НАУКОВА ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ:
«ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ»
Ірина Олегівна Поліщук
Курсант 204 взводу
ОДУВС
Науковий керівник, професор кафедри
Добровольська
Кандидат педагогічних наук, доцент
Судово-психологічна експертиза являється новим видом дослідження питань про використання відповідних знань під час розслідування правопорушень.
При розслідуванні тяжких злочинів проти особи, якщо виник сумнів щодо неоднозначності психологічних характеристик учасників кримінального процесу обвинувачених, суддя або слідчий назначають проведення судово-психологічної чи судово-психіатричної експертизи. Злочин – це акт, в якому виявляється взаємозвʼязок різних причин, наприклад психологічних, соціальних, економічних.
Актуальність даної теми проявляється в тому, що судово-психологічна експертиза являється одним з основних способів встановлення мотивації злочинної поведінки; для зʼясування чому особа дала невірні свідчення, або взагалі відмовилася їх давати; під час розслідування випадків, коли особа скоїла самогубство; під час встановлення ролі та функцій, а також дій кожного з учасників злочинних угрупувань; під час розгляду справ про серійні вбивства.
Варто зазначити, що юридичною підставою для проведення судово-психологічної експертизи являється постанова суду чи слідчого.
Компетенцію судово-психологічної експертизи становить:
встановлення можливості обвинувачених, які є неповнолітніми мати ознаки відставання у психічному розвитку та повністю розуміти наслідки своїх дій та якою мірою вони можуть ними керувати.
Встановлення можливості потерпілих у справах повʼязаних з насильством усвідомлювати характер та значення дій, що були над ними скоєні.
Встановлення можливості потерпілих, обвинувачених, свідків правильно розуміти обставини, що мають значення для даної справи, а також давати правдиві свідчення.
Встановлення чи злочинець не перебував у стані сильного душевного хвилювання, або стані сильного страху, депресії, фрустрації, що можуть спричинити сильний вплив на його свідомість.
Встановлення психічного стану особи, що вчинила самогубство та що могло спонукати виникненню такого стану.
Встановлення мотивів дій осіб, що певним чином причетні до вчинення злочину.
Встановлення структури злочинних угрупувань та відносин між ними, на основі інформації отриманої після експертизи кожного з членів групи.
Предметом судово-психологічної експертизи являється встановлення психічного стану людей, які є необхідними для органів суду та слідства.
Обʼєкт експертизи:
Учасники кримінального процесу щодо яких виникли сумніви про їхнє психічне здоровʼя, що може зашкодити брати участь у слідстві чи судовому засіданні.
Потерпілі щодо яких вирішується питання про зміни в їх психічному стані зі скоєнням щодо них протиправних діянь (безпорадний стан та нанесення шкоди здоровʼю).
Встановлення чи є позивачі та відповідачі дієздатними.
Встановлення чи учасники кримінального процесу раніше не хворіли та не лікувалися від певних психічних захворювань.
Психологічна експертиза не має проводитися до порушення справи, замість неї можна звернутися з консультацією до відповідного фахівця, або запросити його для проведення психологічної підготовки підозрюваного, свідка, потерпілого.
До завдань судово-психологічних експертиз відносять проведення експертиз неповнолітніх учасників кримінального процесу, потерпілих від статевих посягань, експертизу для встановлення відставання в інтелектуальному розвитку від норми, стану афекту.
Експерт, що проводить експертизу зобовʼязаний:
Зʼявлятися на виклики до органу, що призначив експертизу.
Самостійно досліджувати надане завдання та давати висновки по ньому, а також відповідати на поставлені перед ним питання.
При неможливості проведення експертизи у письмовій формі повідомити про це орган, що призначив експертизу та зазначити причини, що унеможливлюють її виконання (наприклад ненадання додаткових відомостей, або якщо завдання виходять за межі компетенції експерта).
Експерт має право на:
Отримання інформації щодо даної справи, а також медичної документації, що має відношення до проведення експертизи.
Порушення клопотання про надання нової чи додаткової інформації, яка необхідна для розвʼязання поставлених задач.
Можливість бути присутнім на допиті учасників кримінального процесу чи інших слідчих дій у разі надання дозволу особи, або органу, що призначили експертизу.
Оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи чи органу, які призначають експертизу, уразі якщо були порушені права експерта.
Експерту забороняється:
Розголошувати дані без відповідного на те дозволу прокурора, слідчого, або іншої особи, що веде справу.
Вступати в контакт з особами, які будь-яким чином повʼязані із судово-психологічною експертизою, якщо це не передбачено порядком її проведення.
Зберігати документи та речові докази поза приміщенням, де проводяться експертизи.
Отже, судово-психологічна експертиза має відповідати кримінально-процесуальному закону, обʼєктивно висвітлюючи хід та результати дослідження, які повинні бути чіткими та визначеними, а також в ній не може бути вказано те, чого насправді не було.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Владимиров Л. Е. Психологічне дослідження в кримінальному праві. – М., 1901.- С. 121.
Жалинский А. Э. Основы профессиональной деятельности юриста. — Смоленск, 1995.
Нор В. Т. Судово-психологічна експертиза в кримінальному процесі. – Київ, 1985. – С. 284.
Коновалова В. Е. Правовая психология. — Харьков, 1997.
Костицкий М. В. Судово-психологічна експертиза. – Львів, 1987. – С.351.