Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Компютерні системи
Кафедра:
Системи автоматизованого проектування
Інформація про роботу
Рік:
2002
Тип роботи:
Методичні вказівки до лабораторної роботи
Предмет:
Комп’ютерні системи
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство науки і освіти України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра “Системи Автоматизованого Проектування”
ОБЧИСЛЕННЯ У СИСТЕМІ EXCEL
Методичні вказівки
до лабораторної роботи № 4
по курсу: “Комп’ютерні системи менеджменту в малому та середньому бізнесі”
Для фахової підготовки інженерів за спеціальністю
„Комп‘ютерні системи проектування” – 7.080402
Львів 2002
Мета роботи: отримання практичних навичок роботи з формулами у табличному процесорі Excel .
Теоретичні відомості
Адресація комірок .
У формулах зазвичай використовуються змінні . В формулах ЕТ роль змінних відіграють комірки - в них зберігаються дані для обчислень . Звернення до вмісту комірки відбувається через адресу . Адресація буває відносною та абсолютною . У випадку відносної адреса задається через ім’я стовбця та номер стрічки , на перехресті яких знаходиться комірка (наприклад В5) . Діапазон комірок задається адресами лівої верхньої та правої нижньої комірок через двокрапку (наприклад В3:Е12) . Відносна адресація задає позицію адресованої комірки відносно біжучої АК (в якій працює формула) . Це означає , що при переміщенні формули в іншу комірку адресація комірок-аргументів зміниться , і при обчисленні будуть взяті дані з інакших комірок , ніж попередньо . Якщо ж потрібно , щоб при переміщенні формули адреси аргументів не мінялися , то використовують абсолютну адресацію ; тоді потрібно перед іменем стовбця та номером стрічки ставити символ $ (наприклад $D$3) так само для діапазонів (наприклад $E$5:$F$17) .
Бувають випадки , коли використовують змішану адресацію (F5:N$120 , $A1:$D$7) . Якщо , наприклад , заздалегідь відомо , що формула не може бути винесена за межі стовбця , то в аргументах можна зробити абсолютними імена стовбців , а стрічки задати відносно ($E5) .
Для звернення до комірок за межами листа , на якому розміщена формула , потрібно додати до адреси префікс Sheet#! , де замість # - номер листа . Наприклад Sheet12!$J$5 - це абсолютна адреса комірки J5 на листі номер 12 .
Приклад 1.
Завантажте книгу Example4 . Виділіть область з даними В3:В6 і скопіюйте її в буфер . Перейдіть на інший лист і поставте курсор на якусь комірку (вона буде лівим верхнім кутком копійованої області) . Тепер викличте контекстне меню спеціальної вставки натисненням правої кнопки мишки або вибором пункту меню Правка/Специальная вставка . У діалоговому вікні виберіть вид вставки - Все . Як бачите , було вставлено формули , а якщо там є ссилки на комірки поза скопійованою зоною (які залишилися на 1-му листі) , то вони втрачають сенс . Відмініть вставку (Правка/Отменить ...) . Тепер повторіть вставку , але у діалоговому вікні замість О.К. натисніть Вставить ссылку . На цей раз у комірки було вставлено ссилки (відносні адреси)відповідних комірок на першому листі , і формули зберегли свій контекст .
Іменування областей .
Для зручності в ЕТ існує можливість надавати областям (діапазонам комірок) імена і надалі звертатися до них по цим іменам . Для присвоєння імені треба виділити область і вибрати пункт меню Вставка/Имя/Присвоить , і в діалоговому вікні задати ім’я (тут же можна редагувати стрічку діапазону комірок) . Можна вибрати Вставка/Имя/Присвоить , тоді діалогове вікно матиме вигляд як на рис.1. Тут можна задати джерело (звідки буде взято ім’я для області) . Імена можна задавати і несуміжним областям . При створенні імен слід дотримуватися наступних правил та рекомендацій :
довжина імені не повинна перевищувати 256 символів;
Ім’я не повинне містити пробілів;
Бажано , щоб ім’я вказувало на вміст області;
Рис. 1
Автоматичне обчислення по діапазону комірок .
ЕТ надає деякі можливості для автоматичного обчислення деяких часто використовуваних параметрів по виділеному діапазону комірок . Для цього потрібно виділити область і , помістивши курсор мишки на комірку автосумування у стрічці стану (див. рисунок 2) , натиснути праву кнопку мишки . Тепер можна вибрати потрібний пункт із меню :
СЕРЕДНЄ
КІЛЬКІСТЬ ЗНАЧЕНЬ
КІЛЬКІСТЬ ЧИСЕЛ
МАКСИМУМ
МІНІМУМ
СУМА
По замовчуванню параметром є СУМА (сума чисел у виділених комірках) . Результат обчислення відображається там же (у віконці автосумування) .
Рис. 2
Приклад 2.
У завантаженій таблиці виділіть діапазон C6:H10;C14:H17 (несуміжні області) . Поставте курсор мишки на віконце автосумування і натисніть праву кнопку мишки . Виберіть пункт Среднее . Результат буде відображено у віконці .
Створення формул у комірках .
Активізуйте будь-яку комірку (подвійним кліком або натисненням <F2> . Тепер можна набрати формулу , яка буде відображена синхронно у стрічці формул (рисунок 2) . Можна також відразу перемістити курсор у стрічку формул і набирати формулу там . Зверніть увагу : якщо в параметрах по замовчуванню виставлено формат «Общий»(загальний) , то все крім чисел буде сприйнято ЕТ як імена . Починати набір формул потрібно зі знаку = .
Процес створення формул у ЕТ Excel також до певної міри автоматизовано . Можна скористатися «Майстром формул» . Для цього натисніть кнопку
У діалоговому вікні (рисунок 3) треба вибрати групу функцій (зліва) і конкретну функцію (справа) . У наступному діалоговому вікні вводять аргументи функції (рисунок 4) .Аргументи є обов’язкові та необов’язкові (про це можна довідатися з опису аргументів , який наводиться у верхній частині вікна) . Якщо аргументом є адреса комірки чи діапазон комірок , то достатньо виділити їх мишкою на робочому листі , і адреси автоматично з’являться у віконці вводу . Якщо потрібно створити на місці аргументу вкладену функцію , то достатньо натиснути вищезгадану кнопку «Майстра формул» зліва від відповідного віконця вводу аргумента і повторити процес створення формули .
Рис. 3
Рис. 4
Нижче подано приклад виконання даної роботи
Порядок виконання роботи
Запустіть ЕТ Excel .
Виконайте вправи , описані в теоретичних відомостях . У прикладі 1 поясніть смисл формул у діапазоні В3:В6
Завантажте книгу , створену Вами в процесі попередньої лаб. роботи .
На будь-якому вільному листі книги створіть таблицю зі стрічками «Прибутки всього» , «Видатки всього» , та «Сальдо» . У комірках перших двох стрічок запишіть адреси відповідних комірок таблиці на першому листі книги ,щоб вміст їх копіювався сюди , а у третій стрічці введіть формули для обчислення різниць відповідних комірок верхніх стрічок .
У кінці кожної стрічки в комірці створіть формулу обчислення середнього значення з комірок , які стоять лівіше . Результат повинен округлитися до цілого .
У комірці А1 на іншому листі створіть формулу , яка буде видавати в комірці середнє значення сальдо зі створеної Вами на попередньому кроці таблиці , якщо воно від’ємне , і середнє значення прибутків у протилежному випадку (якщо середнє значення сальдо додатнє або нульове . Скористайтесь для цього функціями ЕСЛИ , та ЗНАК .
Оформіть результати роботи.
Література .
1.О.Колесников,А.Пробитюк «Excel 7.0 для Windows 95» Київ , BHV , 1996 рік .
20.07.2020 13:07-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора