іншими закладами вищої освіти. Міністри підтвердили, що слід і надалі докладати зусиль до забезпечення мобільності студентів, викладачів, науковців та адміністративних працівників з метою надання можливості скористатися багатством Європейського простору вищої освіти, включаючи демократичні цінності, розмаїття культур, мов та систем вищої освіти.
Міністри звернулися до матеріалів з'їзду навчальних закладів Європи, що відбувс 29-30 березня в Саламанці, та рекомендацій з'їзду студентів Європи, який проводився в Гетеборзі 24-25 березня, схвально висловилися з приводу активної участі в Болонському процесі Європейської асоціації університетів і національних студентських спілок Європи. Було відзначено і схвалено багато інших ініціатив, спрямованих на подальше просування цього процесу. Міністри додатково відзначили конструктивну допомогу Європейської комісії.
Міністри зазначили, що в більшості країн енергійно і широко проводилися заходи, рекомендовані в декларації, щодо структури наукових ступенів і звань. Особливо схвально відзначено енергійну роботу з гарантій якості. Міністри визнали потребу у співпраці щодо подолання труднощів, пов'язаних з транснаціональною освітою, а також у забезпеченні післядипломного навчання.
Г. “Створення загальноєвропейського простору вищої освіти”. Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту 19-20 вересня 2003 р. Берлін.
Міністри дійшли згоди з приводу загальних завдань для створення узгодженого єдиного загальноєвропейського простору вищої освіти до 2010 року. Під час попередньої конференції, котра відбулась у Празі 19 травня 2001 р., кількість завдань було збільшено, а також підтверджено зобов'язання створити загальноєвропейський простір вищої освіти до 2010 р. Розглянути досягнуті результати і визначено пріоритети і нові завдання на майбутнє з метою прискорення процесу становлення загальноєвропейського простору вищої освіти. Були прийняті положення, принципи і пріоритети.
Міністри взяли до уваги звіт про стан робіт, доручений Комісії з розвитку Болнського процесу між Прагою і Берліном. Також взяли до уваги звіт, підготовлений Європейською Асоціацією Університетів, а також результати семінарів, організованих як частину робочої програми між Прагою і Берліном декількома країнами-учасницями й установами вищої освіти, організаціями і студентами. Міністри стежать за подальшими національними звітами, що є свідченням значного прогресу в галузі застосування принципів Болонського процесу.
Міністри поділяють думку про те, що зусилля будуть спрямовані на забезпечення більш тісних зв'язків між вищою освітою і дослідницькими системами в кожній із країн-учасниць. Загальноєвропейський простір вищої освіти на цьому початковому етапі матиме значну користь від спільної діяльності з європейським дослідницьким простором, зміцнюючи у такий спосіб фундамент для “Європи знань”. Метою є збереження європейського культурного багатства і мовної різноманітності, що грунтуються на культурній спадщині різних традицій та стимулюванні інноваційного потенціалу і соціального та економічного розвитку за допомогою розширеного співробітництва між європейськими вузами.
Міністри визнають фундаментальну роль вищих навчальних закладів і студентських організацій у розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти. До уваги також беруться повідомлення від Європейської Асоціації Університетів, виступи Європейської Асоціаціївищих навчальних закладів і повідомлення Національних спілок студентів Європи.
Міністри вітають зацікавленість інших регіонів світу в розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти, а також вітають присутність представників європейських країн, які ще не стали учасниками Болонського процесу, а також представників робочої групи загального простору вищої освіти Європейського Союзу, Латинської Америки і Карибського регіону як гостей конференції.
Д. Рішення конференції міністрів, які відповідають за вищу освіту 19-20 травня 2005 р. Берген.
В норвезькому місті Берген відбулася IV конференція міністрів вищої освіти країн Європи, в роботі якої взяли участь ще 5 країн, включаючи Україну. У комюніке, прийнятому на цій конференції, підведені проміжні підсумки розвитку Болонського процесу. Виконано середньостроковий аналіз реалізації трьох пріоритетних напрямків роботи, що був запланований ще на попередньому Берлінському саміті:
впровадження дворівневої системи кваліфікаційних ступенів з подальшим переходом на трирівневу систему;
створення умов для впровадження систем забезпечення якості освіти, включаючи структури акредитації вищих навчальних закладів з контролем їх діяльності як на національному, так і на загальноєвропейському рівнях;
визнання ступенів і періодів навчання. Відзначається, що Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій підписали 36 країн із 45, що беруть участь у Болонському процесі.
Основними пріоритетами подальшого розвитку вищої освіти визнана інтеграція науки і вищої школи, акцент на докторантурі, як третьому кваліфікаційному рівні освіти; сприяння загальноєвропейській мобільності, у тому числі мобільності грантів і позик; забезпечення доступності високоякісної вищої освіти для всіх громадян, незалежно від їх соціального і економічного становища; заохочення відкритості та привабливості загальноєвропейського простору вищої освіти для всіх регіонів світу. До передбаченої у 2007 р. у Лондоні чергової конференції міністрів вищої освіти планується провести моніторинг зазначених напрямків діяльності, для того щоб до 2010 р. ідеї Болонської декларації про створення Загальноєвропейського простору вищої освіти втілилися в життя. [1, c. 21-26].
2. Правила роботи у бібліотеці Інституту.
Правила роботи у бібліотеці інституту розроблені на підставі “Типових правил користування бібліотеками в Україні”, затверджених 05.05.99 року.
Право користування бібліотекою інституту надається студентам, аспірантам та співробітникам університету.
Студенти стають читачами після ознайомлення з правилами користування бібліотекою та підтвердження зобов'язання їх виконувати особистим підписом у формулярі читача. Щорічно читачі повинні проходити перереєстрацію.
Читачі зобов'язані:
дбайливо ставитись до друкованих видань, одержаних з фондів бібліотеки;
уважно переглядати друковані видання при їх одержанні і, в разі виявлення пошкоджень та дефектів, повідомляти бібліотекаря;
не робити в друкованих виданнях поміток, не виривати та не згинати сторінки;
не виймати карток з каталогів та картотек;
не виносити літературу що видано у читальну залу за межі бібліотеки;
під час роботи у бібліотеці дотримуватись тиші.
В разі пошкодження або втрати друкованих виданьз фонду бібліотеки, читач повинен замінити його аналогічним, визнаним бібліотекою рівноцінним, або повернути його ксерокопію.
При вибутті з інституту читачі зобов'язані повернути всю літературу, що записано у формулярі читача.
В разі порушення правил користування бібліотекою читач позбавляється права користування її фондами строком на 1 місяць, про що бібліотека повідомляє декана факультету.
Навчальна література видається на семестр, або навчальний рік, відповідно до строків вивчення дисципліни за навчальними планами. Обслуговуються тільки читачі, які не мають заборгованості з навчальної літератури.
Наукова література видається строком на 1 місяць: професорсько-викладацькому складу, аспірантам, науковим робітникам — до 20 примірників; студентам-дипломникам — до 10 примірників; іншим категоріям — до 5 примірників.
Рідкісна та цінна література, довідкові видпння, періодика видаються для використання тільки у читальній залі.
Для отримання друкованного видання читач повинен вказати його точну адресу: автора, назву, рік видання (при необхідності). Для друкованого видання, що не входить до списку рекомендованої літератури за вказівкою викладача, пошук його адреси студент виконує самостійно за допомогою картотеки і каталогів бібліотеки.
Обслуговування читачів завершується за 30 хвилин до кінця робочого дня. Староста академічної групи I курсу денної форми навчання на початку другого тижня, а заочної форми навчання — в перший день установочної сесії, повинен з'явитися до завідувача бібліотекою для вирішення питання раціонального розподілу навчальної літератури між студентами академічної групи. Розподіл здійснюється з урахуванням обсягу фонду, розкладу занять, рекомендацій викладача та побажань студентів. Академічна група за повідомленням старости повинна з'явитися у читальну залу для оформлення формулярів читача і отримання заздалегідь подготовлених комплектів навчальної літератури у день, який встановлено бібліотекою. [1, c. 83-84]
3. Тести
3.1. Що таке індивідуальний навчальний план студента?
а) це перелік нормативних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу (в годинах), відведеного для їх вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни;
б) це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб;
в) це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.
Вірна відповідь Б.
3.2. Тезаурус - це…
а) база, ядро фундаментальних знань для формування світогляду студента (вирішальним чином впливає на методологію розробки державних освітніх стандартів);
б) частина, відділ вищого учбового закладу, де викладається круг наукових дисциплін по певній спеціальності.
в) наука, яка являється комплексом дисциплін, вивчаючих практичне застосування наукових даних фізики, хімії, механіки і інших природничих наук в області переробки продуктів природи в предмети споживання.
Вірна відповідь А.
3.3. Опонент - це…
а) база, ядро фундаментальних знань для формування світогляду студента (вирішальним чином впливає на методологію розробки державних освітніх стандартів);
б) особа, яка виступає з критикою на доклад, дисертацію і т.п.; супротивник в спорі;
в) наука, яка являється комплексом дисциплін, вивчаючих практичне застосування наукових даних фізики, хімії, механіки і інших природничих наук в області переробки продуктів природи в предмети споживання.
Вірна відповідь Б.
3.4. Диспут - це…
а) публічна суперечка на наукову або суспільно важливу тему(захисти дипломних робіт і дисертацій, а також наукові доклади);
б) особа, яка виступає з критикою на доклад, дисертацію і т.п.; супротивник в спорі;
в) науково-педагогічний працівник випускної кафедри (професор, доцент), ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти і призначається наказом ректора для надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом усього періоду навчання.
Вірна відповідь А.
3.5. Дисципліна - це…
а) база, ядро фундаментальних знань для формування світогляду студента (вирішальним чином впливає на методологію розробки державних освітніх стандартів);
б) частина, відділ вищого учбового закладу, де викладається круг наукових дисциплін по певній спеціальності;
в) галузь наукового знання, учбовий предмет.
Вірна відповідь В.
3.6 Деканат - це…
а) база, ядро фундаментальних знань для формування світогляду студента (вирішальним чином впливає на методологію розробки державних освітніх стандартів);
б) частина, відділ вищого учбового закладу, де викладається круг наукових дисциплін по певній спеціальності;
в) адміністративно–учбове управління факультету.
Вірна відповідь В.
3.7. Навчальний день студента становить не більше …
а) 5 академічних годин;
б) 9 академічних годин;
в) 12 академічних годин.
Вірна відповідь Б.
3.8 Навчальний план - це…
а) база, ядро фундаментальних знань для формування світогляду студента (вирішальним чином впливає на методологію розробки державних освітніх стандартів);
б) логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів;
в) нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, навчальні й виробничі практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю.
Вірна відповідь В.
Література
1 – Університетська освіта. Курс лекцій. / Укладачі: Комач Л.Д., Хохлова О.А. Рубіжне: СНУ ім. В.Даля ІХТ, 2008.
16.05.2018 10:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора