Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту організацій
Лабораторна робота №1
з курсу “Статистика”
на тему: «Розрахунок відносних статистичних величин»
(Варіант №8)
Львів 2018
Мета роботи: Набути навиків обчислення різних видів відносних величин
2.1. Визначити частку посівної площі даних областей та України у загальній площі областей та загальній площі України, структуру посівних площ України по областях.
Результати подати у вигляді Таблиці 1.1
Таблиця 1.1
Структура посівних площ
Назва області
Загальна земельна площа, тис. га
Вся посівна площа
В тому числі в % до посівної площі
тис. га
у % до загальної площі
Зернові культури
Технічні культури
Картопля та овочево-баштанні культури
Кормові культури
Запорізька
2718
1552
57,1
58,76
21,97
4,96
14,3
Київська
2896
1215
41,95
52,59
8,72
3,97
29,22
Україна
60355
27928
46,27
55,81
13,53
7,83
22,83
На основі цих даних, можна зробити висновок, що Київська область має більшу загальну земельну площу ніж Запорізька, але в Київській області є менша посівна площа порівняно з Запорізькою. Найбільшу частку у % до посівної площі займають зернові культури як у Запорізькій так і в Київській областях. Досить велику частку у % до посівної площі у Запорізькій області займають технічні культури, а трохи меншу – кормові. У Київській області навпаки. Найменшу частку у двох областях займає картопля та овочево-баштанні культури.
2.2 Визначити питому вагу всієї посівної площі області у всій посівній площі України, визначити питому вагу площі, відведеної під зернові, технічні, картопляні і овочево-баштанні та кормові культури в даній області у площі, відведеній під цю культуру по Україні.
Результати подати у вигляді Таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Питома вага посівних площ регіонів у посівній площі України
Назва області
Вся посівна площа
У тому числі в % до цієї культури України
тис. га
у % до посівної площі України
зернові культури
технічні культури
картопля та овочево– баштанні культури
кормові культури
Запорізька
1552
5,6
5,85
9,02
3,51
3,48
Київська
1215
4,3
4,09
2,8
5,25
5,56
Україна
27928
100
100
100
100
100
На основі цих даних можна зробити висновок, що вся посівна площа Запорізької області займає більшу частину України порівняно з Київською. Частка посіву зернових та технічних культур є вищою в Запорізькій області, а кормових і картоплі та овочево-баштанних культур – у Київській.
2.3. Порівняти площі відведені під кожний тип культури по областях.
Результати подати і вигляді Таблиці 1.3.
Таблиця 1.3.
Порівняння посівних площ двох областей
Назва областей
Відношення посівних площ, тис. га
У тому числі
зернові культури
технічні культури
картопля та овочево– баштанні культури
кормові культури
Запорізька
1,27736626
1,42723005
3,21698113
0,66956522
0,62535211
Київська
0,78286082
0,70065789
0,31085044
1,49350649
1,5990991
На основі цих даних, можна зробити висновок, що Запорізька область має більше посівних площ ніж Київська. Також вона має більшу частину посівних площ зернових та технічних культур порівняно з Київською. А Київська область має перевагу у кормових, картоплі та овочево-баштанних культурах.
2.4. Визначити відношення площ, відведених під технічні культури, картоплю і овочево-баштанні культури та кормові культури, до площі зернових культур в даних областях.
Результати подати у вигляді Таблиці 1.4.
Таблиця 1.4.
Порівняльний аналіз площ, відведених під зернові з іншими видами культур
Назва області
Посівні площі під зернові,
тис. га
Відношення відповідних посівних площ в % до площ під зернові
технічні/зернові
картопля та овочево– баштанні/зернові
кормові/зернові
Запорізька
912
37,3
8,4
24,3
Київська
639
16,5
17,9
55,5
Порівнюючи дві області, я встановила, що Запорізька область має більшу площу під зернові культури ніж Київська. Також я визначила, що у Запорізькій області відношення технічних до зернових культур є найбільшим, а у Київській – кормових.
2.5. Виходячи з того, що фактично урожай зернових зібрано із 94% посівних площ, відведених під цю культуру, визначити урожайність зернових (в ц/га) у даних областях і по Україні за досліджуваний рік. Результати подати у вигляді Таблиці 1.5.
Таблиця 1.5
Урожайність зернових культур за рік
Назва області
Посівна площа під зернові, тис. га
Площа, з якої зібрано урожай, тис. га
Валовий збір зерна за 2001 рік, тис. т
Урожайність, ц/га
Запорізька
1552
1458,88
2725
18,6787124
Київська
1215
1142,1
2079
18,2033097
Україна
15586
14650,84
47431
32,3742
Отже, роблю висновок, що Запорізька область має більшу площу з якої зібрано урожай і більший валовий збір зерна за 2001 рік порівняно з Київською. Урожайність більша у Запорізькій області ніж у Київській, але не сильно.
2.6. Обчислити величини динаміки валового збору зерна в даних областях і по Україні за досліджувані 9-ть періоди. Результати подати у вигляді Таблиці 1.6.
Таблиця 1.6.
Динаміка урожайності зернових культур за 9-ть періодів
Назва області
Валовий збір зерна за перший період, тис. т
Динаміка валового збору зерна, в % по відношенню до збору протягом першого періоду
02 до 01
03 до 01
04 до 01
05 до 01
06 до 01
07 до 01
08 до 01
09 до 01
Запорізька
2725
113,5
56,2
32,07
72,1
52,4
51,1
42,2
92,3
Київська
2079
101,5
74,2
64,6
67,8
71,4
54,01
68,8
79,9
Україна
47431
107,5
71,5
51,8
74,8
55,8
51,8
51,5
83,7
На основі цих даних, можна зробити висновок, що динаміка валового збору зерна в обох областях переважно знижувалась у кожному періоді. Найменший показник в Запорізькій області – 32,07%, а найвищий – 113,5%. Найменший показник в Київській області – 54,01%, а найвищий – 101,5%.
2.7. Порівняти рівень та динаміку урожайності зерна протягом 7-ми періодів в Україні та інших країнах світу. Результати подати у вигляді Таблиці 1.7.
Таблиця 1.7.
Динаміка урожайності зернових культур в країнах за період з 1990 по 2000 роки
(01 період =100)
Назва країни
01
02
03
04
05
06
07
Україна
100
69,2
55,8
69,8
59,26
56,1
55,27
В’єтнам
100
115,9
119,15
122,07
124,67
129,22
133,76
Данія
100
101,47
98,851
101,3
99,5
98,853
101,63
Ірландія
100
101,36
112,91
97,11
96,35
108,96
108,35
Увесь світ
100
100
100
106,5
108,7
110,8
111,9
На основі цих даних, можна зробити висновок, що динаміка урожайності зернових культур є найменшою в України і Данії, а найвищою у В’єтнамі та Ірландії. В Україні найвищий показник у 04 періоді ─ 69,8 , найменший у 07 періоді ─ 55,27, у В’єтнамі найвищий показник у 07 періоді─ 133,76, найменший у 02 періоді – 115,9, у Данії найвищий показник у 07 періоді ─ 101,63, найменший у 03 періоді ─ 98,851, в Ірландії найвищий показник у 03 періоді ─ 112,91, найменший у 06 періоді ─ 97,11. Загалом по всьому світу Найвищий показник було досягнуто у 07 періоді ─ 111,9, а найменший у 02 і 03 періодах ─ 100.
3.1. Зобразити графічно структуру посівних площ Запорізької області.
/
Рис 1.1. Структура посівних площ Запорізької області
3.2. Зобразити графічно динаміку валового збору зерна в даних областях протягом досліджуваних років.
/
Рис 1.2. Динаміка валового збору зерна в даних областях протягом досліджуваних років.
Висновок
Аналізуючи вхідні дані двох областей (Запорізька, Київська), можна зробити висновок, що обидві є придатними для сільського господарства, проте при майже однаковій загальній земельній площі, посівна площа Запорізької області (5,6%) більша від посівної площі Київської області (4,3%).
Про динаміку збору врожаю зернових культур у кожній області протягом досліджуваного періоду можна сказати, що найвищий показник урожайності порівняно з першим періодом був зафіксований у 02 періоді, після чого цей показник почав знижуватися. В Запорізькій області зменшився з 113,5% до 32,07%; у Київській обл. з 101,5% до 54,01%; в усій Україні – з 107,5 до 51,5%. Після чого у Запорізькій області цей показник в 09 періоді знову збільшився і становив 92,3 %. Загалом в Україні після 04 періоду показник зріс до 74,8%, але в 06 періоді знову опустився і протримався три періоди в межах 51,5-55,8%; в останньому 09 періоді становив 83,7%.
Динаміка урожайності зернових культур різних країн протягом досліджуваних періодів порівняно з першим знизилась або збільшилась у другому періоді, проте протягом наступних залишалась стабільною. А саме, в Україні та Данії знизилась і коливалась в межах відповідно 55,27-69,8 та 98,851-101,3; у В’єтнамі та Ірландії збільшилась і становила відповідно 115,9-129,22 та 101,36-112,91 проте в 04 і 05 періоді в Ірландії показник знизився до 96,35-97,11. Загалом у світі урожайність трималась вище позначки 100, та поступово зростала (100-111,9).