Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розрахунок захисного заземлення
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ЗІ
Кафедра:
Кафедра САПР
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Охорона праці в галузі
Група:
ІТП
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
Кафедра САПР
ГРАФІЧНО-РОЗРАХУНКОВА РОБОТА
з курсу: “ Охорона праці в галузі ”
на тему: “ Розрахунок захисного заземлення ”
Мета роботи: вивчення методики розрахунку і вимірювання опору розтікання струму в землі та заземлюючих пристроїв.
Індивідуальне завдання
Варіант № 4
Тип грунту
Дані для вибору опору заземлення Sтр, кВА, U=0.4 кВ
Тип вертикального заземл.
Діаметр заземлювача d,
Довжина вертикального заземлювача в грунті l, м
Глибина розташування заземлювача в грунті h, м
Віддаль між заземлювачами a, м
Ширина смуги сталі горизонтального заземлювача b, м
Глина
40
Сталевий стержень
0.014
5
0.7
5
0.035
Розрахунок заземлюючого пристрою
Питомий опір ґрунту (Глина)
Визначення опору розтікання струму в землі одного вертикального заземлювача, заглибленого на h від поверхні землі.
Визначаємо кількість заземлювачів (приблизна кількість)
Визначення кількості заземлювачів
Визначення довжини горизонтального заземлювача, яке з’єднює вертикальні заземлювачі :
=15,25м
Визначення опору горизонтального заземлювача
Обчислення загального опору заземлюючого пристрою
Параметри заземлюючого пристрою забезпечують опір заземлення 2,56 Ом, що не перевищує норм ПУЕ 1.7.65 і ГОСТ 12.2.007-75, які встановлюють допустимий опір заземлення не більшим 10 Ом.
Питання № 1.
Гігієнічна класифікація праці та показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Класи умов праці за ступенями шкідливості та небезпечності.
Для гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на ро бочих місцях розроблена «Гігієнічна класифікація праці за пока зниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого се редовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвер джена наказом Міністерства охорони здоров'я від 31.12.1997 р. № 382. Гігієнічна класифікація заснована на принципі диферен ціації умов праці залежно від фактично визнаних рівнів чинни ків виробничого середовища (показники мікроклімату, вміст шкі дливих речовин у повітрі робочої зони, рівні шуму, вібрації, інфра звуку та ультразвуку, рівні електромагнітних випромінювань, осві тленості та ін.) і трудового процесу (показники важкості праці -фізичне навантаження, піднімання та переміщення вантажів, сте реотипні рухи за зміну, статичне навантаження, робоча поза, на хили корпуса, переміщення в просторі та напруженості праці; інтелектуальні навантаження, сенсорні навантаження, емоційні навантаження, монотонність навантажень, режим праці) порів няно з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормати вами, а також можливим впливом їх на стан здоров'я працюю чих. Відповідно до Гігієнічної класифікації праці за показника ми шкідливості та небезпечності чинників виробничого середови ща, важкості та напруженості трудового процесу, умови праці поділяються на 4 класи:
1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, за яких збері гається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумо ви для підтримування високого рівня працездатності. Оптималь ні гігієнічні нормативи виробничих чинників установлені для мікрокліматичних параметрів і чинників трудового процесу. Для інших чинників за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі чинники виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих як безпечні для населення.
2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддалено му періоді.
3 клас - шкідливі умови праці - характеризуються наявніс тю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділя ються на 4 ступені:
1 ступінь (3.1) - умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, ви кликають функціональні зміни, виходять за межі фізіологіч них коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюва ності з тимчасовою втратою працездатності.
2 ступінь (3.2) - умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового проце су, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, при зводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти за гальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології.
3 ступінь (3.3) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і тру дового процесу, які призводять до підвищення рівнів захво рюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань.
4 ступінь (3.4) - умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, які здатні призво дити до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічних патологій та рівнів захворюва ності з тимчасовою втратою працездатності.
4 клас - небезпечні (екстремальні) умови праці - характери зуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
Питання № 2.
Двофазне ввімкнення людини в електричну мережу
При двофазному дотику до дротів трифазної мережі до тіла лю дини прикладається найбільша в даній мережі напруга - лінійна (рис. 4.2), а сила струму, який проходить через людину, не зале жить від схеми мережі, режиму нейтралі та інших чинників і має найбільше значення І :
де U— лінійна напруга, В; U - фазна напруга, В; Rлюд- опір тіла лю дини, Ом.
Отже, струм, який проходить через людину, перевищує поріг фібриляції, а шлях струму «рука - рука» - один із найнебезпечніших, проходить через серце і легені, що й призводить до смерті.
Дотик до двох фаз небезпечний як для мереж з ізольованою, так і заземленою нейтраллю.
Рис. 4.2. Схема двофазного дотику людини в мережі трифазній тридротовій з ізольованою нейтраллю
Випадки двофазного дотику трапляються дуже рідко. До них можна віднести роботи під напругою на щитах, заміну згорілого запобіжника на розподільчому щиті в будівлі, використання не справних індивідуальних захисних засобів (діелектричні рука виці з проколами або з розривом гуми), експлуатація електро установок з неогородженими струмоведучими частинами і т.д.
Дотик до двох фаз електроустановки з низькою напругою теж є дуже небезпечним. Так, при напрузі 12 В через людину буде проходити струм Ілюд = 12/1000 = 12 мА - невідпускаючий струм.
Висновки: в результаті виконання даної розрахункової роботи було проведене ознайомлення з методикою розрахунку опору заземлюючого пристрою.
20.07.2020 12:07-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора