МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра
зовнішньоекономічної та
митної діяльності
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
З дисципліни «Міжнародний фондовий ринок»
На тему
«АНАЛІЗУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПОРТФЕЛІВ»
Варіант №6
Львів 2019
ЗМІСТ
ВСТУП 3
ХІД РОБОТИ 4
ВИСНОВКИ 11
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 12
ВСТУП
Найбільш поширеною моделлю, що враховує взаємозв'язок ризику і прибутковості акціонерного (власного) капіталу підприємства, є модель оцінки капітальних активів (capital asset pricing Model-САРМ).
В її основі лежать вісім передумов:
1. Модель розраховується на один період, ніяких припущень щодо зміни ризику і прибутковості з плином часу немає.
2. Інвестора цікавлять тільки очікувана прибутковість і середньоквадратичне відхилення доходів.
3. Інвестори не схильні до ризику, і тільки перспектива високої прибутковості може змусити будь-якого з них ризикувати.
4. Дії інвесторів не відбиваються на рівні ціп. Ціни встановлюються ринком.
5. Інвестор може вкладати гроші і займати їх під відсоток, рівний ставці по безризикових інвестицій, а також продавати цінні папери, які йому не належать (брати позику цінні папери з метою їх продажу).
6. Всі інвестори мають однакову думку з приводу очікуваної доходності та середньоквадратичного відхилення всіх цінних паперів, і всі вони повністю диверсифікують свої вкладення.
7. Кількість паперів, які можна купити, є фіксованим і діленим.
8. При укладенні угоди сторони не несуть витрат і не платять податки.
Керуючись моделлю САРМ, можна розрахувати необхідну прибутковість акціонерного капіталу (або окремих акцій).
Таким чином, в рамках моделі САРМ дохідність акціонерного капіталу розраховується шляхом підсумовування безризикової процентної ставки та додаткової премії за ризик, одержуваної в результаті множення середньоринкового винагороди інвестора (винагорода за інвестування з середнім ступенем ризику) на бета-коефіцієнт, який характеризує рівень систематичного ризику, пов'язаний з вкладеннями в конкретний проект.
Технічні засоби: програмне забезпечення MS Word та MS Excel, форми для заповнення, калькулятор.
ХІД РОБОТИ
Для вибраних у попередній лабораторній роботі чотирьох інвестиційних проектів A, C, D, G зображуємо парний розподіл квартальних відносних прибутків у системі координат де вздовж горизонтальної осі відкладаються відносні квартальні прибутки для одного цінного паперу, а вздовж горизонтальної для другого (рис. 1 - 6).
Кожна точка на даному графіку репрезентує відносні дійсні прибутки за певний квартал. При цьому позиція даної точки на координатній осі дає позиційне відображення величини даних прибутків за один і той самий квартал одночасно для інвестиційних проектів. Пунктирні лінії умовно ділять координатну площину на чотири квадранти, дані лінії зображають очікувані відносні квартальні прибутки цінних паперів .
Для кожної можливої комбінаційної пари з чотирьох обраних у попередньому розділі цінних паперів будуємо окремий варіант графічного зображення парного розподілу дійсних та очікуваних відносних квартальних прибутків. Оскільки обраних інвестиційних проектів є чотири, то кількість необхідних для зображення парних розподілів становить - шість.
/
Рис. 1. Парний розподіл дійсних відносних прибутків для проектів А та С
/
Рис. 2. Парний розподіл дійсних відносних прибутків для проектів А та D
/
Рис. 3. Парний розподіл дійсних відносних прибутків для проектів А та G
/
Рис. 4. Парний розподіл дійсних відносних прибутків для проектів С та D
/
Рис. 5. Парний розподіл дійсних відносних прибутків для проектів С та G
/
Рис. 6. Парний розподіл дійсних відносних прибутків для проектів D та G
Для обраних чотирьох видів цінних паперів скомбінованих попарно розраховуємо показники коваріації, регресії та детермінації. Для обчислення коваріації між дійсними відносними квартальними прибутками для двох видів цінних паперів і та j використовуємо наступні формули:
де - відносні дійсні квартальні прибутки цінних паперів і-того та j-того виду відповідно, за t-тий квартал;
- відносні очікувані квартальні прибутки цінних паперів і-того та j-того виду відповідно.
Провівши розрахунок коваріації для кожної можливої пари з чотирьох обраних цінних паперів результати наводимо у вигляді коваріаційної матриці (табл.1).
Таблиця 1
Коваріаційна матриця для чотирьох видів цінних паперів A, C, D, G
Види цінних паперів
A
C
D
G
А
0,0086
-0,0046
0,0009
0,0015
С
-0,0046
0,0102
0,0064
-0,0010
D
0,0009
0,0064
0,0230
-0,0031
G
0,0015
-0,0010
-0,0031
0,0026
В наведеній вище коваріаційній матриці (табл. 1) головна діагональ містить показники дисперсії кожного з чотирьох видів цінних паперів.
Частину елементів коваріаційної матриці над головною діагоналлю можна заповнити елементами з під головної діагоналі симетричними відносно головної діагоналі.
Після складення коваріаційної матриці розраховуємо кореляційний коефіцієнт між кожною парою з чотирьох обраних цінних паперів.
Щоб порахувати кореляційний коефіцієнт між відносними дійсними квартальними прибутками за двома цінними паперами і та j можна використати формулу:
В ході виконання проекту для розрахунків кореляційного коефіцієнта слід використовувати значення коваріацій.
Результати обчислених коефіцієнтів кореляції зводяться в кореляційну матрицю котра має вид аналогічний до кореляційної матриці (табл. 2). На відміну від коваріаційної матриці головна діагональ кореляційної матриці містить виключно одиниці, оскільки автокореляція завжди має досконалий тип.
Таблиця 2
Коваріаційна матриця для чотирьох видів цінних паперів A, C, D, G
Види цінних паперів
A
C
D
G
А
1
-0,4915
0,0628
0,3189
С
-0,4915
1
0,4161
-0,1995
D
0,0628
0,4161
1
-0,4052
G
0,3189
-0,1995
-0,4052
1
Для більш повної картини сумісності будуємо моделі оцінки капітальних активів (CAPM) між кожним з чотирьох обраних видів цінних паперів та умовним ринковим портфелем, побудованим на основі раніше розрахованого М-індексу. Дійсні та очікувані відносні квартальні прибутки такого портфелю та його ризик також розраховані та наведені раніше.
Для розрахунку моделі оцінки капітальних активів слід встановити емпіричний регресійний лінійний взаємозв’язок між абнормальними відносними дійсними прибутками ринкового портфелю та кожного виду цінних паперів. Абнормальний відносний прибуток являє собою прибуток понад 70% середнього рівня сподіваного відносного прибутку ринкового портфелю. Отже для обчислення абнормального прибутку для цінного паперу або портфелю і-того виду за t-тий квартал можна скористатися наступною формулою:
При обчисленні абнормальних відносних прибутків для цінних паперів по кварталах складові для обчислень вибираємо серед обчислених раніше: дійсні відносні щоквартальні прибутки, сподіваний квартальний відносний прибуток ринкового портфелю.
В ході виконання проекту розрахунки абнормальних відносних прибутків здійснюємо для чотирьох видів обраних цінних паперів та ринкового портфелю. Результати проведених обчислень зводимо у табличний вигляд (табл. 3).
Таблиця 3
Абнормальні (надлишкові) прибутки для чотирьох обраних інвестиційних проектів та ринкового портфелю
№
AR1
AR2
AR3
AR4
AR5
AR6
AR7
AR8
AR9
AR10
AR11
AR12
сер. ариф.
коваріація
дисперсія
1
A
-0,08
0,22
0,00
0,05
-0,01
0,00
0,21
-0,02
0,01
0,06
-0,02
-0,08
0,0332
0,0011
0,0096
2
C
0,06
-0,09
0,15
0,06
-0,08
0,15
-0,10
0,21
-0,06
0,11
-0,02
0,02
0,0240
0,0014
0,0088
3
D
-0,02
0,08
-0,19
0,20
-0,14
0,04
-0,13
0,17
-0,04
0,31
-0,17
0,05
-0,0019
0,0024
0,0271
4
G
-0,04
0,08
0,06
-0,02
-0,07
0,04
0,03
-0,01
0,05
-0,08
0,04
0,03
0,0100
0,0007
0,0026
5
М- індекс
0,00
0,07
0,02
0,07
-0,05
0,06
0,02
0,07
0,02
0,01
0,00
0,02
0,0261
0,0012
0,0012
При заповненні таблиці значень абнормальних відносних квартальних прибутків результати обчислень за формулою заносимо в графи для абнормальних відносних дійсних квартальних прибутків. Стосовно середнього значення абнормальних прибутків та коваріації, то їх розрахунки можна провести за формулами:
- середнього значення абнормальних відносних прибутків:
- величини коваріації між абнормальними відносними дійсними прибутками цінного паперу і-того виду та ринковим М-портфелем, сформованим на основі М-індексу:
де - відповідно дійсні та середні абнормальні відносні квартальні прибутки для цінного паперу і-того виду;
- відповідно дійсні та середні абнормальні відносні квартальні прибутки для умовного ринкового портфелю.
Дисперсію абнормальних прибутків цінного паперу і-того виду чи ринкового портфелю можна знайти за формулою:
Після заповнення даної таблиці слід знаходити параметри рівняння взаємозв’язку між абнормальними відносними квартальними прибутками цінного паперу і-того виду та ринковим портфелем. В загальному випадку дане рівняння прийме вигляд:
де - сподівані абнормальні відносні квартальні прибутки для цінного паперу і-того виду та ринкового портфелю відповідно;
- коефіцієнти моделі оцінки капітальних активів для цінного паперу і-того виду.
Для визначення даних коефіцієнтів для кожного цінного паперу і-того виду можна користуємося наступними формулами:
коефіцієнту систематичного ризику цінного паперу і-того виду:
вільного члену моделі оцінки капітальних активів для цінного паперу і-того виду:
При виконанні курсового проекту для кожного з чотирьох альтернативних видів інвестування у цінні папери встановлюється тіснота взаємозв’язку побудованої моделі оцінки капітальних активів. Для цього встановлюється коефіцієнт детермінації між незалежним і залежним фактором моделі, тобто розрахунок проводиться за формулою:
Результати проведених розрахунків групуємо у табл. 4.
Таблиця 4
Параметри моделі оцінки капітальних активів та тип інвестицій для альтернативних інвестиційних проектів
№ п/п
Назва інвестиційного проекту
Параметри моделі оцінки капітальних активів:
Висновок про тип інвестицій (агресивний чи захисний).
Бета-фактор
Альфа-фактор
Коефіцієнт детермінації
1
A
0,11913885
0,03012977
2,00615E-06
захисний
2
C
0,15845994
0,01987212
3,54892E-06
захисний
3
D
0,08951317
-0,00423182
1,13248E-06
захисний
4
G
0,27680516
0,00278089
1,08294E-05
захисний
Отримавши значення бета-фактору ми можемо зробити висновок про тип інвестицій, для котрих значення бета фактору є більшим від одиниці є «агресивними», при значенні одиниця - «нейтральними», а при значенні менше одиниці - «захисними». На основі отриманих результатів побудуємо зображення лінії регресії при побудові CAMP для чотирьох інвестиційних проектів (рис. 7).
/
Рис. 7. Графічне зображення лінії регресії при побудові CAMP для чотирьох інвестиційних проектів
ВИСНОВКИ
В другій лабораторній роботі з дисципліни «Міжнародний фондовий ринок» було проведені розрахунки, що дають змогу проаналізувати інвестиційний портфель.
Внаслідок виконаної лабораторної роботи з’ясувалося, що всі інвестиції чотирьох інвестиційних проектів є захисного типу. Підхід Хаймера дає змогу певною мірою пояснити досить поширену практику «захисних інвестицій». Так, великі компанії часто створюють за кордоном виробничі потужності, що є мало не збитковими, зі свідомою метою підриву позицій конкурентів на цих ринках. Слід зауважити, що ринкова влада фірми значною мірою забезпечується її особливими перевагами: економією на масштабі, науково-технічними досягненнями, управлінськими навичками, вільним доступом до джерел великого капіталу тощо. На основі таких конкурентних переваг завданням фірми є отримання за кордоном прибутків, більших за прибутки «місцевих» фірм.
Таким чином, виконання такого роду лабораторних робіт сприяє вивченню та набутті практичного навику аналізу інвестиційних портфелів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» «Закон і бізнес», 1992. № 3.
Р.В.Фещур, А.Ф. Барвінський, В.П. Кічор. Статистика: Навч. посібник. – Львів: «Інтелект-Захід», 2001. – 276 с.
Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 528 с.
Загорський В.С. Розвиток ринку цінних паперів та управління його ризиками: Монографія. – Х.: ВД «Інжек». – 192 с.
Рясник Є.Г.Основи фінансового менеджменту. Навчальний посібник. - К.: Скарби, 2003.-283 с.
Ованесов А. Проблемы портфельного инвестирования. – Российская Экономика: Тенденции и Перспективы, Март 1998.
Козик В.В. Основи зовнішньоекономічної діяльності: практикум / В.В. Козик, Л.А. Панкова, О.Ю. Григор’єв та ін. – К.: Знання, 2013. – 454 с.