НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра фінансів
ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ
72-ї студентської науково-технічної конференції
Секція «Економіка і менеджмент»
підсекція «Фінанси і кредит»
17 жовтня 2013 р.
Львів – 2013
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ
ГОЛОВА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ:
Алєксєєв Ігор Валентинович – д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів Національного університету «Львівська політехніка».
ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ:
Партин Галина Остапівна – к.е.н., професор кафедри фінансів.
СЕКРЕТАР ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ:
Бонецький Орест Олегович – асистент кафедри фінансів.
ЧЛЕНИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ:
Мужеляк Мирослава Миронівна – асистент кафедри фінансів;
Задерецька Роксолана Іванівна – асистент кафедри фінансів;
Боднар Анатолій В’ячеславович – аспірант кафедри фінансів;
Дідух Оксана Володимирівна – аспірант кафедри фінансів;
Клап Андрій Ярославович – провідний спеціаліст кафедри фінансів;
Стащак Оксана Ігорівна – лаборант кафедри фінансів;
Широн Юлія Олегівна – лаборант кафедри фінансів.
Комп’ютерна верстка:
Годзь Мирослава (гр. ЕФІс-11);
Козачок Мар’яна (гр. ЕФІс-11).
ЗМІСТ
НАПРЯМ 1. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ
Альфавіцька І. Б. (гр. ФК – 41). Шляхи подолання
«Податкових ям» при бюджетному відшкодуванні ПДВ. Науковий керівник – к.е.н., доц. Червінська О. С.
Баранецька М. А. (гр.ФК – 32). Роль місцевих бюджетів у фінансовій системі держави.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Фурдичко Л.Є.
Білобран Х. Т. (гр. ФК – 41). Аналіз інструментів управління ліквідністю банківської системи України.
Науковий керівник - к. е. н., доц. Кльоба Л. Г.
Білобран Х. Т. (гр. ФК – 41). Особливості функціонування віртуальної валюти Bitcoin.
Науковий керівник – асист. Познякова О. І.
Борейко Ю. В. (гр. ФК – 42). Фінансова безпека у страховому секторі. Науковий керівник – к.е.н., доц. Кондрат І. Ю.
Вергун Л. М. (гр. ЕП – 31). Грошово-кредитна політика НБУ та інструменти її реалізації.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Ільчук П.Г.
Врубляк М. В. (гр. ФК – 41). Огляд сучасних теорій і концепцій бюджету та бюджетного механізму
Науковий керівник – к.е.н., асист. Ливдар М.В.
Гандзюк Ю. О. (гр. ФК – 21). Динаміка енергоємності ВВП України. Науковий керівник – к.е.н., доц. Гориславець П.А.
Гнатів М. Б. (гр. ФК – 44). Валютний курс і чинники, що впливають на його формування.
Науковий керівник – к.е.н., доц. каф. фінансів Кльоба Л.Г.
Горак М. І. (ЕП – 31). Сучасні кредитні гроші та їх еволюція
Науковий керівник – к.е.н., доц. Ільчук П.Г.
Граціян О. В. (гр. ФК – 42). Стан ринку нерухомості в Україні та перспективи його розвитку.
Науковий керівник – д.е.н., проф. Шкварчук Л.О.
Гутич А. І. (гр. ФК – 41). Доцільність впровадження та суть
військового збору.
Науковий керівник – к.е.н., доц.Червінська О.С.
Дербак М. Ю. (ст. гр. ФК – 44). Іноземний капітал в банківській системі України.
Науковий керівник - к.е.н., доц. Кльоба Л.Г.
Дмитроца К. В. (гр. ФК – 41). Політика рефінансування Національного банку України.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Вівчар О.Й.
Дмитрук М. В. (гр. ФК – 32). Пропозиції щодо вдосконалення процесу формування і виконання місцевих бюджетів.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Фурдичко Л.Є.
Драбик Ю. М. (гр.ФК – 33). Роль державних фондів цільового призначення в економіці країни.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Фурдичко Л.Є.
Зубрицька М. А. (гр. ФК – 31). Особливості співробітництва України з Міжнародним валютним фондом.
Науковий керівник - к.е.н., доц. Фурдичко Л.Є.
Іваницька Л. В. (гр. ФК–31). Сутність та види валютних операцій.
Науковий керівник – к.е.н., доц., доц. Коць О.О.
Іваницька Л. В. (гр. ФК–31). Становлення, функціонуваннята перспективи розвитку банківської системи України
Науковий керівник – к.е.н., доц. Фурдичко Л.Є.
Килимчук О. О. (гр. ФК–41). Особливості зовнішнього середовища банківської системи України.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Вівчар О.Й.
Кожушко Н. Я. (гр.ОА–33). Bitcoin, як сучасний вид платіжної системи. Науковий керівник – ст. викл. Курило О. Б.
Корж І. П. (гр.ФК – 41). Стан золотовалютних резервів України в сучасних умовах.
Науковий керівник - к.е.н., доц. Вівчар О.Й.
Кравченко А. М. (гр. ФК – 41). Сучасний стан депозитної системи в Україні та вплив на неї фактору довіри.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Кльоба Л.Г.
Лопадчак М. З. (гр. ФК – 41). Вплив достатності регулятивного капіталу банків на банківську систему України.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Кльоба Л.Г.
Лужецька О. С. (гр. ЕП – 31). Регулювання грошового обігу в Україні. Науковий керівник – к.е.н., доц. Ільчук П.Г.
Марчишин О. В. (гр. ФК – 41). Покращення функціонування банківської системи за допомогою кластерного підходу.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Кльоба Л.Г
Марчишин О. В. (гр. ФК – 41). Сучасний стан та тенденції розвитку ринку страхових послуг в Україні та світі.
Науковий керівник – к.е.н, доц. Кондрат І.Ю
Мізик А. В. (гр. ФК – 43). Забезпечення ліквідності банків запорука стабільної фінансової системи України.
Науковий керівник – к.е.н., ст.викл. Курило О.Б.
Морозик Н. І. (гр. ФК – 32). Венчурний капітал в Україні як джерело фінансування інноваційних проектів.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Фурдичко Л.Є.
Мричко Г. А. (гр.ФК – 31). Банківський нагляд: зарубіжний досвід та сучасний стан в Україні.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Коць О.О.
Мричко Г. А. (гр.ФК – 31). Стан дефіциту бюджету в Україні, його оцінка. Науковий керівник – к.е.н., доц. ФурдичкоЛ.Є.
Музичук І. М. (гр.ФК – 32). Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України.
Науковий керівник – к.е.н, доц. Фурдичко Л.Є.
Надяк М. Ю. (гр. ЕП – 31). Вплив інфляційних процесів на регулювання грошового обігу в Україні.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Ільчук П.Г.
Олас В. Б. (гр. ФК – 32). Дефіцит державногобюджету і його наслідки для економіки держави
Науковий керівник - к.е.н, доц. Фурдичко Л.Є.
Пікуліцка С. І. (гр.ФК – 32). Вплив тіньової економіки на фінансово – економічну базу України та шляхи її усунення.
Науковий керівник – к.е.н., доц. ФурдичкоЛ.Є.
Пукало І. В. (гр. ФК – 42). Проблеми обліку фінансових інструментів в Україні.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Шкварчук Л.О.
Ридзанич С. З. (гр. ФК – 43). Фінансове забезпечення стійкості банківської системи.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Кльоба Л.Г.
Cкробач І. І. (гр. ФК – 44). Виникнення фінансових супермаркетів в Україні.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Коць О.О
Стельмах В. С. (гр.ФК – 42). Оцінювання ступеня концентрації та монополізації страхового ринку України.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Кондрат І.Ю.
Сяська Л. В. (гр.Ф – 41). Причини та наслідки зміни валютного курсу в Україні.
Науковий керівник - к.е.н., доц. Вівчар О.Й.
Усик А. П. (гр. ФК – 41). Основні проблеми функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні.
Науковий керівник –к.е.н, доц. Кондрат І.Ю.
Федорів В. М. (гр. ФК – 31). Сучасний стан та перспективи розвитку депозитної політики банків України.
Науковий керівник: к.е.н., доц.Коць О. О.
Філюк О. А. (гр.ФК – 42). Бюджетна система України в контексті реформи місцевого самоврядування та курсу уряду на децентралізацію влади в державі.
Науковий Керівник – к.е.н., асист. Чушак А. М.
Хлібун Л. В. (ст. гр. ФК – 31). Управління золотовалютними резервами як інструмент грошово-кредитної політики НБУ.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Коць О.О.
Цікайло М. А. (гр. ФК – 41). Особливості функціонування іноземного капіталу на банківському ринку України
Науковий керівник – к.е.н., доц. Кльоба Л.Г.
Чмельова К. О. (ФК – 44). Інструменти грошово-кредитної політики НБУ.
Науковий керівник – к.е.н, доц. Кльоба Л.Г.
Шевців С. І. (гр. ФК – 31). Електронні гроші в Україні: переваги, недоліки та перспективи використання.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Ільчук П. Г.
Шевців С. І. (гр. ФК – 31). Сучасний стан і проблеми функціонування та розвитку фондового ринку України.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Фурдичко Л.Є.
Шелест К. О. (гр. ФК – 32). Місце України у світовому фінансовому ринку.
Науковий керівник – к. е. н., доц. Фурдичко Л.Є.
Якимів Ю. І. (гр. ФК – 41). Розвиток інтеграційних процесів на банківському ринку України.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Кльоба Л.Г.
Яцейко О. В. (гр. ФК – 43). Державний борг України: динаміка та основні способи погашення.
Науковий керівник - к.е.н., ст. викл. Курило О. Б.
НАПРЯМ 2. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Алешко Л.А. (гр. ФК – 41). Аналіз банківської практики з оцінки кредитоспроможності позичальника.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Кльоба Л.Г.
Андрусяк Б. П. (гр. ОА – 31). Вплив фінансово-кредитного забезпечення на розвиток агропромислових підприємств України. Науковий керівник – к.е.н., ст. викл. Курило О.Б.
Андрушко О. Ю. (гр. ФК – 32). Фінансове забезпечення сільськогосподарських підприємств.
Науковий керівник –к. е. н. доц. Фурдичко Л. Є.
Війтович Р. М. (гр. ФК – 42). Проблеми оподаткування малого бізнесу в Україні.
Науковий керівник – аспірант Мужеляк М.М.
Вільгард М. Р. (гр. ФК – 31). Процентні ставки та структура кредитного портфеля резидентів України (крім фінансових корпорацій).
Науковий керівник - к.е.н., доц. Коць О.О.
Галібей С. А. (гр. ОА – 33). Ефективне використання оборотних коштів, як запорука успішної діяльності підприємства. Науковий керівник – ст. викл. Курило О. Б.
Гудима О. Р. (гр. ФК – 41). Проблеми забезпечення фінансової стійкості комерційних банків України.
Науковий керівник –к.е.н, доц. Кльоба Л.Г.
Колпак О. А. (гр. ФК – 31). Актуальні проблеми управління місцевими фінансами в умовах процесу децентралізації.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Урікова О.М.
Кушнір Я. А. ( гр. ФК – 41). Фінансовий лізинг, як форма інвестування. Науковий керівник – к.е.н., доц. Вівчар О. Й.
Марків І. В. (гр. ФК – 42). Сутність та особливості розвитку парабанківських фінансових посередників.
Науковий керівник – д.е.н., проф. Шкварчук Л. О.
Негрій І. Ю. (гр. ФК – 31). Роль недержавних пенсійних фондів на фінансовому ринку України.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Коць О.О.
Усик А. П. (гр. ФК – 41). Факторингові операції комерційних банків на сучасному етапірозвитку банківської системи.
Науковий керівник –к.е.н., доц. Кльоба Л.Г.
Федорів В. М. (гр. ФК – 31). Сучасний стан та перспективи розвитку депозитної політики банків України.
Науковий керівник: к.е.н., доц. Коць О. О.
Цікайло М. А. (гр. ФК – 41). Сучасний стан та перспективи розвитку кредитних спілок на ринку фінансових послуг України. Науковий керівник – асист. Познякова О. І.
Шпитко І. З. (гр.ФК – 42). Проблема фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Рудницька О.М
НАПРЯМ 1. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ
Ірина Борисівна Альфавіцька
гр. ФК – 41, Інститут економіки і менеджменту
Науковий керівник – к.е.н., доц. Червінська О. С.
ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ “ПОДАТКОВИХ ЯМ” ПРИ БЮДЖЕТНОМУ ВІДШКОДУВАННІ ПДВ
Бюджетне відшкодування – це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника[1].
Можливість повернення коштів з бюджету має деяку схожість з процедурою повернення надлишково сплачених сум податків. Хоча така схожість є в певному розумінні зовнішньою, оскільки природа виникнення передумов та обов’язків щодо перерахування платнику сум з бюджету значно відрізняється[5].
Методику визначення суми бюджетного відшкодування схематично можна зобразити так:
Рис. 1: Схема визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ[4]
У зв’язку із запровадженням Податкового кодексу механізм повернення бюджетного відшкодування ПДВ став значно простішим та доступнішим для сприйняття як для податківців, так і для платників податку[2].
У Львівській області за період з квітня по серпень 2014 року сума бюджетного відшкодування зросла з 19012,722 тис. грн. до 37998,535 тис. грн., тобто майже у 2 рази. Таке збільшення спричинено поступовим збільшенням кількості платників, задекларованих до відшкодування. Зокрема, автоматичному бюджетному відшкодуванню з ПДВ за травень підлягали 299 платників, а у липні – 313 платників[6].
Бюджетне відшкодування ПДВ має ряд певних проблем. Це стосується, зокремавиникнення так званих “податкових ям”. “Податкова яма” – це певний суб’єкт господарської діяльності, який використовується іншими платниками податків для одержання “податкової вигоди” у вигляді ухилення від сплати податків, незаконного відшкодування ПДВ з бюджету.Простіше кажучи – це фіктивні підприємства, які, виписуючи податкові накладні, надають можливість своїм контрагентам формувати затратну частину і податковий кредит, при цьому не декларують валового доходу і податкових зобов’язань та не сплачують їх до бюджету [5].
З метою виявлення порушень Державна Податкова служба України здійснює контроль за великими сумами відшкодування в такій послідовності:
визначення правильності нарахування податкового кредиту платниками ПДВ.
ідентифікація підприємства, відносно якого виникли сумніви що до їх фіктивної діяльності. [3].
Загалом можна сказати, що проблема “податкових ям” є пухлиною податкової системи України, оскільки через них держава втрачає значну кількість коштів. Головною перепоною при вирішенні цієї проблеми є постійна змінюваність податкового законодавства. Цього року Прем’єр – міністром України було запропоновано введення спеціальних рахунків для ПДВ, за допомогою яких відбуватиметься як надходження ПДВ так і відшкодування. Іншого виходу з цієї проблеми уряд поки що не вбачає [6].
1. Податковий Кодекс України від ід 02.12.2010 № 2755-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page27 2. Дубовик О.Ю. Розвиток механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Україні. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/67220/13-DubovykNEWPdf?sequence=3 3. Жукова Т.А., Кулак О.В. Проблеми виявлення незаконного відшкодування податку на додану вартість, що грунтується на використанні «податкових ям» Економічні проблеми сталого розвитку : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті проф. Балацького О.Ф— Суми : СумДУ, 2013. — Т.2. — С. 64-66.4. Зубрицька І. Особливості бюджетного відшкодування ПДВ за ПКУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://online.dtkt.ua/Book/65658722-ca9b-47ac-beb7-12ea038c5087/navPoint-8 5. Карпенко С.П. Бюджетне відшкодування податку на додану вартість: діюча практика і проблеми. Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України, № 2, 2011 с.108-1156. Яценюк рассказал, чтонужно для ликвидации "налоговых ям" [Електронний ресурс]. - Режим доступу:. 6. Офіційний веб – портал Державної Казначейської служби України [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://treasury.gov.ua/main/uk/publish/category?cat_id=218077&page=1.
Марта Антонівна Баранецька
гр.ФК-32, Інститут економіки і менеджменту
Науковий керівник – к.е.н., доц. Фурдичко Л.Є.
РОЛЬ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ ДЕРЖАВИ
На сучасному етапі розвитку економічних відносин в Україні значно посилюється роль місцевих органів влади в економічному і соціальному розвитку територій, що викликає необхідність розширення та зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування та ефективного використання фінансових ресурсів адміністративно-територіальних одиниць.
Фінансовий потенціал органів місцевого самоврядування концентрується саме в місцевих бюджетах. Місцеві бюджети, які є найбільш численною ланкою бюджетної системи відіграють важливу роль у перерозподілі валового національного продукту. У них зосереджується значна частина державних фінансових ресурсів, насамперед – соціальної спрямованості.
З одного боку, місцеві бюджети є активною формою акумуляції певної частини фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні місцевих органів самоврядування. З іншого – вони є основною складовою загальної бюджетної системи держави, утворюючи систему фінансових відносин, що формується між місцевими та державним бюджетами, а також усереднені місцевих бюджетів[2].
Становлення, розвиток і функції місцевих бюджетів кожної окремої країни зумовлені наявністю певних національних, політичних, економічних, правових та інших чинників. Отже, визначаючи особливості системи місцевих бюджетів в Україні, зазначимо, що основні права, обов’язки та принципи місцевих органів влади щодо формування, розподілу та використання фінансових ресурсів, акумульованих у місцевих бюджетах, передбачені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетним і Податковим кодексами України,законом «Про Державний бюджет України» на відповідний бюджетний рік.
У період соціально-економічних перетворень в Україні виникає необхідність у створенні стабільної бюджетної системи та ефективних механізмів державного регулювання міжбюджетних відносин. Особливої ваги набуває питання забезпечення самостійності місцевих бюджетів та удосконалення економіко-правових відносин всередині бюджетної системи. Більшість адміністративно-територіальних одиниць сьогодні перебуває у скрутному фінансовому становищі. Успіх фінансової стабілізації досягається чітким збалансуванням централізованих ресурсів для зосередження їх на пріоритетних ділянках економічного і соціального розвитку національної економіки та задоволення суспільних потреб населення[3].
На сьогодні вітчизняна практика формування і виконання місцевих бюджетів підлягає вдосконаленню, пошуку нових джерел дохідної частини місцевих бюджетів, що суттєво вплине на розв’язання проблем при виконанні органами державної влади своїх функцій, зокрема соціальної. Проблемною залишається чинна неузгодженість між собою законодавчо-нормативних актів щодо функціонування місцевих бюджетів.
У сучасних умовах проблема місцевих бюджетів винесена на рівень вищих національних державних пріоритетів. Актуальність теми зумовлена соціально-економічними та політичними процесами, які відбуваються на даний час в Україні [2].
Отже, основними складовими багатопланової ролі місцевих бюджетів є те, що вони є: важливим чинником економічного розвитку і фінансової стабільності; інструментом макроекономічного регулювання; важелем здійснення перерозподільних процесів; фінансовою базою місцевого самоврядування; інструментом реалізації державної регіональної політики; планами формування і використання фінансових ресурсів територіальних утворень; основним важелем фінансового вирівнювання; головним джерелом фінансових ресурсів для утримання і розвитку місцевого господарства, вирішення місцевих проблем.
За допомогою місцевих бюджетів реалізуються перспективні цілі національного розвитку і загальнодержавних програм, проводиться фінансування державних видатків; місцевим бюджетам належить важлива роль у забезпеченні конституційних гарантій, вирішенні соціальних проблем, піднесенні рівня добробуту населення[1].
Отже, соціально-економічне зростання українських адміністративних територій залежить від закріплених бюджетних повноважень і реальної можливості органів місцевого самоврядування та місцевих органів влади сприяти економічному розвитку територій, посилювати якісний розвиток соціального забезпечення населення.
1.Мярковський А.І. Формування місцевих бюджетів як складова соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць / А.І. Мярковський // Наукові праці НДФІ. - 2009. - №2. - С. 3-17;2.Бондарук Т. Концептуальні засади реформування місцевих бюджетів україни / Т. Бондарук // Світ фінансів. – 2011. - №2. - С. 168-171; 3.Українські підручники онлайн. [Електроннийресурс].– Режим доступу:http://pidruchniki.com/15341220/finansi/rol_mistsevih_finansiv_ekonomichniy_sistemi_derzhavi
Христина Тарасівна Білобран
гр. ФК – 41, Інститут економіки та менеджменту
Науковий керівник - к. е. н., доц. Кльоба Л. Г.
АНАЛІЗ ІНСТРУМЕНТІВ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
На сучасному етапі розвитку економіки управління ліквідністю банківської системи будь – якої країни є одним із пріоритетних завдань центральних банків. Своєчасність та повнота виконання функцій банками залежить від рівня їх ліквідності, що є важливим показником надійності, стійкості та конкурентоспроможності банку. Тому важливого значення набуває проблема управління ліквідністю банківської системи.
Дослідженням проблеми управління ліквідністю банківської системи займались багато науковців. В Україні цю проблему вивчали А. Герасимович, А. Мороз, Л. Кіндрацька, Л. Рябініна, В. Міщенко, А. Сомик, В. Стельмах.
В Україні управління ліквідністю банківської системи здійснює Національний банк України за допомогою інструментів ГКП. Основними інструментами управління ліквідністю банківської системи є: обов’язкові резервні вимоги НБУ; операції з рефінансування банків; операції РЕПО; надання стабілізаційного кредиту; операції з власними борговими зобов’язаннями; операції із державними облігаціями України [1] .
Одним із головних інструментів регулювання ліквідності банку є обов’язкові резервні вимоги, тобто встановлені НБУ нормативи резервування, в межах яких банки повинні частину залучених коштів зберігати на його рахунках. Якщо норма обов’язкових резервних вимог знижується, то це передбачає зростання ліквідності банків та розширення можливості щодо проведення активних операції та виконання своїх зобов’язань, оскільки резерви банку зростають. Водночас збільшення норми обов’язкового резервування знижує рівень ліквідності [2].
Норматив обов’язкових резервів банків, які призначені для зберігання на відповідному кореспондентському рахунку НБУ з липня 2014 року становить 60 % від суми обов’язкових резервів, що сформовані за попередній звітній період резервування, а інші 40 % обов’язкових резервів повинні зберігатися на окремому рахунку НБУ [5].
Операції з рефінансування пов’язані з наданням НБУ кредитів банківським установам залежно від фінансового стану банку та цілей ГКП. До основних інструментів рефінансування банків відносять: надання кредитів овернайт, кредити рефінансування, які надаються шляхом проведення тендерів та операції прямого РЕПО. Кредити овернайт надаються Національним банком України банкам на найкоротший термін, тобто до наступного робочого дня. Національний банк України може надавати кредити банкам шляхом проведення тендерів, що передбачає відбір банків за визначеними критеріями, підтримуючи ліквідність банків через рефінансування терміном від 14 до 365 днів. Регулювання ліквідності банків України через проведення операцій РЕПО передбачає здійснення операцій прямого РЕПО, тобто кредитних операцій та зворотного РЕПО (депозитні операції). Ці операції відбуваються на основі купівлі – продажу державних облігацій чи банківських металів через двосторонню угоду між банками та НБУ [2].
Відносно новим інструментом регулювання НБУ ліквідності банків є операції СВОТ, що передбачають укладання угоди між банком та НБУ щодо обміну іноземної валюти на національну валюту [3].
Важливим інструментом регулювання ліквідності банківської системи є стабілізаційний кредит Національного банку України, метою надання якого є оздоровлення фінансового стану банку для забезпечення ліквідності до 2 – х років. У 2014 році Національний банк України надав 2 (млрд. грн.) стабілізаційних кредитів двом системним банкам [4].
Ще один інструмент регулювання ліквідності банківської системи - операції з державними облігаціями України, що пов’язані з купівлею – продажем Національним банком України державних облігацій України на торгах, які відбуваються на ринку цінних паперів та позабіржовому ринку.
Варто зазначити, що НБУ з метою захисту інтересів клієнтів та посилення фінансової надійності банків, формує певні економічні нормативи, до яких належать нормативи ризику, капіталу, валютних позицій. Виконання перелічених нормативів забезпечить достатній рівень ліквідності банків та можливість виконувати власні зобов’язання [5].
На основі викладеного матеріалу можна сказати, що необхідність регулювання ліквідності банківської діяльності зумовлена тим, що вона відіграє важливу роль в економіці України.
1. Євенко Т. І. Управління ліквідністю банківських установ / Т. І Євенко // Банківська система. – 2012. – Вип. №3. – С. 27 – 30. 2. Ліквідність банківської системи України : Науково – аналітичні матеріали. / В. І. Міщенко, А. В. Сомик та ін. – К. : Національний банк України. Центр наукових досліджень, 2013. – Вип. 12. - С. 120 – 125. 3. Міщенко В., Сомик А. Ліквідність банківської системи: економічна сутність, структура і методологічний підхід до аналізу : Стаття 1 // Вісник НБУ. – 2011. - №11. – С. 6 – 9. 4. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.bank.gov.ua/ 5. Скок Є. М. Ліквідність банківської системи та операції, що призводять до її зміни / Є. Скок. – К.: - Економіка. Управління. Інновації, 2013. – Вип. №2 (10). – С. 9 – 10.
Христина Тарасівна Білобран
гр. ФК – 41, Інститут економіки та менеджменту
Науковий керівник – асист. Познякова О. І.
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ BITCOIN
В умовах розвитку глобалізаційних процесів у світовій економічній системі досить активно розвивається ринок цифрових валют, який за останні декілька років набув популярності та успішно функціонує у багатьох країнах світу, зростає його роль у розрахунках між суб’єктами господарювання. Зростання кількості видів віртуальних платіжних засобів та значне зацікавлення ними юридичними та фізичними особами обумовлюють актуальність даної тематики.
Віртуальна валюта є відносно новим видом розрахункових методів на грошовому ринку і потребує дослідження особливостей функціонування, переваг та недоліків. Проблемі функціонування цифрових валют, стану та перспектив розвитку присвятили свої праці О. Галицький, О. Мороз, Л. Єлісєєва, Е. Молчанова, Ю. Солодковський.
Існує близько 86 віртуальних валют. Найпершою та найпоширенішою з них поки залишається віртуальна валюта Bitcoin, яка виступає одночасно платіжною системою. Дана валюта була створена у 2009 році групою осіб під псевдонімом Сатосі Накамото (Satoshi Nakamoto). Віртуальна валюта Bitcoin характеризується певними особливостями, основні з яких зображено на рисунку 1.
*Складено на основі [4].
Рисунок 1.1 Особливості використання віртуальної валюти Bitcoin
Курс обміну Bitcoin формується на основі балансу попиту і пропозиції на віртуальних біржах, таких як: MT.Gox, BitStamp, BTC - E, Mcxnow, Cryptsy, Vircurex. Найбільшу частку в обміні Вitcoin на іншу валюту займає долар США.У 2013 році близько 67 % всіх трансакцій з Bitcoin відбулося на біржі MT.Gox [3].
Курс Bitcoin постійно коливається. З моменту свого створення Bitcoin зріс у ціні в 20000 разів: з 5 центів в 2009 році до 1000 дол. на кінець 2013 року. Станом на 29. 09. 2014 вартість одного Bitcoin становить 5126,02 грн. Варто зазначити, що загальний світовий обіг валюти в день становить близько 15 (млн. дол.) [3].
Bitcoin переважно використовують для довгострокових інвестицій, торгівлі на біржі криптовалют і безкоштовних міжнародних платежів.
Дана валюта може також використовуватись для електронної оплати товарів, послуг. ЇЇ можна обміняти на будь-яку іншу валюту. Постійно зростає чисельність торгових та сервісних компаній, які приймають Bitcoin. Наприклад, у Канаді віртуальною валютою можна розраховуватися за послуги таксі, в США можна купити чи придбати автомобіль. Також з Bitcoin почали працювати готелі. Віртуальну валюту почав приймати і Кембриджський університет у Великобританії.
Уряд Франції дозволив банку Bitcoin Central відкривати депозити і переводити віртуальні гроші як в євро, так і в валюті Bitcoin. Варто зазначити, що всі компанії, які працюють з даною цифровою валютою, ввели обернений курс, тобто ціна вказана в доларах, а клієнт за бажанням може заплатити Bitcoin за поточним курсом. Значною перевагою використання Bitcoin є можливість застосування її за допомогою мобільних додатків та цифрових гаманців.
Однак в Україні криптовалюта поки не визначена та не узаконена на законодавчому рівні. Національний банк України досі не видавав дозвільні документи на діяльність платіжної системи Bitcoin.
Віртуальні валюти є економічною інновацією, а їхній розвиток Розвиток забезпечує швидкість розрахунків, що в свою чергу може стати вагомим фактором впливу на ефективність експортно – імпортних операцій. Система Bitcoin спрямована на зниження операційних витрат користувачів, удосконалення системи грошових переказів, забезпечення конфіденційності.
Отже, основними перевагами Bitcoin є анонімність, міжнародне використання. Однак слід зважати і на недоліки використання даного виду валюти, а саме ризиковість, відсутність законодавчого визнання у багатьох країнах, значні курсові коливання.
1.Єлісєєва Л. В., Мороз О. І. Роль віртуальної валюти в інформаційній економіці / Л. В. Єлісєєва, О. І. Мороз // Ефективна економіка. – 2013. - №9. – С. 25 – 30. 2. Молчанова Е. Ю., Солодковський Ю. М. Глобальна сервісна природа сучасних крипто – валют / Е. Ю. Молчанова, Ю. М. Солодковський // Міжнародна економічна політика. – 2014. - №1 (20). – С. 68 – 73. 3. Офіційний сайт інформаційного агентства Bitcoincharts [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bitcoincharts.com/charts/mtgox. 4. Пріян В. В. Цифрова валюта Bitcoin. / В. В. Пріян // Автоматизація технологічних та бізнес – процесів. – 2013. – №15. – С. 35 – 37. 5. Bitcoin - нове майбутнє світових валют [Електронний ресурс]. – Режим доступу