МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут адміністрування та публічного управління
Кафедра теоретичної та
прикладної економіки
Наукова робота
з дисципліни «Макроекономіка»
на тему
«Дослідження макроекономічних процесів на прикладі Черкаської області України
Львів - 2018
Зміст
Вступ 3
Завдання 1. Дослідження соціально-економічного стану Черкаської області України. 4
Завдання 2. Дослідження динаміки валового регіонального продукту Черкаської
області України. 7
Завдання 3. Дослідження динаміки економічної активності населення Черкаської
області України. 9
Завдання 4. Дослідження динаміки безробітного населення Черкаської області України 10
Завдання 5. Дослідження кон’юктури ринку праці Черкаської області України. 12
Завдання 6. Дослідження динаміки індексу споживчих цін Черкаської області України. 14
Завдання 7. Дослідження динаміки інвестицій Черкаської області України. 15
Завдання 8. Дослідження динаміки зовнішньоекономічної діяльності Черкаської
області України. 17
Завдання 9. Дослідження динаміки витрат домашніх господарств Черкаської
області України. 20
Завдання 10. Дослідження динаміки заробітної плати та доходів населення Черкаської області України. 22
Висновки 24
Список використаних джерел 30
Вступ
Макроекономіка, як теоретична наука має на меті визначити стан національної економіки, обґрунтувати основні напрямки економічної політики держави, вміти визначити причини криз в економіці та шляхи їх подолання, вміти організовувати грошовий обіг, забезпечити стабільність грошової одиниці, правильно обґрунтувати фінансову, податкову, бюджетну політику держави і в підсумку вибрати модель економічного розвитку, яка на сьогодні є найважливішою з проблем макроекономічного розвитку країни.
Макроекономіка вивчає сфери і галузі національної економіки, господарські зв'язки між ними. Результатом макроекономічних досліджень є поглиблення знань про економіку, механізми її розвитку. Закони, виявлені на основі аналізу макроекономічних моделей, розкривають взаємозв'язок, суттєву залежність між різними економічними показниками . Основними законами макроекономіки є:
Закон макроекономічної рівноваги;
Закон вартості;
Закон попиту та пропозиції;
Закон саморегулювання макроекономічних процесів;
Закон спадної граничної продуктивності;
Закон спадної граничної корисності.
Макроекономіка має безпосереднє прикладне значення. Майбутній спеціаліст повинен навчитися аналізувати суть державної економічної політики, напрями, шляхи та методи її реалізації. І головне, вміти ефективно розробляти й втілювати у життя стратегію і тактику діяльності своєї фірми (підприємства) на мікроекономічному рівні в умовах певного зовнішнього середовища, особливості якого визначаються макроекономічними факторами.
Важлива функція макроекономіки - її світоглядна функція. Цю функцію вона виконує на основі вироблення у майбутніх економістів - професіоналів сучасного економічного мислення. Глибоке і системне вивчення основних понять і механізмів функціонування національної економіки сприяє формуванню економічної культури студентів. Завдання макроекономіста — чітко визначити стратегію розвитку національної економіки та її перспективу, розробити ефективну програму досягнення мети. Значення макроекономічної науки зростає у зв'язку з глибинними трансформаційними процесами, що відбуваються в Україні. Держава змушена втручатись в економічні відносини і певним чином їх корегувати. Дії керівництва, спрямовані на стабілізацію і розвиток економічних відносин, називаються економічною політикою. Держава встановлює "правила гри" на національному ринку, а саме визначає податкову політику, тарифні ставки, квоти, дотації, а також закони, згідно з якими діють учасники економічних відносин
Метою даної курсової роботи є дослідження економічних процесів Черкаської області протягом 2007 – 2016 рр. При виконання досліджень використовувалися такі інструменти, як аналіз, порівняння, графічні та табличні матеріали. Джерелом досліджуваних показників були електронні статистичні видання.
/
Завдання1. Дослідження соціально-економічного стану Черкаської області України
“Душею” України цілком справедливо можна вважати Черкащину. Адже саме тут формувався звитяжний козацький дух нашого народу, тут розташована й гетьманська столиця – Чигирин. Черкащина дала світу визначних людей – першого гетьмана України Богдана Хмельницького, героїв Визвольної війни Петра Дорошенка та Івана Виговського, гайдамацьких ватажків Залізняка і Гонту, генія нашого краю і всієї України Тараса Шевченка – пророка нації, без котрого нам не усвідомити свого призначення на землі. Черкаська область має славне минуле, багата на унікальні пам'ятки історії та культури. На території області відкрито понад 100 поселень трипільської культури, близько сотні городищ, поселень і курганних могильників скіфських часів. Територія Черкащини входила до складу земель, де на початку нашої ери сформувалося ядро ранніх східнослов'янських земель, а в часи існування Київської Русі була південною частиною Київського князівства.
Черкаська область створена 7 січня 1954 року і є однією з наймолодших серед областей України . Розташована в центрі України. Її територія становить 20,9 тис. кв. км (3,5% території України, 18 місце в Україні), де мешкає понад 1 млн. 380 тис. чоловік. . Межує з областями: Київською – з північного заходу, Вінницькою – на заході, Полтавською – на сході та Кіровоградською – на півдні. За адміністративно-територіальним поділом область складається з 20 районів, 6 міст обласного і 10 – районного підпорядкування, 15 селищ міського типу та 826 сільських населених пунктів. Обласний центр – місто Черкаси.
Область простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь – на 150 км. Крайня північна точка лежить неподалік від села Кононівка Драбівського району, південна – поблизу села Колодисте Тальнівського району, західна – біля села Коритня Жашківського району, східна – неподалік села Стецівка Чигиринського району. За математичними розрахунками географічним центром області є точка поблизу села Журавки Городищенського району. Територія Черкаської області в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини – правобережну і лівобережну.
Чисельність населення, що проживає на території області, на початок 2007 року становить 1357,1 тисячі осіб, у тому числі міського 740,6 тисячі осіб, або 54,6 % населення, сільського - 45,4 %. По чисельності населення область займає 15-те місце в Україні. Черкаська область відноситься до числа густонаселених. Її середня щільність - 65 осіб на 1 кв.км. Близько 90 відсотків населення проживає в правобережній частині області, у лівобережній - 10 відсотків
Корисні копалини
Область багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали. Граніти різних типів трапляються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах. Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові та палигорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки та Хижинець Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородськогорайону, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини — каоліни. Майже повсюдно поширені кварцові піски. Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля та торф. Родовища бурого вугілля — Козацьке, Рижанівське, Юрківське у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах. Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових — у Смілянському районі. В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади петрургічної сировини. На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найвідоміші родовища граніту — Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області. На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових та палегорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку. Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу «Миргородська», розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.
Природно-заповідний фонд Черкаської області нараховує 503 природних комплексів та об'єктів загальною площею 61054,1 га, що становить 2,9 % від загальної площі території області. Серед об'єктів області: один природний заповідник — Канівський; дендрологічний парк «Софіївка»; два національні природні парки — «Білоозерський», Нижньосульський.
Промисловість
За структурою господарства область індустріально-аграрна. У сукупному випуску товарів і послуг питома вага промисловості становить 42%. Структура промислового виробництва області характеризується такими показниками: - добувна промисловість становить 2,2% загальнообласного обсягу. В неї входять дві підгалузі: видобування енергетичних матеріалів (торфу) та видобування неенергетичних матеріалів (нерудної сировини для промисловості та будівництва);- обробна промисловість – 86,9% загальнообласного обсягу;- виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла, води – 10,9% загальнообласного обсягу. У промисловому виробництві переважають харчова (39,9%) та хімічна (26,9%) промисловість. Машинобудування і металообробка складають 8%, легка промисловість – 1,5%. На Черкащині функціонують понад 300 промислових підприємств, які виробляють електроенергію, випускають мінеральні добрива, аміак, хімічні волокна, засоби автоматизації та обчислювальної техніки, технологічне обладнання для переробних галузей, машини та обладнання для тваринництва та кормовиробництва, товари народного вжитку продовольчої та непродовольчої груп. В харчовій промисловості найбільш розвинуті такі галузі як цукрова, м'ясопереробна, молочна, борошномельно-круп'яна, лікеро-горілчана, консервна.
Сільське господарство
У Черкаській області діє 688 агроформувань на засадах приватної власності на землю та майно, та 1011 фермерських господарств. Площа сільськогосподарських угідь – 1,5 млн. га, тобто 3,5% угідь в Україні, в тому числі ріллі –1,3 млн. га. У структурі сільськогосподарського виробництва рослинництво складає 62%, тваринництво – 38%. Поголів’я у тваринницькому комплексі: велика рогата худоба – 388,5 тис. голів, свині – 610,5 тис. голів, птиця – 6,6 млн. голів. Валова продукція сільського господарства (у порівняних цінах 2000 року) – майже 2,9 млрд. грн., що складає 5% сільськогосподарського виробництва України, або 2055 грн. на душу населення.
Черкащина відрізняється від інших областей високим рівнем виробництва зерна (1947 тис. тонн – виробництво в 2002 р.), цукрового буряка (1005 тис. тонн), соняшника (85,5 тис. тонн), овочів і картоплі (281 і 710 тис. тонн відповідно) і тваринництвом м’ясо-молочного напрямку (м’яса – 127 тис. тонн, молока – 560 тис. тонн). Черкаська область цілком забезпечує себе основними сільськогосподарськими продуктами.
Чорноземи Черкащини зумовлюють високий рівень розвитку сільського господарства, де працює третина працездатного населення регіону. На одного жителя області виробляється валової продукції сільського господарства в 1,5 рази більше, ніж в середньому по Україні. На території області працює 705 сільськогосподарських підприємств. У структурі виробництва сільськогосподарської продукції традиційно переважають зернові культури та цукровий буряк. Важливими галузями є молочно-м'ясне тваринництво, свинарство та птахівництво, де впроваджуються сучасні досягнення селекції та біотехнології. . Науковим забезпеченням агропромислового комплексу займаються 2 науково-дослідних інститути сільськогосподарського профілю. Розвитку цієї галузі сприяють 12 племзаводів та 5 племгосподарств, 46 племінних ферм з розведення молочної та м'ясної худоби і свиней. Розвитку сільського господарства області сприяє її промисловий комплекс, який включає 314 великих промислових підприємств. За структурою виробництва вони розподіляються таким чином: харчова промисловість - 43,6% (до обсягу виробництва області), хімічна - 26,1%, електроенергетика - 9,7%, машинобудування і металообробка - 7,1%, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість - 6,9%, добувна промисловість - 2,4%, легка промисловість - 1,0% та інші. Земельний фонд Черкащини за своїм родючим потенціалом є одним з найвищих в державі і характеризується високою розораністю – 61%. Площа сільськогосподарських угідь усіх категорій господарств області становить 1454,7 тис.га ( 3,5% с/г угідь України).
Експорт та імпорт
Зовнішня торгівля є важливим напрямком співпраці підприємств Черкаської області з країнами ЄС.
У 2017 р. до країн Європейського Союзу спрямовано 34,0 % експорту усіх товарів. Найбільше експортувалися товари до Польщі – 20,7 %, Нідерландів – 13,3 %, Німеччини – 12,3 %, Іспанії – 8,3 %, Австрії – 5,7 %. Імпорт із країн ЄС становив 49,2 % від загального обсягу імпорту товарів. Найбільші імпортні поставки товарів надходили з Італії та Німеччини – по 22,4 %, Польщі – 13,5 %, Швеції–9,7%,Франції–8,4%. У 2017 р. порівняно з попереднім роком збільшився експорт усіх основних товарних груп. Найбільшу частку у товарній структурі експорту до країн ЄС займали продукти рослинного походження – 37,2 %, готові харчові продукти – 16,7 %, жири та олії тваринного або рослинного походження – 11,8 %, текстильні матеріали та текстильні вироби – 7,0 %.У структурі імпорту з країн ЄС основну позицію склали механічні та електричні машини – 42,2 %, продукція хімічної та пов`язаних з нею галузей промисловості – 12,0 %, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 7,0 %
Інвестиційна привабливість регіону
Ключові причини надходження інвестицій до Черкащини:
· вигідне географічне розміщення
· сприятливі умови для розвитку бізнесу
· високий освітній рівень робочої сили
· низький рівень витрат на виробництво
Іноземний капітал вкладено у підприємства області партнерами з 34 країн світу. Основні країни-інвестори – Сполучені Штати Америки (51% від загальної суми прямих інвестицій, або 26,2 млн. дол. США), Німеччина (13% – 6,9 млн. дол. США), Великобританія (10%, або 5,3 млн. дол. США). Прямі іноземні інвестиції з країн ЄС складають більше 21 млн. дол. США. 85% іноземних кредитів, а саме 30,4 млн. дол. США, надійшло з Ліхтенштейну. Інвестиційну діяльність з іноземними партнерами розвивають також підприємства торгівельної, харчової, сільське господарство.
Завдання 2. Дослідження соціально-економічного стану Черкаської області України
Для виміру економічної діяльності використовуються певні економічні величини та показники, які характеризують стан, властивості та якість економіки, її об’єктів , економічних процесів. Вони дозволяють дізнатися , як відбуваються процеси виробництва, розподілу, споживання. Зупинимося на характеристиці деяких з них.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) - один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання.
Валовий випуск це підсумкову вартість всієї виробленої за рік продукції, враховуючи виробництво товарів та послуг, які можуть мати ринковий та неринковий характер.Виробництво товарів враховує продукцію таких галузей, як промисловість, сільське господарство, будівництво, інші види діяльноті в сфері матеріального виробництва.
Проміжне споживання - це витрати на послуги (сировину, паливо, електроенергію, поточний ремонт, послуги транспорту тощо), які були використані статистичними одиницями для виробничих потреб. Проміжне споживання відображає вартість товарів і послуг, використаних у процесі виробництва (за винятком основних засобів, використання яких враховується як споживання основного капіталу). Проміжне споживання включає такі елементи: матеріальні витрати та оплату нематеріальних послуг (включаючи витрати на відрядження в частині оплати проїзду та послуг готелів).
Основні економічні показники Черкаської області України наведено у табл.2.1
Таблиця 2.1
Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Черкаської області України
№ п/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
Обсяг ВРП регіону, млн.грн
13656
19101
18707
22354
27012
31265
33087
38466
50873
51756
2
Обсяг ВВП України, млн.грн.
720731
948056
913345
1082569
1302079
1459096
1522657
1566728
1979458
2383182
3
Частка в-ва ВРП регіону ВВП Укр, %
1,89
2,01
2,05
2,06
2,07
2,14
2,17
2,46
2,6
2,17
4
Обсяг ВРП регіону у розрахунку на 1 особу, грн./особу
10331
14581
14393
17325
21082
24558
26168
30328
40759
41548
5
Обсяг ВРП України у розрахунку на 1 особу, грн./особу
15496
20491
19832
23600
28488
32002
33473
36904
46413
55853
6
Коеф. екон. нерівності регіону, %
66,7
71,2
72,6
73,4
74,0
76,7
78,1
82,9
87,8
74,4
Динаміку валового регіонального продукту Черкаської області зображено на рис.2.1
/
Рис.2.1 Динаміка ВРП Черкаської області України,(роки)
В аналізованому Черкаському регіоні України прослідковується стала тенденція до зростання обсягу ВРП у розрахунку на 1 особу у національній валюті. У 2008 р. ВРП Черкащини в гривнях збільшився на 39% у порівнянні з показником 2007 р. Проте вже з у 2009 р. обсяг ВРП знижується через вплив на дану область фінансової кризи, яка відбулася у 2008-2009р.р. Починаючи з 2010 р. спостерігається стабілізація ситуації : ВРП регіону зростає до чотирьох разів до 2016р.
Коефіцієнт економічної неріності Черкаської області у досліджуваному періоді є досить невисоким, що свідчить про невисокий рівень промислового розвитку. Пік даного коефіцієна спостерігається у 2015 р.( 87,8%), адже відбулося значний стрибок у обсязі ВРП регіону на 1 особу і обсягу ВРП держави на 1 особу. Також певний вплив на зростання коефіцієнта економічної нерівності внесла стабілізація економіки після кризи 2014 – 2015 р.р.
Завдання 3. Дослідження динаміки економічної активності населення Черкаської області України.
Людський фактор є головною продуктивною силою суспільства. Тому у відтворенні продуктивних сил насамперед слід виділяти відтворення особистого фактора – людини, праці і підприємця.
Зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних проблем, яка приносить їм дохід у грошовій та іншій формах. Міжнародна статистика виділяє три основних категорії зайнятості. А саме : працівники, які працюють за наймом і отримують заробітню плату; самозайняті працівники або підприємці; неоплачувані працівники сімейних господарст. Міжнародною організацією праці рекомендована система класифікації, у відповідності з якою населення поділяється на економічно активне і економічно неактивне. Економіко активне населення – це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельністю безробітних, які на даний момент не мають роботи , але бажають її отримати. До заходів щодо сприяння зайнятості населення належать: професійна орієнтація та професійне навчання; стимулювання діяльності роботодавців, спрямованої на створення нових робочих місць та працевлаштування безробітних;створення умов для самозайнятості населення та підтримка підприємницької ініціативи; сприяння забезпеченню молоді першим робочим місцем та запровадження стимулів для стажування на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб, які застосовують найману працю, молоді, яка навчається; сприяння зайнятості інвалідів; забезпечення участі безробітних у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру.
Результати обчислення співвідношення рівня економічної активності населення Черкаської області до аналогічного показника в в державі наведено у таблиці 3.1
Таблиця 3.1
Динаміка економічної активності населення Черкаської області України
№ п/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
Економічно активне населення Черкаської обл., тис.осіб
580,3
579,3
579,0
578,4
576,6
578,0
579,3
567,3
566,3
566,9
2
Економічно активне населення України, тис.осіб
20606,2
20675,7
20321,6
20220,7
20247,9
20393,5
20478,2
19035,2
17396,0
17303,6
3
Співвідношення рівня ЕАН регіону до України, %
2,82
2,80
2,85
2,86
2,85
2,83
2,83
2,98
3,25
3,27
4
ЕАН області у % до населння у віці 15-70р, %
63,5
63,9
64,3
64,9
65,3
65,3
65,8
62,8
62,6
62,7
Графічно динаміку економічної активності населення Черкаської області за досліджуваний період зображено на рис.3.1
/
Рис.3.1 Динаміка економічної активності населення Черкаської області, (роки)
З наведених даних можна побачити негативну тенденцію , а саме зменшення кількості економічно активного населення як у Черкаській області, так і в Україні. У 2014 році відбувся спад цього показника, а саме 567,3 тис.осіб проти 580 тис.осіб у 2007 році. Вагомий вплив на зниження цього показника саме у 2014 р. несла девальвація національної валюти. Саме в цей період розпочалися військові дії на території України, що і спричинили таке стрімке зниження показника: громадяни почали мігрувати по Україні або покидати межі країни. Зменшення кількості економічно активного населення відбулося за рахунок зменшення кількості зайнятого населення. Порівняно з попереднім роком у 2016р. на 6,0 тис. осіб (на 1,1%) зменшилася кількість населення Черкащини.У 2016 році рівень економічної активності населення віком 15-70 років порівняно з попереднім роком збільшився на 0,1 відсоток і становив 62,7%. Водночас важливим є те, що рівень економічної активності населення області у 2016 році був на 0,5 відсотка вищий, ніж по Україні в цілому. Така сама тенденція спостерігається протягом 2010 - 2016 р.р.
Завдання 4. Дослідження динаміки безробітного населення Черкаської області України
Серйозною макроекономічною проблемою є безробіття. Безробіття – це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу. Безробітним, згідно Міжнародної організації праці (МОП), вважаються особи, котрі в даний момент не мають роботи чи іншого прибуткового заняття, активно шукають роботу та готові приступити до неї. Існує безліч причин безробіття. Основними з них є: структурні зміни в економіці країни чи певного регіону, зменшення чи обмеження попиту на товари або послуги, постійний розвиток технологій, пошук працівниками нових робочих місць із кращою заробітною платою, або змістовнішою роботою, демографічні зміни в складі та чисельності робочої сили, недостатня її мобільність тощо. В макроекономіці при оцінці стану ринку праці та залежно від причин, які викликають безробіття розрізняють такі його види : фрикційне, структурне, циклічне. Фрикційне безробіття охоплює таких безробітних, які на короткий період потрапляють у стан «між роботами», тобто знаходяться в процесі зміни місця роботи. Одні добровільно з різних причин змінюють місце роботи, інші шукають роботу внаслідок звільнення, треті тимчасово втрачають роботу через її сезонний характер і з інших обставин. Є також особи, які вперше шукають роботу, — випускники навчальних закладів.Фрикційне безробіття розглядається як неминуче і в певних межах навіть необхідне. Це пояснюється тим, що за рахунок такого безробіття економічно активне населення має можливість постійно поліпшувати умови працевлаштування та оплати своєї праці, що сприяє збільшенню обсягів національного виробництва. Структурне безробіття виникає під впливом структурних диспропорцій на ринку праці, які відображують появу невідповідності між попитом і пропозицією робочої сили за професіями, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками. Це зумовлюється тим, що з часом відбуваються істотні зміни в структурі споживчого попиту і, як наслідок, в технології виробництва. Зазначені зміни, в свою чергу, впливають на структуру попиту на робочу силу. За цих умов попит на деякі види професій зменшується або зовсім зникає. Попит на інші професії, в тому числі нові, збільшується. Структурне безробіття суттєво відрізняється від фрикційного. Фрикційні безробітні мають професійні навички, які необхідні для економічної діяльності. Структурні безробітні безпосередньо не відповідають професійним вимогам ринку праці, що зумовлює необхідність підвищення їхньої кваліфікації або перепідготовки. Тому структурне безробіття є тривалішим за фрикційне. Циклічне безробіття виникає тоді, коли в економіці відбувається загальний спад виробництва, який спричинюється скороченням сукупного попиту або сукупної пропозиції. У кінцевому підсумку це зменшує попит на робочу силу відносно її пропозиції і викликає циклічне безробіття. Отже, циклічне безробіття виникає в умовах нерівноваги на ринку праці, тобто коли пропозиція праці перевищує попит, внаслідок чого з’являється дефіцит робочих місць. Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька багато осіб не реєструються як безробітні у центрах зайнятості . Фунції покращення ситуації на ринку праці покладено на центри зайнятості. Основні з них : стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці, підтримка безробітних в організації підприємницької діяльності.
Результати обчислень співвідношення рівня безробітного населення регіону до аналогічного показника в державі наведено у табл.4.1
Таблиця 4.1
Динаміка безробітного населення Черкаської області України
№ п/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
Безробіття населення Черкаської обл., тис.осіб
52,8
51,9
68,8
62,4
57,7
55,8
55,2
59,8
56,7
59,8
2
Безробіття населення України, тис.осіб
1416,7
1424,0
1956,0
1784,2
1731,7
1656,6
1576,4
1847,1
1654,0
1677,5
3
Співвідношення рівня безробіття регіону до України, %
3,7
3,6
3,5
3,5
3,3
3,4
3,5
3,2
3,4
3,6
4
Безробіття Черкаської обл. у % до населення у віці 15-70 р, %
8,3
8,2
10,8
9,9
9,2
9,0
8,9
10,2
9,8
10,4
Динаміку рівня безробітного населення Черкаської області зображено на рис. 4.1
/
Рис.4.1 Динаміка безробітного населення Черкаської області, (роки)
В аналізований період 2007-2016 рр. рівень безробіття у Черкаській області характеризувався послідовними зростаннями і спадами. У кризові періоди кількість безробітних у регіоні зростала меншими темпами, ніж на загальнодержавному рівні (2008: +32,6% у регіоні і +37,5% у державі; 2014: 8,3% і +17,2% відповідно). Спади рівня безробіття у регіоні відзначились нерівномірністю (2010 і 2013 рр. – значні спади: з 62,4тис. осіб у 2010 р. проти 55,2тис. осіб у 2013 р. ; 2011-2012 рр.- незначні , а саме:відбулося зменшення на 2 тис. осіб. У 2015 р. безробіття в Україні загалом знижується швидшими темпами, ніж в Черкаській області. (-10,4% і 4,8% відповідно).
У 2016р. кількість безробітних області збільшилася на 3,1 тис. осіб (на 5,5% порівняно з попереднім роком) і становила 59,8 тис. осіб проти 56,7 тис. осіб у 2015р. Як бачимо з рис.4.1 пік безробітного населення був зареєстрований у 2009 році. Рівень безробіття населення у віці 15–70 років збільшився на 0,6 відсотка і становив 10,4% проти 9,8% у 2015р. Серед працездатного населення області рівень безробіття збільшився з 10,0% у 2015р. до 10,5%. У 2016р. рівень безробіття у Черкаській області на 1,1 відсотка був вищий, ніж по Україні в цілому
Завдання 5. Дослідження кон’юктури ринку праці Черкаської області України.
Політика зайнятості — сукупність заходів прямого і непрямого впливу на соціально-економічний розвиток суспільства загалом і кожного з його членів зокрема. Державне регулювання зайнятості населення ґрунтується на: забезпеченні соціального партнерства суб'єктів ринку праці; сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіття, створенню нових робочих місць; добровільному виборі сфери діяльності й робочих місць; дотриманні комплексності заходів щодо регулювання зайнятості населення; підтримці працездатних громадян в працездатному віці, які потребують соціального захисту; забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулювання зайнятості населення та відтворення робочих місць; повній гарантії збереження робочих місць і професій, одержання доходів тощо.
Залежно від стану економіки та ринку праці передбачається два основних варіанти заходів проведення політики зайнятості: активний і пасивний. Активна політика зайнятості — це сукупність правових, організаційних і економічних заходів, які проводить держава з метою зниження рівня безробіття. Вона передбачає заходи з профілактики звільнення, навчання і підвищення кваліфікації, активний пошук і підбір робочих місць, фінансування створення нових робочих місць. Пасивна політика зайнятості передбачає виплату допомоги безробітним і надання простих послуг щодо підбору робочих місць через державну службу зайнятості. Така політика може себе виправдати лише при високій гнучкості ринку праці в цілому.
Досвід багатьох країн показує, що особливо важливе значення мають такі чотири напрями регулювання ринку праці. По-перше стимулювання зростання зайнятості і збільшення кількості робочих місць. По-друге, підготовка й перепідготовка робочої сили. По-третє, сприяння найманню робочої сили. По-четверте, соціальне страхування безробіття.
Результати обчислень співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці досліджуваного регіону до аналогічного показника в державі, наведено у табл.5.1
Таблиця 5.1
Динаміка попиту і пропозиції робочої сили Черкаської області України
№ п/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
Навантаження на 1 вільне роб. місце у Черкаської обл., осіб
24
77
91
90
140
167
43
65
41
43
2
Навантаження на 1 вільне роб. місце в Україні, осіб
4
10
8
9
8
11
11
14
16
11
3
Співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці відповідного регіону до України , %
600
770
1137
1000
1750
1518
391
464
256
391
Динаміку попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці Черкаської області зображено на рис.5.1
/
Рис.5.1 Динаміка попиту і пропозиції робочої сили Черкаської області, (роки)
Протягом досліджуваного періоду навантаження на одне вільне робоче місце у Черкаській обласні значно перевищувало відповідний показник по Україні. Це негативно позначається на ринку праці. Тобто існує велика кількість людей які хочуть знайти роботу, але немає відповідних чи взагалі немає вільних вакантних посад і вакансій. Починаючи з 2013 року цей показник набрав тенденцію до зменшення . Навантаження зареєстрованих безробітних на 1 вільне робоче місце (вакантну посаду) за 2016р. становило 43 особи (проти 41 особи за 2015 р.). Це означає що значно збільшилася кількість вакансій , тому що кількість безробітних осіб за цей період не зменшувалася. Протягом 2007-2016 рр. показник навантаження на 1 робоче місце як у Черкаській області, так і загально в Україні змінювався досить різкими темпами, навантаження є досить стрімким у коливанні (77-167осіб) Варто зазначити, що у кризові періоди навантаження на 1 р. м. у регіоні зростає знову ж таки стрімко( 2008: на 18%, 2014: на 51%). Проте з2015 р. навантаження на 1 вільне робоче місце в регіоні зменшується, адже зменшується кількість зайнятого населення.
Завдання 6. Дослідження динаміки індексу споживчих цін Черкаської області України.
Індекс споживчих цін (ІСЦ) є найважливішим показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни. До важливих аспектів макроекономічної нестабільності відноситьсяінфляція. Інфляція – (від лат. Inflatio – надуття) – знецінення грошей, зниження їхкупівельної спроможності. Згідно з темпами зростання цін інфляцію поділяють на три види: повзуча, галопуюча, гіперінфляція . У разі повзучої інфляції ціни зростають поступово, помірними темпами — приблизно 10 % на рік. За цих умов зберігається купівельна спроможність грошей, і тому підприємці нічим не ризикують, укладаючи угоди в поточних цінах. Галопуюча інфляція означає швидке зростання цін — від 20 до 200 % на рік. Такий темп може зумовити тяжкі економічні та соціальні наслідки (падіння рівня виробництва, банкрутство багатьох підприємств, зменшення життєвого рівня населення тощо). Гіперінфляція — це катастрофічне зростання цін (500—1000 % і більше за рік). Призводить до краху грошової системи. Гроші втрачають свої функції. Держава, підприємці і населення прагнуть позбутися паперових грошей, відбувається часткове повернення до бартерного обміну. Найважливішими соціальними наслідками інфляції , що впливають на рівень життя є : зменшення реальних доходів населення, знецінення заощаджень, загострення соціальних суперечностей в суспільстві та скорочення платоспроможності попиту, зростання цін на продовольчі товари.
Таблиця 6.1
Динаміка індексу споживчих цін Черкаської області України
№ п/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1
ІСЦ Черкаської обл, %
117,9
122,3
111,5
109,0
103,5
99,5
100,3
124,2
143,8
112,7