Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій
/
Індивідуальна робота
На тему: «Проблема переселенців в Україні. Чим живуть і як адаптуються люди, що покинули власні домівки у нових умовах життя та у чужому суспільстві»
З дисципліни: «Громадська думка і PR»
Львів 2017
ЗМІСТ
Обгрунтування соціальної проблеми 3
Аналіз статей 4
1. Чому проблему переселенців виведено з активного суспільного дискурсу 4
2. Наші біженці: чому проблеми переселенців – це проблеми всіх 4
3. Актуальні проблеми переселенців в Україні 4
4. Переселенці з Донбасу: "За що це нам?" 5
5. Як зникають кошти, виділені на ремонт житла для переселенців 5
6. Якщо конфлікт не згасає за 3-5 років, то вимушені переселенці не повертаються – правозахисник 5
7. Адаптація у новому суспільстві – важка робота над собою 6
8. Переселенці у Львові: життя спочатку 6
9. "Привиди" Донбасу чи громадяни України? 6
10. Феномен киримли у Львові через три роки 6
Аргументи «за» і «проти» 7
Соціологічне опитування (анкета) 8
Анкета програмованої дії 9
Висновок 10
Список використаних джерел 11
Обгрунтування соціальної проблеми
На сьогодні в Україні є дуже багато внутрішньо переміщених осіб з Донецької та Луганської областей, а також з території АР Крим.
Соціальна проблема переселенців – одна з гострих і болючих. Насамперед гострих для держави, а болючих – для самих переселенців. Ця проблема потребує більше дискурсу і публічності, оскільки в сучасному суспільстві якщо про проблему не говорять, то її ніби й не існує.
Одною з головних проблем є налагодження соціальних стосунків між переселенцями та іншими громадянами України. Тут дуже важливо, щоб суспільство розуміло проблеми внутрішньо переміщених осіб, готове було прийняти їх та допомогти у вирішенні низки проблем та питань.
Другою важливою проблемою є налагодження стосунків між державою та самими переселенцями. Зі сторони держави повинна бути надана цим людям підтримка та належне забезпечення. Влада повинна подбати про всі належні умови проживання переселенців на інших територіях України та про їхній добробут. З боку переселенців має бути ініціатива інтеграції у нове життя, бажання працювати на благо своєї країни та збагачувати її у культурному плані.
Ця соціальна проблема є нагальною на теперішній час. Вона потребує вирішення спільними зусиллями суспільства, держави та самих переселенців.
Аналіз статей
1. Чому проблему переселенців виведено з активного суспільного дискурсу
1) Автор: Володимир Кіпень, кандидат філософських наук, експерт Інституту демократії ім. П. Орлика.
2) Посилання [1].
3) Головна ідея:
Висвітлення складної ситуації з внутрішньо переміщеними особами в Україні. З’ясування, чому проблема виведена з активного суспільного дискурсу. Опис головних шляхів вирішення проблем переселенців.
4) Резюме статті.
У статті розглянуто тему про проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні.
Одною з головних проблем переселенців є відсутність належної підтримки з боку держави щодо житла і роботи. Державою зроблено певні кроки, проте ситуація з внутрішньо переміщеними особами залишається дуже складною.
Важливим є те, що українське громадянське суспільство і в цьому питанні нерідко заміняє малодієздатний державний апарат. Волонтерський рух, чисельні громадські організації компенсують нерозворотливість чиновників власною енергією та ініціативою. Також, переселенці повинні відійти від позиції постійного прохача , їм потрібно навчитись допомагати собі самим. Наприклад, готувати проекти, шукати підтримку і ресурси, взаємодіяти з бізнес-асоціаціями.
Можна зробити висновок, що окремо ні держава, ні громадянське суспільство розв’язати проблему ВПО не в змозі. Потрібна співпраця, поєднання зусиль і координація. Тому важливо посилити ефективність інформаційної діяльності на всіх рівнях, створити дієві канали комунікації, обмін інформацією та координувати зусилля органам влади, волонтерам і переселенцям.
Важливо додати: поки питання не буде підняте на відповідний рівень, воно залишатиметься болючим і конфліктним.
2. Наші біженці: чому проблеми переселенців – це проблеми всіх
1) Автор: Елена Панченко.
2) Посилання [2].
3) Головна ідея:
Головною ідеєю статті є розповісти про проблеми переселенців. З боку влади немає належної підтримки та забезпечення потреб цих людей. Вони опинились у скрутному становищі, тому вижити без допомоги суспільства та влади їм досить важко.
4) Резюме статті.
Влада не спішить допомагати переселенцям. Закон, який був прийнятий, щоб покращити їхнє становище, запрацював не швидко і не був досконалим.
Без довідки переселенця люди з донецькою, луганською та кримською пропискою не можуть відкрити банківський рахунок, звернутися за медичною допомогою, отримати візу, вклеїти фотографію в паспорт і багато чого ще.
Звичайно, найбільшою проблемою для ВПО є житло, а точніше його відсутність. Згідно з комплексною державною програмою підтримки переселенців, одним із завдань на 2016-2017 рік є забезпечення права внутрішньо переміщених осіб на житло. Однак це право існує лише на папері.
Також, здійснюється багато перевірок, щоб підтвердити особу, яка зареєстрована як переселенець. Це, за словами переселенців, приносить багато незручностей та дискомфорту у їхнє життя.
Ці та багато інших проблем, які потребують нагального вирішення, не дають переселенцям спокійно жити та займатись буденними справами.
У статті пояснюється та розповідається про життя переселенців в реальних умовах їхнього життя. Проблеми, з якими вони стикнулись, стосуються не лише внутрішньо переміщених осіб, а й усього суспільства.
3. Актуальні проблеми переселенців в Україні
1) Автор: М. Дем’яненко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ.
2) Посилання [3].
3) Головні ідея:
Розгляд основних проблем переселенців в Україні. Визначення окремих соціальних груп переселенців, які потребують допомоги. Шляхи та методи вирішення різного типу проблем.
4) Резюме статті.
У статті розглянуто тему про актуальні проблеми переселенців в Україні. Автор описує різного типу проблеми, які існують у різних соціальних групах ВПО та подає способи їх вирішення. Також, у статті перелічено справи, які вже зроблені для покращення умов життя та допомоги переміщеним особам.
Варто зазначити, що переселенців в Україні налічується понад 1 млн і їх кількість постійно зростає. І хоча така ситуація існує вже не перший рік, незважаючи на всі спроби її подолати з боку української влади за партнерської допомоги інших країн і гуманітарних організацій, на сьогодні інтеграція внутрішньо переміщених осіб на території України зіштовхується з рядом проблем, які нині повною мірою не врегульовані. У цьому контексті слід зазначити, що ці проблеми дуже різнорідні як за масштабами, так і за змістом.
Також на сьогодні існує ряд державних програм і стратегій, які сприяють в розв’язанні проблем переселенців. Водночас слід відзначити вклад вітчизняних і зарубіжних волонтерів, фондів, організацій, у тому числі й міжнародних, які надають посильну допомогу переселенцям.
Серед внутрішньо переміщених осіб є багато різних соціальних груп, які потребують особливої підтримки та допомоги, зокрема це інваліди, студенти й науковці, підприємці та інші.
Отже, проблеми у внутрішньо переміщених осіб в Україні є, і спектр їх досить широкий. Проте основоположною передумовою для більшості цих проблем є відсутність єдиної державної стратегії як щодо окупованих територій, так і щодо переселенців. При цьому наявність програм і стратегій, у тому числі й міжнародних, що спрямовані на допомогу внутрішньо переміщеним особам, мають спонукати останніх до активних дій з налагодження свого побуту.
4. Переселенці з Донбасу: "За що це нам?"
1) Автор: Світлана Дорош.
2) Посилання [4].
3) Головна ідея:
На сьогоднішній день в Україні перебуває велика кількість переміщених людей з Донецької та Луганської областей та АР Крим. Ці люди потребують, перш за все, фінансової підтримки від держави, оскільки багато з них мають проблеми з житлом та змушені економити на харчуванні. Додає труднощів у житті переселенці ще й неоднозначне ставлення до них у суспільстві.
4) Резюме статті.
Головною темою статті є складне становище переселенців в Україні через недостатнє фінансування та погану підтримку з боку держави. Ще одною проблемою для внутрішньо переміщених осіб стало неоднозначне ставлення до них у суспільстві.
Понад 1 мільйон 780 тисяч жителів Донецької і Луганської областей, а також Криму стали переселенцями всередині країни. Частка кримчан у цій цифрі не така разюча: близько 20 тис 600. У той же час, експерти кажуть, що цифру 1,7 мільйона внутрішніх переселенців не можна вважати однозначною, оскільки багато з тих, хто переїхав із зони конфлікту, не ставав на облік в органах соціального захисту.
Українці схильні сприймати переселенців як громадян, що мають рівні права з іншими та які стали заручниками ситуації і потребують підтримки. Показник такого ставлення - 89% по Україні. За результатами соціологічних досліджень майже всі опитані ставляться до них позитивно або нейтрально. Водночас дослідження продемонструвало негативні тенденції у ставленні до переселенців у столиці та на Західній Україні.
Пошук роботи і засобів для існування - головна проблема, що одразу ж постала перед тими, хто переїхав жити в інші області України. Це констатують у Міжнародній організації з міграції.
Більшість переселенців головним джерелом доходів назвали соціальну допомогу від держави та гуманітарну допомогу. Юрист благодійного фонду "Восток SOS" Олена Луньова каже, що поруч із проблемами з пошуку роботи, житла і відновлення документів, отримання соціальних виплат на сьогодні стало головною проблемою для переселенців.
Як висновок, хочу додати, що ситуація з переселенцями в Україні є складною, тому потребує більшої уваги з боку держави та кращого розуміння з боку простих українців. Ці люди стурбовані через умови життя без будь – яких доходів та невизначене майбутнє.
5) Загальна оцінка статті.
5. Як зникають кошти, виділені на ремонт житла для переселенців
1) Автор: Вікторія Рощина, «Слідство.Інфо».
2) Посилання [5].
3) Головна ідея:
З’ясування, чому переселенці не можуть отримати обіцяне житло від держави. Куди пропадають кошти, виділені на побудову житла. Через проблему корупції чиновників страждають переселенці.
4) Резюме статті.
Головною темою статті є розкрадання чиновниками коштів, виділених на побудову житла для переселенців.
Три роки тому місцева влада Слов’янська ініціювала проект «Будинок для переселенців». На його реалізацію Європейський Союз виділив 720 тисяч євро. Реконструкцію двох нежилих приміщень планували закінчити ще минулої осені, проте, не вклавшись у терміни, пообіцяли реалізувати проект до червня 2017-го. Але знову не встигли. Нині будівельні роботи призупинені.
В ході журналістського розслідування з’ясувалось, що між підрядником та замовником, тобто мером міста та будівельною компанією «ЛУЧ», була змова. Виділені кошти було вкрадено, тому будинок так і не змогли добудувати.
Журналісти «Слідства.Інфо» направили запит до Державної аудиторської служби України з проханням перевірити належність виконання будівельних робіт у проекті «Житло для переселенців». Про ситуацію поінформували й Національне антикорупційне бюро України та управління по боротьбі з шахрайством та зловживаннями коштами з бюджету ЄС.
Наразі ж місцевою владою Слов’янська оголошені нові тендери на роботи, за які компанія «ЛУЧ» уже отримала гроші. Вочевидь крапку в цій сумній і скандальній історії ставити ще зарано.
6. Якщо конфлікт не згасає за 3-5 років, то вимушені переселенці не повертаються – правозахисник
1) Автор: Богдана Костюк
2) Посилання [6].
3) Головна ідея:
Понад півтора мільйона людей були змушені в результаті війни на Донбасі та окупації Криму перебратися до інших областей України. З’ясування того, як вдалось переселенцям облаштуватись у нових місцях, опис проблем, з якими вони зіткнулись. Повернення цих людей на рідну землю стає з кожним роком малоймовірніше.
4) Резюме статті.
У цій статті розглянуто тему внутрішньо переміщених осіб та їх пристосування до життя у нових умовах з вірогідною можливістю неповернення додому.
На новому місці більшості з них доводиться починати життя фактично «з нуля» – шукати житло і роботу, домовлятися з чиновниками, щоб оформити «переселенські» довідки і працевлаштуватись та віддати до місцевого дитсадочка або школи дітей. Ситуація ускладнена ще й неоднозначним ставленням частини українців до переселенців.
Переселенцям доводиться обживатись на новому місці в першу чергу за власні кошти або за допомогою своїх родичів. Багато з них створюють власні бізнеси, не чекаючи підтримки від держави та волонтерів.
Все ж таки існує багато небайдужих людей, які приходять на допомогу. Переселенцям часто допомагають здебільшого місцеві громади, волонтери, міжнародні організації.
Наприклад, на Київщині у дитячому таборі «Лісова застава» з літа 2014 року професійні психологи працюють за програмою «Діти і війна»: соціально-психологічну реабілітацію отримують діти з родин переселенців та з сімей українських військових.
Міжнародний досвід каже про одне: якщо конфлікт не згасає довше ніж 3-5 років, то люди, які були вимушені переселитись на інші території, вони там починають інтегруватись і повернення не відбудеться. Тому цим людям дуже необхідна підтримка як з боку держави, так і з боку суспільства, щоб краще облаштувати своє життя та змогти жити та працювати на благо нашої країни.
7. Адаптація у новому суспільстві – важка робота над собою
1) Автор: Вероніка Миронова.
2) Посилання [7].
3) Головна ідея:
Адаптація людей з іншими культурними традиціями у новому суспільстві. Як жінки переживають втрату рідного дому та як саме їм вдається адаптуватися до нових умов життя.
4) Резюме статті.
У статті розповідається про жінок, представниць кримсько-татарської спільноти, які прийшли на два дні тренінгу з питань адаптації, що проходив у Львові з львівським психологом Лідією Коваль. На цьому тренінгу вони малювали та обговорювали тему адаптації у нове середовище.
За три роки, які минули з моменту окупації Криму, кримські татари на собі відчули усі плюси і мінуси переселенського життя, та при цьому вони адаптуються у місцевому середовищі, намагаючись не втрачати власної культурної ідентичності. У кримських татар в питанні адаптації є свої складнощі: різна культура, різна релігія, різна історія, різні традиції, і єдине, але саме головне, що всіх об’єднує – любов до рідної країни.
Сама суть роботи полягала у тому, що жінки мали намалювати картину, а потім до тієї картини – раму. Потім обговорити і самі малюнки, і свої емоції стосовно малюнків, і те, проговорити з психологом, що ж насправді означають ці малюнки.
Також важливою стала тема, яку жінки обговорювали на другий день тренінгу – адаптація дітей. Зрозуміло, що у дітей цей процес відбувається інакше, і для кожної мами це одне з найважливіших питань. Тож учасниці тренінгу поділилися власним досвідом адаптації дітей на новому місці, а також отримали практичні поради від психолога на цю тему.
Звичайно, що у кожного своя історія, в тому числі історія відносин з суспільством, але всі жінки, судячи з оцінок психолога, дійсно прагнуть інтегруватися в оточуюче суспільство, і готові поділитися з цим суспільством тим унікальним культурологічним та історичним скарбом, який вони змогли в собі зберегти.
8. Переселенці у Львові: життя спочатку
1) Автор: Тетяна Огаркова.
2) Посилання [8].
3) Головна ідея:
Головною ідеєю статті є показати життя переселенців, які переїхали до Львова та розповісти про їхню адаптацію на новому місці та влиття в соціальне життя міста.
4) Резюме статті.
У статті описано історії окремих людей, що стали переселенцями. Показано, як кожен з них зумів подолати власні проблеми, розпочати нове життя та знайти своє місце на новій території.
Переселенців у 750-тисячному Львові, порівняно із Харковом, Києвом та Одесою, небагато. Десять тисяч на місто та область; з них сім тисяч з Донбасу. Решта – кримчани: дві тисячі кримських татар та тисяча українців.
Цінностям поваги та самовираження у Львові приділяють не меншої уваги, аніж базовим цінностям виживання. Тут, як і скрізь, роздають гуманітарку, збирають та роздають одяг, але основний напрямок діяльності стосується інтеграції переселенців у місцеву громаду.
У Львові розуміють, що мало людей нагодувати – треба запропонувати їм можливості для розвитку, освіти та бізнесу. Тоді вони самі зможуть забезпечити себе.
9. "Привиди" Донбасу чи громадяни України?
1) Автор: Максим Єфімов.
2) Посилання [9].
3) Головна ідея:
Головна ідея статті полягає в тому, щоб розповісти про громадян України з окупованих територій, яких не помічає держава та не виділяє на них кошти з бюджету. Дізнатись, чому люди перетворились на «привидів» та як їм жити без належного фінансування.
4) Резюме статті.
У цій статті порушується питання корумпованості української влади та фінансові проблеми переселенців. Проблема з’явилась через те, що на вимушено перемішених осіб не виділяються відповідні кошти з бюджету. У статті автор намагається з’ясувати, чому виникають такі проблеми з фінансами зі сторони влади та коли і як будуть ці проблеми вирішені.
Уже більше трьох років в Україні, як виявилося, мешкають громадяни - "привиди". Вони є фізично, але фактично для держави не існують. Принаймні у частині бюджетного забезпечення їхніх потреб.
Нині в країні налічується 1,6 мільйонів внутрішніх переселенців. До появи такої великої категорії громадян кілька років тому держава виявилась не готовою. Насамперед бюрократично.
Обсяги міжбюджетних трансфертів із центру на місця досі визначаються за старою методологією, яка не враховує інформацію про переселенців.
Ситуація, коли держава на четвертому році війни не має уніфікованої системи обліку громадян є неприйнятною. Її вирішення вимагає нестандартних рішень, не обмежених бюрократією та відомчими інтересами.
Недавно було нарешті зроблено перший крок, спрямований на відновлення справедливості. Ініційовані зміни лишатимуться чинними до повернення Україні всіх окупованих територій. Тож люди, яких проти їхньої волі держава перетворила на "привидів Донбасу", знову відчують себе повноцінними громадянами своєї країни.
10. Феномен киримли у Львові через три роки
1) Автор: Тарас Возняк.
2) Посилання [10].
3) Головна ідея:
Життя кримських татар у Львові та перспектива їх майбутнього. Розгляд та поділ переселенців за групами в залежності від їх цілей та поглядів.
4) Резюме статті.
З Криму до Львова переселилось багато кримських татар, які між собою дуже різні. Приїхавши на нові місця проживання, кожен перед собою ставив різні цілі та плани на майбутнє. Зокрема, хтось планував через певний час повернутись додому, хтось залишитись на новому місці назавжди, а дехто й взагалі виїхати з країни в пошуках іншого життя.
У цій статті розглянуто переселенців не як однорідну масу людей, а як громадян різних за поглядами та інтересами.
Наприклад, їх можна поділити за фактором релігійним. І тут є поділ між секуляризованими людьми та тими, хто дотримується у повсякденному житті традицій ісламу. Серед перших є ті, хто глибоко закорінені в українське суспільне і культурне життя і вони є свого роду лідерами українсько-татарського порозуміння, і є ті, котрі глибоко закорінені в стару совєтську ментальність і їм надзвичайно важко перебудовуватись і вписуватись в сучасну українську реальність.
В контексті сприйняття Львовом переселенців, що були вимушені покинути Крим, то на першому етапі їх сприймали дуже ентузіастично, як біженців, втікачів від російської агресії, але зараз сприйняття більш спокійне, виважене. Хоча доброзичливе. І ніяких особливих проблем зі сприйняттям цих людей не зустрічається.
Ті кримські татари, які планують своє перебування у Львові на довшу перспективу, безсумнівно повинні адаптовуватися. Ті, хто не бачить свого майбутнього тут, а планують перебиратися до ЄС, вони адаптації не потребують.
Аргументи «за» і «проти»
Чи є проблема переселенців в Україні соціальною проблемою?
Так, тому що:
Це стосується всього суспільства
Проблему важко вирішити за короткий термін
Ця проблема потребує публічного обговорення
Ця проблема потребує вирішення спільними зусиллями держави та громадян
Переселенці в Україні опинились у важкому становищі та потребують допомоги суспільства
Ні, тому що:
Переселенці повинні в першу чергу самі вирішувати свої проблеми
Ця проблема не є найважливішою для суспільства
Українців мало цікавлять проблеми переселенців
Багато переселенців самі справляються зі своїми проблемами
Соціологічне опитування (анкета)
1. Яке Ваше ставлення до переселенців з окупованих територій Донбасу та Криму?
Позитивне
Негативне
Нейтральне
2. Чи є різниця між переселенцями з Криму та Донбасу?
Так
Ні
3. У якій частині України найчастіше зупиняються внутрішньо переміщені особи з окупованих територій Донбасу?
У межуючих з Донбасом областях
На Півночі України
В Центральній Україні
На Заході України
4. Яка частина людей з окупованих територій Донецької та Луганської областей, на Вашу думку, поїхала після окупації жити до Росії?
Менша частина
Близько половини
Більша частина
5. Де, на Вашу думку, суспільство найкраще ставиться до переселенців та найбільше їм допомагає?
У межуючих з Донбасом областях
На Півночі України
В Центральній Україні
На Заході України
6. Чи достатньо держава виділяє коштів та допомагає внутрішньо переміщеним особам?
Так
Ні
Можливо
7. Чи готові Ви допомагати переселенцям?
Так
Ні
Сумніваюсь
8. Як Ви вважаєте, чи переселенці достатньо самі докладають зусиль, щоб облаштуватись на новому місці?
Так
Ні
9. Хто, на Вашу думку, повинен найбільше дбати про забезпечення переселенців житлом?
Держава
Волонтери
Самі переселенці
10. Чи багато, на Вашу думку, людей, що стали вимушеними переселенцями, збираються залишитись жити назавжди у своїх нових місцях проживання?
Так, багато
Мала частина
Близько половини
Анкета програмованої дії
1. Чи співчуваєте Ви людям, що змушені були покинути власні домівки та переїхати на нове місце зі складними умовами проживання та у чуже суспільство?
Так
Ні
Сумніваюсь
2. Чи бажаєте ви допомогти переселенцям, які опинились у скрутному становищі?
Так
Ні
Сумніваюсь
3. Як Ви ставитесь до тих переселенців, які відверто зневажають українську мову та культуру?
Позитивно
Негативно
Нейтрально
4. Чи потрібно допомагати тим переселенцям, які заможно жили та займались нечесним бізнесом до війни на Сході України?
Так
Ні
Сумніваюсь
5. Чи справляється держава на фінансовому рівні у допомозі внутрішньо переміщеним особам, якщо багато-хто з них ще й досі не забезпечені житлом?
Так
Ні
Не знаю
6. Чи потрібно проводити тренінги для переселенців, як один із дієвих методів адаптації, щоб допомогти їм краще адаптуватись до нового життя?
Так
Ні
Не знаю
7. Як, на Вашу думку, більша частина суспільства ставиться до переселенців в Україні, якщо багато громадян висловили готовність допомагати цим людям?
Позитивно
Негативно
Нейтрально
Висновок
В результаті виконання індивідуального завдання я вибрала соціальну проблему для її дослідження, обгрунтування та аналізу. По вибраній темі я знайшла 10 статей публіцистичного стилю та проаналізувала кожну з них. Також, я склала табличку аргументів «за» і «проти» існування вибраної соціальної проблеми. Я склала дві анкети: анкета соціологічного опитування на 10 питань та анкета програмованої дії на 7 питань.
Список використаних джерел
1. Стаття опублікована на сайті газети «День» - https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/chomu-problemu-pereselenciv-vyvedeno-z-aktyvnogo-suspilnogo-dyskursu
2. Стаття опублікована на сайті «Апостроф» - https://apostrophe.ua/ua/article/society/2017-01-14/nashi-bejentsyi-pochemu-problemyi-pereselentsev--eto-problemyi-vseh/9482
3. Стаття опублікована на сайті Цетру досліджень соціальних комунікацій НБУВ - http://www.nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2006:aktualni-problemi-pereselentsiv-v-ukrajini&catid=8&Itemid=350
4. Стаття опублікована на сайті «BBC Україна» - http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/06/160617_donbass_settlers_sd
5. Стаття опублікована на сайті « Hromsdske.ua» - https://hromadske.ua/posts/zhitlo-dlya-pereselenciv
6. Стаття опублікована на сайті «Радіо Свобода» - https://www.radiosvoboda.org/a/28336334.html
7. Стаття опублікована на сайті «Zaxid. net» -https://zaxid.net/adaptatsiya_u_novomu_suspilstvi__vazhka_robota_nad_soboyu_n1429191
8. Стаття опублікована на «УП» - https://life.pravda.com.ua/society/2015/03/24/191424/
9. Стаття опублікована на «новини 24» - https://24tv.ua/prividi_donbasu_chi_gromadyani_ukrayini_n892325
10. Стаття опублікована на «УП» - http://blogs.pravda.com.ua/authors/voznyak/5997fe0d1d2a7/