МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
КАФЕДРА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ТА МИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни «Митна справа» на тему:
«Проектування зовнішньоекономічної операції»
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»КАФЕДРА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ТА МИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Затверджено
ЗАВ.КАФ.ЗМД
_______________О.Г.МЕЛЬНИК
ЗАВДАННЯна курсовий проект з дисципліни«Проектування зовнішньоекономічної операції ”
студенту групи МЕ-23
Федорків Н.І.
Виконати курсовий проект на тему «Підготовка та виконання зовнішньоекономічної операції»(експорт)
2. Основні вихідні дані:
2.1. Варіант № 272.2. Вид альтернативної операції лізинг прямий2.3. Об’єкт угоди будматеріали2.4. Базисна умова поставки (згідно Incoterms 2010) FOB2.5. Валюта ціни $2.6. Валюта платежу $2.7. Умови платежу: 2.7.1. Вид готівковий 2.7.2. Форма безвідкличний акредитив 2.7.3. Засіб чек 2.7.4. Гарантія _____2.8. Метод здійснення ЗЕО прямий2.9. Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом акцент оферти2.10. Конкурентні матеріали зовнішньоторгові контракти, міжнародна торгово-промислова палата, біржові бюлетні2.11. Передконтрактна документація протокол про наміри2.12. Сума угоди 125000 дол.
3. Додаткові вихідні дані:3.1. Стиль проведення переговорів - в залежності від ділової культури країни контрагента.3.2. Форма проведення переговорів - інтернет.
Строк виконання курсового проекту 20.05.2018 р. Дата отримання завдання 16.01.2018 р.
Підпис студента: __________________
Завдання видав к.е.н., асист. Коць І.І. _________________
ЗМІСТ
Вступ...................................................................................................4
2. Коротка характеристика підприємства......................................................................................9
3. Визначення методу здійснення ЗЕО........................................................................................11
4. Встановлення контактів з іноземним партнером....................................................................12
5. Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту конкурентних матеріалів. Схема здійснення імпортної угоди згідно із базисною умовою поставки FOB ...............14
7. Проробка умов платежу та поставки........................................................................................18
9. Підготовка проекту контракту..................................................................................................22
10. Проведення переговорів та узгодження проекту контракту............................................... 23
11. Укладання контракту...............................................................................................................24
12. Виконання контрактних зобов’язань.....................................................................................21
13. Подання можливих претензій та рекламацій з експорт.......................................................25
Висновки.........................................................................................................................................26
Список використаної літератури..................................................................................................28
Додаток №1....................................................................................................................................29
Додаток №2....................................................................................................................................30
Додаток №3....................................................................................................................................31
ВСТУП
Зовнішньоекономічні операції – це комплекс дій контрагентів різної державної належності з підготовки , укладання і виконання міжнародної, торгової, науково- виробничої інвестиційної чи інших угод економічного характеру.
Суб’єктами ЗЕО є підприємства, фірми, організації котрі одержали від держави право виходу на зовнішній ринок.
Об’єктами ЗЕО є матеріально-речова продукція, послуги, результати виробничогоі науково-технічного співробітництва у вигляді знань, довіду, технології.
Всі зовнішньоекономічні операції поділяються на основні і забезпечувальні.
Для того щоб ефективно проводити зовнішньоекономічні операції на підприємстві керівництво організації разом з менеджером з ЗЕД виконує ряд дій, як в середині підприємства так і в його зовнішньому середовищі.
Основні зовнішньоекономічні операції – це операції, що здійснюються між безпосередніми учасниками операцій(зовнішньоторгові, орендні, консалтингові)
Забезпечувальні операції пов’язані з переміщенням товару до покупця(міжнародні перевезення, страхування).
Переважну частину всіх міжнародних комерційних операцій становлять зовнішньоторговельні операції.
ЗТО – це операції суть яких полягає в міжнародному обміні (торгівлі) продукцією в матеріально-речовій формі.
ЗТО поділяються залежно від об’єкта угоди:
1. Операції купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі:
- експортно-імпортні операції;
- реекспортні та реімпортні операції;
- операції зустрічної торгівлі;
- операції, які здійснюються на особливих товарних ринках – міжнародних біржах, торгах, аукціонах.
2. Операції купівлі-продажу послуг:
2.1 Операції купівлі продажу основних послуг:
- інжинірингові операції;
- орендні операції;
- туристичні операції;
- аудиторські операції;
2.2 Операції купілі-продажу послуг, що забезпечують процес товаропросування:
- транспортні операції;
- транспортно-експедиторські операції;
- операції зі страхування товару;
- митні операції;
- організація реклами.
3. Операції купівлі-продажу результатів творчої діяльності:
- ліцензійні операції;
- операції з передачі ноу-хау;
- операції зі спільного виробництва кіно- та телефільмів;
- операції з торгівлі об’єктами авторського права.
2. Організація експортно-імпортних операцій на підприємстві.
До заходів в середині підприємства відносять:
- оцінка своїх експортних можливостей (виробничий потенціал, забезпеченість сировиною, рівень кваліфікації робітників );
- аналіз того які структурні зміни потрібно провести в організації;
- відкриття рахунку в банку;
- розроблення заходів які б забезпечували конкурентоспроможність товару;
- створення на підприємстві банку даних по товару, партнерах, конкурентам.
Заходи в зовнішньому середовищі підприємства:
1. Вибір ринку та його вивчення. На даному етапі вивчається:
- політичні умови з країною контрагентом. Недоцільно шукати можливості укладання контракту з партнером із країни, з якою ваша держава має напружені політичні відносини. Крім того, на торгівлю з деякими країнами було у свій час накладене світовим співтовариством ембарго. Це також потрібно враховувати.
- місткість товарного ринку. Вивчення місткості ринку, куди фірма прагне експортувати свій товар, — це одна з перших вимог маркетингових досліджень. Необхідні відомості одержують із статистики країни, митних органів.
- кон'юнктура товарних ринків. Кон'юнктурні ж спостереження дають можливість визначати коливання і найбільш вигідні умови продажу і закупівлі, методи здійснення зовнішньоторговельних операцій, час виходу на ринок і місця.
- торгово-політичні умови – вивчається розмір мита та додаткові митні збори.
- Транспортні умови. Умови перевезень впливають на ціну товару, тому необхідно їх старанно вивчати. Це наявність прямих рейсів; тарифи лінійного судноплавства; фрахтові постачання; залізничні тарифи; ступінь механізації вантажно-розвантажувальних робіт; вартість перевалочних робіт і зберігання вантажу; ставки портових зборів; правила й особливі умови перевезень; правила здачі і приймання вантажів.
- Умови платежу і кредиту. Дуже важливо ознайомитися з формами розрахунку (акредитивна й інкасова), які найчастіше використовуються в імпортній торгівлі. Для цього слід визначити доцільність надання кредиту, його форми, вартість, терміни, з'ясувати одержання експортером авансу. Необхідно також знати про кредитоспроможність можливих контрагентів.
- Правові питання. Велике значення має вивчення законоположень з питань здійснення торгових операцій, у тому числі страхування і торгового судочинства, законів, що регулюють правовий стан і діяльність іноземних фірм, охорону промислової власності, патентування винаходів, реєстрацію товарних знаків, арбітраж та ін.
- Специфічні вимоги ринку. У різних країнах склалися особливі вимоги щодо номенклатури, асортименту товарів, їхньої якості. Вони пояснюються географічними, кліматичними умовами, традиціями, смаком. Наприклад, при експорті електротехнічних виробів враховують напругу, при експорті автомобілів — рух (право- чи лівосторонній), при експорті сільськогосподарських машин — топографію місцевості. Усі ці особливості слід враховувати при укладанні контрактів.
- Канали і методи збуту. Експортери вивчають товаропровідну мережу в країні збуту, роль оптових і роздрібних фірм, роль посередників. Особливо старанно вивчається діяльність конкуруючих фірм, організація збуту їхніх товарів, агентська мережа, комівояжерський апарат. Вивчаються також методи і техніка збуту, договірна практика, норми обслуговування, реклама.
2. Вибір контрагента. Після того, як ринок обрано, необхідно вибрати контрагента.
Практика свідчить, що 85% контрактів підписують фірми, 15% — міністерства, відомства та спілки підприємців. Міністерства й відомства розвинутих країн зазвичай не ставлять комерційних цілей і здійснюють свою зовнішньоторговельну діяльність скоріше зі стратегічних міркувань. Спілки підприємців узагалі створюються для захисту інтересів підприємців цієї країни. Але іноді вони діють і як контрагенти.
Після того як фірму обрано, як правило, складається довідка, у яку заносяться дані про фірму.
Після вибору фірми починаються переговори.
Метою курсової роботи є моделювання зовнішньоекономічної угоди. Зовнішньоекономічну операцію студент оформлює увигляді проекту, в якому виділяється декілька етапів:
1) маркетинговий аналіз світового та вітчизняного ринку обраного товару;
2) дослідження нормативно-правової бази, що регламентує здійснення зовнішньоекономічної угоди;
3) зовнішньоторговельний контракт.
Основні завдання курсової роботи полягають у:
поглибленні і закріпленні теоретичних знань та отриманні практичних навичок з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»;
формуванні творчого та системно-дослідного підходу до вирішення проблем вибору та реалізації форм та методів зовнішньоекономічної діяльності;
отриманні професійної компетенції менеджера з конкретної проблеми, що досліджується;
набутті досвіду самостійної праці з різними інформаційними джерелами;
здобутті досвіду організації та техніки проведення зовнішньоекономічних операцій.
Метою написання роботи є надбання практичних навичок при роботі з інформаційними джерелами під час проведення маркетингових досліджень та вивчення зовнішнього ринку, нормативними документами та їх практичним застосуванням у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також отримання необхідних навичок при підготовці та складанні зовнішньоторговельного контракту.
1. Коротка характеристика підприємства
Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Карпатський держспецлісгосп» було створене на базі міжколгоспного лісгоспу який почав свою діяльність ще в 1974 році. В даний час ДП «СЛАП» Карпатський держспецлісгосп» - потужне лісогосподарське підприємство, до складу якого входять п’ять лісництв, цех переробки деревини, автотракторний парк та пасіка.
Основним напрямом діяльності лісгоспу являється ведення лісового господарства, лісозаготівля, лісопильне та стругальне виробництво, бджільництво, збереження та відтворення природних ресурсів.
Ліси Карпатського держспецлісгоспу розташовані на території Путильського району прилеглих до річок Черемош та Путилка.
Загальна площа земель лісгоспу складає 21008 га. Основні лісоутворюючі породи - ялина, ялиця, бук. І складає 90% хвойних порід, 8% твердолистяних, 2% м'яколистяних порід. За віковою структурою ліси розподіляються на молодняки - 28%, середньовікові - 38%, пристигаючі насадження - 19%, стиглі та перестійкі насадження - 15%.
Лісові масиви лісгоспу розділені на 5 лісництв, зокрема на Ялівецьке - 4448 га, Шурдинське - 5192 га, Карпатське - 4855 га, Конятинське - 2786 га, Розтоківське - 3727 га.
Виробничий цикл складається із заготівлі насіння, вирощування посадкового матеріалу, посадки лісових культур, догляду за лісом, заготівлі деревини від рубок головного користування, рубок формування та оздоровлення лісів, та переробки.
Лісове господарство ґрунтується на широкій розмаїтості практичних навичок. Професійні лісівники поєднують знання отримані з біології й інших природних наук.
Із заготовленої деревини підприємство щорічно переробляє 13000 м3деревини на власних деревообробних потужностях.
Підприємством виготовляється такі види продукції як пиломатеріали обрізні, не обрізні, колоди циліндровочні, штахетник, покрівельна дранка, вагонка, полова, шальовочна дошка, щепа, декоративна планка, віконні та дверні блоки, штукатурна дранка, плінтус, лавки гуцульські, ящики для дров та інше.
Основний дохід підприємство отримує від реалізації лісо продукції та продукції переробки. Продукція лісгоспу реалізується в країни Європи, закрема Ізраїль, Румунія та інші…
Щорічно висаджуються лісові культури на площі 160-180 га. Заготовляється та переробляється 15-20 тонн шишок ялини звичайної та ялиці білої, насіння висівається в лісових розсадниках, лісгосп забезпечено власним посадковим матеріалом, щорічно вирощується 1,5 млн шт. сіянців.
У лісгоспі постійно працюють 290 осіб, 83 з яких державна лісова охорона. Працівники є висококваліфікованими спеціалістами лісової галузі, що люблять та цінують свою роботу. Отримують гідну заробітну плату.
Лісове господарство зазвичай вимагає значного залучення капітальних і поточних (операційних) витрат для забезпечення виробництва через повільний приріст деревини. Таким чином, вся інвестиційна діяльність підприємства спрямована на збереження існуючого рівня лісо вирощування та виробництва.
Ліси можуть дати широку розмаїтість товарів і послуг та їх комбінацій, серед яких і ті, що не оцінюються за ринковими цінами.
2. Метод здійснення ЗЕО
Метод здійснення зовнішньоекономічної операції прямий лізинг. Прямий метод – передбачає встановлення прямих зв’язків між виробником (постачальником) та кінцевим споживачем, тобто поставку товарів у безпосереднього самостійного виробника на підставі договору купівлі-продажу. Це виправдано тим, що
знижуються додаткові ризики невиконання обов’язків посередника,
економія на витратах на посередника,
ціна не збільшується,
не втрачається зв’язок з ринком.
А також прямі зв'язки дають ряд таких переваг, як: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидше пристосування своїх виробничих потужностей до потреб споживача.
За прямого лізингу виробник або продавець майна самостійно здає об'єкт у лізинг (фактично в одній особі поєднуються постачальник і лізингодавець, інколи кажуть про лізинг власника). Щоправда, масштаби прямого лізингу обмежені міркуваннями спеціалізації: за достатніх обсягів лізингових операцій виробнику вигідно створювати посередницьку структуру — лізингову компанію. Близьким синонімом до терміна «прямий» є поняття «звичайний» лізинг, його характеристики (майно не втрачає вирішальною мірою своєї вартості після завершення терміну лізингового контракту та може здаватися в оренду й надалі; посередник виконує інформаційні, а не фінансові функції) можуть застосовуватися й до прямого лізингу.
3. Встановлення контактів з іноземним партнером
Існує декілька способів встановлення контактів з контрагентами при експорті продукції:
направити пропозицію (оферту) безпосередньо одному або декільком можливим іноземним покупцям;
прийняти та підтвердити замовлення покупця;
направити покупцю пропозицію у відповідь на запит із зазначенням конкретних умов майбутнього контракту або з проформою контракту;
взяти участь у торгах, подавши тендер організаторам торгів;
взяти участь у торгово-промислових виставках та ярмарках (міжнародних, національних);
направити можливому покупцю комерційний лист з інформацією про наміри вступити у переговори з приводу укладання конкретної угоди;
направити проформу контракту вже відомому покупцю як результат узгодження умов контракту телефоном, телетайпом або телексом чи на підставі попередніх домовленостей;
розмістити рекламні оголошення у засобах масової інформації, направити за адресою потенційних покупців каталоги, проспекти із товарами, що пропонуються, організувати та провести рекламну кампанію на ринку країни імпортера.
Оскільки ДП «СЛАП» Карпатський держспецлісгосп» вирішило експортувати будівельні матеріали польському контрагенту, то приймається рішення про встановлення контактів з потенційним продавцем шляхом направлення покупцю пропозицію у відповідь на запит із зазначенням конкретних умов майбутнього контракту або з проформою контракту. Запит – це звернення потенційного покупця товарів і послуг до їх виробників і продавців з проханням внести пропозицію (надіслати оферту) стосовно продажу. У зарубіжній практиці запит вважається “викликом на оферту”, пропозицією укласти договір купівлі-продажу. Однією з головних цілей запиту є отримання від експортної фірми комерційної пропозиції.
Керівництво підприємства вирішує скласти конкурентний лист та проаналізувати існуючі конкурентні матеріали, розрахувати експорту ціну.
4. Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту
FOB (згідно Incoterms 2010) – поставка в місце призначення. Термін FOB може позначати перевезення товару будь-яким видом транспорту, в тому числі і змішане транспортування. Умови такої поставки наступні: продавець зобов’язаний доставити товар в обумовлене місце, поки вантаж туди не прибув, продавець несе всі ризики. Тому в умовах договору необхідно чітко позначити пункт призначення, і як тільки товар туди прибуде, продавець більше не відповідає за нього. Крім того, якщо в угоді йдеться про те, що продавець бере на себе ще й розвантаження товару, то він не має права вимагати від покупця оплату за таку послугу. Покупець починає нести всі ризики по втраті вантажу або його псування з того моменту, як товар був доставлений в пункт призначення.
Ціна, умови оплати та перехід права власності по FOB.
Ціна FOB (FOB.ціна) означає, що контрактна (інвойсової або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.
Умови поставки FOB Інкотермс не вказують ціну за товар і спосіб оплати, не регламентують перехід права власності на товар або наслідки порушення договору. Ціна і перехід права власності повинні бути визначені в умовах договору купівлі-продажу. Торговий термін FOB вказує, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і митного оформлення дії, коли і де продавець передає товар покупцеві, а також які витрати несе кожна зі сторін.
Обов'язки продавця за умовами FOB(ФОБ).
А.1. Поставка товару ВІДПОВІДНО ДО ДОГОВОРУ
Продавець зобов'язаний відповідно до договору купівлі-продажу надати покупцеві товар, комерційний рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть знадобитися за умовами договору купівлі-продажу.
А.2. ЛІЦЕНЗІЇ, дозволи і формальності
Продавець зобов'язаний за свій рахунок і на свій ризик отримати будь-яку експортну ліцензію або інший дозвіл державних органів, а також виконати, якщо це буде потрібно всі митні формальності для експорту товарів і для його транзитного перевезення через треті країни.
А.3. ДОГОВОРИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ І СТРАХУВАННЯ
а) Договір перевезення. Продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару до погодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою подібного роду поставок, продавець може вибрати найбільш підходящий для нього пункт в названому місці призначення
б) Договір страхування - немає зобов'язань.
А.4. ПОСТАВКА ТОВАРУ
Продавець зобов'язаний надати товар Покупцеві на транспортному засобі, готовому до розвантаження, в зазначеному пункті, якщо такий є, в зазначеному місці призначення, якщо це прописано в договорі перевезення.
А.5. Перехід ризиків
Продавець зобов'язаний з урахуванням застережень статті B.5. нести всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту його постачання у відповідності зі статтею А.4.
А.6. РОЗПОДІЛ ВИДАТКІВ
Продавець зобов'язаний з урахуванням застережень статті B.6 .: нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту його постачання у відповідності зі статтею А.4., А також оплатити фрахт і усі випливаючі зі статті А.3.а) витрати, включаючи витрати по навантаженню товару, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця, і у випадках, де це належить, усі витрати, пов'язані з виконанням митних формальностей для експорту, як і інші мита, податки та інші збори, що підлягають оплаті при експорті товару та які потребуються , пов'язані з його транзитним перевезенням че рез треті країни, у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.
А.7. ПОВІДОМЛЕННЯ ПОКУПЦЕВІ
Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про те, що товар поставлений у відповідності зі статтею А.4., А також будь-яке інше повідомлення потрібне йому для здійснення звичайно необхідних мір для одержання товару.
А.8. ДОКАЗИ ПОСТАВКИ, транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення
Продавець зобов'язаний надати покупцеві за свій рахунок звичайний транспортний документ або транспортні документи (наприклад, оборотний коносамент, необоротна морська накладна, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряна накладна, накладна залізничного або автомобільного сполучення або накладна змішаного перевезення) відповідно до статті А.3 . У разі, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного зв'язку, згадані вище документи можуть бути замінені еквівалентними електронними повідомленнями (EDI).
А.9. ПЕРЕВІРКА - УПАКОВКА - МАРКУВАННЯ
Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з перевіркою товару (наприклад, перевіркою якості, розмірів, ваги, кількості), необхідної для поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за свій рахунок забезпечити упаковку, (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки), необхідну для перевезення товару. Упаковка повинна бути маркована належним чином.
А.10. ІНШІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Продавець зобов'язаний на прохання покупця зробити останньому за його рахунок і на його ризик повне сприяння в одержанні будь-яких документів або еквівалентних їм електронних повідомлень (крім названих у статті А.8.), Що видаються чи передаються у країні відправлення та / або в країні походження товару, і які можуть бути потрібними покупцю для імпорту товару або, в разі необхідності, для його транзитного перевезення через треті країни. Продавець зобов'язаний забезпечити покупця всією інформацією, необхідної для здійснення страхування.
Обов'язки покупця за умовами FOB(ФОБ).
B.1. Сплата ціни
Покупець зобов'язаний сплатити передбачену договором купівлі-продажу ціну товару.
B.2. ЛІЦЕНЗІЇ, дозволи і формальності
Покупець зобов'язаний за свій рахунок і на свій ризик отримати будь-яку імпортну ліцензію або інший дозвіл державних органів, а також виконати, якщо це буде потрібно (див. Введення п.14), всі митні формальності для імпорту товару.
B.3. ДОГОВОРИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ І СТРАХУВАННЯ
а) Договір перевезення - немає зобов'язань.
б) Договір страхування - немає зобов'язань.
B.4. ПРИЙНЯТТЯ ПОСТАВКИ
Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності зі статтею А.4. і розвантажити товар з прибулого транспортного засобу в узгодженому місці призначення, якщо за договором перевезення ці витрати не покладаються на продавця.
B.5. Перехід ризиків
Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати або пошкодження товару з моменту його поставки у відповідності зі статтею А.4. Покупець зобов'язаний, при невиконанні їм обов'язку дати повідомлення у відповідності зі статтею B.7., Нести всі ризики втрати або пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду поставки. Умовою, однак, є належна відповідність товару договору. Це означає, що товар повинен бути належним чином ідентифікований, тобто виразно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом даного договору.
B.6. РОЗПОДІЛ ВИДАТКІВ
Покупець зобов'язаний відповідно до положень статті А.3.а): нести всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту його постачання у відповідності зі статтею А.4., Нести всі додаткові витрати при невиконанні своїх зобов'язань згідно зі статтею B.2 . або дати повідомлення у відповідності зі статтею B.7. Умовою, однак, є належна відповідність товару договору. Це означає, що товар повинен бути належним чином ідентифікований, тобто виразно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом даного договору.
B.7. ПОВІДОМЛЕННЯ ПРОДАВЦЕВІ
У разі, якщо покупець вправі визначати час відправлення товару та / або пункт призначення, він повинен належним чином сповістити про це продавця.
B.8. ДОКАЗИ ПОСТАВКИ, транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення
Покупець зобов'язаний прийняти передбачений статтею А.8. транспортний документ, якщо він відповідає умовам контракту купівлі-продажу.
B.9. ІНСПЕКЦІЯ ТОВАРУ
Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд потрібно владою країни експорту.
B.10. ІНШІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Покупець зобов'язаний нести всі витрати і оплачувати збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, як це передбачено в статті А.10., А також відшкодувати витрати продавця, понесені останнім унаслідок надання їм допомоги покупцю
Умови платежу характеризуються такими складовими
ВИД – Готівковий
Умови платежу
За даним ЗТК контрагенти вибирали наступний спосіб розрахунків: платіж готівкою у формі трансферабельного акредитиву.
Розрахунок готівкою (негайним платежем) – це такі форми оплати, які здійснюються у період від готовності товару для відвантаження на адресу покупця до моменту переходу права власності на нього до останнього. З банківської точки зору негайним вважається платіж, на здійснення якого затрачено часу не більше, ніж необхідно для обробки контрагентами та їх банками платіжних документів.
Трансферабельний акредитив (переказний) – акредитив, який надає бенефіціару право давати розпорядження банку, який здійснює оплату, акцепт (дозвіл на оплату) або купівлю документів, також дає право передати акредитив повністю або частинами одному або кільком третім особам (другим бенефіціарам). Другі бенефіціари не мають права подальшого переказу трансферабельного акредитива. Права за акредитивом передаються для того, щоб постачальник міг профінансувати субпостачальника за рахунок коштів за акредитивом [4]. Схема розрахунку між експортером та імпортером зображена на рисунку 3.
Трансферабельний акредитив частіше використовується у межах однієї країни. Право на переказ акредитива в іншу країну повинно вказуватися в його умовах. Український імпортер може відмовитися від такої вказівки на тій підставі, що він не знає субпостачальників і перед ним відповідає за умовами контракту тільки безпосередньо постачальник.
ФОРМА – акредитив — угода, згідно з якою банк імпортера (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкцій імпортера або від свого імені, має здійснити платіж на користь експортера (або визначеної ним особи) чи акцептувати й оплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), чи уповноважити інший банк провести платіж проти передбачених в акредитиві документів, з урахуванням умов акредитива.
Акредитив за своєю природою є угодою, відокремленою від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися.
В акредитивній схемі розрахунків може також брати участь третій банк (рамбрусуючий банк), якщо між банком експортера та банком імпортера відсутні кореспондентські зв'язки.
В результаті реалізації акредитивної форми розрахунків експортер отримує гарантію банка-емітента (за певних умов, і підтверджуючого банка) своєчасно та повністю оплатити поставлені ним товари, роботи, послуги.
Імпортер своєю чергою впевнений у тому, що платіж здійснюватиметься лише після надання експортером пакету товаророзпорядчих документів, обумовлених акредитивом. Негативними сторонами акредитива для імпортера є відволікання оборотних коштів та висока комісія банку-емітента за надані послуги.
В акредитиві обов'язково визначаються:
— найменування учасників акредитива;
— вид акредитива і спосіб його виконання;
— повний перелік, точна характеристика і терміни надання документів, проти яких експортер може отримати належні йому кошти за акредитивом.
Згідно з Уніфікованими правилами та звичаями, акредитив є безвідкличним, якщо інше не передбачено конкретною угодою. Загалом, є такі основні види акредитивів:
— відкличні або безвідкличні;
— покриті (депоновані) або непокриті (гарантовані).
Згідно з Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, яке затверджено Правлінням Національного Банку України, № 514 від 03.12.2003 р.:
1) відкличний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціару;
2) безвідкличний акредитив — акредитив, який не може бути змінений або анульований банком-емітентом без згоди підтверджуючого банку (якщо він є) та бенефіціара;
3) покритий акредитив — акредитив, що забезпечений власними грошовими коштами наказодавця акредитива;
4) непокритий акредитив — акредитив, що не забезпечений власними грошовими коштами наказодавця акредитива.
Непокритий акредитив відкривається банком-емітентом:
— на підставі відкритих наказодавцю акредитива уповноваженим банком-емітентом кредитних ліній
— або на підставі отриманих у кредит коштів;
— або на підставі гарантій, наданих третіми сторонами на користь уповноваженого банка-емітента;
— або на підставі забезпечення наказодавцем акредитива відповідною заставою, порукою тощо;
— або без будь-якого забезпечення згідно з внутрішніми положеннями уповноваженого банка-емітента.
5. Підготовка проекту контракту
Проект контракту готує відділ із зовнішньоекономіних зв’язків. Відповідальна особа – Кричевський О.І. Проект контракту складається відповідно до базисних умов поставки FOB.
При підготовці даного Проекту контракту були задіяні наступні посадові особи:
1. Юрист. Завдання його полягало у проробці і вивчені типових контрактів при здійснені експорту йогуртів, вивчені законодавства країни контрагента, його торгових звичаїв, а також формулювання та узгодження статей контракту.
2. Комерційний директор. Завдання його полягало у організації та контролі за дотриманням строків укладання Проекту контракту, погодженні з партнерами умов Проекту контракту, розподілення часу і коштів на підготовку Проекту контракту.
3. Головний бухгалтер. Завдання його полягало у забезпечені усіх стадій підготовки Проекту контракту відповідним фінансуванням, перевіркою фінансового стану підприємства для виконання даної операції і необхідність залучення коштів для її здійснення.
4. Менеджер з постачання. Завдання його полягало у проробці оптимального варіанту транспортування біфідойогуртів та залучення на цьому етапі певної транспортно-експедиторської контори.
Аналізуючи вищенаведені дані вказані посадові особи здійснили відповідним чином оформлення і складання пунктів Проекту контракту.
6. Проведення переговорів та узгодження проекту контракту
Попередні комерційні переговори є звичайним етапом узгодження умов контракту. Спірні питання по комерційних умовах угоди та технічних вимогах до товару розв’язуються методом уторгування, який полягає у взаємному вивченні об’єктивних аргументів сторін та знаходження на цій основі взаємоприйнятних та компромісних рішень Переговори при узгодженні проекту контракту, що розглядається в даному курсовому проекті, проводяться шляхом особистої зустрічі.
Перед початком переговорів кожна з сторін склала попередній проект Контракту, в процесі переговрів були виявлені розбіжності по деяким статтям Контракту та проведені заходи по їх врегулюванню. Зокрема питання стосувались розмірів штрафних санкцій, що застосовуються до продавця.
7. Укладання та підписання контракту
Для підписання контракту сторони домовились про зустріч 25 травня 2018 року на територіі України в місті Львів. Зазвичай друкує текст контракту та робить копії (4 копії) сторона, що приймає, тому в даному випадку цим займалася польська сторона.
Перед остаточним підписанням контракту кожна сторона ще раз ознайомилась зі змістом Проекту Контракту. Оскільки ніяких розбіжностей не виявилось, сторони підписали Контракт.
Зовнішньотогрові контракти з боку українських організацій підписуються, як мінімум, двома особами, які мають на це право. Тому даний Контракт з української сторони був підписаний Генеральним Директором, що діє на підставі Статуту, і заступником Генерального Директора з питань зовнішньоекономічних зв’язків, що діє на підставі доручення.
З польської сторони даний Контракт підписали Генеральний Директор, що діє на підставі Статуту, та заступник Генерального Директора з питань зовнішньоекономічних зв’язків Джек Олд, що діє на підставі доручення. Були підписані два оригінали Контракту – українською та польською мовами.
8. Подання можливих претензій та рекламацій з експорту
Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Карпатський держспецлісгосп», згідно контракту, здійснює поставку будматеріалів на суму 125000 доларів, тому важливе значення має якість та кількість товару і строк його поставки. Оскільки невідповідність стандартам або несвоєчасність може призвести до збитків. У разі виявлення невідповідності стандартам, втрат товару понад встановлену норму компанія-імпортер, має подати претензію українському експортеру Державному підприємству «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Карпатський держспецлісгосп», протягом 30 днів з моменту отримання товару. Припустимо, що імпортер виявив невідповідність вимогам стандартів. Невідповідність полягала у тому, що це мали бути будівельні матеріали лісових порід дерев. У такому випадку імпортер надсилає Претензію до Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Карпатський держспецлісгосп». Якщо Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Карпатський держспецлісгосп» приймає на себе відповідальність, то воно погоджується з умовами претензії, якщо ж ні, то сторони вирішують спірне питання в Арбітражі.
ВИСНОВКИ
Сучасний стан світової економіки характеризується посиленням процесів глобалізації. Ці процеси охопили і Україну: вітчизняна економіка інтегрується в світовий економічний простір, українські підприємства активізують свою міжнародну економічну діяльність.
Входження в світо-господарські економічні зв’язки, інтернаціоналізація української економіки поряд з позитивними змінами характеризуються складністю й суперечністю. Інтеграція України в світове господарство, кроки у напрямку вступу до Світової організації торгівлі та інтеграції до Європейського Союзу змушують виробників усіх галузей, включаючи виробництво будівельних матеріалів, переоцінити звичні положення щодо формування товарних потоків в торгівлі як у себе в країні, так і за кордоном. Виникли завдання, які пов’язані з необхідністю всебічного аналізу світових ринків та проведенням їх маркетингових досліджень, визначенням організаційно-технічних можливостей експортної діяльності підприємств, знаходженням ефективних засобів підвищення конкурентоспроможності товарів. Тому актуальною є проблема розроблення механізму виходу вітчизняних підприємств (в тому числі і підприємств галузі будівельних матеріалів) на зовнішній ринок. Такий механізм може бути ефективним лише за умов базування на концепції маркетингу. Це зумовлює необхідність посилення маркетингового аспекту в експортній діяльності українських підприємств.
Проблеми експортного та міжнародного маркетингу висвітлені в працях зарубіжних і вітчизняних маркетологів – Алексуніна В.А., Багієва Г.Л., Бранча А., Діксона П., Кігена В., Котлера Ф., Маджаро С., Оніщенка В.П., Перцовського Н.І., Циганкової Т.М. та інших. Але деякі теоретичні аспекти експортної маркетингової діяльності підприємств, в тому числі обґрунтування маркетингових інструментів експортної діяльності, визначення чинників і методів підвищення ефективності складових елементів експортного маркетингу та інші, які є актуальними для діяльності українських підприємств, залишаються невизначеними.
Список використаних джерел
Губіна М. В. Основи містобудівного менеджменту і моніторингу. — К.: Вира-Р, 2012.
Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності. [Електронний_ресурс]- Режим доступу: http://library.if.ua/book/37/2459.html
Зовнішньоекономічна діяльність: навч. посібник / І.І. Дахно. – К.: Центр учбової літератури, 2006. – 360 с.
Акредитивна форма розрахунків за екпортно-імпортними операціями. Види акредитивів. [Електронний_ресурс]- Режим доступу: http://www.bur.com.ua/referaty/open.557.page.5.html
Складання протоколу про наміри та попереднього контракту. [Електронний_ресурс]- Режим доступу: http://pidruchniki.com/10611207/ekonomika
Світова статистика об'єктів продажу будівельних матеріалів. [Електронний_ресурс]- Режим доступу: http://www.santaflat.ru/m irovaya_statistika.php
Коломієць М. І. Особливості розвитку ринку будівельних матеріалів України [Електронний ресурс] // Економічний форум . - 2013. - № 3. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecfor_2013_3_4.pdf
Тищенко А. Н. Оцінка конкурентоспроможності ринку будівельних матеріалів/ А. Н . Тищенко, Ю. А. Тараруєв // Бизнес Інформ. – 2009. – №3. – С. 32–36
Додаток №1
ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ
Шановний пан Крижевський І.О.,
Ми отримали Ваш запит від 14 лютого 2018 р., що стосувався будівельних матеріалів. Пан Гжегош Явлінскій, заступник Генерального Директора, напишемо Вам на електрону пошту найближчим часом, щоб домовитись про подальшу співпрацю. Надасте нам детальну інформацію про вашу продукцію та умови співпраці.
Додаток №2
Рахунок-фактура
Код клієнта
435645646
№ рахунку
5547
Дата рахунку 26 лютого 2018 р.
Умови оплати: протягом 7-ми днів з дня отримання
банком Покупця товаророзпорядчих документів
Банк
Постачальника
Умови
поставки FOB ( згідно Incoterms 2010)
Код товару
Найменування
Кількість ,шт
Ціна за
одиницю, $
Сума, €
10.51.5
Накладна №1285 від
26 лютого 2018 р.
Згідно замовлення
№560 від 19 лютого
2018 р.
12500
10
125000