МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАН УКРАЇНИ
Відділення:
Секція:
ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ОРГАНІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ : СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Роботу
Франчайзинг – це форма співпраці між юридично та фінансово незалежними сторонами (компаніями та/або фізичними особами), в рамках якої одна сторона (франчайзер), що володіє успішним бізнесом, відомою торговою маркою, ноу-хау, комерційними таємницями, репутацією та іншими нематеріальними активами, дозволяє іншій стороні (франчайзі) користуватися цією системою на певних умовах.
Поширення такого явища, як франчайзинг, його розвиток в Україні та іноземних державах, а також посилення конкуренції між виробниками на внутрішніх та зовнішніх ринках визначили актуальність даної роботи, метою якої було вивчення сутності та особливостей франчайзингу як особливої форми організації бізнесу, врахування його розвитку через призму західноєвропейських країн, виділення причин, що впливають на формування франчайзингових відносин, а також визначення основних негативних чинників, які заважають успішному розвитку підприємницьких відносин на основі франшизи в Україні.
В роботі досліджено генезис, етапи розвитку та особливості франчайзингу в світі, механізм правового регулювання франчайзингу в Ураїні; висвітлено сутність та зміст франчайзингової діяльності на прикладі досвіду західноєвропейських країн; проаналізовано переваги, недоліки та правові аспекти франчайзингової моделі організації бізнесу.
В свою чергу в роботі дано характеристику сучасному стану та перспективам розвитку франчайзингових відносин в Україні.
За допомогою даних статистики зображено динаміку розвитку франчайзингової діяльності за останні роки; вказані найпоширеніші сфери застосування франчайзингу; наведено приклади компаній, які найбільш широко використовують франчайзингову модель бізнесу, та компаній, які не займаються продажом франшиз.
В роботі запропоновані методи для більшого поширення і покращення застосування франчайзингу в Україні, за допомогою досвіду зарубіжних країн.
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ФРАНЧАЙЗИНГУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ДОСВІДУ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН 6
1.1. Генезис франчайзингу та його особливості 6
2.2. Сутність франчайзингової моделі організації бізнесу 9
РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН ФРАНЧАЙЗИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 11
2.1. Механізм правового регулювання франчайзингової діяльності 11
2.2. Динаміка розвитку через призму досвіду західноєвропейських країн 12
РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФРАНЧАЙЗИНГУ В УКРАЇНІ 16
3.1. Переваги і недоліки франчайзингової діяльності 16
3.2. Моделі франчайзингових організацій та перспективи їх розвитку 17
ВИСНОВОК 19
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 21
ДОДАТКИ 23
ВСТУП
В сучасних умовах посилення конкуренції на внутрішніх ринках та обмеженості фінансових можливостей для підприємств важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин. Для нашої економіки франчайзинг є відносно новим явищем, у той час як у розвинутих країнах він сторіччями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах.
В Україні наразі наявна велика кількість дискусійних питань та проблем, щодо правового регулювання даного виду діяльності. Проблема франчайзингу є предметом багатьох досліджень та публікацій, є велика необхідність поглиблення теоретичних основ та наукових уявлень щодо ряду важливих аспектів підприємництва, також безпосередньо існують перешкоди, що потребують дослідження та негайного вирішення.
Актуальність теми пов’язана з посиленням конкуренції на внутрішніх ринках за рахунок присутності на них не лише вітчизняних але й іноземних виробників. При цьому відбувається створення дочірніх підприємств, що використовують ноу-хау, створюються франчайзингові мережі. Франчайзинг представляє собою високоефективну форму організації діяльності, що характеризується низьким рівнем ризику та високим рівнем прибутку.
Об’єктом дослідження є різноманіття процесів, що відбуваються у франчайзинговій діяльності, економічні відносини, пов’язані з функціонуванням підприємницьких організацій у сучасних умовах соціально-економічного розвитку. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, прикладних та методичних питань, що стосуються франчайзингових відносин, які формуються в контексті становлення та розвитку підприємницьких організацій.
Метою даної роботи є вивчення сутності та особливостей франчайзингу як особливої форми організації бізнесу, з урахуванням його розвитку через призму західноєвропейських країн, виділення причин, що впливають на формування франчайзингових відносин, а також визначення основних негативних чинників, які заважають успішному розвитку підприємницьких відносин на основі франшизи в Україні.
Мета дослідження зумовила наступні завдання:
дослідити генезис та особливості розвитку франчайзингу у світі;
висвітлити сутність та зміст франчайзингової діяльності через призму досвіду західноєвропейських країн;
дослідити механізм правового регулювання франчайзингу в Україні;
дослідити переваги та недоліки, а також проблемні правові аспекти франчайзингової моделі організації бізнесу;
охарактеризувати сучасний стан та перспективи розвитку франчайзингу в Україні;
Теоретичну та методологічну основу становлять положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів щодо проблем розвитку підприємницьких організацій в умовах сучасної змішаної економічної системи.
Для вирішення завдань, поставлених у роботі, було використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: метод системного аналізу та узагальнення, функціональний підхід, статистичний метод, метод порівняльного аналізу, метод історичного підходу, нормативний метод, метод техніко-економічних розрахунків.
При проведенні аналізу та дослідження використано наукові праці закордонних та вітчизняних спеціалістів з питань функціонування та розвитку франчайзингових моделей бізнесу, таких вчених як: Андрощук Г.А., Лопушинський Т.В, Данніков О.В., Махнуша С.М., Корольчук О.П., Суковатий О.В., Чвала Н.А., Мирончук Т.В., Долгань В.В., Мендельсон М., законодавчі та нормативні документи як Господарський та Цивільний Кодекси України, матеріали франчайзингових асоціацій, матеріали науково-практичних конференцій та матеріали мережі Інтернет.
РОЗДІЛ 1
СУТНІСТЬ ФРАНЧАЙЗИНГУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ДОСВІДУ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
1.1. Генезис франчайзингу та його особливості
Франчайзинг – це проста й ефективна організація бізнесу, яка успішно функціонує на світовому ринку. Будучи колись новелою законодавства, наразі договір франчайзингу отримав широке поширення. Зміст такої організації бізнесу полягає в тому, що провідна фірма (франчайзер або франшизер) надає право на використання власного товарного знаку, імені, а також вироблені та апробовані технології ведення бізнесу компанії (франчайзоотримувачу або франчайзі) на певних обговорених та взаємоузгоджених умовах [1, с. 17].
Франчайзинг надає можливість «копіювання» успішного бізнесу фірми, що володіє багатим досвідом і хорошою репутацією. Згідно з визначенням Міжнародної асоціації франчайзингу, франчайзинг – це система перманентних відносин, що встановлюються між франчайзером і франчайзі, в результаті яких знання, імідж, успіх, методи виробництва і маркетинг передаються франчайзі в обмін на взаємне задоволення інтересів [15, с. 205].
Такі відносини зазвичай засновуються на ліцензійній угоді, причому додатково до надання ліцензії, що є головним змістом франчайзингу, принципал, головна структура або франчайзер можуть надавати оператору або франчайзі технічну допомогу, забезпечувати навчання, кадрову перепідготовку персоналу, консультації тощо. У певних рамках франчайзі зберігає господарську самостійність, але в стратегічних рішеннях та в основній господарській діяльності мусить перебувати в руслі ділової стратегії партнера. Сама угода франчайзингу укладається, як правило, для діяльності на певному географічному ринку протягом певного періоду, що по суті є характерним для більшості угод [2].
Модель франчайзингу є надзвичайно важливою для малого бізнесу, а також містить значний потенціал співробітництва невеликих господарських структур із великими фірмами, ТНК, провідними виробниками – власниками відомих торгових марок.
Слово «franchise» – французького походження, і означає «привілеї (концесії) при продажі товарів». Спочатку привілеї надавалися згідно із законом (державою) і вони стосувалися збору місцевих податків, організації ярмарків, видання книг, виробництва алкоголю, тобто привілеї були пов'язані з монополією держави на певні види діяльності [1, с. 18].
Розглядаючи явище франчайзингу з історичної точки зору, варто зазначити, що корені франчайзингу ідуть ще у часи середньовіччя. З того часу франчайзинг пройшов довгий та тернистий шлях розвитку, адже його становлення відбувалося не просто в різних країнах, але і в різних історичних, економічних, соціальних, психологічних та правових умовах [8, с. 133].
Саме тому поняття франчайзингу, його основних елементів у різних країнах розумілося й розуміється дещо по-іншому, що є, безумовно, своєрідним бар'єром у співпраці між франчайзером та франчайзі з різних країн. У середньовічній Англії король надавав знаті різні права, наприклад, збирати податки на визначеній території в обмін на необхідні владі послуги.
Громадянам давалися дозволи (франшиза) продавати товари на ринках, брати участь у ярмарках. І в наші дні у Великобританії ще продовжують діяти стародавні франшизи, що надають їхнім власникам права на утримування ринків, проведення ярмарків, утримування пaромів і мостів. У такий спосіб з давніх часів влада делегувала частину своїх повноважень в обмін на капітал або необхідні послуги, тим самим впродовж століть закладаючи фундамент сучасного франчайзингу.
В Лондоні в XVII ст. були засновані системи торговельних гільдій, що у свою чергу були віддалено схожі на сучасні системи франчайзингу.
Терміном «франчайзинг (франшиза)» у середньовічній Франції визначався правом на здійснення певної діяльності, куплений у короля.
Проте, починаючи з 1840 року, слово «франчайзинг» стало поступово використовуватися і в сьогоднішньому його значенні (привілеї, що надаються приватними фірмами). У той час виробники пива з Німеччини, наприклад, надавали франшизи певним магазинам бакалійних товарів, які одержували, таким чином ексклюзивні права на продаж відповідних товарів.
Надалі франчайзинг, як концепція і бізнес-практика, одержав розвиток у Сполучених Штатах Америки, тоді як в Європі більшого поширення набуло поняття «концесія» [6, с. 130].
Воно виражало відносини між особою, що одержує від держави права надання суспільних послуг або використання державних благ в обмін на певні вигоди (платежі) для держави. У XX столітті, після того, як він затвердився за океаном як успішна техніка підприємництва, франчайзинг знову повертається до Європи.
В процесі своєї еволюції сучасний франчайзинг пройшов через два основні етапи свого розвитку:
Етап традиційного франчайзингу характеризується використанням франчайзингу в наступних трьох галузях:
Продаж автомобілів і побутової техніки, а саме німецька фірма «Singer» узяла на озброєння схему франчайзингу ще з 1860 року, а американська компанія «General Motors» – з 1911 року. Остання сьогодні продає по франчайзингу 95% своєї продукції;
Розлив і продаж прохолодних напоїв - піонером в даній області є компанія «Coca-Cola», яка практикує франчайзинг з 1886 року, за нею слідують «Pepsi-Cola» і інші аналогічні підприємства;
Реалізація нафтопродуктів, адже нафтові компанії надавали заправним станціям свою продукцію на умовах франчайзингу, звільняючи таким чином себе від функції роздрібної торгівлі.
Етап франчайзингу бізнес формату – Business format franchising – характеризується тим, що операції франчайзингу починають регламентуватися асоціаціями франчайзингу різних країн. Цей період починається в 60-і роки в Західній Європі. Одночасно франчайзинг набув широкого поширення у сфері послуг, особливо таких, як ресторани швидкого обслуговування( наприклад: Burger King, McDonalds), послуги з підтримки і ремонту жилих приміщень, ремонту та обслуговування автомобілів (наприклад авто мийки).
Розвитку франчайзингу на першому етапі сприяють процеси глобалізації. Починаючи з 90-х років XX ст. дедалі активнішою учасницею угод типу франчайзингу стає Україна. Причому в нашій країні можливості розвитку цієї форми міжнародного співробітництва відкрились саме у зв'язку з лібералізацією соціально-економічного життя взагалі та сфери взаємодії із закордонними партнерами зокрема [3, с. 246].
1.2. Сутність франчайзингової моделі організації бізнесу
Статистика поширення франчайзингу по всьому світу є переконливим доказом його ефективності. Так, у США частка франчайзингу в загальному об'ємі роздрібного товарообігу складає 34% (понад 1/3), та близько 20% послуг на виробництві та в побуті, а в країнах Західної Європи – 5-12%, а кількість франчайзингових мереж постійно росте (додаток В).
Лібералізація економіки Центральних і Південно-східних країн, їх прагнення стати частиною організованої комерційної системи, заснованої на особистих інвестиціях, спонукають їх зробити вибір на користь франчайзингу і незалежного бізнесу [8, с. 177].
Франчайзинг, як сучасне економічне явище, яке одержало свій розвиток переважно в другій половині ХХ століття, реально претендує на універсальну бізнес-практику. Цей метод поєднує досвід, професіоналізм, репутацію і бажання подальшого розвитку франчайзерів і підприємницький талант, амбіцію, бажання працювати і розвиватися франчайзі.
Важливо підкреслити, що франчайзинг є особливою системою відносин між суб’єктами підприємницької діяльності. При належному підході франчайзинг може слугувати каталізатором, прискорювачем розвитку бізнесу, оскільки створює для підприємств, що входять до франчайзингової мережі, сприятливі умови для успішного функціонування та відкриває нові можливості [9, с. 10-15].
Процесу розвитку франчайзингу перешкоджають наступні чинники: неадекватна законодавча основа, нестача внутрішнього капіталу, обмежений доступ до кредитів, відносно великий ризик країни і інші перешкоди. Тому розвиток франчайзингу на ринках країн Центральної і Південно-східної Європи (додаток3) все ж пріоритетніший у галузі роздрібної торгівлі [7, с. 201].
Отже, розглянувши розвиток франчайзингу у світі та існуючі вже види діяльності зводяться до таких його напрямів як:
особливий вид ліцензування;
система просування товарів на ринок як спосіб доставки продукції та послуг споживачеві;
форма організації і здійснення підприємницької діяльності на основі кооперації матеріальних і фінансових ресурсів підприємств;
форма вертикальної інтеграції великих і малих підприємств;
форма організації підприємницької діяльності;
вид ділового співробітництва
співпраця між франчайзером та франчайзі;
система збуту товарів, послуг, технологій.
В сучасних умовах посилення конкуренції на внутрішніх ринках та обмеженості фінансових можливостей для підприємств важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин. Для нашої економіки франчайзинг є відносно новим явищем, у той час як у розвинутих країнах він сторіччями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах (додаток А).
РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ФРАНЧАЙЗИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
2.1. Механізм правового регулювання франчайзингової діяльності
В Україні, на жаль, наразі не існує єдиної спеціальної нормативно-законодавчої бази щодо франчайзингової діяльності.
Норми Цивільного кодексу України [14] та Господарського кодексу України [2] охоплюють лише одну в його форм – комерційну концесію.
Регулювання франчайзингових відносин відображається у главі 76 «Комерційна концесія» ЦКУ [14] та главі 36 ГКУ «Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія)» [2].
Правомочність укладення договору франчайзингу міститься у ст. 42 Конституції України у відповідності з якою кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена Законом [5], а також у ст. 4 Цивільного кодексу України, що передбачає можливість укладення угод, які не передбачаються законом, але й не суперечать йому [14].
Незважаючи на існування нормативно-правових актів, які в той чи іншій мірі регулюють франчайзингові відносини, в сучасних умовах розвитку франчайзингу в Україні першочерговою є необхідність створення окремого законодавчого акту, що регулює франчайзингові відносини, у якому необхідно передбачити особливості правового регулювання товарного, виробничого та цільового видів франчайзингу.
Проект Закону «Про франчайзинг» був запропонований Урядом України та розглянутий на засіданні Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України ще у січні 2002 року. Але під час обговорення законопроекту були висловлені зауваження, які не вирішені і по теперішній час [11].
Таким чином, на даний момент в Україні відсутнє спеціальне законодавство, що регулює функціонування франчайзингової моделі бізнесу, проте франчайзингові відносини набувають все більшої популярності та охоплюють такі сфери бізнесу, як роздрібна торгівля, громадське харчування, послуги, автоперевезення, будівництво тощо.
Починаючи з 90-х років XX ст. Україна стає дедалі активнішою учасницею угод франчайзингу. Причому в нашій країні можливості розвитку цієї форми міжнародного співробітництва відкрились саме у зв'язку з лібералізацією соціально-економічного життя взагалі та сфери взаємодії із закордонними партнерами зокрема [10, с. 201].
Франчайзинг як модель розвитку бізнесу, практикується на нашому ринку ось уже більше тринадцяти років, відколи в Києві відкрився перший ресторан «Челентано».
Fast Food Systems була першою українською компанією, яка почала розвиток мережі франчайзингу і на сьогоднішній день являється одним із найбільш суттєвих вітчизняних франчайзерів. Заклади під брендами із портфеля FFS наразі є в усіх регіонах України, в тому числі у невеликих містах.
Сьогодні компанія Fast Food Systems розвиває найбільшу в Україні мережу демократичних закладів громадського харчування по лояльним цінам, і кількість цих закладів постійно зростає (додаток Г). Нині є маса закладів громадського харчування, функціонування яких цілком і повністю базується на моделі франчайзингу, а саме: McDonalds, Chicken HUT, «Венские булочки», KFC (З 2012 р.) тощо.
2.2. Динаміка розвитку через призму досвіду західноєвропейських країн
Нині немає офіційного державного реєстру франчайзерів, - розповідає Лілія Сідельник, директор міжнародної консалтингової компанії зі спеціалізацією у франчайзингу «PROFIT system» в Україні. – За підрахунками нашої компанії, в Україні зараз існує близько 350 компаній, що просувають свою франчайзингову пропозицію та залучили як мінімум одного партнера-франчайзі. Сумарно ці компанії об’єднують понад 15 000 точок (додаток7). Для одних компаній цілком достатньо мати мережу з 10-12 закладів, у інших – кількість партнерів вимірюється сотнями».
Однак говорити про широке використання вітчизняними суб'єктами господарювання франчайзингової форми співробітництва ще досить рано [13, с. 262].
Це підтверджується такими статистичними даними, що відображають розвиток франчайзингу в окремих країнах Європи: на 2012 рік у Франції нараховувалось близько 30 тис. франчайзингових підприємств , Німеччині – 37 тис Італії – 26 тис., Угорщині – 5 тис. [7, с. 155].
Щодо рівня розвитку франчайзингових відносин на батьківщині сучасного франчайзингу – США, то ця країна посідає перше місце за масштабами використання франчайзингової форми організування підприємницької діяльності (додаток В). За даними Міжнародної асоціації франчайзингу, в США нараховується більше 350 тис. франчайзингових підприємств, які здійснюють свою діяльність у рамках близько 1500 франчайзингових мереж.
Бізнес з франчайзингу найбільш активно розвивається у сферах роздрібної торгівлі та громадського харчування. Концепцію з організації магазину під своєю торговою маркою пропонують 40% франчайзерів, що працюють на українському ринку, близько 20% готові запропонувати бізнес закладу громадського харчування. У PROFIT system коментують, що такі бізнеси є порівняно простими і зрозумілими для потенційних франчайзі. Ризики та вигоди від ресторану чи магазину одягу розуміють навіть підприємці, що не мають досвіду роботи в цих галузях (додаток Д). До того ж цей бізнес задовольняє першочергові потреби людей, тому на ринку завжди буде попит на вищезазначену продукцію [13, с. 301].
Як показує європейський і український досвід, франчайзинг можливий в багатьох інших сферах бізнесу (додаток Е). Успішні франчайзингові проекти мають масштабні виробники, рітейлери, фінансові установи, агенції нерухомості. Також практикується організація франчайзингових АЗС (в Україні замість поняття «франчайзинг» в цій сфері практикується використання терміну «джоббінг»), діяльність з франчайзингу банків, консалтингових і аудиторських компаній, медичні та косметичні послуги, відпочинок та розваги і навіть у сфері послуг, пов’язаних з освітою. Франчайзинг – це стратегія розвитку, обирати її можуть компанії різної величини і з різних галузей, в залежності від потреб ринку та власних можливостей. Франчайзинг дає додаткові можливості для розвитку компанії, адже дозволяє заробляти на своїй інтелектуальній власності (торговельна марка, бізнес-концепція, імідж, партнерські зв’язки) [4, с. 62].
Відкриття нових закладів за рахунок інвестицій партнерів дозволяє наростити потужності й обороти компанії, збільшити пізнаваність бренду, отримати додаткове джерело доходів у вигляді франчайзингових оплат.
Протягом останніх років франчайзингова діяльність в Україні активізується (додаток Ж), незважаючи на низку існуючих перешкод на шляху її розвитку. Підтвердженням перспективності використання франчайзингу для розвитку малого підприємництва є успішно діючі франчайзингові підприємства в Україні і загальна статистична інформація. Статистична інформація щодо діяльності франчайзингових підприємств наводиться Асоціацією франчайзингу в Україні (АФ) (додаток Є).
За інформацією компанії «ТРІАРХ» у 2011 р. найбільше запитів купівлі франшизи надійшло стосовно таких галузей: громадське харчування, послуги дитячого розвитку, роздрібна торгівля, послуги, сільське господарство, вендінг, клінінг (іновація у сфері франчайзингу в Україні), дизайн та архітектура, дистрибуція, охорона здоров'я, туризм, готельний бізнес та догляд за тваринами (додаток З).
Таким чином, досить помітним є те, що зростає зацікавленість ринку франчайзингу до нових галузей, що сприяє розвитку національної економіки. За даними дослідження в Україні ще є чимало галузей, що в перспективі будуть діяти на умовах франчайзингу [3, с. 569].
Адже, в цих галузях, на сьогодні, присутня дуже низька конкуренція, але вони є прибутковими та перебувають на стадії становлення в Україні (додаток І).
Яскравими прикладами торгових марок, мережі яких в Україні розвиваються на умовах франчайзингу – це: Піца Челентано, Віденські Булочки, Форнетті, Наша РябСеть TEZ Tour, Універсальний Прибиральник, УН МОМЕНТО, IDS Aqua Service, FitCurves, Helen Doron, Експрес Манікюр, Наш Край, New-York-Street-Pizza, Mexx, MANGO, COLUMBIA, Nike, Atlantic, Bosch Service, Liqui Moly, Vianor, Savage, Ельдорадо та багато інших.
Так в Україні динаміка розвитку франчайзингу за період 2001- червень 2014 рр. дає можливість стверджувати, що в цілому розвиток франчайзингу в Україні є досить динамічним, але не всі ще розуміють переваги такого способу ведення бізнесу і тому важливою передумовою подальшого розвитку в Україні є здійснення заходів щодо інформатизації громадян та вже існуючих підприємців про можливості та основні переваги франчайзингу в порівнянні з самостійним веденням бізнесу (додаток Ж).
Розв'язання перерахованих проблем та правильне розставляння пріоритетів розвитку дозволить забезпечити широке використання в Україні франчайзингової форми організування підприємницької діяльності та, як наслідок, вирішити низку проблем розвитку вітчизняного підприємництва.
РОЗДІЛ 3
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФРАНЧАЙЗИНГУ В УКРАЇНІ
3.1. Переваги і недоліки франчайзингової діяльності
Застосування франчайзингу для України - це реальна можливість підняти економіку країни. Франчайзинг може стати поштовхом для розвитку дрібних і спільних підприємств, які займатимуться розробкою та виробничим втіленням продукції інноваційного характеру. Крім того, доцільним є розвиток франчайзингу у сфері послуг, пов'язаних з обстеженням наявного на виробництві технологічного обладнання та вибором найбільш раціонального методу його заміни та особливо модернізації; суспільно необхідна галузь охорони здоров'я, передусім надання допомоги у зонах екологічних катастроф та при роботі у шкідливих і екстремальних умовах. Однак, на сьогодні в Україні існують певні перешкоди для розвитку франчайзингу, що вимагають здійснення ряду заходів щодо нівелювання їх впливу та сприяння подальшому розвитку франчайзингу в Україні, а саме:
недосконалість нормативно-законодавчої бази, через що багато питань, пов'язаних з франчайзингом, залишаються неврегульованими;
проблеми фінансово-кредитного характеру, що проявляються у складності процедури кредитування малих підприємств;
недостатня обізнаність підприємств щодо можливостей такого способу ведення бізнесу, як франчайзинг;
відсутність знань, у першу чергу правових, необхідних для ведення бізнесу як у ролі франчайзера, так і у ролі франчайзі.
Україною може бути вжитий ряд заходів з метою подальшого розвитку франчайзингу в Україні, серед них важливо виділити:
включити систему розвитку франчайзингу в урядову програму підтримки малого підприємництва в Україні;
розробити на державному рівні систему податкових пільг для франчайзі, переважно на початковому етапі розвитку франчайзингової системи;
заснувати мережу навчально-консультаційних центрів з франчайзингу, що дозволить популяризувати франчайзинг та сприятиме створенню конкурентоздатних українських брендів;
задля розв'язання проблем у сфері франчайзингових договорів в Україні необхідно вдосконалити законодавчу базу шляхом прийняття Закону України «Про франчайзинг» [11], в якому будуть передбачені процедури переддоговірного регулювання відносин між франчайзером франчайзі, особливості правового регулювання товарного, виробничого і ділового франчайзингів тощо;
заснувати мережу навчально-консультаційних центрів з франчайзингу, що дозволить популяризувати франчайзинг та сприятиме створенню конкурентоздатних українських брендів.
3.2. Моделі франчайзингових організацій та перспективи їх розвитку
Ситуація, що склалася на українському ринку на сьогодні дозволяє з впевненістю говорити про прискорене зростання бізнес-технології франчайзингу. З метою оцінки ринку і визначення перспективності його розвитку в 2013 році фахівцями компанії «Франчайз-Груп» був проведений аналіз ринку франчайзингу України та складено реєстр національних і зарубіжних мереж (додаток Є), які розвиваються на території України по франчайзингу [9, с. 15].
Згідно з даними Федерації Франчайзингу в Україні, кількість заявлених франшиз в 2013 році склала майже 300, з них всього 50 відповідають міжнародним стандартам.
У додатках мною було наведено дані по франчайзинговій діяльності за 2013 рік у порівняльній характеристиці з іншими країнами (додаток І).
Також цікавим є той факт, що із загальної кількості франшиз, що діють наразі в Україні, тільки 20% є національними, у той час, як інші 80% - закордонного (іноземного) походження.
Наведені дані лише підтверджують стрімкість розвитку франчайзингової діяльності, і тому важливою передумовою подальшого розвитку в Україні є здійснення заходів щодо інформатизації громадян. Максимально ефективному розвитку даного способу ведення бізнесу на ринку сприятиме створення відповідної інфраструктури, яка забезпечуватиме консультування суб'єктів підприємництва перевагам та недолікам франчайзингу, рекламуватиме його в якості ефективного методу ведення бізнесу. Основна роль в цій справі належить Асоціації розвитку франчайзингу в Україні, яка постійно проводить конференції та семінари з метою створення позитивного інформаційного середовища для сприяння розвитку франчайзингу.
ВИСНОВОК
Таким чином, можна зробити висновок, що для успішного розвитку системи франчайзингу в Україні існують об'єктивні передумови. У сфері українського бізнесу чимало компаній функціонує на підставі франшизи. Також, останнім часом з’являються різноманітні ідеї, проекти, які можуть бути реалізовані за допомогою даного способу ведення бізнесу. Саме тому ринок франчайзингу можна розглядати як перспективний напрямок ведення комерційної діяльності на території України.
Отже, стимулювання франчайзингу з боку держави дасть змогу посилити правову захищеність малого підприємництва, створювати нові робочі місця, сприятиме розробці нових ідей, технологій та методів ведення малого бізнесу, ефективному державному впливу на розвиток різних видів діяльності в цілому, а також дасть змогу залучити значні іноземні та внутрішні інвестиції у розвиток національно економіки.
У процесі аналізу даної теми та відповідно до поставлених завдань були проаналізовані перспективи розвитку франчайзингу в Україні, базуючись на досвіді іноземних держав. В запропонуванні методів поширення та розвитку даної форми організації бізнесу й полягає наукова новизна даної роботи, адже усі факти, наведені у роботі, підкріплені статистичними даними відповідно до офіційних джерел.
У результаті написання даної роботи було вирішено всі поставлені задачі, що дає змогу зробити наступні висновки.
Як показує світова практика, франчайзинг – це один з ефективних способів ведення бізнесу для компаній, що вже досягли успіху і мають намір і в успішно функціонувати й надалі. Франчайзинг – найкраща можливість організувати надійну власну справу для малого підприємця, а також для бізнесмена-початківця, оскільки попереднє всебічне випробування технологій бізнесу значно мінімізує підприємницький ризик. Мале підприємство отримує від франчайзера на певних умовах не тільки право на використання його товарного знаку, імені, успішної бізнес-ідеї, але й проходить за його сприяння необхідне навчання, користується послугами з маркетингу.
Основними причинами розвитку та поширення франчайзингу є конкуренція на ринку між підприємствами, яка змушує шукати підприємців нові форми та методи ведення бізнесу для досягнення конкурентних переваг. Аналіз вітчизняного законодавства, що регулює відносини у сфері франчайзингу показав, що в Україні відсутні спеціальні нормативні акти, дані питання регулюються на основі Цивільного та Господарського кодексу України.
Дослідження проблем та перспектив розвитку франчайзингової моделі бізнесу в Україні показало, що франчайзинг діє як метод отримання фактично готового бізнесу, що значно зменшує підприємницькі ризики, може стати динамічним фактором розвитку підприємництва.
Дана форма ведення бізнесу на українському ринку з’явилась не так давно, інтерес до франчайзингу серед ділових кіл зростає з кожним роком. Тож держава має підтримати підприємницьку ініціативу, спрямовуючи свої зусилля на зміцнення виробничо-технічного потенціалу вітчизняного підприємництва, його модернізацію та підвищення конкурентоспроможності. Іншим важливим моментом є вибір типу франчайзингу, що залежить від конкретних умов та ситуацій, адже кожен тип характеризується своїми особливостями застосування.
Найбільш ефективним, на мою думку, для підприємств України є діловий франчайзинг, що передбачає надання дозволу франчайзі не тільки реалізовувати, але й виробляти продукцію материнської компанії, використовуючи при цьому її торгову марку. Хоча, через недосконалість цієї системи, у нас більш поширеним є виробничий франчайзинг, що передбачає дозвіл франчайзі лише на виробництво продукції франчайзера.
В цілому, створення сприятливих умов для розвитку бізнесу в Україні - це глобальна проблема, яка передбачає розробку пакетів закону, а також перегляд податкової та фінансово-кредитної політики з метою створення сучасних прогресивних організаційних форм ведення бізнесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Андрощук Г.А., Денисюк В.Л. «Франчайзинг: определения, преимущества, перспективы». – Бизнес-информ, № 9, 2010. – 65 с.
Господарський кодекс України // Вісник Верховної Ради України від 16.01.2003 №19, №21-22 (Редакція від 20.09.2015). -№23
Данніков О.В. «Проблема побудови та функціонування франчайзингових систем в Україні». // Бізнес – інформ, 2011. - №21. – 740 с.
Долгань В.В. «Франчайзинг : путь к расширению бизнеса (организация, технология, методы, аспекты франчайзинга: [Переклад за французької В.А. Петрова]».// Нова, 2009.- 125с.
Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1996. - №20
Корольчук О.П. «Формування та розвиток вертикальних маркетингових систем нa основі франчайзингових. Економіка та управління підприємствами (за видми економічної діяльності)» / О.П. Корольчук.- Донецьк: Видавничий Дім «Ін Юре», 2010. - 520с.
Лопушинський Т.В. «Поняття та ознаки франчийзангу в країних Європейського союзу та в Україні». / Т.В. Лопушинський / Університетські наукові записки .- 2012.- №4 (24).- 240 с.
Мавріду В.Ю. «Теоретичні та практичні аспекти франчайзингу» / В.Ю. Мавріду. - Науково-технічний збірник – 2011.- №73.- 519 с.
Мадамус Т. «Ідеї бізнесу. Франчайзинг». - Столичний діловий портал – 2012 (періодичне видання).- №17. – 38 с.
Мирончук Т.В. «Стан та перспективи розвитку франчайзингу в Україні» / Т.В. Мирончук, Н.Л, Калиновська О.І. Дорош // Львівська політехніка «Вісник Іп Львівська у нац.., міністерство і науки України, О.Є. Кузьмін №599.- Л. 2012. – 257 с.
Проект Закону України «Про франчайзинг» від 08.11.2001 р. -N 8241
Силинг С.А. «Практикум по франчайзингу для российских предпринимателей» // За ред. С.А. Силинга : Фокус, 2012.- 134 с.
Сокол Н.А., Чвала Н.А. «Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг№. - 2008. - Випуск 2(8), частина 2. – 480 с.
Цивільний кодекс України // Вісник Верховної Ради України від 16.01.2003 №435-IV (Редакція від 30.09.2015).-№40
Цират А. В., Кривонос Е. А. «Франчайзинг от А до Я: Терминологический словарь». – Киев: Ассоциация франчайзинга, 2008. – 257 с.
ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ
Асоціація франчайзингу України - // [Електронний ресурс]. – pежим доступу: http://www.franchising.org.ua
Британська асоціація франчайзингу – // [Електронний ресурс]. - режим доступу: www.british-franchise.org.uk
Італійська асоціація франчайзингу – // [Електронний ресурс]. - режим доступу:www.assofranchasing.it
Міжнародна асоціація франчайзингу – // [Електронний ресурс]. - режим доступу: www.franchise.org.ua
Національний каталог франшиз – // [Електронний ресурс]. – pежим доступу: http://uafranchise.com
Німецька асоціація франчайзингу – // [Електронний ресурс]. - режим доступу: www.dfv-franchise.de
Сайт компанії «Тріарх» - // [Електронний ресурс]. - pежим доступу: http//www.triarh-franchising.com
Сайт «Franchising.ua» - // [Електронний ресурс]. – pежим доступу: http://ru.franchising.ua/statya/1619/chelentano-bystrymi-shagami-po-franchayzingu
Сайт «Энцеклопедия маркетинга» - // [Електронний ресурс]. – pежим доступу: http://www.marketing.spb.ru
ДОДАТКИ
Додаток А
Структура ринку франшиз в сфері послуг у 2014 році (ситуація на міжнародній арені)
/
Додаток Б
Шість найпопулярніших компаній, які не продають франшизу
/
Додаток В
Кількість франчайзерів за географічним критерієм
/
Додаток Г
Динаміка кількості франчайзерів в Україні 2009 – 2014
/
Додаток Д
Пріоритетні галузі у сфері франчайзингу за 2013 рік
Галузь
% франчайзерів
% франшизних підприємств
Підприємтсва швидкого харчування
15,2
26,8
Ресторани
7,0
3,8
Автомобільна продукція
6,2
5,5
Ремонт та прибирання
5,4
8,2
Будівництво та перепланування
4,9
1,5
Фірмова роздрібна торгівля
3,8
1,5
Здоров’я, спорт
3,3
3,5
Розвиток дітей
3,2
0,7
Оренда житла
3,1
5.9
Додаток Е
Франчайзинговий ринок України 2014 рік
Сегмент
Кількість галузей
Кількість брендів
Кількість франчайзерів
Кількість точок
Кількість франчайзингових точок
Торгівля
34
1036
192
29424
13580
Послуги споживачам
22
321
97
6602
2650
Громадське харчування
14
260
57
3847
2556
Інформація
7
84
25
2543
2124
Послуги для бізнесу
7
47
11
422
165
Виробництво
6
36
14
734
561
Всього
99
1817
411
59479
22639
Додаток Є
Найпопулярніші франшизи
Назва компанії
Всього франчайзингових запитів у місяць
Місце в загальному рейтингу
Місце в рейтингу компаній, що продають франшизу
Місце в рейтингу компаній, що не продають франшизу
Макдональдс
5314
1
1
-
Zara
1872
2
-
1
Сабей
1050
3
2
-
Starbucks
918
5
-
2
H&M
885
6
-
3
Бургер кинг
839
7
-
4
Сбербанк
836
8
-
5
1+1
714
10
5
-
Адидас
627
13
-
6
Лукойл
608
14
8
-
Bershka
559
16
-
7
Шоколадница
496
17
10
-
Глория джинс
399
24
16
-
Dunkin donuts
325
29
21
-
Виктория секрет
293
33
-
9
Centro
292
34
-
10
Теремок
243
39
-
12
Кофе хаус
234
43
-
15
New yorker
218
46
-
17
Nike
214
48
-
18
Остин
202
50
-
19
Mango
199
53
35
-
Ив роше
194
56
36
-
Ikea
173
59
-
22
Летуаль
166
63
-
23
Oji
148
69
46
-