Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
Кафедра САПР
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсової роботи
з дисципліни “ Офісні, видавничі та банківські системи ”
на тему:
«Електронні гроші. Поняття електронних грошей.
Завдання на курсову роботу
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
/назва вищого учбового закладу/
Кафедра: СИСТЕМ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ
Дисципліна: ОФІСНІ, ВИДАВНИЧІ ТА БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ
Спеціальність: КОМП’ЮТЕРНІ НАУКИ
Курс 5 Група ІТПс-11 Семестр 9___
Завдання
на курсовий проект ( роботу) студента
Горук Тарас Ігорович
/прізвище, ім’я, по-батькові/
1. Тема проекту /роботи/
Електронні гроші. Поняття електронних грошей
2. Термін здачі студентом закінченого проекту /роботи/
3. Дата видачі завдання:
Студент: Горук Т.І.
«Електронні гроші. Поняття електронних грошей». Курсовий проект.
НУ «Львівська політехніка», каф.:САПР, дисципліна: «Офісні, видавничі та банківські системи», 2010
Дана курсова робота містить в собі 26 сторінок і 6 малюнків.
Календарний план
№ п/п
Назва етапів курсової роботи
Термін виконання етапів роботи
Примітки
1
Пошук необхідної літератури
25.09 – 4.11
Виконав
2
Пошук необхідної інформації в мережі Internet
25.09 – 4.11
Виконав
3
Обробка відповідної літератури
10.11 – 18.11
Виконав
4
Написання теоретичної частини курсової роботи
20.11 - 25.11
Виконав
5
Остаточна перевірка, закінчення курсової роботи
25.11.10
Виконав
Студент:_____________(Горук Т.І.)
Викладач:____________(Корпильов Д.В.)
Зміст
Завдання на курсову роботу 2
Анотація 3
Календарний план 4
Зміст 5
Вступ 6
Розділ 1: Електронні гроші. Поняття електронних грошей 7
Розділ 2 Кредитні системи 9
Розділ 3: Система електронних платежів в мережі Інтернет WebMoney Transfer 12
Технологія 13
Безпека 13
Розділ 4: Поширеність електронних грошей і перспективи розвитку 16
Розділ 5: Проблеми у використанні електронних грошей. 21
Шахрайство 22
Висновки 25
Список використаних джерел 26
Вступ
У наші дні люди часто говорять про бази даних. Комп'ютери становлять невід'ємну частину сучасного суспільства, тому нерідко можна почути фрази начебто "Я пошукаю твій запис у базі даних". І мова йде не про великі ящики, де зберігаються купи папок, а про комп'ютерні системи, призначених для прискореного пошуку інформації.
Комп'ютери так міцно ввійшли в наше життя, тому що їх можна запрограмувати на виконання стомлюючих, повторюваних операцій і рішення завдань, які нам самим було б не під силу вирішити без їхньої обчислювальної швидкості і ємності інформаційних носіїв. Розміщення інформації на папері і розробка схеми зберігання паперів у папках і картотеках - досить чітко відпрацьований процес, але багато хто зітхнув з полегшенням, коли завдання звелося до переміщення електронних документів у папки на жорсткому диску.
Однієї з функцій баз даних є впорядкування й індексація інформації. Як й у бібліотечній картотеці, не потрібно переглядати половину архіву, щоб знайти потрібний запис. Усе виконується набагато швидше.
Не всі бази даних створюються на основі тих самих принципів, але традиційно в них застосовується ідея організації даних у вигляді записів. Кожен запис має фіксований набір полів. Записи містяться в таблиці, а сукупність таблиць формує базу даних.
Для роботи з базою даних необхідна СКБД (система керування базами даних), тобто програма, що бере на себе всі турботи, пов'язані з доступом до даних. Вона містить команди, що дозволяють створювати таблиці, вставляти в них записи, шукати й навіть видаляти записи.
Розділ 1: Електронні гороші. Поняття електронних грошей.
Електронні гроші повністю моделюють реальні гроші. При цьому, емісійна організація - емітент - випускає їх електронні аналоги, звані в різних системах по-різному (наприклад, купони). Далі, вони купуються користувачами, які з їх допомогою оплачують покупки, а потім продавець погашає їх у емітента. При емісії кожна грошова одиниця завіряється електронним друком, який перевіряється випускаючою структурою перед погашенням.
Одна з особливостей фізичних грошей - їх анонімність, тобто на них не вказано, хто і коли їх використовував. Деякі системи, аналогічно, дозволяють покупцеві отримувати електронну готівку так, щоб не можна було визначити зв'язок між ним і грошима. Це здійснюється за допомогою схеми сліпих підписів.
Варто ще відзначити, що при використанні електронних грошей відпадає необхідність в аутентифікації, оскільки система заснована на випуску грошей в звернення перед їх використанням.
Нижче приведена схема платежу за допомогою цифрових грошей.
Рисунок 1. схема "платіж за допомогою цифрових грошей"
Покупець заздалегідь обмінює реальні гроші на електронні. Зберігання готівки у клієнта може здійснюватися двома способами, що визначається використовуваною системою:
на жорсткому диску комп'ютера.
на смарт-картах.
Різні системи пропонують різні схеми обміну. Деякі відкривають спеціальні рахунки, на які перераховуються засоби з рахунку покупця в обмін на електронні купюри. Деякі банки можуть самі емітувати електронну готівку. При цьому вона емітується тільки по запиту клієнта з подальшим її перерахуванням на комп'ютер або карту цього клієнта і зняттям грошового еквівалента з його рахунку. При реалізації ж сліпого підпису покупець сам створює електронні купюри, пересилає їх в банк, де під час вступу реальних грошей на рахунок вони завіряються друком і відправляються назад клієнтові.
Разом із зручностями такого зберігання, у нього є і недоліки. Псування диска або смарт-карти обертається безповоротною втратою електронних грошей.
Покупець перераховує на сервер продавця електронні гроші за покупку.
Гроші пред'являються емітенту, який перевіряє їх достовірність.
У разі достовірності електронних купюр рахунок продавця збільшується на суму покупки, а покупцеві відвантажується товар або виявляється послуга.
Однією з важливих відмінних рис електронних грошей є можливість здійснювати мікроплатежі. Це пов'язано з тим, що номінал купюр може не відповідати реальним монетам (наприклад, 37 копійок). Емітувати електронну готівку можуть як банки, так і небанківські організації. Проте до цих пір не вироблена єдина система конвертації різних видів електронних грошей. Тому тільки самі емітенти можуть гасити випущену ними електронну готівку. Крім того, використання подібних грошей від нефінансових структур не забезпечене гарантіями з боку держави. Проте, мала вартість транзакції робить електронну готівку привабливим інструментом платежів в Інтернеті.
Розділ 2: Кредитні системи.
Інтернет-кредитні системи є аналогами звичайних систем, що працюють з кредитними картами. Відмінність полягає в проведенні всіх транзакцій через інтернет, і як наслідок, в необхідності додаткових засобів безпеки і аутентифікації.
Загальна схема платежів в такій системі приведена на рис. 2.
Рисунок 2. схема "платежі в кредитній системі"
У проведенні платежів через інтернет за допомогою кредитних карт беруть участь:
• Клієнт, що має комп'ютер з Web-браузером і доступом в Інтернет.
• Банк-емітент. Тут знаходиться розрахунковий рахунок покупця. Банк-емітент випускає картки і є гарантом виконання фінансових зобов'язань клієнта.
•Продавці. Під продавцями розуміються сервера Електронної Комерції, на яких знаходяться каталоги товарів і послуг і приймаються замовлення клієнтів на покупку.
• Банки-еквайєри. Банки, які обслуговують продавців. Кожен продавець має єдиний банк, в якому він тримає свій розрахунковий рахунок.
Платіжна система Інтернет. Електронні компоненти, що є посередниками між рештою учасників.
• Традиційна платіжна система. Комплекс фінансових і технологічних коштів для обслуговування карт даного типу. Серед основних завдань, що вирішуються платіжною системою, - забезпечення використання карт як засоби платежу за товари і послуги, користування банківськими послугами, проведення взаємозаліків і т.д. Учасниками платіжної системи є фізичні і юридичні особи, об'єднані відносинами по використанню кредитних карт.
• Процесинговий центр платіжної системи. Організація, що забезпечує інформаційну і технологічну взаємодію між учасниками традиційної платіжної системи .
• Розрахунковий банк платіжної системи. Кредитна організація, що здійснює взаєморозрахунки між учасниками платіжної системи за дорученням процесингового центру.
Покупець в електронному магазині формує корзину товарів і вибирає спосіб оплати "кредитна карта".
Далі, параметри кредитної карти (номер, ім'я власника, дата закінчення дії) повинні бути передані платіжній системі Інтернет для подальшої авторизації. Це може бути зроблено двома способами:
через магазин, тобто параметри карти вводяться безпосередньо на сайті магазина, після чого вони передаються платіжній системі Інтернет (2а);
на сервері платіжної системи (2б).
Очевидні переваги другого шляху. В цьому випадку відомості про карти не залишаються в магазині, і, відповідно, знижується ризик отримання їх третіми особами або обману продавцем. І у тому, і в іншому випадку при передачі реквізитів кредитної карти, все ж таки існує можливість їх перехоплення зловмисниками в мережі. Для запобігання цьому, дані при передачі шифруються.
Шифрування, дуже, знижує можливість перехоплення даних в мережі, тому зв'язки покупець/продавець, продавец/платіжна система Інтернет, покупець/платіжна система Інтернет, бажано здійснювати за допомогою захищених протоколів. Найбільш поширеним з них на сьогоднішній день є протокол SSL (Secure Sockets Layer). У його основі лежить схема асиметричного шифрування з відкритим ключем, а як шифрувальна схема використовується алгоритм RSA. Зважаючи на технічні і ліцензійні особливості цього алгоритму він вважається менш надійним, тому зараз поступово вводиться стандарт захищених електронних транзакцій SET (Secure Electronic Transaction), покликаний з часом замінити SSL при обробці транзакцій, пов'язаних з розрахунками за покупки по кредитних картах в Інтернет. Серед плюсів нового стандарту можна відзначити посилення безпеки, включаючи можливості аутентифікації всіх учасників транзакцій. Його мінусами є технологічні складнощі і висока вартість. Платіжна система Інтернет передає запит на авторизацію традиційній платіжній системі.
Подальший крок залежить від того, чи веде банк-емітент онлайнову базу даних (БД) рахунків. За наявності БД процесинговий центр передає банку-емітенту запит на авторизацію карти (4б) і потім, (4а) отримує її результат. Якщо ж такої бази немає, то процесинговий центр сам зберігає зведення про стан рахунків утримувачів карт, стоп-лісти і виконує запити на авторизацію. Ці відомості регулярно оновлюються банками-емітентами. Результат авторизації передається платіжній системі Інтернет. Магазин отримує результат авторизації. Покупець отримує результат авторизації через магазин (7а) або безпосередньо від платіжної системи Інтернет (7б). При позитивному результаті авторизації магазин надає послугу, або відвантажує товар (8а); процесинговий центр передає в розрахунковий банк відомості про досконалу транзакцію (8б). Гроші з рахунку покупця в банку-емітенті перераховуються через розрахунковий банк на рахунок магазина в банці-еквайєрі. Для проведення подібних платежів в більшості випадків необхідне спеціальне програмне забезпечення. Воно може поставлятися покупцеві, (зване електронним гаманцем), продавцеві і його обслуговуючому банку. Для прикладу розглянемо систему електронних платежів WebMoney Transfer.
Розділ 3: Система електронних платежів в мережі Інтернет WebMoney Transfer.
WebMoney Transfer - глобальна інформаційна система трансферу
майнових прав, відкрита для вільного використання всіма охочими. Система Webmoney Transfer створювалася спеціально для мережі Інтернет, вона має універсальну гнучку структуру, що забезпечує роботу з будь-якими товарами. Вона надає можливість будь-якому користувачеві мережі Інтернет здійснювати безпечні готівкові розрахунки в реальному часі. Клієнтами системи є Продавці і Покупці товарів і послуг. З одного боку, це WEB-магазини, з іншої - будь-який користувач Інтернету, що не має можливості або не охочий використовувати традиційні методи розрахунків (кредитні картки і т.п.) із-за тривалості транзакцій, низької безпеки, або по інших причинах. За допомогою WebMoney Transfer можна здійснювати миттєві транзакції, пов'язані з передачею майнових прав на будь-які online-товари і послуги, створювати власні web-сервіси і мережеві підприємства, проводити операції з іншими учасниками, випускати і обслуговувати власні інструменти.
Транзакційним засобом в системі служать титульні знаки WebMoney (WM) декількох типів, що зберігаються на електронних гаманцях їх власників: WM-R - еквівалент RUR - на R-гаманцях, WM-Z - еквівалент USD - на Z-гаманцях, WM-C і WM-D - еквівалент USD для кредитних операцій - на С- і D-гаманцях. При переказі коштів використовуються однотипні гаманці, а обмін WM-R на WM-Z проводиться в обмінних пунктах.
Стати Клієнтом Системи дозволяє Клієнтське програмне забезпечення - WEBMONEY KEEPER. За допомогою цієї програми можливо фіксувати певні суми для розрахунків, контролювати рухи власних або перерахованих власникові гаманця засобів.
Отримати WebMoney на гаманець можливо:
перекладом з будь-якого банку, а також поштовим переказом на розрахунковий рахунок один з офіційних агентів системи (сума перекладу буде автоматично конвертована в WM і зарахована на вказаний вами гаманець);
за допомогою WM-карти (для Z-гаманців);
від інших учасників системи в обмін на товари, послуги або готівку.
Що зберігається на гаманці WebMoney знаходяться в повному розпорядженні власника гаманця і у будь-який момент - цілодобово і щодня - можуть бути використані ним для розрахунків. При необхідності він зможе зняти WebMoney з гаманця і перевести на вказаний банківський рахунок з одночасною конвертацією у відповідну валюту.
Технологія.
Засоби програмно-апаратного комплексу WebMoney Transfer дозволяють здійснювати миттєві безпечні транзакції, для проведення яких досить мати підключений до мережі Інтернет, комп'ютер. Порядок ідентифікації, що діє в системі, дозволяє однозначно визначати і фіксувати всі операції, що проводяться, а спеціальний комплекс заходів безпеки повністю виключає несанкціонований доступ до засобів і інформації. За допомогою вбудованої служби конфіденційних повідомлень можна вести захищене листування з іншими учасниками, обговорювати деталі операцій, коментувати проведення транзакцій.
Безпека фінансових транзакцій.
При використанні WebMoney Transfer, WEBMONEY приходять до одержувача по мережі Інтернет. Відкрита архітектура Інтернет вимагає строгих заходів безпеки проти спроб перехопити WEBMONEY або інформацію про торгову операцію.
Розглянемо детально деякі аспекти безпеки, застосовані в WebMoney Transfer.
1. Для входу в програму WEBMONEY KEEPER необхідне знання унікального 12-значного ідентифікатора користувача, його особистого пароля, а також місця розташування в пам'яті комп'ютера файлів з секретним ключем і гаманцями.
Ідентифікатор - генерується автоматично, унікальний для кожної реєстрації учасника в WebMoney Transfer - це ім'я користувача в системі, яке користувач може зробити анонімним для інших користувачів, необхідний для входу в програму WEBMONEY KEEPER і здійснення операцій в системі Webmoney Transfer.
Пароль - призначається користувачем особисто. Необхідний для входу в програму WEBMONEY KEEPER і здійснення операцій в системі Webmoney Transfer.
Переказ і отримання грошових коштів здійснюється тільки між однотипними гаманцями клієнтів Системи.
Для здійснення операцій необхідно повідомити партнерові номер гаманця, при цьому він зможе тільки відправити гроші на гаманець користувача (і користувач може відмовитися від їх ухвалення); і ніхто не зможе зняти гроши з гаманця користувача з видаленого комп'ютера. Більш того, користувач може легко і швидко створювати окремий гаманець для разової операції і після її завершення видаляти його.
Неможливо зняти гроші з використаного гаманця (цієї можливості позбавлена, наприклад, система оплати за допомогою кредитних карт).
Подібне поєднання особистих настройок і випадковим чином настройок програми, що генеруються, гарантує неможливість несанкціонованого використання програми і відкриття доступу до засобів користувача третіми особами.
2. Всі повідомлення в системі передаються в закодованому вигляді, з використанням алгоритму захисту інформації подібного RSA з довжиною ключа більше 1024 бит. Для кожного сеансу використовуються унікальні сеансові ключі. Тому протягом сеансу (часу здійснення транзакції) ніхто, окрім користувача, не має можливості визначити призначення платежу і його суму.
3. Ніхто не зможе зробити ніяких грошових операцій, грунтуючись на реквізитах минулих операцій (цієї можливості позбавлена, наприклад, система оплати за допомогою кредитних карт). Для кожної операції використовуються унікальні реквізити, і спроба використовувати їх повторно негайно відстежується і гаситься.
4. Стійкість по відношенню до обривів зв'язку. Якщо будь-яка операція в системі не була успішно завершена унаслідок обриву зв'язку, то система не враховує дану операцію.
Таким чином, Клієнт WebMoney Transfer, що дотримує елементарні правила обережності по збереженню своїх одиниць WEBMONEY, ідентифікатора користувача, пароля і секретного ключа, може бути упевнений в безпеці управління своїми грошовими коштами за допомогою WEBMONEY KEEPER. Після сказаного видно, що реальна безпека WebMoney значно вища, ніж у будь-яких інших засобів розрахунків "через інтернет".
Всі процеси, що здійснюються в системі, - зберігання WebMoney на гаманцях, виписка рахунків, WM-розрахунки між учасниками, обмін повідомленнями - виконуються з використанням алгоритму кодування, еквівалентного RSA, з довжиною ключів не менше 1024 битий, що визначає абсолютну стійкість системи до зломів і обривів зв'язку. Для кожної транзакції призначаються унікальні сеансові реквізити, і спроба їх повторного використання миттєво відстежується і присікається. Якщо та або інша операція не була успішно завершена, вона не враховується системою.
Анонімність. За бажання клієнт може не указувати дійсних відомостей про себе (ім'я, прізвище, E-mail, поштова адреса, номери банківських рахунків і т.п.) при реєстрації в програмі WEBMONEY KEEPER на сервері платіжної системи, при здійсненні операцій в системі WebMoney Transfer.
Розділ 4: Поширеність електронних грошей і перспективи розвитку.
На думку деяких аналітиків, незабаром електронні засоби розрахунків повністю витіснять з ринку готівку і чеки, оскільки вони представляють зручніший спосіб оплати за товари і послуги.
За підрахунками компаній ABA/Dove, електронні платежі незабаром можуть витіснити готівку і чеки, оскільки вже сьогодні кожна друга покупка в магазині здійснюється з використанням електронних засобів оплати. Готівка залишається головним засобом оплати в традиційних магазинах лише для 33% покупців.
Тоді як більшість онлайнових покупок здійснюються за допомогою кредитних карт, майже половина респондентів використовують в електронній комерції чеки і грошові поштові перекази, а чверть віртуальних покупців користуються Р2Р-платежами.
Дві третини споживачів оплачують хоч би один щомісячний рахунок електронними засобами, включаючи кредитні\дебетові картки, прямі платежі або користуються послугами онлайнових банків. Аналітики вважають, що до 2008 року онлайнова оплата рахунків досягне значних об'ємів, оскільки більшість користувачів почнуть використовувати або збільшить використання цієї платіжної опції. Разом з цим значно скоротиться використання "паперових" платежів - 21% респондентів заявили, що вони мають намір відмовитися від оплати своїх рахунків по чеках.
В той же час аналітики компанії Yankee Group відзначають, що 11.7% американських споживачів оплачують сьогодні свої рахунки через інтернет, тоді як минулого року їх налічувалося 8.1%. Маркетингові зусилля починають приносити свої результати: 29% споживачів вже висловили зацікавленість у використанні електронних систем оплати рахунків (EBPP), а 14.9% називають основним спонукаючим мотивом скорочення тимчасових витрат.
Проте фахівці попереджають, що в даній області банки зіткнуться з конкуренцією з боку провайдерів фінансових послуг, враховуючи, що провайдер, який надасть користувачам зручний і простій інтерфейс зможе утримувати їх протягом тривалого часу.
Рисунок 3. Зростання обертів електронної комерції «Business to consumer», наприклад, в Росії млн. дол. (за даними The Economist, Boston Consulting Group)
Рисунок 4. Зростання електронної комерції в секторі «Business to consumer», млрд. дол. (за даними eMarketer)
GDP = 8,800 млрд. долл.
GDP = 9,525 млрд. долл.
Рисунок 5. Частка електронної комерції у ВВП (GDP) США (за даними eMarketer)
Рисунок 6. Активна Інтернет-аудиторія в Росії за даними РОЦИТ.
З моменту своєї освіти на російському ринку біржі, торгові майданчики використовують сучасні технології, створюючи практично з нуля унікальні по своїх характеристиках системи, намагаючись охопити весь ринок, всі регіони Росії. Розвиваючись в руслі передових світових тенденцій, організована електронна торгівля стає все більш привабливою на світовому ринку. Виникли передумови для зближення і зв'язку торгових майданчиків як всередині Росії, так і за її межами. Сьогодні інформаційні технології визначають обличчя світового фінансового ринку. Світові фінансові ринки стають все більш глобальними, і Росія йде в руслі цього процесу. Викликом часу є інтернаціоналізація світової економіки, яка сьогодні виступає як глобальна інтегрована господарська система.
Росія збирається зробити важливий крок - вступити в Усесвітню торгову організацію (ВТО). Необхідною умовою вступу у ВТО є інтеграція Росії в міжнародний фінансовий ринок. Тому, кажучи про перспективи розвитку російського ринку, як один з головних етапів можна виділити інтеграцію в інфраструктуру світового ринку капіталу. Ця робота вже почалася. Електронні технології стрімко розвиваються. Сьогодні вже важко представити наше життя без Інтернету. У останні декілька років в світі швидкого росте популярність торгівлі акціями компаній через інтернет. Індивідуальні інвестори дістали можливість укладати операції, по суті, не виходячи з будинку. У 1999 році розпочався розвитку Інтернет-трейдінга на фондовому ринку Росії.
Загальний об'єм операцій через інтернет на російському ринку постійно росте, і по деяких оцінках вже в 2001 році склав близько 40% сукупного обороту фондового ринку. Наприклад, в грудні 2001 року вже порядка 47% об'єму торгів і близько 70% операцій на фондовому ринку ММВБ було поміщено через інтернет. Торгівля через інтернет сьогодні найбільш простій і зручний доступ приватних інвесторів на фінансових ринках. З розповсюдженням Інтернет-трейдінга стало збільшуватися число операцій невеликого об'єму. Іншими словами, випереджаючими темпами росте активність клієнтів на фондовому ринку і частка клієнтських операцій в загальному обороті.
Цікаво відзначити, що лідерами у впровадженні і просуванні Інтернет-трейдінга на російському фондовому ринку опинилися не крупні, а динамічні брокерські компанії, які тепер стійко входять в першу десятку учасників ринку по оборотах. В той же час крупні брокерські компанії і банки почали освоювати нову послугу значно пізніше. Сьогоднішні реалії такі, що перемагає не "велика", а "швидка" компанія.
Отримавши з ряду причин початок на фондовому ринку, Інтернет-трейдінг упевнено розвивається в даний час і на інших секторах фінансового ринку: державних цінних паперів; валютному; терміновому.
В майбутньому розвиток Інтернет-трейдінга визначатиметься наступними основними тенденціями. Перш за все, розшириться як спектр ринків і торгуємих інструментів, пропонованих в рамках систем Інтернет-трейдінга, так і пропонований сервіс і спектр додаткових послуг для клієнтів на базі їх повної автоматизації. Ми побачимо тісніший взаємозв'язок в рамках однієї Інтернет-системи функції банківських систем, Інтернет-трейдінга і систем депозитарного і бэк-офісного обслуговування. Крім того, активніше продовжуватиметься процес розширення аналітичної і інформаційної підтримки клієнтів на основі інтеграції з інформаційними і аналітичними Інтернет-системами, інформаційними агентствами, що розробляються.
За умови низького рівня розвитку телекомунікаційних мереж, особливо в регіонах Росії, безумовно, одним з пріоритетних напрямів розвитку стане підвищення якості роботи, поліпшення споживчих властивостей систем Інтернет-трейдінга. Рішення цієї проблеми лежить не тільки в області вдосконалення вживаних технічних і програмних засобів Інтернет-трейдінгових систем, але і в області створення систем нового покоління, що дозволяє істотно розширити технологічні можливості обслуговування клієнтів і підвищити якість їх роботи.
Дуже важливим чинником, що впливає на процес розвитку Інтернет-бізнесу на фінансових ринках, в самий найближчий час, з появою відповідної нормативної бази, поза сумнівом, стане необхідність обов'язкового застосування в системах видаленого доступу через інтернет сертифікованих програмних засобів захисту інформації і електронного цифрового підпису. 10 січня 2002 року Президент РФ В. В. Путин підписав Федеральний закон "Про електронний цифровий підпис", направлений на забезпечення правових умов використання електронного цифрового підпису в електронних документах, при дотриманні яких електронний цифровий підпис в електронному документі признається рівнозначному власноручному підпису в документі на паперовому носієві.
З появою Інтернет-технологій виникла реальна необхідність з'єднати розрізнені технологічні ланки процесу обслуговування клієнтів в єдиний ланцюжок. Інвестори тепер можуть за допомогою автоматизованих систем стежити за всім процесом інвестування і управляти своїми активами в режимі реального часу. Такий підхід вимагає постійної модернізації програмних продуктів і всіх систем різного функціонального призначення з ланцюгом можливості їх інформаційного взаємозв'язку в режимі реального часу або їх об'єднання в єдині програмно-технічні комплекси багатофункціонального призначення.
Розділ 5: Проблеми у використанні електронних грошей.
У використанні пластикових карток можна відзначити безліч переваг. Але навіть з безліччю цих переваг в їх застосуванні можна знайти і негативні сторони. Одним з мінусів для власників карт перш за все є витрати, які вони вимушені нести.
1. За зручності, які дасть застосування карток доводиться платити.
2. Картки приймаються не у всіх магазинах і інших організаціях торгівлі і сфері обслуговування (особливо в країнах, які тільки вступають на цей шлях, як Білорусь).
Для магазинів, які здійснюють продаж своїх товарів за допомогою пластикових карт, також є деякі незручності.
1. Потрібні початкові витрати на закупівлю або оренду відповідного устаткування і подальші поточні витрати на підтримку його в робочому стані, обслуговування.
2. Певну складність можуть представляти процес авторизації карток, взагалі відношення з процесинговим центром, обслуговуючими картки даного емітента.
Для банку також існують менш приємні сторони. Перш за все це пов'язано з вельми високими витратами, особливо на початку роботи з картками. Наприклад, витрати Столичного(московського) банку заощаджень - АГРО на створення власної системи STB - card перевищили 12 млн. доларів. Високі витрати, а також слабкий розвиток сучасних засобів зв'язку, без яких не можна вести обслуговування карток, і деякі інші обставини роблять крупні інвестиції в картковий бізнес в умовах Росії вельми ризикованими. У західній економічній літературі останніх років широко обговорюються соціальні наслідки застосування кредитних карток. Причому найбільш поширені погляди економістів, що розглядають переваги і недоліки застосування карток з позиції споживача.
Критики карток вважають, що вони «підбурюють» людей здійснювати «надвитрати», перевитрачати власні засоби, збільшуючи розмір довга компаніям і банкам. Дійсно, у Великобританії біля власників кредитних карток не погашають кредит протягом терміну безпроцентного користування позикою і тому сплачують відсотки. Борг США за кредитними картками також вельми значний.
З позиції емітента - банку, що випускає картки в звернення, найбільш серйозним є питання рентабельності виконуваних послуг. Так, для більшості операцій, що виконуються за допомогою кредитних карток потрібний декілька років, щоб стати прибутковими.
Шахрайство. Це інша серйозна проблема. Загальна сума незаконних операцій з чеками і кредитними картками у Великобританії складає близько 50 млн. ф. ст. в рік, причому 20 млн. з них - це незаконні операції з кредитними картками.
Для запобігання несанкціонованого використання втрачених карток в
зарубіжних країнах ведеться спеціальний реєстр таких карток - «stop list». Відмітивши пропажу картки, власник повинен негайно повідомити про це банку. Останній розсилає цю інформацію всім підприємствам, що приймають картки. Здавалося б, постійне ведення «стоп - листа» вирішує проблему незаконного використання втрачених і вкрадених карток. Проте власники часто помічають пропажу не відразу, і інформація про «заморожені» картки доходить до торговців через певний період, тому у шахраїв залишається достатньо часу, щоб використовувати картку.
Крім того, для скорочення сум щорічних збитків від незаконного використання кредитних карт найбільші банки в середині 80 - х р. р. випустили картки останнього покоління (картки з голограмою), підроблювати які практично неможливо; передбачили блокування рахунку клієнта при втраті картки; упровадили порядок, при якому клієнт має право лише на три спроби, щоб правильно набрати свій персональний ідентифікаційний номер на клавіатурі банкомату, після чого картка автоматично вилучається із звернення і потім повертається клієнтові після з'ясування причин неправильного набору номера. Банки встановлюють спеціальні телекамери для ідентифікації всіх користувачів банкоматів, використовують сенсорні і інші пристрої, щоб запобігти несанкціонованому використанню карток.
Аналізуючи переваги і недоліки застосування кредитних карт на макрорівні - на національному рівні, - слід підкреслити, що в процесі функціонування кредитних карток існують серйозні проблеми, що роблять негативний вплив на економіку. Відомо, що використання кредитних карт як платіжний засіб скриває в собі можливість збільшення грошової маси в обігу (оскільки щорічна емісія карток збільшується на 20 - 25%), надлишок який вийде до зростання інфляції і інших несприятливих для економіки наслідків. Визначення обов'язкового мінімального місячного платежу по картці і інші подібні заходи дозволяють контролювати грошову масу. Наприклад, Казначейство Великобританії встановлює ліміт на отримання готівки і мінімальну суму платежу (встановленого для всіх видів рахунків), виражених або у відсотках до суми простроченого платежу, або у фіксованій сумі (залежно від того, яка сума більша). Використовуються і інші заходи.
Зі всього вище перерахованого можна прийти до наступного висновку, що активно застосовуються заходи за рішенням проблем, пов'язаних з пластиковими картками.
Висновки:
В результаті виконання цієї курсової роботи були розглянуті такі поняття, електронні гроші, види етапи розвитку електронних грошей. Дізнались, що існують спеціалізовані кредитні системи. Оглянули сучасні системи електронних платежів в мережі Інтернет WebMoney Transfer . Розглянули детально поширеність електронних грошей і перспективи розвитку, зробили їх детальний аналіз. Оглянули проблеми у використанні електронних грошей. По результатам роботи можна зробити наступні висновки: електронні гроші широко поширюються у всіх галузях суспільства, використовуються в мережі Internet, в банківській сфері, в мобільному світі.
На даний момент у переважна кількість людей не може уявити життя без банківської картки, IBox(а) для поповнення телефонного рахунку чи гаманця для придбання товару чи послуг в мережі Internet за допомогою електронного гаманця на базі WebMoney. Електронні гроші на даний момент дуже розповсюджені і набирають все більші оберти в суспільстві.
Список використаних джерел:
http://www.ua5.org
http://uaportal.com
http://second.udec.ntu-kpi.kiev.ua
http://uk.wikipedia.org
http://emerecu.ukma.kiev.ua