Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство науки і освіти України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра САПР
Лабораторні роботи №4
з курсу:
«Розробка систем комп’ютерного проектування»
на тему:
«Програмування додатку до P-CAD 2001»
Постановка задачі
В четвертій лабораторній роботі я розкажу постановку задачі яка стоїть переді мною. Насамперед мені потрібно освоїти код ASCII і розібратись в координатах контактних площадок і провідників. Серед яких будуть обиратись і виправлятись проблемні зазори.
Для цього мені ще потрібно зрозуміти методи та алгоритми трасування. Які я зараз вам і покажу.
Постановка завдання трасування
Трасування з'єднань є, як правило, заключним етапом конструкторського проектування і полягає у визначенні провідників, що з'єднують еквіпотенціальні контакти елементів, і компонентів, що складають проектований пристрій.
Завдання трасування - одне з найбільш трудомістких в загальній проблемі автоматизації проектування САПР. Це пов'язано з кількома чинниками, зокрема з різноманіттям способів конструктивно-технологічної реалізації сполук, для кожного з яких при алгоритмічній вирішенні завдання застосовуються специфічні критерії оптимізації та обмеження. З математичної точки зору трасування - найскладніше завдання вибору з величезної кількості варіантів оптимального рішення.
Одночасна оптимізація всіх з'єднань при трасуванні за рахунок перебору всіх варіантів в даний час неможлива. Тому розробляються в основному локально оптимальні методи трасування, коли траса оптимальна лише на даному кроці за наявності раніше проведених з'єднань.
Основне завдання трасування формулюється наступним чином: за заданою схемою з'єднань прокласти необхідні провідники на площині (платі, кристали і т. д.), щоб реалізувати задані технічні з'єднання з урахуванням заздалегідь заданих обмежень. Основними є обмеження на ширину провідників та відстаней між ними.
Вихідною інформацією для рішення завдання трасування з'єднань зазвичай є список ланцюгів, параметри конструкції елементів і комутаційного поля, а також дані по розміщенню елементів. Критеріями трасування можуть бути відсоток реалізованих сполук, сумарна довжина провідників, кількість перетинів провідників, число монтажних отворів, число міжшарових переходів, рівномірність розподілу провідників, мінімальна область трасування і т. д. Часто ці критерії є взаємовиключними, тому оцінка якості трасування ведеться по домінуючому критерію при виконанні обмежень за іншими критеріями або застосовують адитивну чи мультиплікативну форму оціночної функції, наприклад такого вигляду:
Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть
або зареєструйтесь.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!