Міністерство освіти і науки України
Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля
Інститут хімічних технологій
Факультет хімічних наук
Кафедра технології високомолекулярних сполук
ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
Контрольна робота
Варіант 4
Група ЕЗ-78 а
Студентка
Залікова книжка
_______________ підпис
Здано ________________
ЗМІСТ
1 Надзвичайні ситуації соціально-політичного 3
характеру. Характеристика їх складових.
2 Задача № 5 6
3 Задача № 4 9
4 Задача № 3 13
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 15
1 НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЇХ СКЛАДОВИХ.
Щодня в світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призвести або призводять до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.
Засоби масової інформації привертають увагу громадськості до надзвичайних ситуацій, особливо коли вони пов'язані з життям відомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радіо або телевізійних новин не виходить без таких повідомлень.
Для організації ефективної роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації їхніх наслідків, зниження масштабів втрат та збитків дуже важливо знати причини їх виникнення та володіти теорією виникнення катастроф.
Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій за характером походження подій, котрі зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняє чотири класи надзвичайних ситуацій — надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціально-політичного, військового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру — це ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування, поділяються на:
- здійснення або реальну загрозу збройних нападів і утримання важливих об’єктів або реальну загрозу вчинення таких акцій щодо органів державної влади, установ, правоохоронних органів, телерадіоцентрів, військових гарнізонів, державних закладів, АЕС та інших важливих об’єктів;
- викрадання (спробу викрадання) чи знищення суден, захоплення заручників, напад, замах на членів екіпажу повітряного та морського (річкового) судна;
- знищення або викрадання з об’єктів зберігання, використання, переробки під час транспортування, військової техніки, вибухових речовин, радіоактивних і сильнодіючих речовин, препаратів і сировини;
- аварії на арсеналах, складах боєприпасів та на інших об’єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних речовин та звичайних боєприпасів.
Тероризм – небезпечна хвороба суспільства. Це політика залякування,
придушення політичних супротивників насильством. Внаслідок цього у звичайних громадян виникає страх їздити в метро, тролейбусах, потягах, літати літаками, відвідувати культурні та спортивні видовища, просто виходити на вулицю.
У сучасному світі масштаби тероризму досягли таких розмірів, що він став глобальною проблемою нарівні з ядерною загрозою й екологічними небезпеками.
Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і
пов’язані з існуванням занадто великих відмінностей між умовами життя людей, а також із недотриманням прав і свобод особистості у різних країнах світу.
За причинами виникнення тероризм буває:
соціальний (ідеологічний), який має на меті корінну або
часткову зміну економічного чи політичного устрою власної країни;
національний, який здійснюється за етнічною ознакою та
включає організації сепаратистського плану, що мають на меті боротьбу проти економічного та політичного диктату національних держав і монополій;
релігійний тероризм виникає у тих випадках, коли релігійна
основа стає визначальною в політичному протистоянні. Він поділяється на фундаменталістський (ісламський) та сектантський;
кримінальний, який має особливий вплив під час проведення
суспільно економічних перетворень, змін у законодавстві. (Цей вид тероризму характерний і для України, де є випадки вбивств кримінальними угрупуваннями своїх конкурентів);
світоглядний, мотивом якого є принципова невзгода з
панівними нормами та стосунками в суспільстві (наприклад, з будівництвом ядерних об’єктів, забрудненням навколишнього середовища, явищами глобалізації). [3, с. 11 - 68; 4, c. 4 – 9]
2 ЗАДАЧА № 5
В час Т на об'єкті внаслідок аварії зруйнована необвалована ємність з N т СДОР. Житловий район знаходиться на відстані Х км від об'єкта. Визначити глибину, площу зони зараження під час підходу забрудненого повітря до житлового району за метеоумовами та скласти схему зони зараження.
Таблиця 2.1 – Вихідні дані для рішення задачі 2
Т
СДОР
N, т
Х, км
Погода
Температура
Швид-
кість вітру, м/с
13,43
водень фтористий
4,2
5,1
напівясно
0
1
Розв’язання
1. Знаходимо ступінь вертикальної стійкості атмосфери з таблиці 1 Вдень (13.43) при напівясній погоді та швидкості вітру 1 м/сек ступінь вертикальної стійкості буде конвекція.
2. Визначаємо еквівалентну кількість СДОР у первинній хмарі
Q1 = K1 · K3 · K5 · K7 · Q0 = 0 · 0,15 · 0,08 · 0,5 · 4,2 = 0 т
3. Визначаємо час випаровування фтористого водню з поверхні при вільному розливі за формулою:
Знаходимо коефіцієнт К6.
При повному випаровуванні N = Т, тоді К6 = Т0,8 = 3,540,8 = 2,75
Визначаємо еквівалентну кількість СДОР у вторинній хмарі за формулою:
=
= т
4. Знаходимо глибину зараження первинною хмарою при швидкості вітру 1м/сек.(1, дод.20) Г1 = 0 км
5. Знаходимо глибину зараження вторинною хмарою при швидкості вітру 1 м/сек.(2, дод 20) Г2 = 0,68 км
6. Знаходимо повну глибину зараження за формулою
Г = Г ' + 0,5 · Г '', де
Г = 0,68 + 0,5 · 0 = 0,68 км
7. Визначимо площу зони можливого зараження за формулою
S = 8,72 · 10-3 · Г2 · φ = 8,72 · 10-3 · 0,682 · 180 = 0,7 км2
8. Визначаємо площу фактичного зараження:
Sф = К8 · Г2 · N0,2 = 0,235 · 0,682 · 3,540,2 = 0,14 км2
9. Визначаємо час підходу зараженого повітря від об’єкта до житлового району за формулою
год. (44 хв.)
Таким чином, передній фронт зараженого повітря підійде до житлового району в 13,43 + 44 хв. = 14,27 год.
СДОР – водень фтористий
Q = 4,2 т 90º
13.43 21.01.42 г.
Г = 0,68 км
Х = 5,1 км
3 ЗАДАЧА № 4
На об'єкті площею S працює N осіб у три зміни, в першій зміні N1 осіб. На об'єкті розміщуються Д цехів, будівель і споруд, з яких при виникненні надзвичайної ситуації повинні продовжувати роботу Днс. На території об'єкта розташовано С1 сховищ місткістю n1 тис. осіб, С2 укриттів на n2 тис. осіб. Ступінь ураження об'єкта при надзвичайній ситуації Сп. Визначити необхідну кількість рятувальників і техніки.
Таблиця 3.1 – Вихідні дані для рішення задачі 3
S, км2
N, тис. ос
N1, тис. ос.
Д, од.
Днс, од
С1, од.
С2, од.
n1, осіб
n2, осіб
Сп
16
10,5
9
19
9
16
8
7000
1200
0,8
Розв’язання
1. Визначимо площу сильних руйнувань:
Sср = 0,8 ∙ 16 = 12,8 км2
2. Використовуючи табл. 1.5, визначимо обсяг необхідних робіт.
а) Улаштування проїздів:
магістральних : Lм = Sср ∙ Кl = 12,8 ∙ 0,5 = 6 км
до ОНГ: Lо = Sср ∙ Днс ∙ К0 / Д = 12,8 ∙ 9 ∙ 0,3 / 19 = 2 км
б) Відкопування і відкриття:
сховищ: С10 = С1 ∙ Сn ∙ К10 = 16 ∙ 0,8 ∙ 0,25 = 3 сх
укриттів: С20 = С2 ∙ Сn ∙ К20 = 8 ∙ 0,8 ∙ 0,5 = 3 укр
в) Подача повітря спорудам, які:
мають фільтровентиляційні установки (ФВУ) (сховища):
V1 = С10 ∙ К1v = 3 ∙ 0,1 = 0,3, приймаємо 1 сховище;
не мають ФВУ (укриття):
V2 = С20 ∙ К2v = 3 ∙ 1 = 3 укр
г) Витягнення уражених:
Відкопування уражених із завалів:
Z = (N1 – (n1 + n2)) ∙ Cn ∙ Kz = (9000 – (7000 + 1200)) ∙ 0,8 ∙ 0,1 = 64 осіб
д) Розшук уражених:
R = (N1 – (n1 + n2)) ∙ Cn ∙ KR = (9000 – (7000 + 1200)) ∙ 0,8 ∙ 0,12 = 77 осіб
е) Ліквідація аварій на КЕМ:
на ОНГ: F1 = Днс ∙ Сn ∙ K1F = 9 ∙ 0,8 ∙ 2 = 14 авар.
у місті: F2 = Sср ∙ K2F = 12,8 ∙ 1 = 12,8, приймаємо 13 аварій.
3. Використовуючи табл. 6, визначаємо необхідну кількість людей і техніки для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації:
а) Улаштування проїздів:
магістральних:
QлL = Lм ∙ КлL = 6 ∙ 30 = 180 люд ∙ годин
QтL = Lм ∙ КмL = 6 ∙ 10 = 60 маш ∙ годин
до ОНГ:
Qло = Lо ∙ Кло = 2 ∙ 15 = 30 люд ∙ годин
Qто = Lо ∙ КтL = 2 ∙ 5 = 10 маш ∙ годин
б) Відкопування і відкриття захисних споруд із засобами механізації:
Qлс = (С10 + С20) ∙ Кл с = (3 + 3) ∙ 30 = 180 люд ∙ годин
Qтс = (С10 + С20) ∙ Кт с = (3 + 3) ∙ 6 = 36 маш ∙ годин
в) Подача повітря у захисні споруди:
Qлv = (V1 + V2) ∙ Кл v = (1+ 3) ∙ 20 = 80 люд ∙ годин
Qтv = (V1 + V2) ∙ Кт v = (1 + 3) ∙ 4 = 16 маш ∙ годин
г) Витягнення і винесення уражених із захисних споруд:
Qлм = М ∙ Клм = 71 ∙ 0,3 = 21 люд ∙ годин
Відкопування уражених із завалів:
Qлz = Z ∙ Клz = 64 ∙ 12 = 768 люд ∙ годин
д) Розшук уражених і винесення поранених:
QлR = R ∙ КлR = 77 ∙ 0,5 = 39 люд ∙ годин
е) Ліквідація аварій на КЕМ:
QлF = (F1 + F2) ∙ KлF = (14 + 13) ∙ 50 = 1350 люд ∙ годин
QтF = (F1 + F2) ∙ KтF = (14 + 13) ∙ 2,5 = 68 маш ∙ годин
Загальна кількість працезатрат людей:
Qл = QлL + Qлo + Qлc + Qлv + Qлм + Qлz + QлR + QлF =
= 180 + 30 + 180 + 80 + 21 + 768 + 39 + 1350 = 2648 люд ∙ годин
При тризмінній роботі потрібно рятувальників:
Із них – 165 рятувальників медичного захисту, 83 – пожежно-аварійної рятувальної служби, 33 – протихімічного захисту, 33 – для охорони громадського порядку, 17 – рятувальників аварійно-відновлювальних команд.
Загальні кількість працезатрат машин:
Qт = QтL + Qтo + Qтc + Qтv + QтF = 60 + 10 + 36 + 16 + 68 = 190 маш ∙ людин
Необхідна кількість техніки:
4 ЗАДАЧА № 3
На об’єкті вибухнула ємність із речовиною масою М, т (одиночне зберігання). Визначити характер руйнування промислового приміщення П, пожежну обстановку і втрати людей. Промислове приміщення розташовано на відстані В від ємності. Щільність населення в районі аварії Щ, тис.осіб/км2
Таблиця 5.3-Вихідні дані для рішення задачі 3
Речовина
М, т
П
В, м
Щ,
тис. ос / км2
бутан
1,5
залізобетоні будинки
250
0,7
Розв’язання
1. Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі (зони I) за формулою:
м
де Q – кількість зрідженого вуглеводневого газу, т.
2. Обчислюємо радіус зони дії продуктів вибуху за формулою:
rІІ = 1,7 · r1 = 1,7 · 20 = 34 м
3. Визначимо надлишковий тиск у зоні вогняної кулі:
4. Обчислимо надлишковий тиск у цеху, для цього визначаємо відносну величину φ:
φ =
Якщо φ > 2, то
5. Визначаємо інтенсивність теплового потоку на відстані 250 м
Т = 1 – 0,058 ∙ In ∙ R3 = 1 – 0,058 ∙ 0,015 ∙ 250 = 0,783
=0,018
I = Q0 · F · T = 280 · 0,018 · 0,783 = 3,9 кВт / м2
6. Обчислимо тривалість існування вогняної кулі
7. Визначимо значення теплового імпульсу на відстані 250 м:
Ut = I · tсв = 3,9 · 5,2 = 20,28 кДж / м2
8. Визначимо вражаючу дію вибуху
Ступінь руйнування промислових будівель визначаємо за таблицею додатку 2 довідника [1, c.230]. У даному випадку ступінь руйнування легкий (20 кПа).
Число загиблих людей
N = 3 ∙ P · Q0,666 = 3 ∙ 0,7 · 1,50,666 = особи
Люди в цеху одержать опіки ІІ ступеня (пухирі, втрата працездатності).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 - Зaщитa объeктов нapодного хозяйствa от оружия массового поражения: Справочник / Г. П. Демиденко, Е. П. Кузьменко, П. П. Орлов и др.; Под ред. Г. П. Демиденко – К.: Выща шк., 1989
2 - Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. – Львів: Афіша, 2000
3 - Цивільна оборона: навч. посіб. Кулаков М.А., Ляпун В.О., та ін. – Харків: НТУ «ХПІ», 2005
4 - Довідник з цивільної оборони, ЗАТ «Укртехногрупа», Київ-200