Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Дослідження макроекономічних процесів Харківської області
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Іінститут економіки і менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2018
Тип роботи:
Наукова робота
Предмет:
Мікроекономіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут економіки та менеджменту
Кафедра теоретичної та прикладної економіки
НАУКОВА РОБОТА
з дисципліни “Макроекономіка” на тему:
“Дослідження макроекономічних процесів Харківської області”
ЗМІСТ
ВСТУП 3
Завдання 1. Дослідження соціально-економічного стану Харківської області України. 4
Завдання 2. Дослідження динаміки валового регіонального продукту 6
Завдання 3. Дослідження динаміки економічної активності населення 9
Завдання 4. Дослідження динаміки безробітного населення 11
Завдання 5. Дослідження динаміки кон’юнктури ринку праці 13
Завдання 6. Дослідження динаміки індексу споживчих цін 15
Завдання 7. Дослідження динаміки інвестицій 17
Завдання 8. Дослідження динаміки зовнішньоекономічної діяльності. 18
Завдання 9. Дослідження динаміки витрат домашніх господарств 21
Завдання 10. Дослідження динаміки заробітної плати та доходів населення 24
ВИСНОВКИ 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 27
ВСТУП
Макроекономікою називається галузь економічної науки, яка вивчає поведінку народного господарства як єдиного цілого в контексті аналізу глобальних ринків та їх взаїмозв'язків. Макроекономіка займається функціонуванням таких секторів народного господарства як ресурси, платіжний баланс, інфляція. Аналіз закономірностей економічної діяльності в межах національної держави передбачає насамперед обгрунтування показників, якими можна на цьому рівні виміряти її результативність. Аналіз макроекономічних показників дає змогу визначити проблеми зайнятості, величину виробленого національного доходу,динаміку ділового циклу,природу інфляції, економічне зростання.
Отже, метою даної наукової роботи є дослідження макроекономічних процесів в Харківської області протягом 2007 – 2016 років. Об’єктом дослідження є економічна складова Харківської області. При виконанні даних досліджень використовувались такі інструменти як: аналіз, порівняння, графічні та табличні методи. Джерелами досліджуванних показників були електронні статистичні та наукові видання.
Наукова робота з макроекономіки полягає в тому, що потрібно вибрати область України, охарактеризувати її, тобто дослідити історію розвитку, економічно – географічне положення, корисні копалини на цній території, галузі промисловості, сільськогосподарський сектор регіону даної продукції, все це потрібно описати в завданні 1. У наступному завданні потрібно дослідити динаміку валового регіонального продукту, ввести потрібні дані в таблицю використовуючи інформацію з статистичного щорічника України, згідно із таблицею побудувати графік. Завдання 3 полягає у тому, що потрібно дослідити динаміку економічної активності населення. Дослідження динаміки безробітного населення описано у завданні 4. Попит і пропозиція робочої сили на ринку праці Харківської області охарактеризовано у завданні 5. На основі даних потрібно, як у попередніх розділах, побудувати графік і таблицю. Завдання 6 полягає в опрацюванні динаміки індексу споживчих цін. У 7 завдані потрібно дослідити динаміку інвестиції. Опрацювання динаміки зовнішньоекономічної діяльності та дослідження динаміки витрат домашніх господарств потрібно описати в завданні 8 і 9 .
Харківська область визначається високим рівнем розвитку економіки. Це зумовлюється як вигідним економіко-географічним положенням так і достатньо багатим набором власних сировинних ресурсів. Ці ресурси дозволяють розвивати паливно-енергетичну, хімічну промисловість, скляне виробництво, а також виробництво будматеріалів. У сфері промислового виробництва Харківщина займає 5 місце в країні. У регіоні сконцентровано 667 промислових підприємств, на яких працює 234 тис. чол. Харківська область вважається лідером машинобудування в Україні.
Завдання 1.
Дослідження соціально-економічного стану Харківської області України.
Харківська область — область розташована на сході України. Вона межує із Білгородською областю Росії. Площа — 31,4 тис. км². Населення — 2 760 948 осіб, чисельність міського становить 80% і відповідно сільського 20% осіб [1,3].
Корисні копалини. Родовища природного газу, нафти, значні поклади бурого і кам'яного вугілля, залізної руди; здійснюється видобуток горючих газів. Розповсюджені поклади будівельних матеріалів осадового походження (пісок, глина, крейда, вапняк), є також джерела мінеральних вод. Грунт - переважно типовий середньогумусний чорнозем [2].
У сфері промислового виробництва Харківщина займає 5 місце в країні. У регіоні сконцентровано 667 промислових підприємств, на яких працює 234 тис. чол.
Харківська область – лідер машинобудування України. Тут сформовано потужний тракторобудівний комплекс. Значне місце займають випуск енергетичного устаткування, літакобудування, верстатобудування, паливна, радіоелектронна, хімічна, фармацевтична, харчова і легка промисловість.
У загальноукраїнському виробництві частка регіону складає: 100% – тракторних і комбайнових двигунів, 50% – тракторів, 100% – парових турбін, 55% – підшипників кочення, 50% – верстатів із ЧПУ і великих електромашин.
Паливно-енергетичний комплекс Харківської області – унікальний в Україні за обсягом енергоносіїв (газу і газоконденсату), що видобуваються, і можливістю самозабезпечення потреб в електроенергії за рахунок своїх потужностей (біля 2700 кВт), що дозволяє виробляти біля 23,5 млрд. кВт.г електроенергії на рік.
Харчова промисловість регіону забезпечує власні потреби у виробництві хлібобулочних і макаронних виробів, м'ясних продуктів, суцільномолочної продукції. Стосовно виробництва кондитерських виробів, молочних консервів, алкогольних напоїв, масложирової продукції, цукру-піску є значний експортний потенціал.
У регіоні працюють найбільші в Україні підприємства з виробництва цементу, шиферу, лицювальної плитки, блоків із ніздрюватого бетону, стінових матеріалів, пластмасових столярних виробів, цегли, будівельних металоконструкцій.
У своєму складі має унікальну науково-виробничу базу, що дозволяє випускати конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію. Більше половини виробництва лікарських засобів України зосереджено на Харківщині.
Спеціалізація регіону в хімічній галузі – випуск товарів народного споживання (виробів із пластмас, товарів побутової хімії, емалей і фарб) і сировини для потреб важкої промисловості (коксу, запчастин для нафтобурового устаткування, рідкого і газоподібного азоту, кисню, аргону).
Підприємства легкої промисловості регіону випускають швейні, текстильні, хутряні, шкіряні, килимові вироби, шкіргалантерею, взуття. У цілому для потреб населення виробляються приблизно 9 тисяч видів товарів народного споживання (1 місце серед областей України за обсягами виробництва).
У регіоні діє 14,1 тис. підприємств малого бізнесу, на них зайняті 167 тис. чол., із яких 54,8 тис.чол. займаються самостійною підприємницькою діяльністю. Допомогу починаючим бізнесменам надають 9 бізнес-центра, 3 бізнес-інкубатора, 3 фонди підтримки підприємництва.
Основні напрямки діяльності малого бізнесу – виробнича, торгово-посередницька, будівництво, наукове обслуговування, сфера послуг.
Cільське господарство також дуже розвинуте. Корисна площа сільськогосподарських угідь – 2,4 млн.га. Площа орних земель – 1,9 млн.га. Харківщина виділяється серед інших областей України високим рівнем виробництва зерна, цукрового буряка, соняшника, овочів і картоплі, тваринництвом м'ясо-молочного напрямку. Харківська область цілком забезпечує себе основними сільськогосподарськими продуктами.
За спеціалізацію промисловості умовно область ділиться на три промислові райони: Центральний, Східно-харківський і Південно-харківський [5].
Центральний — Харків і прилеглі до нього райони, там знаходяться найбільші підприємства ВПК — держпідприємство «Завод імені Малишева» (виробництво танків і іншої бронетехніки), Компанія «Хартрон» (виробництво систем управління для ракет і космічних апаратів). Харківське авіаційне підприємство (ХАЗ) виробляє як цивільні, так і військові літаки. Розвинене тракторне і сільськогосподарське машинобудування. До провідних підприємств енергетичного машинобудування відносяться, НВО «Електротяжмаш» і «Турбоатом». У Харкові розташовуються такі гіганти електротехнічного машинобудування, як електромеханічний (ГНПО «ХЕМЗ»), електротехнічний (ХЕЛЗ), електроапаратний заводи «Южкабель». «Харківський верстатобудівний завод» — найбільше верстатобудівне підприємство України. Область займає перше місце в Україні по виробництву продукції приладобудування [4,5].
Східно-харківський район зосереджений довкола Куп’янська. Основні галузі промисловості тут — транспортне і сільськогосподарського машинобудування. Куп'янський ливарний завод поставляє деталі для транспортного й сільськогосподарського машинобудування. Розвинені в цьому регіоні також харчова і легка промисловість (Куп’янський молочноконсервний комбінат, Куп’янський хлібозавод «Кулінічі»), виробництво будматеріалів (ЗАТ «Завод залізобетонних конструкцій №11») і устаткування для цукрової промисловості (Куп’янський машинобудівний завод) [5].
Південно-харківський район має в своєму розпорядженні великі газові родовища — Шебелінським, Ефремовським, Крестіщенським і ін. (одне з перших місць в Україні). Міста району спеціалізуються на машинобудуванні, хімічній промисловості і виробництві будматеріалів.У області знаходиться одна з найбільших в Україні Змієвська ТЕС. Цементно-шиферний завод в Балаклеї — один з найбільших в Європі, а Ізюм відомий як центр виробництва окулярної оптики. Фармацевтичними підприємствами Харківської області виробляється більше 40% усього асортименту лікарських засобів вітчизняного виробництва, деякі з них (вакцини, сироватки) — виключно на території регіону [4,5].
Зовнішньоекономічна діяльність. На Харківщині реалізуються два міжнародних проекти: перший – спільна діяльність компанії «Shell» та ПАТ «Укргазвидобування», щодо розвідки природного газу ущільнених пісковиків (Первомайський та Близнюківський райони), другий – спільна діяльність компанії «Shell», ТОВ «Надра Юзівська» і держави Україна щодо розподілу продукції на розробку Юзівської ділянки (Донецька і Харківська області) [4].
Харків – один з найвідоміших у світі центрів IT-аутсорсингу, з провідними університетами та розвиненою інфраструктурою. Багато провідних компаній Європи Америки та Азії обирають Харків для розміщення своїх філій, наприклад, Maxymiser (США), Siemens (Німеччина), Samsung Electronics (Південна Корея), Gameloft (Франція) [3].
Завдання 2.
Дослідження динаміки валового регіонального продукту
Існує багато серйозних проблем, які стоять перед економічною теорією на сучасному етапі розвитку. Однією з найважливіших і найсуперечливіших є проблема економічної нерівності. Економічна нерівність населення окремо взятих країн або регіонів є, з одного боку, джерелом соціальної напруженості та нестабільності в державі, а з іншого - сприяє підвищенню економічної активності населення. При дослідженнях економічної нерівності особливою проблемою, яку економісти і політики намагаються вирішити вже протягом багатьох років, є проблема зниження рівня бідності.
Валова додана вартість (ВДВ) – це різниця між випуском товарів і проміжним споживанням, що зазвичай визначається в цінах виробників. Визначається як вартість валової виробленої продукції за відрахуванням вартості витрат на сировину та матеріали, а також інших витрат проміжного споживання [6].
Валовий регіональний продукт (ВРП) — показник, що вимірює валову додану вартість, що обчислюється шляхом віднімання із сумарної валової продукції обсягів її проміжного споживання.
Валовий випуск – це сумарна вартість всіх товарів і послуг, вироблених економікою за певний проміжок часу, включаючи товари і послуги проміжного споживання [6].
Проміжне споживання — це витрати на товари та послуги (сировину, паливо, електроенергію, поточний ремонт, послуги транспорту тощо), які були використані статистичними одиницями для виробничих потреб [6].
У рамках структурної та регіональної політики Європейського Союзу зазначено шість основних програмних завдань, з яких чотири спрямовані на покращання ситуації в регіонах:
1. Сприяння розвитку та структурному вирівнюванню відсталих регіонів.
2. Трансформація регіонів, що потерпають від промислового спаду.
3. Стимулювання розвитку та структурного вирівнювання сільських районів.
4. Стимулювання розвитку та структурного вирівнювання північних районів.[6]
Використовуючи інформацію з статистичного щорічника України з таблиці «Валовий регіональний продукт» та «Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу» в розрізі регіонів, дамо характеристику динаміки коефіцієнта економічної нерівності розвитку Харківської області та динаміки співвідношення обсягів ВРП у розрахунку на одну особу до аналогічного показника по державі протягом останніх років. Цю динаміку ми зобразимо у таблиці 1.
Таблиця 1
Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Харківської області України протягом 2007-2016 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
Обсяг ВРП регіону у Харківській області, грн.
43868
59389
58923
65293
76866
82223
85315
96596
124843
154871
2
Обсяг ВРП України у, грн.
720731
948056
913345
1082569
1302079
1459096
1522657
1586915
1988544
2385367
3
Індекс фізичного обсягу ВРП, в структурі ВП, %
6
6,3
6,5
6
5,9
5,6
5,6
6,1
6,3
6,5
4
Обсяг ВРП Харківської області у розрахунку на одну особу, грн./особу
15645
21294
21228
23639
27966
29972
31128
35328
45816
57150
Продовження таблиці 1
5
Обсяг ВРП України у розрахунку на одну особу, грн./особу
15496
20495
19832
23600
28488
32002
33473
36904
46413
55899
6
Коефіцієнт економічної нерівності розвитку Харківської області в Україні, %
101
103,9
107
100,2
98,2
93,7
93
97,9
90,9
102,1
На основі таблиці 1 будуємо динаміку валового регіонального продукту Харківської області України протягом 2007-2016р.(Рис. 1)
/
Рис. 1. Динаміка валового регіонального продукту Харківської області України протягом 2007-2016р.
Висновок
Отже, був проведений аналіз показників динаміки валового регіонального продукту протягом 2007-2016 років. За даними Статистичного щорічника можна зробити наступні висновки: протягом цього періоду показники зростали, але це відбувалося нестабільно. Протягом 2007-2008р. спостерігається позитивна динаміка ВРП, але світова фінансова криза 2008р. вплинула на економічне зниження показників України і Харківської області відповідно. Під час періоду проведення Євро-2012 можна побачити зменшення позитивної динаміки ВРП. З 2014 року по 2017 рік спостерігається стрімка позитивна динаміка ВРП.
Провівши аналіз частки валового регіонального продукту у загальному підсумку, було встановлено, що протягом 2007-2016рр. економічний розвиток Харківської області був вищий середнього по державі.
Завдання 3.
Дослідження динаміки економічної активності населення
Зайнятість — це діяльність громадян, яка пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і приносить їм дохід у грошовій або іншій формі [7].
Економічно активне населення — це частина населення обох статей віком 15–70 років, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг [7].
Економічно активними вважають осіб, зайнятих економічною діяльністю, яка приносить дохід (зайняті), та безробітних.
Зайнятими (за матеріалами вибіркового обстеження) вважають осіб у віці 15–70 років, які:
-працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), в окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві;
-працювали безкоштовно на підприємстві, у власній справі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;
-були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (справу), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з певних причин.
Економічно неактивне населення (поза робочою силою) – особи, які не можуть бути класифіковані як “зайняті” або “безробітні”. До складу цієї категорії населення включають незайнятих осіб, які належать до таких соціальних груп: пенсіонери; студенти (учні) денної форми навчання; особи, які виконують домашні (сімейні) обов’язки; особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; особи, які вважають, що немає підходящої роботи та не знають де і як її знайти; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні.
Рівень економічної активності населення — це відносний її показник, який відображає її "популярність" порівняно з іншими видами активності (неактивності). Він розраховується як відношення чисельності економічно активного населення до загальної чисельності населення віком 15—70 років [8].
Економічний рух пов'язаний зі зміною трудової активності населення. Це головна причина зміни активності населення. Природний, міграційний і економічний рух населення характеризують кількісні характеристики населення, а соціальний — якісні [6].
Результати обчислень співвідношення рівня економічної активності населення Харківської області до аналогічного показника в державі подано у таблиці 2.
Таблиця 2
Динаміка економічно активного населення Харківської області України протягом 2007-2016 р.
№
з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
Економічно активне населення Харківської області, тис. осіб
1386,5
1371,1
1365,2
1375,2
1373,6
1370,6
1328,8
1386,5
1295,2
1321,2
2
Економічно активне населення України, тис. осіб
22322,3
22397,4
22150,3
22051,6
22056,9
22011,5
21980,6
19920,9
18097,9
17955,1
3
Співвідношення рівня ЕАН регіону до України, %
6,22
6,12
6,16
6,23
6,22
6,22
6,03
6,96
7,15
7,35
4
ЕАН Харківської обл. у % до населення у віці 15-70р.%
62,9
63,2
63,3
63,9
65,1
65,7
65,7
63,9
59,8
63,8
Беручи за основу таблицю 3, будуємо динаміку економічної активності населення Харківської області протягом 2007-2016 р.(Рис. 2)
/
Рис. 2. Динаміка економічної активності населення Харківської області України протягом 2007-2016р.
Висновок
Отже, аналіз був проведений на основі даних економічно активного населення Харківської області протягом 2007–2016 рр. За цей проміжок часу спостерігалися різні коливання цього показника. Аналізований показник з 1386,5 тис. осіб зменшився до 1321,2 тис. осіб, тобто на 65,3 тис. осіб. Найбільше скорочення аналізованого показника відбулося у 2014 -2015 році (з 1386,5 тис. осіб до 1295,2 тис. осіб) на 91,3 тис. осіб. Воно було пов’язане із політичним станом в країні, а саме переселенням людей у західні регіони, внаслідок нестабільної політичної ситуації на сході. Про реальні наслідки можна сказати наступне – кількість людей, які пропонують свою робочу силу для виробництва товарів та послуг зменшилась. Зміна показника несуттєва, але це є негативним явищем для екноміки Харківської області.
Завдання 4.
Дослідження динаміки безробітного населення
Безробіття — це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку [9].
Причини: структурні зміни в економіці країни чи певного регіону, зменшення чи обмеження попиту на товари або послуги, постійний розвиток технологій, пошук працівниками нових робочих місць із кращою заробітною платою, або змістовнішою роботою, демографічні зміни в складі та чисельності робочої сили, недостатня її мобільність тощо [9].
Дослідження відомого амер. вченого А. Оуекена показали, що існує певний вплив рівня безробіття на темпи зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). Цей вплив він виразив за допомогою математичного співвідношення між рівнем безробіття і відставанням ВВП. Залежність між рівнем безробіття і падінням ВВП свідчить: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний на 1 відсоток, то відставання обсягу ВВП щодо його потенційного можливого обсягу становить 2,5 відсотка.
Економічні наслідки безробіття. Негативні: знецінення наслідків навчання, скорочення виробництва, витрати на допомогу безробітним, втрата кваліфікації, зниження життєвого рівня, недовиробництво національного доходу, зниження податкових надходжень. Позитивні: створення резерву робочої сили для структурної перебудови економіки, конкуренція між працівниками як стимул до розвитку здібностей до праці, перерва в зайнятості для перенавчання і підвищення рівня освіти, стимулювання зростання інтенсивності та продуктивності праці [10].
Динаміку безробіття Харківської області України протягом 2007-2016 рр. наведено у таблиці 3.
Таблиця 3
Динаміка безробітного населення Харківської області України
№
з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
Безробіття населення області, тис. осіб
74,2
73,6
105,5
97,9
96,2
93,0
87,8
103,5
93,4
84,6
2
Безробіття населення України, тис. осіб
1417,6
1425,1
1958,8
1785,6
1732,7
1657,2
1576,5
1847,6
1654,7
1678,2
3
Співвідношення рівня безробіття регіону до України, %
5,23
5,16
5,38
5,48
5,55
5,61
5,56
5,6
5,64
5,04
4
Безробіття області у % до населення у віці 15-70р.%
5,4
7,7
7,2
7
6,8
6,4
7,8
7,7
7,1
6,4
На основі таблиці 3 будуємо динаміку безробітного населення Харківської області протягом 2007-2016р.(Рис.3)
/
Рис. 3. Динаміка безробітного населення Харківської області України протягом 2007-2016р.
Висновок
Здійснивши аналіз динаміки рівня зареєстрованого безробіття в Харківській області, протягом 2008-2014 років встановлено що аналізований показник з 73,6 тис. осіб з 2008 року зріс до 103,5 тис. осіб у 2014 році,тобто на 29,9 тис. осіб. Найбільше зростання даного показника порівняно з попереднім роком відбулося у 2009 році з 73,6 тис. осіб до 105,5 тис. осіб,тобто на 31,9. Найбільше скорочення даного показника спостерігалося у 2016 році (з 93,4 тис. осіб до 84,6 тис. осіб) на 8,8 тис.осіб. З 2009 року спостерігається тенденція до зменшення кількості безробітних. Одним із наслідків викликаної військовими діями економічної кризи 2014-2015 року стало зростання безробіття. Після кризи, у 2016 році рівень безробіття почав скорочуватись.
Завдання 5.
Дослідження динаміки кон’юнктури ринку праці
Кон'юнктура ринку праці це співвідношення попиту і пропозиції на ньому. Політика зайнятості включає державні заходи щодо регулювання ринку праці, забезпечення ефективної зайнятості населення і запобігання безробіттю.
Юридичною основою політики зайнятості в Україні є Закон України "Про зайнятість населення". У державі є два варіанти політики зайнятості: активна і пасивна.
Активна політика зайнятості передбачає надання послуг з працевлаштування, навчання та підвищення кваліфікації, допомоги безробітнім у пошуку нового робочого місця тощо. З цією метою створена і функціонує державна служба зайнятості населення. Розробляються програми сприяння зайнятості населення у галузевому і територіальному розрізах. Вони містять систему заходів, спрямованих на попередження масового безробіття, створення нових додаткових робочих місць, соціальний захист найбільш вразливих верств населення.
Галузеві програми зайнятості населення вирішують проблеми скорочення прихованого безробіття, підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників, розвитку соціального партнерства.
Територіальні програми зайнятості охоплюють широке коло проблем щодо відтворення робочої сили - демографічних, економічних, соціальних, екологічних. Вони тісно пов'язані зі структурною перебудовою господарства, зміною форм власності, санацією території.
Державне регулювання політичної зайнятості здійснюється мережею спеціальних державних установ для підтримання прийнятного рівня зайнятості, підвищення мобільності робочої сили, створення нових робочих місць [11].
Результати обчислень співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці Харківської області до аналогічного показника по державі подано у таблиці 4.
Таблиця 4
Динаміка попиту і пропозиції робочої сили Харківської області України
№
з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
Навантаження на 1 вільне робоче місце у області, осіб
3
11
12
10
11
8
7
12
13
8
2
Навантаження на 1 вільне робоче місце в Україні, осіб
4
10
8
9
8
11
10
14
19
11
3
Співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці відповідного регіону до України, %
75
110
150
111,1
137,5
72,7
70
85,7
68,4
72,7
На основі таблиці 4 будуємо динаміку попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці Харківської області протягом 2007-2016р.(Рис.4)
/
Рис. 4. Динаміка попиту і пропозиції робочої сили наринку праці Харківської області України протягом 2007-2016р.
Висновок
Досліджено навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) у Харківській області, протягом 2007-2016 років. Даний показник з 12 осіб у 2009 р. не змінився у 2014 р і також мав 12 осіб. Найбільший спад відбувся у 2012 році — це було пов’язане із прийняттям у Харківській області Євро-2012, найбільше зростання у 2014-2015 році — через економічну кризу, викликану військовими діями на території України (порівняно з попередніми роками). У 2016 році навантаження на 1 вільне робоче місце знизилось і склало 8 осіб.
Загалом можна сказати, що в регіоні навантаження значно менше ніж в середньому в країні, що є досить добре для області. Це може свідчити про помірні зміни в кількості та розмірі підприємств, а також помірний попит на вільні робочі місця в регіоні.
Завдання 6.
Дослідження динаміки індексу споживчих цін
Індекс споживчих цін (ІСЦ) – це показник, який характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого (власного) споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг постійної якості з постійними характеристиками у поточному періоді порівняно з базисним. ІСЦ звичайно використовують у якості показника загального рівня інфляції в економіці, тому його часто називають “індексом інфляції”, хоча він вимірює тільки зміни цін (тарифів) на споживчі товари та послуги [12].
Інфляція – це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національно грошової одиниці. Іншими словами, зростають ціни на продукти харчування, одяг, підвищується квартирна плата тощо. При цьому ціни різних товарів можуть зростати неоднаковими темпами. Проте не слід думати, що обов’язково підвищуються ціни на всі товари й послуги.
У роки помірної інфляції ціни на окремі товари можуть навіть знижуватися. Зростання цін свідчать, що гроші знецінюються: за грошову одиницю можна купити дедалі меншу кількість товарів. Залежно від темпів росту розрізняють:
повзучу (помірну) інфляцію (ріст цін менш 10 % у рік).
галопуючу інфляцію (річний ріст цін від 10 до 50 %).
гіперінфляцію (ціни ростуть астрономічними темпами, досягаючи декількох тисяч відсотків у рік, або понад 100 % на місяць) [13].
Динаміку індексів споживчих цін Харківської області України протягом 2007-2016р. наведено у таблиці 5.
Таблиця 5
Динаміка індексів споживчих цін Харківської області України
№
з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
ІСЦ Харківської області, %
113,2
128,2
118,6
109,5
107,3
100,3
98,8
111,8
149,9
114,7
2
ІСЦ України, %
112,8
125,2
115,9
109,4
108,0
100,6
99,7
112,1
148,7
113,9
3
Співвідношення ІСЦ відповідного регіону до України, %
100,3
116,4
107,7
99,4
97,4
91,1
89,7
101,5
100,8
100,7
На основі таблиці 5 будуємо динаміку індексів споживчих цін Харківської області протягом 2007-2016р.(Рис.5)
/
Рис. 5. Динаміка індексів споживчих цін Харківської області України протягом 2007-2016р.
Висновок
Досліджено динаміку індексів споживчих цін по Харківській області, протягом 2008-2014 років. Виявлено тенденцію до спаду даного показника з 128,2% у 2008 році до 98,8% у 2013 році. Зростання даного показника спостерігалося на проміжку 2013-2014 років, яке було спричинене економічною кризою, викликаною політичною ситуацією в Україні. Найбільше спадання відбулось у 2016 р., а саме на 35,2%. Співвідношення регіонального показника до загальнодержавного свідчить про те, що індекс споживчих цін в Харківській області не перевищував середній індекс по країні більше ніж на 2%, а це є нормальним явищем.
Завдання 7.
Дослідження динаміки інвестицій
Інвестиції - це використання фінансових ресурсів у формі довгостроковихвкладень капіталу (капіталовкладень) [14].
Валові інвестиції — це загальний обсяг інвестування за певний період, що спрямоване на нове будівництво, придбання засобів виробництва та приріст товарно-матеріальних засобів [14].
Чисті інвестиції — це сума валових інвестицій без суми амортизаційних відрахувань у певному періоді. Динаміка чистих інвестицій характеризує економічний розвиток підприємства, галузі, держави. Якщо сума чистих інвестицій від'ємна, тобто обсяг валових інвестицій менший від суми амортизаційних відрахувань, це свідчить про зменшення обсягу випуску продукції. Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю, це означає відсутність економічного зростання, а якщо сума валових інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань, то це означає, що економіка розвивається.
Класифікація інвестицій:
1. За об’єктами вкладання коштів (майна) .
2. За характером участі в інвестуванні .
3. За періодом інвестування.
4. За формами власності інвесторів.
5. За регіональною ознакою [15].
Динаміку інвестицій Харківської області України протягом 2007-2016р. наведено у табл.6.
Таблиця 6
Динаміка інвестицій Харківської області України
№
з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
Капітальні інвестиції Харківської області в розрахунку на одну особу, грн.
4321,9
4261,3
3012,6
2935,9
4769,5
5410,8
3409,9
2954,6
4151,1
6141,1
2
Капітальні інвестиції України в розрахунку на 1 особу, грн..
4068,4
5058,4
3308,6
4137,9
5709,6
6467,1
5908,9
5122,9
6399,9
8451,6
3
Співвідношення капітальних інвестицій регіону в розрахунку на
одну особу до аналогічного показника по Україні, %
106,2
84,2
91,05
70,9
83,5
83,6
57,7
57,6
64,8
72,6
На основі таблиці 6 будуємо динаміку інвестицій Харківської області протягом 2007-2016р.(Рис.6)
/
Рис. 6. Динаміка інвестицій Харківської області України протягом 2007-2016р.
Висновок
Досліджено характеристику динаміки капітальних інвестицій Харківської області, протягом 2007-2016 років. Даний показник є дуже нестабільним. Спочатку кількість інвестицій зменшилась з 4261,3 до 2935,9. Зростання інвестицій відбулося у 2011 р. з 2935,9 до 5410,8 через проведення Євро-2012. Після його проведення інвестиції стрімко скорочувались. Через економічну кризу, викликану політичною ситуацією у країні, інвестиції скоротилися майже в два рази. З 2016 року вони кількість інвестицій збільшилась аж до 6141,1.
Завдання 8.
Дослідження динаміки зовнішньоекономічної діяльності.
Експорт - це продаж товарів або послуг іноземному покупцю з відправленням товару в країну покупця [16]
Існують такі основні види експортних операцій:
поставки експортного товару за готівку;
експорт товару на умовах комерційного кредиту;
експорт товару в рахунок державного кредиту (України), наданого країні іноземного покупця;
експорт товару при компенсаційній угоді;
експорт товару при бартерній угоді;
експорт товару в рахунок надання допомоги [16].
Імпорт - це купівля та ввезення з-за кордону товарів та послуг для внутрішнього споживання [16].
Мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України [17].
В Україні застосовуються такі види мита:
ввізне мито;
вивізне мито;
сезонне мито;
особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір [17].
Квота - це кількісна міра обмеження експорту чи імпорту товару визначеною кількістю або сумою на певний проміжок часу [17].
Експорт сприяє економічному розвитку регіону та національному господарству загалом, створюючи можливість для реалізації їхніх істотних порівняльних переваг і розвитку нових. Він стимулює швидше й ефективніше використання внутрішніх ресурсів і дає змогу отримувати вигоди та переваги спеціалізації та участі в міжнародному поділі праці. Одним із важливих показників конкурентоспроможності регіону та національного господарства є конкурентоспроможність експорту. Конкурентоспроможний експорт дає змогу одержувати більше іноземної валюти й імпортувати товари, послуги і технології, які необхідні для підвищення продуктивності праці, рівня життя та внутрішнього потенціалу. Завдяки йому підприємства починають орієнтуватися на вищі стандарти, мають можливості для більш простого доступу до інформації. Таким чином, експортна конкурентоспроможність національного господарства та конкурентоспроможність регіону свідчить про ефективність їхньої інтеграції у світове господарство та адаптацію до сучасної глобальної економіки.
Таблиця 7
Динаміка зовнішньоекономічної діяльності Харківської області України
№
з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
Обсяг експорту товарів Харківського регіону, млн.. дол. США
1143,0
1551,5
1307,1
1433,1
1845,8
2022,1
1987,3
1821,1
1311,6
1027,8
21.11.2018 09:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора