Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний медичний університет імені О О Богомольця
Інститут:
О
Факультет:
Медичний факультет
Кафедра:
Кафедра акушерства
Інформація про роботу
Рік:
2019
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Гінекологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Кафедра акушерства і гінекології №3
Завідувач кафедри – Бенюк В.О.
Доктор медичних наук, професор
Викладач групи – Щерба О.А.
Кандидат медичних наук, асистент
Практична навичка з теми: «Консультація з питань планування сім'ї , сучасні методи контрацепції»
Підготував: Дика А.В.
2 медичний факультет
Группа 5211
Київ 2019
ПРАВОВІ ТА ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЛАНУВАННЯ СІМ’Ї. ДОТРИМАННЯ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА Планування сім’ї є запорукою збереження й оптимального розвитку продуктивних сил, без чого неможливе збереження і відтворення народу, нації, держави. Важливе значення для захисту репродуктивних прав мають: Цивільний кодекс України (ухвалений Верховною Радою України 16 січня 2003 р.), яким закріплено право на життя (ст. 281), право на охорону здоров’я (ст. 281), право на інформацію про стан свого здоров’я (ст. 285) та на таємницю про стан здоров’я (ст. 286); Сімейний кодекс України (ухвалений Верховною Радою України 10 січня 2002 р.), яким, зокрема, визначається шлюбний вік (ст. 22) та закріплюються права й обов’язки подружжя (гл. 9). Загалом законодавство України зорієнтоване на визнання за жінкою права вільно приймати рішення щодо кількості дітей та проміжку часу між їх народженням. Право вирішувати питання щодо кількості дітей та проміжку часу між їх народженням врегульоване Сімейним кодексом України та Основами законодавства України про охорону здоров’я. Регулювання права на охорону репродуктивного здоров’я та планування сім’ї визначено і в Основах законодавства України про охорону здоров’я. Проголошене Основами законодавства України про охорону здоров’я право жінки самій вирішувати питання про материнство гарантується відсутністю будь-яких обмежень у застосуванні тих чи інших методів контрацепції, а також стерилізації. Суттєве значення для охорони репродуктивного здоров’я, особливо неповнолітніх (дітей підліткового віку), має законодавче визначення віку вступу до шлюбу та законодавча регламентація порядку медичного обстеження осіб, які вступають до шлюбу, зокрема й консультації з питань планування сім’ї. В Україні шлюбний вік як для жінки, так і для чоловіка встановлюється у вісімнадцять років. При наявності поважних причин за заявою особи, рішенням суду їй може бути надано право на шлюб по досягненню 14 років. Цивільним кодексом України (ч. 3 статті 284) визначено, що надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, проводиться за її згодою. Особам, які не досягли 14 років, медична допомога надається за згодою законних представників. Це стосується також і послуг з планування сім’ї. Дотримання конфіденційності/лікарської таємниці: Медичні працівники зобов’язані забезпечити збереження інформації, отриманої від пацієнтки, та не допустити її розголосу іншим особам. Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків (ст.40 Закону України „Основи законодавства України про охорону здоров’я”).Не підлягають розголошенню відомості, що стосуються лікарської таємниці, крім випадків, передбачених Законом (ст.46 Закону України „Про інформацію”). Дотримання етики: Медичні працівники повинні поважати гідність клієнтки та пам’ятати про ставлення до пацієнтки з повагою і зуміти допомогти їй зберегти свою гідність. Прийняття вільного і інформованого рішення: Пацієнтка має право висловити свою точку зору та прийняти самостійне рішення після одержання повної, достовірної і чіткої інформації про методи планування сім’ї, можливі побічні ефекти та ускладнення.Необхідно усвідомлювати, що пацієнтки не завжди розуміють надану їм інформацію у повній мірі.Дуже важливо приділити жінці достатній час, проводити консультування за умов, коли вона може задавати запитання і одержувати роз’яснення на незрозумілі для неї питання щодо непланованої вагітності. Інформація не повинна бути залякуючою, засуджуючою та спонукаючою жінку до примусового рішення.
КОНСУЛЬТУВАННЯ З ПИТАНЬ ПЛАНУВАННЯ СІМ’Ї
Консультування з питань планування сім’ї і репродуктивного здоров’я – це комплекс заходів, спрямованих на усвідомлення пацієнтом своїх проблем у галузі планування сім’ї і репродуктивного здоров’я, пошук шляхів їх вирішення і способів досягнення прийнятих рішень, включаючи зміну поведінки у сторону менш ризикованої. Медичні спеціалісти будь-якого рівня надання медичної допомоги повинні бути підготовлені для проведення консультування з питань планування сім’ї та усіх наявних методів контрацепції. При цьому вони не повинні застосовувати ніяких методів стимулювання чи примушування пацієнтів до використання як планування сім’ї у цілому, так і будь-якого окремого методу контрацепції. Консультування з питань планування сім’ї повинно допомогти пацієнтам:
• набути знань про відповідальну статеву поведінку
• мати безпечні статеві стосунки;
• бути зацікавленим у профілактиці порушень здоров’я статевого партнера;
• зробити усвідомлений вибір, що стосується їх репродуктивних планів;
• вибрати метод контрацепції, що їх влаштовує;
• правильно та успішно використовувати обраний метод;
• попередити ІПСШ;
• бути інформованим про місце звернення у разі виникнення проблем репродуктивної сфери чи використання методу контрацепції.
Якісне консультування концентрується на потребах конкретного пацієнта у конкретній ситуації, що є запорукою успіху використання конкретного засобу контрацепції та попередження непланованої вагітності. Поінформований вибір – добровільне рішення пацієнта, засноване на отриманій необхідній інформації. Щоб пацієнт зробив свій поінформований(усвідомлений) вибір, консультант повинен надати достовірну та вичерпну інформацію про проблему (проблеми) пацієнта і способи її (їх) вирішення. Надаючи послуги з ПС, необхідно пам’ятати, що пацієнт має право відмовитися від будь-якого виду медичного огляду, проте професіоналізм консультанта полягає в умінні зацікавити пацієнта у разі необхідності такого огляду для нього самого.
Переваги консультування з питань планування сім’ї:
• підвищується рівень поінформованості населення;
• поліпшується прихильність населення до використання методів контрацепції;
• вибір методу контрацепції відбувається більш усвідомлено;
• метод контрацепції застосовується більш ефективно;
• збільшується тривалість використання методів контрацепції;
• підвищується задоволеність пацієнтів;
• поширюється достовірна інформація та змінюються хибні уявлення щодо негативного впливу методів контрацепції на здоров’я;
• підвищується рівень культури населення загалом щодо репродуктивної поведінки, відповідальності за особистий стан здоров’я, дотримання своїх репродуктивних прав.
Крім того, консультант повинен пам’ятати, що кожен пацієнт має право на:
• одержання достовірної та вичерпної інформації;
• доступність послуг та якість обслуговування;
• поінформовану свободу вибору;
• безпеку для здоров’я під час застосування методу;
• спілкування з консультантом наодинці;
• анонімність консультування;
• висловлення своєї думки;
• гідність і повагу;
• комфорт;
• безперервність надання послуг.
Процес консультування
Під час консультування спеціалісти повинні зважати на:
• період життя та репродуктивні плани жінки чи пари (від початку сексуального життя до першої вагітності - відстрочення чи плануваннявагітності, перерва між пологами, жінка не хоче більше мати дітей),бесіда повинна будуватися з урахуванням потреб і побажань пацієнтки;
• стан здоров’я партнерів;
• персональні дані, включаючи прихильність до контрацепції та доступність і наявність інших засобів, необхідних у використанні обраного методу контрацепції;
• необхідність захисту від ІПСШ, включаючи ВІЛ. Обговорюючи з пацієнтом його/її контрацептивні можливості, медичні спеціалісти повинні коротко розповісти про наявні методи контрацепції.
Консультант і пацієнт повинні обговорити таку інформацію:
• механізм дії обраного методу. Може так трапитися, що пацієнту не підійде жоден з наявних видів контрацепції або він не може, з огляду на свої особисті переконання, використовувати контрацептиви, тому йому необхідно запропонувати один із доступних для нього на даний час та ефективних немедикаментозних методів планування сім’ї; • ефективність
• переваги і недоліки методу;
• неконтрацептивні властивості;
• зворотність методу;
• можливі короткострокові і довгострокові побічні ефекти, ускладнення;
• стани, що потребують звернення до лікаря;
• можливість повторного візиту/звернення під час виникнення якихось запитань. Незважаючи на те, що існує безліч ефективних методів контрацепції, можлива так звана контрацептивна невдача, або виникнення непланованої вагітності. У такому випадку під час консультування треба проінформувати пацієнтку про наявні у неї можливості щодо репродуктивного вибору.
Етапи консультування з планування сім’ї
Консультування з питань планування сім’ї повинно бути частиною кожної зустрічі з пацієнтом. Пацієнти повинні самі прийняти рішення про те, який метод контрацепції їм більше всього підходить. Консультант має допомогти їм у виборі методу контрацепції згідно з потребами відповідно до періодів життя та стану здоров’я. Перед проведенням консультування з питань ПСдоцільно визначити рівень поінформованості пацієнта щодо методів контрацепції, ставлячи запитання типу: Які методи контрацепції Вам відомі? Який метод Ви хотіли б використовувати? У подальшому консультування проводиться з урахуванням рівня поінформованості пацієнта.
Процес консультування можна розділити на етапи:
Вибір методу.Початкове (первинне) консультування – описуються всі методи контрацепції, і пацієнту допомагають обрати той, який найбільше йому/їй підходить. Якщо пацієнтка не має чіткого уявлення про те, який метод вона хоче використовувати, необхідно:
• Разом із жінкою проаналізувати репродуктивні плани, а також обговорити важливі питання, що стосуються практичного використання кожного методу контрацепції.
• Спитати, які методи контрацепції вона знає. (Це дасть можливість визначити рівень знань пацієнтки і виправити невірну інформацію).
• Розказати про кожний метод, починаючи з методів прийнятних відповідно до періоду життя. Дати детальну інформацію про метод, який зацікавить жінку. Інформація повинна включати: - механізм дії методу; - ефективність методу; - переваги; - недоліки; - правила використання; - можливі побічні ефекти; - медичні протипоказання.
• Заохочувати пацієнтку ставити запитання.
• Обговорити переваги і недоліки різних методів у зв’язку з обставинами і потребами пацієнтки, (наприклад, період життя, здатність не забувати, що таблетки необхідно приймати щодня, участь партнера, кількість партнерів).
• Запропонувати метод, що найкраще підходить відповідно до періоду життя жінки. Пояснити чому саме цей метод і переконатися, що клієнтка зрозуміла чому рекомендований цей метод. Якщо пацієнтка не хоче використовувати запропонований метод, порекомендуйте інший метод і продовжуйте до тих пір, поки вона не зупиниться на конкретному методі. Якщо жінка не може визначитись відразу, дайте їй час на роздуми і призначте дату повторного візиту.
• Не нав’язувати жінці метод контрацепції проти її волі.
Особливі ситуації:
• Деякі пацієнтки не можуть використовувати вибраний метод з причини, пов’язаної зі здоров’ям. В таких ситуаціях необхідно пояснити протипоказання і допомогти обрати інший метод.
• Якщо пацієнтка обирає метод, який вона не може використовувати у даний час, допомогти їй обрати тимчасовий метод, який можнавикористовувати до постійного методу.
Консультування з конкретного методу контрацепції – пацієнт отримує інформацію про механізм дії обраного методу, показання і протипоказання до застосування, можливі побічні дії, про те, як використовувати цей метод, як припинити використовувати цей метод, і коли відновлюється фертильність. Якщо пацієнтка має чітке уявлення про те, який метод вона хоче використовувати, необхідно:
• Переконатися, що жінка має правильне уявлення про метод, якому вона надає перевагу, задаючи запитання про цей метод.
• Підтримати вибір жінки, за умови, що він відповідає медичним критеріям прийнятності цього методу. Якщо метод підходить, визначити, чи знає жінка про інші методи контрацепції, і переконатися в її впевненості у виборі саме цього методу. Якщо метод не підходить(наприклад, якщо жінка годує грудьми і пройшло менше 6 місяців після пологів, а вона хоче використовувати КОК), пояснити недоліки використання цього методу і проконсультувати щодо більш прийнятних методів.
• Пояснити жінці, як правильно використовувати обраний метод з метою профілактики виникнення побічних ефектів, а також що робити у разі їх виникнення. Якщо після обговорення всіх аспектів пацієнтка все ж таки вибирає метод, якому вона надавала перевагу на початку розмови, вона може використовувати цей метод за умови, якщо переваги його використання перевищують можливий ризик і немає абсолютних протипоказань його використання (абсолютні протипоказання - клас 4 класифікації ВООЗ).Якщо пацієнтка має відносні протипоказання (відносні протипоказання клас 2-3 класифікації ВООЗ) і хоче використовувати метод,ще раз обговоріть стани, пов’язані з використанням методу, що потребують звернення до лікаря. Також у цьому випадку може знадобитись додаткове обстеження.
Пояснення правил використання методу:
• При обговоренні правил використання методу необхідно зупинитись на таких питаннях: - коли починати і як використовувати метод; - можливі побічні ефекти; - усунення побічних ефектів; - стани, що вказують на необхідність звернення за медичною допомогою, а також куди звертатись; - термін повторного візиту.
• Перевірити, чи зрозуміла надана інформація по кожному з пунктів, попросивши пацієнтку повторити інструкції своїми словами. Якщо необхідно, повторіть інструкції, звертаючи особливу увагу на незрозумілі аспекти. Виправити невірно зрозумілу інформацію і надати подальші роз’яснення.
• Пояснити, коли необхідно звернутись для подальшого спостереження.
• Підкреслити важливість повторного візиту, якщо пацієнтка: - відчуває побічні ефекти; - має запитання; - хоче перейти на інший метод; - хоче припинити використання контрацептиву.
Консультування з подальшого використання методу контрацепції – під час повторного візиту обговорюється використання пацієнтом обраного методу, задоволення зробленим вибором і будь-які проблеми, які могли виникнути після початку використання методу. Для того, щоб досягти повного розуміння інформації про планування сім’ї, одного візиту може бути недостатньо. Надання допомоги у плануванні сім’ї протягом репродуктивного життя є тривалим процесом. Наступні візити до медичного працівника дозволяють:
• переконатися у рішенні клієнта використовувати методи контрацепції;
• обговорити проблеми, що виникли у зв’язку з обраним методом;
• надати відповіді на можливі запитання;
• дослідити, чи немає змін у стані здоров’я чи життєвій ситуації, що вказує на необхідність переходу на інший метод контрацепції чи припинення використання методу.
Пацієнтка не має проблем з використанням методу контрацепції:
• Обговорити задоволеність методом контрацепції, тривалість використання методу контрацепції, періодичність спостереження за станом здоров’я, а також надати рекомендації, куди можливо звернутись, якщо виникне рішення про припинення методу контрацепції або мине час його використання (для ВМК).
• Якщо пацієнтка хоче продовжувати використовувати вибраний метод, перевірте правильність його використання. Якщо необхідно, повторно розкажіть правила використання методу.
Пацієнтка має проблеми, пов’язані з використанням методу:
• З’ясувати причини виникнення проблеми (побічні ефекти, труднощі у застосуванні методу, неприйнятність методу партнером тощо) та допомогти жінці вирішити проблему.
• Якщо проблема полягає у побічному ефекті, оцінити тяжкість його прояву, запропонувати способи його усунення або призначити лікування.
• Якщо обраний метод контрацепції більше не використовується, вияснити причину і чи не пов’язано це з неправильним розумінням/нерозумінням інструкції щодо використання, побічними ефектами методу, труднощами придбання методу тощо.
Якщо пацієнтка хоче продовжувати використовувати метод, надати відповіді на запитання та інформацію, яка допоможе продовжити використання методу.
• Допомогти пацієнтці вибрати інший метод контрацепції, якщо вона не задоволена методом, якщо змінилась ситуація або якщо подальше використання методу може бути ризикованим.
Невдача у використанні методу контрацепції:
• Якщо настала вагітність, необхідно обговорити ситуацію (бажано з обома партнерами), надати жінці необхідну підтримку та поради.
• Спробувати визначити, чи настала вагітність у результаті невдачі у використанні методу, і з’ясувати чинники, які могли цьому сприяти.
Пацієнти, які застосовують контрацепцію, повинні бути поінформовані про подальше спостереження у використанні цього методу, а також попереджені про можливі тимчасові побічні ефекти та необхідність своєчасного звернення до лікаря. Взаємини спеціаліста та пацієнта будуються на повній довірі, взаємоповазі та конфіденційності. Незважаючи на те, що існує безліч ефективних методів контрацепції, можлива так звана контрацептивна невдача, або виникнення непланованої вагітності. У такому разі під час консультування необхідно поінформувати пацієнтку про наявні у неї можливості щодо репродуктивного вибору. У разі необхідності пацієнта потрібно скерувати до іншого спеціаліста для вирішення виявлених медичних проблем. В амбулаторних умовах про проведене консультування і обраний метод контрацепції обов’язково робиться відповідний запис у амбулаторній картці та ( ф 025/о), у стаціонарі – в історії пологів (ф 096/о) та історії хвороби (ф 003/о). Для оцінки якості та формування індикатора консультування розроблено Інформаційний лист, який заповнюється і підписується лікарем та пацієнткою.
МЕДИЧНІ КРИТЕРІІ ПРИЙНЯТНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ КОНТРАЦЕПЦІЇ (ВООЗ, 2009) Медичні критерії прийнятності використання методів контрацепції є:
• важливим кроком у процесі розширення доступу населення до якісних послуг з планування сім’ї;
• практичним інструментом для підняття на новий якісний рівень системи надання консультативно-медичних послуг у галузі ПС;
• розроблені на основі останніх доказових даних (4 видання Медичних критеріїв прийнятності використання методів контрацепції, 2009 рік);
• дозволяють визначити хто може використовувати методи контрацепції без шкоди для здоров’я;
• реалізують право пацієнтів на здійснення усвідомленого, добровільного вибору методу контрацепції.
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ КОНТРАЦЕПЦІЇ УЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ ( ВООЗ, 2009) Відповідно до цієї класифікації, різні методи контрацепції оцінюються з точки зору відношення ризику для здоров’я та користі від їхнього використання за наявності певних станів. Поняття „стан” визначається як відображення індивідуальних характеристик жінки, (наприклад, вік або репродуктивний анамнез), так і встановлених соматичних захворювань. Стани, які впливають на допустимість використання кожного окремого методу контрацепції, належать до однієї із категорій:
Категорії 1 – стан, за якого немає ніяких протипоказань до використання цього методу контрацепції;
2 – стан, за якого очікувана користь від використання цього методу контрацепції загалом перевершує доведені або теоретичні ризики
3 – стан, за якого доведені або теоретичні ризики загалом перевищують очікувану користь від використання цього методу контрацепції;
4 – стан, за якого використання цього методу контрацепції абсолютно протипоказане. Значення категорій „1” та „4” не потребують пояснень. Категорія „2” означає, що цей метод контрацепції допускається до використання, однак при цьому необхідний ретельний контроль лікаря. Категорія „3” означає, що цей метод не рекомендується використовувати за винятком тих ситуацій, коли більш відповідні засоби контрацепції недоступні або їх використання неприйнятне для пацієнта. Рекомендувати метод можна лише після ретельного клінічного обстеження, враховуючи тяжкість стану та прийнятність альтернативних методів контрацепції і за умови наявності доступу до відповідних медичних послуг. Стан здоров’я пацієнта повинен перебувати під особливим контролем лікаря. За умови неможливості проведення клінічного обстеження у відповідному об’ємі відношення стану до категорії „3” означає, що використання цього методу контрацепції цією жінкою неприпустиме з причин. Допомогу у виборі конкретного методу для 1 та 2 категорій (відповідно до класифікації ВООЗ) можуть надавати лікарі акушери- гінекологи, сімейні лікарі, середній медичний персонал. Для 3 та 4 категорії населення, які потребують спеціалізованого підходу та додаткового обстеження, допомогу надають спільно лікарі акушери-гінекологи із сімейними лікарями чи спеціалістами вузького профілю.
ОЦІНКА ПАЦІЄНТКИ
Головна мета оцінки пацієнтки для надання їй послуг з планування сім’ї полягає у визначенні того, що:
• пацієнтка не вагітна;
• немає станів, що потребують обережності у використанні будь- якого методу;
• немає жодних супутніх захворювань, що вимагають додаткових обстежень, лікування або регулярного медичного нагляду.
Ознаки відсутності вагітності У разі проведення консультування пацієнтів підготовленими медичними спеціалістами виключити наявність вагітності з метою можливого використання контрацептивів допоможуть такі критерії:
• минуло не більше 7 днів з початку менструації (з 1-го по 7-ий дні циклу);
• минуло не більше чотирьох тижнів після пологів (якщо жінка не годує грудьми);
• минуло не більше 7 днів після аборту;
• відсутні суб’єктивні симптоми вагітності (наприклад, нагрубання молочних залоз чи нудота);
• не було статевого акту після останньої менструації;
• правильне і безперервне використання надійного методу контрацепції;
• правильне використання МЛА за умови, що після пологів минуло менше ніж 6 місяців, а також ще не було менструації і проміжок між годуванням становить не більше 4-6 годин (вдень і вночі). Проте ці ознаки не є абсолютним обґрунтуванням виключення вагітності. Доцільно жінку обстежити у лікаря акушера-гінеколога, особливо у післяпологовому або післяабортному періоді. Якщо доступ до гінекологічного обстеження обмежений, можна провести тест на вагітність. Пацієнтці можна порадити один із наявних методів ПС як тимчасовий засіб до того часу, коли можна буде достовірно встановити,що пацієнтка не вагітна. Якщо жодних специфічних проблем не виявлено, то для вибору методів контрацепції, за винятком ВМК та добровільної стерилізації, не вимагається додаткового фізичного чи гінекологічного огляду.
Положення Обґрунтування Необхідні дії Методи Вагітність у
Обов’язкові: контрацепції для підлітків та молоді. підлітковому віці завжди непланована. Перш за все, вагітність у підлітків має, тим більш високий ризик для здоров’я, чим вони молодші(він особливо значний для13-16- річних). Згідно з рекомендаціями ВООЗ “підлітки повинні мати велику свободу вибору методів контрацепції. Вік не є основою для обмеження доступу до того чи іншого методу контрацепції”. Тому у підлітків, які мають сексуальні стосунки, повинна бути свобода вибору при використанні методів контрацепції. Всі види контрацепції є безпечними для підлітків та молоді. (“Медичні критерії прийнятності використання методів контрацепції”, 4-е видання, 2009).
1. Провести консультування з питань здорового способу життя, статевого виховання, запобігання непланованої вагітності та ІПСШ.
2. Почати консультацію про методи контрацепції з бесіди про самий надійний метод уникнення вагітності – відсутність сексуальних контактів.
3. Запропонувати методи контрацепції: Презерватив: - захищає від ІПСШ/ВІЛ; - використання просте та без візиту до лікаря; - не має побічних ефектів. КОК: - для жінок молодого віку, які мають регулярне статеве життя і постійного статевого партнера; - не захищає від ІПСШ/ВІЛ. Подвійний метод (одночасне застосування КОК з презервативом). ВМК: - не пропонувати підліткам та молодим жінкам, які не народжували і не мають одного статевого партнера; - не захищає від ІПСШ/ВІЛ.
Методи розпізнавання фертильності: - можна запропонувати дисциплінованим дівчатам з регулярним менструальним циклом, які сильно мотивовані використовувати цей метод і мають одного партнера; - не захищає від ІПСШ/ВІЛ.
Невідкладна контрацепція: - висока ефективність; - не можна використовувати як регулярну контрацепцію, тільки для епізодичного використання з нерегулярним статевим життям; - не захищає від ІПСШ/ВІЛ.
Методи контрацепції для жінок
Ключовими питаннями післяпологової контрацепції є початок
Обов’язкові: 1. Провести консультування щодо особливостей перебігу післяпологово му періоді. терміну попередження непланованої вагітності та вплив методу контрацепції на лактацію. За даними досліджень відновлення менструації до 6 місяців після пологів відбувається в 11,1- 39,4% випадків, а контрацептивна ефективність МЛА складає від 93,5 до 100%. Контрацептиви прогестагенового ряду не впливають на якість такількість грудного молока і здоров’я дитини. Використання КОК у перші 6 місяців після пологів зменшує кількість грудного молока і може негативно вплинути на нормальний ріст дитини та у перші 3 тижні після пологів КОК збільшують ризик тромбозу. ВМК протипоказані для жінок з ускладненими пологами (кровотеча, анемія, інфекції); ВМК та ДХС не впливає на кількість та якість грудного молока (ВООЗ 2012). післяпологового періоду та використання методів планування сім’ї.
2. Запропонувати методи контрацепції: Метод лактаційної аменореї (МЛА): - годування грудьми одразу після пологів і до 6 місяців виключно грудне вигодовування (не менше 8-10 разів на добу) при відсутності менструації (аменорея); - висока ефективність і значнакористь як для здоров’я матері, так і дитини.
Контрацептиви прогестагенового ряду: - жінкам, які використовують МЛА, тільки через 6 місяців після пологів; - жінкам, які не годують грудьми, можна застосувати негайно, за умови відсутності вагітності; - жінкам які годують грудьми , але чергують з прикормом - через 6 тижнів після пологів.
Внутрішньоматкові контрацептиви: - постплацентарно або протягом 48 годин після пологів або операції кесарів розтин, які відбувалися без ускладнень; - у післяпологовому періоді тільки через 4 тижні, якщо не введено постплацентарно.
Комбіновані оральні контрацептиви (КОК): - не рекомендовано для жінок, які годують у перші 6 місяців після пологів; - якщо жінка грудьми не годує, КОК можна використовувати через 3 тижні після пологів.
Добровільна хірургічна стерилізація (ДХС): - одразу після пологів, під час операції кесарів розтин або протягом 7 днів після пологів; - якщо стерилізацію не проведено після 7 днів, провести тільки через 6 тижнів після пологів.
Бар’єрні методи: - з часу відновлення сексуальної активності (шийкові ковпачки – через 6 тижнів після пологів).
Методи розпізнавання фертильності: не рекомендовано починати використання до відновлення регулярних менструацій.
Методи контрацепції для жінок після аборту.
Послуги з планування сім’ї після аборту: - консультування про необхідність використання контрацепції та про всі наявні методи контрацепції, їх характеристики, ефективність і побічні ефекти; - надання можливості усвідомленого вибору методів контрацепції; - надання інформації про необхідність захисту від ІПСШ. Надання послуг з планування сім’ї для жінки після аборту потрібно розпочати негайно, оскільки овуляція у неї може наступити вже на 11- й день після аборту і, як правило, відбувається до першої менструації. Здатність до зачаття відновлюється дуже швидко - протягом 2 тижнів після штучного або самовільного аборту, що мав місце у 1-му триместрі вагітності, і протягом 4 тижнів після штучного
Обов’язкові: 1. Провести консультування щодо особливостей перебігу періоду після аборту та використання методів планування сім’ї.
Неускладнений аборт: - після аборту до 12 тижнів не треба відкладати використання методів контрацепції. - після аборту після 12 тижнів бар’єрні методи (шийкові ковпачки), хірургічна стерилізація та введення ВМК можна рекомендувати через 4- 6 тижнів. Неускладнений аборт: Гормональні препарати: - перша таблетка КОК або ТКП надається одразу в день операції; - гормональний пластир, вагінальне кільце можна починати використовувати одразу після проведення операції. Ін’єкційні препарати: - можуть бути введені одразу після аборту або протягом 7 днів після операції. ВМК (що містять мідь) або ВМС (з левоноргестрелом): - одразу після аборту або протягом 7 днів (для ВМС з левоноргестрелом) та 12 днів (для ВМК, що містять мідь) за умови відсутності симптомів інфекції.
Бар’єрні методи (презервативи, сперміциди): або самовільного аборту, що мав місце у другому триместрі вагітності.
Після неускладненого аборту у І триместрі підходять всі методи контрацепції. - з часу відновлення сексуальної активності.
Методи розпізнавання фертильності: тільки після відновлення регулярного менструального циклу.
Ускладнений аборт: - можна використовувати гормональні оральні контрацептиви, ін’єкційні методи, презервативи; - ВМК та стерилізацію відкласти до усунення ускладнення.
Медикаментозний аборт: - можна розпочинати використання гормональної контрацепції уже після прийому першої таблетки по схемі медикаментозного аборту; - перед введенням внутрішньоматкового контрацептиву або стерилізацією слід підтвердити повне завершення аборту
Методи контрацепції для жінок, які наближаються до менопаузи.
Аборти у цих жінок характеризуються підвищенням частоти ускладнень в 3 рази у порівнянні з жінками репродуктивного віку, частим загостренням гінекологічної і екстрагенітальної патології. Тому метою
Обов’язкові: 1. Провести консультування щодо особливостей перебігу “перехідного“ періоду та використання методів планування сім’ї.
2. Вибір методу контрацепції з урахуванням стану здоров’я жінки після медичного обстеження.
3. Консультування про завершення використання протизаплідних засобів ( якщо протягом 12 місяців поспіль у жінки були відсутні менструальні кровотечі).
Комбіновані гормональні контрацептиви: - відповідно до рекомендацій ВООЗ доцільно пропонувати комбіновані мікро- і низько дозовані КОК останнього покоління. Контрацептивипрогестагенового ряду: контрацепції у жінок після 40 років є не тільки попередження непланованої вагітності, але й збереження здоров’я. У перименопаузі, на відміну відрепродуктивного віку, куріння є абсолютним протипоказанням для використання КОК. Використання КОК, комбінованих пластирів і вагінальних кілець протипоказане жінкам старше 35 років з мігренозними болями (незалежно від того, чи супроводжуються такі болі мігренозною аурою). - для жінок, яким протипоказане використання засобів контрацепції, які містять естрогени; - не пропонувати ДМП (депо медроксипрогестерону) жінкам, які належать до групи ризику виникнення остеопорозу або мають його прояви.
Бар’єрні методи і сперміциди: - ефективні методи контрацепції для жінок старшого віку. ВМК: - надають перевагу гормональній ВМС, яка має протективний і лікувальний ефект.
Методи контрацепції для чоловіків
Участь чоловіків у процесі планування сім’ї передбачає:
• відповідальність у прийнятті рішення про метод планування сім'ї з метою збереження здоров’я жінки та свого власного;
• забезпечення безпечної статевої поведінки;
• готовність використовувати паралельний метод контрацепції для більш гарантованого запобігання непланованій вагітності та ІПСШ (подвійний голландський метод). Особливе значення чоловіча контрацепція має у тих випадках, коли жінка не може або не готова Обов’язкові:
1.Провести консультування щодо переваг та недоліків контрацепції у чоловіків.
Бар’єрні методи: - презерватив може бути оброблений сперміцидом для додаткового захисту.
Хірургічні: - вазектомія - чоловіча хірургічна стерилізація.
Контрацептивний ефект досягається завдяки блокуванню сім’явивідного протоку. Поведінкові: - утримання від статевого акту використовувати контрацептиви через ситуацію, яка склалася, абоза станом здоров’я. (ВООЗ 2011).
КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ КОНТРАЦЕПЦІЇ:
1. Гормональна контрацепція:
( комбіновані (естроген-прогестинові) контрацептиви: ( комбіновані оральні контрацептиви (КОК); ( комбіновані ін’єкційні контрацептиви (КІК); ( трансдермальна терапевтична система (ТТС) – гормонально активний пластир; ( контрацептивне комбіноване вагінальне кільце.
( прогестогенові контрацептиви: ( прогестогенові імплантати; ( прогестогенові ін’єкційні; ( протизаплідні таблетки прогестогенового ряду (ПТП).
2. Внутрішньоматкова контрацепція (ВМК):
( інертні ВМК;
( медикаментозні: ( що містять мідь; ( що містять срібло; ( гормональні.
3. Бар’єрні контрацептиви:
( презервативи: ( чоловічий; ( жіночий.
( діафрагми;
( ковпачки;
( губки;
( сперміциди.
4. Стерилізація:
( окклюзія маткових труб;
( вазектомія
5. Природні:
( симптотермальний метод;
( календарний;
( метод цервікального слизу.
6. Метод лактаційної аменореї
КОМБІНОВАНІ ОРАЛЬНІ КОНТРАЦЕПТИВИ (КОК) КОК визнані високоефективними та безпечними засобами контрацепції за умови відсутності протипоказань та дотримання режиму прийому. Класифікація КОК
А. За видом естрогена: ( такі, що вміщують етинілестрадіол (ЕЕ)
( ультранизькодозовані (кількість ЕЕ до 30 мкг – логест, джаз, новінет, ліндинет, дарилія);
( низькодозовані (кількість ЕЕ 30-35 мкг – ригевідон, регулон, фемоден, жанін, ярина, мідіана);
( високодозовані (кількість ЕЕ > 35 мкг – нон-овлон, овідон – використовуються лише з лікувальною метою). ( такі, що вміщують естрадіола валерат (Е2В) – динамічне дозування 3-2-1 мг – клайра.
В. За видом прогестагена:
( 1 покоління – препарати, що вміщують: ( норетинодрел; ( этінодіола діацетат (бісекуіин, демулєн, фемулен); ( норетиндрон (інфекундін, бревікон, норетін).
( 2 покоління – препарати, що вміщують: ( норетістерон (нориніл, тріновум, мікронор, нон-овлон); ( норгестрел (оврал, еугінон); ( левоноргестрел (ригевідон, микрогінон, мінізистон).
( 3 покоління – препарати, що вміщують: ( гестоден (фемоден, мінулет, тримінулет, логест); ( дезогестрел (марвелон, мерсилон, регулон, новінет); ( норгестимат (сілест, трисілест); ( диеногест (жанін, клайра); ( дроспіренон (ярина, джаз, дарилія, медіана).
ЖІНКИ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ КОК:
• жінки репродуктивного віку;
• жінки, які мають будь-яку кількість пологів в анамнезі, включаючи жінок, які ще не народжували;
• жінки, які потребують або бажають використовувати високоефективний метод попередження небажаної вагітності;
• жінки після пологів, які не годують груддю, або після пологів пройшло більше 6 місяців;
• жінки після аборту;
• жінки, які страждають на анемію;
• жінки з дисменореєю та хронічними тазовими болями;
• жінки з нерегулярним менструальним циклом;
• жінки з ектопічною вагітністю в анамнезі;
• жінки з передменструальними симптомами;
• жінки з такими гіперандрогенними станами як акне, себорея, гірсутизм легкого ступеню;
• жінки з варикозною хворобою;
• жінки з депресивними розладами;
• жінки з порушеннями функції щитоподібної залози;
• жінки з доброякісними захворюваннями молочних залоз;
• жінки з доброякісними захворюваннями яєчників, ендометріозом, міомою.
ЖІНКИ, ЯКІ НЕ ПОВИННІ ВИКОРИСТОВУВАТИ КОК:
• вагітні жінки (встановлена чи підозрювана вагітність);
• жінки, які годують груддю (до 6 місяців після пологів);
• жінки з вагінальною кровотечею, причина якої нез’ясована (до встановлення причини);
• жінки з тяжкими захворюванням печінки або жовтяницею;
• жінки, що мають доброякісну чи злоякісну пухлину печінки у даний час або в анамнезі;
• жінки з порушеннями кровообігу на даний час або в анамнезі, особливо якщо вони пов’язані з тромбозом (тромбоз глибоких вен, легенів, ішемічна хвороба серця, інсульт і т.д.);
• жінки з систолічним тиском більшим за 160 мм.рт.ст. та діастолічним – більшим за 100 мм.рт.ст.;
• жінки, які мають гіперкоагуляційні порушення або ускладнення перебігу діабету в анамнезі;
• жінки, які хворіють на рак молочної залози чи статевих органів або мають його в анамнезі;
• жінки з мігренями та осередковими неврологічними симптомами;
• жінки, які схильні забувати про щоденне використання таблеток;
• жінки, що мають алергію на будь-які компоненти КОК;
• жінки старші за 35 років, які палять.
КОНТРАЦЕПТИВИ ПРОГЕСТОГЕНОВОГО РЯДУ (КПР) ПТП = протизаплідні таблетки прогестогенового ряду ПІК = прогестогенові ін’єкційні контрацептиви Протизаплідні таблетки прогестогенового ряду (ПТП) ПТП – таблетки, що містять тільки гестогенний компонент (лінестренол). Ексклютон (500 мкг лінестренолу в одній таблетці), Чарозетта (75 мкг дезогестрела в одній таблетці), Лактінет (0,075 мг дезогестрелу в одній таблетці). 28 таблеток всі – активні (гормональні).
ЖІНКИ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ПТП:
• жінки будь-якого репродуктивного віку;
• жінки з будь-якою кількістю пологів у анамнезі, а також жінки, які не народжували;
• жінки, які бажають мати ефективний захист від вагітності;
• годуючі матері, що потребують контрацепції;
• жінки після пологів, які не годують груддю;
• жінки після аборту;
• жінки, які палять (будь-якого віку
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора