Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Контрольна з обгрунтування рішень
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Інститут:
Східноукраїнський Національний Університет імені Володимира Даля
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля
Інститут хімічних технологій (м. Рубіжне)
Факультет хімічних та інформаційних систем
Кафедра економіки підприємства та прикладної статистики
Контрольна робота
ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ
І ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ
Варіант № 32
Група ЕЗ – 78 а
Студент
Залікова книжка №
Підпис студента________
Здано _________________
м. Рубіжне
ЗМІСТ
1 Тести 3
2 Практичні завдання 10
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 26
1 ТЕСТИ
Тест 2.7
На етапі розробки варіантів рішення здійснюються процедури (к):
а) опис проблемної ситуації;
б) формулювання вимог, обмежень;
в) оцінка можливих наслідків;
г) план реалізації обраного рішення;
д) збір необхідної інформації.
Правильні відповіді б), д) тому що процес розробки та прийняття господарського рішення починається з виявлення та формулювання сукупності проблем, що в даний момент стоять перед фірмою. У випадку, коли таких проблем більше, ніж реально можна розв’язати, визначається їх приорітетність. При цьому обираються найбільш та найменш важливі, для яких встановлюються різні терміни реалізації. Після виявлення та остаточного формулювання проблем починається стадія пошуку інформації та формування альтернатив рішення. Масштаб пошуку необхідної інформації залежить від повторюваності, рутинності або новизни проблеми. Коли обрана проблема вже виникала, то керівник може скористатися вже розробленими програмами та моделями реалізації рішення. У разі принципової новизни проблеми здійснюється пошук і виробляється достатня кількість альтернатив для забезпечення найбільшої обґрунтованості обраного шляху. Успіх у справі розв’язання проблеми переважно визначається тим, наскільки зрозумілі причиново-наслідкові зв’язки між діями та результатами. Істотну допомогу в процесі формування масивів необхідної інформації надає аналіз зовнішнього середовища підприємства в поточному та перспективному періодах.
1.2. Тест 3.22
Пошук ідей шляхом творчого співробітництва групи фахівців, що дозволяє знайти та порівняти індивідуальні судження щодо вирішення проблеми та прийняти рішення, – це (о):
а) метод інверсії;
б) метод ключових питань;
в) метод вільних асоціацій;
г) метод «мозкової атаки»;
д) метод номінальної групи.
Правильна відповідь г) тому, що метод «мозкової атаки» («мозкового штурму») найбільш відомий і поширений метод пошуку ідей через творчу співпрацю групи фахівців. Дає можливість виявити та зіставити індивідуальні судження, спектр ідей стосовно розв'язання проблеми, а потім прийняти рішення. Керує «мозковим штурмом» фахівець із досвідом проведення подібних заходів. Різновиди методу: пряма «мозкова атака» - метод колективного генерування ідей щодо розв'язання творчої задачі, мета якої - добір ідей.
Тест 5.17
Недоцільне використання суцільних та вибіркових досліджень при аналізі (к):
а) рівня якості товару;
б) виконання плану виробництва й реалізації продукції;
в) рівня нормативно-методичного забезпечення;
г) використання ресурсів;
д) рівня соціального розвитку колективу.
Правильні відповіді б), в) тому, що основними методами аналізу виконання плану виробництва і реалізації є метод порівняння, індексний метод та економіко-математичні методи, а основним методом аналізу рівня нормативно-методичного забезпечення є метод порівняння.
Тест 9.7
Захисна функція ризику (к):
а) відволікає засоби підприємств від розвитку виробництва;
б) формує принципи правомірного ризику;
в) є механізмом перерозподілу ризику між окремими суб'єктами ринку;
г) зрівнює відповідальність за збиток внаслідок некомпетентності та безгосподарності і збиток внаслідок обґрунтованого ризику;
д) забезпечує гарантії досягнення.
Правильна відповідь б), в) тому, що ініціативним, заповзятливим людям потрібний захист, правові, економічні, політичні та інші гарантії, що виключають у випадку невдачі покарання працівника, який пішов на цей ризик.
Практична реалізація захисної функції пов'язана із впровадженням у карне, господарське й трудове законодавство категорії правомірного ризику.
Економічний ризик можна вважати правомірним, якщо:
- він не суперечить законодавству;
- він є єдино можливим засобом досягнення конкретних господарських задач;
- якщо за допомогою спеціальних методів і методик оцінюються сприятливі та несприятливі наслідки ризику;
- якщо прогнозовані позитивні результати ризику значно перевищують можливий збиток, та передбачувані результати корисні суспільству.
При цьому ризик обов'язково повинен узгоджуватися з метою, заради якої він здійснюється. Обов'язково необхідне визначення меж допустимого ризику. Правове регулювання ризикової діяльності необхідне не тільки для захисту ініціативних працівників, але й для стимулювання на практиці здатності йти на ризик. Люди шукають засоби й форми захисту від можливих небажаних наслідків різних несприятливих подій. Така завбачливість виявляється у формі створення й функціонування фондів ризику, які сприяють стабілізації економічної, господарської та виробничої діяльності. Стабільність забезпечується завдяки механізму перерозподілу ризику.
Тест 11.14
Змішана стратегія гравця – це (к):
а) Змішана стратегія гравця – це повний набір застосування його чистих стратегій при багаторазовому повторенні гри в тих самих умовах із заданими ймовірностями.
Приклади змішаних стратегій у господарській практиці:
б) Розглянемо задачу оцінки конкурентноздатності автопідприємств на ринку послуг на основі даних їх звітності про фінансово-господарську діяльність. Припустимо, що існує n автопідприємств, які в результаті своєї діяльності отримують певний прибуток. Дане підприємство має певні затрати, серед яких частина надходить до бюджету держави у вигляді податків. Звичайно, розумно було б з боку держави проводити політику підтримки підприємств, які дають найбільші податкові надходження. Зрозуміло, що з точки зору оцінки становища підприємства на ринку можна також скористатися даним критерієм (податкові надходження) для визначення найбільш конкурентноздатного суб’єкта господарювання в даній сфері.
Так як на реальному ринку послуг функціонує багато автопідприємств, то для даної задачі характерна певна невизначеність господарської діяльності.
Будемо вважати, що прогнозований дохід і затрати будь-якого підприємства завчасно невідомі. Тоді, моделлю цього конфлікту буде гра, у якій з одного боку виступають автопідприємства, а з другого – ринок послуг, при чому кожен з учасників гри має n стратегій;
в) Керівництво супермаркету електроніки визначило, який може бути обсяг реалізації залежно від застосування трьох стратегій: введення більш гнучких знижок; збільшення реклами; розширення сфери післяпродажного обслуговування покупців при умові середніх і низьких темпів інфляції. Результатів р;
г) Відомо, що урожайність трьох різних сільськогосподарських культур в різних погодних умовах складає:
1) в умовах посушливого літа:
n пшениці – 20 ц/га;
n жита – 15 ц/га;
n ячменю – 40 ц/га;
2) в умовах нормального літа:
n пшениці – 35 ц/га;
n жита – 30 ц/га;
n ячменю – 20 ц/га;
3) в умовах холодного літа:
n пшениці – 15 ц/га;
n жита – 25 ц/га;
n ячменю – 10 ц/га;
Керівник організації повинен прийняти рішення про те, якій сільськогосподарській культурі слід віддати перевагу в умовах, коли прогноз погоди на майбутнє літо відсутній.
1.6 Тест 14.19
Співвідношення сподіваних величин несприятливих і сприятливих відхилень показників від прогнозованого рівня характеризує показник (о):
а) коефіцієнт сподіваних збитків;
б) коефіцієнт варіації;
в) дисперсія і середньоквадратичне відхилення;
г) асиметрія;
д) коефіцієнт ризику.
Правильна відповідь д), тому що різновидом коефіцієнта сподіваних збитків є коефіцієнт ризику.
Коефіцієнт ризику в загальному вигляді показує співвідношення сподіваних величин несприятливих і сприятливих відхилень показників від прогнозованого рівня.
Значення коефіцієнта ризику можуть змінюватися від нуля до нескінченності. Коли ризик практично відсутній, значення коефіцієнта ризику наближується до нуля; чим більше величина ризику, тим більше коефіцієнт ризику наближується до нескінченності.
Для встановлення рівня ризику можна використовувати шкалу ризику:
0 - 0,25 зона низького ризику
0,25 - 0,75 зона середнього ризику
0,75 і вище зона високого ризику.
1.7 Тест 4.4
Показник ентропії характеризує (к):
а) наявність якісної інформації для прийняття господарських рішень;
б) ступінь кількісної невизначеності рішення;
в) ймовірність виникнення втрат;
Якщо цей показник має значення, близьке до одиниці, то проблема
формулюється тільки:
г) якісно;
д) кількісно.
Правильні відповіді б), д) тому що у системі показників, які дають можливість визначити доцільність прийнятого господарського рішення, особливе місце посідає його якість.
Одним з показников якості прийнятого господарського рішення є показник ентропії (кількісної невизначеності проблеми); якщо проблема формулюється тільки якісно, то цей показник наближається до нуля, якщо лише кількісно - він наближається до одиниці.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
2.1 Практичне завдання 9.4.12
Уповільнення збуту продукції в порівнянні з граничним терміном її зберігання.
Ризик є вартісним виразом імовірної події, що призведе до втрат. Для виробничого підприємництва характерні такі втрати як:
- зниження цін, за якими намічалася реалізація продукції, у зв’язку з погіршенням її якості, несприятливими змінами ринкової кон’юнктури, падінням попиту чи ціновою реформою;
- втрати товару під час товарообороту (транспортування, зберігання) чи втрати якості, споживчої цінності товару призводить до зниження його вартості.
Втрати, що мають місце в господарській діяльності оцінюються при аналізі ризику їх розміром та ймовірністю появи.
Якщо підприємство випускає продукцію, граничний термін зберігання якої зовсім короткий, то ризик для цього підпрємства полягає в тому, що продукцію треба якомога швидше збути, поки вона якісна, але якщо пропозиція буде перевищувати попит, то продукція може бути реалізована не вся, що призведе до збитків для підприємства. Тому треба ретельно розраховувати співвідношення попиту та пропозиції на даний товар.
2.2 Практичне завдання 8.8.г
Прибуток підприємства у звітному періоді становив «П» млн. грн. у рік. Керівництво підприємства, функція корисності якого має вигляд U(х), розглядає можливість реалізації інвестиційного проекту. При цьому прибуток з ймовірністю «Р1» може збільшитися на « » % або з ймовірністю «1 – Р1» - скоротитися на « » %.
Таблиця 2.1 – Вихідні дані для оцінки схильності до ризику керівництва підприємства
Показники
П
7,4
U(х)
2,3 х2
∆ П1
35
∆ П2
28
Р1
0,63
Зобразити на графіку функцію корисності, встановити її вигляд і ставлення до ризику керівництва підприємства. Встановити середнє сподіване значення корисності, детермінований еквівалент невизначеності та премію за ризик. Зробити висновки.
Розв’язання
Якщо підприємство реалізує інвестиційний проект, то його
прибуток може збільшитися з імовірністю 0,63 на 35 % і складатиме 7,4 ∙ 1,35 = 9,99 млн. грн., а може скоротитися з імовірністю 0,37 (1 – 0,63) на 28 % і складатиме 7,4 ∙ 0,72 = 5,32 млн. грн.
Функція корисності U (x) = 2,3 x2.
1) Корисність можливих значень прибутку підприємства відповідно до зазначеної функції корисності складе:
U (9,99) = 2,3 ∙ 2,592 = 229,54 ютіл
U (5,32) = 2,3 ∙ 2,072 = 65,09 ютіл
U (1) = 2,3 ∙ 12 = 2,3 ютіл
U (4) = 2,3 ∙ 42 = 36,8 ютіл
U (10) = 2,3 ∙ 102 = 230 ютіл
2) Побудуємо графік, що зображає функцію корисності:
Рис. 2.1 – Функція корисності керівництва підприємства
Вигляд функції корисності на графіку свідчить про те, що керівництво підприємства схильне або не схильне до ризику.
3) Сподівана корисність рішення про реалізацію інвестиційного
проекту розраховується за формулою (2.1):
M (U(х)) = ∑ Рі ∙ U (хі) (2.1)
М (U(х)) = 0,63 ∙ U (9,99) + 0,37 ∙ U (5,32)
М (U(х)) = 0,63 ∙ 229,54 + 0,37 ∙ 65,09 = 168,69 ютіл
Отже, з урахуванням можливостей різних варіантів розвитку подій середня очікувана корисність при реалізації інвестиційного проекту складе 168,69 ютіл. Оскільки корисність у разі відмови від реалізації інвестиційного проекту складе U(1) = 2,3 ютіл, а при реалізації 168,69 ютіл, то реалізація інвестиційного проекту має більшу корисність для підприємства.
4) Визначимо середній очікуваний прибуток за формулою (2.2):
М (х) = ∑ xі Рі (2.2)
М (х) = 9,99 ∙ 0,63 + 5,32 ∙ 0,37 = 8,25 млн. грн.
Отже, з урахуванням можливостей розвитку подій за різними сценаріями середній очікуваний прибуток складе 8,25 млн. грн. Це більше, ніж прибуток до реалізації інвестиційного проекту 7,4 млн. грн.
5) Детермінований еквівалент визначимо із співвідношення (2.3).
U (х) = M(U (х)) (2.3)
Прийнята функція корисності має вигляд:
U (x) = 2,3 x2 Тоді U (х) = 2,3 x2
Підставимо наявні дані в рівняння для знаходження детермінованого еквівалента лотереї.
2,3 х2 = 168,69
х = 8,564 млн. грн.
Отже, за можливості гарантовано отримати прибуток у розмірі 8,564 млн. грн., керівництво підприємства відмовиться від реалізації інвестиційного проекту.
6) Премія за ризик обчислюється за формулою (2.4):
π(х) = М(х) – х = х – х (2.4)
π(х) = 8,25 – 8,564 = - 0,31 млн. грн.
Отже, щоб ризикнути і реалізувати інвестиційний проект, керівництво підприємства готове заплатити додатково 0,31 млн. грн. Оскільки π(х) < 0, це підтверджує зроблений висновок про схильність керівництва підприємства до ризику.
Практичне завдання 14.35.д
Протягом аналізованого періоду у регіоні було здійснено «∑n» інвестиційних проектів. За «n1» проектами фактичний прибуток перевищував середній сподіваний рівень («П» тис. грн.) на «∆П» %. За «n2» проектами сподіваний прибуток був отриманий фактично. За «n3» проектами прибутку одержати не вдалося. За «n4» проектами не було отримано навіть виручки. Підчас здійснення «n5» проектів виникала загроза банкрутства підприємств та розпродажу їх майна, середня вартість якого оцінювалася у «ІС» тис. грн. Середній коефіцієнт ефективності інвестицій планувався на рівні «Р»%.
Таблиця 2.2 – Показники інвестиційної діяльності по регіону
Показники
∑n
50
∆П
10
П
6147
n1
7
n2
26
n3
8
n4
7
n5
2
P
21
IC
28754
Визначити ймовірності виникнення допустимих, критичних і катастрофічних втрат в інвестиційній діяльності підприємств регіону. Визначити середню суму можливих втрат. Побудувати криву ризику. Вказати спосіб її побудови. Оцінити прийнятність ризику. Зробити висновки.
Розв'язання
1) Визначимо ймовірності можливих втрат підприємства. Оскільки аналіз ризику проводиться на основі статистичних даних, має місце статистична невизначеність. Тобто ймовірності втрат визначаються як відносні частоти:
∙ 100% (2.5)
Втрати виручки визначимо з формули 2.6:
(2.6)
де Ке – коефіцієнт ефективності;
П – прибуток;
В – витрати.
Звідси,
В = 6147 / 0,21 = 29271,43 тис. грн.
Знайдемо втрати виручки:
ВР = В + П = 29271,43 + 6147 = 35418,43 тис. грн.
Вихідні дані та результати розрахунків представлені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Дані для побудови кривої ризику
Види втрат
Сума, тис. грн.
Кількість проектів
Ймовірність виникнення
Від'ємні втрати (додатковий прибуток)
-614,7
7
0,14
Нульові втрати
0
26
0,52
Втрати прибутку
6147
8
0,16
Втрати виручки
35418
7
0,14
Втрати майна
28754
2
0,04
Разом:
50
1,00
Результати розрахунків показують, що хоча в окремі періоди існує ймовірність значних втрат для підприємства, найбільш ймовірним є отримання сподіваного прибутку.
Побудуємо криву ризику. Спосіб її побудови – статистичний.
Рисунок 2.2 – Розподіл ймовірностей втрат прибутку підприємства за зонами ризику
2) Середню суму можливих втрат визначимо за формулою (2.7):
М (Х) = ∑ Хі ∙ Рі (2.7)
М (Х) = -614,7 · 0,14 + 0 · 0,52 + 6147 · 0,16 + 35418 · 0,14 + 28754 · 0,04 = 7006,2 тис. грн.
Тобто середня сума можливих втрат підприємства з урахуванням ймовірностей їх виникнення дорівнює 7006,2 тис. грн.
3) На основі отриманих результатів розрахунку ймовірностей виникнення різних видів втрат оцінимо прийнятність або неприйнятність рівня ризику для підприємства. Для цього отримані значення ймовірностей порівняємо з граничними значеннями ймовірностей (таблиця 2.4).
Таблиця 2.4 – Оцінка прийнятності ризику
Зони ризику
Критичне значення ймовірності (Кр)
Розрахункове значення ймовірності (Вр)
Висновок щодо прийнятн.
Зона допустимого ризику
0,1
0,16
Неприйнятн.
Зона критичного ризику
0,01
0,14
Неприйнятн.
Зона катастрофічного ризику
0,001
0,04
Неприйнятн.
Отримані значення ймовірностей виникнення втрат підприємства значно вище граничних значень за відповідними зонами ризику. Це означає, що хоча для даного підприємства ймовірність отримання сподіваного прибутку максимальна, діяльність цього підприємства здійснюється в умовах дуже високого ризику.
Практичне завдання 7.2.д
Необхідно визначити обсяг виробництва продукції, який би задовольняв потребу споживачів протягом визначеного часу. Кількість споживачів може становити одне з значень: 1000, 2000, 3000, 4000 або 5000. Для кожного з цих значень існує найкраща альтернатива з погляду можливих прибутків. Відхилення від цих альтернатив призводить до зменшення прибутків через перевищення пропозиції над попитом (можливі витрати 2 грн./од) або через незадоволення попиту (1 грн./од.). Ймовірності попиту, відповідно, становлять 0,1; 0,2; 0,3; 0,25; 0,15. З урахуванням даних таблиці 2.5 побудувати матрицю виграшів і матрицю ризиків. Обґрунтувати оптимальний варіант випуску продукції на основі критеріїв максимакса, Лапласа, Вальда, Севіджа та Гурвіца.
Таблиця 2.5– Дані для аналізу варіантів рішення
Показники
Ціна, грн./т
30
Собівартість
17
Коефіцієнт оптимізму
0,71
Розв’язання
1) Побудуємо матрицю виграшів (таблиця 2.5).
Таблиця 2.6 – Матриця виграшів
Варіанти рішень, Аi
Кількість споживачів, Sj
Середній сподіваний прибуток
1000
2000
3000
4000
5000
1000
13000
12000
11000
10000
9000
10850
2000
-6000
26000
25000
24000
23000
21550
3000
-25000
7000
39000
38000
37000
25650
4000
-44000
-12000
20000
52000
51000
19850
5000
-63000
-31000
1000
33000
65000
5800
Імовірність
0.1
0.2
0.3
0.25
0.15
Отже, з погляду сподіваного прибутку найкращим є рішення про виробництво такого обсягу продукції, що буде задовольняти потреби 3000 споживачів протягом визначеного часу. При цьому сума середнього сподіваного прибутку становитиме 25,65 тис. грн.
2) Побудуємо матрицю збитків (ризиків) (таблиця 2.7).
Таблиця 2.7 – Матриця ризиків
Варіанти рішень, Аi
Кількість споживачів, Sj
Середній
сподіваний
збиток
1000
2000
3000
4000
5000
1000
0
14000
28000
42000
56000
30100
2000
19000
0
14000
28000
42000
19400
3000
38000
19000
0
14000
28000
15300
4000
57000
38000
19000
0
14000
21100
5000
76000
57000
38000
19000
0
35150
Імовірність
0.1
0.2
0.3
0.25
0.15
Отже, при прийнятті рішення про виробництво продукції «А» для 3000 споживачів середня сподівана величина збитку (недоотриманого прибутку) буде мінімальною (15,3 тис. грн.) Отже, цей варіант є найменш ризикованим.
3) Оскільки рішення приймається в умовах невизначеності, ймовірність кожного з обсягів попиту однакова та дорівнює 0,2 (1 : 5). Відповідно до критерію Лапласа перевагу слід надати варіанту, який забезпечує мінімальний середній збиток (R), та обчислюється за формулою:
Ri Hij Pj Hij1 / n i 1, m (2.8)
де n – кількість варіантів стану економічного середовища;
Pi – ймовірність j-го стану економічного середовища.
Hij – втрати (недоотриманий прибуток) при i-му варіанті рішення та j-му варіанті стану економічного середовища.
За даними задачі:
R1000 = 0 · 0,2 + 14000 · 0,2 + 28000 · 0,2 + 42000 · 0,2 + 56000 · 0,2 = 28 тис. грн
R2000 =19000 · 0,2+ 0 · 0,2 + 14000 · 0,2 + 28000 · 0,2 + 42000 · 0,2= 20,6 тис. грн
R3000 =38000 · 0,2+ 19000 · 0,2 + 0 · 0,2 + 14000 · 0,2 + 28000 · 0,2= 19,8 тис. грн
R4000 =57000 · 0,2+ 38000 · 0,2 + 19000 · 0,2 + 0 · 0,2 + 14000 · 0,2= 25,6 тис. грн
R5000 = 76000 · 0,2 + 57000 · 0,2 + 38000 · 0,2 + 19000 · 0,2 + 0 · 0,2 = 38 тис. грн
Отже, найменший середньозважений показник ризику (19,8 тис.грн.) відповідає варіанту виробництва продукції «А» для 3000 спживачів, тобто цей варіант і є оптимальний.
4) Відповідно до максимінного критерію Вальда найкращим рішенням буде те, для якого виграш є максимальним із усіх мінімальних за різних варіантів умов:
max min aij (2.9)
i j
Відповідно до матриці прибутку при прийнятті рішення про виробництво продукції «А» для 1000 споживачів прибуток незалежно від попиту становитиме 13 тис. грн; при виробництві продукції «А» для 2000 споживачів збиток становитиме 6 тис. грн, при виробництві продукції «А» для 3000 споживачів збиток становитиме 25 тис. грн, при виробництві для 4000 споживачів – 44 тис. грн, при виробництві для 5000 споживачів – 63 тис. грн.
Найбільшим з обраних мінімальних значень є 13 тис. грн., що відповідає варіанту виробництва продукції «А» для 1000 споживачів. Отже, обравши варіант виробництва продукції «А» для 1000 споживачів, незалежно від рівня попиту підприємство отримуватиме прибуток не менш 13 тис. грн.
5) Відповідно до мінімаксного критерію Севіджа оптимальним буде рішення, для якого максимальні втрати за різних варіантів умов виявляться мінімальними:
min max Hij (2.10)
i j
З матриці збитків випливає, що при виборі варіанта виробництва продукції для 1000 споживачів максимальні збитки можуть скласти 56 тис. грн., при виробництві для 2000 споживачів – 42 тис. грн., при виробництві для 3000 споживачів – 38 тис. грн, при виробництві для 4000 споживачів – 57 тис. грн., при виробництві для 5000 сподивачів – 76 тис. грн. З перерахованих значень максимальних збитків мінімальними є збитки в розмірі 38 тис. грн, що відповідає варіанту виробництва продукції «А» для 3000 споживачів. Отже, за будь-яких варіантів обстановки втрати не перевищать 38 тис. грн.
6) Відповідно до критерію Гурвіца перевагу слід надати тому варіанту рішення, для якого виявиться максимальним значення показника G, що розраховується за формулою:
Gi = max (k · min aij (1 – k) max aij) (2.11)
1 im 1 im 1 im
де k – коефіцієнт, що розглядається як показник песимізму (0 k 1) ,
аij – виграш, що відповідає i-му рішенню при j-му варіанті стану економічного середовища.
Таблиця 2.8 - Значення показника G залежно від величини коефіцієнта k
Кількість споживачів
Значення коефіцієнта k
0,00
0,25
0,50
0,75
1,00
1000
13000
12000
11000
10000
9000
2000
26000
18000
10000
2000
-6000
3000
39000
23000
7000
-9000
-25000
4000
52000
28000
4000
-20000
-44000
5000
65000
33000
1000
-31000
-63000
Оптимальне рішення
5000
5000
1000
1000
1000
З даних таблиці видно, що при зміні ставлення до ризику особи, що приймає рішення, оптимальний варіант рішення змінюється. Однак для більшості розглянутих сполучень оптимальним є варіант виробництва продукції «А» для 1000 споживачів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 - Донець Л. І., Шепеленко О. В., Баранцева С. М., Сергєєва О. В., Веремейчик О. Ф. Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків. Навч. посіб. / За заг. ред. Донець Л. І. – К.: Центр учбової літератури, 2012
2 - Клименко С. М., Дуброва О. С. Обґрунтування господарських
рішень та оцінка ризиків: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2005
3 - Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків. Конспект лекцій для студентів спеціальності 7.050107 «Економіка підприємства». Укладач: Логвінова О.П. – Рубіжне: ІХТ СНУ ім.В.Даля, 2009
4 - Останкова Л. А., Шевченко Н. Ю. Аналіз, моделювання та управління економічними ризиками. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011
5 - Світлична Т. І. Конспект лекцій з дисципліни «Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків» (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства») / Т. І. Світлична; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2012
17.05.2018 11:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора