Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Контрольна з управління економічним ризиком
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Інститут:
Східноукраїнський Національний Університет імені Володимира Даля
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Управління економічним ризиком
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
ІНСТИТУТ ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (М. РУБІЖНЕ)
ФАКУЛЬТЕТ ХІМІЧНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА
ТА ПРИКЛАДНОЇ СТАТИСТИКИ
Контрольна робота
АНАЛІЗ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РИЗИКОМ
Варіант № 32
Група ЕЗ – 78 а
Студент
Залікова книжка №
Підпис студента________
Здано _________________
м. Рубіжне
ЗМІСТ
1 Тести 3
2 Практичні завдання 6
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 22
1 ТЕСТИ
1.1 Тест 2.15
Якщо сподіваний інтегральний ефект проекту становить 5 млн. грн., а дисперсія дохідності проекту 4 млн. грн., то коефіцієнт варіації дорівнює (о):
а) 40%; б) 80%; в) 125%; г) 25%; д) 20%.
Правильна відповідь б), тому що коефіцієнт варіації показує частку ризику у розрахунку на одиницю сподіваного значення ЧТВ та розраховується за формулою:
, (1.1)
= 80 %
1.2 Тест 3.2
Якщо заздалегідь точно відомі можливі наслідки рішення, що приймається, маємо ситуацію (к):
а) визначеності; б) ризику; в) невизначеності;
Такі ситуації є об'єктом моделювання:
г) так; д) ні.
Правильна відповідь а), г) тому що у залежності від ступеня невизначеності розрізняють три типи ситуацій:
- ситуації визначеності, які характеризуються тим, що заздалегідь точно відомі можливі наслідки рішення, що приймається;
- ситуації ризику, які характеризуються тим, що відомі (або можуть бути оцінені) ймовірності результатів різних варіантів рішення, що приймається;
- ситуації невизначеності, тобто коли ймовірності результатів різних варіантів рішення, що приймається, не відомі.
1.3 Тест 5.14
Вертикальна диверсифікація передбачає випуск (о):
а) нових продуктів для нового ринку;
б) існуючих продуктів для нового ринку;
в) нового продукту для існуючого ринку;
г) існуючого продукту за новою технологією для існуючого ринку;
д) випуск взаємодоповнюючих продуктів.
Правильна відповідь в) тому що вертикальна диверсифікація – це коли фірма починає виготовляти нові товари, які технологічно або комерційно пов'язані з наявними товарами (виготовлення клеїв взуттєвим підприємством, деталей і вузлів - підприємством, яке виготовляв устаткування, тощо).
1.4 Тест 7.17
Основні параметри моделі М. Міллера і Д. Орра (к):
а) потоки чистих доходів і витрат;
б) закон розподілу чистих доходів і витрат;
в) мінімальна величина сальдо коштів;
г) максимальна величина сальдо коштів;
д) оптимальна величина сальдо коштів;
Правильна віповідь в), г), д) тому що головними в моделі М. Міллера і Д. Орра є три величини: оптимальна величина сальдо коштів X*; її максимальний рівень Xmax; та мінімальний рівень Xmin. При цьому мінімальний рівень (Xmin) задають менеджери підприємства, а інші величини визначаються за допомогою моделі.
1.5 Тест 4.10
До зовнішніх методів зниження ризику належать (к):
а) розподіл ризику; г) лімітування;
б) розробка ситуаційних планів; д) хеджування.
в) уникнення ризику;
Правильна відповідь а), д, тому що до зовнішніх методів зниження ризику належить, насамперед, передача ризику шляхом його розподілу, страхування або хеджирування.
2 ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
2.1 Практичне завдання 2.13 б
На підприємстві планується випуск одного з двох видів нової продукції: «А» або «В». За попередніми оцінками при впровадженні продукції «А» прибуток підприємства зросте на 5,6 млн. грн. на рік за сприятливої ринкової ситуації, а за несприятливої – скоротиться на 3,4 млн. грн. на рік. При впровадженні продукції «В» за сприятливої ринкової ситуації щорічний прибуток зросте на 4,7 млн. грн. на рік, а за несприятливої – скоротиться на 2,2 млн. грн. У випадку відмови від впровадження нової продукції за сприятливої ситуації щорічний прибуток зросте на 0,5 млн. грн., за несприятливої – скоротиться на 0,4 млн. грн. Ймовірність несприятливої ситуації дорівнює 0,25.
Для уточнення наявних даних можливе придбання додаткової інформації. Її вартість становить 0,14 млн. грн. Експертна оцінка ймовірності сприятливої ситуації на ринку становить 0,61. Надійність цієї оцінки 0,85. При негативному висновку з ймовірністю 25% ринок також може виявитися сприятливим.
Побудувати дерево рішень. Оцінити доцільність придбання додаткової інформації. Визначити сподівану грошову оцінку найкращого рішення. Зробити висновки.
Розв’язання
1 Побудуємо таблицю виграшів.
Таблиця 2.1 – Таблиця виграшів
Варіанти стратегії
Прибуток, млн. грн
Сприятлива ситуація
Несприятлива ситуація
Випуск продукції «А»
5,6
-3,4
Випуск продукції «В»
4,7
-2,2
Ймовірністіь несприятливої ринкової ситуації становить 0,25, ймовірність сприятливої ринкової ситуації становить 0,75.
За даними таблиці виграшів побудуємо дерево рішень.
сприятлива ситуація (0,75)
а1, продукція «А» 5,6
3,35
несприятлива ситуація (0,25) -3,4
3,35
4,7
несприятлива ситуація (0,25)
2,975 -2,2
а2, продукція «В»
сприятлива ситуація (0,75)
Рисунок 2.1 – Дерево рішень
Визначимо сподівані грошові оцінки варіантів рішень:
СГО1 = 5,6 ∙ 0,75 + (-3,4) ∙ 0,25 = 3,35 млн. грн.
СГО2 = 4,7 ∙ 0,75 + (-2,2) ∙ 0,25 = 2,975 млн. грн.
Отже, підприємству слід обрати стратегію а1, тобто випускати продукцію А. У цьому випадку сподівана грошова оцінка найкращого рішення становитиме 3,35 млн. грн.
2 Вартість додаткової інформації становить 0,14 млн. грн. Можливості вірогідної оцінки інформації експертом у виді умовних ймовірностей сприятливого і несприятливого ринку збуту наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Умовні ймовірності експертної оцінки
Прогноз експерта
Фактично
Сприятливий
Несприятливий
Сприятливий
0,85
0,15
Несприятливий
0,25
0,75
Оцінки експерта: прогноз сприятливий – 0,61; прогноз несприятливий – 0,39.
З урахуванням уточнених ймовірностей настання сприятливої або несприятливої ринкової ситуації щодо збуту комп’ютерів побудуємо нове дерево рішень.
Сподівані грошові оцінки в разі проведення дослідження:
Сприятливий прогноз:
Продукція «А»: СГО = 5,6 ∙ 0,85 + (-3,4) ∙ 0,15 = 4,25 млн. грн.
Продукція «В»: СГО = 4,7 ∙ 0,85 + (-2,2) ∙ 0,15 = 3,665 млн. грн
Несприятливий прогноз:
Продукція «А»: СГО = 5,6 ∙ 0,25 + (-3,4) ∙ 0,75 = -1,15 млн. грн.
Продукція «В»: СГО = 4,7 ∙ 0,25 + (-2,2) ∙ 0,75 = -0,475 млн. грн
Підсумкова СГО: 4,25 ∙ 0,61 + 0,39 ∙ (-0,475) = 2,40725 млн. грн.
СГО з урахуванням витрат на оплату послуг експерта:
СГО' = 2,40725 – 0,14 = 2,26725 млн. грн.
Таким чином, проведення додаткового дослідження ринку дозволить значно уточнити умови прийнятого рішення. Сподівана грошова оцінка найкращого рішення становить 2,26725 млн. грн. При сприятливій оцінці експертом ринкової ситуації слід випускати (сподіваний максимальний прибуток становитиме 4,25 млн. грн). При несприятливому прогнозі виробництво і продукції «А» і продукції «В» стає збитковим.
Сподівана цінність точної інформації:
СГОті = 5,6 ∙ 0,75 + 0 ∙ 0,25 = 4,2 млн. грн.
СЦті = 4,2 – 3,35 = 0,85 млн. грн.
Отже, експерту доцільно заплатити не більш 0,85 млн. грн. Оскільки послуги експерта коштують 0,14 млн.грн., це свідчить про доцільність проведення додаткового дослідження ринку.
сприятл. (0,75)
продукт «А» 5,6
не проводити 3,35 несприятл. (0,25)
дослідження -3,4
3,35
сприятл. (0,75)
4,7
продукт «В»
2,975
2,26725 несприятл. (0,25)
-2,2
сприятл. (0,85)
5,6
продукт «А»
сприятл. 4,25
прогноз неспр. (0,15)
4,25 -3,4
проводити продукт «В» сприятл. (0,85)
дослідження 3,665 4,7
неспр. (0,15)
-2,2
сприятл. (0,25)
продукт «А» 5,6
несприятл.
прогноз 0,39 – 1,15 неспр. (0,75)
-3,4
-0,475
продукт «В» сприятл. (0,25) 4,7
-0,475 неспр. (0,75)
-2,2
Рис. 2.2 - Дерево рішень при додатковому обстеженні ринку
2.2 Практичне завдання 7.2 б
Дилер реалізує продукцію підприємства, яку закуповує в нього за оптовою ціною 3600 грн./т. Обсяг реалізації за 320 днів звітного року становить 600 т. Подання кожного замовлення коштує дилерові 560 грн. Витрати на зберігання становлять 18% середньорічної вартості запасів. Термін постачання – 4 дні.
Дані про виконання замовлень за останні 50 циклів наведено у табл.2.3.
Таблиця 2.3 – Показники виконання замовлень на постачання продукції
Попит на продукцію протягом постачання, т
0
1
2
3
4
5
6
7
8
Число циклів запасу
2
3
5
7
12
9
7
4
1
Визначити оптимальний розмір замовлення продукції та розмір резерву, якщо вважається неприпустимою нестача запасів більш ніж у 7 % випадків. Зробити висновки.
Розв’язання
За час поставки попит 8 одиниць спостерігався 1 раз, попит 7 одиниць спостерігався 4 рази і т. д. Всього було 50 спостережень.
З основної моделі оптимальний розмір замовлення дорівнює:
(2.1)
де c1 — витрати на оформлення партії, які не залежать від розміру (обсягу) партії і виникають кожного разу під час її розміщення;
c2 — витрати на зберігання одиниці запасу за одиницю часу;
b – сподівана інтенсивність попиту
= 32,2 т
Треба підібрати резерв.
Число циклів за рік D / q = 600 / 32,2 = 18,6.
Середній попит за день 600 / 320 = 1,875, час поставки 4 дні. Тому середній попит протягом поставки 4 ∙ 1,875 = 7,5 ≈ 7.
Знайдемо ймовірність (відносну частоту) для кожного значення попиту розділимо на 50 (загальна кількість спостережень).
Таблиця 2.4 – Ймовірність для кожного значення попиту
Попит на продукцію протягом постачання, т
0
1
2
3
4
5
6
7
8
Сума
Частота
2
3
5
7
12
9
7
4
1
50
Імовірність
0,04
0,06
0,1
0,14
0,24
0,18
0,14
0,08
0,02
1
За допомогою основної моделі ми враховуємо попит 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 продукції за час поставки, оскільки середній попит протягом поставки дорівнює 7. Щоб врахувати попит 8 (а понад 8 попит під час поставки не спостерігався), необхідний резервний запас (відповідно 1). Складемо таблицю.
Таблиця 2.5 – Резервний запас
резервний запас
покритий попит
математичне очікування числа нестачі запасів протягом
вартість, грн. / рік
резервного
запаса 12 ∙ (резерв ний запас)
нестачі
запасів
20 ∙ (мат.
очікування)
загальна
циклу
року
1
8
0
0
12 ∙ 1 = 12
20 ∙ 0 = 0
12 + 0 = 12
Таблиця заповнюється наступним чином .
Другий стовпець. Покритий попит = резервний запас + 7 (середній попит за час поставки).
Третій стовпець. Якщо покритий попит дорівнює 8, то брак запасів не виникає.
Число циклів за рік - 18,6. Тому числа третього стовпця помножимо на 18,6 і результати запишемо в четвертому стовпці. Числа четвертого стовпця помножимо на 20 і результати запишемо в шостому стовпці. Числа першого стовпця множимо на 12 і результати пишемо в п'ятому стовпці. Сьомий стовпець дорівнює сумі п'ятого та шостого стовпців. Тому доцільно мати резервний запас рівний 1 (покритий попит 8) і немає необхідності досліджувати резервний запас 2 і т. д.
Виконавши розрахунки, маємо наступні результати: оптимальний розмір замовлення становить 32,2 т, резервний запас становить 1 т, припускається нестача запасів не більш ніж у 7 %, тобто 1 т ∙ 0,93 = 0,93 т – допустимий розмір резервного запасу 0,93 т.
2.3 Практичне завдання 3.2 е
Дилер реалізує на ринку продукцію підприємства, яку він закуповує за ціною «С» грн./од., продає – за ціною «Р» грн./од. Дані про обсяги продажів продукції протягом звітного року (Q1-Q5) і кількість днів, що відповідає кожному з перерахованих обсягів продажів, (n1-n5) наведено в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Дані для аналізу варіантів рішення
Показники
P
3700
C
3300
Q1
170
Q2
180
Q3
190
Q4
200
Q5
210
n1
24
n2
56
n3
183
n4
76
n5
26
k
0,58
Побудувати матрицю виграшів і матрицю ризиків. Обґрунтувати оптимальний варіант прийняття рішення про вибір обсягу закупівлі продукції в умовах ризику та невизначеності на основі критеріїв Лапласа, Вальда, Севіджа та Гурвіца. Прийняти показник оптимізму рівним «k».
Розв’язання
1 Прибуток підприємства від реалізації 1 од. продукції:
П = 3700 – 3300 = 400 грн.
2 Визначимо ймовірності різних рівнів попиту на продукцію:
170 од: 24/365 = 0,066
180 од: 56/365 = 0,153
190 од: 183/365 = 0,501
200 од: 76/365 = 0,208
210 од: 26/365 = 0,071
3 Побудуємо матрицю виграшів (таблиця 2.7).
Таблиця 2.7 – Матриця виграшів
Попит
Реалізація
170
(0,066)
180
(0,153)
190
(0,501)
200
(0,208)
210
(0,071)
Середній сподіваний
прибуток
170
68000
68000
68000
68000
68000
68000
180
35000
72000
72000
72000
72000
69567.12
190
2000
39000
76000
76000
76000
65457.53
200
-31000
6000
43000
80000
80000
42797.26
210
-64000
-27000
10000
47000
84000
12432.88
Отже, за критерієм сподіваного прибутку найкращим є рішення про реалізацію 180 од. продукції на день. При цьому сума середнього сподіваного прибутку становитиме 69567,12 грн.
4 Побудуємо матрицю збитків (ризиків) (таблиця 2.8).
Таблиця 2.8 – Матриця ризиків
Попит
Реалізація
170
(0,066)
180
(0,153)
190
(0,501)
200
(0,208)
210
(0,071)
Середній сподіваний
збиток
170
0
4000
8000
12000
16000
8252
180
33000
0
4000
8000
12000
6698
190
66000
33000
0
4000
8000
10805
200
99000
66000
33000
0
4000
33449
210
132000
99000
66000
33000
0
63789
Таким чином, при прийнятті рішення про реалізацію 180 од. продукції на день середня сподівана величина недоотриманого прибутку буде мінімальною й становитиме 6698 грн. Отже, цей варіант є найменш ризикованим і його можна рекомендувати як оптимальний.
5 Виходячи з того, що рішення приймається в умовах невизначеності, допускаємо, що кожний з обсягів попиту має однакову ймовірність, що дорівнює 0,2 (1:5). Відповідно до принципу недостатнього обґрунтування Лапласа перевагу слід надати варіанту, який забезпечує мінімальний середній збиток (формула 2.2):
і = 1, m, (2.2)
де n – кількість варіантів стану економічного середовища, що розглядаються;
Hij – втрати, що відповідають i-му рішенню при j-му варіанті стану економічного середовища.
R170 = 0 ∙ 0,2 + 4000 ∙ 0,2 + 8000 ∙ 0,2 + 12000 ∙ 0,2 + 16000 ∙ 0,2 = 8000 грн.
R180 = 33000 ∙ 0,2 + 0 ∙ 0,2 + 4000 ∙ 0,2 + 8000 ∙ 0,2 + 12000 ∙ 0,2 = 6698 грн.
R190 = 66000 ∙ 0,2 + 33000 ∙ 0,2 + 0 ∙ 0,2 + 4000 ∙ 0,2 + 8000 ∙ 0,2 = 10805 грн.
R200 = 99000 ∙ 0,2 + 66000 ∙ 0,2 + 33000 ∙ 0,2 + 0 ∙ 0,2 + 4000 ∙ 0,2 = 33449 грн.
R210 = 132000 ∙ 0,2 + 99000 ∙ 0,2 + 66000 ∙ 0,2 + 33000 ∙ 0,2 + 0 ∙ 0,2 = 63789грн.
Результати розрахунків показують, що найменший середньозважений показник ризику (6698 грн.) відповідає варіанту виробництва 180 од. продукції, тобто цей варіант і є оптимальний.
6 Відповідно до максимінного критерію Вальда найкращим рішенням буде те, для якого виграш є максимальним із усіх мінімальних за різних варіантів умов (формула 2.3).
аij (2.3)
(68000; 35000; 2000; (-31000); (-64000))
Отже, найбільшим з обраних мінімальних значень є 68000 грн., що відповідає варіанту реалізації 170 од. продукції. Це означає, що обравши цей варіант реалізації, незалежно від рівня попиту підприємство отримуватиме прибуток не менш 68000 грн.
7 Відповідно до мінімаксного критерію Севіджа оптимальним буде рішення, для якого максимальні втрати за різних варіантів умов виявляться мінімальними (формула 2.4).
Нij (2.4)
(1600; 33000; 66000; 99000; 132000)
З перерахованих значень максимальних збитків мінімальними є збитки в розмірі 1600 грн, що відповідає варіанту виробництва 170 од. продукції.
Отже, за будь-яких варіантів обстановки втрати не перевищать 1600 грн.
8 Відповідно до критерію узагальненого максиміну (песимізму-оптимізму) Гурвіца перевагу слід надати тому варіанту рішення, для якого виявиться максимальним значення показника G, що розраховується за формулою (2.5).
(2.5)
де k – коефіцієнт, що розглядається як показник оптимізму (0 ≤ k ≤1) ,
аij – виграш, що відповідає i-му рішенню при j-му варіанті стану економічного середовища.
Приймемо показник оптимізму рівним 0,58.
G 170 = 0,58 ∙ 68000 + (1 – 0,58) ∙ 68000 = 68000 грн.
G 180 = 0,58 ∙ 35000 + (1 – 0,58) ∙ 72000 = 50540 грн.
G 190 = 0,58 ∙ 2000 + (1 – 0,58) ∙ 76000 = 33080 грн.
G 200 = 0,58 ∙ (-31000) + (1 – 0,58) ∙ 80000 = 15620 грн.
G 210 = 0,58 ∙ (-64000) + (1 – 0,58) ∙ 84000 = -1840 грн.
Отже, з урахуванням ставлення до ризику особи, що приймає рішення, максимальний середньозважений прибуток (68000 грн.) може бути отриманий за умови продажу 170 од продукції. Тому цей варіант виробництва є оптимальним.
2.4 Практичне завдання 5.8 г
При вкладенні 50% наявних інвестиційних ресурсів у проект “А” і решти ресурсів – у проект “В”, сподівана норма прибутку на вкладений капітал по проекту “А” становитиме 16%, по проекту “В” – 10%. Середньоквадратичне відхилення по проекту “А” становитиме 8%, по проекту “В” – 5%. Коваріація грошових потоків становитиме 20.
Визначити сподівану прибутковість і ризик портфеля, якщо у проект “А” планується вкласти 1) 82%; 2) 26% наявних інвестиційних ресурсів, а решту - вкласти у проект “В”. Яку частку інвестиційних ресурсів необхідно вкласти у проект “В”, щоб середня норма прибутку по портфелю дорівнювала 12%; ризик дорівнював 6%? Зробити висновки.
Розв’язання
1 Визначимо частку інвестицій, які планується направити на здійснення проекту «В», з формули:
w1 + w2 = 1, (2.6)
де w1 - частка коштів, інвестованих у перший проект;
w2 - частка коштів, інвестованих у другий проект.
Тоді 1) w2 = 1 - w1
w2 = 1 - 0,82 = 0,18 або 18%.
Тобто у проект «В» планується вкласти 18% коштів.
2) w2 = 1 - 0,26 = 0,74 або 74%.
Тобто у проект «В» планується вкласти 74% коштів.
2 Визначимо сподівану прибутковість інвестиційного портфеля за формулою (2.7).
E (rp) = (2.7)
E (rp)1 = 16 ∙ 0,82 + 10 ∙ 0,18 = 15%
Тобто при здійсненні проектів «А» і «В» у вигляді портфеля в першому варіанті середня сподівана прибутковість інвестицій становитиме 15%.
E (rp)2 = 16 ∙ 0,26 + 10 ∙ 0,74 = 12%
Тобто при здійсненні проектів «А» і «В» у вигляді портфеля в другому варіанті середня сподівана прибутковість інвестицій становитиме 12%.
3 Визначимо ризик інвестиційного портфеля за формулою (2.8).
σр = (2.8)
де Xi, j – частка вартості інвестицій, вкладена в проект i, j;
ρij – коефіцієнт кореляції
Коефіцієнт кореляції розрахуємо з формули 2.9:
Covij = ρijσiσj (2.9)
де Covij - коваріація між двома проектами.
σiσj - стандартні відхилення кожного проекту.
20 = ρij ∙ 8 ∙ 5
ρij = 0,5
σр1 = = 7,05 %
σр2 = = 5,07 %
Тобто при здійсненні проектів «А» і «В» у вигляді портфеля в першому варіанті ризик портфеля становитиме 7,05 %, а в другому варіанті ризик портфеля становитиме 5,07 %.
4 Якщо у проект «В» вкласти 33 % інвестиційних ресурсів, то у проект «А» залишиться 67 % інвестиційних ресурсів і тоді середня норма прибутку по портфелю дорівнюватиме:
E (rp) = 16 ∙ 0,67 + 10 ∙ 0,33 = 12%
5 Тоді ризик такого портфелю дорівнюватиме:
σр = = 6,35 %
Отже, за умови здійснення проектів «А» і «В» у вигляді портфеля, якщо у проект “А” планується вкласти 67%, то у проект «В» вкладатиметься 33 % інвестиційних ресурсів, при цьому середня норма прибутку по портфелю дорівнюватиме 12 %, а ризик портфеля буде 6,35 %.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 - Аналіз та управління економічним ризиком. Конспект лекцій. / Укладач Логвінова О. П. – Рубіжне: ІХТ СНУ ім. В. Даля, 2011
2 - Боярко І. М., Гриценко Л. Л. Інвестиційний аналіз: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011
3 - Вітлінський В. В., Верченко П. І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000
4 - Економічний аналіз : зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол.: С. І. Шкарабан (голов. ред.) та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету “Економічна думка”, 2013. – Вип. 12. – Частина 4.
5 - Карпов В.А., Улибіна В.А. Проектний аналіз (конспект лекцій та практичні завдання) – Одеса, 2005
6 - Лавренчук Е. Н., Груздева Е. Ю. Риск-менеджмент Учебное пособие г. Пермь, 2009
7 - Останкова Л. А., Шевченко Н. Ю. Аналіз, моделювання та управління економічними ризиками. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011
17.05.2018 10:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора