Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
«Розроблення системи управління експортно-імпортними операціями в умовах євроінтеграції»
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Зовнішньоекономічної та митної діяльності
Інформація про роботу
Рік:
2019
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Управління експортно імпортними операціями в умовах євроінтеграції
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСТИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
КАФЕДРА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ТА МИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни «Управління експортно-імпортними операціями в умовах євроінтеграції»
На тему:
«Розроблення системи управління експортно-імпортними операціями в умовах
євроінтеграції»
Львів 2019
АНОТАЦІЯ
Даний курсовий проект передбачає опис компанії “Noisette” орієнтованої на експорт, яка займається фасуванням та пакуванням кави, чаю мате та парагвайського чаю. Окрім того у курсовій роботі проаналізовано ринок Франції як країни-імпортера, визначено стратегію виходу на ринок ЄС, вивчено міжнародне законодавство, котре регулює цю сферу діяльності в країні ЄС, проведено фінансовий аналіз, а також надано рекомендації згідно з підсумками виконаної роботи.
ANNOTATION
This course project involves the description of the "Noisette" export oriented company, which is engaged in packing and packaging of coffee, tea mate and paraguayan tea. In addition, the course paper analyzes the market of France as an importing country, identifies the strategy for entering the EU market, examines the international legislation that regulates this area of activity in the EU, conducts financial analysis, and gives recommendations according to the results of the work performed.
ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ 3
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ОПИС КОМПАНІЇ 6
1.1. Загальна характеристика компанії. 6
1.2. Цілі та завдання експортної діяльності. 7
1.3. Управління. 7
1.4. Експортна команда. 10
1.5. Фінанси компанії. 11
РОЗДІЛ 2. ОПИС ТОВАРУ 16
2.1. Аналізування товару. 16
2.2. Потенціал зростання. 19
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РИНКУ 16
3.1. Обґрунтування експорту. 21
3.2. Профіль країни. 23
3.3. Промисловість та конкурентний аналіз. 28
РОЗДІЛ 4. СТРАТЕГІЯ ВСТУПУ НА РИНОК 32
4.1. Цільовий профіль клієнта. 32
4.2. Стратегія ціноутворення. 32
4.3. Стратегія продажу та метод експортування. 32
4.4. Логістика та транспорт. 36
РОЗДІЛ 5. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО 41
РОЗДІЛ 6. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ 44
РОЗДІЛ 7. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ 47
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 50
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 53
ВСТУП
Франція - великий і зрілий ринок кави з давніми традиціями споживання кави. У Франції, де проживає понад 67 мільйонів людей, припадає близько 13% загального споживання кави Європейським Союзом у 2017 році. Вона споживає близько 366 тисяч тонн кави ( 5,6 мільйонів 60 кг мішків ). Франція є третьою найбільшою країною-споживачем кави в Європі після Німеччини та Італії (European Coffee Report, 2017).
Споживання кави на душу населення у Франції наближається до середнього показника в Європі - 5,41 кг на рік. Споживачі у Франції споживають 5,1 кг кави на людину в 2017 році [1].
Мета даної курсової роботи полягає у розробленні системи управління експортно-імпортними операціями в умовах євроінтеграції для компанії “Noisette”, яка займається фасуванням та пакуванням кави, чаю мате та парагвайського чаю.
Завдання даної курсової роботи – здійснити аналіз ринку країни-імпортера, визначити стратегію вступу на ринок Франції, провести фінансовий аналіз. Окрім того, необхідно визначити заходи щодо управління ризиками, а також на основі проведеного дослідження, зробити висновки на надати рекомендації.
Об’єктом дослідження в даній курсовій роботі виступає компанія “Noisette”, яка займається фасуванням та пакуванням кави, чаю мате та парагвайського чаю.
РОЗДІЛ 1. ОПИС КОМПАНІЇ
1.1. Загальна характеристика компанії.
Форма діяльності підприємства “Noisette” – акціонерне товариство, статутний капітал якого розділений на визначене число акцій, що засвідчують права та обов'язки учасників товариства (акціонерів).
АТ “Noisette”, засноване у 2010 році, займається реалізацією, пакуванням та фасуванням кави, чаю мате, парагвайського чаю та прянощів. На ринку України компанія функціонує вже 9 років, тому планує виходити на нові ринки, а саме на ринок Франції.
Основні види діяльності підприємства:
46.37 – Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами
82.92 – Пакування
82.99 – Надання інших допоміжних послуг [2].
Внутрішнє середовище організації сформоване керівниками відповідно до їх уявлень про те, які саме елементи забезпечать її ефективне функціонування та розвиток. До факторів внутрішнього середовища відносяться:
- використання сучасних технологій (оптимізація методів пакування та перевезення);
- стандарти якості ЄС;
- надійність;
- відповідність технологіям пакування та фасування;
- висококваліфікований персонал.
Зовнішнє середовище -- це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які організація не може впливати взагалі або має незначний вплив. Щодо факторів зовнішнього середовища, то до них можна віднести:
- розробка збалансованої торгівельної політики;
- конкурентоспроможність;
- стійка ділова репутація;
- близькість до іноземних ринків.
На підприємстві працює 157 працівників. Організаційна структура підприємства зображена на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Організаційна структура АТ “Noisette”
1.2. Цілі та завдання експортної діяльності.
Місією АТ “Noisette” є максимізувати прибуток компанії, забезпечуючи її стійкий розвиток, та вийти на новий ринок.
Стратегічні цілі компанії:
- збільшити обсяги реалізації продукції за рахунок виходу на ринок Франції у складі стратегічного альянсу;
- підвищення якості продукції та удосконалення процесів пакування та фасування;
Тактичні цілі компанії:
- зміцнення позицій на ринку;
- пошук надійних контрагентів;
- вивчення особливостей ринку контрагентів;
- розвиток команди працівників.
1.3. Управління.
Експортною діяльністю АТ “Noisette” буде займатися Директор з маркетингової та експортної діяльності та підконтрольних йому 20 працівників з відділу ЗЕД. Повноваження персоналу даного відділу наведені нижче.
1) Начальник відділу зовнішньоекономічної діяльності:
- Організовує комплексне вивчення та аналіз зарубіжних ринків, перспектив їх розвитку з метою одержання інформації щодо співвідношення попиту і пропозиції.
- Розробляє поточні та перспективні плани зовнішньоекономічної діяльності підприємства, приймає стратегічні рішення з орієнтацією на ринок (умови попиту та конкуренції).
- Визначає сегменти ринку з метою вибору варіанту орієнтації виробничо-збутової політики, уточнення характеру і диференціації попиту.
- Координує роботу з проведення експортно-імпортних операцій.
- Забезпечує безперебійний рух товару від виробника до споживача з метою одержання максимального прибутку.
- Організовує роботу з вивчення кон'юнктури цін та вироблення форм взаємовідношень (контрактна довгострокова основа, одноразова закупівля тощо) і готує матеріали для укладання контрактів з іноземними фірмами, організовує реєстрацію зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в органах реєстрації.
- Забезпечує одержання ліцензій у випадках, передбачених чинним законодавством.
- Забезпечує декларування і своєчасне митне оформлення експортно-імпортних вантажів підприємства.
- Здійснює контроль за виконанням експортно-імпортних поставок.
- Веде облік виконання всіх зовнішньоекономічних договорів з експорту продукції підприємства та імпорту товарів за бартерними контрактами.
- Бере участь у підготовці техніко-економічних обґрунтувань до контрактів з іноземними покупцями.
- Забезпечує переклад з іноземних мов національною мовою необхідної інформації з іноземних джерел.
- Організовує проведення ділових зустрічей і переговорів із зарубіжними партнерами.
- Сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції підприємства на зовнішньому ринку.
- Організовує підготовку, облік та аналіз річних контрактів та разових договорів з іноземними фірмами.
- Забезпечує складання і подання необхідної статистичної звітності про зовнішньоекономічну діяльність підприємства.
- Керує працівниками відділу.
- Знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності.
2) Менеджер із зовнішньоекономічної діяльності:
- Розробляє стратегічні цілі зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
- Визначає оптимальну стратегію зовнішньоекономічної діяльності підприємства з урахуванням прийнятого рівня ризику.
- Проводить аналіз і розрахунок основних економічних показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства (підрозділу) з використанням сучасних методик і врахуванням інфляції та конвертованості національної валюти.
- На основі даних статистичної звітності та бухгалтерського обліку з основних показників господарської діяльності оцінює експортний потенціал підприємства (підрозділу), розраховує обсяги зовнішньоекономічної діяльності за основними напрямами діяльності підприємства.
- На основі аналізу та дослідження зовнішніх ринків обґрунтовує шляхи реалізації стійких конкурентних переваг суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
- Аналізує, планує та прогнозує обсяги реалізації експортної продукції.
- Оцінює та бере участь у формуванні інвестиційного портфеля підприємства.
- Планує потреби в матеріальних, фінансових та трудових ресурсах.
- Аналізує ефективність зовнішньоекономічних зв'язків.
- Проводить моніторинг основних конкурентів на ринку, у тому числі світовому.
- Бере участь в аналізі продуктивності праці і розробленні заходів щодо її підвищення та забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
- Здійснює маркетингові дослідження зовнішнього ринку з метою визначення потенційних споживачів.
- Забезпечує правочинність діяльності, відстежуючи зміни вітчизняного та міжнародного законодавства.
- Організовує роботу з вивчення цін на ринку та визначення форм співвідношень (контрактна довгострокова основа, одноразова закупівля тощо) і готує матеріали для укладання контрактів з іноземними фірмами, організовує реєстрацію зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в органах реєстрації.
- Забезпечує одержання ліцензій у випадках, передбачених чинним законодавством.
- Бере участь у моніторингу виконання робіт партнерами.
- Складає звітність про діяльність підприємства (підрозділу).
- Знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності.
- Знає і виконує вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт.
Крім того, у відділі працюють секретар начальники відділу, 1 помічник менеджера, 5 аналітиків, 3 консультанти та 8 менеджерів по роботі з клієнтами.
Оскільки компанія тільки планує виходити на зарубіжні ринки, то експортний досвід в АТ “Noisette” відсутній.
1.4. Експортна команда.
Організаційна структура експортного відділу наведена на рис. 1.2.
Рис. 1.2. Організаційна структура відділу ЗЕД
Досвід роботи начальника відділу ЗЕД становить 4 роки в зовнішньоекономічній діяльності в аналогічній сфері діяльності. Аналогічний досвід менеджера ЗЕД становить 6 роки. Досвід інших працівників відділу, а саме аналітиків, консультантів та менеджерів по роботі з клієнтами становить від 3 років, оскільки це обов’язкова умова при прийомі в компанію. Окрім того, компанія вимагає рекомендації з попереднього місця роботи кожного працівника, щоб бути впевненою в кожному своєму працівникові.
Кожен працівник повинен знати принаймні дві іноземні мови, одна з яких повинна бути англійською.
Окрім того, є можливість залучити працівників з інших відділів фірми, які безпосередньо залучені до розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
1.5. Фінанси компанії.
Фінансовий стан — це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства, а оцінка фінансового стану – важлива складова управлінської діяльності. Фінансові показники діяльності АТ “Noisette” за останні 3 роки наведені у табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Фінансові показники діяльності АТ “Noisette”
Група індикаторів
Індикатори
Змістове наповнення показників
2016
2017
2018
Фінансові індикатори
Чистий дохід від реалізації продукції
64412,3
78323,7
46976,8
Повна собівартість підприємства
78240,2
81084,5
92350,3
Чистий прибуток / збиток
-3052
-2216,8
254,1
Активи
102356,3
210724,8
152269,6
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги
23559,3
38855,7
69973,5
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом
124750,3
15354,3
19328,4
Нематеріальні активи
0
0
0
Оборотні активи
35026,7
36312,2
47551
Власний капітал
88450
92686,8
89270
Довгострокові кредити банків
0
0
0
Довгострокові зобов’язання і забезпечення
0
0
0
Короткострокові кредити банків
0
0
0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
3658,9
4653,6
8769
Прибуток від операційної діяльності
16327
19230
20828
Поточні фінансові інвестиції
0
0
0
Запаси
5586,2
6119,5
7601,3
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
75662,3
80874,5
90865,2
Необоротні активи
102556
110724,8
152679,6
Середньомісячні надходження на рахунки підприємства
20000
20000
20000
Протермінована кредиторська заборгованість
36685
45653,6
84769
Протермінована кредиторська заборгованість за кредитами
0
0
0
Технологічно-майнові індикатори
Залишкова вартість основних засобів
120856,2
110404,4
134224,8
Часові індикатори
Кількість місяців у році
12
12
12
Період кредитування діяльності підприємства
120
90
60
Загально-економічні індикатори
Сукупний обсяг продажу певної продукції на відповідному ринку
256698
254789
989654
Використовуючи дані табл. 1, проведемо діагностику фінансового стану підприємства. Результати представлені в табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Діагностика фінансового стану АТ “Noisette”
Індикатори
Формули для розрахунку
Критеріальні значення
Змістове наповнення показника
2016
2017
2018
1
2
3
4
5
6
1. Індикатори рентабельності (прибутковості)
1.1. Коефіцієнт рентабельності капіталу (активів)
Чистий прибуток / Середньорічні активи підприємства
(0, збільшення,
≥ галузевого показника
0,102572
0,185137
0,212885
1.2. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу
Чистий прибуток / Середньорічний власний капітал
(0, збільшення,
≥ галузевого показника
0,163441
0,260312
0,26597
1.3. Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції
Прибуток від операційної діяльності / Чиста виручка від реалізації
(0, збільшення,
≥ галузевого показника
0,068173
0,131497
0,152192
Продовження табл. 1.2
1
2
3
4
5
6
2. Індикатори ліквідності
2.1 Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття поточний)
Оборотні активи / Поточні зобов’язання
[1,0 – 2,0]
1,468457
1,493902
1,766584
2.2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (миттєвої платоспроможності)
(Грошові кошти та їх еквіваленти + Поточні фінансові інвестиції) / Поточні зобов’язання
[0,2 – 0,35]
0,931248
0,990097
1,216024
2.3. Коефіцієнт швидкої ліквідності
(Грошові кошти та їх еквіваленти Дебіторська заборгованість + Поточні фінансові інвестиції) / Поточні зобов’язання
[0,8 – 1,5]
1,266975
1,384975
1,498315
3. Індикатори фінансової незалежності
3.1. Коефіцієнт автономії
Власний капітал / /Валюта балансу
[0,5-0,8)
0,627583
0,711212
0,80041
3.2. Коефіцієнт фінансового левериджу
Власний капітал / (Довгострокові + +Поточні зобов’язання)
[1,0 – 2,0)
0,944944
1,559951
2,034471
3.3. Коефіцієнт Бівера
(Чистий прибуток + Амортизація) / (Довгострокові зобов’язання + Поточні зобов’язання)
≥ 0,4
0,454442
0,406075
0,541108
4. Індикатори ділової активності
4.1. Коефіцієнт оборотності активів
Чиста виручка від реалізації / Середньорічна вартість активів
Збільшення
2,138703
1,815553
1,81804
4.2. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Чиста виручка від реалізації /
Середньорічний обсяг кредиторської заборгованості
Збільшення
15,39889
6,376212
9,832841
4.3. Середній термін погашення кредиторської заборгованості (дні)
365 днів / Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Зменшення
23,703
57,24402
37,1205
4.4. Коефіцієнт протерміну-вання кредиторської заборгованості, (Kk)
Обсяг протермінованої кредиторської заборгованості / Обсяг кредиторської заборгованості
(0,
зменшення
10,026237
9,8103834
9,6668947
4.5. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Чиста виручка від реалізації /
Середньорічний обсяг дебіторської заборгованості
Збільшення
4,658402
4,034981
3,81351
4.6. Середній термін погашення дебіторської заборгованості (дні)
365 днів / Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Зменшення
78,35305
90,45891
95,71235
4.7. Коефіцієнт протермінування дебіторської заборгованості
Протермінована дебіторська заборгованість / Сукупна дебіторська заборгованість
(0-0,2(
0
0
0
4.8. Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості
Дебіторська заборгованість / Кредиторська заборгованість
≤ 0,3
3,305617
1,580233
2,578423
4.9. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів
Собівартість реалізованої продукції / Середньорічний обсяг виробничих запасів
Збільшення
6,974865
7,974564
9,201957
4.10. Середній термін обороту виробничих запасів (дні)
365 днів / Коефіцієнт оборотності виробничих запасів
Зменшення
47,79465
45,77053
39,66548
4.11. Коефіцієнт оборотності власного капіталу
Чиста виручка від реалізації /
Середньорічний обсяг власного капіталу
Збільшення
3,407843
2,55276
2,771385
4.12. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)
Чиста виручка від реалізації / Середньорічна залишкова вартість основних засобів
Збільшення
(орієнтація на галузевий показник)
18,81932
20,83795
17,26817
Наступним кроком буде визначення фінансового стану підприємства згідно інтерпретаційної матриці (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Інтерпретаційна матриця діагностики фінансового стану АТ “Noisette”
Роки
Індикатори рентабельності
Індикатори ліквідності
Індикатори фінансової незалежності
Індикатори
ділової
активності
Типи фінансового стану
Ra
Rvk
Rr
Lz
Lf
Lа
Ка
Кf
Кb
Оа
Ок
Kк
Оd
Kd
Кs
Оz
Оv
F
2015 р.
1
1
1
1
1
0
1
0
1
1
1
0
1
1
0
1
1
1
Безризиковий стан
2016 р.
1
1
1
1
1
0
1
1
1
0
0
0
0
1
0
1
0
1
Безризиковий стан
2017 р.
1
1
1
1
1
0
1
1
1
1
1
0
0
1
0
1
1
0
Безризиковий стан
Згідно отриманих результатів, можна зробити висновок, що у фінансовому становищі підприємства немає негативних параметрів в сфері фінансового стану. Протягом усього досліджуваного періоду простежується безризиковий стан. Про це свідчать позитивні параметри у прибутковості, ліквідності, фінансовій незалежності та діловій активності підприємства. Дані показники засвідчують відсутність будь-яких ознак загрози банкрутства найближчим часом.
Планові обсяги експортної діяльності становлять 20 тис. тонн в рік.
Прогнозовані показники експортної діяльності наведені табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Прогнозовані показники експортної діяльності АТ “Noisette”
Індикатори
Змістове наповнення показників
2019
2020
2021
Чиста виручка від реалізації на експорт
423256
498442
523656
Собівартість товару, призначеного на експорт
97684
109903
114605
Прибуток, отриманий від реалізації аналогічного обсягу одиниць на внутрішньому ринку.
16327
19230
20828
Використовуючи дані табл. 4, проведемо діагностику зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Результати представлені в табл. 1.5.
Таблиця 1.5
Діагностика зовнішньоекономічної діяльності АТ “Noisette”
Індикатори
Формули для розрахунку
Критеріальні значення
Змістове наповнення показника
2019
2020
2021
Прямий ефект від експорту
Чиста виручка від реалізації на експорт – Собівартість продукції, призначеної на експорт
Збільшення
325572
388539
409051
Порівняльний ефект від експорту
Прибуток, отриманий від експортної діяльності – Прибуток, отриманий від реалізації аналогічного обсягу продукції на внутрішньому ринку
Збільшення
309245
369309
388223
Рівень ефекти-вності експорту
Прибуток від експортної діяльності / Собівартість продукції, призначеної на експорт
Збільшення
3,3329
3,5353
3,5692
На основі проведених розрахунків можна зробити наступні висновки: прямий ефект від експорту буде зростати і у 2021 році сягне 409 051 тис. грн., що свідчить про те що підприємство отримуватиме все більші прибутки від діяльності на зовнішньому ринку.
Порівняльний ефект від експорту демонструє різницю між прибутками, отриманими на внутрішньому та зовнішньому ринках за інших рівних умов. У всіх досліджених роках цей показник зростає, що є позитивним показником для нашого підприємства.
РОЗДІЛ 2. ОПИС ТОВАРУ
2.1. Аналізування товару.
Кава - ключовий елемент світової торгівлі, основними сортами для продажу є арабіка і робуста. Ці два види займають 98% ринку в співвідношенні арабіка - 70%, робуста - 30%. Приблизно 2% займають рідкісні дорогі сорти. Бразилія займає лідируючу позицію по виробництву кави в світі - близько 35% всіх кавових зерен вирощено в цій країні [5].
Кава, чай мате, або парагвайський чай, прянощі належать до 9 групи ІІ розділу УКТ ЗЕД. Суміші продуктів товарних позицій 0904 - 0910 класифікуються таким чином:
(a) суміші двох або більше продуктів, що належать до однієї і тієї самої товарної позиції, класифікуються в цій самій товарній позиції;
(b) суміші двох або більше продуктів, що належать до різних товарних позицій, класифікуються в товарній позиції 0910.
Додання інших речовин до продуктів товарних позицій 0904 - 0910 (або до сумішей, зазначених у підпунктах (a) або (b) не повинно впливати на їх класифікацію за умови, що одержані суміші зберігають основні характеристики продуктів цих товарних позицій. В іншому разі ці суміші не класифікуються в цій групі. Продукти, що становлять суміші смакових добавок або суміші приправ, класифікуються в товарній позиції 2103.
До цієї групи не включаються перець кубеба (Piper cubeba) та інші продукти товарної позиції 1211 [3].
На сьогоднішній день АТ “Noisette” виробляє близько чотирьох десятків видів продукції. Асортимент її розрахований на різні прошарки населення, з врахуванням не тільки матеріального стану, але і їхнього віку. Окремо представлена група кавових напоїв та чаїв для старших людей та дітей будь-якого віку. В напоях дозується вміст кави, що дуже важливо для покупців, тому практично кожна людина серед розмаїття продукції має можливість вибрати те, що найбільше підходить та корисно для її здоров’я.
Велике значення для того, наскільки якісною та смачною буде кава, яку отримає споживач, має упакування. Завдяки сучасним технологіям упакування вдається зберегти свіжість після обсмаження і якість кави терміном до двох років.
Відповідно до умов ЄС, існують певні регуляторні вимоги для товарів 9 групи УКТЗЕД:
1. Контроль за забруднювачами харчових продуктів (щоб забезпечити високий рівень захисту споживачів, імпорт харчових продуктів в ЄС підлягає вимогам законодавства ЄС, які гарантують, що харчі на ринку безпечні для споживання та не містять забруднювачів у кількостях, які могли б загрожувати здоров’ю людини).
2. Контроль за залишками пестицидів у продуктах рослинного й тваринного походження, призначених для споживання людиною (щоб забезпечити високий рівень захисту споживачів, імпорт призначених для людського споживання рослинних і тваринних продуктів або їх частин, в яких або на яких можуть бути залишки пестицидів, дозволяється тільки за умови дотримання зобов’язань, встановлених законодавством ЄС і покликаних контролювати наявність хімічних речовин та їх залишків у живих тваринах, продуктах тваринного і рослинного походження).
3. Простежуваність, відповідність та відповідальність у харчовій продукції та кормах (Харчові продукти і корми не можна ринкувати в ЄС, якщо вони небезпечні. Харчове законодавство ЄС спрямоване не тільки на високий рівень захисту людського життя і здоров’я та інтересів споживачів, а й на захист здоров’я та добробуту тварин, здоров’я рослин і довкілля. Законодавство ЄС визначає простежуваність як здатність виявити і простежити за будь-яким харчовим продуктом, кормом, твариною, призначеною для виробництва харчових продуктів або речовиною, що буде використана для споживання, на всіх етапах виробництва, переробки та розповсюдження).
4. Маркування харчових продуктів (усі харчові продукти, що продаються в ЄС, повинні відповідати правилам маркування ЄС, спрямованим на те, щоб споживачі, купуючи харчі, мали всю необхідну інформацію для свідомого вибору).
Вимоги до маркування містять положення про:
Обов'язкова інформація про поживність харчових продуктів;
Обов'язкове маркування походження необробленого м'яса свиней, овець, кіз та птиці;
Виділення алергенів у списку інгредієнтів;
Краща чіткість, тобто мінімальний розмір тексту;
Вимоги щодо інформації про алергени також охоплюють непереварені продукти, включаючи продукти, що продаються в ресторанах і кафе.
5. Контроль здоров’я рослин (імпорт в ЄС рослин і рослинних продуктів, а також будь-яких інших матеріалів, які можуть слугувати притулком для шкідників рослин, може бути підданий таким захисним заходам: заборона імпорту; фітосанітарний сертифікат і / або фітосанітарний сертифікат на реекспорт; митна інспекція та перевірки здоров’я рослин; реєстр імпортерів; попереднє сповіщення про імпорт).
6. Маркетингові стандарти для насіння та посадкового матеріалу.
7. Контроль здоров’я харчової продукції нетваринного походження (імпорт харчових продуктів нетваринного походження в ЄС підлягає загальним умовам і спеціальним положенням, спрямованих на запобігання ризику для здоров’я населення та захист інтересів споживачів).
Ставка ввізного мита відповідно до умов ПВЗВТ між Україною та країнами Європейського Союзу зменшена до 0% з 1 січня 2016 року на такі групи:
• 0901. Кава, смажена або несмажена, з кофеїном або без кофеїну; кавова шкаралупа та оболонки зерен кави; замiнники кави з вмістом кави в будь-якiй пропорцiї.
• 0902. Чай ароматизований чи неароматизований.
• 0903. Мате, або парагвайський чай.
• 0904. Перець роду Рiper; стручковий перець роду Сapsicum або пахучий перець роду Pimenta, сушені або подрiбнені чи мелені.
• 0905. Ванiль.
• 0906. Кориця та квiти коричного дерева.
• 0907. Гвоздика (цiлi плоди, квiтки та квiтконiжки).
• 0908. Горiх мускатний, мацiс і кардамон.
• 0909. Насiння анiсу, бодяну, фенхелю, корiандру, куміну, кмину; ягоди ялiвцю.
• 0910. Iмбир, шафран, турмерик (куркума), тим’ян або чебрець, лаврове листя, карі та iншi прянощі [4].
Для того, щоб оцінити можливості експорту нашого дамо відповіді на ряд питань. Результати представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Відповіді на ключові питання для оцінки можливостей експорту
Питання
Відповідь
Чи відповідає якість продукту потребам ринку?
Так, оскільки французи, визнавши своє захоплення кавою, стали споживати його щодня і у величезних кількостях.
Чи має компанія можливість змінити свій товар у відповідності до потреб ринку?
Так, адже компанія для підвищення конкурентоспроможності та удосконалення асортименту компанія готова приділяти велику увагу методам упакування та якості сировини, з якої виготовляють дану продукцію, а також оновлювати рецептуру, збагачуючи продукцію мінеральними речовинами, білковою сировиною, які необхідні організму людини.
Які обсяги поставок може забезпечити компанія?
Обсяг, який може забезпечити АТ “Noisette”, становить 20 тис. тонн продукції.
Чи зможе компанія швидко масштабуватися? Тобто, якщо закордонний попит на товар чи послугу компанії ростиме швидко, чи зможе вона його задовольнити? До якого рівня компанія зможе нарощувати обсяги виробництва?
Так. Якщо попит на продукцію буде високий, компанія зосередиться саме на експортній діяльності. Зростання попиту призведе до збільшення прибутку. За рахунок цього компанія зможе залучити потрібні ресурси для нарощення обсягів виробництва.
Чи відповідатиме ціна товару ринку?
Так. Ціни, які пропонує компанія, нижчі, ніж ринкова ціна.
Чи є можливість відвідати закордонний ринок, взяти участь в торгових виставках?
Так. Саме за рахунок участі у торгових виставках, компанія планує шукати іноземних партнерів для розширення цільового ринку.
2.2. Потенціал зростання.
На основі проведених розрахунків, можна зробити висновок, що вихід на іноземний ринок, а саме на ринок Франції, дозволить підприємству отримати прибуток на 25% більший, ніж при реалізації аналогічного обсягу продукції на внутрішньому ринку. Варто зазначити, що розрахунки проведені з врахуванням витрат, пов’язаних з дослідженнями та розвитком ринку.
Просування продукції АТ “Noisette” на ринок Франції можливе лише за умови доброї рекламної підтримки та яскравої упаковки, що впадає в око і запам'ятовується. Важливе також постійне дотримання якості.
Окрім того, для підвищення конкурентоспроможності та удосконалення асортименту компанія готова приділяти велику увагу методам упакування та якості сировини, з якої виготовляють дану продукцію, а також оновлювати рецептуру, збагачуючи продукцію мінеральними речовинами, білковою сировиною, які необхідні організму людини.
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РИНКУ
3.1. Обґрунтування експорту.
У Франції, де проживає понад 67 мільйонів чоловік, припадає близько 17% загального споживання кави Європейським Союзом у 2018 році. За результатами статистичної агенції TradeMap, Франція є другою найбільшою країною-споживачем кави в Європі після Німеччини. За 2018 рік Франція імпортувала 3 500 032 тис. дол. США [6].
Ознайомитися з даними можна на рис. 3.1.
/
Рис. 3.1. Перелік ринків постачання продукції 9 групи, що імпортується Європейським Союзом (ЄС 28)
Кава є другим найпопулярнішим товаром у світі після нафти. Її споживають 2,3 мільйона чашок кожну хвилину.
Споживання кави на душу населення у Франції наближається до середнього показника в Європі - 5,41 кг на рік. У Франції за 2018 рік спожили 5,1 кг кави на людину. Рис. 3.2 показує обсяг споживаної кави на душу населення у Франції з 2010 року до прогнозованих обсягів 2021 року. Хоча обсяг розчинної кави, як прогнозується, залишиться відносно стійким у розглянутий період, проте приблизно в 0,6 кілограмів на людину в рік в середньому збільшиться, обсяг обсмаженої кави, як очікується, збільшиться в обсязі з 3,3 кг у 2010 році до 3,7 кілограма до 2021 року. [7].
/
Рис. 3.2. Прогноз обсягу споживання на душу населення кави у Франції з 2010 по 2021 рік (у кілограмах)
У Франції каву споживають вісім з десяти французів, вони є надзвичайно залежними від даного напою. Щодо структури, то 88% чоловіків та 79% жінок споживають каву щодня. Не дивно, що кава має своє місце як пріоритет на час сніданку, коли 62% французів споживають цей напій з тостами або круасанами. Окрім того, понад три чверті споживачів (76%) п'ють каву на роботі.
У 67% випадків любителі кави використовують каву у стіках. Молоді люди віком від 25 до 34 років надають перевагу саме цьому виду. Інші 53% споживачів вибирають мелену каву. На третьому місці, розчинну каву обирають 26% споживачів, тоді як заварній каві віддають перевагу лише 13% респондентів.
Похід до ресторану або бару - це особливий час, коли потрібно обрати саме натуральну заварну каву (40%) [8].
Франція значною мірою сприяє глобальному успіху кавової продукції. Незважаючи на свої розміри, Франція є сьомим за величиною ринком кави у світі, за Бразилією, США, Німеччиною, Індонезією, Японією та Італією. З моменту свого приїзду до двору короля Людовика XIV в 1669 році і відкриттям першого кафе в Парижі через три роки, напої завоювали все більше і більше споживачів.
Франція в основному імпортує каву у вигляді перероблених продуктів за високими цінами, але мало кави, готової до споживання.
Зі збільшенням внутрішнього попиту на продукцію, що продається порціями (стручками, капсулами з кави), Франція забезпечує себе переважно продукцією з європейських країн - Швейцарії (42% імпорту кави), потім Німеччини (11,3%) та Бельгії (7,3%) - і не безпосередньо з країн-виробників сирої кави: Бразилії, Колумбії, Ефіопії.
Ще одне спостереження, ентузіазм французьких споживачів до кавових напоїв привів Францію до імпорту з Швейцарії, світового лідера на ринку кавових напоїв. Це дало змогу Швейцарії отримати віртуальну монополію в цьому сегменті [9].
Головним бар’єром для експорту у Францію є висока конкуренція. Тому експортувати за таких умов буде непросто. Проте, закріплення на французькому ринку дозволить компанії отримати високі прибутки.
Основними конкурентами є такі країни як Швейцарія, Німеччина, Бельгія, а також безпосередні країни-виробники – Бразилія
16.12.2019 13:12-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора