Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЛАБ. 1. Розрахунок відносних статистичних величин
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІНЕМ
Факультет:
Менеджмент і адміністрування
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Статистика
Варіант:
26 ВАРІАНТІВ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Вступ
Для проведення аналізу даних, одержаних у результаті статистичного спостереження використовуються абсолютні і відносні статистичні величини. Абсолютні величини – це кількісні показники, які характеризують розміри досліджуваного суспільного чи економічного явища, процесу і завжди мають одиниці виміру.
Вони є дуже важливими в статистичному аналізі, але проведення аналізу тільки за допомогою них в багатьох випадках є недостатнім: необхідним є співставлення різних показників. З цією метою використовуються відносні величини – узагальнюючі показники, які характеризують співвідношення однойменних чи різнойменних величин. Будь-яка відносна велична представляє собою дріб, чисельником якого величина порівняння, а знаменником – база порівняння: Відносна величина=порівнювана величина / величина, з якою порівнюють при зіставленні однойменних величин відносні величини вимірюються переважно увідсотках або частинах від одиниці; при зіставленні різнойменних величин – у складних натуральних одиницях.
Це іменована величина, у якій поєднуються одиниці вимірювання чисельника і знаменника: відносна величина динаміки характеризує процес розвитку певного явища у часі та розраховується як співвідношення значень показника за два періоди чи моменти часу: За способом розрахунку розрізняють базисні та ланцюгові відносні величини динаміки. Базисні відносні величини отримують шляхом ділення кожного наступного показника на один і той же базисний показник. Ланцюгові відносні величини отримують у результаті ділення кожного наступного показника на попередній.
Мета роботи – набути навиків обчислення різних видів відносних величин.
Послідовність виконання роботи:
2.1 Визначити:
1. частку посівної площі областей та України у загальній площі областей та загальній площі України;
2. структуру посівних площ України по областях.
Результати подати у вигляді табл. 1.1
Назва
області
Загальна земель площа,тис. га
Уся посівна площа
У тому числів % до посівної площі
тис. га
у % до загальної площі
зернові культури
технічні культури
картопля та овочево-баштанні культури
кормові культури
Волинська обл.
2014
580
28,80
51,55
6,38
15,69
26,38
Дніпропетровська
3192
1728
54,14
58,97
20,20
5,09
15,74
Україна
60355
27928
46,27
55,81
13,53
7,83
22,83
Таблиця 1.1
Структура посівних площ
2.2. Визначити:
1. питому вагу усієї посівної площі області в усій посівній площі України;
2. питому вагу площі, відведеної під зернові, технічні, картопляні і овочево-баштанні та кормові культури у цій області у посівній площі, відведеній під цю культуру в Україні.
Результати подати у вигляді табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Питома вага посівних площ регіонів у посівній площі України
Назва області
Уся посівна площа
У тому числів % до посівної площі
до цієї культури по Україні
тис. га
у % до посівної площі
зернові культури
технічні культури
картопля та овочево-баштанні культури
кормові культури
Волинська обл.
580
2,08
1,92
0,98
4,16
2,40
Дніпропетровська обл.
1728
6,19
6,54
9,24
4,02
4,27
Україна
27928
100,00
100,00
100,00
100,00
100,00
2.3 Порівняти площі, відведені під кожний тип культури по областях. Результати подати у вигляді табл. 1.3.
Таблиця 1.3
Порівняння посівних площ двох областей
Назва області
Відношення посівних площ
У тому числі
зернові культури
технічні культури
картопля на овочево-баштанні/зернові
кормові/зернові
Волинська/Дніпропетровська
0,34
0,29
0,11
1,03
0,56
2.4. Визначити відношення площ, відведених під технічні культури, картоплю, овочево-баштанні та кормові культури, до площі зернових культур в даних областях. Результати подати у вигляді табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Порівняльний аналіз площ, відведених під зернові
з іншими видами культур
Назва області
Посівні площі під зернові,тис.га
Відношення відповідних посівних площ в % до площ під зернові
технічні/зернові
картопля та овочево-баштанні/зернові
кормові/зернові
Волинська обл.
299
12,37
30,43
51,17
Дніпропетровська обл.
1019
34,25
8,64
26,69
2.5. Враховуючи те, що фактичноурожай зернових зібрано із 94% посівних площ, відведених під цю культуру, визначити урожайність зернових (в ц/га) у цих областях і по Україні за досліджуваний рік. Результати подати у вигляді табл. 1.5.
Таблиця 1.5
Назва області
Посівна площа під зернові, тис.га
Площа,з якої зібрано урожа,тис. га
Валовий збір зерна за рік, тис. т
Урожайність, ц/га
Волинська обл.
580
545,2
5888
108,00
Урожайність зернових культур за рік
Продовження табл. 1.5
Дніпропетровська обл.
1728
1624,32
20789
127,99
Україна
15586
14650,84
307630
209,97
2.6. Обчислити величини динаміки валового збору зерна у цих областях і по Україні за досліджувані дев’ять періодів. Результати подати у вигляді табл. 1.6.
Таблиця 1.6
Динаміка урожайності зернових культур за дев’ять періодів
Назва області
Валови збір зерна за перши період,тис.га
Динаміка валового збору зерна,в % по відношенню до збору протягом першого періоду
02 до 01
03 до 01
04 до 01
05 до 01
06 до 01
07 до 01
08 до 01
09 до 01
Волинська
892
103,36
91,82
60,76
71,30
53,92
54,26
56,39
68,27
Дніпропетровська
3101
114,54
65,88
49,08
78,85
56,18
49,69
50,66
105,51
Україна
47431
107,54
71,54
51,80
74,79
55,81
51,82
51,57
83,71
2.7. Порівняти рівеньта динаміку урожайності зерна протягом семи періодів в Україні та інших країнах світу. Результати подати у вигляді табл. 1.7.
Таблиця 1.7
Динаміка уродайності зернових культур в країна
за досліджуваний період
(01 період = 100)
Назва країни
01
02
03
04
05
06
07
Україна
100
69,2
55,8
69,8
59,2
56,12
55,2
Норвегія
100
82,50
91,50
88,18
96,59
88,18
88,40
Польща
100
92,07
88,41
86,89
93,59
90,24
77,13
США
100
97,68
109,05
111,15
119,57
120,63
123,36
Увесь світ
100
100,00
106,52
106,69
110,86
111,95
109,78
Зобразити графічно:
3.1 Структуру посівних площ Волинської області
3.2 Динаміку валового збору зерна у цих областях протягом досліджуваних років.
/
Рис. 1. Структура посівних площ Волинської області
/
Рис. 2. Динаміка валового збору зерна у цих областях протягом досліджуваних років.
За результатами обчислень зробити письмові висновки:
4.1. Про придатність земельних ресурсів кожної області для сільського господарства.
4.2. Про динаміку збору врожаю зернових культур у кожній області та по Україні протягом досліджуваних періодів.
4.3. Про рівень та динаміку урожайності зерна в різних країнах світу протягом досліджуваних періодів.
Висновки:
Проаналізувавши отримані дані, можна зробити висновок, що земельні ресурси досліджуваних областей є придатними для сільського господарства. У кожній області практично половина загальної земельної площі відведена під посіви (Дніпропетровська – 54,11%; Волинська – 28,8 %). Обравши за базовий 01-ий період, про динаміку збору врожаю зернових культур у кожній області протягом досліджуваного періоду можна сказати, що найвищий показник урожайності був зафіксований у 02 періоді, після щого цей показник стрімко почав знижуватися.
Так у Волинській області протягом 03-09 періодів цей показник коливався в межах 71,66-86,17. Лише в Дніпропетровській області у 09 періоді показник урожайності наближено досягнув свого початкового максимального значення значення – 105.51. В Україні загалом найвища урожайність спостерігалася у 02-му періоді (107.54), протягом 03-04 періодів знизилась до 51,8 в 05-му періоді досягла показника 74.79, протягом 06-08 цей показник коливався в межах 55.81-51.57 і у 09-му – 83.71.
Динаміка урожайності зернових за досліджуваний період для різних країн є різною. В Україні урожайність зернових набувала різних значень на протязі періоду. Найбільша урожайність була у 04 періоді і становила 69,8. Порівняно з 01 періодом, урожайність в Україні знизилась, і в 07 періоді досягла поділки (55,2).
В США, порівняно з 01 періодом, була зростаюча урожайність. Найменший показник урожайності був у 02 періоді (97,68), і починаючи з 03 по 07 період зростала. Найбільшого значення досягла в 07 періоді (123,36).
В Норвегії була стабільна урожайність, яка коливалась від 82,5 до 96,59. Найбільшого значення досягла в 05 періоді (96,59), найменшого – в 02 періоді (82,5).
В Польщі урожайність порівняно з 01 періодом знизилась, і найнижчої поділки досягла в 07 періоді (77,13). В інші періоди урожайність трималась на рівні 56,89 до 93,59.
Загалом у світі динаміка урожайності зерна збільшилась. Найвищого показника досягла в 06 періоді (111,95).
13.09.2018 15:09-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора