Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська Політехніка”
Кафедра САПР
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Автоматизовані системи технологічної підготовки виробництва”
на тему: “ Розробка конструкторсько-технологічної документації складального вузла «Маніпулятор»
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра: Системи автоматизованого проектування
Дисципліна: Автоматизовані системи технологічної підготовки виробництва
Курс: п’ятий ІТП-12м Семестр: десятий
Завдання
на курсову роботу студента
Горука Тараса Ігоровича
Тема проекту : “Розробка конструкторсько-технологічної документації складального вузла клапана розподільчого”
Термін здачі студентом закінченого роботи: 25.05.2011 р
3. Вихідні дані для проекту (роботи): складальне креслення деталі
4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки / перелік питань що підлягають розробці :
Провести загальний аналіз конструкції складального вузла.
Виготовити креслення в реальних розмірах з використанням реальних масштабів, використовуючи необхідне число проекцій з усіма необхідними побудовами.
Розробити технічні вимоги до складального креслення.
Отримати тверду копію креслення в необхідному масштабі з усіма атрибутами. Достатнім вважається формат креслення виконаний з якістю достатньою для його однозначного читання.
Визначити всі необхідні розміри для виконання креслень деталей.
В залежності від конструкції деталей, визначити допуски на розміри та частоту обробки поверхні.
Паралельно з виконанням креслення проекцій деталей, побудувати 3D твердотільну модель деталі.
Обчислити об’єм та площу поверхні деталі.
Отримати тверду копію креслення 3D моделі.
Описати роботу системи КОМПАС, навівши покрокове виконання дослідження простої моделі.
5. Перелік графічного матеріалу / з точним зазначенням обов’язкових креслень/
6. Дата видачі завдання: 18.03. 2011 р.
Календарний план
№
Назва етапу курсової роботи
Термін
Примітки
1.
Ознайомлення із завданням до КР
18.03-25.03
2.
Пошук рекомендованої літератури
26.03-28.03
3.
Консультація
28.03-01.04
4.
Написання теоретичної частини
02.04-16.04
5.
Побудова твердотільних моделей складальних одиниць
23.04-07.05
6.
Створення технічних креслень з твердотільних моделей
08.05-21.05
7.
Розробка технічної документації до складальних одиниць
22.05-23.05
8.
Побудова складального креслення
24.05-26.05
Студент ____________________ Горук Т.І.
(підпис)
Керівник ____________________ Колесник К.К.
(підпис)
Реферат
Дана пояснювальна записка складається з __ сторінок , __ креслень, __ рисунків. Використано 5 літературних джерел. Метою даної роботи є розробка конструкторсько-технологічної документації для виготовлення складального вузла маніпулятора.
Зміст
Завдання 2
Календарний план 3
Реферат 4
Зміст 5
Перелік умовних скорочень 6
Вступ 7
1. Загальний аналіз конструкції «Маніпулятора» 7
2. Теоретична частина 11
3. Розробка технологічного процесу виготовленя 19
4. Опис технології побудови однієї з деталей і створення для неї технологічного креслення 22
Висновки 31
Список використаної літератури 33
Перелік умовних скорочень
CAD - Computer-aided design
PLM – Product Lifecycle Management
ERP - Enterprise Resource Planning System
САПР ТП - Система автоматизованого проектування технологічних процесів
ЧПУ- Числове програмне управління
ГОСТ - рос. Государственный стандарт, Державний стандарт
СТО - Спеціальна теорія відносності
СК – Складальне креслення
ТСР/ІР – Transmission Control Protocol / Internet Protocol
VPN - Virtual Private Network
CAM - Computer-aided manufacturing
CAE - Computer Aided Engineering
Вступ
Створення повноцінного проекційного креслення деталі із використанням її трьохвимірної твердотільної моделі для спільного збереження та трьохвимірної моделі та двовимірних проекцій, виведених на плотер, представляє собою якісно інший вид роботи конструктора.
Твердотільна модель зберігається в кресленні та може використовуватися для геометричних розрахунків та розрахунків на стійкість або для проектування технологічної оснастки, а плоскі проекції призначені для формування креслярської документації у вигляді самостійних файлів або твердих копій, призначених для використання в процесі виробництва.
