Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Лабораторна робота №3 АМО
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕОМ
Інформація про роботу
Рік:
2018
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Алгоритми та методи обчислень
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра ЕОМ
/
Лабораторна робота № 3
Використання потокового графу алгоритму для паралельних обчислень з дисципліни
" AЛГОРИТМИ ТА МЕТОДИ ОБЧИСЛЕНЬ"
Львів – 2018
1. МЕТА РОБОТИ
Ознайомитися з використанням потокового графу алгоритму при паралельному програмуванні. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Паралельні обчислення. Паралельні обчислення — це форма обчислень, в яких кілька дій проводяться одночасно. Є кілька різних рівнів паралельних обчислень: бітовий, інструкцій, даних та паралелізм задач. Паралельні обчислення застосовуються вже протягом багатьох років, в основному в високопродуктивних обчисленнях, але зацікавлення ними зросло тільки недавно, через фізичні обмеження зростання частоти. Оскільки споживана потужність (і відповідно виділення тепла) комп'ютерами стало проблемою в останні роки, паралельне програмування стає домінуючою парадигмою в комп'ютерній архітектурі, в основному в формі багатоядерних процесорів. Паралельні комп'ютери системи можуть бути грубо класифіковані згідно з рівнем, на якому апаратне забезпечення підтримує паралелізм: багатоядерні процесори; багатопроцесорні комп'ютери — комп'ютери, що мають багато обчислювальних елементів в межах одної машини, також сюди відносимо кластери; MPP та GRID — системи що використовують багато комп'ютерів для роботи над одним завданням. Також Іноді, поряд з цими традиційними комп’ютерними системами, використовуються спеціалізовані паралельні архітектури для прискорення особливих задач. Програми для паралельних комп'ютерів писати значно складніше, ніж для послідовних, бо паралелізм додає кілька нових класів потенційних помилок, серед яких найпоширенішою є стан гонитви(конкуренції обчислювальних процесів). Комунікація, та синхронізація процесів зазвичай одна з найбільших перешкод для досягнення хорошої продуктивності паралельних звязків Код програми
#include <stdio.h>
#include <stdlib.h>
#include <intrin.h>
#include <math.h>
#include <time.h>
#define A 601
#define B 606
#define C 605
#pragma GCC push_options
#pragma GCC optimize ("no-unroll-loops")
#define REPEAT_COUNT 1000000
#define REPEATOR(count, code) \
for (unsigned int indexIteration = (count); indexIteration--;){ code; }
#define TWO_VALUES_SELECTOR(variable, firstValue, secondValue) \
(variable) = indexIteration % 2 ? (firstValue) : (secondValue);
double getCurrentTime(){
clock_t time = clock();
if (time != (clock_t)-1) {
return ((double)time / (double)CLOCKS_PER_SEC);
}
return 0.; // else
}
#pragma GCC push_options
#pragma GCC target ("no-sse2")
//__attribute__((__target__("no-sse2")))
void run_native(double * const dArr){
double * const dAC = dArr;
double * const dA = &dAC[0];
double * const dC = &dAC[1];
double * const dB = &dArr[2];
double * const dResult = &dArr[4];
double * const dX1 = &dResult[1];
double * const dX2 = &dResult[0];
REPEATOR(REPEAT_COUNT,
TWO_VALUES_SELECTOR(*dA, 4., A);
TWO_VALUES_SELECTOR(*dB, 3., B);
TWO_VALUES_SELECTOR(*dC, 1., C);
double vD = sqrt((*dB)*(*dB) - 4.*(*dA)*(*dC));
(*dX1) = (-(*dB) + vD) / (2.*(*dA));
(*dX2) = (-(*dB) - vD) / (2.*(*dA));
)
}
#pragma GCC pop_options
void run_SSE2(double * const dArr){
double * const dAC = dArr;
double * const dA = &dAC[0];
double * const dC = &dAC[1];
double * const dB = &dArr[2];
double * const dResult = &dArr[4];
double * const dX1 = &dResult[1];
double * const dX2 = &dResult[0];
__m128d r__zero_zero, r__c_a, r__uORb_b, r__2cORbOR2a_2a,
r__zero_bb, r__sqrtDiscriminant_zero, r_result;
r__zero_zero = _mm_set_pd(0., 0.); // init
REPEATOR(REPEAT_COUNT,
TWO_VALUES_SELECTOR(*dA, 4., A);
TWO_VALUES_SELECTOR(*dB, 3., B);
TWO_VALUES_SELECTOR(*dC, 1., C);
r__c_a = _mm_load_pd(dAC);
// r__uORb_b = _mm_load_pd1(dB);
r__uORb_b = _mm_load1_pd(dB);
// b b
r__uORb_b = _mm_unpacklo_pd(r__uORb_b, r__uORb_b);
// (etap 1)
r__2cORbOR2a_2a = _mm_add_pd(r__c_a, r__c_a);
// b 2c
r_result = _mm_unpackhi_pd(r__2cORbOR2a_2a, r__uORb_b);
// b 2a
r__2cORbOR2a_2a = _mm_unpacklo_pd(r__2cORbOR2a_2a, r__uORb_b);
// bb 4ac (etap 2)
r_result = _mm_mul_pd(r_result, r__2cORbOR2a_2a);
r__zero_bb = _mm_unpackhi_pd(r_result, r__zero_zero);
// zero Discriminant (etap 3)
r_result = _mm_sub_sd(r__zero_bb, r_result);
// zero sqrtDiscriminant (etap 4)
r_result = _mm_sqrt_sd(r_result, r_result);
r__sqrtDiscriminant_zero = _mm_shuffle_pd(r_result, r_result, 1);
// sqrtDiscriminant -sqrtDiscriminant (etap 5)
r_result = _mm_sub_sd(r__sqrtDiscriminant_zero, r_result);
// (etap 6)
r_result = _mm_sub_pd(r_result, r__uORb_b);
// 2a 2a
r__2cORbOR2a_2a = _mm_unpacklo_pd(r__2cORbOR2a_2a, r__2cORbOR2a_2a);
// (etap 7)
r_result = _mm_div_pd(r_result, r__2cORbOR2a_2a);
_mm_store_pd(dResult, r_result);
)
}
void printResult(char * const title, double * const dArr, unsigned int runTime){
double * const dAC = dArr;
double * const dA = &dAC[0];
double * const dC = &dAC[1];
double * const dB = &dArr[2];
double * const dResult = &dArr[4];
double * const dX1 = &dResult[1];
double * const dX2 = &dResult[0];
printf("%s:\r\n", title);
printf("%fx^2 + %fx + %f = 0;\r\n", *dA, *dB, *dC);
printf("x1 = %1.0f; x2 = %1.0f;\r\n", *dX1, *dX2);
printf("run time: %dns\r\n\r\n", runTime);
}
int main() {
double * const dArr = (double *)_mm_malloc(6 * sizeof(double), 16);
double * const dAC = dArr;
double * const dA = &dAC[0];
double * const dC = &dAC[1];
double * const dB = &dArr[2];
double * const dResult = &dArr[4];
double * const dX1 = &dResult[1];
double * const dX2 = &dResult[0];
double startTime, endTime;
// native (only x86, if auto vectorization by compiler is off)
startTime = getCurrentTime();
run_native(dArr);
endTime = getCurrentTime();
printResult("x86",
dArr,
(unsigned int)((endTime - startTime) * (1000000000 / REPEAT_COUNT)));
// SSE2
startTime = getCurrentTime();
run_SSE2(dArr);
endTime = getCurrentTime();
printResult("SSE2",
dArr,
(unsigned int)((endTime - startTime) * (1000000000 / REPEAT_COUNT)));
_mm_free(dArr);
printf("Press any key to continue . . .");
getchar();
return 0;
}
#pragma GCC pop_op Висновок: На даній лабораторній роботі я розробляв та досліджував ефективності методів потокового графу для паралельних обчислень
28.05.2019 18:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора