МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
Кафедра маркетингу і логістики
РОЗРАХУНКОВА РОБОТА
на тему «Цінові рішення підприємства»
з дисципліни «Маркетингове ціноутворення»
Варіант 16
Зміст
Тестові завдання
2
2. Аналіз умов беззбитковості при змінах ціни
3
2.1. Теоретичні відомості
3
2.2. Задача 1
9
3. Політика цін при вертикальному і горизонтальному поділі ринку
14
3.1. Теоретичні відомості
14
3.2. Задача 2
15
4. Список використаної літератури
18
Тестові завдання
Варіанти завдань щодо тестів: 16 та 41.
16. Політика виснажувальних цін передбачає, що:
а) ціна на товар залишається високою протягом усього ЖЦТ;
б) спочатку встановлюється висока ціна на товар, яка згодом поступово знижується;
в) спочатку встановлюється низька ціна на товар, яка згодом поступово підвищується;
г) ціна на товар залишається відносно невисокою протягом усього ЖЦТ.
41. Визначити ціну товару методом надбавки до ціни продажу, якщо відомо, що собівартість виробництва одиниці товару складає 100 грн, а надбавка до ціни продажу - 20%: а) 125 грн; б) 120 грн; в) 108 грн; г) 134 грн.
Відповідь: б, 120 грн.
Ц = С*(1+Н/100) = 100*1,2 = 120
Аналіз умов беззбитковості при змінах ціни
Теоретичні відомості
У ринкових умовах підприємство повинно гнучко реагувати на зміни у своєму макро- та мікросередовищі знижуючи чи підвищуючи ціни на свої товари залежно від прийнятої цінової стратегії. У цьому випадку менеджерам підприємства необхідно дати відповіді на запитання:
1. Чи може зміна ціни покращити ситуацію?
2. На скільки можуть знизитися обсяги продажу підприємства, щоб не втратити його виручки від продажу через підвищення ціни?
3. На скільки повинен зрости обсяг продажу підприємства, щоб це могло компенсувати втрату його виручки від продажу через зниження ціни? Відповіді на ці запитання залежать від величини питомого виграшу підприємства (частки ціни, яка забезпечує збільшення чистого прибутку підприємства чи скорочення його збитків). Для цього необхідно розрахувати беззбиткову зміну продажу. Для варіанту зниження ціни вона представляє собою той мінімальний приріст продажу, який необхідний, щоб зниження ціни призвело до приросту питомого виграшу порівняно з точкою відліку. Точка відліку – це рівень показників підприємства, який приймається у якості орієнтира при аналізі управлінських, у тому числі і цінових рішень (дані про поточні чи запроектовані обсяги продажу і рівні прибутковості при нині діючій чи завчасно визначеній ціні). У загальному розумінні беззбиткова зміна продажу – це мінімальна зміна обсягу продажу, яка необхідна для того, щоб зміна цін призвела до зростання питомого виграшу підприємства порівняно з попереднім рівнем. Економічні результати діяльності підприємства при різних рівнях цін можна зобразити графічно:
/
а) початковий рівень б) після зниження ціни
Рис. 1. Економічні наслідки зниження ціни
Ц1 і N1 – початкова ціна і початковий рівень обсягу продажу;
Ц2 і N2 – знижена ціна і новий рівень обсягу продажу, необхідний для того, щоб зміна цін призвела до зростання питомого виграшу підприємства порівняно з початковим рівнем;
V – змінні витрати на одиницю продукції;
Площа А – виграш підприємства до зміни ціни;
Площа С – втрата прибутку у результаті зміни ціни;
Площа D – виграш, який скоротився у результаті зміни ціни;
Площа К – приріст змінних витрат у результаті зміни ціни
Площа Е – приріст виграшу у результаті зростання обсягу продажу.
Ситуація зміни (у даному випадку - скорочення) виграшу підприємства від продажу попереднього обсягу продукції при зміні ціни називається ефектом ціни. Отже, ефект ціни – це зміна виграшу підприємства від продажу попереднього обсягу продукції за рахунок зміни ціни на неї.
Коли ми маємо справу з нормальним товаром (величина попиту на який зростає при зниженні його ціни), то можна очікувати, що зниження ціни на товар підприємства призведе до зростання обсягів його реалізації. Але величина виграшу, який отримає підприємство у результаті такої зміни ситуації (його, як правило, називають ефектом обсягу), нам не відома.
Ефект обсягу – зміна виграшу підприємства за рахунок приросту чи скорочення обсягів його реалізації при зміні цін на продукцію підприємства.
Підприємство виграє від зниження ціни, якщо виграш, отриманий у результаті прояву ефекту обсягу (площа Е) буде перевищувати втрату виграшу у результаті прояву ефекту ціни (площа С), тобто зміна ціни виправдана для підприємства у випадку, якщо додатковий виграш отриманий завдяки зміні обсягу продажу, буде перевищувати скорочення виграшу у розрахунку на попередній обсяг продажу через зниження ціни. При підвищенні ціни відповідно підприємство досягає кращих результатів, якщо додатковий виграш від реалізації продукції за вищою ціною перевищить скорочення виграшу через падіння обсягів продажу.
Задача аналізу беззбитковості полягає у визначенні того мінімального приросту обсягу продажу, який повинен бути досягнений, щоб вплив ефекту обсягу урівноважив вплив ефекту ціни, тобто щоб площа С = площі Е. Якщо ж величина приросту виграшу у результаті прояву ефекту обсягу буде більша ніж величина скорочення виграшу у результаті прояву ефекту ціни, то зниження ціни призведе до зростання прибутку підприємства. Беззбитковий приріст продажу можна визначити на основі рис.1, поділивши площу прямокутника С на питомий виграш.
Величина мінімального приросту продажу, яка необхідна для збереження попередньої загальної суми виграшу після зміни ціни, може бути розраховане і арифметично за допомогою формули :
BSN Ц *100 (1)
СМ Ц
де BSNц – беззбитковий приріст продажу у результаті зміни ціни, %
(Ц – зміна ціни;
СМ – питомий виграш.
При цьому:
CMA = Ц – V (2)
де СМА – питомий виграш;
Ц – ціна;
V – змінні витрати.
У цьому рівнянні (величини зміни ціни і виграшу можуть бути виражені будь-якими, але однаковими величинами (у абсолютних величинах, процентах чи десяткових дробах)). Адже у результаті ми отримаємо процентний показник, що буде показувати на скільки має змінитися кількість проданих виробів, щоб і після зміни ціни загальна сума виграшу залишалася незмінною.
Знак «-» у чисельнику цього рівняння свідчить про те, що зміна ціни пов’язана з альтернативою: збільшення ціни призводить не лише до скорочення кількості виробів, які продаються, але і до скорочення числа виробів, які необхідно продати, щоб досягнути необхідного рівня прибутковості. Навпаки, зниження ціни призводить не лише до зростання числа виробів, які продаються, але і до збільшення числа виробів, які необхідно зуміти продати, щоб досягнути необхідного рівня прибутковості.
Чим більший масштаб зниження ціни, тим більш суттєво треба збільшити число проданих виробів, щоб зберегти хоча б попередню загальну величину виграшу підприємства від продажу товарів.
Беззбитковий приріст продажу (у абсолютному вираженні) можна знайти за формулою:
BSN A BSN Ц NO /100 (3)
де BSNА і BSNЦ – беззбитковий приріст продажу підприємства при зміні ціни, відповідно у абсолютному і процентному вираженні;
Nо – обсяг продажу до зміни ціни, нат. од.
Якщо реальний приріст обсягу продажу перевищує величину беззбиткового приросту, то підприємство нічого не втрачає у результаті зміни ціни, а навіть отримує додатковий прибуток.
Приймати те чи інше рішення про підвищення чи зниження ціни підприємство може залежно від прийнятної цінової стратегії. Якщо керівництво підприємства на певному етапі зацікавлено у захопленні більшої частки ринку, а не у збільшенні маси прибутку, то воно може піти на зниження ціни навіть у тому випадку, якщо приріст числа проданих товарів не перевищує беззбиткової кількості. Якщо ж головним завданням підприємства у даному періоді є максимізація прибутку, то воно може йти на таке зниження ціни лише якщо є вагомі причини очікувати зростання числа проданих товарів більше беззбиткової кількості.
Для визначення впливу зміни обсягів продажу на величину зміни прибутку підприємства необхідно помножити різницю між реально досягнутим після зниження ціни обсягом продажу і беззбитковим обсягом продажу на нову величину питомого виграшу.
Формула (1) справедлива у випадку, коли постійні витрати підприємства чи змінні витрати на одиницю продукції залишаються незмінними. Але найчастіше зустрічаються ситуації коли підприємство реалізує комплексний маркетинговий план, який передбачає і зміну ціни, і зміну витрат (у зв’язку з удосконаленням самого товару чи умов його виробництва і збуту).
Найпростішим випадком є врахування зміни змінних витрат шляхом модифікації формули (1), віднявши від величини зміни ціни величину зміни змінних витрат. У даному випадку величини, які використовуються для розрахунку обов’язково повинні бути виражені у абсолютних грошових одиницях (грн. чи іншій валюті). Формула (1) буде мати вигляд:
BSNц=
−(∆Ц−∆V)