Переважно формування твердотільних конструкцій нагадує технологічний процес виготовлення реального виробу. Умовно основне формування об’єму відбувається двома шляхами: шляхом нарощування матеріалу та шляхом віднімання. Перший спосіб подібний до роботи скульптора, що створює свій виріб із глини, а інший – скульптора, що вирізає із кам’яної брили. Сам матеріал часом диктує спосіб виготовлення, проте сучасні технології дозволяють розширювати ці границі. Користуючись Компасом-3D проектувальник може виконати імітацію будь-якого способу виготовлення майбутнього виробу, проте наближення до реального технологічного ланцюга робить проект більш цінним, полегшуючи перехід від САПР до підготовки технологічної оснастки та виробництва самих виробів.
Загальний аналіз конструкції «Маніпулятора»
Трубка - трубопровідна арматура, в якій замикаючий або регулюючий елементи переміщається зворотно-поступально паралельно осі потоку робочого середовища, що проходить через прохідний переріз.
Пусковий гачок - регулюючий елемент Штока в трубці. Переміщенням пускового гачка досягається зміна позиції захвату.
Втулка — деталь машини, механізму, приладу циліндричної або конічної форми (з осьовою симетрією), що має осьовий отвір, у який входить сполучна деталь.
Класифікація втулок
Залежно від призначення застосовують втулки підшипникові, перехідні, кріпильні, віброізоляційні, електроізоляційні, різьбові та ін.
За конструкцією втулки бувають суцільні і розрізні.
Втулка підшипникова (підшипник ковзання) — втулка, яка не містить проміжних рухомих елементів. Опора валу або інший елемент, що обертається розміщується в циліндричній втулці по посадці із зазором.
Підшипники ковзання поділяються на:
сухі — періодично змащуються мастилом або не змащуються взагалі. Самі втулки або лише їх поверхні ковзання виконані з підшипникових металевих сплавів або з синтетичних матеріалів (наприклад: чавун, бронза, тефлон). Використовуються такі втулки у малонавантажених і менш відповідальних вузлах;
повітряні — в яких зазор між валом і втулкою утримується через повітряну подушку, утворену стиснутим повітрям, що подається у втулку. Втулки цього типу застосовуються в прецизійному обладнанні, при малих радіальних навантаженнях валів;
масляні — частина корпусу втулки наповнена маслом. Під час руху валу, між площею валу і втулкою утворюється тонкий шар масла (масляна плівка), якої достатньо для підтримання вала. Конструкції втулок залежать від типу підшипника ковзання, де вона застосовується. Розрізняють втулки гідродинамічних підшипників ковзання, де масляна плівка формується самостійно у результаті гідродинамічних ефектів, що виникають у щілині між втулкою і валом і гідростатичних підшипників, куди масло подається під тиском.
Втулка перехідна — інструмент, який використовується на металообробному устаткуванні для встановлення інструменту з різними конусами Морзе.
На токарному верстаті втулка перехідна використовується для установки інструменту або нерухомого центру в задню бабку.
Для фрезерного верстата втулка перехідна — основний перехідний елемент дозволяє значно зменшити витрати на технологічну підготовку виробництва.
Кріпильна втулка служить для закріплення внутрішніх кілець підшипників кочення та інших деталей на циліндричних ділянках валів і осей. Така втулка забезпечує точне розміщення деталей на валах і фіксує їх при затягуванні гайкою.
Електроізоляційна втулка використовується як компонент електричних пристроїв, що призначений для ізоляції провідників високої напруги, котрі проходять через металеві стінки корпусів. Такі втулки виготовляють з електроізоляційних матеріалів, таких як, полімери чи кераміка. Втулки встановлюються на електророзподільчих пристроях, трансформаторах, вимикачах та іншому обладнанні, що працює під високою напругою
Віброізоляційна втулка — це гумова втулка, що використовується у якості ізолятора вібрацій. Вона реалізує сполучення між двома деталями із забезпеченням розсіювання енергії коливань, що передається. Застосовується у системах підвіски транспортних засобів, де втулка з гуми (або, частіше, синтетичного каучуку чи поліуретану) усуває безпосередній контакт двох металевих деталей, забезпечуючи при цьому певну свободу їх руху. Цей рух дозволяє підвісці вільно переміщатися, при русі по нерівностях, зводячи до мінімуму передачу шуму і вібрацій на шасі автомобіля. Такі втулки називають ще сайлентблоками.
Пружина - пружний пристрій, що використовується головним чином для поглинання та накопичення механічної енергії.
За видом навантаження поділяються:
1. Пружини стиску — розраховані на зменшення довжини під навантаженням. Витки таких пружин без навантаження не торкаються один до одного. Крайні витки підтискають до сусідніх і торці пружини шліфують до утворення площини перпендикулярної до осі пружини. Довгі пружини стиску, для запобігання втраті стійкості, ставлять на оправки або у стакани.
2. Пружини розтягування — розраховані на збільшення довжини під навантаженням. В ненавантаженому стані зазвичай мають зімкнуті витки. На кінцях для закріплення пружини виготовляють гачки або кільця.
3. Пружини кручення — бувають двох видів:
торсіонні — стрижень, що працюють на кручення (має більшу довжину, ніж вита пружина)
виті пружини, що працюють на кручення (як у прищепках для білизни чи в мишоловках).
4. Пружини згину — виготовляють зазвичай у вигляді балки на двох опорах або консолі , що працює на згин.
5. Пружина Бурдона — трубчаста пружина в манометрах для вимірювання тиску, виконує роль чутливого елемента.
За конструктивним виконанням поділяються:
виті циліндричні (гвинтові);
виті конічні (амортизатори);
спіральні (в механічних годинниках);
плоскі;
пластинчасті (наприклад, ресори);
тарілчасті;
торсіонні;
рідинні;
газові.
Корок використовують для закупорювання отворів деталей. Іноді використовується як ізоляційний матеріал.
Маніпулятор клапан складається із таких елементів, для яких повинен бути випущений комплект конструкторсько-технологічної документації:
1) Корпус;
2) Трубка;
3) Шток;
4) Втулки;
5) Коліно;
6) Хомут;
7) Повзунок;
8) Кронштейн;
9) Планка;
10) Лампотримач;
11) Пусковий гачок;
12) Захват;
13) Кришка;
14) Штирь;
15) Головка;
16) Пружина.
Теоретична частина
Огляд підсистеми проектування ГеММа 3D
Центральним завданням, на вирішення якої орієнтована система ГеММа-3D, є підготовка програм обробки на верстатах з. ЧПУ найбільш складних деталей виробів машинобудування, що виготовляються з використанням фрезерування, свердління, електроерозійної і лазерного різання, точіння, гравірування, програмованої вирубки. Новим видом підтримуваних операцій стало програмування пошарового синтезу виробів на стереолітографічна (SLA) установках. Для цього у складі системи є всі необхідні складові.
У їх числі:
- Геометричний редактор, що дозволяє описати математично деталь будь-якої складності, задану відомими в машинобудуванні способами;
- Спеціалізовані програми (утиліти) технолога-програміста для виконання додаткових геометричних операцій, обумовлених технологією обробки деталі (розподіл на зони обробки, введення обмежень на оброблювану зону, побудова технологічних заокруглень та допоміжних еквідістант відповідно з формою і розмірами використовуваного інструменту, побудова раціональних траєкторій обробки контурів і поверхонь та ін);
- Кошти завдання технології обробки за видами (фрезерування, свердління, електроерозійна, лазерна різка, гостріння, гравірування, програмована вирубка);
- Програми розрахунку траєкторій переміщення інструменту, що задовольняють заданим вимогам по точності обробки і результуючої чистоті поверхні;
- Засоби формування керуючих програм та їх модифікації;
- Графічні програми, що забезпечують виведення на екран дисплея ЕОМ зображень деталі в процесі завдання геометрії, побудови технологічних обмежень, траєкторії інструмента і його руху в режимі мультиплікації при обробці; виконання аналізу деталі, а також візуального контролю можливих помилок на всіх етапах роботи.
Основна робота в системі ГеММа-3D виконується в інтерактивному (діалоговому) графічному режимі. У ньому технолог-програміст безпосередньо вказує на екрані дисплея елементи деталі, що підлягають обробці, у відповідності з технічною документацією і технологією виготовлення, визначає зони обробки і обмеження для них, вибирає з переліку стратегії обробки, задає технологічні параметри і геометрію інструменту. При необхідності може сам, за допомогою засобів системи, виконати додаткові геометричні побудови. В інтерактивному графічному режимі може бути виконаний аналіз сформованих траєкторій обробки деталей і при 9.0 необхідності їх корекція.
Відповідно геометричний редактор є найважливішою складовою системи ГеММа-3D. З його використанням безпосередньо в системі можуть бути створені математичні моделі деталей, що підлягають виготовленню на верстатах з ЧПК, а також забезпечується активна робота технолога з підготовленими моделями. Для цього у складі геометричного редактора є широкий арсенал засобів. У їх числі: цілий ряд плоских і просторових кривих; всі основні типи поверхонь, що використовуються в САПР; кошти для їх побудови, об'єднання, модифікації; всі необхідні геометричні операції.
При використанні математичних моделей, створених в інших САПР, геометричний редактор також залишається необхідним. По-перше, за наявності моделі необхідні геометричні доопрацювання, зумовлені технологією виготовлення (визначення заготівлі та технологічних скруглений і сполучень, доопрацювання моделі, наприклад закриття отворів і щілин і т.д.). По-друге, в ряді випадків конструктор передає не повну математичну модель деталі, а тільки її основу, що відображається на кресленні - види і перетину. У цьому випадку, за даної інформації математична модель деталі може бути створена технологом-програмістом в системі ГеММа-3D.
Вихідна математична модель деталі може складатися з ряду окремих поверхонь або вони можуть бути об'єднані в так звану "оболонку" (Зокрема, при отриманні математичної моделі з "твердотільної" САПР вона представляється всередині системи ГеММа-3D саме як оболонка). При виконанні наступних операцій, включаючи підготовку керуючих програм, з математичною моделлю можна оперувати як з "оболонкою" (твердим тілом), або розділити її на складові поверхні. У результаті досягається необхідна гнучкість у подальшій підготовці ефективних керуючих програм. Для зручності геометричний редактор розділений на 2 розділу - 2D і 3D, з реалізацією переходу з одного редактора в інший, з перенесенням елементів з 2D в 3D простір.
Сформовані в системі ГеММа-3D особливо складні просторові (3D) об'єкти буває зручно аналізувати в кольорових тонових зображеннях. Для цього система ГеММа-3D має засоби тонової візуалізації геометричних об'єктів.
Для зручності роботи з моделями та їх елементами в системі передбачений комплекс геометричних перетворень, які забезпечують масштабування в цілому або за заданими осях, перенесення і поворот з необмеженим копіюванням, відображення щодо заданих геометричних об'єктів, копіювання з одночасним переміщенням уздовж заданої траєкторії. Зазначені операції, реалізовані в системі ГеММа-3D, забезпечують простоту і оперативність при побудові деталей із повторюваними елементами, а також при плануванні раціонального розміщення груп елементів (деталей), на столі верстата, листових заготовках і т.д.
При підготовці математичної моделі для програмування обробки система ГеММа-3D дозволяє виконати спеціалізовані операції, необхідні технологові - утиліти технолога-програміста. Вони забезпечують: побудова еквідістант до кривих і поверхонь; проектування ліній на поверхні, поділ поверхонь на зони обробки; побудова траєкторій переміщення інструменту при підході до заготівлі та відходу від неї; виділення зон, доступних для обробки інструментом даного розміру.
По завершенні побудов формуються траєкторії переміщення інструменту при обробці виділених зон і задаються необхідні технологічні параметри обробки.
У системі ГеММа-3D поділяються програмування 2D обробки і 3D (4 і 5D) фрезерної обробки.
У розділі Обробка 2D описується програмування фрезерної обробки 2D і 2.5D деталей, свердління деталей 2D і 2.5D, гравірування на плоских виробах з 2-х і 3-х осьовим рухом інструменту, лазерна і електроерозійна різання, у тому числі 4-х осьова, з поворотом дроту, а також токарна обробка. Задається геометрія використовуваних інструментів (фрез, різців). Опис інструмента може бути збережене в архіві інструментів. Для верстатів, які мають багатоінструментальні головки і магазини, у разі багатоінструментальної обробки деталі, створюється відповідне наповнення для подальшої заданої черговості використання в керуючій програмі.
Розділ 3D фрезерна обробка визначає підготовку програм фрезерної обробки й свердління на 3-х, 4-х і 5-ти координатних верстатах з ЧПК. У цьому ж розділі можуть бути отримані програми гравірування і розмітки на поверхнях. Розглядається реалізована зв'язок 2D і 3D обробки. Всі траєкторії руху інструменту при обробці 2D і 2.5D, можуть бути покладені на поверхні і оболонки, перетворюючись в траєкторії 3D.
У системі ГеММа-3D технологу надається широкий набір стратегій чорнової, получістовой і чистової фрезерної обробки. При необхідності він також має кошти самостійно задати необхідну траєкторію в ручному режимі онлайн.
Для всіх напрямків обробки 2D і 3D найважливішим властивістю системи ГеММа-3D, починаючи з версії 8, є суворе виключення попадання інструменту в тіло деталі. Таким чином - "підрізи" при побудові обробки самих складних деталей в системі ГеММа-3D виключені!
Розширення впровадження твердотільних конструкторських систем призводить до все більшого поданням у виробництво твердотільних моделей. Як правило, в них спостерігаються розриви ("щілини") між складовими геометричними елементами, в межах точності побудов. Розриви ускладнюють формальний процес побудови траєкторій обробки. Тому у відомих CAM-системах потрібно усунення розривів всередині виділяються зон обробки. У представленої версії системи ГеММа-3D дана операція не потрібна. Поряд з твердотільними моделями, реалізований апарат проходження розривів (не опускати інструмент нижче меж розриву, поєднуючи їх гладкої кривої) дозволяє автоматично будувати ефективні траєкторії обробки виробів з вирізами, нішами, "вікнами" і т.д.
Побудовані керуючі програми видаються для аналізу в наочній графічній формі і, при необхідності, можуть бути скориговані.
Результат роботи системи ГеММа-3D - керуюча програма на обробку деталі - видається в інваріантному коді. Його перетворення в систему команд конкретних пристроїв управління верстатів з ЧПК (УЧПУ) здійснюють програми-постпроцесори. Постпроцесори є доповненням до базової поставці системи ГеММа-3D. У поставляється бібліотеці міститься близько 50 постпроцесорів, що охоплюють основні системи управління вітчизняних і зарубіжних верстатів з ЧПК.
Для створення постпроцесорів в системі ГеММа-3D передбачено спеціалізований мова, що дозволяє задіяти в постпроцесорі всі істотні функції УЧПУ, необхідні для формування ефективних керуючих програм. Постпроцесори, складені на спеціалізованому макромови, використовуються генератором постпроцесорів при трансляції керуючих програм в коди конкретних УЧПУ. Для спрощення складання постпроцесорів є табличний генератор, формуючий текст постпроцессора на спеціалізованому макромови.
Всі постпроцесори даються у вихідних текстах, на макромови генератора постпроцесорів в бібліотеці. Користувач після вивчення інструкції до генератора постпроцесорів отримує можливість вибрати найбільш підходящий постпроцесор з бібліотеки і скоригувати його під свої потреби. Постпроцесор може бути складений заново. Таким чином, для цього є два базових шляху.
Перший полягає у використанні табличного генератора постпроцесорів.
Програма-постпроцесор формується після завдання в таблицях. У результаті швидко формується спрощений постпроцесор, що забезпечує використання верстата з конкретною нової УЧПУ.
Другий шлях передбачає складання постпроцессора на спеціалізованому мовою генератора постпроцесорів, що забезпечує задіяння в ньому всіх функцій, що надаються УЧПУ.
Можливо також поєднання шляхів. При ньому спрощений постпроцесор формується в табличному генераторі, а потім сформований текст допрацьовується фахівцем.
Велика бібліотека постпроцесорів і ефективний генератор постпроцесорів зумовили використання попередніх версій системи ГеММа-3D на цілому ряді підприємств для постпроцессірованія керуючих програм, підготовлених в інших, паралельно використовуються на підприємствах CAD / CAM систем. Починаючи з поточної версії системи ГеММа-3D, дана можливість є штатною.
При комплектації керуючої програми для постпроцессірованія можуть бути використані програми в інваріантних кодах систем CATIA, UNIGRAPHICS, PROENGINEER, Power Mill, SIMATRON і ряду інших.
Таким чином, система ГеММа-3D з одного боку, є повнофункціональним CAD / CAM програмним продуктом і може автономно вирішувати задачі опису та обробки виробів, а з іншого боку, природно вписуватися до складу многофункціонгматізаціі проектування і виробництва.
Робота в системі ГеММа-3D може вимагати певного часу та участі декількох виконавців. Також може виникнути необхідність тривалого зберігання моделей і програм обробки і т.д., створення близьких копій деталей і програм, повернення до попередніх варіантів, об'єднання або розділу деяких з них. Зазначені операції забезпечує архів даних системи ГеММа-3D. У ньому передбачено збереження даних за окремими об'єктами у незалежних розділах.
У кожному розділі можуть бути виділені рівні для зберігання окремих складових об'єктів. Користувачем можуть бути самостійно введені директорії для зберігання вихідних математичних моделей об'єктів і керуючих програм.
Надзвичайно важливим у системі ГеММа-3D є забезпечення зв'язку з відомими конструкторськими і технологічними системами, а також системами мистецькими.
У тих випадках, коли математична модель створена в одній з відомих систем САПР, вона може бути безпосередньо сприйнята в системі ГеММа-3D і використана технологом-програмістом. З іншого боку, всі геометричні об'єкти, побудовані в системі ГеММа-3D, можуть бути передані у відомі САПР і художні системи.
Починаючи з версії 8 реалізована можливість помодульно використання системи ГеММа ^.
Автономним є модуль наочного (фотореалістичного) подання ходу обробки деталі з заданої заготовки і результату обробки G-mill.
У ньому розраховуються час обробки, обсяг видаленого матеріалу. Аналізуються умови різання по глибині і куту охоплення фрези матеріалом. Відповідно до них можливе введення корекції по траєкторії подачі - гальмуванні і прискорення відносно заданої номінальної величини. Дуже важливим для аналізу стало відображення величини припуску, що залишається після проведення обробки до вихідної математичної моделі деталі.
Розвиток установок пошарового синтезу і, зокрема, створення вітчизняної стереолітографічна (SLA) установки (ІПЛІТ РАН, м. Шатура) викликало необхідність створення відповідного програмного забезпечення. За всіма математичними моделями, підготовленим в системі ГеММа-3D або отриманим з інших систем, можуть бути отримані керуючі програми для виготовлення фотополімерних виробів у стереолітографічна установках.
У цілому, система ГеММа-3D являє собою багатофункціональний інструментальне засіб технолога-програміста. Для її ефективного використання поряд з професійними знаннями в області технології металообробки, йому буде потрібно освоєння прийомів геометричного моделювання та управління інтерактивним програмним комплексом. Необхідні навички вирішення практичних завдань можуть з'явитися у фахівця тільки в процесі роботи з системою. Як правило, одне і те ж рішення може бути отримано декількома способами. Дружній інтерфейс користувача і висока наочність графічного відображення інформації забезпечують швидке зростання кваліфікації у використанні системи. Тим не менш, оперативність отримання результату і вибір найбільш ефективної послідовності дій визначаються досвідом і набутими навичками. Для швидкого освоєння необхідно якомога більше практикуватися, проводити самостійні експерименти з вивчення всіх можливих дій системи, консультуватися з більш досвідченими користувачами, звертаючись, при необхідності, до розробників.
Розробка технологічного процесу виготовлення
Призначення деталі
У даному курсовому проекті приводиться розрахунок і проектування процесу виготовлення маніпулятора. Маніпулятор призначений для роботи з гамма випромінювачами, замкнутими в ампули, при зарядці, перезарядці й ремонті контейнерів. Також може бути використаний в лабораторіях гамма-дефескопії, радіаційно-терапевтичних та інших, де використовуються ампутовані гамма-випромінювачі з активністю не більше 1000 г*екв радію.
Матеріал маніпулятора повинен бути твердий і міцний, тому ми використовуватимо сталь 45, Ст.2, Ст.3 та Алюміній Ал.2.
Річна програма випуску деталі
Річна програма випуску деталі Маніпулятор становить 200 штук.
Вибір типу виробництва деталі.
За даної річної програми вибираємо одиничний тип виробництва деталі. Такий тип виробництва характеризується виготовленням широкої номенклатури виробів в одинично малих кількостях, що повторюються через не визначенні проміжки часу. Робочі місця не мають при цьому визначеної спеціалізації. При одиничному виробництві випускаються окремі екземпляри виробів різновидні по конструкції, конфігурації, розміру. Цей тип виробництва характерний для дослідних цехів, цехів виготовлення оснащення та ремонтних підприємств. Здебільшого при одиничному виробництві використовується універсальне обладнання, пристосування та інструмент загального призначення універсальний контрольний та вимірювальний інструмент. Кваліфікація робітників є дуже високою, а обладнання розміщується по технологічних групах. Всі ці умови зумовлюють високу собівартість продукції.
Маршрут обробки деталі (корпусу маніпулятора)
Операція №1
А. Зробити основу кришки литтям алюмінію в спеціально заготовлену форму.
Операція №2
А. Підрізати торець;
Б. Сверлити внутрішній отвір ∅12;
Операція №3
А. Сверлити 5 наскрізних отворів з ∅3,5
Операція №4
А. Нарізати 2 отвори для кріплення втулок М3 кл.3;
Б. Зробити різьби в отворах.
Операція №5
А. Шліфування
Б. Промивання розчином для зняття побічних елементів.
5. Розрахунок параметрів при точінні
Швидкість різання при зовнішньому, повздовжньому і поперечному точінні розраховуємо за формулою: