Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту організацій
/
Лабораторна робота №1
з дисципліни «Статистика» на тему:
«Розрахунок відносних статистичних величин»
Варіант №3
Вступ
Для проведення аналізу даних, одержаних у результаті статистичного спостереження використовуються абсолютні і відносні статистичні величини. Абсолютні величини – це кількісні показники, які характеризують розміри досліджуваного суспільного чи економічного явища, процесу і завжди мають одиниці виміру. Вони є дуже важливими в статистичному аналізі, але проведення аналізу тільки за допомогою них в багатьох випадках є недостатнім: необхідним є співставлення різних показників.
З цією метою використовуються відносні величини – узагальнюючі показники, які характеризують співвідношення однойменних чи різнойменних величин. Будь-яка відносна велична представляє собою дріб, чисельником якогоа величина порівняння, а знаменником – база порівняння:
Відносна величина=порівнювана величина / величина, з якою порівнюють
При зіставленні однойменних величин відносні величини вимірюються переважно увідсотках або частинах від одиниці; при зіставленні різнойменних величин – у складних натуральних одиницях. За змістом співвідношення чисельника і знаменника розрізняють наступні види відносних величин:
відносна величина виконання плану – подає кількісну характеристику виконання планових завдань:
відносна величина структури – характеризує частку (питому вагу) окремих складових у всій сукупності:
відносна величина координації – характеризує співвідношення між окремими складовими сукупності:
відносна величина порівняння – це результат співставлення одних і тих же характеристик двох різних сукупностей:
відносна величина інтенсивності характеризує ступінь поширеннячи розвитку явища у певному середовищі. Це іменована величина, у якій поєднуються одиниці вимірювання чисельника і знаменника:
відносна величина динаміки характеризує процес розвитку певного явища у часі та розраховується як співвідношення значень показника за дваперіоди чимоменти часу:
За способом розрахунку розрізняють базисні та ланцюгові відносні величини динаміки. Базисні відносні величини отримують шляхом ділення кожного наступного показника на один і той же базисний показник. Ланцюгові відносні величини отримують у результаті ділення кожного наступного показника на попередній.
Мета роботи – набути навиків обчислення різних видів відносних величин.
Послідовність виконання роботи:
2.1 Визначити:
1. частку посівної площі областей та України у загальній площі областей та загальній площі України;
2. структуру посівних площ України по областях.
Результати подати у вигляді таблиці 1.1
Таблиця 1.1
Структура посівних площ
Назва області
Загальна земельна площа тис. га
Уся посівна площа
У тому числі в % до посівної площі
тис. га
у % до загальної площі
зернові культури
технічні культури
картопля та овочево-баштанні культури
кормові культури
Волинська обл
2014
580
28,8
51,55
6,38
15,69
26,38
Донецька обл
2652
1451
54,71
52,38
20,12
7,99
19,50
Україна
60355
27928
46,27
55,81
13,53
7,83
22,83
Проаналізувавши таблицю 1.1, можна зробити висновок, що Донецька область має більшу загальну земельну площу, ніж Волинська область, також в Донецькій є більша посівна площа порівняно з Волинською обл. Найбільшу частку у % до посівної площі займають зернові культури як в Донецькій області, так і у Волинській області. Досить велику частку у % до посівної площі у Волинській області займають кормові культури, а трохи меншу – картопля та овочево-баштанні. В Донецькій технічні та кормові культури значно переважають над картоплею і овочево-баштанними культурами.
2.2. Визначити:
1. питому вагу усієї посівної площі області в усій посівній площі України;
2. питому вагу площі, відведеної під зернові, технічні, картопляні і овочево-баштанні та кормові культури у цій області у посівній площі, відведеній під цю культуру в Україні.
Результати подати у вигляді табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Питома вага посівних площ регіонів у посівній площі України
Назва області
Загальна земельна площа тис. га
Уся посівна площа
У тому числі в % до до цієї культури по Україні
тис. га
у % до посівної площі України
зернові культури
технічні культури
картопля та овочево-баштанні культури
кормові культури
Волинська обл
2014
580
2,08
1,92
0,98
4,16
2,40
Донецька обл
2652
1451
5,20
4,88
7,73
5,30
4,44
Україна
60355
27928
100
100
100
100
100
На основі цих даних можна зробити висновок, що вся посівна площа Волинської області займає меншу частину України порівняно з Донецькою. Частка посіву зернових, технічних та кортопляно-баштанних, кормових культур є вищою в Дніпропетровській області.
2.3 Порівняти площі, відведені під кожний тип культури по областях. Результати подати у вигляді табл. 1.3.
Таблиця 1.3
Порівняння посівних площ двох областей
Назва області
Відношення посівних площ
У тому числі
зернові культури
технічні культури
картопля та овочево-баштанні культури
кормові культури
Волинська/Донецька
0,76
0,39
0,13
0,78
0,54
Розглянувши таблицю 1.3, можна зробити висновок, що Волинська область має менше посівних площ, ніж Донецька. Також вона має більшу частину посівних площ картоплі та овочево-баштанних культур, зернових, технічний та кормових культур.
2.4. Визначити відношення площ, відведених під технічні культури, картоплю, овочево-баштанні та кормові культури, до площі зернових культур в даних областях. Результати подати у вигляді табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Порівняльний аналіз площ, відведених під зернові з іншими видами культур
Назва області
Посівні площі під зернові, тис. га
Відношення відповідних посівних площ в % до площ під зернові
технічні/зернові
картоплята овочево-баштанні/зернові
кормові/зернові
Волинська
299
12,37
30,43
51,17
Донецька
760
4,87
11,97
20,13
З даних таблиці 2.4 бачимо, що Донецька область має більшу площу під зернові культури, ніж Волинська область. Також видно, що у Волинській області та Донецькій відношення кормових до зернових культур є найбільшим.
2.5. Враховуючи те, що фактичноурожай зернових зібрано із 94% посівних площ, відведених під цю культуру, визначити урожайність зернових (в ц/га) у цих областях і по Україні за досліджуваний рік. Результати подати у вигляді табл. 1.5.
Таблиця 1.5
Урожайність зернових культур за рік
Назва області
Посівна площа, тис, га
Площа, з якої зібрано урожай, тис. га
Валовий збір за рік, тис. т
Урожайність, ц/га
Волинська
580
545,20
5888,00
1,02
Донецька
1451
1363,94
14387,00
0,99
Україна
27928
26252,32
307630,00
1,10
Отже, Донецька область має більшу площу з якої зібрано урожай і більший валовий збір зерна порівняно з Волинською областю. Проте урожайність більша в Волинькій області, ніж у Донецькій області.
2.6. Обчислити величини динаміки валового збору зерна у цих областях і по Україні за досліджувані дев’ять періодів. Результати подати у вигляді табл. 1.6.
Таблиця 1.6
Динаміка урожайності зернових культур за дев’ять періодів
Назва обл
Валовий збір зерна за перший період, тис. т
Динаміка валового збору зерна, в % по відношенню до збору протягом першого періоду
02 до 01
03 до 01
04 до 01
05 до 01
06 до 01
07 до 01
08 до 01
09 до 01
Волинська
892
103,36
91,82
60,76
71,30
53,92
54,26
56,39
68,27
Донецька
2284
111,69
64,89
49,61
72,50
47,42
43,96
44,26
95,58
Україна
47431
107,54
71,54
51,80
74,79
55,81
51,82
51,57
83,71
На основі цих даних, можна зробити висновок, що динаміка валового збору зерна в обох областях не є стабільною. Найменший показник в Донецькій області – 43,42 %, а найвищий – 111,69 %. Найменший показник у Волинській області – 53,92 %, а найвищий – 103,36 %.
2.7. Порівняти рівень та динаміку урожайності зерна протягом семи періодів в Україні та інших країнах світу. Результати подати у вигляді табл. 1.7.
Таблиця 1.7
Динаміка урожайності зернових культур в країна за досліджуваний період
(01 період = 100)
Назва країни
1
2
3
4
5
6
7
Україна
100,00
69,23
83,76
85,47
87,18
88,03
86,32
Аргентина
100,00
108,97
123,77
149,33
169,51
149,33
157,85
Бельгія - Люксембург
100,00
42,26
143,83
131,65
127,65
143,83
124,70
Данія
100,00
39,71
98,86
101,31
99,51
98,86
101,63
Увесь світ
100,00
88,04
106,52
108,70
110,87
111,96
109,78
На основі цих даних, можна зробити висновок, що динаміка урожайності зернових культур є найменшою в України і Данії, а найвищою у Бельгії та Аргентині. В Україні найвищий показник у 01 періоді ─ 100 , найменший у 02 періоді ─ 69,23, у Аргентині найвищий показник у 05 періоді─ 169,51, найменший у 01 періоді – 100, в Бельгії найвищий показник у 03 та 06 періоді ─ 143,83, найменший у 02 періоді ─ 42,26, в Данії найвищий показник у 07 періоді ─ 101,63, найменший у 02 періоді ─ 39,71. Загалом по всьому світу найвищий показник було досягнуто у 06 періоді ─ 111,96, а найменший у 02 періоді ─ 88,04.
Зобразити графічно:
3.1 Структуру посівних площ Волинської області
3.2 Динаміку валового збору зерна у цих областях протягом досліджуваних років.
/
Рис. 1. Структура посівних площ Волинської області
/
Рис. 2. Динаміка валового збору зерна у цих областях протягом досліджуваних років.
За результатами обчислень зробити письмові висновки:
4.1. Про придатність земельних ресурсів кожної області для сільського господарства.
4.2. Про динаміку збору врожаю зернових культур у кожній області та по Україні протягом досліджуваних періодів.
4.3. Про рівень та динаміку урожайності зерна в різних країнах світу протягом досліджуваних періодів.
Висновки:
Проаналізувавши отримані дані, можна зробити висновок, що земельні ресурси досліджуваних областей є придатними для сільського господарства. У одній області більше половини загальної земельної площі, а в іншій - третина відведена під посіви (Донецька – 54,71%; Волинська – 28,8 %).
Обравши за базовий 01-ий період, про динаміку збору врожаю зернових культур у кожній області протягом досліджуваного періоду можна сказати, що найвищий показник урожайності був зафіксований у 02 періоді, після того цей показник стрімко почав знижуватися, а потім на останньому дев’ятому періоді знову піднявся.
Так у Волинській області протягом 03-09 періодів цей показник коливався в межах 43,96-95,58. Однак у 09 періоді показник урожайності наблизився, але не досягнув свого початкового максимального значення. В Україні загалом найвища урожайність спостерігалася у 02-му періоді (107.54), протягом 03-04 періодів знизилась до 51,8 в 05-му періоді досягла показника 74.79, протягом 06-08 цей показник коливався в межах 55.81-51.57 і у 09-му – 83.71.
Динаміка урожайності зернових за досліджуваний період для різних країн є різною. В Україні урожайність зернових набувала різних значень на протязі періоду. Найменша урожайність була у 02 періоді і становила 69,23. Порівняно з 01 періодом, урожайність в Україні знизилась, але вже з 03 періоду збільшувалась до 06 періоду (88,03), а в -7 становила 86,32.
В Аргентині була найбільша врожайність зі всіх проаналізованих країн. Найменшого значення набувала в 01 періоді(100) і зростала до 05 періоду (169,51). В 06 періоді врожайність зменшилася до 149,33.
В Бельгії у 02 періоді урожайність була найнижчою – 42,26. А у періодах 03-07 коливалась від 143, 83 до 124,7.
В Данії у 02 періоді урожайність досягала найнижчого значення – 39,71, а в наступних періодах була стабільна урожайність, яка коливалась від 98,86 до 101, 31. Найбільшого значення досягла в 04 періоді (101,31).
Загалом у світі найнижче значення урожайності був у 2 періоді(88,04). Але пізніше урожайність зерна була стабільна . Найвищого показника досягла в 06 періоді (111,96).