МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
ІНСТИТУТ ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (М. РУБІЖНЕ)
ФАКУЛЬТЕТ ХІМІЧНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРИКЛАДНОЇ СТАТИСТИКИ
Контрольна робота
УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ
Варіант № 32
Група ЕЗ – 78 а
Студент
Залікова книжка
Підпис студента________
Здано _________________
м. Рубіжне
ЗМІСТ
1 Тести 3
2 Практичні завдання 16
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27
1 ТЕСТИ
Тест 2.25
Які питання висвітлюються у фінансовому плані проекту? (к)
Правильна відповідь:
Фінансовий план проекту, як правило, містить такі складові:
а) прогноз доходів і витрат;
б) прогноз грошових потоків протягом реалізації проекту;
в) прогноз активів і пасивів проекту (бухгалтерського балансу);
г) розрахунок потреби в інвестиційних витратах для реалізації проекту;
д) джерела засобів для фінансування проекту;
е) графіки погашення боргів;
ж) прогноз фінансового стану базового підприємства.
Тест 2.26
Наведіть приклади взаємозв'язку між окремими розділами бізнес-плану
проекту: (к)
Правильна відповідь:
а) фінансовий план (прибуток, активи, пасиви, погашення боргів, грошові потоки) пов’язаний з розрахунком ефективності проекту, з витратами на виробництво (поточними)
б) виробничий план (витати сировини, матеріалів, пального, енергії) пов’язаний з витратами на виробництво (поточними) ;
в) аналіз ринку пов’язаний з інвестиційними намірами, з маркетинговим дослідженням;
г) ризики проекту пов’язані з розрахунком ефективності проекту, з прийняттям рішення, з коригуванням проекту;
д) маркетинговий план (витрати на забезпечення продажу) пов’язаний з витратами на виробництво;
Тест 2.27
Який показник відображає кількість дисконтованих вигід у
розрахунку на одну гривню дисконтованих капіталовкладень? (о)
а) коефіцієнт варіації; г) період окупності;
б) індекс дохідності; д) коефіцієнт «вигоди/витрати».
в) внутрішня норма дохідності;
Правильна відповідь б) тому що індекс дохідності це відношення суми приведених ефектів до величини дисконтованих капітальних вкладень:
(1.1)
де К – величина дисконтованих капіталовкладень.
Якщо індекс дохідності більше одиниці, проект ефективний.
Тест 2.28
Який показник відображає кількість дисконтованих вигід у розрахунку на одну гривню дисконтованих витрат? (о)
а) чиста теперішня вартість; г) період окупності;
б) індекс дохідності; д) коефіцієнт «вигоди/витрати».
в) внутрішня норма дохідності;
Правильна відповідь д) тому що коефіцієнт «вигоди/витрати» визначається як відношення дисконтованого потоку (суми) вигід до дисконтованого потоку витрат за проектом і розраховується за формулою:
(1.2)
1.5 Тест 2.29
Більш ефективним є проект, за яким (к):
а) коефіцієнт варіації мінімальний;
б) індекс дохідності мінімальний;
в) внутрішня норма дохідності мінімальна;
г) період окупності мінімальний;
д) коефіцієнт «вигоди/витрати» максимальний.
Правильна відповідь:
а), тому що коефіцієнт варіації (CV(X)) дає відносну оцінку мінливості окремих значень економічного показника навколо значення середнього сподіваного значення:
(1.3)
Для Х = Х+ коефіцієнт варіації показує величину ризику, що приходиться на одиницю сподіваного доходу.
Перевагу слід надавати варіантам вкладення коштів з мінімальними значеннями коефіцієнта варіації, оскільки вони будуть характеризувати оптимальне співвідношення ризику та доходу;
в), тому що внутрішня норма дохідності являє собою норму дисконту (Евн), за якої величина приведених ефектів дорівнює приведеним капітальним вкладенням, тобто ВНД є розв язанням рівняння :
(1.4)
Внутрішня норма дохідності характеризує максимальну прибутковість інвестицій і являє собою гранично допустиму норму дисконту, перевищення якої робить проект неефективним. Це - найвища ставка процента, яку може заплатити інвестор, не втративши при цьому в грошах, якщо усі фонди для фінансування було узято в борг і загальна сума (основна сума та проценти) повинна бути виплачена з доходів від проекту, після того як вони будуть отримані.
ВНД проекту визначається в процесі розрахунку і потім порівнюється з необхідною інвестору нормою доходу на вкладений капітал (середньозваженою вартістю капіталу). Якщо ВНД дорівнює або більше необхідної інвестору норми доходу на капітал, інвестиції в даний проект доцільні;
г), тому що період окупності – мінімальний часовий інтервал (від початку здійснення проекту), за межами якого інтегральний ефект (ЧТВ) стає й надалі залишається позитивним – розраховується за формулою:
(1.5)
де n1- період реалізації проекту, що характеризується негативним значенням накопиченої ЧТВ;
n2 - період реалізації проекту, що характеризується позитивним значенням накопиченої ЧТВ;
ЧТВНАК1, 2 - значення накопиченої ЧТВ у періоди реалізації проекту, коли знак ЧТВ змінюється з негативного на позитивний.
д), тому що коефіцієнт «вигоди/витрати» визначається як відношення дисконтованого потоку вигід до дисконтованого потоку витрат за проектом і розраховується за формулою:
Відношення «вигоди / витрати» показує, скільки грошових надходжень забезпечить реалізація проекту в розрахунку на гривню витрат, пов’язаних з його здійсненням.
1.6 Тест 2.30
Який показник відображає максимальну дохідність проекту? (о)
а) чиста теперішня вартість; г) період окупності;
б) індекс дохідності; д) коефіцієнт «вигоди/витрати».
в) внутрішня норма дохідності;
Правильна відповідь а) тому що показник чистої теперішньої вартості відображає приріст цінності фірми в результаті реалізації проекту, оскільки він являє собою різницю між сумою грошових надходжень (грошових потоків – припливів), які виникають при реалізації проекту і зводяться (дисконтуються) до їх теперішньої вартості, та сумою дисконтованих вартостей усіх витрат (грошових потоків – відтоків), необхідних для здійснення цього проекту.
1.7 Тест 2.31
Чиста теперішня вартість проекту визначається як (о):
а) вартість інвестицій у проект через певний проміжок часу з урахуванням певної процентної ставки;
б) вартість майбутніх грошових надходжень у теперішній час, яка визначається з урахуванням певної процентної ставки;
в) теперішня вартість майбутніх грошових надходжень за вирахуванням теперішньої вартості інвестицій у проект.
Правильна відповідь б) тому що теперішня вартість грошей являє собою суму майбутніх грошових надходжень, приведених до теперішнього моменту часу з урахуванням певної процентної ставки. Визначення теперішньої вартості грошей пов'язано з процесом дисконтування, майбутньої вартості, який (процес) являє собою операцію зворотню нарощенню.
1.8 Тест 2.32
Надходжень від проекту вистачить для відновлення вкладеного капіталу, якщо дорівнює нулеві значення (о):
а) чистої теперішньої вартості; в) індексу прибутковості;
б) коефіцієнта вигод/витрат; г) індексу дохідності капіталовкладень.
Правильна відповідь а), тому що якщо NРV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу. Якщо NРV менша нуля – проект не приймається.
1.9 Тест 2.33
Ставка дисконту, за якої чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулеві, є (о):
а) внурішньою нормою рентабельності;
б) терміном окупності;
в) ефектом проекту;
г) індексом прибутковості;
д) трудомісткістю.
Правильна відповідь а) тому що внутрішня норма рентабельності – це ставка дисконту, за якою чиста теперішня вартість проекту капітальних вкладень дорівнює нулю.
Іншими словами, це ставка дисконта, при якій грошові надходження = початковим інвестиціям.
1.10 Тест 2.34
Показник чистої теперішньої вартості відображає (о):
а) відношення суми дисконтованих вигід до суми дисконтованих витрат;
б) різницю між дисконтованими сумами грошових надходжень і витрат під час реалізації проекту;
в) норму дисконту, за якої проект вважається економічно доцільним;
г) міру зростання цінності підприємства в розрахунку на одну грошову одиницю інвестицій;
д) немає правильної відповіді (вказати ваш варіант відповіді).
Правильна відповідь б) тому що чиста теперішня вартість показник, який відображає приріст цінності фірми в результаті реалізації проекту, оскільки являє собою різницю між сумою дисконтованих грошових надходжень, що виникають за умови реалізації проекту, та сумою дисконтованих вартостей усіх витрат, необхідних для його здійснення.
1.11 Тест 1.7
Відповідно до класичного підходу до визначення функцій у процесі управління здійсненням проекту не належить (о):
а) визначення проблеми; б) контроль;
в) планування; г) організація;
д) впровадження.
Правильна відповідь а) тому, що класичний підхід передбачає реалізацію наступних функцій у процесі управління здійсненням проектів:
- планування обсягу робіт, необхідних для виконання проекту та досягнення його цілей;
- організацію ресурсів для їх використання в межах встановленого бюджету й термінів;
- впровадження розробленої програми дій;
- контроль за виконанням плану або його коригування при необхідності;
- керівництво командою залучених до виконання людей.
1.12 Тест 1.8
До фаз життєвого циклу управління проектом не належить (о):
а) вибір проекту; б) планування;
в) реалізація й контроль; г) згортання робіт за проектом;
д) завершення.
Правильна відповідь г) тому, що підхід до управління пректом, що базується на життєвому циклі проектного менеджменту передбачає виокремлення наступних основних фаз: вибір проекту, планування, реалізація і контроль, завершення.
1.13 Тест 1.9
Фаза вибору проекту передбачає (к):
а) формулювання завдань проекту;
б) розробку формального плану проекту;
в) використання концепції вартості грошей у часі;
г) використання концепції альтернативної вартості;
д) узгодження наявних потреб та ресурсів.
Правильна відповідь а), б), г) тому що преідентифікація – стадія визначення інвестиційних можливостей, як правило, пов'язана з отриманням інформації потенційними інвесторами про інвестиційні можливості, які виникають на різних рівнях, – від сектора економіки до підприємства.
На стадії ідентифікації провадиться вибір цілей проекту, визначаються завдання, які забезпечують виконання найважливіших планів. На цій стадії складається перелік усіх можливих ідей, здатних забезпечити виконання цілей економічного розвитку. Оскільки загальною метою будь-якого проекту є отримання додаткових вигід, відбір проектів здійснюється шляхом зіставлення можливих результатів від реалізації різних проектів.
1.14 Тест 1.10
Фаза планування не передбачає (о):
а) розробку формального і детального плану проекту;
б) визначення відхилень фактичних значень параметрів проекту від сподіваних;
в) графічне зображення процесу виконання проекту;
г) можливість коригування параметрів проекту;
д) усі попередні відповіді вірні.
Правильна відповідь д) тому що плани, розклади, бюджети тощо, розроблені на фазі планування, по ходу реалізації проекту можуть змінюватися. На фазі виконання в них вносяться зміни, доповнення, поправки, які дозволяють робити проект більш гнучким, адаптованим й адекватним оточуючому середовищу, в якому реалізується даний проект.
1.15 Тест 1.11
Фаза реалізації та контролю не передбачає (о):
а) можливість залучення спеціалістів, не зайнятих безпосередньою реалізацією проекту;
б) підведення проміжних та остаточних підсумків;
в) графічне зображення процесу виконання проекту;
г) оцінку перспективності проекту;
д) немає правильної відповіді.
Правильна відповідь а) тому що на фазі реалізації для здійснення обраної альтернативи докладно розробляють план реалізації; віддають розпорядження про реалізацію, і вона розпочинається. На фазі контролю з’ясовують успіх реалізації: визначають результати виконання плану; порівнюють фактичні результати із запланованими; аналізують результати відхилень; у разі потреби приймають рішення про новий цикл розгляду проблеми.
1.16 Тест 1.12
Фаза завершення проекту не передбачає (о):
а) оцінки ступеня досягнення поставлених цілей;
б) можливість дострокового завершення проекту;
в) можливість здійснення коригуючих заходів;
г) можливість післяпродажного обслуговування;
д) визначення розбіжностей між фактичними та запланованими значеннями параметрів проекту та оцінка їх прийнятності.
Правильна відповідь тому що Фаза завершення характеризується завершенням робіт, проводиться оцінка отриманих результатів, аудит, порівняння з наміченими цілями, підсумкова звітність, нагороджується та розпускається команда. Зрозуміло, що наприкінці проекту робляться відповідні висновки, узагальнюються позитивні та негативні результати, їх причини з метою прийняття відповідних рішень та накопичення досвіду.
1.17 Тест 1.13
Перелічити основні принципи управління проектами (к):
Правильна відповідь:
а) цілеспрямованість, що виражається у цільовій орієнтації проекту на забезпечення кінцевих цілей діяльності підприємства;
б) системність, що передбачає розгляд проекту із системних позицій. Це означає, що з одного боку, процес управління проектами є одним цілим зі своїми закономірностями формування й розвитку, а, з іншого, можливість розділення проекту на підсистеми та дослідження їх взаємозв'язку. Отже, виникає можливість відкрити та спроектувати раціональний зв'язок підсистем, їх співвідношення та субординацію, дати кількісні та якісні оцінки ходу реалізації проекту та його частин.;
в) комплексність передбачає розгляд явищ у їх зв'язку і залежності, зокрема, спільне використання різних форм і методів управління, розгляд всіх спільних цілей управління по рівнях і ланках організаційної та виробничої структури підприємства; зв'язок окремих елементів проекту між собою та з кінцевою метою проекту;
г) забезпеченість, яка полягає в тому, що всі заходи, передбачені проектом, мають бути укомплектовані різними видами ресурсів;
д) пріоритетність означає, що при розробці й реалізації проекту перевага надається першочерговим завданням, виходячи з загальної концепції стратегічного розвитку;
е) економічна безпека планованих заходів, яка визначається на основі ймовірності виникнення збитків або втрат в результаті непередбачених подій.
1.18 Тест 1.14
Назвати основні функції управління проектами (к):
Правильна відповідь:
а) прогнозування та планування проектної діяльності;
б) організація роботи;
в) координація та регулювання процесів розробки та реалізації проектів;
г) активізація та стимулювання праці виконавців;
д) облік, контроль і аналіз ходу розробки та реалізації проекту.
1.19 Тест 1.15
Назвати додаткові функції управління проектами (к):
Правильна відповідь:
а) управління персоналом;
б) управління комунікаціями або інформаційними зв'язками;
в) управління контрактами та забезпеченням проекту;
г) управління ризиком;
д) управління проектною інтеграцією
1.20 Тест 1.16
До основних функцій управління проектом не належить (о):
а) управління обсягом проекту; г) управління часом;
б) управління персоналом; д) управління якістю.
в) управління витратами;
Правильна відповідь б) тому що управління персоналом є не основною, а додатковою функцією управління проектом.
2 ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
2.1 Практичне завдання 6.10 в
Для заданого варіанта сіткового графіка визначити ймовірність виконання комплексу робіт у заданий директивний термін 30 днів, резерви часу подій, а також повний, незалежний і вільний резерви роботи 6 - 7.
Таблиця 2.1 – Оцінки тривалості виконання робіт за проектом
Номери робіт
Тривалість робіт, днів
Оптимістична
Песимістична
1 - 2
7
12
1 - 3
9
14
1 - 4
8
15
2 - 4
0
0
2 - 5
12
18
3 - 4
0
0
3 - 6
11
17
4 - 5
12
19
4 - 6
14
20
4 - 7
11
18
5 - 7
0
0
5 - 8
1
5
6 - 7
2
7
6 - 8
4
9
7 - 8
3
6
Розв’язання
1 Розрахуємо очікувану тривалість робіт за формулою 2.1:
, (2.1)
де tmin(i, j) – оптимістична оцінка тривалості роботи;
tmax(i, j) – песимістична оцінка тривалості роботи.
Розрахунки представлено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 - Розрахунки очікуваної тривалості робіт
Номери робіт
Тривалість робіт, днів
Очікувана тривалість робіт tоч, дн
S2
Оптимістична
Песимістична
1 - 2
7
12
9
1
1 - 3
9
14
11
1
1 - 4
8
15
11
1.96
2 - 4
0
0
0
0
2 - 5
12
18
14
1.44
3 - 4
0
0
0
0
3 - 6
11
17
13
1.44
4 - 5
12
19
15
1.96
4 - 6
14
20
16
1.44
4 - 7
11
18
14
1.96
5 - 7
0
0
0
0
5 - 8
1
5
3
0.64
6 - 7
2
7
4
1
6 - 8
4
9
6
1
7 - 8
3
6
4
0.36
Разом
-
-
-
15.2
2 Визначимо критичний шлях (tкр) як найдовший шлях з початкової події до кінцевої.
Можливі шляхи для даного графіка:
L (1 – 2 – 5 – 8) = 9 + 14 + 3 = 26 днів
L (1 – 4 – 7 – 8) = 11 + 14 + 4 = 29 днів
L (1 – 3 – 6 – 8) = 11 + 13 + 6 = 30 днів
L (1 – 2 – 5 – 7 – 8) = 9 + 14 + 0 + 4 = 27 днів
L (1 – 2 – 4 – 7 – 8) = 9 + 14 + 0 + 4 = 27 днів
L (1 – 2 – 4 – 5 – 8) = 9 + 0 + 14 + 4 = 27 днів
L (1 – 2 – 4 – 5 – 7 – 8) = 9 + 0 + 15 + 3 = 28 днів
L (1 – 4 – 6 – 8) = 9 + 0 + 15 + 0 + 4 = 35 днів
L (1 – 4 – 6 – 7 – 8) = 11 + 16 + 8 = 35 днів
L (1 – 4 – 5 – 8) = 11 + 16 + 4 + 4 = 29 днів
L (1 – 4 – 5 – 7 – 8) = 11 + 15 + 3 = 30 днів
L (1 – 3 – 6 – 7 – 8) = 11 + 15 + 0 + 4 = 32 дні
L (1 – 3 – 4 – 7 – 8) = 11 + 13 + 4 + 4 = 29 днів
L (1 – 3 – 4 – 6 – 8) = 11 + 0 + 14 + 4 = 33 дні
L (1 – 3 – 4 – 6 – 7 – 8) = 11 + 16 + 0 + 6 = 35 днів
L (1 – 3 – 4 – 5 – 7 – 8) = 11 + 0 + 16 + 4 + 4 = 30 днів
L (1 – 3 – 4 – 5 – 8) = 11 + 0 + 15 + 0 + 4 = 29 днів
L (1 – 2 – 4 – 6 – 7 – 8) = 11 + 0 + 15 + 3 = 33 дні
L (1 – 2 – 4 – 6 – 8) = 9 + 0 + 16 + 4 + 4 = 31 день
Таким чином, шлях L (1 – 4 – 6 – 8) є критичним і його тривалість становить tкр = 35 днів. Тобто максимальна тривалість виконання робіт за проектом становить 35 днів.
3 Ймовірність виконання робіт сіткового плана у заданий директивний термін (z) розраховується на основі формули 2.2:
, (2.2)
де Т – заданий директивний термін виконання робіт за проектом;
tкр – середня тривалість критичного шляху;
Sкр – середньоквадратичне відхилення.
Розрахунок середньоквадратичного відхилення проводиться на основі оцінки дисперсії, яка розраховується як сума відповідних дисперсій:
(2.3)
(2.4)
Розрахунок параметрів tоч (i,j) та S2(i,j) представлено у таблиці 2.2.
Середньоквадратичне відхилення обчислюється за формулою:
(2.5)
Середньоквадратичне відхилення:
= 3,9 дні.
Тоді величина z дорівнюватиме:
= -1,282
Оскільки величина z виражена від’ємним числом, скористаємося
прийомом:
P(-z) = 1 – P(z) (2.6)
За даними додатку А знаходимо P(z) = Р (1,3) = 0,9032,
тоді P(-z) = 1 - 0,9032 = 0,0968.
Отже ймовірність виконання комплексу робіт за проектом у заданий
директивний термін (30 днів) становить 0,0968. Тобто існує значний ризик
несвоєчасного виконання робіт.
4 Розрахунок ранніх та пізніх дат здійснення подій наведено у
таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Розрахунок показників сіткового плану
tp(i)
j
1
2
3
4
5
6
7
8
0
1
9
11
11
9
2
0
14
11
3
0
13
11
4
15
16
14
26
5
0
3
27
6
4
6
31
7
4
35
8
tп(j)
0
11
11
11
31
27
31
35
tp(i)
0
9
11
11
26
27
31
35
R(i)
0
2
0
0
5
0
0
0
Резерви часу подій розраховуються за формулою (2.7).
R(i) = tп(i) – tр(i), (2.7)
де tр(i) – рання дата здійснення події;
tп(i) – пізня дата здійснення події.
Повний резерв часу Rп роботи (i–j) обчислюється за формулою (2.8):
Rп(i - j) = tп(i) – tр(i) – t(i, j), (2.8)
За даними таблиці Rп(6 - 7) = tп(7) – tр(6) – t(6, 7) = 31 – 27 – 4 = 0 днів.
Максимальна кількість часу, на яку можна збільшити тривалість робіт 6 - 7, не змінюючи при цьому тривалість критичного шляху, становить 0 днів, тобто тривалість робіт 6 – 7 не можна збільшувати, не змінюючи при цьому тривалість критичного шляху.
5 Незалежний резерв часу (Rн) роботи (i - j) розраховується за формулою (2.9):
Rн(i - j) = tр(j) – tп(i) – t(i, j) (2.9)
Rн(6 - 7) = tр(7) – tп(6) – t(6 - 7) = 31 – 27 – 4 = 0 днів.
Резерв, не впливаючий на терміни звершення події 7 дорівнює 0.
6 Вільний резерв часу (Rв) роботи (i-j) розраховуються за формулою
(2.10):
Rв(i - j) = tр(j) – tр(i) – t(i, j) (2.10)
Rв (6 - 7) = tр(7) – tр(6) – t(6 - 7) = 31 – 27 – 4 = 0 днів.
За умови збереження раннього строку здійснення події 7, при ранньому терміні здійснення події 6 і тривалості роботи 4 дні тривалість роботи 6 – 7 не можна збільшувати.
2.2 Практичне завдання 9.4 а
Дані про кількість дефектів, встановлених під час контролю якості продукції проекту, та про причини цих дефектів наведено у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Дані про кількість дефектів продукції
Тип дефекту
Кількість дефектів
1
3
2
7
3
11
4
15
5
10
6
6
7
3
Побудувати діаграму Парето. Пояснити призначення й сутність даного методу. Зробити висновки.
Розв’язання
Діаграму Парето використовують для контролю якості проекту. Діаграма Парето – це діаграма, яка ілюструє появу різних причин невідповідності, впорядкованих за частотою (рангом) виникнення певної причини. Упорядкування за рангом використовують для здійснення коригуючих дій, команда проекту повинна на основі відомого правила 80 : 20 вживати заходи, спрямовані насамперед на усунення проблеми, яка спричиняє найбільшу кількість дефектів.
1 Проведемо ранжування типів дефектів та розрахуємо кумулятивні частки виникнення дефектів. Розрахунок наведено в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Розрахунок параметрів діаграми Парето
Ранг дефекту
Тип дефекту
Кількість дефектів
Питома вага, % до підсумку
Кумулятивний відсоток
1
4
15
27.3
27.3
2
3
11
20.0
47.3
3
5
10
18.2
65.5
4
2
7
12.7
78.2
5
6
6
10.9
89.1
6
1
3
5.5
94.5
7
7
3
5.5
100.0
Разом:
-
55
100
-
Результати розрахунків зобразимо графічно
Рисунок 2.1 – Діаграма Парето
Таким чином, найбільш ймовірним є виникнення дефектів «4», «3» і «5», питома вага яких у загальній кількості становить 65,5%. Тому команда проекту повинна вжити заходів, спрямованих насамперед на усунення саме цих дефектів.
2.3 Практичне завдання 3.8
Охарактеризуйте організаційні структури управління за схемою, представленою у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Порівняльна характеристика організаційних структур
Схема
Сфера найбільш ефективного використання
Якісна характеристика побудови
переваги
недоліки
Проектна
У великих проектах, бо для створення проектної команди потрібно мати такий обсяг робіт, аби завантажити фахівців на весь робочий день і створити окремий підрозділ
- простота організації, легкість планування і контролю, гнучкість управління;
- скорочення комунікаційних зв’язків між рівнями структури, пряме підпорядкування співробітників проектному менеджеру;
- тісна взаємодія виконавців у реалізації проектних рішень;
- високий рівень відповідальності за
конкретні результати проекту;
- більш ефективна організація групової роботи у прийнятті рішень;
- легше управління конфліктами;
- постійний принцип функціонування
- дублювання функцій виконавців;
- зниження ефективності
використання обмежених ресурсів;
- необхідність резервування
додаткового обсягу ресурсів;
- можливість використання тільки у великих проектах з великим обсягом робіт;
- негативна конкуренція між
виконавцями кількох одночасних
проектів
- психологічні проблеми членів
проектної команди у зв’язку з
невизначеністю кар’єри після
закінчення проекту;
- зниження технологічності в
функціональних службах
Продовження таблиці 2.6
Схема
Сфера найбільш ефективного використання
Якісна характеристика побудови
переваги
недоліки
Матрична
На підприємствах, що об’єднують велику кількість виробництв із коротким життєвим циклом продукції, і здебільшого тільки за умови високо динамічного ринкового середовища
- висока ступінь інтеграції
виконавців та організацій в єдину
проектну команду;
- синтез цілей проекту та
підприємства у цілому;
- гнучкість структури, можливість її
видозмінення та застосування у
різноманітних за масштабом
проектах;
- оптимізація діяльності у
функціональних межах та
використанні ресурсів для кількох
проектів;
- розвиток єдиної інформаційної
системи, посилення координації та
взаємовідносин;
- посилення мотивації членів
матричних груп та відповідальності
за проект;
- зниження негативних сподівань щодо кар’єри після закінчення проекту
- проблеми у прийнятті проектних рішень через протистояння
функціональних та проектних менеджерів;
- порушення принципу паритету повноважень і відповідальності
проектного менеджера;
- порушення принципу
Єдиноначальності;
- нечіткий або невідповідний
розподіл повноважень проектних та
функціональних менеджерів в
управлінні проектом;
- складність координування
діяльності кількох проектів, розподілу обмежених ресурсів;
- складність структури, її нечіткість або невизначеність окремих зв’язків
Продовження таблиці 2.6
Схема
Сфера найбільш ефективного використання
Якісна характеристика побудови
переваги
недоліки
Функціональна
Використовується в тих організаціях, де стабільний режим роботи, відносно мала залежність від зовнішнього середовища, незмінний характер спеціалізації виробництва.
- стимулювання спеціалізації;
- збільшення ефективності
використання ресурсів,
технологічності виконання операцій
у функціональних областях;
- зменшення дублювання функцій;
- чітка координація у
функціональних областях;
- перспективи професійного
розвитку та кар’єрного росту.
- функціональна ізольованість,
відсутність взаємозацікавленості у
результатах роботи підрозділів;
- зростання кількості
міжфункціональних конфліктів;
- зниження ефективності комунікацій
через збільшення їх кількості, можлива суперечливість
розпоряджень;
- низька мотивація функціональних
виконавців у реалізації проекту.
Змішана
Може використовува-тися як для великих так і для невеликих проектів.
- може застосовуватися як для невеликих проектів окремого
підприємства, так і для значного проекту з багатьма учасниками;
- мобільність, здатність розширятися зі зростанням проекту;
- захищеність працівників.
- відмінність організаційних
структур учасників проекту;
- складність інтеграції значної кількості оргструктур учасників;
- відмінності у межах влади та
відповідальності проектного
менеджера у різних компаніях.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 - Деренська Я. М. Управління проектами у схемах: Навчальний посібник. – Х.: Вид:во НФаУ: Золоті сторінки, 2007
2 – Донець Л. І., Шепеленко О. В., Баранцева С. М., Сергєєва О. В., Веремейчик О. Ф. Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків. Навч. посіб. / За заг. ред. Донець Л. І. – К.: Центр учбової літератури, 2012
3 - Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов: Уч. пособие для вузов. - К.: Абсолют-В, Эльга, 1999
4 - Управління проектами. Конспект лекцій / Укл.: Логвінова О.П. – Рубіжне: ІХТ СНУ ім. В. Даля, 2012
5 - Щукін Б. М. Аналіз інвестиційних проектів: Конспект лекцій. — К.: МАУП, 2002