Методичні вказівки до лабораторної роботи з Комп’ютерні системи . Робота № 531437

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Компютерні системи

Кафедра:

Системи автоматизованого проектування

Інформація про роботу

Рік:

2020

Тип роботи:

Методичні вказівки до лабораторної роботи

Предмет:

Комп’ютерні системи

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство науки і освіти України Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра “Системи Автоматизованого Проектування” ОБЧИСЛЕННЯ У СИСТЕМІ EXCEL Методичні вказівки до лабораторної роботи № 4 по курсу: “Комп’ютерні системи менеджменту в малому та середньому бізнесі” Для фахової підготовки інженерів за спеціальністю „Комп‘ютерні системи проектування” – 7.080402 Львів 2002 Мета роботи: отримання практичних навичок роботи з формулами у табличному процесорі Excel . Теоретичні відомості Адресація комірок . У формулах зазвичай використовуються змінні . В формулах ЕТ роль змінних відіграють комірки - в них зберігаються дані для обчислень . Звернення до вмісту комірки відбувається через адресу . Адресація буває відносною та абсолютною . У випадку відносної адреса задається через ім’я стовбця та номер стрічки , на перехресті яких знаходиться комірка (наприклад В5) . Діапазон комірок задається адресами лівої верхньої та правої нижньої комірок через двокрапку (наприклад В3:Е12) . Відносна адресація задає позицію адресованої комірки відносно біжучої АК (в якій працює формула) . Це означає , що при переміщенні формули в іншу комірку адресація комірок-аргументів зміниться , і при обчисленні будуть взяті дані з інакших комірок , ніж попередньо . Якщо ж потрібно , щоб при переміщенні формули адреси аргументів не мінялися , то використовують абсолютну адресацію ; тоді потрібно перед іменем стовбця та номером стрічки ставити символ $ (наприклад $D$3) так само для діапазонів (наприклад $E$5:$F$17) . Бувають випадки , коли використовують змішану адресацію (F5:N$120 , $A1:$D$7) . Якщо , наприклад , заздалегідь відомо , що формула не може бути винесена за межі стовбця , то в аргументах можна зробити абсолютними імена стовбців , а стрічки задати відносно ($E5) . Для звернення до комірок за межами листа , на якому розміщена формула , потрібно додати до адреси префікс Sheet#! , де замість # - номер листа . Наприклад Sheet12!$J$5 - це абсолютна адреса комірки J5 на листі номер 12 . Приклад 1. Завантажте книгу Example4 . Виділіть область з даними В3:В6 і скопіюйте її в буфер . Перейдіть на інший лист і поставте курсор на якусь комірку (вона буде лівим верхнім кутком копійованої області) . Тепер викличте контекстне меню спеціальної вставки натисненням правої кнопки мишки або вибором пункту меню Правка/Специальная вставка . У діалоговому вікні виберіть вид вставки - Все . Як бачите , було вставлено формули , а якщо там є ссилки на комірки поза скопійованою зоною (які залишилися на 1-му листі) , то вони втрачають сенс . Відмініть вставку (Правка/Отменить ...) . Тепер повторіть вставку , але у діалоговому вікні замість О.К. натисніть Вставить ссылку . На цей раз у комірки було вставлено ссилки (відносні адреси)відповідних комірок на першому листі , і формули зберегли свій контекст . Іменування областей . Для зручності в ЕТ існує можливість надавати областям (діапазонам комірок) імена і надалі звертатися до них по цим іменам . Для присвоєння імені треба виділити область і вибрати пункт меню Вставка/Имя/Присвоить , і в діалоговому вікні задати ім’я (тут же можна редагувати стрічку діапазону комірок) . Можна вибрати Вставка/Имя/Присвоить , тоді діалогове вікно матиме вигляд як на рис.1. Тут можна задати джерело (звідки буде взято ім’я для області) . Імена можна задавати і несуміжним областям . При створенні імен слід дотримуватися наступних правил та рекомендацій : довжина імені не повинна перевищувати 256 символів; Ім’я не повинне містити пробілів; Бажано , щоб ім’я вказувало на вміст області; Рис. 1 Автоматичне обчислення по діапазону комірок . ЕТ надає деякі можливості для автоматичного обчислення деяких часто використовуваних параметрів по виділеному діапазону комірок . Для цього потрібно виділити область і , помістивши курсор мишки на комірку автосумування у стрічці стану (див. рисунок 2) , натиснути праву кнопку мишки . Тепер можна вибрати потрібний пункт із меню : СЕРЕДНЄ КІЛЬКІСТЬ ЗНАЧЕНЬ КІЛЬКІСТЬ ЧИСЕЛ МАКСИМУМ МІНІМУМ СУМА По замовчуванню параметром є СУМА (сума чисел у виділених комірках) . Результат обчислення відображається там же (у віконці автосумування) . Рис. 2 Приклад 2. У завантаженій таблиці виділіть діапазон C6:H10;C14:H17 (несуміжні області) . Поставте курсор мишки на віконце автосумування і натисніть праву кнопку мишки . Виберіть пункт Среднее . Результат буде відображено у віконці . Створення формул у комірках . Активізуйте будь-яку комірку (подвійним кліком або натисненням <F2> . Тепер можна набрати формулу , яка буде відображена синхронно у стрічці формул (рисунок 2) . Можна також відразу перемістити курсор у стрічку формул і набирати формулу там . Зверніть увагу : якщо в параметрах по замовчуванню виставлено формат «Общий»(загальний) , то все крім чисел буде сприйнято ЕТ як імена . Починати набір формул потрібно зі знаку = . Процес створення формул у ЕТ Excel також до певної міри автоматизовано . Можна скористатися «Майстром формул» . Для цього натисніть кнопку У діалоговому вікні (рисунок 3) треба вибрати групу функцій (зліва) і конкретну функцію (справа) . У наступному діалоговому вікні вводять аргументи функції (рисунок 4) .Аргументи є обов’язкові та необов’язкові (про це можна довідатися з опису аргументів , який наводиться у верхній частині вікна) . Якщо аргументом є адреса комірки чи діапазон комірок , то достатньо виділити їх мишкою на робочому листі , і адреси автоматично з’являться у віконці вводу . Якщо потрібно створити на місці аргументу вкладену функцію , то достатньо натиснути вищезгадану кнопку «Майстра формул» зліва від відповідного віконця вводу аргумента і повторити процес створення формули . Рис. 3 Рис. 4 Нижче подано приклад виконання даної роботи Порядок виконання роботи Запустіть ЕТ Excel . Виконайте вправи , описані в теоретичних відомостях . У прикладі 1 поясніть смисл формул у діапазоні В3:В6 Завантажте книгу , створену Вами в процесі попередньої лаб. роботи . На будь-якому вільному листі книги створіть таблицю зі стрічками «Прибутки всього» , «Видатки всього» , та «Сальдо» . У комірках перших двох стрічок запишіть адреси відповідних комірок таблиці на першому листі книги ,щоб вміст їх копіювався сюди , а у третій стрічці введіть формули для обчислення різниць відповідних комірок верхніх стрічок . У кінці кожної стрічки в комірці створіть формулу обчислення середнього значення з комірок , які стоять лівіше . Результат повинен округлитися до цілого . У комірці А1 на іншому листі створіть формулу , яка буде видавати в комірці середнє значення сальдо зі створеної Вами на попередньому кроці таблиці , якщо воно від’ємне , і середнє значення прибутків у протилежному випадку (якщо середнє значення сальдо додатнє або нульове . Скористайтесь для цього функціями ЕСЛИ , та ЗНАК . Оформіть результати роботи. Література . 1.О.Колесников,А.Пробитюк «Excel 7.0 для Windows 95» Київ , BHV , 1996 рік .

Методичні вказівки до лабораторної роботи Комп’ютерні системи

horuktaras

20.07.2020 13:05

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись

Інформація про навчальний заклад

Інформація про роботу

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Коментарі

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Оголошення від адміністратора

Admin

Вхід на сайт

Поскаржитися на роботу