Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет
ФМІБ
Кафедра «ФІБ»
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Фінанси підприємств»
на тему: «Фінансова стійкість підприємства та фактори, що впливають на неї»
Студента (ки) 3 курсу
групи Моф-15б
підготовки «Менеджмент»
спеціальності 6.030601
Савельєваї Аліни Олександрівної
Керівник:
к.е.н.,доц. Фурик В.Г.
(посада, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала
-------------------------
Кількість балів /
Оцінка ECTS /
Асистент
Вінниця ВНТУ - 2018
АНОТАЦІЯ
В роботі розглянуто теоретичні і практичні основи фінансової стійкості підприємства.
В першому розділі охарактеризована суть фінансової стійкості її взаємозв’язок з іншими категоріями, фактори, що впливають на неї, її показники. В другому розділі була здійснена характеристика фінансово – економічної діяльності ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен", а також була проаналізована фінансова стійкість підприємства в контексті інших показників. В третьому розділі запропоновані шляхи підвищення ефективності використання фінансових показників та фінансової стійкості підприємства, досліджені напрямки підвищення фінансової стійкості підприємства.
Ключові слова і словосполучення: фінансова стійкість, фінансовий стан, тип фінансової стійкості, управління фінансовою стійкістю, показники фінансової стійкості.
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………
1 ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ЗМІЦНЕННЯ
1.1Суть фінансової стійкості як категорії, взаємозв’язок з іншими категоріями………………………………………………………………………………
1.2Показники фінансової стійкості підприємства……………………………………..
2 ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПАТ «КИЇВСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФІБРИКА «РОШЕН» ЗА СИСТЕМОЮ ПОКАЗНИКІВ»
2.1Коротка характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства…
2.2 Аналіз фінансової стійкості підприємства в контексті інших показників……
3 ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Проблеми оцінки фінансового стану підприємства в сучасних умовах розвитку економіки…………………………………………………………………………….
3.2Напрями підвищення фінансової стійкості підприємства………………….
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………
ВСТУП
В умовах ринкової економіки обґрунтованість та дієвість управлінських рішень на мікро- та макрорівнях значною мірою залежить від результатів оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання, зміст якої виходить за межі обчислення окремих коефіцієнтів і передбачає вивчення комплексу показників, які відображають різні аспекти діяльності підприємства.
Значна кількість підприємств в Україні має незадовільну структуру капіталу та відчуває нестачу оборотних коштів. За своєчасної розробки та впровадження заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану в довгостроковому періоді, такі підприємства можуть збільшити свій майновий потенціал, відновити платоспроможність та прибутковість. Попередження розвитку негативних кризових явищ на підприємстві є можливим тільки за систематичного забезпечення управлінського персоналу інформацією про поточний рівень фінансової стійкості та здатність підприємства до подальшого розвитку. Така фінансово-аналітична інформація повинна отримуватися за результатами оцінювання фінансової стійкості підприємства.
Питання оцінки фінансової стійкості підприємств розглядалися в працях зарубіжних науковців і практиків, зокрема: М.І. Баканова, І.Т. Балабанова, О.М. Волкової, В.В. Ковальова, Л.Т. Гіляровської, Д.А. Єндовицького, О.Ю. Верланова, В.М. Родіонової, Н.О. Русак, Р.С. Сайфуліна, М.О. Федотової, А.Д. Шеремета, Л. Бернстайна та ін.
Вагомий внесок у розробку теоретичних та методичних засад оцінки фінансової стійкості вітчизняних підприємств внесли вчені-економісти: О.І. Барановський, А.І. Даниленко, Л.А. Лахтіонова, О.В. Павловська, В.В. Сопко, А.М. Поддєрьогін, Н.П. Шморгун, Г.В. Савіцька, М.Д. Білик, О.О. Терещенко, М.Г. Чумаченко та ін.
Метою курсової роботи є обгрунтування теоретичних основ і економічної сутності аналізу фінансової стійкості підприємства та розробки шляхів вдосконалення на планові періоди.
Реалізація мети курсової роботи передбачає постановку та вирішення наступних завдань:
дослідити сутність аналізу фінансової стійкості підприємства;
ознайомитися з інформаційним забезпеченням аналізу фінансової стійкості підприємства;
розглянути систему показників, що використовуються при аналізі фінансової стійкості підприємства;
надати загальну характеристику фінансово-господарської діяльності ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен";
проаналізувати майновий стан та фінансову стійкість підприємства;
обґрунтувати необхідність і напрями покращення фінансового стану підприємства.
Об'єктом дослідження є оцінка фінансової стійкості підприємства "Київська кондитерська фабрика "Рошен""
Предметом дослідження є теоретичні основи та методичні підходи до аналізу та оцінки фінансової стійкості підприємства "Київська кондитерська фабрика "Рошен""
Для наукового вирішення поставлених у роботі завдань використовувалися наступні методи: метод економічного аналізу, синтезу, порівняння, метод аналогії, наукової абстракції, спостереження, групування, узагальнення, прогнозування. Інформаційну базу роботи становили підручники, навчальні посібники, наукові праці та статті вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з питань теорії і практики аналізу та оцінки фінансової стійкості підприємства, дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен".
ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ЗМІЦНЕННЯ
Суть фінансової стійкості як категорії, взаємозв’язок з іншими категоріями
Фінансова стійкість підприємства є однією з головних умов життєдіяльності, розвитку й забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства. Саме фінансова стійкість підприємства характеризує ефективність операційного, фінансового та інвестиційного розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами і зобов’язаннями.
Доцільно одразу розмежувати сутність понять «економічна стійкість» та «фінансова стійкість» [1, с. 33].
Економічна стійкість – це комплексне поняття, що пов’язане зі здатністю зберігати цілісність та рівновагу в умовах негативних та позитивних впливів різноманітних внутрішніх і зовнішніх факторів завдяки ефективному використанню ресурсів підприємства. Є недоцільним зведення економічної стійкості лише до фінансової стійкості, оскільки вона включає такі вагомі фактори впливу на господарюючий суб’єкт, як ділова активність та стійкість персоналу.
У вітчизняній та закордонній практиці немає єдиного трактування поняття «фінансова стійкість підприємства». Варто зазначити, що більшість наукових поглядів спирається на ототожнення або споріднення понять «фінансовий стан», «фінансова рівновага», «фінансова стабільність» та «фінансова стійкість» [2, с. 218–223]. На мою думку, необхідно детально розглянути визначення кожного з наведених показників.
Т.А. Обущак визначає фінансовий стан підприємства як сутнісну характеристику діяльності підприємств у певний період, що визначає реальну та потенційну можливість підприємства забезпечувати достатній рівень фінансування фінансово-господарської діяльності та здатність ефективно здійснювати цю діяльність у майбутньому [3, с. 92].
На думку К.С. Салиги, фінансовий стан підприємства можна визначити як комплексне поняття, яке є результатом взаємодії усіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо- господарських чинників і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів [4, с. 215]. Ураховуючи два аспекти – необхідну кількість ресурсів та якість їх використання, – І.О. Бланк пропонує визначити фінансовий стан підприємства як рівень збалансованості окремих елементів активів і пасивів підприємства, а також рівень ефективності їх використання [5, с. 476].
М.Н. Крейніна розглядає фінансовий стан як показник економічної діяльності підпри- ємства, що характеризує його ділову активність і надійність [6, с. 11]. Можна сказати, що такі показники, як ділова активність та надійність, мають доповнювати інші показники діяльності підприємства, бо самостійно не дають можливості однозначно оцінити ефективність функціонування організації.
Г.Б. Поляк стверджує, що під фінансовим станом підприємства можна розуміти кінцеві результати його діяльності, що, на мою думку, є недоцільним, адже не можна ототожнювати всі аспекти діяльності підприємства тільки з прибутком або збитком [7, с. 277].
Л.О. Коваленко, враховуючи більшість рис підприємства як господарюючого суб’єкта ринкових відносин, пропонує визначати фінансовий стан як характеристику його фінансової конкурентоспроможності, ефективність використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання [8, с. 411].
О.О. Терещенко зазначає, що фінансова рівновага передбачає, що грошові надходження підприємства дорівнюють або перевищують потребу в капіталі для виконання поточних платіжних зобов’язань [9, с. 277].
На думку М.Д. Білик, О.В. Павловської, Н.М. Притуляк та Н.Ю. Невмержицької, фінансова рівновага визначається як відповідність обсягів формування та споживання власних фінансових ресурсів [10,с.228]. С.З. Мошенський та О.В. Олійник [11,c.82], розглядаючи сутність фінансової стійкості, визначають основною передумовою її дотримання умов фінансової рівноваги між власними та запозиченими джерелами.
У своїх наукових працях О.С. Філімоненко [12,с.304], Ю.С. Цал-Цалко [13,с. 315], Н.Н. Селезньова та А.Ф. Іонова [14,с.315] розглядають фінансову стабільність підприємства через аспект поняття платоспроможності, тобто фінансова стабільність підприємства є таким станом його активів та пасивів, який є достатнім для погашення усіх зобов’язань.
К. Друрі пропонує оцінювати фінансову стабільність підприємства через його фінансову незалежність, що пов’язана із загальною структурою підприємства, ступенем залежності від зовнішніх джерел фінансування [15, с. 113].
Досить цікавим, на нашу думку, є підхід до визначення фінансової стабільності підприємства представників американської школи менеджменту Дж.Ф. Маршалла та В.К. Бан- сала. Вони розглядають фінансові інновації та тенденції, що виступають зовнішнім чинниками та умовами стабільності підприємства. На їхню думку, прогнозування очікуваних значень фінансових показників і допустимих діапазонів їх похибки має орієнтуватися на нові фінансові продукти [16, с. 36].
Аналіз досвіду вітчизняних та зарубіжних учених дає змогу виокремити чотири основних напрями визначення фінансової стійкості:
1) як стан підприємства або ресурсів. Н.В Алексеєнко стверджує, що фінансова стійкість підприємства – це стан його матеріальних, економічних і трудових ресурсів їх розподіл і використання, які забезпечують розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу за збереження платоспроможності та кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризиків [17, с. 56–65].
О.М. Зайцев розглядає фінансову стійкість підприємства як такий стан підприємства, за якого зберігається здатність ефективного функціонування і стабільного прогресивного розвитку за негативних впливів зовнішнього середовища [18, с. 23].
В.А. Медведєв пропонує розглядати фінансову стійкість як рівноважний збалансований стан економічних ресурсів, який забезпечує стабільну прибутковість і нормальні умови для розширеного відтворення в тривалій перспективі з урахуванням найважливіших зовнішніх і внутрішніх чинників [19, с. 267];
2) як рівновага або здатність повертатись до неї. С.Н. Анохін розглядає фінансову стійкість як такий рівноважний стан промислового підприємства, за якого економічні й управлінські рішення здатні регулювати основні фактори стійкого положення підприємства: управління, виробництва, фінансів, персоналу і стратегії в заданих межах ризику [20, с. 40]. На думку О.М. Колодізєва та К.М. Нужного, фінансова стійкість – це стан рівноваги або здатність повертатися у цей стан відкритої соціально-економічної системи (підприємство).
Ю.А. Сімех пропонує розглядати фінансову стійкість як потенційні можливості підприємства повернутися у стан рівноваги, в якому підприємство має позитивну динаміку функціонування або не виходить за межі встановлених границь [21, с. 12];
3) як здатність підприємства (системи). В.З. Бугай стверджує, що фінансовою стійкістю є здатність підприємства поглинати зовнішні й внутрішні дестабілізуючі фактори через ефективне застосування своїх ресурсів за рахунок використання й удосконалення економічного потенціалу [22, с. 34].
А.В. Василенко пропонує розглянути фінансову стійкість як здатність системи збе- рігати свій працездатний стан щодо досягнення запланованих результатів за наявності різних мінливих впливів [23, с. 39].
В.Л. Іванов розкриває фінансову стійкість як здатність економічної системи не відхилятися від свого стану (статистичного або динамічного) за різних внутрішніх і зовнішніх дестабілзуючих впливів за рахунок ефективного формування і використання фінансових, виробничих і організаційних механізмів [24, с. 28];
4) як комплекс складників. О.В. Ареф'єва, Д.М. Городянська розглядають фінансову стійкість як сукупність взаємозумовлених та взаємопов'язаних складників, які за будь- яких умов забезпечують здатність до ведення діяльності підприємств, запас ресурсів (ресурсного потенціалу) та збалансований процес функціонування [25, с. 83–90].
А.І. Бурда пропонує розглянути фінансову стійкість як системне явище, яке виступає індикатором відхилень від потенційно можливого конкурентного стану на певному етапі життєдіяльності підприємства [26, с. 141].
К.Г. Малінін стверджує, що під фінансовою стійкістю можна розуміти адекватність системи середовищу, як зовнішньому, так і внутрішньому, що передбачає знаходження параметрів системи в деякому допустимому колі, що забезпечує її функціонування і розвиток [27, с. 56].
Не можна не брати до уваги інші позиції вчених. Так, Г.В. Савицька стверджує, що фінансова стійкість організації – це її здатність функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу балансу в мінливому внутрішньому та зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість [28, с. 320].
На думку О.Є. Журавльової, сутність фінансової стійкості проявляється у оптимальній структурі капіталу, що забезпечується домінуючою часткою власного капіталу в загальному обсязі авансованого в підприємство капіталу, що дає змогу підтримувати фінансову незалежність від зовнішніх кредиторів та забезпечити безперервний виробничо-господарський процес [29, с. 523].
М.Я. Коробов зауважує: якщо параметри діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів відповідають критеріям позитивної характеристики фінансового стану, це свідчить про фінансову стійкість під- приємства [30, с. 274 ].
В.Й. Плиса та І.І. Приймак запропонували під фінансовою стійкістю суб’єкта господарювання розуміти його спроможність функціонувати впродовж тривалого періоду, одержуючи достатній для відтворення потенціалу, виплати дивідендів і стабільного розвитку прибуток, забезпечуючи при цьому економічно обґрунтоване співвідношення джерел фінансування та активів і збалансоване надходження й виплату грошових коштів попри вплив внутрішніх та зовнішніх чинників [31, с. 98].
І.Г. Ловінська зазначає, що фінансова стійкість являє собою певний стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність [32,с. 252]. Варто зазначити, що, на нашу думку, таке визначення фінансової стійкості не може певною мірою задоволь- нити потребу в оцінці ефективності діяльності підприємства.
О.А. Островська визначає фінансову стійкість підприємства як здатність підприємства функціонувати та розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів та пасивів у мінливому внутрішньому та зовнішньому середовищі, яка гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість у межах допустимого рівня ризику [33,с.182].
В.Г. Артеменко та М.В. Беллендир характеризують фінансово стійке підприємство як таке, де існує стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами та ефективне їх використання в безперервному процесі виробництва та реалізації [34,с.120].
Л.А. Костирко розкриває значення фінансової стійкості як інтегральну характеристику здатності підприємства як системи трансформувати фінансові ресурси з максимальною економічною вигодою і мінімальним ризиком [35,с. 122].
На думку А.Д. Шеремета, стійкість та стабільність фінансового стану залежить від результатів операційної та фінансово-інвестиційної діяльності підприємства, а стійкий фінансовий стан, своєю чергою, здійснює позитивний вплив на діяльність організації [36,с.208].
М.Д. Білик, О.В. Павловська, Н.М. Притуляк та Н.Ю. Невмержицька позиціонують фінансову стійкість підприємства як такий стан його фінансових ресурсів, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтво- рення [9, с. 323].
Г.О. Крамаренко стверджує, що фінансова стійкість – це такий економічний стан підприємства, за якого платоспроможність зберігає тенденцію до стійкості, а співвідношення власного та позикового капіталу перебуває у межах, що забезпечують платоспроможність [37, с. 90].
В.В. Ковальов та О.Н. Волкова стверджують, що одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – стабільність його діяльності у довгостроковій перспективі. Вона пов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Отже, фінансова стійкість характеризується співвідношенням власних і позикових коштів. Хоча, розглядаючи аналіз майнового стано- вища, В.В. Ковальов уважає, що його стійкість значною мірою залежить від доцільності й правильності вкладення фінансових ресурсів у активи [38, с. 240].
Н.А. Мамонтова характеризує фінансову стійкість як такий стан підприємства, за якого забезпечуються стабільна фінансова діяльність, постійне перевищення доходів над витратами, вільний обіг грошових коштів, ефективне управління фінансовими ресурсами, безперервний процес виробництва і реалізації продукції [39, с. 16].
Колектив авторів на чолі з А.М. Поддєрьогіним визначає фінансову стійкість підприємства як такий його стан, що дає змогу за рахунок власних і позикових коштів забезпечити поточну виробничу діяльність та інвестиційно-інноваційний розвиток підприємства, зберігаючи темпи приросту власного капіталу, платоспроможність та кредитоспроможність [40, с. 14].
Аналіз вищенаведених дефініцій дає можливість зробити висновок, що поняття «фінансовий стан», «фінансова рівновага» та «фінансова стійкість» є незалежними один від одного показниками функціонування підприємства.
На мою думку, варто розглядати фінансову стійкість як комплексне поняття, в якому відображається стабільний фінансовий стан підприємства, за якого ефективно формуються, розподіляються та використовуються фінансові ресурси, забезпечуються фінансова автономія, платоспроможність, дохідність та рентабельність, розвиток діяльності на поточний та майбутній періоди.
Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик його фінансового стану, що формується у процесі виробничої та фінансово-інвестиційної діяльності.
Показники фінансової стійкості підприємства
Оскільки фінансова стійкість передбачає платоспроможність в довгостроковому періоді, то слід при її оцінці приділити увагу визначенню запасу фінансової стійкості, який дасть уявлення про обсяг реалізації, що забезпечить стабільну і беззбиткову діяльність підприємства. Оцінку фінансової стійкості підприємства слід проводити в динаміці за наступними етапами:
1 етап — аналіз абсолютних показників;
2 етап — аналіз відносних показників;
3 етап — аналіз показників платоспроможності;
4 етап — визначення запасу фінансової стійкості.
Абсолютні показники фінансової стійкості харак‑ теризують доступність і можливість витрат з резерву підприємства, що утворюється за допомогою джерел формування. Є три показники, що характеризують джерела формування запасів і витрат.
1.Наявність власних коштів (В) — визначається як різниця між власним капіталом та необоротними ак‑ тивами підприємства:
В = ВК — НА = Ф.1 р. 380 + р. 430 — р. 080, (1)
2.Наявність власних та довгострокових позико‑ вих коштів (ВД) — визначається збільшенням попе‑ реднього показника на суму довгострокових зобов’я‑ зань (ДЗ):
ВД = В + ДЗ = Ф. 1 р. 380 + р. 430 + р. 480 + р. 630 — р. 080, (2)
3.Наявність загальних коштів (ЗК) — визначається збільшенням попереднього показника на суму ко‑ роткострокових кредитів банків (КК):
ЗК = ВД + КК = Ф. 1 р. 380 + р. 430 + р. 480 + р. 630 + р. 500 — р. 0080.
Трьом показникам наявності джерел фінансування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їх фінансування:
1.Надлишок (+) або дефіцит (–) власних коштів (ФВ):
ФВ = В — Зп, (4)
де Зп — запаси (Ф. 1 р. 100 + … + р. 1400).
Надлишок (+) чи дефіцит (–) власних та довгострокових позикових коштів (ФВД):
ФВД = ВД — Зп, (5)
Надлишок (+) чи дефіцит (–) загальних коштів (ФЗК): ФЗК = ЗК — Зп, (6)
Розрахунок трьох ознак резерву з джерелами їх формування дозволяє розрізняти типи фінансової стійкості. Тривимірний показник використовується в даному випадку: