Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЗВІТ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ЗІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Охорона праці в галузі
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
ЗВІТ
до лабораторних робіт № 5-7
З курсу : "Охорона праці в галузі"
Львів – 2010
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5
Тема роботи: Розрахунок занулення на відключаючу здатність.
Мета роботи: Ознайомитись з методикою розрахунку занулення на відключаючу здатність.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Занулення здійснюється в чотирьохпровідникових мережах з глухозаземленою нейтраллю з напругою до 1000В.
Зануленням називається навмисне з'єднання корпусів електрообладнання, які можуть випадково опинитись під напругою, з багаторазово заземленим нульовим провідником.
Принцип дії занулення – перетворення замикання на корпус в однофазне замикання, при якому спрацьовує захист (топкі вставки, автомати) і електропристрій вимикається, при цьому .
Коефіцієнт кратності k визначається в залежності від типу запобіжника: для теплових автоматів і топких вставок ; для вибухонебезпечних приміщень .
Опір заземлення нейтралі джерела струму повинен бути 2, 4, 6 Ом при трьохфазній напрузі джерела 660, 380 і 220В відповідно ССБТ [4]. Ці вимоги продиктовані умовою, щоб повний опір кола "фаза-нуль" забезпечував в аварійній ситуації струм короткого замикання .
При короткому замиканні фази на корпус до спрацьовування захисту на всіх елементах ланцюга занулення з'явиться напруга. Внаслідок того, що в контурі протікання струму короткого замикання (джерело струму, кола "фаза-нуль", нульовий захисний дріт) знаходяться елементи, які мають певний індуктивний і активний опір то за місцем замикання на всіх металевих частинах електрообладнання, які під’єднані до нульового дроту, може утворитися небезпечна напруга, наприклад, в мережі 380/220В вона може досягти 147В [3].
При розриві нульового захисного дроту напруга відносно землі нульового дроту і приєднаних до нього корпусів електроприладів може досягнути фазної напруги.
Повторні заземлення призначаються для зниження цієї напруги як при суцільному (цілому), так і з неполадками (має розрив) нульовому дроті. Тобто, основні вимоги до нульового дроту є малий активний опір і відсутність можливих точок від'єднання або розриву.
У ролі нульових захисних провідників ПУЕ рекомендують використовувати неізольовані або ізольовані провідники, а також металеві конструкції будівель, підкранові рельси, стальні труби електропровідників і т.п. Рекомендується використовувати нульові робочі дроти одночасно і як нульові захисні. При цьому нульові робочі дроти повинні мати достатню провідність (не менше 50% провідності фазного дроту) і не повинні мати запобіжників і вимикачів.
Згідно ПУЕ повторному заземленню піддаються лише нульові робочі провідники повітряних ліній (велика імовірність розриву нульового дроту). При цьому повторне заземлення виконують на відстані більше 200м, а також на вводах повітряних ліній в електроустановки, які підлягають зануленню. Опір повторних заземлювачів згідно ССБТ [4] не повинен перевищувати 15, 30, 60 Ом відповідно для 220, 380 і 660В трьохфазної напруги джерела.
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Провести розрахунок занулення на відключаючу здатність для чотирьохпровідної лінії 380/220.
l1/S1
2000/40
l2/S2
300/4
l3/S3
100/4
Матеріал провідника Фаза/Нульовий
Al(Алюміній)/Al(Алюміній)
Sтр, кВА
25
ХІД РОБОТИ
Необхідно знайти значення струму однофазного короткого замикання і визначити , вибрати тип запобіжника.
,
З табл.№1 знаходимо повний опір трансформатора .
Повний опір петлі фаза-нуль визначається:
Визначаємо опір фазного і нульового захисних провідників на ділянці .
Оскільки фазний провід алюмінівий, приймаємо .
Якщо фазний і нульовий захисні провідники виконані з однакових металів то ; тому приймаємо
Оскільки нульовий провід алюмінієвий, приймаємо .
Зовнішній індуктивний опір 1 км петлі фаза – нуль приймаємо , тоді
Опір петлі проводів “фазний-нульовий”на першій ділянці:
На другій ділянці:
На третій ділянці:
Струм короткого замикання ;
к3 для плавк. запобіжника
Вибираємо запобіжник НПИ 15 на Iном = 6 A (з таблиці №2).
Висновок: В процесі виконання даної лабораторної роботи ми провели розрахунок занулення на відключаючу здатність для чотирьохпровідної лінії 380/220. Ми знайшли значення струму однофазного короткого замикання А і визначили . Оскільки знайдене нами значення номінального струму становить 5,61 A отже вибираємо запобіжник НПИ 15.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6
Тема роботи: Розрахунок блискавкозахисту.
Мета роботи: Ознайомитись з методикою розрахунку блискавкозахисту.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Блискавка — це велетенський іскровий розряд атмосферної електрики між хмарами і землею. Найчастіше виникають та завдають шкоди лінійні блискавки. Струм лінійної блискавки зумовлює електромагнітну, теплову та механічну дію на об'єкт, через який проходить розряд електрики, що може призвести до аварій та пожеж. Статистичні дані щодо шкоди, що завдається блискавками, та висока інтенсивність грозової діяльності зумовлюють необхідність застосування блискавкозахисту будівель та споруд.
Блискавкозахистом обладнуються всі будівлі і споруди за виключенням об'єктів, які пов'язані з виробництвом, застосуванням або зберіганням вибухових речовин.
Будівлі і споруди залежно, від їх призначення, інтенсивності грозової діяльності та від очікуваної кількості уражень блискавкою за рік захищаються згідно з категоріями пристроїв блискавкозахисту і типу зони захисту.
Згідно з ОНТП 24-86 всі приміщення і будинки поділяються на 5 категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Згідно зі СНиП 2.09.02-85 будівлі, споруди, а також їх частини, які виділені протипожежними стінами (пожежні відсіки), поділяються за ступенями вогнестійкості, що визначаються межами вогнестійкості будівельних конструкцій та межами поширення по них вогню. Всього є 5 (І—V) основних ступенів та 3 додаткові (ІІІа, ІІІб, IVa).
Об'єкти, що відносяться за влаштуванням блискавкозахисту до І і II категорій, захищаються від прямих ударів блискавок, електростатичної і електромагнітної індукції та занесення високих потенціалів через наземні та підземні комунікації. Об'єкти III категорії блискавкозахисту захищаються від прямих ударів блискавок і занесення високих потенціалів через наземні та надземні металеві комунікації.
Для будівель складної конфігурації при розрахунку N величини S і L розглядаються як ширина і довжина найменшого прямокутника, в який вписується будинок у плані.
Зовнішні установки, віднесені за влаштуванням блискавкозахисту до II категорії, захищаються від прямих ударів блискавок та вторинних їх проявів, а віднесені до III категорії — тільки від прямих ударів блискавок.
Для будівель і споруд які мають приміщення, шо потребують влаштування блискавкозахисту всієї будівлі або споруди І і ІІ або І і III категорій, рекомендується блискавкозахист всієї будівлі або споруди виконувати у відповідності з вимогами, що ставляться до І категорії.
Якщо площа приміщень, які вимагають захисту І категорії, складає менше ніж 30% всієї площі одноповерхової будівлі (або площі верхнього поверху), блискавкозахист всієї будівлі може бути виконаний у відповідності з II категорією.
Для будівель і споруд, які мають приміщення, що потребують блискавкозахисту II і III категорії, рекомендується блискавкозахист всієї будівлі або споруди згідно з вимогами, що ставляться до блискавкозахисту II категорії.
Коли площа приміщень, які вимагають захисту II категорії, складає менше ніж 30% всієї площі одноповерхової будівлі (або площі верхнього поверху), блискавкозахист всієї будівлі може бути виконаний за III категорією, але при цьому потрібно передбачити захист від занесення високого потенціалу в приміщення II категорії по всіх комунікаціях у відповідності з вимогами, які встановлені для споруд II категорії.
Для будівель та споруд, в яких більше ніж 70% площі займають приміщення, що не вимагають блискавкозахисту, а іншу частину складають приміщення І, II або III категорій блискавкозахисту, потрібний захист лише від занесення високих потенціалів по металевих комунікаціях, влаштування якого потрібно виконувати з врахуванням категорії блискавкозахисту.
При виконанні блискавкозахисту з метою підвищення безпеки людей і тварин заземлювачі потрібно розміщувати в малолюдних місцях, на віддалі не менше 5 м від доріг, під асфальтовим покриттям або встановлювати попереджувальні плакати. Для зниження небезпеки крокової напруги рекомендується застосовувати заглиблені заземлювачі. Струмоводи треба розташовувати в місцях, які виключають випадковий дотик до них.
ВЛАШТУВАННЯ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ
Захист від прямих ударів блискавок та вторинного прояву атмосферної електрики забезпечується:
влаштуванням блискавковідводів;
влаштуванням металевих заземлених сіток на відкритих предметах;
заземленням обладнання, що знаходиться всередині будівлі (споруди);
— утворенням замкнених контурів поміж близько розташованими трубопроводами та іншими металевими предметами, розташованими поруч, а також заземленням металевих комунікацій перед їх введенням у споруду.
Захист будівель та споруд від прямих ударів блискавок виконується окремо розташованими стержневими або тросовими блискавковідводами, які встановлюються на спорудах, що підлягають захисту.
Вибір типу блискавковідводів залежить від розмірів у плані, висоти та форми споруди. Для об'єктів з блискавкозахистом І категорії блискавковідводи на спорудах не встановлюються, а стержневий блискавковідвід у цьому випадку повинен мати діелектричний стояк (частину його) висотою не менше 8 м над спорудою при опорі заземлення не більше R = 10 Ом. Віддаль струмовода від споруди повинна бути не менше 8 м. Допустима віддаль від стержневого блискавковідвода або від тросового стояка до споруди, яка захищається, при R =10 Ом приймається не менше 4 м. При цьому ж висота троса над спорудою приймається в межах 3—7 м (при висоті тросового стояка від 65 до 150 м відповідно). Слід також врахувати і прогин троса. Для блискавкозахисту III категорії R приймається не більше 20 Ом, Захист від прямого удару блискавки будівель та споруд, які за влаштуванням блискавкозахисту відносяться до II та III категорій, може бути вирішений як такий, що стоїть окремо, або неізольованими стрижневими та тросовими блискавковідводами, що встановлюються на будівлях (віддаль від них до будівлі не нормується), а також шляхом заземлення металевої покрівлі, або влаштуванням блискавкоприймача з металевої сітки зі стального дроту діаметром 6—8 мм (з чарункою 6x6 м та 12x12 м для II і III категорії відповідно). Сітка кладеться на діелектричну покрівлю, або під її гідроізоляцію (утеплювач). Струмоводи, які з'єднують струмоприймальну сітку або метал покрівлі з заземлювачами, повинні бути покладені не рідше, ніж через 25 м по периметру будівлі. Як струмоводи слід використовувати металеві конструкції будівель та споруд (колони, ферми тощо). В будь-якому випадку рекомендується об'єднувати заземлювачі захисного заземлення електропристроїв з захистом від прямого удару блискавок та від електростатичної індукції.
Захист від електростатичної індукції здійснюється шляхом заземлення металевих корпусів обладнання та апаратів, встановлених у будівлі, що захищається, і металевих
конструкцій. З цією метою використовується захисне заземлення електрообладнання. Захист від електростатичної індукції забезпечують також заземлена металева покрівля та сітка для приймання блискавки на даху споруди (будівлі).
Захист від електромагнітної індукції виконується утворенням замкнених контурів шляхом влаштування металевих перемичок між трубопроводами та іншими металевими предметами в місцях їх взаємного зближення на віддалі 10 см та менше через кожні 20—25 м. Електричний опір кожної перемички (контакту) не повинен перевищувати 0,03 Ом.
Захист від занесення високих потенціалів по металевих комунікаціях та конструкціях забезпечується приєднанням їх перед введенням у споруду, яка захищається, до заземлювачів.
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Провести розрахунок блискавкозахисту.
Варіант
Висота приміщення Н, м
Розміри приміщення L x S, м
Місцевість
Питома густина ударів блиск n
Тип блискавковідводу
Тип зони захисту
8
7
12 х 28
Крим, Пн
8
одинарний
Б
ХІД РОБОТИ
Визначаємо річну грозову активність N:
N = |(S + 6 ∙ h) ∙ (L + 6 ∙ h) – 7,7 ∙ h2| ∙ n ∙ 10-6 ,
де h – висота будівлі, м
S і L – ширина і довжина будівлі, м
n – кількість ударів блискавки на 1 км в місці, де знаходиться будівля(для ПН. Криму 8).
N = |(12 + 6 ∙ 7) ∙ (25 + 6 ∙ 7) – 7,7 ∙ 72| ∙ 8 ∙ 10-6 = 0,026
Зона захисту одинарного стержневого блискавковідводу являє собою конус висотою ho< h з радіусом основи rо, де h – висота блискавковідводу (з врахуванням бликавкоприймача); rх — радіус кола зони захисту на висоті споруди hх , що захищається.
Блискавковідвід розташовується з розрахунку отримання найменшого значення rх.
Основні габарити зони Б захисту визначаються наступним чином:
h0 = 0,92 ∙ h, r0 = 1,5 ∙ h, rх =(S2+L2)0,5/2 = 15.23
За відомих величин hx та rx висота блискавковідводу може бути визначена:
м,
h0 = 0,92 ∙ 17,76 = 16,34 м; r0 = 1,5 ∙ 17,76= 26,64 м.
Висновок: В процесі виконання даної лабораторної роботи ми провели розрахунок блискавкозахисту, визначили річну грозову активність N = 0,026. Для захисту будівлі ми вибрали одинарний стержневий блискавковідвід висотою 17,76 м, розрахуваль габарити зони блискавкозахисту будови і графічно її побудували.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7
Тема роботи: Розрахунок засобів вентиляції.
Мета роботи: Ознайомитись з методикою розрахунку засобів вентиляції в приміщеннях.
Теоретичні відомості
Для підтримання в приміщенні нормальних параметрів повітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, влаштовують вентиляцію.
Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також для покращення метеорологічних умов в приміщенні.
Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Вона також дає можливість організовувати повітрозабір в найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами.
Загальнообмінна штучна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоту повітря у робочій зоні приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла за відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробництва устаткування вимагають використання місцевої витяжної вентиляції.
Системи вентиляції можна умовно класифікувати за такими основними ознаками:
спосіб організації повітрообміну - природна, механічна та змішана (застосовується і природна, і механічна вентиляція);
спосіб подачі та видалення повітря (припливна, витяжна та припливно-витяжна);
призначення (загальнообмінна та місцева).
Розрізняють чотири основні схеми організації повітрообміну при загальнообмінній вентиляції , які показані на рис.1
Рис 1 Cхема організації повітрообміну при загальнообмінній вентиляції:
а) - зверху вниз; б ) - зверху вверх; в) - знизу вверх; г)- знизу вниз.
Схеми зверху–вниз (рис. 1.а) та зверху–вверх (рис. 1.б) доцільно застосовувати у випадку, коли припливне повітря в холодний період року має температуру нижчу від температури приміщення. Припливне повітря у цьому випадку нагрівається за рахунок повітря приміщення.
Схеми знизу–вверх (рис. 1.в) і знизу–вниз (рис.1.г) рекомендовано використовувати тоді, коли припливне повіт ря в холодний період року підігрівається та його температура вища від температури внутрішнього повітря.
Якщо у виробничому приміщенні виділяються гази та випари з густиною, яка перевищує густину повітря (випари кислот, бензину, гасу), то загальнообмінна вентиляція повинна забезпе чити видалення 60 % повітря з нижньої зони приміщення та 40 % – з верхньої (рис. 3 а і 3 г). Якщо густина газів менша за густину повітря, то видалення забрудненого повітря здійснюється у верхній зоні ( рис 3 б і рис. 3.в).
Повітрозабірні пристрої необхідно розташовувати в місцях, де повітря не забруднене пилом та газами. Вони повинні знаходитися не нижче 2 м від рівня землі, а від викидних каналів витяжної вентиляції по висоті – не нижче 6 м і по горизонталі – не ближче 25 м.
Повітря після очищення через повітропроводи (витяжку) виводиться на висоті не менше ніж 1 м над гребенем даху. Забороняється робити викидні отвори у вікнах.
В умовах промислового виробництва найбільш розповсюджена припливно–витяжна система вентиляції із загальним припливом повітря у робочу зону та місцевою витяжкою шкідливих речовин безпосередньо у місцях їх утворення.
Схема припливно–витяжної вентиляції показана на рис 4.
Рис. 4. Схема припливно-витяжної вентиляції:
а) – припливна; б) – витяжна; в) припливно витяжна з рециркуляцією.
1 – повітрозабірник; 2 – повітропроводи; 3 – фільтр; 4 – калорифер; 5 – відцентровий вентилятор; 6 - припливні насадки; 7 – витяжні насадки; 8 – пристрій для очистки витяжного повітря; 9 – пристрій для виводу витяжного повітря; 10 – об’єм приміщення , в якому здійснюється обмін повітря; 11 – повітропровід для рециркуляції повітря; 12 – рециркуляційна заслінка (шибер).
Припливна вентиляція використовується на виробництвах, де підвищені вимоги до повітря робочої зони з точки зору його чистоти або створення необхідного мікроклімату, тобто, якщо необхідно його підігріти, охолодити або зволожити.
Витяжна вентиляція використовується на виробництвах, на яких таких вимог немає.
У виробничих приміщеннях, де виділяється значна кількість шкідливих газів, випарів, пилу, об’єм витяжки повинен бути на 10% більшим ніж потік припливного повітря, щоб шкідливі речовини не витіснялись у суміжні приміщення з меншим їх вмістом.
Припливно-витяжна вентиляція з рециркуляцією повинна використовуватися в основному у холодний період року для економії тепла, витраченого на підігрів припливного повітря.
Місцева вентиляція
Місцева вентиляція забезпечує обмін повітря безпосередньо біля робочого місця. Для місцевої вентиляції використовують пристрої у виді місцевих відсмоктувачів.
Вона буває припливною або витяжною.
Місцева припливна вентиляція використовується для створення необхідних умов (мікроклімату) повітряного середовища в обмеженій зоні виробничого приміщення, в яку подається припливне повітря заданих параметрів, виконується у вигляді повітряних душів, оазисів, повітряних і повітряно-теплових завіс.
Повітряне душування використовується в гарячих цехах на робочих місцях, які характеризуються дією променевого потоку теплоти інтенсивністю більше 350 Вт/м3. Повітряний душ представляє собою направлений на працівника потік повітря з швидкістю обдування 1...3,5 м/с в залежності від інтенсивності випромінювання.
Повітряні оазиси дозволяють покращати метеорологічні умови на обмеженій площі приміщення, яка для цього відокремлюється з усіх сторін легкими пересувними перегородками й заповнюється повітрям більш холодним і чистим, ніж повітря приміщення.
Повітряні та повітряно–теплові завіси призначені для запобігання надходженню в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря за необхідності частого відкривання дверей чи воріт. Завіси бувають повітряні – з подачею повітря без підігріву, і повітряно–теплові – з підігріванням повітря в калориферах.
Використання місцевої витяжної вентиляції базується на вловлюванні та виведенні шкідливих речовин безпосередньо біля джерела їх утворення. Якщо боротьба з пилом за допомогою загальнообмінної вентиляції дає малий ефект, то місцева вентиляція дає змогу повністю усунути запилення у приміщенні.
До установок місцевої витяжної вентиляції належать: витяжні зонти, відсмоктувальні пане лі, бортові відсмоктувачі, активовані відсмоктувачі (створюють додаткові потоки), витяжні шафи, вентиляційні камери та кабіни, захисно–обезпилюючі кожухи, аспіровані укриття, в яких підтримується розріджене повітря, пилегазоприймачі, лійки.
Найбільш досконалою системою механічної вентиляції є кондиціонування повітря, яке застосовується для штучного створення оптимальних параметрів мікроклімату у виробничих, адміністративних, громадських приміщеннях або на робочих місцях. Створення та підтримання постійних чи змінюваних параметрів повітряного середовища проводиться автоматично незалежно від зміни зовнішніх метеорологічних умов та всередині приміщення (при частковій рециркуляції повітря) і здійснюється в спеціальних установках – кондиціонерах.
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Варіант
Надл. тепло обл., ккал/год
Категорія робіт
Температура повітря зовні
К- сть
людей
Речовина
Граничнодопу-стима концен-трація в робочій зоні, мг/куб м
Температура повітря в приміщенні
8
25600
Середня-ІІа
15
4
метанол
5,0
35
Розрахувати необхідний обмін повітря при виділенні шкідливих речовин у робочу зону.
Для приміщень, в яких виділяються шкідливі гази чи випари , повітрообмін визначають за їх кількістю
,
де – надлишкова кількість шкідливих речовин (випарів, газів, пилу), які виділяються в приміщенні, кг/год (при розрахунку за СО2, кількість вуглекислого газу, який виділяє одна людина приймаємо за таблицею 4);
= 4 * 68 г/год= 272 г/год;
– ГДК шкідливих виділень у повітрі приміщення, = 5мг/м3;
Со – концентрація цих виділень у зовнішньому повітрі, мг/м3, вміст речовини у припливному повітрі можна прийняти (значення ГДК див. таблиці 5,6) Со = 0,03 мг/м3;
L2 - кількість припливного повітря, яке необхідно ввести для зменшення вмісту газу в приміщенні, м3/год;
м3/год;
Розрахувати повітрообмін за тепловиділеннями у приміщенні.
Для приміщень із надлишковим виділенням тепла кількість припливного повітря визначається за формулою
L – кількість припливного повітря за одиницю часу, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла, м3/год;
с – питома теплоємність повітря за незмінного тиску, що дорівнює;
- густина зовнішнього повітря, при +15(C = 1.226 кг/м3 (таблиця 1);
tвн і tзовн - відповідно, температура внутрішнього і зовнішнього (припливного) повітря, (температура припливного повітря в основному приймається на 5 – 10 (C нижче температури повітря в приміщенні), (C;
tвн = 35(C; tзовн = 15(C;
Qнадл - надлишкове тепло 25600 ккал/год;
4361 м3/год;
Висновок: Під час виконання даної роботи ми провели розрахунок вентиляційної системи. Розрахував кількість первинного повітря для приміщення з надлишковим виділенням тепла., яка становить для мого варіанта 4361 м3/год.
20.07.2020 13:07-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора