Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Лабораторні роботи з НТД
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІКТА
Факультет:
Комп'ютерна інженерія
Кафедра:
Кафедра ЕПМС
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
нтд
Варіант:
9 6
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра СКС
/
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних робіт
з дисципліни
“НОРМАТИВНО ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ У ГАЛУЗІ”
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІНСТИТУТУ ІКТА НУ “ЛП”
Львів - 2017
ЗМІСТ
ВСТУП 4
1. Лабораторна робота № 1. "Технологія електронних таблиць" 5
1.1. Теоретичні відомості 5
1.1.1. Загальне 5
1.1.2. Основні поняття 5
1.1.3. Структура ЕТ 6
1.1.4. Інтерфейс 7
1.2. Порядок виконання роботи 7
1.3. Індивідуальні завдання 9
1.4. Оформлення звіту 12
1.5. Контрольні питання 12
2. Лабораторна робота № 2 "Текстовий процесор Microsoft Word" 13
2.1. Теоретичні відомості 13
2.1.1. Загальне 13
2.1.2. Керування 13
2.1.3. Функціональні можливості WINWORD 13
2.1.4. Редактор формул 15
2.1.5. Таблиці 16
2.1.6. Вставка об’єктів з інших програм Windows 16
2.1.7. Використання стилів 17
2.1.8. Укладання змісту 19
2.2. Порядок виконання роботи 20
2.3. Індивідуальне завдання 21
2.4. Контрольні питання 22
3. Лабораторна робота № 3 "Правила оформлення документів" 23
3.1. Формати 23
3.2. Основні написи і порядок їх заповнення 25
3.3. Загальні вимоги 28
3.4. Побудова пояснювальної записки 29
3.5. Нумерація складових частин 30
3.6. Викладення тексту ПЗ 31
3.7. Подання формул і рівнянь 33
3.8. Правила написання позначень і найменувань фізичних величин 35
3.9. Оформлення ілюстрацій 37
3.10. Побудова таблиць 39
3.11. Оформлення приміток і посилань 40
3.12. Оформлення додатків 41
3.13. Оформлення списку літератури 42
3.14. Індивідуальне завдання 45
3.15. Список літератури до лабораторної роботи №3 45
4. Лабораторна робота № 4. "Правила виконання електричних схем цифрової техніки" 46
4.1. Загальні відомості 46
4.2. Правила побудови УГП цифрових елементів 51
4.3. Індивідуальне завдання 58
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 60
ДОДАТКИ 61
ВСТУП
Методичні вказівки з дисципліни "Нормативно технічна документація у галузі"
1. Лабораторна робота № 1. "Технологія електронних таблиць"
Мета роботи: засвоїти елементи технології електронних таблиць. Отримати навички в роботі і вивчити основні можливості програми Excel .
1.1. Теоретичні відомості
1.1.1. Загальне
Mіcrosoft Excel є однією з найпопулярніших програм обробки інформації,
що може бути представлена у вигляді таблиць.
Технологія електронних таблиць (ЕТ) знаходить широке застосування у різноманітних сферах діяльності людини: бухгалтерський та банківський облік; планування та розподіл ресурсів; інженерно-технічні розрахунки; обробка великих масивів інформації; дослідження динамічних процесів. Електронні таблиці є незамінними при складанні усіх видів звітів або оцінки ефективності роботи. Їх було винайдено для людей, які оперують громіздкими формулами і великою кількістю цифр.
Концепція ЕТ вперше з'явилася у системі VіsіCalc на початку 80-х років. Подальший розвиток родини ЕТ – пакети SuperCalc, Multіplan. ЕТ є одним з основних компонентів інтегрованих пакетів Sumphony, Framework, Open Access, Works, Lotus-1-2-3.
1.1.2. Основні поняття
ЕТ являє собою звичайну таблицю. Її стовпчики (columns) позначаються літерами A, ..., Z, AA, ..., AZ, ..., ZA, ..., ZZ. Звичайно у ЕТ загальна кількість стовпчиків – 255. Рядки (rows) позначаються цифрами. У різних ЕТ може бути різна кількість рядків. Комірка або клітинка таблиці (cell) може бути задана літерою стовпчика та цифрою рядка, наприклад A1, F20, ІV9999.
Об'єктами дії команд ЕТ можуть бути комірка, стовпчик, рядок, діапазон рядків, діапазон стовпчиків, блок клітинок. Блок клітинок позначається двома клітинками - лівою верхньою та правою нижньою.
Основний елемент зберігання даних – комірка – характеризується:
адресою (ім'ям);
вмістом (може бути порожньою або містити дані у вигляді рядка тексту, числа або формули);
значенням, яке визначається вмістом даної клітинки, а також клітинок, на які у формулі є посилання;
форматом відображення на екрані вмісту або значення клітинки; можна задавати довільну ширину відображення стовпчика клітинок, розташування даних у клітинках, змінювати кількість знаків у числах, а також здійснювати їх масштабування, доповнювати числа спеціальними знаками;
статусом (клітинка може бути захищеною і незахищеною від модифікації даних).
1.1.3. Структура ЕТ
Незалежно від типу інформації, яку містить таблиця, у неї можна виділити 4 поля:
1) Поле опису задачі, що складається з клітинок з текстовою інформацією, яка відображає назву й призначення ЕТ.
2) Поле початкових даних, що містить "незалежні" клітинки з числовою інформацією. Уведення початкових даних здійснюється в ручному режимі.
3) Поле розрахункових формул, що містить "залежні" клітинки з формулами, в яких операндами є назви клітинок з початковими даними та параметрами. Заповнення поля формул здійснюється автоматично. Поле формул може бути захищено як і поле опису задачі.
4) Поле форматування результатів розрахунків ЕТ, містить клітинки з формулами кінцевих результатів.
1.1.4. Інтерфейс
Програму Excel під MS Wіndows характеризує зручний інтерфейс користувача, розвинена система підказок та універсальність використовування. Крім того Excel має багато додаткових засобів роботи з електронними таблицями, наприклад побудова різноманітних графіків та діаграм по даним таблиці. Excel дозволяє підключати окремі бібліотеки, розроблені у будь-якій системі програмування.
1.2. Порядок виконання роботи
1.2.1. Для роботи в Excel необхідно скористатись панеллю задач або вкладеним меню Start (Пуск).
Вікно Excel складається з програмного (зовнішнього) та робочого (внутрішнього) вікон. Робоче вікно розбито на рядки та стовпчики. На робочій сторінці міститься 256 стовпчиків та 16384 рядка. Адреса поточної комірки висвітлюється у лівому верхньому кутку екрану. Програмне вікно містить у себе рядок стану (нижній рядок вікна чи екрану), рядок падаючих меню та інструментальну лінійку з кнопками. Кнопки лінійки інструментів дозволяють швидко та легко викликати функції Excel, які вживаються найчастіше. Майже всі вони викликаються через меню. Виклик та закриття інструментальної лінійки здійснюється через меню Optіons(Toolbars.
Задайте виведення лінійок Standard та Formattіng.
1.2.2. Пересування по таблиці здійснюється за допомогою клавіш керування курсором, лінійок прокрутки та клавіш <Home>, <End>, <Ctrl+Home>, <Ctrl+End>.
Спробуйте і зафіксуйте дію всіх цих способів.
Редагування даних у комірці до закінчення введення – клавішами <Del> та Backspace, після введення – клавішею <F2>. Знищення вмісту – Edіt(Clear. Поле уведення даних до комірки розташовано праворуч від індикатора адреси комірки. При введенні текстова інформація повинна братися у лапки, а введення чисел, дат і формул повинно починатися з символу =.
Уведіть у А5 значення 25.346 (Enter – для закінчення введення у комірку), у В5 –5.27, у В3 – текст "Перші кроки в Excel".
1.2.3. Для кожної комірки характерний свій формат – шрифт, його розмір, центрування, форма уведення чисел (число нулів після коми) і т.д. Формат можна змінити за допомогою лінійок інструментів Standard або через меню Format.
Зробіть ваш текст у B3 похиленим (іtalіc), а число у В5 – жирним (bold).
1.2.4. Можна виконувати групові операції над комірками. Щоб виділити стовпчик (рядок) комірок треба натиснути на ньому мишею. Щоб виділити прямокутний блок комірок, необхідно:
а) натиснути <Shіft> і стрілками курсору вибрати блок;
б) при виділенні мишею – натиснути на ліву кнопку і, не відпускаючи, зачорнити потрібний блок.
У формулах блок комірок визначається двома діагональними комірками, які при написанні розділені двокрапкою (наприклад, С5:F5).
Виділіть фрагмент А1:С5 і задайте підкреслення.
1.2.5. Написання формул в Excel відрізняється від звичайного лише тим, що замість імені змінної потрібно вводити адресу комірки.
Занесіть у С5 формулу "=А5+В5", і ви побачите у С5 результати підрахунку. Аналогічно працює і решта операцій.
Вся потужність програми Excel розкривається у величезній кількості вбудованих функцій – математичних, статистичних і багатьох інших.
Простий приклад функції – це функція суми. Теоретично можливо записати суму великої кількості комірок формулою складення у вигляді В1+В2+С1+С2+..., проте після уведення тридцятої адреси комірки перед очима почнуть кружляти кольорові зірочки. Тому зручніше користуватися функцією суми блоку. Вона буде виглядати таким чином: =SUM (B1:C27) (=СУММ (B1:C27)).
Запишіть у С6 формулу суми для блоку А5:В5. Результат повинен збігатися зі значенням у комірці С5. Те ж саме можна зробити за допомогою кнопки суми на лінійці Standard.
1.2.6. Більш докладний опис об'єктів програмного чи робочого вікон можна отримати, натиснувши на кнопку із зображенням знака питання на лінійці Standart і натисненням знаком питання, що з'явиться замість стрілки, на об'єкт, який вас цікавить.
1.2.7. Щоб отримати детальнішу і наочнішу інформацію про можливості системи Excel можна скористуватися навчальною системою по Excel, що містить 12 уроків.
Попрацюйте з навчальною системою та ознайомтеся з новою для вас інформацією. Вивчіть графічні засоби системи Excel.
1.3. Індивідуальні завдання
Індивідуальне завдання складається з двох частин. Перша частина виконується у відповідності з номером варіанту. Завдання другої частини виконується з врахуванням індивідуальних смаків та здібностей кожного студента.
1.3.1. І частина
Скласти таблицю значень та побудувати графік функції для від 0° до 1020° з кроком 30°:
Варіант 1.
Варіант 2.
Варіант 3.
Варіант 4.
Варіант 5.
Варіант 6.
Варіант 7.
Варіант 8.
Варіант 9.
Варіант 10.
Варіант 11.
Варіант 12.
Варіант 13.
________________________________________
Скласти таблицю значень та побудувати графік функції для від -100 до 100 з кроком 10:
Варіант 14.
____________________________________
Скласти таблицю значень та побудувати графік функції для від -20 до 20 з кроком 2:
Варіант 15.
Варіант 16.
Варіант 17.
Варіант 18.
__________________________________
Варіант 19. Побудувати графік залежності площі трикутника зі стороною 4 см від висоти, проведеної на цю сторону. Скласти таблицю значень.
Варіант 20. Побудувати графік залежності площі круга від його радіуса. Скласти таблицю значень.
Варіант 21. Побудувати графік залежності висоти циліндра об’ємом 300 см3 від радіуса основи. Скласти таблицю значень.
Варіант 22. Побудувати графік залежності висоти конуса об’ємом 300 см3 від радіуса основи. Скласти таблицю значень.
Варіант 23. Побудувати графік залежності сторони трикутника від висоти, проведеної до цієї сторони, якщо площа трикутника 254 см2 . Скласти таблицю значень.
Варіант 24. Побудувати графік залежності об’єму кулі від її радіуса. Скласти таблицю значень.
Варіант 25. Обчислити довжину кола та площу круга, якщо радіус змінюється від 1 до 49 з кроком 2. Побудувати відповідні графіки.
1.3.2. ІІ частина
Таблиця 1.1
Рівень продажів автомобілів в Україні у 1990 та 2012 роках
1990 рік
2012 рік
Volvo
15%
35%
BMW
5%
25%
Таврія
30%
17%
ВАЗ
50%
23%
Обчислити середнє значення продажу для кожної марки автомобіля.
Побудувати діаграму рівня продажу автомобілів у 1990 та 2012 роках із використанням сучасних дизайнерських можливостей Excel (градієнтна заливка, заливка текстурою тощо).
Таблиці та графіки зберегти у файлі для використання у наступній роботі.
1.4. Оформлення звіту
Індивідуальне завдання, результати та висновки по роботі оформити у вигляді надрукованого звіту у довільній формі.
1.5. Контрольні питання
Охарактеризуйте табличні процесори (на прикладі EXCEL).
Що є основним елементом даних електронної таблиці? Які типи даних може містити комірка?
Як адресується комірка ЕТ, блок комірок?
Що означає знак $ при записі формул в EXCEL?
Перелічіть основні та допоміжні можливості табличного процесору EXCEL.
2. Лабораторна робота № 2 "Текстовий процесор Microsoft Word"
Мета: Засвоїти комп'ютерну технологію підготовки текстової документації та звітів за допомогою текстового процесору Microsoft Word.
2.1. Теоретичні відомості
2.1.1. Загальне
Microsoft Word є потужним багатовіконним текстовим процесором, побудованим на основі графічного інтерфейсу. Word працює за технологією WYSIWYG (від англійської: What You See Is What You Get) – візуалізація документа на дисплеї в такому вигляді, в якому він буде надрукований. Це дозволяє витрачати значно менше паперу і часу на пробні верстки. Word має вбудовані можливості настільної видавничої системи (DeskTop Publishing, DTP); деякі з них розглянуті нижче.
2.1.2. Керування
Керування текстовим процесором Word виконується за допомогою системи меню та вкладених меню (викликається клавішею Alt, як і в усіх Windows-програмах), або за допомогою маніпулятора "миша" та кнопок на панелях інструментів (найчастіше "стандартної" та "форматування").
2.1.3. Функціональні можливості WINWORD
2.1.3.1. Форматування тексту:
установка параметрів формату сторінки: лівого, правого, верхнього, нижнього полів;
форматування абзаців: установка відступів для першого його рядка, а також для усіх інших;
вирівнювання рядків по лівому/правому краю, центрування або розтяжка на всю ширину сторінки;
розбивка на сторінки, автоматичне або ручне вставлення кінця сторінки;
встановлення інтервалу між рядками.
2.1.3.2 .Розмітка та виділення окремих елементів тексту:
заміна шрифту окремих слів, рядків, абзаців;
підкреслення, розбивка слів, підсилення яскравості (товщини), курсив;
введення верхніх та нижніх індексів.
2.1.3.3.Введення нетекстових фрагментів:
малюнків;
математичних виразів та інших формул (див. 1.4);
таблиць (див. 1.5);
вставка об’єктів з інших Windows-програм (див. 1.6).
2.1.3.4.Взаємодія з файловою системою:
збереження (завантаження) файлів;
переміщення по каталогам та вибір файлів для роботи;
злиття текстів з різних файлів, взаємні переноси фрагментів текстів поміж різних файлів.
2.1.3.5. Виведення текстів на друкуючі пристрої різноманітних типів із завданням параметрів друку:
типу принтера;
розміру сторінки;
лівого поля та довжини рядка або лівого та правого полів;
порядку нумерації сторінок, колонтитулів (стандартних написів на верхньому та нижньому полі кожної сторінки), друку у два стовпчики.
Word має вбудовану мову макрокоманд WordBasic, яка може використовуватись як мова програмування. На цій мові було написано комп'ютерні віруси WINWORD.CONCEPT та WINWORD.NUCLEAR.
Програма має гіпертекстову контекстно-залежну систему допомоги, яка може викликатися через пункт меню HELP.
2.1.4. Редактор формул
2.1.4.1. Призначення
За допомогою редактора формул (Equation Editor) – прикладної програми, яка входить до складу Word, – у текст документа легко вставляються математичні символи та формули. У термінології Windows вставлена формула являє собою об'єкт. Інтерфейс дозволяє виконувати усі операції як з клавіатури, так і за допомогою "миші".
Палітри доступних математичних символів та шаблонів охоплюють широкий спектр застосувань. У створюваних за допомогою редактора формул об'єктах можуть використовуватись інтеграли, матриці, символи теорії множин і т.д., причому їх вигляд на екрані повністю відповідає одержуваній на принтері твердій копії.
2.1.4.2. Запуск редактора
Редактор формул може запускатися або як самостійна програма, або з середовища Word.
Для запуску редактора формул з WinWord слід помістити курсор на те місце, де необхідно вставити формулу, та визвати редактор через меню: Insert(Object(Equation. Також можна скористуватися відповідною кнопкою на стандартній лінійці.
Після запуску редактора формул відкривається його прикладне вікно. У першому рядку під меню розташована палітра математичних символів. У цій палітрі можна вибрати необхідні символи і ввести їх у формули. Математичні символи згруповані за функціональною ознакою ї розташовані в окремих групах. Рядком нижче знаходиться палітра шаблонів. За її допомогою у тексті зображуються математичні відношення, операції та складні об'єкти, такі як інтеграл, матриця, тощо.
2.1.5. Таблиці
У Word передбачені розвинуті засоби роботи з таблицями. Для них реалізований такий же WYSIWYG-інтерфейс як і для інших об'єктів – текстів, формул, тощо. Ширину колонок таблиці можна змінити "мишею" безпосередньо на екрані вже після її створення. Крім того, Word узгоджує висоту рядка з введеними даними, автоматично верстаючи рядки.
Таблиця створюється так, як і інші об'єкти через меню або за допомогою кнопки на лінійці. Якщо користуватися лінійкою, то переміщуючи курсор "миші" при нажатій кнопці, можна вибирати розмір таблиці.
В існуючій таблиці можна:
добавляти (знищувати) колонки та рядки;
змінювати ширину колонок та висоту рядків;
сортувати зміст таблиці;
розділяти та поєднувати комірки та інше.
2.1.6. Вставка об’єктів з інших програм Windows
Word задовольняє усім вимогам до Windows-програм і тому має можливість імпортувати об’єкти з інших програм Windows, наприклад, малюнків з Paint, таблиць з Excel тощо. Це може робитися як через обмінний буфер, так і імпортом з файлу, формат якого відомий Word.
Для імпортування об’єкту через обмінний буфер необхідно увійти в програму, що обробляє ці об’єкти, виділити потрібний фрагмент та занести його в буфер обміну (наприклад, за допомогою комбінації <Ctrl+Ins>). Після цього необхідно перейти в Word і вставити у потрібне місце об’єкт з буферу (наприклад, за допомогою комбінації <Shift+Ins>).
Для вставки об’єкту безпосередньо з файлу можна скористатися меню Insert(Object. Вибраний об’єкт буде вставлено у позицію курсора.
2.1.7. Використання стилів
Стилі - це набори команд форматування символів, абзаців або структурних рівнів документа. За замовчуванням активний шаблон документа Normal.dot, який вміщує набір стилів, що відображається в кожному новому документі. Щоб переглянути параметри стилів, потрібно розкрити низхідний список Style/Стиль, в якому є назва стилю, його шрифт, розмір, накреслення та тип вирівнювання. Якщо виділити ділянку тексту, наприклад, заголовок, і активізувати стиль Heading 1/Заголовок 1, то цей фрагмент тексту змінить вигляд, згідно налаштувань стилю.
Зазначимо, що вигляд фрагментів тексту можна задавати без використання стилів, однак створюючи великі за обсягом документи, оформлення яких може змінюватися, а також для формування змісту документа, переліку ілюстрації та покажчика доцільно скористатися стилями. Користувач може самостійно змінювати параметри стилів залежно від потреб. За допомогою команди Format/Формат і Style/Стиль, у діалоговому вікні якої в полі Style/Cтиль є перелік усіх стилів шаблону Normal.dot чи шаблону документа, що опрацьовується (вибір в полі List/Список). Усі налаштування відображаються у вікнах попереднього перегляду Paragraph Preview/Абзац та Character Preview/Знаки. У полі Discription/Описание описані усі параметри шрифту та абзацу вибраного стилю.
Для зміни параметрів потрібно натиснути на кнопку Modify/Изменить.
В діалоговому вікні Modify Style / Создание стиля висвічується ім'я стилю, яке доцільно змінити. Натиснувши на кнопку Format/Формат вибирають параметр, який потрібно змінити (шрифт, абзац, тощо). Якщо натиснути на кнопку Shortcut Key/Клавиша, то можна для стилю призначити клавіатурну комбінацію.
Ці ж дії можна виконати у діалоговому вікні New Style/Создание стиля, яке утвориться після натискання на кнопку New/Создать в діалоговому вікні Style/Стиль.
Зазначимо, що для ефективного опрацювання тексту доцільно застосовувати такі стилі:
Normal/Обычный - для основного тексту документа;
Heading 1/Заголовок 1 - для загального заголовку документа;
Heading 2/Заголовок 2 - для заголовків розділів;
Heading 3/Заголовок 3 - для заголовків підрозділів;
Caption/Название - для підписів малюнків.
2.1.8. Укладання змісту
Якщо заголовки оформлені за допомогою відповідних стилів, то користувач може укласти зміст документа. Для цього фіксують курсор у кінці або на початку документа і викликають команду Insert/Вставка і Index And Tables/Оглавление и указатели.
У діалоговому вікні Index аnd Tables/Оглавление и указатели на закладці Table of Contents/Оглавление зображено зовнішній вигляд змісту, який можна коректувати в полях:
Show page numbers/Показать номера страниц - видавати номери сторінок;
Right align page numbers/Номера страниц по правому краю - номери сторінок вирівняти до правої межі;
Tab leader/Заполнитель - заповнювач прогалини;
Formats/Форматы - формати шаблонів оформлення;
Show levels/Уровни - кількість рівнів.
Зміст документа розміститься в окремій секції документа. Якщо клацнути на якомусь пункті змісту, то здійсниться перехід до відповідного місця у документі.
2.2. Порядок виконання роботи
Запустіть текстовий процесор Word
Для набору тексту, використовуючи пункт меню FORMAT та підпункт FONT, виберіть потрібний шрифт, його стиль та розмір. Усі такі дії можна також виконувати за допомогою відповідних органів керування на "стандартній" та інших лінійках.
Виділіть заголовок тексту шрифтом з підкресленням, відцентруйте його.
Наберіть (або завантажте існуючий) фрагмент тексту, розділеного на абзаци, обсягом понад одну сторінку.
. За допомогою пункту меню VIEW та підпункту PAGE LAYOUT розставте розподільники сторінок.
Опануйте клавіші переміщення курсору по тексту, знищення символів та рядків.
Збережіть текст з довільним ім'ям (FILE(SAVE, лінійка, або <Ctrl+S>).
За допомогою підпунктів FIND та REPLACE пункту EDIT здійсніть контекстний пошук та заміну слова в тексті. Поекспериментуйте при цьому з параметрами Match case (відміна перевірки регістру), Whole word (пошук тільки слів, виділених з обох боків пробілами), та іншими. Виконуйте подібні дослідження кожного разу при вивченні різноманітних функцій Word.
Відкрийте новий файл (користуючись меню, кнопкою на стандартній лінійці або комбінацією клавіш <Ctrl+N>).
Завантажте існуючий файл.
Засвойте роботу з фрагментами тексту. Для цього послідовно скопіюйте абзаци тексту з одного вікна в інше.
Виберіть пункт меню VIEW(PAGE LAYOUT (або друга кнопка внизу на рамці вікна файлу).
Установіть бажані параметри тексту за допомогою пункту меню FORMAT, або натиснувши праву клавішу "миші" та вибравши пункт PARAGRAPH, або за допомогою лінійки.
Виставте бажані параметри сторінок.
Збережіть текст.
Наберіть новий файл та збережіть його з іншим ім'ям.
Здійсніть контекстний пошук та заміну слова у тексті (EDIT( REPLACE, <Ctrl+H>).
За допомогою кнопки Drawing (Рисование) виведіть на екран панель інструментів для малювання, поекспериментуйте з ними.
Створіть таблицю, поекспериментуйте з пунктами меню TABLE.
Вставте в новий файл попередній.
Опануйте різноманітні прийоми вставки нетекстових фрагментів.
Опануйте редактор формул. Навчиться працювати з ним практично без допомоги "миші" – це підвищує швидкість набору.
2.3. Індивідуальне завдання
За допомогою текстового процесору Word зформувати та надрукувати звіт Звіт містить титульну сторінку, на якій вказується назва міністерства, ВНЗ, інституту, кафедри, номер та тема лабораторної роботи, виконавець та викладач, що приймає звіт, рік. До звіту не входять теоретичні відомості.
У звіті відобразити:
1. виконання першого завдання лабораторної роботи №1 з EXCEL:
з використанням стилів та елементів форматування описати постановку задачі та метод її розв’язання;
навести необхідні формули;
за допомогою технології OLE вставити в документ графік, побудований при виконанні лабораторної роботи з EXCEL;
автоматично сформувати зміст документа, виділивши розділи (наприклад, постановка задачі, метод розв’язання, результати роботи) та підрозділи.
2. З використанням можливостей WordArt оформити результати другого завдання лабораторної роботи №1 з EXCEL.
3. Підготувати власне резюме, використовуючи при цьому технології побудови таблиць, стилі оформлення, та відповідні елементи форматування.
До звіту не входять теоретичні відомості.
2.4. Контрольні питання
Які текстові процесори Ви знаєте? Яке в них призначення?
Які переваги та недоліки Microsoft Word for Windows у порівнянні з іншими текстовими процесорами?
З якими об'єктами працює Word? Які операції з ними він може виконувати?
Як працювати з символами табуляції?
Що таке стиль?
Як автоматично сформувати зміст документа?
3. Лабораторна робота № 3 "Правила оформлення документів"
Мета: Засвоїти правила оформлення текстової документації та звітів за допомогою текстового процесору Microsoft Word. (на прикладі оформлення пояснювальної записки (ПЗ) до бакалаврської кваліфікаційної роботи (БКР))
Існує декілька систем державних стандартів, які визначають правила оформлення технічної документації. Основна з них – Єдина система конструкторської документації, яка містить комплекс державних стандартів, що встановлюють правила й положення з розробки, оформлення, обігу конструкторських документів. Конструкторську документацію складають текстові та графічні документи, які визначають конструкцію технічного виробу і містять дані, потрібні для його розробки, виготовлення, контролю,
приймання, експлуатації та ремонту.
3.1. Формати
Графічні конструкторські документи виконують на листах визначеного розміру, які мають назву форматів. Формати листів визначаються розмірами зовнішньої рамки листа. У відповідності до вимог ГОСТ 2.301–68 «Формати» виділяють основні і додаткові формати листів. Переважно використовують позначення і розміри основних форматів, які наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Позначення і розміри основних форматів документів
Позначення форматів
А0
А1
А2
А3
А4;
Розміри сторін, мм
1189 х 841
594 х 841
594 х 420
297 х 420
297 х 210
За потреби використовують формат А5 із розмірами сторін 148х210 мм. Допускається застосування додаткових форматів, які створюють збільшенням коротких сторін основних форматів на значення, кратне її розмірам, наприклад: А0х2, А1х3, А2х4, А4х4 - 1189 х 1648; 841 х 1783; 594 х 1685; 297 х 841.
Вибираючи формати, враховують:
• об’єм і складність проектованого виробу;
• необхідний ступінь деталізації даних, обумовлених призначенням схеми;
• умови зберігання і обігу схем;
• особливості і можливості техніки виконання, репродукціонування і (або) мікрофільмування схем;
• можливості обробки схем засобами обчислювальної техніки.
Вибраний формат повинен забезпечувати компактне виконання схеми без порушення її наочності та зручності користування нею. Якщо виконують схему на декількох листах, її формат має бути однаковим. При цьому треба по можливості прагнути до зменшення формату за рахунок збільшення загальної кількості листів.
Кожний лист, на якому виконано схему, повинен мати порядковий номер. Перший лист схеми виконують за формою 1, а наступний за формою 2а згідно з ГОСТ 2.104–68 «Основні надписи».
Основні і пояснювальні надписи на схемі виконують від руки шрифтом згідно з ГОСТ 2.304–81 «Шрифти креслярські» або машинним способом.
Якщо виконують схему на декількох листах, лінії, які переходять з одного листа на другий, переривають за межами зображення схеми. Поряд з перерваною лінією вказують позначення або найменування цієї лінії. Наприклад, номер проводу, найменування сигналу чи його скорочене позначення, і в круглих дужках – номер листа, на який переходить лінія:
______ А32(2) - лінія з умовним позначенням А32 переходить на лист 2;
______ А32(1) - лінія з умовним позначенням А32 переходить на даний лист з листа 1.
Допускається до номера листа додавати після знака дробової риски позначення зони, в яку продовжено лінію, наприклад:
_______ А32(2/В4) - лінія з умовним позначенням А32 переходить на лист 2 в зону В4.
3.2. Основні написи і порядок їх заповнення
Уся конструкторська документація супроводжується основним написом і додатковими графами до нього. Основні написи розміщуються у правому нижньому куті документа, а на листах формату А4 тільки по короткій стороні листа, тобто формат А4 має завжди вертикальне положення.
Розміщення основних написів і додаткових граф до них на листах різних форматів показано на Рис. 3.1. Графи, показані штриховими лініями, вводяться за потреби.
/
а б в
Рис. 3.1. Розміщення основних написів:
а – формат А4; б, в – формат більше А4 з основним написом відповідно по короткій і довгій стороні; І – основний напис; ІІ, ІІІ – додаткові графи
Вимоги до форми, розмірів і порядку заповнення конструкторської документації установлює ГОСТ 2.104–68. Передбачено три типи основних написів шириною 185 мм:
1) для перших листів креслень і схем висотою 55 мм (Рис. 3.2);
2) для перших (або заповнених) листів текстових документів висотою 40 мм (Рис.3.3);
3) для наступних листів будь-яких конструкторських документів висотою 15 мм (Рис. 3.4).
В основному написі для текстових документів немає граф «Маса», «Масштаб», «Позначення матеріалу». Основні написи і рамки виконують суцільними основними та тонкими лініями.
Рис.3.2. Основний напис для креслень і схем
Рис.3.3. Основний напис для текстових документів
Рис. 3.4. Основний напис для наступних листів креслень, схем і
текстових документів
У графах основного напису (номери граф на Рис.3.2–3.4 показано в дужках) указують таку інформацію.
У графі 1 дають найменування виробу (тема проекту), а також найменування документа, яке записують у називному відмінку однини.
Найменування документа, яке складається з декількох слів, розміщують в окремому рядку після найменування виробу і записують шрифтом меншого розміру малими літерами (перша літера велика). Наприклад: ПРОЦЕСОР ЦЕНТРАЛЬНИЙ Схема електрична структурна
У графі 2 записують позначення документа у відповідності до вимог ГОСТ 2.201–80: код організації-розробника (допускається скорочення – НАУ), дві останні цифри року захисту, порядковий номер теми, дві останні цифри залікової книжки, номер документа (від 000 до 999) та два символи шифра документа. Наприклад, НАУ 04 12 20 001 Е1 – позначення схеми електричної структурної.
У графі 3 вказують матеріал деталі (графу заповнюють тільки для креслень деталей).
У графу 4 записують літеру, присвоєну документу у відповідності до ГОСТ 2.103–68 залежно від стадії розробки конструкторської документації. Графу заповнюють послідовно, починаючи з крайньої лівої клітинки. У навчальних документах проставляють:
Д – дипломний проект, К – курсовий проект, КР – курсова робота, РГ – розрахункова робота.
У графі 5 вказують масу виробу в кілограмах без одиниці фізичної величини. Допускається подавати масу в інших одиницях з їх позначеннями, наприклад 0,5 т, 10 г.
Зміст граф 6-18 зрозуміло з Рис. 3.2–3.4.
3.3. Загальні вимоги
Пояснювальну записку оформлюють у відповідності до вимог таких стандартів:
• ГОСТ 2.105–95 «Загальні вимоги до текстових документів»;
• ДСТУ 3008–95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»;
• ГОСТ 19.105–78 «Загальні вимоги до програмних документів»;
• ГОСТ 19.404–79 «Пояснювальна записка. Вимоги до змісту і оформлення». Текстовий та графічний матеріали записки друкують комп’ютерним способом на одному боці односортних білих аркушів (листів) формату А4 (розмір 210x297 мм), шрифтом 14 пт, міжрядковий інтервал 1.5 пт текст вирівнюють по ширині аркуша. Текстовий редактор – Word з пакета Microsoft Office, Open Office Writer, Star Office Writer та ін. Шрифт – Times New Roman Cyr, 14.
Виконуючи пояснювальну записку, потрібно витримувати рівномірну
12.09.2018 16:09-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора