Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Економіка і підприємництво
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
О
Факультет:
ЗІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2018
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Економіка і підприємництво
Варіант:
18
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра ТЕП
/
Контрольна робота
на тему:
з курсу „Економіка і підприємництво“
Варіант №18
Ухвалення рішень за умов невизначеності на прикладі фондового рину України.
Критерій прийняття рішень - це функція, що виражає переваги особи, що приймає рішення, і що визначає правило, за яким вибирається прийнятний або оптимальний варіант рішення.
Класифікація невизначеності за типами та причини її виникнення.
1. Принципова невизначеність, зумовлена неможливістю отримати інформацію в принципі, наприклад, на даному рівні розвитку наукових знань.
2. Невизначеність, спричинена загальним числом об'єктів або елементів системи, приміром, коли їх кількість перевищує.
3. Невизначеність, спричинена браком інформації або її невірогідністю з огляду на технічні, соціальні або інші причини.
4. Невизначеність, породжена занадто високою або недоступною ціною на встановлення визначеності.
5. Невизначеність, яку створює особа, що приймає рішення, унаслідок її некомпетентності, недостатнього досвіду й знань про фактори, які впливають на процес.
6. Невизначеність як наслідок обмежень у системі прийняття рішень (обмеження за часом й елементами простору параметрів, що характеризують фактори прийняття рішень);
7. Невизначеність, спричинена неантагоністичною поведінкою супротивника, який має вплив на процес прийняття рішень.
Всяке рішень в умовах неповної інформації приймається в з урахуванням кількісних характеристик ситуації, в якій приймаються рішення.
Критерії можна використовувати по черзі, причому після обчислення їх значень серед декількох варіантів доводиться довільним чином виділяти деяке остаточне рішення. Що дозволяє, по-перше, краще проникнути в усі внутрішні зв'язки проблеми ухвалення рішень і, по-друге, ослабити вплив суб'єктивного фактору.
Критерій Вальда
Критерій Вальда є критерієм крайнього песимізму, оскільки статистик вважає, що "природа" діє проти нього найгіршим чином. Це критерій гарантованого результату.
Нехай гру задано матрицею виграшів гравця А. Тоді на думку статистика - гравця А, дії гравця "природа", якій діє проти нього найгіршим чином, відображуються в реалізації гравцем "природа" таких своїх стані Пj , при яких величина виграшу гравця А (статистика) приймає найменше значення minaij. Виходячи з цього статистик обирає таку чисту стратегію Аi , при якій найменший виграш minaij буде максимальним, тобто забезпечувати максимін:
/
Велична аβ , що розраховується за формулою (3.12), називається нижньою ціною гри - це максимальний виграш, що є гарантованим в грі з певним противником шляхом вибору однієї зі своїх стратегій при мінімальних результатах.
Нехай гру задано матрицею програшів гравця А, тоді найгірші дії гравця "природа", будуть реалізовуватися в таких станах Пj , при яких величина програшу гравця А (статистика) приймає найбільше значення maxaij. Виходячи з цього статистику необхідно обрати таку чисту стратегію Аi , при якій найбільший програш maxaij буде мінімальним, тобто забезпечувати мінімакс:
/
Критерій Вальда забезпечує максимізацію мінімального виграшу або, що теж саме, мінімізацію максимального програшу (втрат), який може виникнути при реалізації однієї зі стратегій. Цей критерій орієнтує ОПР дотримуватися вкрай обережної поведінки. Така поведінка прийнятна наприклад, коли гравець не має зацікавленості в крупному виграші, але хоче себе застрахувати від неочікуваних програшів. Вибір такої поведінки визначається відношенням гравця до ризику. Критерій Вальда застосовують у тих випадках, коли необхідно забезпечити успіх в будь-якій ситуації.
Критерій оптимізму
Критерій оптимізму, який називають критерієм максимаксу, використовують коли особа, що приймає рішення орієнтується на найбільш сприятливі умови.
У випадку, коли гру задано матрицею виграшів за критерієм оптимізму визначається варіант рішення, який максимізує максимальні виграші (наприклад, доходи) для кожного варіанта ситуації. Критерій оптимізму записують у вигляді
/
У випадку, коли гру задано матрицею програшів за критерієм оптимізму визначається варіант рішення, який мінімізує мінімальні програші (наприклад, витрати) для кожного варіанта ситуації.
Критерій оптимізму записують у вигляді
/
Критерій оптимізму доцільно застосовувати у тих випадках, коли статистик має можливість впливати на вибір стратегій гравцем «природа».
Оцінка наслідків запровадження мита в Україні.
Мито - це податок, який доданий до ціни імпортованих товарів.
Запровадження мита відповідає інтересам вітчизняних виробників, на чиї товари воно не поширюється. Оскільки імпортний виноград дорожчає, то внутрішні споживачі переорієнтовують свій попит на продукт національних виробників. Останні розширюють виробництво винограду та отримують додаткові прибутки, бо також продають виноград за ціною Рt. Обсяг виробництва винограду в Україні за ціни Pt збільшиться від S1 до S2. Ось чому практично в усіх країнах світу вітчизняні виробники виступають за запровадження захисного мита. З економічної точки зору прибуток виробників є різницею між виторгом і витратами, а з геометричної – площею, що обмежена кривою внутрішньої пропозиції та лінією ціни. Підвищення ціни внаслідок запровадження мита збільшує прибутки вітчизняних виробників. У нашому прикладі додатковий прибуток виробників винограду в Україні відповідає площі чотирикутника PW Рt CD, адже вони не сплачують вітчизняного мита, але продають свою продукцію за ціною Pt. Розширення виробництва винограду в Україні на величину DF означає, що мито дозволяє національним продуцентам переміщувати ресурси з інших ефективніших галузей економіки. Іноземні виробники зазнають збитків унаслідок скорочення експорту. Хоча ціна винограду зростає на (Рw × t), приріст виторгу належить урядові України, а не іноземним фірмам.
Ввізне мито є одним із важливих джерел поповнення державного бюджету. Загальні надходження держави від мита визначають як добуток величини мита на одиницю продукції та обсягу імпорту. В нашому прикладі доходи держави від мита дорівнюють площі чотирикутника CAEF. Митні надходження перерозподіляють дохід споживачів на користь держави і не впливають на рівень добробуту нації. Інакше кажучи, держава привласнює те, що втрачають споживачі.
Митні ставки в Україні
( Основа ставок – адвалерні мита
( Специфічні і комбіновані встановлюються на сільськогосподарську продукцію, лікеро- горілчані і тютюнові вироби, продукцію легкої промисловості, автомобілі, відеотехніку та інші високоліквідні товари, які є об'єктами заниження митної вартості.
Наслідки експортного мита
( Експорт стає менш прибутковим
( Національні виробники збільшують продаж на внутрішньому ринку
( Внутрішня ціна знижується
( Внутрішнє споживання збільшується
( Виграють – споживачі, виробники – у програші.
Отже, від запровадження ввізного мита виграють вітчизняні виробники та державний бюджет, і програють споживачі. Водночас сукупний виграш виробників і держави є меншим за втрати споживачів. Отже, імпортне мито усе ж спричиняє чисті втрати добробуту суспільства загалом.
3. До непрямих методів державного регулювання економіки належать:
а. індикативне планування;
4. Економічні витрати:
г. дорівнюють сумі явних і неявних витрат.
5. Яке з тверджень є правильним:
г. ВВП є сумою доданих вартостей, створених на всіх стадіях виробництва економічних благ;
6. Природне безробіття - це:
д. різниця між фрикційним та інституційним.
7. У якому з варіантів для класифікації інфляції використано єдиний критерій:
г. помірна, галопуюча, гіперінфляція;
8. Попит на товар і його пропозиція описуються рівняннями: P=2Q+8, P=24-2Q. Чи правильне твердження, що за ціни Р=17 на ринку існує надлишок товару:
а. так;
/
Підставимо значення Р в рівняння попиту і пропозиції
Пропозиція:
17 = 2Q + 8
2Q = 9
Q = 4,5 од.
Попит:
17 = 24 – 2Q
2Q = 7
Q = 3,5 од.
Пропозиція перевищує попит на 1 од, отже на ринку є надлишок.
9. Визначте фактичний рівень безробіття, якщо:
1. коефіцієнт участі у робочій силі 80%;
2. середньорічна чисельність населення країни 200 млн. осіб;
3. середньорічна чисельність населення віком до 16 років – 50 млн. осіб;
4. природний ВВП – 552 млрд. грн.;
5. природний рівень безробіття 8%;
6. фактичний ВВП 510 млрд. грн.;
7. продуктивність праці залишається незмінною впродовж тривалого проміжку часу.
Знаходимо чисельність дорослого населення:
Ч = 200 – 50 = 150 млн. чол..
Чисельність працездатного населення:
Чпр = 150*0,8 = 120 млн. чол..
Кількість зайнятих за природної норми безробіття:
Чзайн = 120*(1-0,08) = 110,4 млн. осіб
Продуктивність одного зайнятого:
ПП = ВВП прир/Чзайн = 552/110,4 = 5 тис.грн/особу
Чисельність зайнятих при фактичному ВВП:
Чзайн.ф. = ВВПфакт/ПП = 510/5 = 102 млн. осіб
Чисельність безробітних:
Чбезроб = 120 – 102 = 18 млн.осіб
Фактичний рівень безробіття:
Рбезроб = 18*100%/120 = 15%
10. Середні загальні витрати фірми визначаються як ATC=12/Q+8+2Q. Знайдіть змінні та загальні витрати виробництва дев’яти одиниць продукції, граничні витрати виробництва сьомої одиниці продукції і середні постійні та середні змінні витрати виробництва шести одиниць продукції.
Проведемо розрахунки в таблиці
Обсяг виробництва, од
АТС
АVC
AFC
MC
ТС
VC
FC
0
8
0
8
8
0
8
1
22,00
14,00
8
22,00
22
14
8
2
18,00
10,00
8
14,00
36
20
16
3
18,00
10,00
8
18,00
54
30
24
4
19,00
11,00
8
22,00
76
44
32
5
20,40
12,40
8
26,00
102
62
40
6
22,00
14,00
8
30,00
132
84
48
7
23,71
15,71
8
34,00
166
110
56
8
25,50
17,50
8
38,00
204
140
64
9
27,33
19,33
8
42,00
246
174
72
ATC – середні загальні витрати
AVC – середні змінні витрати
AFC – середні постійні витрати
МС – граничні витрати
TC – загальні витрати
VC – змінні витрати
FC – постійні витрати
АТС = 12/Q+ 8 + 2Q
ATC = AVC + AFC
Наприклад, для 9 штук
ATC = 12/9 + 8 +2*9 = 27,33
АFС = 8
AVC = 27,33 – 8 =19,33
TC = 27,33*9 =246
VC = 246 – 8*9 = 174
Для сьомої одиниці МС = 34,
Для 6 -ти одиниць АТС = 22, АFC = 8, AVC = 19,33
Список використаної літератури
Економічна теорія: Вступ, макроекономіка, мікроекономіка: Навчальний посібник. / За ред. О. Ватаманюка. – Львів: Інтелект-Захід, 2011.– 655 с.
Моделі й методи прийняття рішень: навч. посіб. / С.А. Ус, Л.С. Коряшкіна; М-во освіти і науки України, Нац. гірн. ун-т. – Д. : НГУ, 2014. – 300 с.
Макроекономіка: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. / Кліменко О.М., Крюкова О.М., Бріль М.С. – Х.: Видавництво ХНЕУ, 2012. – 135 с.
Поплавська Ж. В. Мікроекономіка: Навчальний посібник. / Ж.В. Поплавська, О.Й. Криса. – К.: Алерта, 2009. – 224 с.
Петрушенко Ю.М. Мікроекономіка: Теорія та приклади розв’язування задач. Навчальний посібник. / Ю.М. Петрушенко. – Суми: Університетська книга, 2012. – 320 с.
04.05.2020 14:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора