Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розрахунково- графічна робота з дисципліни бухгалтерський облік (загальна теорія)
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2018
Тип роботи:
Розрахунково - графічна робота
Предмет:
Бухгалтерський облік
Варіант:
8 18 7
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра обліку та аналізу
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
з дисципліни «Бухгалтерський облік (загальна теорія)»
Варіант №8
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
3
1.1.
Зміст та характеристика фінансового обліку
3
1.2.
Сутність та особливості рахунків синтетичного й аналітичного обліку
6
1.3.
Особливості форми бухгалтерського обліку Журнал-головна. Її переваги та недоліки
10
РОЗДІЛ 2.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
13
РОЗДІЛ 3.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
14
3.1.
Завдання 1
14
3.2.
Завдання 2,7
16
3.3.
Завдання 3
18
3.4.
Завдання 4
20
3.5.
Завдання 5
27
3.6.
Завдання 6
28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
32
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
(8). Зміст та характеристика фінансового обліку.
Методологічно та організаційно бухгалтерський облік у банківських установах поділяється на фінансовий, управлінський та податковий. Кожен із зазначених видів бухгалтерського обліку має властиві йому мету, призначення, коло користувачів облікової інформації та відіграє свою специфічну роль в управлінні банківською установою.
Фінансовий облік - це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і надання фінансової інформації про господарську діяльність банку зовнішнім і внутрішнім користувачам. Він забезпечує своєчасне і повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансова звітність. Зміни у фінансовому обліку не впливають на податковий облік. Основним джерелом інформації фінансового обліку є фінансові звіти.
Порядок ведення бухгалтерського фінансового обліку на підприємстві регулюється Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (ст. 8) від 16 липня 1999р.№996-ХІУ [1].
Фінансовий облік на підприємстві ведеться безперервно з дня його реєстрації до ліквідації у встановленому порядку. Питання організації фінансового обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Цей вид обліку охоплює значну частину бухгалтерського обліку, акумулюючи інформацію про майно організації - основних засобах, нематеріальних активах, орендованому майні, фінансових вкладеннях, коштах та їх еквівалентах, інших оборотних активах, зобов'язання організації, капіталі, інших джерелах формування майна і господарських процесах.
Фінансовий облік передбачає отримання інформації, необхідної для складання бухгалтерської звітності.
Основним завданням фінансового обліку є достовірність обліку фінансових результатів діяльності підприємства, його майнового і фінансового стану.
Відповідальність за організацію фінансового обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених первинних документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством [2] .
Підприємство самостійно обирає форму ведення та організації фінансового обліку, а саме:
1) введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером (в міжнародній практиці - екаунтинг);
2) користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (в міжнародній практиці - консалтинг);
3) ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерською або аудиторською фірмою (в міжнародній практиці - аутсорсинг);
4) самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства (в міжнародній практиці - екаунтинг). Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.
Обєктами фінансового обліку, що відображаються як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках, є:
- активи підприємства: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні вкладення, довгострокові та короткострокові фінансові вкладення, виробничі та товарні запаси, розрахунки з дебіторами, грошові кошти, інші активи;
- джерела власних засобів: статутний фонд (капітал), резервний (страховий) фонд, фонди і резерви спеціального та цільового призначення, нерозподілений прибуток, Інші джерела власних засобів;
- зобовязання (пасиви) підприємства: довгострокові та короткострокові кредити банків і позикові кошти, розрахунки з кредиторами, інші короткострокові зобовязання; витрати підприємств за їхніми елементами і доходи за їхніми видами;
-фінансові результати діяльності підприємств ї їхній розподіл; -господарські операції, повязані з процесами придбання ресурсів, виробництва та реалізації [5].
Принципово важливим питанням фінансового обліку є методологія та організація обліку витрат і доходів.Саме в цьому питанні проявляються відмінності побудови фінансового обліку.
В Україні діє інтегрований принцип відображення в обліку витрат, за яким елементи витрати в єдиному обліковому циклі групуються за цільовим призначенням (за замовленням, видами продукції тощо) Міжнародні стандарти рекомендують вести облік витрат за принципом «витрати — випуск», який уже застосовується в більшості країн з розвиненою ринковою економікою.
За принципом «витрати — випуск» витрати у фінансовому обліку відображаються за елементами загалом по підприємству. Як відомо,елемент — це первинний, економічно однорідний вид витрат, який не може бути розкладений на складові частини на даному підприємстві Елемент витрат має зовнішнє походження, показує, що затрачено і скільки, не відображаючи цільового спрямування витрат.
Доходи обліковуються за їхніми видами загалом по підприємству, розробляється детальна номенклатура доходів за їхніми видами і створюється відповідна система рахунків. На цих рахунках накопичуються доходи підприємства впродовж звітного періоду (доходи від реалізації, фінансові доходи, позареалізаційні доходи та ін).
За даними фінансового обліку складається фінансова (бухгалтерська) звітність підприємства, ця інформація не є комерційною таємницею і призначена як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів.
Принцип «витрати — випуск» дає змогу комплексно автоматизувати всі розділи фінансового обліку, в тому числі облік витрат і доходів та складання звітності, використовуючи стандартне програмне забезпечення, адже номенклатура елементів витрат і видів доходів є типовою, вона не залежить від особливостей організації та технології виробництва на підприємствах чи виду діяльності.
Фінансовий облік здійснюється відповідно до принципів GAAP. Фінансовий облік ведеться з метою підготовки фінансової звітності, яка включає в себе Баланс, Звіт про доходи, а також Звіт про зміни в фінансовому положенні (Звіт про рух грошових коштів) До цих документів додаються також додатки, звернення президента компанії, огляд поглядів менеджерів щодо діяльності компанії тощо [3].
Споживачами фінансового обліку є в основному зовнішні користувачі: державні податкові органи, банки, постачальники, покупці, потенційні інвестори. У деяких країнах, наприклад у США і Великобританії, інформація, що генерується в рамках фінансового обліку, спрямована насамперед на задоволення потреб інвесторів і кредиторів, а корисність з позиції прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень є найважливішим критерієм її якості. Така орієнтація фінансового обліку в США і Великобританії властива цим країнам протягом багатьох років. Більше того, в цих країнах були створені фінансові ринки і біржі цінних паперів. Результат - фінансові звіти компаній відрізняються значною аналітичністю, а визначення рентабельності господарської діяльності як однієї з характеристик ефективності роботи управлінського персоналу є метою фінансового обліку.
В інших країнах роль бухгалтерського обліку та пріоритети, вироблені в рамках його методології, можуть бути іншими. Наприклад, це може бути надання об'єктивної та достовірної інформації за належним виконанням державної податкової політики. Саме це призначення бухгалтерського фінансового обліку визнається основоположним у більшості країн Південної Америки.
У деяких країнах система бухгалтерського фінансового обліку реалізується виходячи з пріоритету макроекономічних цілей, наприклад, для досягнення заданих темпів зростання національної економіки.
У таких країнах, як Німеччина, Швейцарія, Японія та ін., фінансова політика визначається невеликою кількістю дуже великих банків, що задовольняють значну частину фінансових потреб бізнесу. У цьому випадку звітність націлена насамперед на захист інтересів банків-кредиторів. Для бухгалтерської практики тут характерні деякі особливості, зокрема консерватизм в оцінці активів (заниження їх вартості), певне завищення кредиторської заборгованості, що дозволяє в разі фінансових труднощів забезпечити своєму банку деяку свободу дій у виконанні зобов'язань.
У Франції та Швеції бухгалтерський фінансовий облік має дещо іншу орієнтацію. Уряди цих країн відіграють визначальну роль в управлінні національними ресурсами, а підприємства зобов'язані дотримуватися урядової економічної політики. Уряду не тільки контролюють фінансові можливості бізнесу, по і виступають при необхідності в ролі інвестора або кредитора. У цих країнах бухгалтерський облік орієнтований насамперед на потреби державних органів [3].
Фінансова звітність не являє собою комерційної таємниці, вона відкрита до публікації, як правило, завіряється аудиторською фірмою.
Ведення фінансового обліку та подання форм фінансової звітності є обов'язковим для всіх організацій.
(38). Сутність та особливості рахунків синтетичного й аналітичного обліку.
Залежно від обсягів інформації і рівня узагальнення рахунки бухгалтерського обліку поділяють на синтетичні і аналітичні.
Рахунки бухгалтерського обліку, які відкриваються на підставі статей балансу для обліку господарських засобів та їх джерел, містять загальні (синтетичні) показники у грошовій оцінці. Так, рахунок "Основні засоби" відображає наявність і рух основних засобів підприємства (земельні ділянки, будинки і споруди, машини та обладнання, транспортні засоби тощо); рахунок "Виробничі запаси" — наявність і рух матеріальних цінностей даної групи (сировина і матеріали, паливо, будівельні матеріали, запасні частини тощо); рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" — загальну суму кредиторської заборгованості всім постачальникам і підрядникам за одержані від них матеріальні ресурси, виконані роботи та надані послуги й зміни цієї заборгованості в результаті сплати боргів та ін. Такі рахунки прийнято називати синтетичними.
Термін "синтетичний" походить від лат. syntesis, що означає зведений, узагальнений, об'єднання в одне ціле окремих елементів. Щодо рахунків бухгалтерського обліку то синтетичними називають рахунки призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику. Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при складанні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності.
Дані статистичного обліку застосовують для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковують завданням державної статистики.
Синтетичний облік неспроможний контролювати кожний вид господарських засобів чи процесів. Для одержання показників, необхідних для управління в певних розрізах, тобто для деталізованих записів синтетичного обліку за окремими його видами і процесами організовується аналітичний облік. З цією метою до окремих складних рахунків синтетичного обліку відкриваються рахунки аналітичного обліку.
Природньо, що, дивлячись на баланс незнайомого підприємства, нічого не можна сказати, наприклад, про те, що саме знаходиться на складі цього підприємства. А якщо навіть нам відомо, що там повинна бути тканина, то її кількість та вартість рулонів по гатунках знову-таки будуть невідомі; тільки приблизно можна також визначити і сферу ділових інтересів підприємства. На подібні питання баланс і не повинен давати відповіді. Але ж управління підприємством вимагає більш детальної інформації, ніж та, що міститься у звітності. Наприклад, замість одного рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" необхідно вести окремий бухгалтерський рахунок для кожного клієнта, що дозволить мати загальну і деталізовану картину боргів дебіторів. Або адміністрації підприємства, щоб виплатити заробітну плату, необхідно знати, скільки готівки для цього потрібно, тобто мати інформацію про загальну величину заборгованості перед колективом по зарплаті. Вона відображається на синтетичному рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" у вигляді кінцевого сальдо. Але для отримання цього сальдо, в свою чергу, виникає потреба в даних про розмір нарахованої заробітної плати, утримань з неї, а також виплат по кожному конкретному працівникові. Потрібен контроль не лише за розміром фонду заробітної плати в цілому, але й за рівнем заробітної плати кожного працівника. Саме для одержання подібних даних ведуть рахунки аналітичного обліку, саме тому здійснюється аналітичний облік, який представляє собою деталізацію синтетичного обліку з метою отримання більшого обсягу інформації для контролю та аналізу господарської діяльності.
Термін "аналітичний" походить від лат. analysis— розкладання, розчленування цілого на складові (елементи). Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називається аналітичним. Це облік, в якому, крім грошового, застосовують натуральні й трудові вимірники. Наприклад, до синтетичного рахунка "Розрахунки з оплати праці" відкривають аналітичні рахунки за прізвищами працівників, "Адміністративні витрати" — за видами витрат, "Готова продукція" — за видами готової продукції тощо. Кількість аналітичних рахунків за відповідним синтетичним рахунком визначається залежно від наявності об'єктів обліку і поставлених завдань з деталізації.
Аналітичні рахунки формуються на підставі інформації, яка узагальнюється та об'єднується на відповідному рівні. Їх склад і, певною мірою, зміст визначаються конкретною характеристикою господарських операцій, завданнями контролю та аналізу господарської діяльності на підприємстві [4].
З метою поглибленого пізнання даних про конкретні об'єкти дослідження інформація аналітичних рахунків може носити нефінансовий характер. Так, синтетичний рахунок 20 "Виробничі запаси" відображає залишки запасів, надходження та витрачання в загальних сумах і тільки в грошовому виразі. Однак, для управління підприємством потрібна інформація про окремі види запасів, їх залишки та рух як в грошовому, так і в кількісному виразі. Для управління виробництвом недостатньо мати дані про загальну суму витрат, що відображаються на синтетичному рахунку 23 "Виробництво". Необхідно ще знати, з яких елементів складаються ці витрати (матеріали, заробітна плата тощо), а також з виготовленням яких виробів вони пов'язані. Саме така інформація відображається на аналітичних рахунках.
Аналітичний облік матеріальних цінностей дозволяє визначати запаси матеріальних ресурсів в цілому і для кожного матеріалу окремо. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками та покупцями дає інформацію про взаємні розрахунки з кожним підприємством.
Тільки за даними аналітичного обліку, які містять натуральні показники по кожному виду виробничих запасів, готової продукції, основних засобів можна порівняти залишки засобів в натурі. Таким чином, показники аналітичного обліку дають можливість проводити інвентаризацію, як забезпечує точність та реальність облікових показників.
Показники аналітичного обліку використовують також для калькуляції, тобто для визначення собівартості придбаних запасів чи випущеної з виробництва продукції. Показники аналітичного обліку забезпечують точність калькуляції, на якій базується в свою чергу грошова оцінка засобів бухгалтерському обліку.
Правильно організований аналітичний облік є важливою передумовою раціональної організації бухгалтерського обліку.
Аналітичний облік має велике значення й для контролю розрахунків з боржниками та кредиторами. Без такого обліку неможливо здійснювати контроль за збереженням майна підприємства, коли за нього відповідають різні матеріально відповідальні особи. На синтетичних рахунках ведеться облік лише у грошовому виразі, а для контролю більшості активів потрібні і натуральні показники. Для правильного ведення аналітичних рахунків дотримуватися наступних правил:
1) кількість аналітичних рахунків визначається потребами підприємства;
2) відображення господарських операцій на синтетичних і на аналітичних рахунках здійснюється за єдиними правилами (тобто, якщо синтетичний рахунок активний, то й аналітичні рахунки активні);
3) відображена на синтетичних рахунках господарська операція може бути деталізована за допомогою аналітичних рахунків, але загальна сума на аналітичних рахунках повинна дорівнювати сумі відображеній на синтетичному рахунку;
4) матеріальні цінності на аналітичних рахунках обліковуються в натурально-вартісному виразі, тобто ведеться кількісно-сумовий облік;
5) по закінченні звітного періоду здійснюється звірення аналітичних рахунків з синтетичними шляхом складання оборотної відомості;
6) аналітичний облік ведеться в книгах, відомостях або в картках (для розрахунків з працівниками та службовцями заводять особові картки);
7) по аналітичних рахунках складають стільки оборотних відомостей, по якій кількості синтетичних рахунків були відкриті аналітичні.
Синтетичні рахунки конкретизуються в аналітичних рахунках. Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний взаємозв'язок, оскільки на них на підставі одних і тих документів відображаються одні й ті самі операції, але з різним ступенем деталізації: на синтетичному рахунку відображається загальна сума, а на його аналітичних рахунках — часткові суми.
Взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками виявляється таким чином.
На рахунках синтетичного й аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій стороні рахунка.
Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково дебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки.
Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках — частковими сумами [4].
Сума залишків (сальдо) і оборотів за всіма аналітичними рахунками має дорівнювати залишку (сальдо) й оборотам, відповідно, синтетичного рахунка. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгалтерських записах, які треба знайти і негайно виправити.
Як бачимо, аналітичний облік має важливе не тільки пізнавальне, а й контрольне значення. Його показники необхідні менеджерам для управління запасами та збутом готової продукції, а фінансистам — для аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості, фінансових результатів за центрами відповідальності. Точність та достовірність показників аналітичного обліку періодично звіряють шляхом проведення інвентаризації.
Для потреб економічного аналізу й оперативного управління необхідно мати більш широку інформацію про господарські засоби, їх джерела і господарські процеси, ніж це може забезпечити синтетичний облік. У цьому випадку вдаються до додаткового групування однорідних аналітичних рахунків у межах синтетичного рахунка для отримання узагальнених показників. Таке групування здійснюється за допомогою субрахунків. Так, на синтетичному рахунку "Виробничі запаси" аналітичні рахунки групують за субрахунками: "Сировина і матеріали", "Паливо", "Тара і тарні матеріали", "Будівельні матеріали", "Запасні частини" тощо; синтетичний рахунок "Розрахунки з різними дебеторами" включає субрахунки "Розрахунки за виданими авансами", "Розрахунки з підзвітними особами", "Розрахунки за нарахованими доходами" тощо.
Отже, взаємозв'язок синтетичного й аналітичного обліку є результатом вертикального розрізу інформаційної системи бухгалтерського обліку, що складається з наведених вище рівнів: синтетичні рахунки, субрахунки, аналітичні рахунки.
(68). Особливості форми бухгалтерського обліку Журнал-головна. Її переваги та недоліки.
«Журнал-Головна» форма - комбінована форма обліку. Вона є варіантом меморіально-ордерної форми обліку [6].
«Журнал-Головна» форма розвинулась на початку XIX ст. і потім знайшла велике поширення. Особливістю цієї форми є те, що всі операції у синтетичному обліку відображені в одному реєстрі - «Журнал-Головній» книзі. У ній поєднано хронологічний запис (Журнал) із систематичним (Головна книга). У «Журнал-Головній» книзі ліва частина призначена для хронологічних записів, а права частина використовується для систематизації записів за синтетичними рахунками.
Кожному синтетичному рахунку відводяться дві графи для запису оборотів за дебетом і кредитом. У «Журнал-Головній» книзі є стільки граф, скільки синтетичних рахунків повинно бути відкрито на певному підприємстві для обліку всіх господарських операцій (записи роблять на розгорнутому аркуші). Через велику кількість балансових рахунків виникає необхідність вкладати всередину додаткові аркуші.
«Журнал-Головна» форма обліку - різновидність синхронної форми бухгалтерського обліку, де хронологічний і систематичний записи збігаються в часі й місці їх відображення. Це робить її компактною, простою і наочною.
«Журнал-Головна» книга відкривається записами у першому рядку за всіма рахунками за станом на 1 січня. Сума балансу, яка відповідає загальному підсумку окремо дебетових і кредитових залишків, записується в колонці "Сума обороту за меморіальним ордером". Потім відображуються всі операції за місяць. Запис операцій у «Журнал-Головній» книзі здійснюють на підставі меморіальних ордерів, наприкінці місяця підсумовують місячні обороти і виводять залишки на 1 число наступного за звітним місяця. Наявність в одному реєстрі систематичних і хронологічних записів звільняє від необхідного складання оборотної відомості за синтетичними рахунками. Зберігається складання оборотних відомостей тільки за аналітичними рахунками. Звірка синтетичного обліку з аналітичним виконується безпосередньо за даними «Журналу-Головної книги».
Аналітичний облік за формою «Журнал-Головна» ведуть у книгах або картках, затверджених відповідними органами.
Форма обліку «Журнал-Головна книга» має переваги і недоліки.
Переваги даної форми:
— простота і наочність записів синтетичного обліку;
— універсальність застосування в різних галузях економіки;
— сприяє уникненню помилок при відображенні операцій.
Разом з цим ця форма має низку недоліків:
— максимальна кількість рахунків для ведення Журнал-Головної книги становить 20-30;
— відбувається дублювання записів у регістрах (меморіальних ордерах, оборотних відомостях);
— обмежена можливість розподілу облікових операцій між працівниками.
Форма обліку "Журнал-Головна" відрізняється від меморіально-ордерної тим, що замість реєстраційного журналу і головної книги застосовується книга "Журнал-Головна".
Тому Журнал-Головна форма може бути з успіхом застосована тільки на підприємствах з невеликим обсягом господарських операцій. Зазвичай вона широко застосовується на сільськогосподарських підприємствах [7].
Схема організації бухгалтерського обліку за формою Журнал-Головна книга подана на рисунку 1.
Умовні позначення: реєстрація господарських операцій
звірка записів
складання звітності
Рис.1. Схема організації бухгалтерського обліку за формою «Журнал-Головна»
РОЗДІЛ 2. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
2.1.(98). Система збирання, оброблення та подання інформації про діяльність підприємства для планування, контролю і прийняття поточних та стратегічних рішень на різних рівнях управління підприємством – це:
а) статистичний облік;
б) управлінський облік;
в) бухгалтерський (фінансовий) облік;
г) податковий облік.
Відповідь: б) управлінський облік.
2.2 (108). Що з наведеного нижче не відноситься до матеріальних активів:
а) готова продукція;
б) будинки;
в) права на інтелектуальну власність;
г) машини.
Відповідь: в) права на інтелектуальну власність.
2.3.(118). До невиробничих засобів підприємства належать:
а) житлові будинки, гуртожитки, готелі, дитячі садки, амбулаторії, клуби;
б) предмети обігу, грошові кошти, кошти в розрахунках, торгово-складські споруди з торгово-складським обладнанням, устаткуванням та інвентарем;
в) будівлі й споруди, машини та механізми, транспорт, сировина, матеріали, паливо, незавершене виробництво;
г) готові вироби, призначені для реалізації, нематеріальні активи, довгострокова та безнадійна дебіторська заборгованість тощо.
Відповідь: а) житлові будинки, гуртожитки, готелі, дитячі садки, амбулаторії, клуби.
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
3.1. Завдання 1
Таблиця 3.1
Відомість групування господарських засобів за січень 2018 р. ТзОВ «Альянс»
№ п/п
Вид господарського засобу
Сума,
грн.
1.
Необоротні активи
1.1.
Будівля адміністративного корпусу
82672,5
1.2.
Знос будівлі адміністративного корпусу
(71587,5)
1.3.
Право на торгову марку
8835,0
1.4.
Амортизація нематеріальних активів
(2700,0)
1.5.
Будівля цеху 1
255000,0
1.6.
Рецептура виготовлення печива з кунжутом
900,0
1.7.
Довгострокові фінансові інвестиції
2775,0
1.8.
Конвеєрна лінія для покриття печива шоколадом
59175,0
1.9.
Вантажівки для розповсюдження готової продукції
26250,0
1.10.
Нарахований знос на печі
(96675,0)
1.11.
Комп’ютерна програма 1С: 7.7 в бухгалтерії підприємства
1500,0
1.12.
Будівля цеху 2
337500,0
1.13.
Нарахований знос будівель цехів 1, 2
(224250,0)
2.
Оборотні активи
2.1.
Заборгованість ПП “Тіма” за придбане печиво
2550,0
2.2
Печиво вівсяне
1046,6
2.3.
Готівка в касі в національній валюті
426,0
2.4.
Аванси, видані підзвітній особі на придбання канцелярських товарів
375,0
2.5.
Спецодяг та спецвзуття
4867,5
2.6.
Соломка з кунжутом
2550,0
2.7.
Грошові кошти на рахунку в банку в іноземній валюті
42000,0
2.8.
Вафлі лимонні
4125,0
2.9
Грошові кошти на рахунку в банку в національній валюті
8175,0
2.10.
Борошно пшеничне І сорт
8255,3
2.11.
Кукурудзяні палички
2925,0
2.12
Сухарі ванільні
3922,5
2.13.
Яєчний порошок
1725,0
2.14
Випечені заготовки для вафель в цеху 1
2917,5
2.15.
Цукор
7875,0
2.16.
Заборгованість магазину “Продукти” за придбану продукцію
1920,0
2.17.
Помадка цукрова для оздоблення виробів
3000,0
2.18.
Напівфабрикати власного виробництва (основа для печива з кунжутом)
975,0
2.19.
Сироп для кукурудзяних паличок в цеху 2
1575,0
2.20.
Одержані короткострокові векселі
1485,0
2.21.
Резерв сумнівних боргів
(750,0)
3.
Витрати майбутніх періодів
3.1.
Витрати на передоплату періодичних видань
735,0
Разом
482070
Таблиця 3.2
Відомість групування джерел утворення господарських засобів за січень 2018 р. ТзОВ «Альянс»
№ п/п
Вид джерела утворення господарського засобу
Сума, грн.
1.
Власний капітал
1.1
Статутний капітал
300000,0
1.2.
Резервний капітал
24780,4
1.3.
Нерозподілений прибуток
9000,0
1.4.
Інший додатковий капітал
8250,0
1.5.
Додатковий капітал
20550,0
2.
Забезпечення наступних витрат і платежів
2.1.
Резерв відпусток працівників
22500,0
3.
Довгострокові зобов’язання
3.1
Довгостроковий кредит банку
33750,0
4.
Поточні зобов’язання
4.1
Заборгованість за придбані матеріали перед ВАТ “Цукорпостач”
9675,0
4.2
Заборгованість за нарахованою заробітною платою
5700,0
4.3
Заборгованість за розрахунками з бюджетом
5152
4.4
Короткостроковий кредит банку
7500,0
4.5.
Заборгованість перед ПП “Веста” за придбаний порошок яєчний
3825,0
4.6.
Заборгованість перед ПАТ "Світанок"за придбані матеріали для упаковки
15900,0
4.7.
Отримані аванси від покупців (магазину “Мертел”)
1837,5
4.8.
Заборгованість за розрахунками з єдиного соціального внеску
3750
4.9.
Заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення перед МКП “Львівводоканал”
4275,0
4.10.
Заборгованість перед ПП “Кремс” за придбану помадку цукрову
900,0
4.11.
Заборгованість перед Енергозбутом за використану електроенергію
2175,0
4.12.
Заборгованість за отримані послуги з встановлення печей
2550,0
5.
Доходи майбутніх періодів
Разом
482070
3.2. Завдання 2,7
Таблиця 3.3
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
на січень 2018 р.
Актив
Код рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
1
2
3
4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи
1000
8,6
8,6
первісна вартість
1001
11,2
11,2
накопичена амортизація
1002
(2,7)
(2,7)
Незавершені капітальні інвестиції
1005
-
Основні засоби
1010
368
368
первісна вартість
1011
760,5
760,5
знос
1012
(392,5)
(392,5)
Інвестиційна нерухомість
1015
-
Довгострокові біологічні активи
1020
-
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
1030
-
17
інші фінансові інвестиції
1035
2,7
2,7
Довгострокова дебіторська заборгованість
1040
-
Відстрочені податкові активи
1045
-
Інші необоротні активи
1090
-
Усього за розділом I
1095
379,3
396,3
II. Оборотні активи
Запаси
1100
45,7
49,5
Поточні біологічні активи
1110
-
-
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги
1125
3,8
2,8
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами
1130
0,375
0,375
з бюджетом
1135
-
-
у тому числі з податку на прибуток
1136
-
-
Інша поточна дебіторська заборгованість
1155
-
-
Поточні фінансові інвестиції
1160
-
-
Гроші та їх еквіваленти
1165
52
68,7
Витрати майбутніх періодів
1170
0,735
0,735
Інші оборотні активи
1190
-
-
Усього за розділом II
1195
102,7
122,11
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття
1200
-
-
Баланс
1300
482
518,4
Продовження таблиці 3.3
Пасив
Код
рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
1
2
3
4
I. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал
1400
300
300
Капітал у дооцінках
1405
-
Додатковий капітал
1410
28,8
28,8
Резервний капітал
1415
24,78
24,78
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
1420
9
-2,2
Неоплачений капітал
1425
-
-
Вилучений капітал
1430
-
-
Усього за розділом I
1495
362,5
351,38
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов’язання
1500
-
Довгострокові кредити банків
1510
33,7
33,7
Інші довгострокові зобов’язання
1515
-
Довгострокові забезпечення
1520
-
Цільове фінансування
1525
-
Усього за розділом II
1595
33,7
33,7
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків
1600
7,5
7,5
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов’язаннями
1610
-
товари, роботи, послуги
1615
39,3
38,8
розрахунками з бюджетом
1620
5,1
13,3
у тому числі з податку на прибуток
1621
-
розрахунками зі страхування
1625
3,7
14
розрахунками з оплати праці
1630
5,8
35,4
Поточні забезпечення
1660
22,5
22,5
Доходи майбутніх періодів
1665
-
Інші поточні зобов’язання
1690
1,8
1,8
Усього за розділом IІІ
1695
85,8
133,3
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами,
утримуваними для продажу, та групами вибуття
1700
-
Баланс
1900
482
518,4
3.3 Завдання 3
Таблиця 3.4
Журнал реєстрації господарських операцій за січень 2018 р.
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума, грн
Тип господарської операції
Дебет
Кредит
1.
Придбано термічні печі у ТзОВ “Спектр”
15
63
16000
3
2.
Нараховано податковий кредит з ПДВ
64
63
2666
2
3.
Оплачено за отримані печі
63
31
19200
4
4.
Передано цукор у виробництво (230кг)
23
20
1288
1
5.
Погашено усю заборгованість перед ПП “Кремс”
63
31
900
4
6.
Отримано кошти в погашення частини заборгованості від ПП “Тіма”
31
36
900
1
7.
Отримано аванс від ТзОВ “Ліон”
31
681
51000
1
8.
Відображено податкове зобов’язання ПДВ
64
64
8500
2
9.
Нараховано амортизацію програми 1С: Бухгалтерія 7.7, що використовується в бухгалтерії
92
13
240
10.
Придбані нематеріальні активи
15
63
1000
1
11.
Перераховано на карткові рахунки працівників заробітну плату
66
31
14000
4
12.
Видано аванс підзвітній особі на придбання МШП
37
30
114
1
13.
Отримано МШП від підзвітної особи
22
37
214
1
14.
Повернуто підзвітній особі суму, що витрачено понад аванс
37
30
100
1
15.
Нараховано заробітну плату виробничим працівникам
23
66
12000
3
16.
Нараховано єдиний соціальний внесок на фонд оплати праці виробничих працівників (22%)
23
651
2640
3
09.05.2019 14:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора