Міністерство освіти і науки Національний університет „Львівська політехніка” Кафедра EОМ Звіт з лабораторної роботи № 3 з дисципліни: “Основи теорії комп’ютерних мереж” “Безкабельні мережі ( Wireless Network). Налаштування пункту безкабельного доступу” 2018 Тема роботи: Безкабельні мережі ( Wireless Network).Налаштування пункту безкабельного доступу Мета роботи: Інсталювати драйвери мережевого адаптера і під’єднати комп’ютер до локальної мережі Теоретичні відомості Основною перевагою створення безкабельних мереж є вільне пересування користувачів та розташування обладнання , а також , в деяких випадках, суттєве зниження вартості у порівнянні з кабельними мережами.
Рис. 1 Найпростіша безкабельна мережа в режимі « Інфраструктура». Безкабельні мережі для передачі інформації використовують радіохвилі. В теперішній час найбільш популярним є стандарт IEEE 802.11g. Пристрої цього стандарту працюють на частоті 2,4 ГГц та дозволяють встановлювати з’єднання на канальній швидкості до 54 Мбіт/сек . Для побудови найпростішої безкабельної мережі необхідне наступне обладнання : - безкабельні мережні адаптери з інтерфейсами PCI, Card Bus або USB; - пункт безкабельного доступу або маршрутизатор з інтегрованим пунктом безкабельного доступу ( Рис. 1 ). Безкабельні адаптери встановлюються в клієнтські пристрої. Пункти доступу об’єднують всі пристрої в єдину безкабельну мережу. Безкабельний маршрутизатор, який звичайно обладнаний вбудованим комутатором Ethernet, дозволяє об’єднувати в одну локальну мережу кабельні та безкабельні пристрої та підключати їх до Internet/ Треба мати на увазі, що швидкість безкабельного з’єднання, яка вказується в документації та відображається пристроями, є теоретичною ( «канальною» ) швидкістю безкабельного каналу. Реальна перепускна здатність безкабельного з’єднання складає приблизно половину від канальної. Треба також враховувати і те, що при підключенні декількох безкабельних клієнтів до одного пункту доступу ( ПД ), перепускна здатність цього ПД ділиться між усіма підключеними клієнтами. Перед початком налаштування ПД його треба підключити до мережі живлення. Засвітиться світлодіод «Power» ( «Живлення» ). Налаштувати ПД можна , використовуючи комп’ютер із встановленим мережним адаптером Ethernet , підключений до комутатора. До цього комутатора до довільного з портів за допомогою кабелю UTP/STP категорії 5 підключаємо ПД. Альтернативний варіант налаштування – підключення ПД напряму до комп’ютера, який буде використовуватись при налаштуванні. При правильному підключенні на ПД засвітиться світлодіод « Link » ( « З’єднання» ). Припустимо, що ПД по замовчуванню призначена ІР – адреса 192.168.0.50 з маскою підмережі 255.255.255.0 . Для виконання налаштування ПД необхідно призначити комп’ютеру статичну ІР – адресу з тої самої під мережі, що і для ПД. Наприклад, ІР – адреса 192.168.0.100 з маскою підмережі 255.255.255.0. Якщо комп’ютеру призначена динамічна ІР-адреса із вказаної підмережі ( наприклад, 192.168.0.0/24 ), то можна використати цю адресу та не переназначати статичну ІР-адресу. Запускаємо Веб – браузер ( Explorer, Chrom, Opera або ін.) та набираємо в адресному рядку http:// 192.168.0.50 , або іншу , присвоєну ІР- адресу. Натискаємо клавішу «Enter». Розкривається вікно реєстрації користувача для доступу до керування пристроєм. В полі для вводу імені набираємо admin , а поле пароля залишаємо пустим. Клікаємо на кнопці «Log In». Після того, як доступ до інтерфейсу керування буде отримано, розкриється початкове вікно майстра установки ( «Setup Wizard»).