Договір купівлі продажу у роздрібній торгівлі

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2019
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Цивільне право

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Цивільне право» на тему: «Договір купівлі продажу у роздрібній торгівлі» ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Загальні положення про договір роздрібної купівлі-продажу 1.1 Поняття, ознаки та значення договору роздрібної купівлі-продажу 1.2. Сфера застосування договору роздрібної купівлі-продажу. РОЗДІЛ 2 Основні загальні елементи договору роздрібної купівлі-продажу 2.1. Порядок укладення договору. Форма договору. 2.2. Права та обов'язки сторін. Виконання договору. 2.3. Договори купівлі-продажу з окремими нетиповими умовами. РОЗДІЛ 3. Наслідки порушення договору роздрібної купівлі - продажу. Захист прав споживачів. 3.1. Наслідки порушення договору з боку продавця. 3.2. Захист прав покупця-громадянина. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Тема даної роботи - договір роздрібної купівлі-продажу та захисту прав громадян-споживачів в торговому обслуговуванні.  Актуальність обраної теми обумовлена ​​тим, що купівля-продаж один з найважливіших інститутів цивільного права. Відома нам історія правового регулювання цього договору налічує майже чотири тисячі років. У процесі багатовікового розвитку правових систем відбувався своєрідний природний відбір норм про купівлю-продаж. Випадкові, невдалі положення з часом відсіваються, поступаючись місцем більш переконливими і високоякісним, підвищуючи рівень юридичної техніки. Правові норми, спочатку регулювали тільки купівлю-продаж, поступово набули характеру загальних, вихідних положень для інших цивільно-правових угод. Завдяки цьому інститут купівлі-продажу зробив величезний вплив на формування договірного права всіх правових систем: в історичному аспекті з нього виросла практично вся загальна частина зобов'язального права. У свою чергу, загальні положення договірного права майже цілком поширили свою дію на відносини з купівлі-продажу.  На сьогодні, договір роздрібної купівлі-продажу - це один з основних видів цивільно-правових зобов'язань, застосовуваних у майновому обороті. Переміщення матеріальних благ у товарній формі, що становить основу будь-якого зобов'язання, у договорі купівлі-продажу виступає в найбільш чистому вигляді, є його безпосереднім змістом.  Особливе значення цього інституту в сучасному праві обумовлено великою гнучкістю, широтою сфери його застосування, адже по суті купівля-продаж - найбільш універсальна форма товарно-грошового обміну.  Об'єктом дослідження буде договірне право , предметом моєї курсової роботи будуть договір купівлі-продажу та правовідносини, що виникають при здійснення роздрібної купівлі-продажу.  При написанні роботи ставилися наступні цілі та завдання: вивчення правового аспекту договору купівлі-продажу, її актуальність - в тенденції розширення сфери дії інституту купівлі-продажу у теперішньому стані суспільства; виявити недоліки чинного законодавства і правозастосовної практики і розробити заходи з удосконалення поточної нормативної бази.  Сформовані завдання зумовили структуру курсової роботи, яка складається з вступу, двох розділів, висновків і бібліографічного списку. Це дослідження має наукову і практичну значимість, тому що проливає світло на проблеми і прогалини, які існують в законодавстві при здійсненні роздрібної купівлі-продажу.  Методологічну основу дослідження склали:  Формально-юридичний метод, за допомогою якого визначили поняття, з'ясовувалася їх сутність, ознаки, а також відміну одних суджень від інших.  Структурно-функціональний метод за допомогою якого визначалася структура роботи, а також викладалися результати дослідження в рамках використовуваних методів Використання таких логічних прийомів як аналіз, синтез, дедукція. РОЗДІЛ 1. Загальні положення про договір роздрібної купівлі-продажу Поняття договору роздрібної купівлі продажу  На сьогодні договір роздрібної купівлі-продажу товарів є одним із найпоширеніших договорів, призначенням якого є безперервне та систематичне задоволення особистих і домашніх потреб споживачів. Кожного дня людина у своєму повсякденному житті виступає стороною договору роздрібної купівлі-продажу товарів, який є фінальною правовою формою, що об'єднує процеси виготовлення, продажу та споживання товару. Цей вид договору слугує регулятором відносин, які виникають між покупцем і продавцем, та належить до договорів про передачу майна у власність. За своєю юридичною природою договір роздрібної купівлі-продажу товарів є одним із видів загального типу договору купівлі-продажу. Про його самостійність свідчить, зокрема, присвячений йому параграф 2 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), яким регулюються відносини з роздрібної торгівлі. Так, відповідно до статті 698 ЦКУ за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність із продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що зазвичай призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його [2]. Деякі вчені вважають, що зміст цієї статті аж ніяк не ідеально і викликає подив [11]. Так, існує думка, що легальне визначення даного різновиду договору (договір роздрібної купівлі-продажу) містить декілька алогізмів. Продавцем може бути тільки той, хто здійснює підприємницьку діяльність саме з продажу товарів у роздріб, а не яку-небудь іншу. Але роздріб - це продаж по дрібницях, так би мовити поштучно. І існує багато осіб хто продає на законних підставах окремі, штучні товари, не будучи при цьому підприємцем. Так, наприклад, громадянин має право продавати вирощений ним на дачній ділянці урожай або зібрані в лісі ягоди, гриби, спійману в річці рибу. Художник має право торгувати створеними ним полотнами, малюнками. Нерідко жінки, що займаються в'язанням, вишивкою, іншим рукоділлям, продають свої вироби поштучно. Якщо подібного роду заняття не спрямовані на систематичне отримання прибутку від них, неможливо назвати це підприємницькою діяльністю. Нарешті, громадяни, які відчувають потребу в грошах або бажають позбутися від непотрібних їм речей, розпродають їх поштучно; навряд чи це підпадає під ознаки підприємницької діяльності. Чим, наприклад, відрізняється продаж квітів, полуниці, яблук і т.п., вироблена пенсіонеркою-дачниця у себе на ділянці, від продажу аналогічного товару, що здійснюється фермером або товариством з обмеженою відповідальністю? У всіх випадках це роздрібна торгівля.  Договір роздрібної купівлі-продажу - публічний договір, публічна пропозиція укласти договір встановлює однакові умови для всіх споживачів, до яких вона звернена, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Продавець не має права надавати перевагу в укладенні договору одному покупцеві перед іншим, відмовитися від укладення договору за наявності у нього можливості надання покупцеві відповідних товарів. Причому доводити неможливість укладення договору за браком товару повинен продавець. У разі необгрунтованої відмови останнього від укладення договору він має відшкодувати збитки, завдані покупцеві такою відмовою. Хоча ст. 698 ЦК не передбачає, що цей договір є договором приєднання, слід погодитися з тим, що за способом укладення його слід відносити саме до договорів приєднання, оскільки покупець, за винятком предмета договору, позбавлений можливості брати участь у встановленні істотних умов договору. На користь цієї думки свідчить і встановлення у ЦК правил (ст. 698), відповідно до яких умови договору, що обмежують права покупця - фізичної особи, передбачені ЦК та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними. Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності [20]. При укладенні договору продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання (ч. 1 ст. 700 ЦК). Договір роздрібної купівлі-продажу характеризується родовими ознаками договору купівлі-продажу, як типу договору, оскільки, як і всі інші види купівлі-продажу - поставка, контрактація, енергопостачання тощо, спрямований на передачу у власність майна на еквівалентно- оплатній основі за рахунок грошових сум. Саме вказане дозволяє застосовувати до виконання цього договору деякі із загальних положень про купівлю-продаж (наприклад, правил про строк, кількість, асортимент, якість і комплектність товару тощо) [17]. Між тим цей договір має і свої особливості, а саме предмет, включаючи у деяких випадках кількість товару, суб'єктний склад, що, у свою чергу, відбивається на порядку його укладення. Все це дозволяє виокремити його у вид договору купівлі-продажу із самостійним регулюванням (№ 2 глави 54 ЦК). При цьому закон виходить з того, що даний параграф регламентує відносини, не врегульовані загальними положеннями про купівлю-продаж (зокрема, щодо публічного характеру цього договору і порядку його укладення, надання інформації про товар; продажу товару за зразками або з використанням автоматів; договору найму-продажу тощо); встановлює правила, які відрізняються від тих, що передбачені №1 глави 54 ЦК, наприклад, стосовно наслідків продажу покупцеві товарів неналежної якості тощо; передбачає, що до відносин з участю покупця - фізичної особи застосовується законодавство про захист прав споживачів. Цей договір - двосторонній, оплатний та консенсуальний. 1.2 Сфера застосування договору роздрібної купівлі-продажу Можна відзначити дві характерні риси, що дозволяють виділити договір роздрібної купівлі-продажу в самостійний вид договору купівлі-продажу.  По-перше, необхідно вказати на специфіку продавця як суб'єкта договору роздрібної купівлі-продажу. В якості продавця тут може виступати тільки така комерційна організація, яка здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів у роздріб (торговельне підприємство) Законодавством встановлено обов'язок торгових підприємств надавати споживачам необхідну інформацію про продавця товару. У зв'язку з цим торгові підприємства зобов'язані мати вивіску із зазначенням профілю та форм організації їх діяльності, фірмового найменування і режиму роботи. Безпосередньо на вивісці повинен бути зазначений також юридична адреса торгового підприємства або місцезнаходження його власника. Названі правила про надання споживачу інформації про продавця товару застосовуються і при здійсненні торгівлі у тимчасових приміщеннях, на ярмарках, з лотків, а також в інших випадках, якщо торгівля здійснюється поза постійного місця знаходження торгового підприємства.  Важливо підкреслити, що наявність у споживача права вимагати надання зазначеної інформації означає одночасно обов'язок відповідних організацій надати її. Невиконання цього обов'язку може спричинити відповідальність винних у відповідності зі спеціальними або загальними нормами законодавства [6]. Способи доведення інформації до споживача визначаються специфікою окремих сфер обслуговування, але в усякому разі вона має бути доведена у наочній і доступній формі. Специфіка доведення інформації зазвичай визначається в правилах торгівлі окремими видами товарів (види договорів купівлі-продажу) та правила надання різних послуг. "У новій редакції Закону з метою поліпшення інформації для споживача передбачено, що вона повинна доводитися до відома споживача українською мовою. По-друге, певними особливостями володіє і товар, який виступає як предмет купівлі-продажу. Специфіка товару  договором роздрібної купівлі-продажу полягає в тому, що він призначений для особистого, сімейного, домашнього чи іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю.  Необхідно звернути увагу на те, що друга особливість (цільове призначення покупки) стосується саме товару, а не покупця.Покупцем за договором за роздрібної купівлі-продажу визнається всяке фізична або юридична особа, яка купує товар у роздрібній торговельній організації або індивідуального підприємства для особистого сімейного, домашнього чи іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю.  Насправді встановити, для яких саме цілей купується таким чином товар, часом вкрай важко. Багато речей можуть використовуватися і для особистих, домашніх цілей, і для підприємницької діяльності одночасно. Наприклад, громадянин, який займається перевезенням вантажів і пасажирів і зареєстрований як індивідуальний підприємець, купує автомобіль. Цей автомобіль він призначає як для особистого, сімейного використання, так і для своєї підприємницької діяльності. Можна зробити висновок, що сфера застосування норм ЦК про роздрібну купівлю-продаж (по суб'єктах) ширше, ніж дія норм, що містяться у Законі України "Про захист прав споживачів" [4].  Відповідно до зазначеного Закону стосовно роздрібної купівлі-продажу, під споживачем розуміється тільки громадянин, який має намір придбати чи купує або використовує товари виключно для особистих (побутових) потреб, не пов'язаних з отриманням прибутку. Виключаючи з числа суб'єктів, визнаних споживачами, юридичних осіб, законодавець, мабуть, вважав, що організації, на відміну від громадян, мають свої фінансові, бухгалтерські, юридичні служби і тому не потребують спеціальних засобах захисту, що надаються Законом "слабкої" стороні у відносинах , пов'язаних з роздрібною купівлею-продажем, тобто громадянину. У всякому разі, Закон України "Про захист прав споживачів" не поширюється на відносини з участю організацій (юридичних осіб), які у ролі покупців за договором роздрібної купівлі-продажу.  Договір роздрібної купівлі-продажу має особливість, викликану інститутом права приватної власності. Власник товару вільний робити з ним усе, що завгодно, якщо це не заборонено законом, не шкодить навколишньому середовищу і не порушує права і законні інтереси інших осіб. Тому ніхто не може заборонити власнику, наприклад, продавати свій товар деяким особам, які йому сподобалися, за пільговою ціною, хоча законом і іншими правовими актами яке-небудь перевагу цим особам не передбачено. В даний час в роздрібну купівлю-продажу широко практикується використання дисконтних карт, набувачі яких користуються окремими пільгами при подальших покупках у даного продавця. Але такий порядок теж не передбачений ні законом, ні іншими правовими актами. Характерно, що майже всі інші різновиди договору купівлі-продажу, за винятком енергопостачання, не містять ознаки публічності. Тому видається, що вказівка ​​закону про публічне характер договору роздрібної купівлі-продажу [18] Ринкові перетворення, що відбуваються в Україні (а це, перш за все, зміни в циклі "виробництво - розподіл - споживання"), призвели до появи в економіці країни таких явищ, які потребують захисту споживачів з боку держави. До них відносять: диверсифікацію товарного складу ринкової торгівлі (використання нових видів товарів), що потребує від споживачів, включаючи і покупців, підвищеної компетентності, а це дуже часто стає неможливим; деперсоналізацію ринкового обміну, коли споживач все більш віддаляється від виробника товару; різке зростання ринку споживання нових видів товарів, які не відповідають необхідним споживчим властивостям. Тому Закон України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон), з одного боку, свідчить про гуманізацію законодавства, спрямованого на пом'якшення протиріч між споживачами і підприємцями, а з другого - про гармонізацію національного законодавства із законодавством розвинутих країн [3]. Вказаний Закон не тільки встановлює спеціальні правила роздрібної купівлі-продажу, а й конкретизує та деталізує положення ЦК (наприклад, щодо прав споживачів у сфері торгівлі, інформації про товар, обміну товару належної якості тощо). До особливостей цього договору, як вже йшлося, слід віднести специфіку предмета договору - товари, що призначаються для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю. Цей критерій дозволяє відокремлювати сферу застосування положень ЦК щодо договору роздрібної купівлі- продажу, зокрема, від відносин договору поставки, оскільки відносини з приводу товарів, що використовуються виключно для здійснення підприємницької діяльності, не є предметом регулювання договору купівлі-продажу. Між тим аналіз визначення договору роздрібної купівлі-продажу дозволяє дійти висновку, що як покупці можуть виступати також юридичні особи, навіть і підприємницькі, коли вони придбавають товар (оргтехніку, меблі тощо) для використання, не пов'язаного безпосередньо з використанням, у підприємницькій діяльності. Вважаю, що характерною ознакою, яка дає можливість виокремити роздрібну купівлю-продаж, є й те, що покупець купує не тільки товар, який звичайно призначається для певних цілей, а таку його кількість, що не перевищує нормально необхідної для особистого, сімейного, домашнього або іншого використання. РОЗДІЛ 2 Основні загальні елементи договору роздрібної купівлі-продажу 2.1. Порядок укладення договору. Форма договору. Договір роздрібної купівлі продажу може укладатися в різних формах: усній якщо виконується в момент укладення та письмовій (якщо не виконується в момент укладення). Зокрема це договір з умовою про прийняття покупцем товару у встановлений строк, договір продажу товару за зразками, договір з умовою про доставку товару покупцеві, договір найму-продажу, договір продажу товару в кредит, у тому числі у розстрочку - бо є ще відстрочення платежу (ст. 694 ЦК). Третій спосіб виконується шляхом вчинення конклюдентних дій (продаж товарів з використанням автоматів - ст. 703 ЦК). Згідно ст. 701 сторони можуть укласти договір купівлі-продажу з умовою про прийняття покупцем товару у строк, встановлений договором, і протягом цього строку товар не може бути проданий продавцем іншому покупцеві. Якщо покупець не з'явився або не вчинив інших необхідних дій для прийняття товару у встановлений строк, вважається, що покупець відмовився від договору, якщо інше не встановлено договором. Додаткові втрати продавця на забезпечення передання товару покупцеві у встановлений строк включаються в ціну товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 статті 701 сторони можуть укласти договір купівлі-продажу умовою про прийняття покупцем товару в строк, встановлений договором,і протягом цього строку товар не може бути проданий продавцем іншому покупцеві. Якщо покупець не з'явився або не вчинив інших необхідних дій для прийняття товару у встановлений строк, вважається, що він відмовився від договору, коли інше не передбачено договором. Тобто неприйняття покупцем товару у встановлений строк за загальним правилом є його відмовленням від виконання договору [14]. Продавець має право включити у ціну товару додаткові витрати, понесені ним у зв'язку з переданням товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. За чинними правилами роздрібної торгівлі (пункти 24 і 25 Порядку провадження торговельної діяльності і правил торговельного обслуговування населення)вибрані споживачем непродовольчі товари за домовленістю з адміністрацією торговельного об'єкта можуть зберігатися в торговельному залі із зазначенням на виписаному товарному чеку часу оплати. Якщо споживач не вніс плату у визначений час, товар надходить у продаж. Придбані великогабаритні товари (меблі, будівельні матеріали, піаніно, холодильники, пральні машини тощо)споживач має право залишити на зберігання у суб'єкта господарювання на узгоджений строк шляхом укладення договору зберігання відповідного товару. До залишеного на зберігання товару додається копія розрахункового документа,на якій зазначається строк зберігання, а на самому товарі розміщується табличка з написом «Продано». Суб'єкт господарювання протягом зазначеного строку несе відповідальність за зберігання і якість товару. Відповідно до статті 702 ЦК України сторони можуть укласти договір купівлі-продажу товару на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, каталогом тощо). Договір купівлі-продажу товару за зразком є виконаним з моменту доставки товару у місце, встановлене договором, а якщо місце передання товару не встановлене договором, -- з моменту доставки товару за місцем проживання фізичної особи--покупця або місцезнаходженням юридичної особи--покупця, якщо інше не встановлено договором або законом. Покупець до передання товару має право відмовитися від договору за умови відшкодування продавцеві витрат, пов'язаних із вчиненням дій щодо виконання договору. Поширення у роздрібній торгівлі набули договори роздрібної купівлі-продажу товарів за зразками. Новий ЦК відгукується на ці форми торговельного обслуговування споживачів положеннями статті 702 ЦК України. Зокрема, сторони можуть укласти договір купівлі-продажу на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, каталогом, альбомом товарів тощо). Згідно з Рекомендаціями щодо продажу товарів по зразках, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 20 липня 2000 р. № 152, продаж товарів за зразками - це форма роздрібного продажу товарів, за яким покупець після попереднього ознайомлення самостійно або з допомогою продавця вибирає необхідні йому непродовольчі товари за встановленими у торговельному (демонстраційному) залі зразками, оплачує покупку і одержує товар відповідно до вибраних зразків. Такий вид продажу поділяється на дві основні форми: а) з відпуском товарів у торговельному (демонстраційному) залі магазину (наприклад, продаж тканин, канцелярських виробів, іграшок, металевої та шкіряної галантереї виробів із пластмаси, панчішно-шкарпеткових виробів, парфумерно-косметичних тощо); б) з доставкою відібраних товарів додому покупцю безпосередньо зі складів, оптових чи роздрібних торговельних підприємств (організацій) або від підприємств-виробників (наприклад, продаж меблів, холодильників, швейних і пральних машин, піаніно, предметів сантехніки, мотоциклів, моторолерів, велосипедів, дитячих колясок та інших великогабаритних товарів) [11]. Відповідно до п. 21 Рекомендацій щодо продажу товарів по зразках продавець зобов'язаний забезпечити покупців наочною та доступною інформацією про асортимент і ціни на товари, що пропонуються для продажу, їх споживчі властивості, гарантійні строки, перелік послуг, що надаються, тарифи на них, а також надати покупцю для ознайомлення відповідні супровідні документи на товари, передбачені законодавством (документи, що підтверджують якість товару та його ціну, сертифікат відповідності державній системі сертифікації або посвідчена в установленому порядку копія зазначеного сертифіката на товар, який підлягає сертифікації, тощо). У зв'язку з цим зразки товарів для вільного і доступного огляду покупцями мають бути розміщені у торговельному (демонстраційному залі з урахуванням їх габаритів на подіумах, стендах, столах, візках та іншому торговельному обладнанні та повинні бути оформленими ярликом цін (цінником) і анотацією із зазначенням виробника, технічних параметрів та інших характеристик споживчих властивостей товару. Покупець зобов'язаний оплатити обраний товар готівкою чи у безготівковій формі за платіжними дорученнями, розрахунковими чеками, за допомогою платіжних карток, а також в іншому порядку відповідно до законодавства (у таких випадках датою продажу товарів вважається дата зарахування коштів покупця на банківський рахунок суб'єкта господарювання). Після оплати покупцю видається касовий, товарний чеки, а також документи про надання послуг, на яких ставиться штамп «Оплачено» [9]. У ч. 2 статті 702 ЦК України визначається момент виконання договору купівлі-продажу за зразками, відповідно до того, чи встановлене у договорі місце доставки товару. Зокрема, договір є виконаним з моменту доставки товару в місце, встановлене договором, а якщо місце передання товару не передбачене -- з моменту доставки товару за місцем проживання фізичної особи--покупця. Якщо договором не встановлений строк доставки товару для вручення його покупцеві, товар має бути доставлений у розумний строк після одержання вимоги покупця (протягом п'яти днів з моменту оформлення і оплати покупки). Якою доставка не зроблена через відсутність покупця вдома в обумовлений час, повторна доставка здійснюється протягом п'яти днів після додаткової оплати покупцем вартості доставки (п. 24 Рекомендацій щодо продажу товарів по зразках). Відповідно до ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» при продажу товарів за зразками поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передання товару споживачеві не збігаються, гарантійні строки обчислюються від дня доставки товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складання - від дня їх здійснення [12]. Згідно з ч. З ст. 703 ЦК покупець має право відмовитися від договору в одностороньому порядку до передання товару як безпосередньо у торговельному (демонстраційному) залі магазину, так і з доставкою відібраних товарів додому покупцю безпосередньо зі складів оптових чи роздрібних торговельних підприємств (організацій) або від підприємств-виробників. Але у цьому разі покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві витрати, понесені ним у зв'язку з проведенням дій по підготовці до виконання договору (пакування товару, зберігання, тощо). Особливості укладення договорів купівлі-продажу на відстані передбачені у ст.13 Закону «Про захист прав споживачів», відповідно до якої продавець повинен поставити товар споживачеві протягом прийнятного строку, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору. У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару продавець повинен негайно попередити про це покупця, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди покупця на укладення договору. Згідно ст. 704 ЦК України якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов'язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, -- за місцем проживання фізичної особи--покупця або місцезнаходженням юридичної особи—покупця [13]. Договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві є виконаним з моменту вручення товару покупцеві, а у разі його відсутності -- особі, яка пред'явила квитанцію або інший документ, що засвідчує укладення договору або оформлення доставки товару, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання. Якщо договором не встановлений строк доставки товару для вручення його покупцеві, товар має бути доставлений у розумний строк після одержання вимоги покупця. Стаття, 704 ЦК України встановлює обов'язок продавця у встановлений строк доставити покупцю товар у місце, вказане ним, або у місце проживання фізичної особи, або у місцезнаходження юридичної особи-покупця у випадках, передбачених договором купівлі-продажу. Продавець -- суб'єкт господарської діяльності доставляє технічно складні та великогабаритні товари покупцю додому за окрему плату, якщо вартість доставки не входить у ціну товарів. Згідно з п. 1.25 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 березня 2000р. № 98, доставка товарів додому покупцю оформляється замовленням-квитанцією або іншим документом із зазначенням найменування суб'єкта господарської діяльності, прізвища покупця, його адреси, дати оформлення замовлення, назви товару, артикул, кількості предметів, видів і вартості послуг, часу їх виконання тощо. Якщо договір роздрібної купівлі-продажу містить умови про доставку проданого товару покупцеві, він вважається виконаним з моменту вручення предмета договору покупцеві або іншій особі, яка має певні документи на підтвердження факту укладення такого договору (примірник договору, товарний чек із штампом «Оплачено», квитанція тощо), коли інше не встановлене договором. Зазвичай строки та умови доставки товару визначаються сторонами посередньо у договорі купівлі-продажу. Але у разі, коли строки доставки не обумовлені сторонами, відповідно до ч. З статті, товар доставляється у розумний строк після одержання вимоги покупця. Пункт 1.26 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами передбачає, що доставка товарів здійснюється у строк згідно з домовленістю сторін, але не пізніше п'яти днів з моменту оформлення покупки. За порушення умов договору і терміну доставки товару суб'єкт господарської діяльності несе перед покупцем відповідальність згідно з чинним законодавством. У разі, коли доставка не зроблена через відсутність покупця вдома в обумовлений час, повторна доставка здійснюється протягом п'яти днів після додаткової оплати останнім її вартості. Датою продажу вважається день доставки товарів покупцю за наявності його підпису в супровідній документації. Одночасно покупцю надаються документи із зазначенням гарантійного строку. Потрібно вказати, що продавець--суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність перед покупцем за якість і комплектність доставлених йому додому товарів. Договором може бути передбачений обов'язок продавця забезпечити безкоштовну установку, включення і пуск технічно складних товарів, якщо нормативною документацією та правилами користування ними не допускаються включення і пуск останніх безпосередньо споживачем, а також складання меблів на дому в покупця в обумовлений з ним строк, але не пізніше п'ятиденного строку з дня продажу. В разі неякісного складання та установки товарів покупець має право вимагати безкоштовного усунення недоліків, а витрати, пов'язані із заміною меблів, здійснюються за рахунок продавця. За договором найму-продажу до переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар покупець є наймачем (орендарем) цього товару. Покупець стає власником товару, переданого йому за договором найму-продажу з моменту оплати товару, якщо інше не встановлено договором [8]. За загальним правилом (ч. 1 ст. 334 ЦК), яке поширюється й на договори роздрібної купівлі-продажу, право власності у набувача майна за договором виникає з передачі майна, якщо інше не встановлене договором або законом. Правила статті стосуються тих випадків, коли договором роздрібної купівлі-продажу передбачено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до повної оплати товару або настання інших обставин ( ст.697 ЦК), зокрема при продажу товару в кредит, в т.ч.з розстроченням платежу [17]. Але договором може бути передбачено, що до моменту переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар (до моменту оплати товару) покупець є наймачем (орендарем) цього товару. Такий договір, в якому поєднуються елементи купівлі-продажу і майнового найму (договір найму-продажу є змішаним договором [10]. До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із змішаного договору (ч.2 ст.628 ЦК) [15]. Тому за договором найму-продажу покупець наділяється правами та обов'язками, які випливають з договору купівлі-продажу ( право на заміну товару, усунення недоліків або зменшення купівельної ціни у разі продажу товару неналежної якості, обов'язок оплати товару тощо) і одночасно набуває прав і несе обов'язки як наймач за договором майнового найму. Так, покупець (наймач )має право володіти і користуватись товаром, за згодою продавця здійснювати поліпшення речі тощо, але й зобов'язаний користуватись річчю відповідно до її призначення та умов договору, укласти договір страхування речі, якщо це передбачено договором купівлі-продажу або законом тощо. Що ж до плати покупця за користування товаром, то вона за погодженням сторін може бути включена в ціну товару або визначена сторонами окремо. Договір найму-продажу припиняється з моменту оплати покупцем товару. В цей момент покупець набуває право власності на товар, переданий йому за договором найму-продажу, якщо інше не встановлене договором. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 ЦК України. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. Норми Цивільного кодексу носять диспозитивний характер, що дозволяє сторонам на свій розсуд визначити договором будь-який інший момент переходу права власності, який не збігатиметься з моментом передачі речі. Так, сторони можуть прив'язати момент переходу права власності на майно, що передається за договором до моменту здійснення остаточного розрахунку за нього [9]. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар. На відміну від договорів купівлі-продажу з умовою попередньої оплати (ст.693 ЦК), не забороняється укладення договорів, за якими оплата здійснюється пізніше, ніж момент передання самого товару. Така форма договору купівлі-продажу носить назву продажу товару в кредит. Відносини, що виникають між покупцем та продавцем за такої особливості оплати йменуються ще відносинами комерційного кредиту. Тому при їх регулюванні слід мати на увазі положення ст. 1057 ЦК. Формами кредиту є відстрочення та розстрочення платежів. Відстрочення платежу -- це визначення строку, після спливу якого (терміну, з настанням якого) покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати отриманого товару. Розстрочення платежу відрізняється тільки тим, що оплата здійснюється не одноразово, у повному обсязі, а частинами (траншами, внесками тощо) у розмірі та у порядку, встановленому договором купівлі-продажу (див. ст. 695 ЦК). Тобто, за загальною нормою, закріпленою у статті, йдеться про відстрочення платежу, хоча, наприклад, Інструкція про порядок продажу громадянам товарів тривалого користування в кредит, затверджена постановою Ради Міністрів УРСР від 15 листопада 1979 р. № 532 (у редакції постанови 1 Міністрів УРСР від ЗО липня 1985 р. № 299), визначаючи умови, порядок) укладення та виконання договору роздрібної купівлі-продажу товарів у кредит, передбачає періодичність платежів. Для продажу товару у кредит суттєвим є визначення ціни товару. Вона визначається тільки на момент продажу, тобто укладення договору купівлі-продажу і за загальним правилом не може переглядатися сторонами протягом строку її договору. Однак законом або договором можуть встановлюватися відступи від цього правила. Якщо продавець не виконує свого обов'язку щодо передання товару, проданого у кредит, покупець може скористатися правами, визначеними ст. 665 ЦК щодо будь-якого іншого договору купівлі-продажу, оскільки на момент передання товару відсутні відмінності договору купівлі-продажу у кредит від договору купівлі-продажу із оплатою за загальними правилами. Продавець наділений вагомим засобом захисту своїх майнових інтересів у разі, якщо покупець прострочив оплату товару. У цьому випадку він має право вимагати повернення йому неоплаченого товару [18]. Іншим способом захисту майнових інтересів продавця є нарахування процентів на прострочену суму. Строк, на протязі якого нараховуються проценти, визначається від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, якщо договором не встановлено обов'язок сплатити проценти від дня передання товару покупцеві. Важливим чинником захисту прав продавця, засобом забезпечення виконання покупцем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів у кредит є право застави на товар, проданий у кредит. Право застави належить продавцю, який може отримати задоволення свого грошового зобов'язання переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому ЦК, законами України «Про заставу», «Про іпотеку» та іншими актами цивільного законодавства. Строк чинності права застави визначається моментом передання товару, проданого у кредит, покупцеві та моментом його повної оплати. За наявності у договорі умови щодо збереження права власності на товар за продавцем (ст.697 ЦК) положення про заставу застосовуватися не може до тих пір, поки до покупця не перейде право власності на товар, оскільки відсутній суб'єктний склад заставного відношення. 2.3. Права та обов'язки сторін. Виконання договору. Основний обов'язок продавця за договором роздрібної купівлі-продажу, як і по будь-якого договору купівлі-продажу, полягає у передачі покупцеві придбаних ним товарів. Передані покупцеві товари повинні відповідати вимогам, що пред'являються до їх якості, комплектності і в необхідних випадках - бути в певному наборі (комплект товарів), в належній тарі та упаковці, що відносяться до товару документами та приладдям. Товар, на який встановлено строк придатності, продавець зобов'язаний передати покупцеві з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до закінчення терміну придатності.  Ціни товарів, що реалізуються продавцем, а також інші умови договору повинні бути однаковими для всіх покупців, за винятком випадків, коли федеральними законами або іншими нормативними правовими актами допускається надання пільг для певних категорій покупців.  Правилами продажу окремих видів товарів стосовно деяким категоріям товарів передбачені додаткові вимоги, які зобов'язаний дотримуватися продавець при передачі зазначених товарів покупцям [19].  З укладенням договору купівлі-продажу у сторін виникають взаємні права та обов'язки. Тому аналіз змісту обов'язків
Антиботан аватар за замовчуванням

21.03.2019 00:03-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!