Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Об’єкти логістичного управління: логістичні потоки та операції
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
ОБД
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
КОНТРОЛЬНА РБОТА НА ТЕМУ;
«Об’єкти логістичного управління: логістичні потоки та операції»
Об’єкти логістичного управління: логістичні потоки та операції
1. Характеристика потоків у логістиці, особливості управління та їх класифікація.
2. Поняття та класифікація логістичних операцій.
3. Функціональні галузі логістики.
1. Характеристика потоків у логістиці, особливості управління та їх класифікація
Логістичну діяльність можна розглядати у вигляді поступового виконання взаємопов’язаних дій, які в сукупності формують і забезпечують рух потоків товарно-матеріальних цінностей від місця їх первинного виникнення до місця кінцевого споживання. Відповідно до цього, об’єктами логістичного управління є потоки або їх поєднання. У сучасних умовах в основному виділяється три види логістичних потоків: матеріальні, фінансові та інформаційні. При цьому, поняття матеріального потоку є ключовим, оскільки фінансові та інформаційні потоки є підпорядковані йому.
Потік – це один або множина об’єктів, що сприймаються як єдине ціле, існують як процес на певному часовому інтервалі та вимірюється в абсолютних одиницях. Такими об’єктами можуть бути, наприклад, продукція, інформація, фінанси, матеріали, сировина тощо.
Матеріальний потік – це сукупність товарно-матеріальних цінностей (матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції), які розглядаються на часовому інтервалі в процесі застосування до різних логістичних операцій (транспортування, складування тощо).
Матеріальні потоки можуть перебувати у двох протилежних станах: динамічному та статичному. У тих випадках, коли матеріальні потоки розглядаються не в часовому інтервалі, а у визначений момент часу, вони утворюють матеріальні запаси.
Форма існування матеріального потоку обумовлена самим визначенням і проявляється в матеріально-речовинних утвореннях, які можуть змінюватися залежно від етапу просування. Так, щодо підприємства матеріальний потік на етапі забезпечення виробничих процесів матеріальними ресурсами постає у вигляді потоку сировини, комплектуючих, допоміжних матеріалів. На етапі виробництва – у вигляді напівфабрикатів. На етапі розподілу і збуту – у вигляді готової продукції, запасних частин для продукції, яку використовують споживачі й т.д.
Сукупність ресурсів одного найменування, які знаходяться протягом всього шляху від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві, складає інтегральний (загальний) матеріальний потік, який забезпечує нормальне функціонування підприємства.
Загальними параметрами, які характеризують потік взагалі є: пункти призначення (початковий і кінцевий), маршрут (його траєкторія, довжина та тривалість), швидкість руху, час руху, проміжні пункти та його інтенсивність. Стосовно ж матеріального потоку, то його траєкторію характеризують наступними параметрами:
номенклатура, асортимент і кількість продукції;
габаритні характеристики (об'єм, площа, розміри);
вагові характеристики;
фізико-хімічні характеристики вантажу;
характеристика тари (упаковки);
умови домовленостей із партнерами, постачальниками та клієнтами;
умови транспортування, складування та зберігання;
фінансові (вартісні) характеристики;
часові характеристики.
Основними з параметрів матеріальних потоків є їх напруженість та потужність. Між цими показниками, як правило, спостерігається обернена залежність.
Напруженість матеріального потоку – це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів та готової продукції, а потужність матеріального потоку – це обсяги продукції, які переміщуються в одиницю часу. Тому потік має розмірність «обсяг / одиниця часу», тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу (штуки, тонни і т.д.), а в знаменнику – одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т.д.).
Для опису потоків та роботи з ними необхідно їх класифікувати за певними ознаками.
1. По відношенню до логістичної системи та її ланок:
- зовнішній потік, який протікає у зовнішньому щодо даної логістичної системи середовищі. Цю категорію складають лише ті вантажі, до організації яких причетне конкретне підприємство;
- внутрішній – потік, який протікає у внутрішньому середовищі відносно даної логістичної системи.
2. За призначенням:
- вхідний – зовнішній потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища;
- вихідний – потік, який виходить з логістичної системи і надходить у зовнішнє для неї середовище.
3. За ступенем неперервності:
- неперервні – в кожен момент часу по траєкторії потоку переміщується певна кількість об’єктів (наприклад, на конвеєрних або автоматизованих лініях тощо);
- дискретні – утворюються об’єктами, що переміщуються інтервалами (партіями) (наприклад, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньо серійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції тощо);
- бліц-потоки – разові постачання (наприклад, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці).
4. Залежно від предмета вивчення:
- продуктові – об’єктом вивчення яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці;
- операційні – потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій;
- ділянкові – сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи; основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки;
- системні потоки – матеріальні потоки, що циркулюють у цілому в логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.
5. За ступенем регулярності:
- детерміновані потоки – характеризуються певною визначеністю параметрів на кожен момент часу;
- стохастичні потоки – характеризуються випадковим характером параметрів, які в кожен момент часу приймають певну величину з певним ступенем імовірності.
6. За ступенем стабільності:
- стабільні потоки – характеризуються постійністю значень параметрів протягом певного проміжку часу;
- нестабільні потоки – характеризуються флуктуаційним характером зміни потоку.
7. За ступенем змінності:
- стаціонарні потоки – характерні для усталеного процесу, їх інтенсивність – постійна величина;
- нестаціонарні потоки – характерні для неусталеного процесу, їх інтенсивність змінюється протягом певного періоду часу.
8. За характером переміщення елементів потоку:
- рівномірні – характеризуються постійною швидкістю переміщення об’єктів;
- нерівномірні – характеризуються зміною швидкості переміщення, можливістю прискорення, уповільнення, зупинки на шляху, зміни інтервалів відправлення та прибуття.
9. За ступенем періодичності:
- періодичні потоки – характеризуються постійністю параметрів або постійністю характеру їх зміни через певний період часу;
- неперіодичні потоки – характеризуються відсутністю закономірностей зміни параметрів потоку.
10. За ступенем відповідності зміни параметрів потоку заздалегідь заданому ритму (за ритмічністю):
- ритмічні;
- неритмічні.
11. За ступенем складності:
- прості (диференційовані) – складаються з об’єктів одного виду;
- складні (інтегровані) – об’єднують різнорідні об’єкти.
12. За ступенем керованості:
- керовані потоки – адекватно реагуючі на керуючий вплив зі сторони управляючої системи;
- некеровані потоки – не реагуючі на управляючий вплив.
Вище зазначені принципи класифікації потоків є загальноприйнятими. Зі зростанням числа потоків, їх напруженості у сферах виробництва та обігу може виникнути необхідність класифікації потоків за іншими ознаками. Такими класифікаціями можуть бути:
13. За ступенем упорядкованості елементів потоку:
- ламінарні потоки – в них взаємне переміщення складових елементів відсутнє або носить цілеспрямований, керований характер; вони мають регулярний характер та здатні змінюватися у часі лише при зміні зовнішніх умов або керуючих впливів. Для характеристики даного виду потоків з даної точки зору вводяться поняття в’язкості, внутрішнього тертя, текучості.
- турбулентні потоки – характеризуються хаотичними взаємними переміщеннями елементів потоку, що викликають флуктуаційні зміни практично усіх показників потоку та суттєво ускладнюють процес управління потоком.
14. За асортиментом:
- одноасортиментний;
- багатоасортиментний.
15. За кількістю вантажу:
- масовий – виникає при транспортуванні вантажів групою транспортних засобів, наприклад колоною автомобілів, караваном суден і т.д.;
- великий – виникає при транспортуванні вантажів декількома вагонами, автомашинами, суднами і т.д.;
- середній – проміжний між великим та малим матеріальним потоком (такий, що перевозиться одиничними вагонами, автомобілями);
- малий – виникає при транспортуванні такої кількості вантажу, яка не дозволяє повністю використовувати вантажопідйомність транспортного засобу та потребує суміщення з іншими вантажами.
16. За питомою вагою вантажу:
- великоваговий – у процесі його транспортування забезпечується повне використання вантажопідйомності транспортних засобів при меншому об’ємі, що займається (наприклад, метали);
- легковаговий – утворюється вантажами, які не дозволяють повністю використовувати вантажопідйомність транспорту при повному використанні його об’єму (наприклад, тютюнові вироби).
17. За ступенем сумісності:
- несумісні – такі матеріальні потоки неможна сумісно транспортувати (наприклад, товари, побутової хімії та продукти харчування);
- сумісні – можуть перевозитися на одному транспортному засобі.
18. За консистенцією вантажу:
- насипний – перевозиться без тари в спеціалізованих транспортних засобах (відкритих вагонах, на платформах, у контейнерах, в автомашинах). Їх головна властивість – сипучість (наприклад, зерно);
- навалочний – перевозиться без тари, деякі можуть змерзатися, злежуватися, спікатися, володіють сипучістю (наприклад, вугілля, пісок, цукор, сіль);
- товарно-штучний – вантажі у мішках, контейнерах, коробках, без тари, які можна перерахувати;
- наливний – перевозиться у цистернах і наливних суднах та потребує для перевантаження, зберігання та інших логістичних операцій спеціальних технічних засобів.
19. За номенклатурою:
- однопродуктовий;
- багатопродуктовий.
Говорячи про матеріальні потоки як основний об’єкт управління мовою логістики, необхідно зазначити, що в умовах товарного виробництва та обігу рух матеріальних ресурсів у матеріально-речовинній формі супроводжується рухом інформації та фінансових коштів. Тобто, кожному матеріальному потоку відповідають деякі інформаційний та фінансовий потік.
Інформаційний потік – це потік повідомлень у мовній, документальній (паперовій або електронній) або іншій формі, що генерується вихідним матеріальним потоком у досліджуваній логістичній системі, між логістичною системою та зовнішнім середовищем та призначений для реалізації функцій управління.
Між матеріальним та інформаційним потоками немає однозначної відповідності, тобто синхронності за часом виникнення, спрямованості тощо. Інформаційний потік може випереджати матеріальний (проведення переговорів, укладання контрактів та ін.) або відставати від нього (інформація про отримання поставленого товару). Можливим є наявність декількох інформаційних потоків, що супроводжують матеріальний потік.
Найважливішими ознаками класифікації інформаційних потоків є такі:
1. За відношенням до логістичної системи та її ланкам: зовнішні, внутрішні, горизонтальні, вертикальні, вхідні, вихідні.
2. За видами носіїв інформації: на паперових носіях, на магнітних, оптичні, цифрові, електронні.
3. За періодичністю використання: регулярні, періодичні, оперативні.
4. За призначенням інформації: директивні (управляючі), нормативно-довідкові, обліково-аналітичні, допоміжні.
5. За ступенем відкритості: відкриті, закриті, секретні.
6. За способом передачі даних: кур’єром, поштою, телефоном, телеграфом, телетайпом, електронною поштою, факсом, по телекомунікаційним мережам.
7. За режимом обміну інформацією: on-line, off-line.
8. За направленістю відносно матеріальних потоків: у прямому напрямку матеріального потоку, у зустрічному напрямку з матеріальним потоком.
9. За синхронністю з матеріальним потоком: випереджаючі, одночасні, послідовні.
Фінансовий потік у логістиці – це спрямований рух грошових коштів, що циркулюють всередині логістичної системи, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху певних матеріальних потоків. Таким чином, специфіка фінансових потоків у логістиці складається саме у необхідності обслуговування процесу переміщення у просторі та часі відповідного потоку товарно-матеріальних цінностей.
Фінансові потоки можна класифікувати таким чином:
1. По відношенню до логістичної системи та її ланок: зовнішні, внутрішні, вхідні, вихідні.
2. За призначенням: обумовлені процесом закупівлі, інвестиційні, за відтворенням робочої сили, за формуванням матеріальних витрат у процесі виробництва, обумовлені процесом продажу продукції.
3. За способом перенесення авансованої вартості на товари: супутні руху основних фондів, обумовлені рухом оборотних засобів.
4. За видом господарських зв’язків: горизонтальні, вертикальні.
5. За формою розрахунків: грошові (готівкові), інформаційно-фінансові (безготівкові), обліково-фінансові (при формуванні матеріальних витрат у процесі виробництва).
Окрім матеріального, інформаційного та фінансового потоків також виділяють потік послуг (сервісний потік), який являє собою кількість послуг, що здійснюються за певний часовий інтервал. Під послугою розуміється особливий вид діяльності, який задовольняє особисті та суспільні потреби (транспортні послуги, консультаційні, інформаційні та ін.). Послуги можуть здійснюватися людьми або обладнанням у присутності клієнтів та у їх відсутності, бути спрямованими на задоволення особистих потреб та потреб організацій. Необхідність введення поняття потоку послуг обумовлена зростаючою важливістю та розвитком індустрії сервісу, а також концентрацією у ній все більшої кількості підприємств та населення.
Вивчення потоків є основою для оптимізації технологічних процесів виробництва, матеріально-технічного забезпечення, транспортування і збуту продукції, раціоналізації документообігу, проектування виробничих, складських і допоміжних приміщень, створення високоефективної комунікаційної інфраструктури та організаційних структур управління.
Всі потоки перебувають у діалектичній єдності. Таким чином, об’єкт управління у логістиці є багатоаспектним об’єктом: матеріальні ресурси, послуги, інформація, фінанси. Управління тут спрямоване не тільки на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від постачальника до споживача, а й на досягнення при цьому їх раціонального використання, зменшення витрат та максимізації економічних переваг.
2. Поняття та класифікація логістичних операцій
Потоки, по суті, формуються лише в тому випадку, коли з об’єктами здійснюються певні дії. Видами логістичної діяльності, пов’язаними з інформаційними та фінансовими потоками, супутніми матеріальному, можуть бути збір, зберігання, передача інформації про матеріальний потік, прийом та передача замовлення по інформаційним каналам, розрахунки з постачальниками, покупцями товарів і логістичними посередниками, страхування вантажів, операції митного оформлення вантажу та ін. Ключовим словом, що об’єднує вказані вище види діяльності є поняття «операції», що прийшло в логістику з операційного (виробничого) менеджменту.
Всю сукупність операцій, пов’язаних із виробництвом та рухом товарів і сировини, поділяється на дві групи:
- технологічні операції – пов’язані з виробництвом матеріальних благ, в процесі яких відбувається якісне перетворення ТМЦ;
- логістичні операції – всі інші дії, пов’язані з доставкою потрібного товару, в потрібному вигляді, в потрібний час, в потрібне місце(фізичне переміщення, навантажувально-розвантажувальні роботи, комплектація, упаковка, складування, фасування, після продажне обслуговування тощо).
З позиції логістики важливим є віднесення поняття «операція» як до перетворення фізичного (матеріального) об’єкту, так і до інформації та фінансів, що певною мірою продукують сам об’єкт логістики – матеріальний, інформаційний та (або) фінансовий потік.
Таким чином, логістична операція – будь-яка елементарна дія або сукупність дій, що приводить до перетворення параметрів матеріальних та (або) пов’язаних з ними інформаційних, фінансових, сервісних потоків, які не підлягають подальшій декомпозиції у рамках поставленого завдання.
Логістичні операції класифікуються за такими ознаками:
1. За переходом права власності на товар:
- односторонні – операції, не пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків, виконуються всередині логістичної системи (наприклад, передача товару посередникам по доставці або транспортній компанії);
- двосторонні – операції, пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої (наприклад, купівля-продаж товарів).
2. За природою потоку:
- логістичні операції з матеріальним потоком (складування, транспортування, комплектація, завантаження, розвантаження, внутрішні переміщення сировини та матеріалів під час реалізації логістичних функцій виробництва, упакування вантажу, укрупнення вантажних одиниць, зберігання);
- логістичні операції з інформаційним потоком (збір, зберігання, обробка, передача інформації).
3. По відношенню до логістичної системи:
- зовнішні – орієнтовані на інтеграцію логістичної системи із зовнішнім середовищем (наприклад, операції, у сфері постачання та збуту);
- внутрішні – операції, що виконуються всередині логістичної системи.
4. За характером виконання робіт:
- операції з доданою вартістю, які змінюють споживчі властивості товарів (розкрій, розфасовка, сушіння тощо);
- операції без доданої вартості (наприклад, зберігання товарів).
5. За видом логістичних функції, що реалізуються:
- базові;
- ключові;
- підтримуючі.
До логістичних операцій можна також зарахувати такі, як прогнозування, контроль, оперативне управління. Крім того, до логістичних операцій іноді відносять страхування, митне оформлення вантажів, проведення розрахунків з постачальниками і покупцями тощо.
Зазначені логістичні операції є прямими. Однак у логістиці окрім прямих операцій виділяють і зворотні логістичні операції. Цей тип операцій передбачає переміщення потоку у напрямку, протилежному до вихідного. Тут варто зазначити, що якщо товари повертаються від споживача до постачальника, то вони не обов’язково проходять тим же логістичним ланцюгом, яким вони доставлялися від постачальника до споживача. Найбільш розповсюдженими прикладами реалізації зворотної логістичної операції є: повернення торговим посередником своєму постачальнику товару, термін реалізації якого вичерпано, повернення покупцем торговому посереднику дефектного товару, повергнення тари споживачем постачальнику та ін.
Ідентифікація операції у логістиці спрямована, перш за все, на створення нормативної бази та регламенту операційної логістичної діяльності. Доцільність виділення логістичної операції повинна диктуватися практичною можливістю і необхідністю обліку витрат на її виконання. При віднесенні ресурсів на конкретну логістичну операцію і нормування їх витрат вирішуються дві взаємопов’язані задачі:
1) деталізація логістичної діяльності до рівня елементарної операції;
2) створення норми витрат усіх видів ресурсів, що приходяться на операцію.
3. Функціональні галузі логістики
Укрупнена група логістичних операцій, спрямована на реалізацію мети логістичної системи, називається логістичною функцією.
До основних (базових) логістичних функцій відносять постачання, виробництво, збут. Зазначені три логістичні функції реалізуються практично будь-яким товаровиробником.
Постачання – забезпечення підприємства-виробника або торговельної компанії необхідними видами матеріальних ресурсів або готової продукції.
Виробництво – створення необхідних суспільству продуктів особистого або виробничого споживання з використанням засобів та предметів праці.
Збут (розподіл) – фізичне переміщення та управління запасами готової продукції в товаропровідних структурах виробників та (або) логістичних посередників.
Ключовими комплексними функціями логістики вважаються такі:
- підтримка стандартів обслуговування споживачів;
- управління закупівлями; закупівлі;
- транспортування;
- управління запасами;
- управління процедурами замовлень;
- управління виробничими процедурами (операціями);
- ціноутворення;
- фізичний розподіл.
За допомогою ключових функцій можна виділити такі функціональні області (сфери) логістичного управління: закупівельна, виробнича, розподільча, транспортна, інформаційна логістика, логістика запасів, складування, сервісу.
У зв’язку з розповсюдження ідеології загального управління якістю (TQM) необхідним є використання логістичних підходів до забезпечення більш високої якості товарів та сервісу в порівнянні з конкурентами на основі обов’язкової сертифікації товарів та послуг із використанням міжнародних стандартів (наприклад, ISO-9000). Тому підтримка стандартів обслуговування споживачів, забезпечення заданого рівня якості продукції, дистрибуції товарів та післяпродажного сервісу є важливими задачами логістичного менеджменту.
Організація та управління закупівлями полягає у виборі постачальників матеріальних ресурсів, плануванні потреби в ресурсах, визначенні раціональних термінів та обсягів постачань, організації договірної роботи, виборі форм поставок та типів транспорту для доставки матеріальних ресурсів виробничим підрозділам підприємства та ін.
Важливість транспортування пояснюється тим, що без неї практично не існує матеріального потоку. Враховуючи, що витрати на неї в деяких галузях економіки складають значну частину сумарних логістичних витрат, її слід розглядати як сукупність процесів перевезення, завантаження-розвантаження, експедирування та інших супутніх логістичних операцій, що передбачають вирішення таких задач, як вибір перевізника, експедитора, виду транспорту, визначення раціональних маршрутів, вибір транспортного засобу під певний вид вантажу і т.д.
Доволі значимою частиною логістичного менеджменту є оптимізація рівня запасів у логістичних ланцюгах і системах при забезпеченні необхідного рівня обслуговування споживачів. Певна потреба в запасах матеріальних ресурсів і готової продукції, що грає роль буфера між постачальниками матеріальних ресурсів та виробництвом, з одного боку, та між виробником та споживачами готової продукції – з іншого, обумовлює необхідність управління запасами, знижуючи ризики виникнення дефіциту матеріальних ресурсів у процесі виробництва або незадоволеного попиту на готову продукцію у споживачі, запаси в той же час відіграють негативну роль у економіці, заморожуючи фінансові ресурси організацій.
Функція управління процедурами замовлень визначає порядок отримання та оброблення замовлень, моменти часу отримання готової продукції або здійснення послуг споживачу, а також ініціює роботу фірмової розподільчої мережі або логістичних посередників з доставки та продажу готової продукції споживачам. Ця функція прямо впливає на рівень якості обслуговування споживачів.
Управління виробничими процедурами (операційний менеджмент) з позицій логістики є важливим як найбільш ефективний з точки зору зниження витрат і підвищення якості продукції інструмент управління потоками матеріальних ресурсів і незавершеного виробництва в технологічних процесах випуску готової продукції. Ця функція розкривається через логістичні задачі календарного планування, мінімізації рівня запасів матеріальних ресурсів і незавершеного виробництва, прогнозування потреби в матеріальних ресурсах, скорочення виробничого циклу тощо.
Ціноутворення як функція залежить від маркетингової та логістичної діяльності підприємства – виробника продукції. Логістична стратегія задає рівень загальних логістичних витрат, які складають базу ціни готової продукції. А від маркетингової стратегії залежать плановий рівень рентабельності та кінцева ціна продажу готової продукції споживачу, що визначається кон’юнктурою ринку, рівнем цін конкурентів та прогнозами попиту.
Термін «фізичний розподіл» до середини 1970-х рр. використовувався замість терміну «логістика». В останні роки серед спеціалістів прослідковується тенденція до ототожнення цього поняття з терміном «дистрибуція». Його зміст включає крім операцій фізичного розподілу функції з підтримки продажів готової продукції та логістичного сервісу.
Підтримуючими (допоміжними) функціями вважаються:
- складування;
- вантажопереробка;
- захисна упаковка;
- підтримка повернення товарів;
- забезпечення запасними частинами і сервісом;
- збір зворотних відходів;
- інформаційно-комп'ютерна підтримка.
Складування являє собою логістичну функцію управління просторовим розміщенням запасі та передбачає виконання таких задач, як визначення кількості, типів та дислокації складів, обсягів (площі) зберігання матеріальних ресурсів, готової продукції, планування розміщення запасів, проектування зон транспортування, сортування, навантаження-розвантаження, вибір навантажувально-розвантажувального та іншого складського обладнання тощо.
Вантажопереробка (обробка вантажів) зазвичай здійснюється паралельно зі складуванням та також забезпечує функцію підтримки запасів. Процес вантажопереробки являє собою переміщення матеріальних ресурсів або готової продукції на складі, розміщення продукції на складських стелажах, рух продукції, наприклад, з вхідної площадки отримання до місця розміщення і від нього – до вихідного вантажного майданчика тощо. Дана функція зазвичай пов'язана з вибором технологічного обладнання для організації коротких переміщень вантажів по складу, вантажно-розвантажувального обладнання; організацією процедур сортування, консолідації або комплектування вантажів для виконання замовлень і транспортування; підтриманням раціонального обсягу вантажообігу складу і т.д.
У процесах дистрибуції готової продукції виробників важлива роль належить захисній упаковці, що забезпечує збереження вантажів, що доставляються споживачам різними видами транспорту. Крім того упаковка має велике значення в маркетингу, так як від її виду та привабливості значною мірою залежить споживчий попит. Застосування у фізичному розподілі стандартних типорозмірних рядів тари і упаковки дозволяє значно знизити логістичні витрати за рахунок узгодження об'ємних модулів тари і упаковки з вантажомісткістю транспортних засобів, а також технологічними параметрами складських приміщень і вантажопереробного обладнання.
До логістичних функцій відносяться також різні процедури збору і повернення товарів, які з якихось причин не задовольняють покупців або не пройшли гарантійного терміну служби. Поряд з організацією сервісного обслуговування, ремонту готової продукції і забезпечення споживачів запасними частинами, процедури повернення готової продукції підприємствам-виробникам утворюють систему післяпродажного сервісу, яку іноді розглядають як ключову комплексну функцію.
У процесах виробництва і збуту готової продукції виникають так звані вторинні матеріальні ресурси, які складаються з відходів виробництва (зворотних (поворотних) і неповоротних) і відходів виробничого та особистого споживання. Вторинні матеріальні ресурси утворюють специфічні матеріальні потоки, управління якими в даний час також відносять до сфери дослідження логістики.
Сучасні логістичні системи не можуть функціонувати без інформаційно-комп'ютерної підтримки. Багато в чому саме електронна обробка інформації про матеріальні та фінансові потоки, автоматизація документообігу при організації руху товару, планування, організація, регулювання, облік, контроль і аналіз матеріальних потоків на комп'ютерах в постачанні, виробництві та збуті дали можливість для реалізації сучасної інтегральної концепції логістики. Інформаційно-комп'ютерна підтримка застосовується в даний час практично для всіх логістичних функцій як на мікро-, так і на макроекономічних рівнях.
Розглянуті логістичні функції є основними, але не вичерпують усього їх різноманіття в плані можливих дій над матеріальними, сервісними потоками і пов'язаними з ними інформаційними та
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора