Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Ліван
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки і менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва
Інформація про роботу
Рік:
2018
Тип роботи:
Індивідуальна контрольна робота
Предмет:
Вступ до фаху Міжнародна економіка
Варіант:
не вказано вибирає вкиладач
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва
/
Індивідуальна контрольна робота
З дисципліни «Міжнародна економіка»
На тему: «Місце Лівану в міжнародній економіці»
Львів 2018
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………....….…3
Розділ 1. Забезпеченість країни факторами виробництва…………………........5
Розділ 2. Загальна характеристика економіки країни………………………..…....7
Розділ 3. Участь країни в міжнародній торгівлі товарами та послугами….…....10
Розділ 4. Участь в міжнародному русі факторів виробництва………………....11
Розділ 5. Участь в інтеграційних угрупуваннях……………………………......12
Розділ 6. Соціальний розвиток країни……………………………………...…....13
Розділ 7.Особливість співпраці з Україною…………………………….…...…15
Висновки…………………………………………………………………….……..18
Список використаних джерел…………………………………………….....…....19
ВСТУП
Метою індивідуального завдання є поглиблення і розширення знань з основних розділів курсу «Міжнародна економіка».
Міжнародна економіка вивчає вивчає закономірність взаємодії суб'єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва та формуванні міжнародної економічної політики держав.
Об’єкт дослідження –Ліван.
В даній роботі буде описуватись її загальна характеристика, місце країни на міжнародному ринку факторів виробництва, участь її у міжнародній торгівлі, участь у інтеграційних об’єднаннях, співпраця з Україною.
Тема даної роботи дуже актуальна, адже вона дає можливість дізнатися більше маловідомої інформації про економіку інших держав світу.
Ліван (офіційна назва - Ліванська Республіка) – невелика держава, що знаходиться на Близькому Сході. На заході його береги омиваються водами Середземного моря, а на півночі і на півдні республіка межує з такими країнами, як Сирія та Ізраїль.
Площа країни становить 10452 км², населення близько 6,1 млн осіб. Столиця — Бейрут. Державна мова – арабська і французька. Форма правління у Лівані – парламентська республіка. Президент – Мішель Сулейман. Державна валюта – Ліванський фунт (лівр). Курс щодо гривні: 100 ліванських фунтів = 1,85 грн.
До громадянської війни 1975-1990 років Ліван був фінансовим центром всієї Південно-Західньої Азії та Близького Сходу. Цю країну називали Близькосхідною Швейцарією за високу концентрацію тут банків та валютно-фінансових компаній. Проте громадянська війна, а згодом військовий конфлікт з Ізраїлем відкинули Ліван на десятки років назад.
Сьогодні Ліван має середні темпи розвитку, є значним туристичним центром, а незмінним символом країни є ліванський кедр.
Головними галузями промисловості є текстильна, цементна, швейна, харчова, нафтопереробна. Промислові підприємства, невеликі за розмірами, концентруються переважно в Бейруті, Триполі та на їхніх околицях.
Ліван володіє чудовою природою і м'яким кліматом, невичерпними природними ресурсами, а також великою кількістю архітектурних та історичних пам'яток. Але, на жаль, регулярні війни і політична нестабільність не дозволяють республіці по-справжньому стати однією з процвітаючих країн Близького Сходу.
Перебуваючи протягом чотирьохсот років під владою Османської імперії, Ліван запозичив багато з мусульманської релігії, але, тим не менш, чисельність християн досягає 30-40%. Втім, на даний період часу, в республіці не спостерігається єдиної релігійної приналежності, в релігійній різноманітності і є особливість Лівану.
Національний прапор Лівану:
/
Рис.1 Національний прапор Лівану
Національний герб Лівану:
/
Рис.1 Національний герб Лівану
Розділ 1. Забезпеченість країни факторами виробництва
1. Капітал
Бюджет Лівану станом на 2016 рік становив: доходи – 9,953 млрд. дол., видатки – 14,44 млрд. дол., дефіцит – 4,047 млрд. дол. США.
Інвестиції становили: 3,198 млрд. дол. США, або ж 19,4 % від ВВП. Основні інвестори : США (65%), Франція (25%), Російська Федерація (6%).
Грошовою одиницею Лівану є ліванський фунт, що складається з 100 піастрів. Грошова емісія здійснюється державним Банком Лівану. Згідно із законом фунт повинен бути забезпечений золотом як мінімум на 30% [1].
2. Трудові ресурси
Чисельність робочої сили у Лівані складає 1,628 млн. осіб (26,68% від населення). Також там працює близько 1 млн іноземців. Загальна чисельність робочої сили включає в себе людей у віці від 15 до 65 років. Люди старші за 65 років становлять 6,58% від населення у той час як 25,08% населення є молодшими за 15 років. Рівень безробіття - 18,77%.
Народжуваність у Лівані, станом на 2015 рік, дорівнює 14,59 ‰ (133-тє місце у світі). Смертність у Лівані 2015 року становила 4,88 ‰ Природній приріст Лівану становить 0,86% (128-ме місце у світі).
Урядом Лівану було підраховано що густота населення на 2016 становить 571,9 особи/км2 (20-те місце у світі). Ліван надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 87,8 % населення країни (станом на 2016 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,18 % (оцінка тренду за 2010—2016 роки). Столиця – місто Бейрут з населенням 2,226 млн осіб. Середня тривалість життя становить 77,4 роки [2].
3. Технології
Із метою зниження рівня бідності та підвищення ефективності виробництва була запущена програма підримки технологічних інновацій. Тільки у 2016 році уся країна стала електрифікованою і усьому населенню було надано доступ до електромереж.
Також інтенсивно розвиваються технології, що пов’язані з сільським господарством, адже це одне з основних занять населення.
Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,577 млн унікальних інтернет-користувачів (76-те місце у світі), що становило 74 % загальної кількості населення країни.
Ліванський уряд намагається заохочувати передачу технологій та інвестування капіталу в розвиток галузей промисловості в вільних торгових зонах. Різні податки, фінансові та міські допомоги діють лише в індустріальному секторі економіки, щоб заохотити поточне виробництво. Імпорт машин, обладнання, запасних частин і будівельних матеріалів, призначених для установки нових підприємств в Лівані, звільнений від будь-яких мит [2].
4. Земля
Рельєф Лівану формується прибереговою рівниною, двома гірськими хребтами Ліван та Антиліван, між якими простягається долина Бекаа. Клімат субтропічний середземноморський; гірські райони зазнають впливу висотної поясності. Корисні копалини представлені вапняками, залізними рудами, бурим вугіллям, запасами солей. Особливістю країни є додатний водний баланс у регіоні з яскраво вираженим вододефіцитом. Завдяки цьому 18% території країни займають орні землі, 9% – багаторічні культури, 1% – пасовиська, 8% – ліси, 64% - інше. З несприятливих природних явищ виділяються пилові та піщані бурі [3].
Отже, аналізуючи фактори виробництва Лівану, можна зробити висновок, що Ліванська республіка непогано забезпечена капіталом та трудовими ресурсами, має багато інвестицій. Через гірський клімат країна має малу площу земель для обробки, але високий рівень туризму. Також широко відбувається впровадження новітніх технологій в торгівельній та сільськогосподарській сфері.
Розділ 2. Загальна характеристика економіки країни
Ліван – це країна, що розвивається. Ліван відноситься до нечисленної групи держав світу, в яких в сфері обслуговування і торгівлі створюється більше половини річного національного доходу. Бейрут історично розвивався як міжнародний фінансовий центр, куди надходили всі кошти, виручені від експорту нафти з усього Середнього Сходу. Тривалі торговельні та культурні зв'язки як з європейськими, так і з арабськими державами дозволили Лівану перетворити торгівлю в один з найважливіших секторів економіки. З 1950 по 1975 національний дохід Лівану збільшувався в середньому більш, ніж на 8% в рік. Після 1975 цей показник знизився приблизно до 4% [4].
Дев'яності роки двадцятого століття стали періодом відновлення економіки Ліванської Республіки після тривалої громадянської війни 1975 - 1990 років та інших військових конфліктів, в результаті яких була сильно зруйнована економічна інфраструктура країни, що істотно підірвало позиції країни як важливого економічного, торгового і банківського центру на Близькому Сході. Мирне врегулювання дозволило ліванському уряду почати відновлення економіки і фінансової сфери. У 1993 році валовий внутрішній продукт (ВВП) обчислювався в 7,6 млрд. Доларів а в 1995 році досяг 11,7 млрд. Доларів. Середньорічне зростання ВВП на душу населення з 1986 по 1995 рік становив 8,4% [5].
Однак у світлі відомих подій 2006 року, а саме війни держави Ізраїль з радикальної політичної угрупованням «Хезболла», економіка Лівану все ще перебуває в поганому стані. Дані про збитки, завдані країні військовими діями за останні 30 років, носять приблизний, оцінювальний характер, оскільки матеріальні втрати Лівану не обмежуються тільки тим, що було зруйновано, спалено й розграбовано, а включають також багато чого з того, що не піддається обліку або оцінці. Незважаючи на негласну угоду між Ліваном про необхідність відродження єдиного Лівану, інвестиційна діяльність приватного сектора знаходиться нижче необхідного рівня, якого, як спочатку передбачалося, вона досягне після закінчення ліванських подій. Для ліванських інвесторів, які перебували в країні, характерні вичікування і настороженість. Всі ці обставини призвели до того, що значна частина капіталовкладень виявилася направлена в сферу будівництва та вкладена в нерухомість, де ступінь ризику для інвесторів була нижче, ніж у виробничому секторі, сфері обслуговування та інших галузях економіки за винятком торгівлі. Головною причиною, що обмежувала обсяг капіталовкладень, була невпевненість місцевих і іноземних підприємницьких кіл в стабільності обстановки в Лівані. Однак варто зазначити, що, незважаючи на вищесказане, Ліван вже не є подібною зоною ризику, який він був на початку дев'яностих років двадцятого століття. Ліван поступово перестає бути зоною ризику для іноземних інвесторів і партнерів. За роки, що минули після закінчення громадянської війни, в Лівані було зареєстровано понад 900 іноземних компаній, серед них 147 американських, 88 французьких, 86 британських компаній, 73 швейцарські і 42 панамські фірми. У Лівані також зареєстровані 4 російські компанії.
Після закінчення збройних дій в Лівані йому була надана великомасштабна безплатна допомога, розмір якої важко точно визначити, оскільки вона включала поряд з грошовою натуральну допомогу, а частина її безпосередньо передавалася певним підприємствам Лівану. Разом з тим, є дані, згідно з якими надана Лівану безплатна допомога склала суму приблизно 706 мільйонів доларів США. Цю допомогу Ліван отримував, головним чином, від Саудівської Аравії, Франції, Німеччини, Італії, від міжнародних організацій і США. Грошові перерахування у вигляді безоплатної допомоги від інших країн є досить значною частиною джерел формування державного бюджету Ліванської Республіки.
У 2017 році приріст валового внутрішнього продукту країни склав 3,72 % (з цього зростання на частку сільського господарства припадає 5.1%, промисловості - 19.1%, сферу послуг - 75.8%). ВВП на душу населення становить близько 11409 доларів США. Працездатного населення в Лівані проживає близько 1,628 мільйона чоловік, при цьому близько мільйона іноземних працівників працевлаштовані в країні. Рівень безробіття дорівнює 18,77%, всі дані за 2017 рік. Інфляція трималася на рівні -1% (дефляція). За межею бідності в Лівані проживають близько 23% населення.
Основа економіки сучасного Лівану - активна банківсько-фінансова діяльність, торгівля, туризм. Розвинене плодівництво і овочівництво. Тваринництво, рибальство. Основою ліванського промислового сектора є великі нафтопереробні і цементні заводи. В країні добуваються в невеликій кількості залізна руда, буре вугілля. Експорт: папір і паперові вироби, цитрусові, яблука, бавовняні тканини, текстильні, фармацевтичні та ювелірні вироби. Імпорт: електрообладнання, транспортні засоби, метали, корисні копалини і продукти харчування. Основні зовнішньоторговельні партнери: Саудівська Аравія та інші арабські країни, країни Західної Європи, США [4].
Динаміку зміни ВВП Лівану за останні 5 років наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка зміни ВВП Лівану 2013-2017рр [6].
2013
2014
2015
2016
2017
ВВП (млрд. дол. США)
46,01
47,83
49,46
49,61
51,46
ВВП на душу населення (дол. США)
10399
10810
11178
11105
11409
Динаміку зміни ВНД Лівану за останні 5 років наведено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Динаміка зміни ВВП Лівану 2013-2017рр [7].
2013
2014
2015
2016
2017
ВНД на душу населення (дол. США)
8666
8445
8361
8317
8344
ВНД у поточних цінах на душу населення (дол. США)
14830
14390
14040
14050
14690
З цих даних ми бачимо, що ВВП з кожним роком все збільшується, а ось ВНД навпаки має тенденцію до скорочення.
Як висновок, можна зазначити, що Ліван після війни в своєму розвитку на даний момент набирає великих обертів, виходити з небезпечної для інвесторів зони, поступово починає завойовувати позиції на ринку та шукає своє місце в міжнародній економіці.
Розділ 3. Участь в міжнародній торгівлі товарами та послугами
Експорт Лівану становив 3,108 млрд.дол. США (2016). Країна експортувала папір і паперові вироби, цитрусові, яблука, бавовняні тканини, текстильні, фармацевтичні та ювелірні вироби. Більше 60% експорту прямує в нафтовидобувні держави Перської затоки, головним чином до Саудівської Аравії, а також до Сирії, ОАЕ, США, Швейцарії і Туреччини.
Обсяг імпорту становив 17,98 млрд. дол. США (2016). Ліван імпортував електрообладнання, транспортні засоби, метали, корисні копалини і продукти харчування. Основними постачальниками імпорту є Італія, Сирія, Франція, Німеччина, Китай, США, Великобританія, Саудівська Аравія.
Зовнішній борг становить 31 млрд дол. США.
За 2017 рік Ліван має негативне сальдо торговельного балансу у розмірі 12, 757 млрд. дол. США, що на 96 млн. дол. США більше ніж за 2016 рік.
Імпорт товарів за 2017 рік досяг 17,98 млрд. дол. США порівняно з 17,875 млрд. дол. США в 2016 році, тобто зріс на 105 млн. дол. США.
Експорт товарів за 2017 рік зріс до 3,108 млрд. дол. США порівняно з 3,102 млрд. дол. США у 2016 році, що більше лише на 6 млн. дол.США.
На 2017 рік інфляція становила приблизно -1%, тобто відбувається дефляція. Безробіття – 18,77% працездатного населення країни.
Основа економіки сучасного Лівану - активна банківсько-фінансова діяльність, торгівля, туризм. Розвинене плодівництво і овочівництво. Тваринництво, рибальство. Основою ліванського промислового сектора є великі нафтопереробні і цементні заводи. В країні добуваються в невеликій кількості залізна руда, буре вугілля [8] .
Таблиця 3.1
Показники експорту та імпорту
Імпорт
Експорт
Сальдо
млрд. дол. США
17,98
3,108
-12, 757
Отже, можна побачити, що Ліванська Республіка більше імпортує продукції,ніж експортує. Наразі сальдо торговельного балансу є негативним. Зараз в країні відбувається дефляція, а це позитивно впливає на неї.
Розділ 4. Участь в міжнародному русі факторів виробництва
Загальний обсяг інвестицій в промисловість з різних джерел і економічних секторів становив приблизно 3,198 млрд дол. За безпосередньої участі іноземних компаній отримали розвиток найважливіші галузі – банково-фінансова, торговельна, сільськогосподарська, туристична, нафтопереробна тощо.
Оскільки майже весь експорт і імпорт Лівану припадає на Саудівську Аравію, США, та ОАЕ, міграція населення також здійснюється в ці країни. Це також пов’язане з географічним положенням країни і її розмірами.
Річний рівень еміграції 2016 року становив 1,1 ‰ (150-те місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 449,97 тис. палестинських біженців, 7,2 тис. біженців з Іраку, 1,03 млн біженців з Сирії. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 12,0 тис. внутрішньо переміщених осіб, внаслідок знищення 2007 року табору палестинських біженців урядовими загонами. У країні перебувають тисячі осіб без громадянства, діти сирійських біженців, діти ліванок від негромадян, або біженців [4].
Таблиця 3.1
Участь в русі факторів виробництва
Експорт
Імпорт
США
12,2%
26,3%
Саудівська Аравія
24,3%
19,4%
Сирія
4,1%
9,3%
ОАЕ
9,6%
13,1%
Китай
2,3%
8,7%
Ліван надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 87,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,18 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки) [2].
Отож, Ліван бере активну участь у русі факторів виробництва. Країна співпрацює з США, Саудівською Аравією, Сирією. Інвестиційна діяльність припадає в першу чергу на фінансово-банкову, торговельну та сільськогосподарську сферу, а вже потім на туризм.
Розділ 5. Участь в інтеграційних угрупуваннях
Ліванська Республіка є членом багатьох світових угрупуваннь. Вона входить до складу наступних організацій: ООН, ЮНЕСКО, Інтерпол, Всесвітня митна організація, МАГАТЕ, МБРР, МВФ та багато інших.
В червні 2002 р. ЄС та Ліван підписали Угоду про асоціативне членство, яка вступила в силу в квітні 2006 р. Ця Угода містить у собі основу для політичного діалогу, співпраці в області господарської політики, для поступового встановлення зони вільної торгівлі і співпраці в соціальних питаннях .
ЄПС являє собою засіб для сприяння в реалізації власної Програми демократичних і економічних реформ Лівану. Консультації про План дій в рамках ЄПС розпочались в квітні 2006 р. і були прийняті в січні 2007 р.
25-мільйонний Економічний і соціальний фонд за розвиток ЄС допомагає покращувати економічі та соціальні умови груп населення з низьким доходом — сприяє розвитку на місцях та створенню робочих місць для груп знедолених осіб і в нерозвинутих регіонах, у тому числі через програми мікрокредитування [4].
Також Ліван разом з Єгиптом, Іраком, Саудівською Аравією та Сирією у 1945 році створили Лігу арабських держав, членом якої Ліван є дотепер [9] .
Ліван є членом Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). Всесвітня організація охорони здоров'я присудила Лівану 88. При цьому враховувалися такі критерії, як ефективність, доступність, відповідність потребам населення.
З 1995 року Ліван є членом Всесвітньої туристської організації. Ліванська Республіка користується популярністю у туристів, адже там розташовані популярні гірськолижні курорти і Середземне море [4].
Також Ліван входить до Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Міжнародної морської організації, Міжнародної фінансової корпорації, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, ЮНІДО.
Ліванська Республіка разом із 30 країнами перебуває у стадії переговорного процесу про вступ до Світової організації торгівлі (СОТ).
Отже, Ліван на даному етапі бере активну участь в розвитку міжнародних відносин та активно співпрацює з міжнародними організаціями, що впливає на позитивний імідж країни. Звичайно, після війни дуже важко співпрацювати з іншими державами, але Ліван намагається вступити і бути активним учасником в якомога більше світових організацій.
Розділ 6. Соціальний розвиток країни
Наука і культура
Ліван по праву можна назвати культурним, науковим та освітнім центром. Система освіти в Лівані багато в чому нагадує французьку освітню модель. Існують початкова школа (з 6 до 12 років), підготовча (від 12 до 15 років) середня і середня технічна школа (від 15 до 18 років), що закінчуються отриманням ступеня бакалавра, а також вищу освіту, яку отримують в коледжах і університетах. Вища освіта в Лівані вважається престижною і її визнано кращою в арабському світі. У ліванських університетах навчаються студенти з інших країн Близького Сходу. Деякі університети мають більш ніж вікову історію існування. Наприклад, Американський Бейрутський університет існує з 1866.
Рівень письменності 2015 року становив 93,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 96 % — серед чоловіків, 91,8 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 2,6 %.
За даними Міністерства фінансів, в бюджеті 2002 року на освіту було виділено 791,926 млрд ліванських фунтів. Ліван вважається визнаним науковим центром на Близькому Сході. Для координації наукової діяльності в ліванських університетах в 1962 був створений Національна ліванська рада з наукових досліджень.
Традиційне і сучасне мистецтво благополучно сусідять в Лівані. У країні проводяться 5 фестивалів. Фестиваль в Бейруті присвячений класичній музиці і опері. Фестиваль в Бейт ед-Діні об'єднує оперу, балет, джаз, сучасну і релігійну музику. Фольклор представлений на фестивалі в Тирі й Баальбеке. Під егідою ЮНЕСКО проводиться Біблосскій фестиваль, на якому можна побачити народне мистецтво різних країн світу і послухати класичну музику. У Бейруті існують театри різних напрямків: від мюзиклів до класичного європейського балету [10].
Релігія
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 54 % (суніти — 27 %, шиїти — 27 %), християнство — 40,5 % (маронізм — 21 %, грецьке православ'я — 8 %, греко-католики — 5 %, інші — 6,5 %), друзи — 5,6 %, невелика кількість — юдаїзм, бахаїзм, буддизм, індуїзм, мормони, загалом 18 релігійних сект (станом на 2012 рік) [4].
Охорона здоров’я
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,2 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік). Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,4 % ВВП країни (73-тє місце у світі).
Ліван входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO) [4].
Отже, соціальний розвиток Ліванської Республіки є дуже хорошим. Тут надають найкращу з арабських країн вищу освіту, високий рівень писемності, сповідується 18 релігій світу, але погані умови охорони здоров’я.
Розділ 7. Особливість співпраці з Україною
Зв’язки між двома народами історично розвивалися з часів паломництва українців на Святу землю, а також їхньої діяльності у складі установ Царської Росії в Лівані.
Особливо слід відзначити видатного науковця українського походження (народився в м.Новоград-Волинську), одного із засновників Академії наук України, сходознавця, славіста, історика літератури, письменника, публіциста й перекладача Агатангела Юхимовича Кримського, який у 1896-1898 роках був відряджений Московським Лазаревським інститутом східних мов до Лівану. А.Ю.Кримський жив у ліванській сім’ї, працював у бейрутських рукописних сховищах та бібліотеках і зібрав багатий матеріал про звичаї, традиції і побут ліванців, особливості арабської мови у цьому регіоні. Вчений написав бейрутський цикл віршів „Пальмове гілля”, йому належать цікаві роботи про лінгвістичні відповідності в арабській та українській мовах. Значна частина його оригінальних листів з Лівану зберігається у Центральній науковій бібліотеці Академії наук України.
В радянський період, особливо у 70-80-і роки 20-го століття, двосторонні зв’язки розвивалися завдяки навчанню сотень ліванців в українських вузах.
Якісно новий етап у двосторонніх відносинах розпочався з набуттям Україною незалежності.
30 грудня 1991 року Ліван однією з перших арабських країн визнав Україну незалежною державою і висловив готовність встановити з нею дипломатичні відносини.
Дипломатичні відносини між двома державами були встановлені 14 грудня 1992 року шляхом обміну нотами.
Посольство України в Бейруті було відкрито у серпні 1995 року, у лютому 2006 року в Києві започаткувало свою діяльність Посольство Лівану.
Відносини між Україною та Ліваном на рівні парламентів, урядів та Міністерств закордонних справ почали активно розвиватися з середини 90-х років 20-го століття.
Двосторонні відносини отримали новий імпульс завдяки офіційним візитам Президента України Л.Кучми до Лівану у 2002 році та Президента Лівану Е.Лахуда в Україну у 2003 році.
Крім того, у грудні 2001 року в Україні з візитом перебував Міністр національної оборони Лівану Х.Храуі. Головною метою візиту було налагодження двостороннього співробітництва у військово-технічній сфері.
У жовтні 2002 року в Лівані перебував Міністр освіти і науки України В.Кремень, який мав зустрічі з Президентом, Головою Кабінету міністрів та Міністром освіти Ліванської Республіки. В ході візиту була парафована угода про співробітництво в галузі науки і технологій.
9-14 вересня 2003 року з візитом в Україні перебувала делегація Вищої ради юстиції Лівану, члени делегації обговорили з українськими колегами питання щодо перспектив поглиблення двостороннього співробітництва в правовій сфері.
14-17 червня 2004 року Міністр виховання та вищої освіти Лівану відвідав Україну з офіційним візитом, в ході якого було обговорено низку актуальних питань двостороннього співробітництва в освітянській сфері.
17-18 жовтня 2010 року відбувся офіційний візит до Бейрута Міністра закордонних справ України К. Грищенка, який став головною подією у розвитку двосторонніх відносин за останні роки.
25-29 жовтня 2010 року у Бейруті перебувала делегація на чолі з Заступником міністра юстиції України В.Лутковською, яка в ході переговорів з ліванською стороною остаточно узгодила та парафувала тексти Угоди між Україною та Ліванською Республікою про правову допомогу у цивільних і кримінальних справах та Угоди між Україною і Ліванською Республікою про екстрадицію.
25-27 жовтня 2010 року на запрошення президента Американського університету науки і технологій (м.Бейрут) Ліван відвідав ректор Національного університету «Львівська політехніка» (м.Львів) професор Ю.Бобало. У ході перебування було підписано Угоду про співпрацю між двома університетами й домовлено про обмін студентами, науковцями та спортивними колективами.
29-30 листопада 2010 року в Києві відбулося перше спільне засідання Міжурядової українсько-ліванської комісії з торговельно-економічного співробітництва.
8-12 травня 2011 року метою налагодження двостороннього регіонального співробітництва в Лівані перебувала делегація Львівської торгово-промислової палати на чолі з її президентом Д.Афтанасом. Під час візиту були підписані Угоди про співробітництво між Львівською ТПП та їхніми партнерами з м. Бейруту та Нагірного Лівану, а також м. Захле та долини Бекаа.
17-21 червня 2011 року в Україні перебували власники четвертого за розміром ліванського банку «Fransabank» (розмір активів у 2010 році склав 13млрд.дол.США) брати Аднан і Адель Кассари. Метою їхньої поїздки було ознайомлення з інвестиційними можливостями ключових сфер економіки та банківською галуззюУкраїни.
24-25 листопада 2011 року в Бейруті відбулося друге спільне засідання Міжурядової українсько-ліванської комісії з торговельно-економічного співробітництва.
7-8 грудня 2011 року Ліван з офіційним візитом відвідав Прем’єр-міністр України М.Азаров. Це був перший візит Глави Уряду України до Бейрута в історії двосторонніх відносин, головним результатом якого стала активізація політичного діалогу між керівництвом двох країн та надання імпульсу торговельно-економічному співробітництву.
29 листопада 2014 р. Міністр закордонних справ України П.А.Клімкін зустрівся з Міністром закордонних справ та емігрантів Лівану Дж.Бассілем в рамках 15-ї конференції Організації міжнародної франкофонії в Дакарі (Сенегал).
Отже, Ліванська Республіка досить давно бере активну участь у співпраці з Україною. Представники країн часто відвідують один одного. Також важливим є те, що Ліван один з перших визнав Україну незалежною і одразу хотів налагодити дипломатичні зв’язки [11].
Висновки
Незважаючи на те, що слово «Ліван» не сходить зі сторінок газет, журналів і екранів телевізорів, ми зовсім не знаємо цю країну. Ще кілька десятиліть тому Ліван був однією з найбагатших і найбільш динамічною в розвитку країною Арабського Сходу.
Головною проблемою безпеки в мусульманських країнах був і залишається міжнародної тероризм - прямий наслідок поширення ідей ісламського фундаменталізму. Говорячи про неї сьогодні, ми, в першу чергу, повинні визначити, чи можливо її мирне вирішення. І саме Ліван в певній мірі демонструє нам приклад подібного розвитку подій.
Однак спочатку необхідно звернути увагу на специфіку цієї країни. Ліван відіграє досить важливу роль в економічному розвитку інших держав близькосхідного регіону, зокрема Сирії, яка в цьому відношенні безпосередньо залежить від свого сусіда. Що стосується політичного значення Лівану, то він як і раніше є зоною впливу на ціли й ряд держав як стратегічно важливий регіон.
В результаті кожного нового спалаху військових дій Ліван ніс прямі матеріальні збитки. Політична нестабільність і «підвішеність» ситуації перешкоджали притоку до Лівану не тільки іноземних і арабських довгострокових інвестицій, а й капіталовкладень з боку самих ліванців. Невирішеність конфлікту зіграла свою роль і в тому, що ліванському капіталу був закритий доступ на світові ринки, а всі діючі в Лівані іноземні та арабські компанії прагнули вивезти свої капітали в сусідні країни, де політична обстановка була стабільною (наприклад, на Кіпр, в ОАЕ і інші держави).
Після війни Лівану було дуже важко відновити свою економіку. Наразі це країна, що розвивається. Інвестори вже частіше вкладають кошти у цю країну, адже вона вже почала виходити із зони небезпеки. Зараз розвиток Лівану знову набирає обертів, він намагається виходити на ринок і шукає своє місце у міжнародній економіці.
Ліван непогано забезпечений факторами виробництва, бере активну участь у русі факторів виробництва ,співпрацює з США, Саудівською Аравією, Сирією. Інвестиційна діяльність припадає в першу чергу на фінансово-банкову, торговельну та сільськогосподарську сферу. Також через гірську місцевість і вихід до моря є популярним серед туристів. Також, Ліван входить до складу багатьох інтеграційних угрупуваннях та активно співпрацює з Україною.
Отже, Ліванська Республіка знову починає розвиватись, хоч після війни це дуже важко зробити. Країна поки що шукає своє місце у міжнародній економіці, але у неї досить високі шанси стати однією з найбагатших країн Арабського Сходу.
Список використаних джерел
Ліван. Загальна довідка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/z_info/leb/974.html
Населення Лівану [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%83
Ліван [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lgtinfo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=122&Itemid=70&lang=en
Країна: Ліван [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD
Економіка Лівану: промисловість, сільське господарство, торгівля, транспорт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gecont.ru/articles/econ/livan.htm
Ліван ВВП 1980 – 2017 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://knoema.ru/atlas/%D0%9B%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD/%D0%92%D0%92%D0%9F
Ліван ВНД на душу населення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://knoema.ru/atlas/%D0%9B%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD/topics/%D0%AD%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B8%
Зовнішня торгівля Лівану [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/econ_spivirob/leb/3396.html
Ліван у Лізі арабських держав [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2
Ліван: Загальні відомості, наука і культура [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://materiki.ru/livan-obshhie-svedeniya-nauka-i-kultura/
Політичні відносини між Україною та Ліваном [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://lebanon.mfa.gov.ua/ua/ukraine-lb/diplomacy
09.05.2019 15:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора