Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
РОЗРОБКА КОНСТРУКТОРСЬКO-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ СКЛАДАЛЬНОЇ ОДИНИЦІ В СИСТЕМІ AUTOCAD
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій
Факультет:
Компютерні системи
Кафедра:
Системи автоматизованого проектування
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Методичні вказівки до курсової роботи
Предмет:
Автоматизовані системи технологічної підготовки виробництва
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра “ Системи автоматизованого проектування”
РОЗРОБКА КОНСТРУКТОРСЬКO-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
СКЛАДАЛЬНОЇ ОДИНИЦІ В СИСТЕМІ AUTOCAD
Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Автоматизовані системи технологічної підготовки виробництва”
для підготовки спеціалістів спеціальності 7.080402 “Комп’ютерні системи проектування”
та магістрів спеціальності 8.080402 “Комп’ютерні системи проектування”
Затверджено
на засіданні кафедри
“Системи автоматизованого проектування”
Протокол № 4 від “30” вересня 2004 р.
на засіданні методичної ради ІКНІТ
Протокол № 4 від “10” листопада 2004 р.
ВАК № 1571 від 1.XII.2004 р.
Львів - 2004
Розробка конструкторсько-технологічної документації складальної одиниці в системі AutoCAD: методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Автоматизовані системи технологічної підготовки виробництва” для підготовки спеціалістів спеціальності 7.080402 “Комп’ютерні системи проектування” та магістрів спеціальності 8.080402 “Комп’ютерні системи проектування”.
Укладачі Панчак Р. Т., ст. викладач
Колесник К. К., канд. техн. наук, асистент
Відповідальний за випуск Ткаченко С. П., канд, техн. наук, доц.
Рецензенти Каркульовський В. І., канд. техн. наук, доц.
Шеремета Р. М., канд. техн. наук, доц.
МЕТА ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Виконання курсової роботи має мету:
в процесі виконання курсової роботи ознайомитися з сучасними технологіями проектування і випуску конструкторсько технологічної документації в середовищі системи AutoCAD2000.
поглиблення теоретичних знань і набуття практичних навиків роботи з програмними засобами системи AutoCAD2000 при випуску конструкторсько-технологічної документації на прикладі складального вузла ;
набуття навиків роботи з технічною, довідковою літературою та діючою нормативно-технічною документацією з питань конструювання і випуску складальних креслень і креслень деталей у відповідності до стандартів, а також формування текстової документації (специфікації на складальні вузли, формування технічних вимог), а також активного використання пошуку необхідної довідкової інформації на електронних сайтах відомих фірм користувачів програмного забезпечення CAD/CAM систем з допомогою мережі INTERNET.
Курсовий проект повинен сприяти закріпленню і узагальненню знань, отриманих студентом на лекційних і лабораторних заняттях, застосуванню цих знань до комплексного вирішення конкретної інженерної задачі. Однією з основних вимог до теми курсової роботи є її комплексність, тобто розв’язання взаємно зв’язаних між собою питань. Разом з тим ряд деяких питань теми повинні бути розроблені більш детально на основі загального вирішення задачі.
ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ
Згідно з індивідуальним завданням отриманим від викладача (ескізу складального креслення), розробити складальне креслення в реальних розмірах з використанням масштабу з використанням необхідної кількості проекцій. При розробці креслення використовувати методи побудови тривимірної твердотілої моделі графічного об’єкту. Використання такої технології побудови креслення дозволяє максимально спростити перехід від системи САПР до технологічної підготовки виробництва, бо процес створення конструктором моделі дозволяє зімітувати спосіб виготовлення майбутнього виробу в умовах конкретного виробництва.
При побудові проекцій використовувати в повному обсязі необхідні розрізи, перерізи місцеві види, поєднання видів з розрізами з метою забезпечення максимального розуміння креслення.
Курсова робота повинна включати такі етапи:
Провести загальний аналіз конструкції складального вузла. Виготовити креслення в реальних розмірах з використанням стандартних масштабів, використовуючи необхідне число проекцій з усіма необхідними побудовами. Розробити технічні вимоги до складального креслення. Отримати тверду копію креслення в необхідному масштабі з усіма атрибутами. Достатнім вважається формат креслення виконаний з якістю достатньою для його однозначного читання.
Визначити всі необхідні розміри для виконання креслень деталей. В залежності від конструкції деталей, визначити допуски на розміри та частоту обробки поверхні.
Розробити технічні вимоги до креслень деталей. Отримати тверду копію креслення.
Паралельно з виконанням креслення проекцій деталей побудувати 3-D твердотілу модель деталі. Обчислити її об’єм та площу поверхні. Отримати тверду копію креслення 3-D моделі.
Коротко описати технологію побудови однієї (погодити з викладачем) з заданих для деталювання 3-D моделі.
Детально описати роботу з заданими командними панелями системи AutoCAD 2000.
Сформувати дискету з файлами утвореними в результаті виконання курсової роботи.
Окремі пункти завдання для курсового проекту за погодженням з викладачем можуть бути уточнені або замінені в процесі виконання роботи.
Варіанти індивідуальних завдань розробляються викладачем і видаються на 2 тижні з початку семестрових занять.
Термін здачі виконаних курсових за 2 тижні до завершення семестрових занять.
ВИМОГИ ДО ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
Пояснювальна записка курсового проекту повинна мати таку структуру:
титульний лист;
завдання до курсового проекту;
реферат;
зміст;
специфікації;
вступ;
n Основна частина, яка відповідає пунктам завдання.
n+1 висновки;
N+3 список літератури;
N+2 додатки.
Вимоги до текстової та графічної частини пояснювальної записки викладені у [1].
Автоматизація розробки і виконання конструкторсько-технологічної документації
Сучасний рівень програмних засобів і технічних засобів електронної обчислювальної техніки дозволяють перейти до нових інформаційних комп’ютерних технологій, створювати системи автоматизації розробки і виконання конструкторсько-технологічної документації (САРКТД), яка задовольняє вимоги стандартів як до якості виконання документів, так і до дотримання вимог до неї.
На комп’ютері можуть бути створені конструкторські документи (креслення і схеми) як з використанням, наприклад графічних примітивів типу відрізок, коло, полілінія і ін., так і фрагментів раніше створених і запозичених з інших креслень конструктивних елементів: графічних зображень (ГЗ) стандартних виробів, типових і уніфікованих конструкцій, їх частин, 3-D моделей і т.п.. При цьому моделі вищевказаних фрагментів можуть бути параметрично заданими. З допомогою завдання різних значень параметрів конструктор може змінювати їх розмір і геометричну форму, забезпечуючи багатоваріантність ГЗ і відповідно креслень і схем. При такому підході до конструювання використання комп’ютерної графіки не відхиляє креслення (рис.1), як основу конструювання, комп’ютер використовується як “електронний кульман”, який полегшує працю конструктора. Такий підхід базується на двомірному геометричному моделюванні.
Рис.1. Побудова креслення при двохмірному геометричному моделюванні.
При розробці конструкторсько-технологічної документації в цьому випадку ефективність застосування комп’ютерної графіки забезпечується наступними її можливостями:
наявністю у всіх графічних редакторах засобів геометричних перетворень: обертання, перенесення, побудов дзеркальних зображень, маштабування і ін.;
використання існуючих готових фрагментів креслення з слайд-бібліотеки: конструктивних і геометричних елементів, уніфікованих і типових конструкцій, стандартних виробів;
нормування креслень з використанням об’єктно-орієнтованих інтерфейсів користувача, супровід діалогу з комп’ютером в звичних для конструктора (у вигляді) піктограм) термінах з використанням звичних для нього об’єктів (ГЗ);
наявністю програмних засобів опису типових моделей-представників креслення об’єктів, коли процедура створення конкретного креслення виробу полягає в маніпулюванні розмірами, представленими у вигляді параметрів;
отриманні креслень високої якості, які оформлені за вимогами ЄСКД шляхом виводу на графопобудовувачах , принтерах і інших пристроях.
Для використання цих можливостей застосовуються системи-надбудови над базовою графічною системою (наприклад AutoCAD), які містять спеціалізовані для конкретного виробу моделі необхідних фрагментів ГЗ, інтерфейсів користувача, які представляють собою об’єктно –орієнтовані “падаючі” і піктографічні меню і відповідні слайд-бібліотеки.
В останні роки особливої популярності отримав інший підхід до автоматизації конструкторської діяльності побудований на основі просторового геометричного моделювання, коли формується просторова модель геометричного об’єкту (ГО) (рис.2).
Рис.2. Побудова креслення на основі просторового геометричного моделювання.
Креслення при такому підході грає допоміжну роль, а методи його створення засновані на методах комп’ютерної графіки, методах відображення просторової моделі (а AutoCAD – трьохвимірне моделювання.
Суттєва відмінністю між способами побудови креслення є шляхи передачі інформації між користувачами КТД. При першому способі – традиційному процесі конструювання - обмін інформацією здійснюється на основі конструкторської нормативно-довідкової і технологічної документації; при другому – на основі машинного представлення ГО, спільної бази даних, що сприяє ефективному функціонуванню програмного забезпечення систем автоматизованого проектування (САПР) конкретного виробу.
Методи створення графічного зображення і геометричного об’єкту в САПР
Обробка графічних даних на комп’ютері як область прикладної інформатики означає формування ГЗ і ГО (створення цифрової моделі), їх зберігання, відображення і перетворення, що можна представити у вигляді інформаційного потоку (рис.3). На рисунку показані три способи створення моделі ГО і його обробка в залежності від виду ГО і способу його вводу в комп’ютер.
Розрізняють два основних види геометричних об’єктів:
постійні – з постійними розмірами і геометричною формою, наприклад умовне графічне позначення виробів електронної техніки (резистори, конденсатори і ін.) з постійними розмірами;
параметрично задані – з змінними розмірами і геометричною формою, наприклад типові і уніфіковані несучі конструкції, конструктивні елементи типових деталей.
Рис.3.Інформаційні потоки при формуванні креслень
Моделі постійних ГО можуть бути отримані з допомогою I і III способів. Способом I ГО вводяться в комп’ютер з скануючого пристрою вводу, планшетних кодуючих пристроїв, телекамер і ін. Способом III для інтерактивного вводу/виводу ГО застосовують графічні системи (графічні редактори) опису і редагування ГО (наприклад AutoCAD).
Формування моделі параметрично заданого ГО забезпечується способом II з використанням створення моделі або об’єктно-орієнтованих систем-надбудов (наприклад , з допомогою мови програмування AutoLISP) над AutoCAD.
Метод створення моделей, які параметрично керованих ГО, характеризується великими затратами на формування машинного представлення. Щоб скоротити ці затрати, при описі деяких груп принципово різних технічних об’єктів необхідно користуватися одним з двох принципово різних методів: варіантним і генеруючим .
Варіантний метод базується на тому, що для певного класу виробів виявляється модель представник, з допомогою якої отримують всі геометричні форми цього класу виробів. Представника класу виробів називають типовим, або комплексною моделлю, а отримані з неї форми –варіантами (виконанням). Виконання виробу визначається заданими параметрами, присвоєння нульових значень яких приводить до виключення складових елементів ГО. В найпростішому випадку змінюються тільки розміри, а конструкція окремих варіантів сімейства виробів залишається незмінною. Опис ГО, заданого параметрами, лежить в основі багатоваріантного конструювання. Затрати на опис типової моделі більші в порівнянні з затратами на отримання варіантів, тому багато систем використовують принцип входження моделей: один раз описані типові моделі використовуються для опису інших типових моделей в якості макрокоманд.
Системи автоматизації конструкторсько-технологічної документації , які працюють по генерую чому методу, володіють високою гнучкістю і ефективністю , як показує практика, більшість конструкторських розробок створюється шляхом використання поєднань елементів, як по принципу функціонування, так і по їх виконанню.
Структура і основні принципи побудови систем АКД
Система АКД виконує ввід, зберігання, обробку і вивід графічної інформації у вигляді конструкторсько-технологічної інформації. Для реалізації системи необхідні:
документи, які регламентують роботу системи;
вхідна інформація для формування інформаційної бази;
інформаційна база, яка містить моделі ГО, ГЗ,
елементи оформлення креслень по ГОСТ ЕСКД;
технічні і програмні засоби створення ГО і ГЗ та їх вивід;
інтерфейс користувача у вигляді діалогу з комп’ютером.
Всі перелічені складові утворюють методичне, інформаційне, технічне, програмне і організаційне забезпечення систем АКД (рис.5).
Основними принципами побудови систем АКД є:
мобільність-адаптованість системи АКД до різноманітних САПР. Шлях до цього- використання розповсюджених базових графічних систем (наприклад ,AutoCAD, КОМПАС) і мов програмування (наприклад, AutoLISP);
інформаційна єдність всіх частин АКД і САПР, які передбачають єдність базі даних для різноманітних застосувань (наприклад, використання моделі ГО і ГЗ як для формування креслення, так і для розрахунків і виготовлення виробу);
інваріантність-максимальна незалежність складових частин і систем АКД в цілому по відношенню до орієнтованих систем АКД і САПР. Наприклад, система електронних виробів може бути використана як графічна підсистема в системі керування робото технічним комплексом і як графічна підсистема в системі керування контрольно-вимірювальним пристроєм ;
можливість розширення системи АКД шляхом доповнення нових складових частин і розвитку існуючих.
Нормативно-технічні документи
Створення промислового виробу починається з розробки конструкторської документації (КД), яка виконується у відповідності до відповідних стандартів. На Україні дії ряд систем (комплексів) державних стандартів (ДСТУ), а також діючі на території України стандарти країн СНГ (ГОСТ),які позначаються порядковими номерами, наприклад:
ГОСТ2. Единая система конструкторской документации.
ГОСТ3. Единая система технологической документации.
В позначені стандарту вказуються: номер системи; класифікаційна група і порядковий номер стандарту в групі; рік реєстрації стандарту, наприклад ГОСТ2.101-68 –стандарт ЄСКД встановлює види виробів; ГОСТ 2.302-68 встановлює масштаби зображення і. т.п.
При розробці любих виробів одним з основних документів є ЄСКД- комплекс державних стандартів, які встановлюють єдині, взаємопов’язані правила і положення по формуванню, оформленню і обертанню КД. Поряд з ДСТУ, ГОСТами застосовуються галузеві стандарти (ОСТ) і інші нормативно-технічні документи, наприклад технічні умови.
Види виробів
Виріб - це любий предмет або набір предметів виробництва, виробництво якого виконується на підприємстві.
Види виробів встановлені ГОСТ 2.101.-68:
деталь - це виріб, виготовлений з одного по назві і марці матеріалу без застосування складальних операцій, наприклад накидна спеціальна гайка, гвинт і т.п.
складальна одиниця – виріб, складові частини якого передбачається з’єднанню між собою на підприємстві-виробнику складальними операціями, наприклад електродвигун, телевізор, кулькова ручка і т.п.
комплекс – два або більше виробів (які у свою чергу складаються з двох або більше частин), не з’єднаних на підприємстві складальними операціями, але призначених для виконання взаємопов’язаних експлуатаційних функцій, наприклад комп’ютер з монітором і принтером;
комплект – два і більше вироби, не з’єднаних на підприємстві-виробнику складальними операціями які представляють набір виробів, що мають спільне експлуатаційне призначення допоміжного характеру, наприклад, готовальня, набір слюсарного інструменту.
Структура і правила виконання креслення деталі
Креслення деталі – основний конструкторський документ, основа всього технологічного процесу виготовлення і контролю. Оскільки виготовлення деталей по кресленнях ведеться на різному технологічному устаткуванні, різними виконавцями, кожну деталь незалежно від її складності креслять на окремих форматах з рамкою і основним написом.
Ескіз –один з видів креслення деталі. Він виконується “від руки” без застосування інструментів, в довільному масштабі із збереженням пропорцій між елементами, на папері.
Креслення деталі повинно містити:
необхідну кількість зображень, які повинні дати повну уяву про форму деталі;
розміри з граничними відхиленнями, згідно з ГОСТ 2.307-68 і ГОСТ 2.318-81, які необхідні для виготовлення, контролю і випробовувань деталі;
граничні відхилення форми і розміщення поверхонь згідно з ГОСТ 2.308-79;
вказівки про шаруватість поверхонь відповідно з ГОСТ 2789-73 і ГОСТ 2.309-73;
вказівки по покриттю, термообробці і інших технологічних вимогах;
відомості про матеріал з якого передбачається виготовлення деталі;
основний напис згідно з ГОСТ 2.104-68.
Основний напис
На форматі креслять рамку і основний напис (рис.6): на форматі А4 –по вузькій стороні, на решту форматах – довільно в правому нижньому куті креслення.
Рис.6 Основний напис
Основний напис для креслення деталі, складального креслення і схем включає ряд граф, розміщених в прямокутнику 185х55 мм:
назва виробу;
позначення;
позначення матеріалу (тільки на кресленнях деталей);
літера; при використанні креслення в декількох стадіях розробки літери вписуються зліва направо О, О1, А;
маса в кілограмах;
масштаб;
порядковий номер аркуша (на документах, які складаються з одного листа, графу не заповнюють);
загальна кількість аркушів документів;
назва або індекс підприємства, яке випустило креслення; в учбових закладах –індекс групи;
характер роботи: розробив, перевірив і т.п.;
прізвище (повністю, стандартним шрифтом);
підписи;
дати;
18 графи, які відносяться до таблиці змін, яку заповнюють знизу вверх в разі необхідності.
Позначення в графі 2, наприклад, для спеціальної накидної гайки, формують наступним чином. Спочатку записують індекс підприємства, яке розробляє документ ,- умовно АБВГ. Далі іде шестизначна характеристика, для конкретного встановлення якої існує спеціальний довідник-класифікатор. Всі можливі документи розділені на класи, кожний клас на підкласи, дальше ідуть групи, підгрупи, види. Після характеристики записують порядковий реєстраційний номер документу з одною характеристикою, тобто креслення спеціальної гайки. В учбових умовах записуємо: АБВГ.ХХХХХХ.ХХХ .
Для документів з шифром, наприклад складальне креслення, додають цей шифр АБВГ.ХХХХХХ.ХХХСБ.
Графи заповнюють шрифтом не більше сьомого. Позначення матеріалу в учбових умовах записують спрощено, наприклад Сталь...ГОСТ...
Розміщення зображення на креслені деталі
Креслення необхідно виконувати в такому порядку:
Вибрати необхідну кількість зображень, які повністю відображають форму деталі.
Для зображення найпростіших деталей достатньо буває однієї, двох проекцій. Для більш складних деталей – необхідно три і більше проекцій. Шість основних видів стандартного розміщення проекцій показані на рис.7. Це розгорнуті грані паралелепіпеда, всередині якого розміщають проектовану деталь. Пояснюючі надписи (рис.7б) на креслені не роблять. При іншому розміщені виду його оформляють за рис.7в.- стрілкою показано напрямок проекції і приводять надпис над відповідним зображенням А.
Зображення на креслені, в залежності від їх змісту, поділяють на види, розрізи та переріз.
Вид –зображення видимої частини поверхні по відношенню до точки спостереження.
Розріз – зображення предмета, уявно розрізаною однією площиною (простий розріз) або декількома площинами (складний розріз). На розрізі показують те, що знаходиться в площині розрізу, і те, що знаходиться за нею. Розріз зображають на одній з проекцій, на інші проекції він не впливає.
Переріз – зображення фігурі, яка лежить в площині переріз.
Вибрати головний вид, який дає найкращу уяву про форму, довжину і висоту деталі; при цьому деталі, які складаються в основному з тіл обертання, розміщають горизонтально. Щоб накреслити на форматі А4 нескладну точену деталь, не зменшуючи надмірно масштаб зображення, необхідно застосовувати розриви і половини проекцій рис.8.
Рис.8 Застосування розриву та половини проекції
Між зображеннями залишити місце для розмірів (приблизно стільки ж скільки займає саме зображення.
На рис 9. представлений приклад фрагмент креслення спеціальної гайки:
деталь розміщена на форматі таким чином що вісь деталі розміщена паралельно основному напису;
приведено дві проекції, оскільки деталь обмежена поверхнями обертання і має один шестигранний елемент;
головній вид зображення (фронтальна проекція) дає уяву проформу деталі, оскільки містить проекції твірних, які належать поверхням обертання (циліндрам і конусам). Вид деталі поєднаний з розрізом.
Рис.9. Фрагмент креслення деталі
Постановка розмірів конструктивних елементів деталей
Розміри на кресленнях проставляють згідно з ГОСТ 2.307-68.
Найбільш розповсюдженими конструктивними елементами деталей є:
фаски;
галтелі;
проточки;
пази;
буртики;
лиски;
рифлення.
Фаски - конічні або інші плоскі зрізи (притуплення) гострих кромок деталей, які роблять для полегшення процесу складання, запобігання випадковому порізу рук гострими кромками (вимоги техніки безпеки), наданню виробам більш естетичного (за вимогами технічної естетики) привабливого вигляду.
Згідно з ГОСТ 2.307-68 розміри фасок під кутом 45º наносять, як показано на рис.10а.
Рис.10. Варіанти нанесення розмірів фасок
Перша цифра в позначенні фаски - це висота зрізаного конуса, друга – кут нахилу твірної конуса до його основи. Розміри фасок, виконані під іншими кутами, необхідно вказувати лінійними або кутовими або двома кутовими розмірами. Розміри однакових фасок наносять один раз з вказанням їх кількості. (рис.10в).
Галтелі (рис 11.) – заокруглення зовнішніх і внутрішніх кутів на деталях – широко застосовуються для полегшення виготовлення деталей литвом, штампуванням, куванням; підвищення міцнісних властивостей валів, осей і інших деталей у місцях переходів від одного діаметру до іншого (на рис. 11б показано стрілкою А).
Проточки (канавки), показані на рис.12, застосовують:
для встановлення стопорних деталей (рис.12а) і ущільнюючих прокладок (рис.12б);
для “виходу” ріжучого інструменту, наприклад для нарізання різьби (рис.12в), зубів зубчатих коліс (рис.12г), шпон очних пазів (рис.12д);
для забезпечення щільного прилягання торцьованих поверхонь деталей спряження (Б і В на рис. 12.8е)
Рис.11. Приклад зображення галтелей
Рис.12 Зображення галтелей
Паз (рис. 12д) – проріз для фіксації двох деталей.
Лиски (рис.13) – площинні зрізи на поверхні обертання, які обмежують обертання деталі.
Рис.13 Зображення лисок на деталі.
Ребра жорсткості (рис. 14) – тонкі стінки литих деталей, які служать для надання жорсткості конструкції деталі.
Рис.14 Зображення ребер жорсткості.
Приливи (рис.15) в вилитих деталях полегшують обробку опорних поверхонь під головки болтів, гайок і т.д., а також полегшують технологічну обробку деталі.
Рис.15. Приклад виконання приливу
Рифлення (рис.16) – запобігають прослизанню пальців руки при загвинчуванні деталі. На кресленні вказують згідно з ГОСТ 21474-75 тип рифлення (пряме або сітчасте) і його крок, який вибирається з ряду: 0,5; 0,6; 0.8; 1.0; 1.2; 1.6; 2.0.
Рис.15. Зображення рифлення
Залежність розмірів від технології виготовлення деталі
На рис .9 показаний фрагмент креслення , яке виготовлено на токарному станку з заготовки – відливки. Відповідним чином нанесені розміри:
габаритні: 32,46 і 54мм;
діаметри і осьові розміри елементів правої частини в послідовності її обробки;
діаметр циліндра 36 мм і його висота 12 мм нанесені на виді деталі;
різьба М27, осьовий розмір 25 мм разом з проточкою і фаскою, потім розмір фаски 2,5х45º і проточки 2,4 ММ;
діаметр отвору 20мм, глибина якої утвориться сама;
кут фаски 30º.
Як видно, осьові розміри проставлені від однієї бази - правої площини так, як буде оброблятися ця деталь на токарному верстаті.
На робочих виробничих кресленнях після усіх номінальних розмірів вказуються допустимі граничні відхилення від номіналу в міліметрах, наприклад 14±0,35. Граничні відхилення можуть бути вказані буквами, що визначають класи точності виготовлення деталі, які вибираються в залежності від технології виготовлення деталі, а також задані в міліметрах, які відповідають цим буквеним позначенням, які містяться у відповідних довідниках. Переважна більшість допусків розмірів вказується в полі креслення у графі технічних вимог “ Не вказані граничні відхилення розмірів...”. Технічні вимоги пишуться над основним написом. Зокрема в них вказують : *Розмір (розміри)для довідок. Цей розмір не використовується при обробці деталі за даним кресленням, наприклад при свердлінні отворів по іншій деталі.
Якщо ж розмір, граничне відхилення якого повинно бути меншим вказаного в технічних вимогах, то їх необхідно вказувати безпосередньо між кріпильними отворами.
До таких розмірів відноситься розмір між кріпильними отворами рис.16.
Рис.16 Приклад нанесення граничних відхилень розмірів на кресленні.
Нанесення позначення чистоти обробки поверхні
При виготовлені деталі забезпечуються не тільки правильні розміри їх елементів , але і задана чистота обробки поверхонь. Всі поверхні в тій або іншій мірі є шаруватими. При розробці конструкторської документації встановлюється чистота обробки поверхні кожного елементу деталі, виходячи з міркувань, технічних, в залежності від характеристики поверхні, або економічних.
Поверхні, які визначають геометричну форму деталі, поділяються на поверхні які спрягаються , які прилягають (опорні) і вільні (Д на рис. 17а)
Рис.17 Приклади нанесення позначень чистоти поверхні.
Поверхнями спряження називають поверхні деталі, які перебуваючи в дотику з поверхнями іншої деталі виробу, є охоплюючими (поверхня А на рис.17а) або охоплюваними (поверхня Б на рис.17а).
Поверхнями прилягання називають поверхні, які дотикаються до поверхонь іншої деталі, але не є ні охоплюючи, ні охоплюваними (поверхня В на рис. 17а). До поверхонь спряження і поверхням прилягання пред’являють підвищені вимоги по відношенню до точності їх виготовлення і чистоти обробки поверхні.
Параметри і характеристики чистоти поверхні визначаються згідно з ГОСТ 2789-73, позначення чистоти обробки поверхні і правила їх нанесення – ГОСТ 2.309-73. Відомості про параметри, характеристики, терміни і визначення, а також нанесенні позначень на кресленнях містяться в [1].
В якості параметрів чистоти обробки поверхні прийняті наступні величини в мкм:
Rz – середня висота нерівності профілю, яка підраховується певним чином;
Ra – середнє арифметичне відхилення профілю для n відхилень, переміряних на установочній довжині l поверхні, яка називається базовою лінією;
Ra – переважаючий параметр, символ Ra в позначеннях чистоти обробки поверхні, які наносяться на креслення не пишуть.
Розміри знаку чистоти обробки поверхні вказані на рис.17б, де h дорівнює висоті цифр розмірних чисел на кресленні; H=(1,5-3) мм. На правому кінці знаку коло позначає чистоту поверхні по контуру. Знак чистоти з колом в куті (рис.17в) вказує на те, що поверхня не обробляється за даним кресленням, Цифри мають таку ж висоту, як і розмірні. При виконанні курсової роботи будемо вважати:
5,0 – для обробки поверхонь невисокої якості, які не торкаються (наприклад, отвори для болтів, які вставлені з зазором)
1,0 – для поверхонь, які спрягаються (наприклад, у випадку використання різьб різьби, при заприсовці однієї деталі в іншу).
При однаковій чистоті поверхні більшості поверхонь деталей в правому верхньому куті креслення вказують відповідне позначення в 1,5 рази більше решти. Якщо при цьому окремі поверхні деталі мають іншу чистоту поверхні, то в дужках ставлять знак звичайної висоти (рис.17г). Параметри записують “ногами” вниз або вправо як розмірні числа. Знак чистоти поверхні наносять з тієї сторони, звідки підводять інструмент для обробки поверхні деталі; для різьби –завжди для зовнішнього діаметру (для різьбового з’єднання –на виносній лінії), як показано на рис. 17д. Якщо діаметр отвору вказаний на його проекції – коло, позначення чистоти поверхні наносять згідно з рис.17е.
Приклади позначення чистоти поверхні і нанесення її на креслення показані на рис.9 і рис. 17.
Методика виконання креслення деталі
Уважно оглянути деталь, уяснити її призначення, конструктивні особливості (геометричні форми); виявити всі конструктивні елементи і поверхні, якими вона буде дотикатися до поверхонь інших деталей в запропонованому згідно з завданням складальному вузлі) і можливе її робоче положення.
Деталь необхідно уявно помістити перед собою так, щоб вид спереду ста головним зображенням, тобто давав найкращу уяву про її форму, довжину і висоту. Одночасно положення деталі не повинно протирічити її встановленню на станку для найголовнішої операції при її виготовлені, або робочому положенню деталі.
Уявно намітити число зображень (мінімальне) – видів, розрізів, які дозволять в сукупності виявити форму деталі з вичерпною повнотою.
На вибраному форматі попередньо намітити габаритні прямокутники (з врахуванням вибраного масштабу виконання креслення) для кожного передбаченого зображення, передбачаючи між ними місця для нанесення розмірних ліній.
Креслення виконувати в вибраному масштабі з обов’язковим дотриманням розмірів.
Починати побудову зображень з основної геометричної форми з числа тих які складають деталь, по можливості одночасно на всіх намічених зображеннях у взаємному проекційному зв'язку.
Пустотілі деталі розрізати, по можливості суміщаючи види з розрізами.
Нанести розмірні лінії і позначення чистоти обробки поверхні.
Зразок виконання креслення деталі показано на рис.18
Складальне креслення
Складальне креслення (приклад на рис.19) відображає взаємне розміщення і зв’язки складових частин складальної одиниці, які забезпечують її складання і контроль. Специфікація є обов’язковою невід’ємною частиною складального креслення. Зразок виконання специфікації приведено на рис.20.
Креслення повинно детально бути розроблено з виявленням геометричних форм деталей, які входять в складальну одиницю. Якщо необхідно, то застосовують додаткові види і розрізи, а також зображення або переріз окремих деталей. Для економії місця будують частинні зображення, половини проекцій і розриви.
На складальному кресленні наносять мінімальну кількість розмірів: габаритні, установочні і приєднувальні до прилягаючих (суміжних) пристроїв. В якості технічних вимог, що вказуються на кресленні, провинно бути написано: Всі розміри для довідок або *Розміри для довідок з зірочкою при наявності розмірів, необхідних для виготовлення і контролю складальних одиниць в цілому (на кресленні ці розміри також помічаються зірочкою).
Основний напис оформляють по формі 1 (див рис. 6). Під найменуванням виробу записують Складальне креслення. Позначення пишуть з шифром СБ. Вказують кількість листів і заповнюють інші необхідні графи.
При розробці і оформлені складальних креслень необхідно враховувати деякі особливості:
Контури суміжних деталей креслять однією лінією, якщо зазори між ними менше 1 мм на кресленні. Але в деяких випадках рекомендується показувати зазор незалежно від його величини. На рис. 21а показано ступінчатий стик. Соосність деталі і отвору забезпечується в одній ступені – лівій. В другій ступені необхідно забезпечувати обов’язковий зазор, більший, ніж можлива похибка при виготовлені, яка приводить до не соосність поверхонь деталі I і II. З тієї ж причини передбачений зазор А під втулкою рис. 20б, яка опирається на суміжну деталь.
Якщо в складальну одиницю входять широко розповсюджені складові частини, до допускається не креслити їх повністю, а показувати їх тільки контурні лінії. Іноді при великій кількості складових частин детально креслять одну, решту показують контуром. Приклад показано на рис. 22.
Якщо деталі можуть переміщатися, їх крайні положення показують штрих-пунктирною лінією з двома точками, проставляючи координуючі розміри (рис.23).
По мірі необхідності викреслюють тонкими лініями оточуючі деталі суміжні з даною складальною одиницею (див рис.23), застосовуючи штрихову (допускається не штрихувати);
Практикується зображення половини симетричної проекції;
Якщо кришка закриває пристрій, наприклад на вигляді зверху, то вид або половину виду креслять без кришки з надписом: Кришка поз.... умовно знята;
Широко необхідно застосовувати спрощення:
Підшипники кочення умовно зображаються тонкими діагональними лініями (рис.24а);
Фаски можна не показувати на складальному кресленні там, де вони не мають принципового значення, наприклад біля деталей кріплення і отворів для них;
Пружина (рис.24б) може бути зображена лише перерізом витків, без ліній, які знаходяться за площиною розрізу.
ГОСТ 2.109-73 допускає ще ряд спрощень для складальних креслень, які також варта застосовувати по мірі розуміння суті предмету.
Для всіх складових частин виробу повинні бути вказані їх позиційні позначення (див.рис.19) у відповідності до специфікації (розглянута нижче). Для номерів позиційних позначень заготовляються полички на лініях-виносках, розміщених групами у вертикальних і горизонтальних рядах, по можливості через однакові інтервали. Від кожної
Рис.20 Зразок оформлення специфікації
Рис.21 .Спрощення при зображенні ступеневого стику
Рис.22 Варіанти спрощення зображень на складальному кресленні.
Рис.23 Зображення суміжних деталей на складальному кресленні.
Рис.24 Спрощене зображення підшипників та пружин на складальному кресленні.
полиці проводять лінію-виноску до відповідної деталі з крапкою на кінці, не допускаючи її співпадіння з лініями штриховки. Лінії виноски не повинні перетинатися між собою і повинні перетинати як можна менше інших деталей. Цифри наносять шрифтом на номер більше розмірного. Позиційне позначення кріпильних деталей пишуть на полицях під позначенням прикріплювальної деталі (рис. 24в).
Специфікація
Специфікація (приклад на рис. 20) містить перелік усіх складових частин, які входять в даний специфікований виріб, а також конструкторські документи, які відносяться до нього і його не специфікованим складовим частинам. Форма і порядок заповнення специфікації встановлюється ГОСТ 2.108-68 [1]. Специфікацію виконують на окремих листах з особливими формами основних написів для першого (рис.25а) і наступних аркушів (рис.25б). Розміри форм, не вказані на рис. 25, можна взяти з рис.6.
Рис. 25 Основний напис для першого і наступного аркушів специфікації.
Графи специфікації заповнюють в наступному порядку
20.07.2020 12:07-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора