Міністерствоосвіти і наукиУкраїни
Національний університет „Львівська політехніка”
Кафедра ЕОМ
/
Звіт
З ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №2
З дисципліни:“Технологія виробництва та конструювання комп'ютерів”
Ознайомлення з пакетом OrCAD Capture
Львів
2018
Мета: роботи: навчитись створювати та редагувати компоненти за допомогою програми OrCAD Capture.
Завдання: створити компоненти, які входять в принципову схему згідно варіанту, за допомогою програми OrCAD Capture.
Теоретична частина
Створення й редагування компонентів
В OrCAD Capture можливо створювати символи компонентів і потім поміщати їх в існуючі або нові бібліотеки. Для створення або редагування символів використається Part Editor, доступ до якого здійснюється одним із трьох способів.
Для створення нового символу створюється нова або відкривається існуюча бібліотека й потім вибирається команда Design>New>Part.
Для редагування існуючого символу в менеджері проектів відкривається бібліотека символів і потім подвійним щигликом курсору вибирається потрібний символ.
Для редагування символу, розміщеного на схемі, він вибирається одинарним щигликом курсору й потім виконується команда Edit>Part.
Створення нового символу. Залежно від свого призначення символи створюються двома різними командами.
1) По команді Design>New Symbol створюються допоміжні символи чотирьох типів:
Power - символ підключення ланцюгів «землі» й «живлення»;
Off-Page Connector - символ з'єднувача сторінок схеми;
Hierarchical Port - символ ієрархічного блоку;
Title Block - символ основного напису («кутового штампа»).
У графі Name указується ім'я символу, а в графі Symbol Турі вибирається його тип. Символи цих типів розміщаються на принципових схемах й їм не відповідають фізично існуючі компоненти. Типи цих допоміжних символів приймаються в увагу тільки при виконанні команд Place>Power, Place>Ground, Place>Off-Page Connector, Place>Hierarchical Port, Place>Title Block — у діалогових вікнах команд у каталог обраної бібліотеки міститься тільки список компонентів відповідного типу.
2) Символи всіх інших компонентів, більшість із яких мають фізично існуючі корпуси, уводяться по команді Design>New Part. У діалоговому вікні цієї команди (мал. 1, б) уводяться наступні дані:
Name - ім'я символу;
Part Reference Prefix - префікс позиційного позначення (наприклад, R для резистора, Із для конденсатора, DA для аналогової ИС, DD для цифровий ИС і т.п.);
РСВ Footprint - ім'я типового корпуса компонента, наприклад, DIP16, SOI24, якщо він існує (цей параметр обов'язковий тільки при передачі схеми для розробки друкованої плати, при виконанні моделювання він не потрібний);
Create Convert View - необхідність створення другого зображення символу (наприклад, еквівалента DeMorgan для елементів цифрової логіки);
Parts per Package - загальна кількість секцій у корпусі компонента;
Homogeneouse або Heterogeneouse - вибір між компонентами із секціями однакового або різного типу (наприклад, ИС 133ЛАЗ, що містить 4 логічних елементи 2И-НІ, ставиться до класу Homogeneouse, а ИС 564ЛП2, що містить 2 логічних елементи ЗИЛИ-НІ й елемент НЕ, ставиться до класу Heterogeneouse);
Alphabetic або Numeric - вибір між позначеннями секцій многосекционных компонентів буквами латинського алфавіту, наприклад DD1A, DD1B, DD1C і т.д. (буквами латинського алфавіту можна позначати секції компонентів, що містять до 26 секцій в одному корпусі) або цифрами, наприклад DD1-1, DD1-2, DD1-3;
Part Aliases - визначення псевдонімів символів для -зменшення обсягу . бібліотек (наприклад, можна створити компонент LA3 і привласнити йому псевдоніми 133LA3, K155LA3, 530LA3);
Attach Implementation - підключення додаткового опису символу за допомогою еквівалентної схеми, VHDL-файлу, списку з'єднань, іншого проекту або у вигляді моделі PSpice;
Pin Numbers Visible - відображення на схемі номерів виводів.
Після натискання на панель ОК діалогових вікон команд Design>New Part або Design>New Symbol відкривається робоче поле Part Editor (мал. 3), на якому штрих-пунктирним прямокутником обмежені габарити символу (розміри цього прямокутника змінюються звичайним образом «буксируванням» його кутів). Виводи компонента повинні бути розміщені поза цим прямокутником, стикаючись із ним. Виводи компонента розміщаються по команді Place>Pin , діалогове вікно якої зображено на мал. 4, а. На ньому вказується наступна інформація:
Name - ім'я виводу;
Number - номер виводу;
Shape - форма виводу (див. табл. 1);
Турі — тип виводу (див. табл. 2), що використається тільки при виконанні перевірок правильності складання схеми по команд'е Tools>Design Rules Check (DRC);
Scalar або Bus - вибір між одиночним виводом або шиною;
Pin Visible - відображення виводу на схемі (тільки для виводів типу Power), у вікні Edit Part такі виводи відображаються без вказівки їхніх імен і номерів;
User Properties - відкриття діалогового вікна перегляду й редагування характеристик виводу компонента перед його розміщенням на робочому полі
Хід роботи
Аналізую схему та її елементи (варіант №5).
/
Рис. 1. Принципова схема 5 варіанту.
/
Рис. 2. Загальний вигляд створеної бібліотеки.
Об'єдную та нумерую (з гори – вниз, зліва – направо) між собою елементи.
/
Рис. 3. Результат створення принципової схеми.
Висновок: на цій лабораторній роботі я навчився складати принципові схеми в середовищі OrCAD Capture.