Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІКТА
Факультет:
Менеджмент організації
Кафедра:
Кафедра менеджменту організацій
Інформація про роботу
Рік:
2017
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Підприємництво та менеджмент
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра менеджменту організацій
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання економічної частини випускних кваліфікаційних робіт
науково-дослідного спрямування
для студентів інституту ІКТА
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри
«Менеджмент організацій»
Протокол №1 від 27.08.2017
Львів – 2017
Підприємництво та менеджмент: Методичні вказівки до виконання економічної частини випускних кваліфікаційних робіт науково-дослідного для студентів інституту ІКТА / Укл.: Л.І. Гальків, Ю. В. Войцеховська, – Львів. Видавництво Національного університету ″Львівська політехніка″. 2017 – 15 с.
Укладачі Гальків Л.І., д.е.н., проф.,
Войцеховська Ю. В., к. е. н., доц.
Відповідальний за випуск Гальків Л.І., д.е.н, проф.
Рецензенти Сорочак О. З., канд. екон. наук, доц.
Лісовська Л. С., канд. екон. наук, доц.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Оновлена редакція ключових компетентностей для навчання, схвалена у 17 січня 2018 Європейським Парламентом та Радою (ЄС), акцентує на необхідності формування підприємницької компетентності (Entrepreneurship competence). Відтак, доцільно включати у випускні кваліфікаційні роботи студентів інституту ІКТА розділи, які забезпечують поглиблення й апробацію отриманих теоретичних знань практичних навичок, вмінь у царині підприємництва та менеджменту. Орієнтування випускної кваліфікаційної роботи на обґрунтування реальних управлінських рішень є одним з найважливіших засобів активізації навчального процесу на завершальній стадії підготовки фахівців.
Дані методичні вказівки призначені для виконання економічної частини випускних кваліфікаційних робіт технічного спрямування, які мають науково-дослідний характер. До таких можуть бути віднесені наступні роботи:
1) фундаментальні, котрі виконуються з метою розширення наукових знань, для виявлення, вивчення і систематизації закономірностей розвитку природних явищ безвідносно до їх практичного застосування та з ймовірністю отримання як позитивних, так і негативних результатів;
2) пошукові, які спрямовані на аналіз результатів фундаментальних досліджень з метою встановлення можливості та доцільності їх проведення, а також для визначення шляхів використання виявлених закономірностей в конкретних сферах науки і техніки для створення принципово нових виробів, матеріалів, предметів споживання, технологій тощо;
3) прикладні, спрямовані на отримання конкретних результатів, які використовуються в дослідно-конструкторських розробках, при проектуванні чи безпосередньо в практичній діяльності підприємств та організацій для створення нових видів техніки або технологій.
Метою виконання економічної частини є оцінка науково-технічної ефективності науково-дослідної роботи (НДР) шляхом визначення трудомісткості та термінів проведення досліджень з врахуванням затрат трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. В кінцевому рахунку провадиться розрахунок можливої собівартості проектної розробки за тематикою виконаної дипломної чи магістерської роботи.
За результатами усіх виконаних в економічній частині розрахунків студент робить загальний висновок про економічну обґрунтованість проведених в роботі наукових досліджень.
Основні етапи та хід виконання економічної частини показані нижче на конкретному прикладі.
1. Загальна економічна характеристика дослідження
Виконання техніко-економічних розрахунків слід починати з загального аналізу дослідження, яке проводиться.
Загалом у вступі до економічної частини кількома реченнями слід показати: 1) на що скеровувались дослідження, виконані в випускній кваліфікаційній роботі; 2) в чому полягає їх актуальність та необхідність проведення, 3) які цілі і задачі досягнуті в попередніх розділах роботи; 4) які результати одержано, що вони забезпечують і де можуть бути застосовані на практиці (наприклад, при розробці нових виробів, матеріалів, технологічних процесів тощо).
Приклад. Завданням виконаної роботи було дослідження спектру осцилометричного сигналу вимірювача артеріального тиску. Мета роботи полягала у встановленні можливого взаємозв’язку між артеріальним тиском та патологіями судин. Встановлення характеру цього зв’язку і запропонована методика його оцінки дають змогу провадити попередню діагностику стану серцево-судинної системи навіть у домашніх умовах, що зараз ще не провадиться, а це дозволяє запобігти виникненню можливих ускладнень та забезпечує змогу профілактичного лікування і попередження захворювань.
2. Розрахунок витрат на виконання НДР
Витрати на виконання досліджень, проведених в дипломній чи магістерській роботі, розраховуються шляхом визначення кошторисної вартості НДР за наступними статтями витрат:
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
витрати на матеріали;
витрати на використання комп’ютерної техніки;
витрати на використання спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт;
накладні витрати;
інші витрати.
Розрахунок усіх витрат виконується з точністю до сотих (до копійок).
2.1. Розрахунок витрат на оплату праці
До цієї статті належать витрати на основну та додаткову заробітну плату науковому керівнику, студенту, консультанту з питань економіки, консультанту з питань охорони праці, а також іншим залученим (в разі необхідності) працівникам, обчислені за їх відповідними посадовими окладами та відрядними розцінками, включаючи преміальні виплати.
Витрати на оплату праці розробників проекту визначаються за формулою:
,
де nij – чисельність розробників і-ої спеціальності j-го тарифного розряду, які приймають участь в проектуванні, чол.; tij – час, безпосередньо затрачений на розробку проекту кожним співробітником і-ої спеціальності j-го тарифного розряду, днів; Cij – денна заробітна плата і-ої спеціальності j-го тарифного розряду, грн., яка визначається за формулою:
,
де – основна місячна заробітна плата розробника і-ої спеціальності j-го тарифного розряду, грн.; h – коефіцієнт, що визначає розмір додаткової заробітної плати (якщо доплати взагалі мають місце); р – середня кількість робочих днів у місяці (кількість таких днів є змінною (20 – 22 дні) в залежності від тривалості місяця і режиму роботи підприємства; в прикладі умовно прийнято, що p = 21 р.д.).
Вихідні дані для виконання розрахунків витрат на оплату праці наводяться в табл. 2.1. Сам розрахунок витрат представлено в табл. 2.2.
Таблиця 2.1
Вихідні дані для розрахунку витрат на оплату праці
№ п/п
Найменування та посади виконавців
Місячний оклад, грн.
Середньоденна ставка, грн.
1
Керівник роботи, доцент (професор, асистент)*
2
Консультант з економіки,
доцент
3
Консультант з охорони праці, доцент
4
Студент
Таблиця 2.2
Розрахунок витрат на оплату праці
№ п/п
Посада виконавців
Час розробки, дні
Денна заробітна плата, грн.
Витрати на розробку, грн.
1
Керівник роботи, доцент
2
Консультант з економіки, доцент
3
Консультант з охорони праці, доцент
4
Студент
Разом
2.2. Відрахування на соціальні заходи
Величину відрахувань на соціальні заходи у спеціальні державні фонди (Вф) визначають у відсотковому співвідношенні від суми основної та додаткової заробітної плати усіх зайнятих працівників.
Згідно чинного нормативного законодавства загальна сума відрахувань у спеціальні державні фонди складає 36,2% від суми усієї заробітної плати.
2.3. Розрахунок витрат на матеріали
Витрати на матеріали, затрачені для виконання НДР, розраховуються за фактичними даними.
Потрібно враховувати усі фактично понесені затрати на придбання витратних матеріалів (папір, канцелярське приладдя, спеціальні носії інформації), а також, в разі необхідності, і інші особливі витрати (на спеціальні матеріали та речовини, на придбання чи виготовлення дослідних зразків тощо).
В табл. 2.3 наведено перелік купованих виробів для запропонованого вище прикладу і розраховані усі відповідні витрати (в т.ч. і транспортні).
Таблиця 2.3
Розрахунок витрат на куповані вироби
№ п/п
Найменування купованих виробів
Одиниця виміру
Ціна за одиницю виміру, грн.
Кількість купованих виробів
Сума, грн.
Транспортні витрати (10% від суми), грн.
Загальна сума, грн.
1
Папір (формат А4)
уп.
2
Ручка кулькова
шт.
3
Олівець простий
шт.
4
Диски CD-R
шт.
5
Зошит, 96 арк
шт.
6
Тонер для принтера
уп.
Разом
2.4. Витрати на використання комп’ютерної техніки
Витрати на використання комп’ютерної техніки включають: 1) витрати на амортизацію комп’ютерної техніки; 2) витрати на користування програмним забезпеченням; 3) витрати на електроенергію, що споживається безпосередньо комп’ютером.
За даними обчислювального центру НУ «Львівська політехніка» для ЕОМ типу ІВМ РС/АТХ вартість години роботи становить 6 грн. Середній щоденний час роботи на комп’ютері можна прийняти в межах 6 – 8 годин.
Розрахунок витрат на використання комп’ютерної техніки представляється у вигляді табл. 2.4 (у прикладі умовно прийнято денний час роботи на комп’ютері – 4 години).
Таблиця 2.4
Розрахунок витрат на використання комп’ютерної техніки
№
п/п
Назва етапів робіт, при виконанні яких використовується комп’ютер
Час використання
комп’ютера
Витрати на використання комп’ютера, грн.
днів
годин
1
Проведення досліджень та оформлення їх результатів
2
Оформлення розділу “Охорона праці”
3
Оформлення розділу “Економіка”
4
Оформлення усієї роботи
Разом
2.5. Розрахунок витрат за статтею “Спецобладнання” для наукових (експериментальних) робіт
Якщо в процесі досліджень є потреба у використанні спеціального обладнання, то спочатку слід вказати його перелік.
Витрати на тимчасове використання спеціального обладнання розраховуються за структурою, наведеною в табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Розрахунок витрат на “Спецобладнання” для наукових (експериментальних) робіт
Види робіт на спецобладнанні
Кількість годин роботи
Вартість 1год. роботи, грн.
Загальна сума, грн.
Шліфування експериментальних зразків
Якщо при проведенні НДР спецобладнання не використовувалось, то в даному пункті робиться висновок про те, що в процесі виконання дипломної (магістерської) роботи спеціальне обладнання не використовувалось і тому розрахунок відповідних витрат не виконувався.
2.6. Накладні витрати
В загальному випадку накладні витрати проектних організацій включають три групи видатків:
1) витрати на управління;
2) загальногосподарські витрати;
3) невиробничі витрати.
В укрупненому вигляді накладні витрати можуть бути розраховані за встановленими відсотками до загальних витрат на оплату праці усіх зайнятих виконанням НДР працівників, які складають, в середньому 90 – 120%.
Для наведеного прикладу умовно приймаємо середньостатистичний відсоток накладних витрат у розмірі 150%, і тому розрахункові накладні витрати складають:
2.7. Інші витрати
Інші витрати є витратами, які не враховані в інших статтях. Укрупнено розмір цих витрат можна приймати у розмірі 10% від загальних витрат на оплату праці зайнятих працівників.
2.8. Складання кошторису витрат на виконання НДР
Всі результати розрахунків, виконаних в пп. 2.1 – 2.7, зводяться в єдину таблицю – в загальний кошторис витрат на виконання НДР.
Для вищенаведеного умовного прикладу кошторис витрат на НДР представлено в табл. 1.6.
Таблиця 2.6
Кошторис витрат на виконання НДР
№ п/п
Найменування елементів витрат
Сума витрат, грн.
1.
Витрати на оплату праці
2.
Відрахування у спеціальні державні фонди
3.
Витрати на куповані вироби
4.
Витрати на використання комп’ютерної техніки
5.
6.
Накладні витрати
7.
Інші витрати
Разом
3. Розрахунок договірної ціни та прибутку НДР
Величина договірної ціни встановлюється з врахуванням ефективності, якості і термінів виконання НДР. Рівень встановленої ціни повинен відповідати економічним інтересам замовника (споживача) і виконавця.
Договірна ціна НДР встановлюється за домовленістю між замовником та виконавцем і в загальному випадку може бути розрахована за такою формулою:
,
де ЦД – договірна ціна, С – собівартість проведення НДР за кошторисом витрат, R – рівень рентабельності витрат у виконавця НДР (може укрупнено прийматися у розмірі 0,25 – 0,4).
Очікуваний прибуток від реалізації НДР (П) розраховують за формулою:
.
4. Оцінка наукової та науково-технічної результативності НДР
Результатом НДР є досягнення наукового, науково-технічного, економічного або соціального ефекту. У даному пункті потрібно оцінювати рівень наукового та науково-технічного ефектів виконаної НДР.
Науковий ефект характеризує отримання нових знань та відображає приріст інформації, призначеної для суто наукового застосування. Науково-технічний ефект характеризує можливість використання результатів виконуваних досліджень у інших науково-дослідних чи дослідно-конструкторських роботах (ДКР) і забезпечує отримання інформації, необхідної для створення нової техніки.
Оцінка наукової та науково-технічної ефективності для НДР проводиться за допомогою коефіцієнтів, які обчислюються за формулами:
,
,
де , та – відповідно, коефіцієнти наукової та науково-технічної результативності; – коефіцієнт значущості і-го або j-го фактору, використовуваного для оцінки; – коефіцієнт досягнутого рівня і-го або j-го фактору; n, m – відповідно, кількість факторів наукової та науково-технічної результативності.
При оцінці наукової і науково-технічної результативності використовуються різні фактори, які впливають на кількісну оцінку.
В якості основних факторів для оцінювання наукової ефективності можуть бути прийняті наступні: 1) новизна отриманих чи прогнозованих результатів; 2) глибина наукового опрацювання; 3) ступінь вірогідності успіху (при незавершеності роботи).
В якості основних факторів для оцінювання науково-технічної результативності можуть застосовуватися: 1) перспективність використання результатів; 2) масштаб можливої реалізації результатів; 3) завершеність отриманих результатів.
Для кожного з оціночних факторів експертним шляхом встановлюється числове значення коефіцієнта значущості, а сама сума цих коефіцієнтів обов’язково повинна бути рівною 1. Коефіцієнт досягнутого рівня кожного оціночного фактора також встановлюється експертним шляхом, його числове значення визначається з урахуванням якості ознаки фактору та його характеристики і не може перевищувати 1.
Максимально можливе значення коефіцієнтів наукової та науково-технічної результативності дорівнює 1. Чим ближчі одержані розрахункові значення до 1-і, тим вищою є результативність та ефективність проведеної НДР.
Оціночні фактори та ознаки, які характеризують наукову і науково-технічну результативність проведеної НДР, а також коефіцієнти значущості та досягнутого рівня вибираються студентом самостійно з табл. 4.1 та 4.2. Значення вибраних коефіцієнтів студент повинен узгодити з керівником дипломної чи магістерської роботи.
Усі результати оцінки результативності зводяться, відповідно, в табл. 4.3 і 4.4, на основі даних яких розраховуються відповідні коефіцієнти результативності.
Таблиця 4.1
Характеристика чинників і ознак наукової результативності фундаментальних НДР
Чинник наукової результативності
Коефіцієнт значущості чинника
Якість чинника
Характеристика чинника
Коефіцієнт досягнутого рівня
Новизна отриманих або передбачуваних результатів
0,5
Висока
Отримані принципово нові результати, невідомі раніше науці, створена нова теорія, відкрита нова закономірність
1,0
Середня
Встановлені деякі загальні закономірності, методи, способи, що дозволяють створити принципово нові види техніки
0,7
Недостатня
Позитивне рішення поставлених завдань на основі простих узагальнень, аналіз зв’язків між фактами, поширення відомих принципів на нові об’єкти
0,3
Тривіальна
Опис окремих елементарних фактів, передача і поширення раніше отриманих результатів, реферативні огляди
0,1
Глибина наукового опрацювання
0,35
Висока
Виконані складні теоретичні розрахунки, результати перевірені на великій кількості експериментальних даних
1,0
Середня
Складність теоретичних розрахунків невисока, результати перевірені на обме-женій кількості експериментальних даних
0,6
Недостатня
Теоретичні розрахунки прості, експери-ментальна перевірка не проводилася
0,1
Міра вірогідності успіху
0,15
Велика
Успіх дуже можливий, є велика вірогідність позитивного рішення поставлених завдань
1,0
Помірна
Поставлені завдання теоретично і технічно здійсненні, успіх можливий
0,6
Мала
Теоретично здійсненна, але ідея ризикована, успіх дуже сумнівний
0,4
Таблиця 4.2
Характеристика чинників і ознак науково-технічної результативності фундаментальних НДР
Чинник наукової результативності
Коефіцієнт значущості чинника
Якість чинника
Характеристика чинника
Коефіцієнт досягнутого рівня
Перспективність використання результатів
0,5
Першорядна важливість
Результати можуть бути використані в багатьох наукових напрямах, мають значення для розвитку суміжних наук
1,0
Важлива
Результати будуть використані в конкретному науковому напрямі при розробці нових технічних рішень, спрямованих на істотне підвищення продуктивності суспільної праці в народному господарстві
0,8
Корисна
Результати будуть використані при проведенні наступних НДР, при роз-робці нових технічних рішень у кон-кретній галузі народного господарства
0,5
Масштаб можливої реалізації результатів
0,3
Народногоспо-дарський
Час реалізації, років:
до 3-х
3 – 5
5 – 10
понад 10
1,0
0,8
0,6
0,4
Галузевий
Час реалізації, років:
до 3-х
3 – 5
5 – 10
понад 10
0,8
0,7
0,5
0,3
Окремі орга-нізації та під-приємства
Час реалізації, років:
до 3-х
3 – 5
5 – 10
понад 10
1,0
0,3
0,2
0,1
Завершеність отриманих результатів
0,2
Висока
Методика, інструкція, керівні матеріали, класифікатор, нормативи
1,0
Середня
Технічне завдання на прикладні НДР або ДКР
0,8
Достатня
Рекомендації, розгорнутий аналіз, пропозиції
0,5
Недостатня
Огляд, інформаційна збірка
0,2
Вибір відповідних чисельних коефіцієнтів потрібно обґрунтувати і подати у вигляді таблиць 4.3 і 4.4, з конкретним розкриттям змісту чинників (наприклад, закономірності – якісні, статистичні, теоретичні і т.д., сфери застосування – конкретизувати і т.д.).
Таблиця 4.3
Характеристика чинників і ознак наукової результативності
проведеної НДР
Чинник наукової результативності
Коефіцієнт значущості чинника
Якість чинника
Характеристика чинника
Конкретизація фактора за темою дослідження
Коефіцієнт досягнутого рівня
Новизна отриманих або передбачуваних результатів
Встановлені деякі загальні закономірності, методи, способи, що дозволяють створити принципово нові види техніки
Глибина наукового опрацювання
Складність теоретичних розрахунків невисока, результати перевірені на обмеженій кількості експериментальних даних
Міра вірогідності успіху
Успіх дуже можливий, є велика вірогідність позитивного рішення поставлених завдань
Таблиця 4.4
Характеристика чинників і ознак науково-технічної результативності проведеної НДР
Чинник наукової результативності
Коефіцієнт значущості чинника
Якість чинника
Характеристика чинника
Конкретизація фактора за темою дослідження
Коефіцієнт досягнутого рівня
Перспективність використання результатів
Результати будуть використані в конкретному науковому напрямі при розробці нових технічних рішень, спрямованих на істотне підвищення продуктивності суспільної праці в народному господарстві
Масштаб можливої реалізації результатів
Час реалізації до 3-х років
Завершеність отриманих результатів
Технічне завдання на прикладні НДР чи ДКР
Висновки
У висновках навести результати розрахунків економічної, наукової та науково-технічної ефективності результатів випускної кваліфікаційної роботи.
24.05.2019 20:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора