Лінійна регресія. Врахування помилок вимірювання пояснювальних змінних

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Іінститут економіки і менеджменту
Факультет:
СІ
Кафедра:
Кафедра прикладної математики

Інформація про роботу

Рік:
2014
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Економетрика
Група:
ЕФІм-12

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Інститут економіки та менеджменту Кафедра прикладної математики  Лабораторна робота № 6 з дисципліни: «Прикладна економетрика» на тему: «Лінійна регресія. Врахування помилок вимірювання пояснювальних змінних» Варіант № 7 Львів - 2014 Мета роботи: Набуття практичних навичок із визначення впливу помилок при вимірюванні пояснювальних змінних на параметри лінійної регресії. Завдання до роботи. Деякий банк отримав дані по руху коштів на депозитних рахунках. На основі цих даних банк бажає отримати прогноз залишків депозитних коштів на період з 06 по 20 вересня 2014р. 1. Побудувати прогноз на основі лінійної регресійної моделі із застосуванням методу найменших квадратів. 2. Побудувати прогноз на основі лінійної регресійної моделі із врахуванням помилок при обчисленні залишку на рахунку. 3. Побудувати графіки, на яких відобразити отримані прогнозні значення. 4. Зробити висновки про результати прогнозування. Теоретична частина Кореляція між пояснювальними змінними і залишками є досить серйо-зною перепоною для застосування методу найменших квадратів. Така кореляція може виникнути з різних причин, але основною є накопичення помилок вимірювання пояснювальних змінних. При існуванні кореляції між пояснювальними змінними і залишками можна застосувати поширений альтернативний метод оцінювання, який називається методом інструментальних змінних. Розглянемо лінійну регресійну модель . Припустимо, що існує деяка матриця Z .Тоді оцінку параметрів лінійної регресійної моделі можна записати так:  Дисперсії невідомих параметрів регресії обчилюються за формулою:  де  . Реальна трудність застосування цього методу полягає в знаходженні змінних, які можна використовувати як інструментальні. Істиний розподіл їх встановити практично неможливо, а тому важко переконатися, що вибрані інструментальні змінні справді не корелюють із залишками. Водночас ці змінні повинні мати досить високу кореляцію зі змінними X, бо в іншому разі вибіркові дисперсії для оцінок, здобутих за допомогою інструментальних змінних, будуть дуже великими. Коротко вимоги до інструментальних змінних Z можна сформулювати так: 1) Z тісно пов’язані з X; 2) Z зовсім не пов’язані із залишками. Одним із способом визначення інструментальних змінних є критерій Дарбіна. Дарбін запропонував упорядковувати значення вектора X в порядку зростання і ввів як інструментальну змінну порядковий номер (ранг), тобто числа 1, 2, 3, 4, ... n. Учений показав, що для великих вибіркових сукупностей ефективність застосування такого методу оцінювання досягає майже 96 % від ефективності оцінок МНК, а для сукупностей n = 20 ефективність застосування такого методу оцінювання становить близько 86 %. Метод Дарбіна можна застосовувати і тоді, коли модель містить кілька пояснювальних змінних. У такому разі спочатку знаходяться відхилення значень кожної змінної од відповідного середнього значення. Потім ці відхилення упорядковуються за зростанням і кожному з них присвоюється порядковий номер. Хід роботи Таблиця 1 Дата X Y  06.08.14 218 9991,38  09.08.14 221 11452,8  10.08.14 222 12189,9  11.08.14 223 11377,4  12.08.14 224 12075,5  13.08.14 225 11057,4  16.08.14 228 10486,6  17.08.14 229 10871,1  18.08.14 230 10334,4  19.08.14 231 11020,7  20.08.14 232 10183  23.08.14 235 9823,05  24.08.14 236 11179,7  25.08.14 237 10922,1  26.08.14 238 10676,6  27.08.14 239 9783,15  30.08.14 242 10393  31.08.14 243 10027,9  01.09.14 244 9482,1  02.09.14 245 10473,1  03.09.14 246 11411,4   1) Нами була проведена перевірка на наявність гетероскедастичності за допомогою критерію чи можна використовувати МНК. (1) (2) (3) В ході проведених розрахунків було визначено наступні показники: S1 = 4060415,4; S2 = 1794238; S3 = 3496786; S = 9351439,3. Було встановлено, що ( = 1,211; = 5,99). Можна стверджувати, що гетероскедастичність відсутня. За допомогою методу найменших квадратів знаходимо оцінки параметрів регресійної моделі. (4) Y = 21215,9 - 45,336*Х Таблиця 2 Прогнозні дані залишків коштів на депозитних рахунках до 20 вересня 2014 року Дата  X Y  06.08.2014 218 10191,38  09.08.2014 221 11252,78  10.08.2014 222 12289,85  11.08.2014 223 11437,38  12.08.2014 224 12195,45  13.08.2014 225 11197,38  16.08.2014 228 10286,6  17.08.2014 229 10811,08  18.08.2014 230 9934,43  19.08.2014 231 10720,65  20.08.2014 232 10223,03  23.08.2014 235 9793,05  24.08.2014 236 11129,68  25.08.2014 237 11102,05  26.08.2014 238 10836,55  27.08.2014 239 9683,15  30.08.2014 242 10192,98  31.08.2014 243 9827,93  01.09.2014 244 9142,1  02.09.2014 245 10233,1  03.09.2014 246 11451,35  04.09.2014 247 10017,9298  05.09.2014 248 9972,59394  06.09.2014 249 9927,25807  07.09.2014 250 9881,92221  08.09.2014 251 9836,58634  09.09.2014 252 9791,25047  10.09.2014 253 9745,91461  11.09.2014 254 9700,57874  12.09.2014 255 9655,24288  13.09.2014 256 9609,90701  14.09.2014 257 9564,57114  15.09.2014 258 9519,23528  16.09.2014 259 9473,89941  17.09.2014 260 9428,56354  18.09.2014 261 9383,22768  19.09.2014 262 9337,89181  20.09.2014 263 9292,55594   2. Виходячи з того, що вихідні дані можуть мати помилки вимірювання, то для оцінювання параметрів моделі застосуємо метод інструментальних змінних. Визначимо матрицю інструментальних змінних за методом Дарбіна.  (5) Звідси, y=21215,89 — 45,33587*x. Прогноз на основі лінійної регресійної моделі із врахуванням помилок при обчисленні залишку на рахунку наведений у табл. 3. Таблиця 3 Прогнозні значення, знайдені з врахуванням помилок при обчисленні залишку на рахунку 04.09.2014 247 10023,6975  05.09.2014 248 9978,76675  06.09.2014 249 9933,83598  07.09.2014 250 9888,9052  08.09.2014 251 9843,97442  09.09.2014 252 9799,04365  10.09.2014 253 9754,11287  11.09.2014 254 9709,1821  12.09.2014 255 9664,25132  13.09.2014 256 9619,32055  14.09.2014 257 9574,38977  15.09.2014 258 9529,45899  16.09.2014 259 9484,52822  17.09.2014 260 9439,59744  18.09.2014 261 9394,66667  19.09.2014 262 9349,73589  20.09.2014 263 9304,80512   В ході даної лабораторної роботи було визначено коваріаційну матрицю оцінок параметрів моделі. Для цього було розраховане y теоретичне, і обчислено відхилення (Ui). Отримані результати наведені у табл. 4. Таблиця 4 Проміжні дані для розрахунку Дата  X Y Y теор. Ui (Y-Yт)  06.08.2014 218 10191,38 11326,69 -1135,31  09.08.2014 221 11252,78 11191,898 60,8823049  10.08.2014 222 12289,85 11146,967 1142,88308  11.08.2014 223 11437,38 11102,036 335,343856  12.08.2014 224 12195,45 11057,105 1138,34463  13.08.2014 225 11197,38 11012,175 185,205408  16.08.2014 228 10286,6 10877,382 -590,78227  17.08.2014 229 10811,08 10832,451 -21,37149  18.08.2014 230 9934,43 10787,521 -853,09071  19.08.2014 231 10720,65 10742,59 -21,939938  20.08.2014 232 10223,03 10697,659 -474,62916  23.08.2014 235 9793,05 10562,867 -769,81684  24.08.2014 236 11129,68 10517,936 611,74394  25.08.2014 237 11102,05 10473,005 629,044716  26.08.2014 238 10836,55 10428,075 408,475492  27.08.2014 239 9683,15 10383,144 -699,99373  30.08.2014 242 10192,98 10248,351 -55,371405  31.08.2014 243 9827,93 10203,421 -375,49063  01.09.2014 244 9142,1 10158,49 -1016,3899  02.09.2014 245 10233,1 10113,559 119,540922  03.09.2014 246 11451,35 10068,628 1382,7217   (6) = 523355,34 Коваріаційна матриця: 19094612 -81927,883  -81927,883 351,981495   Було знайдено стандартні помилки оцінок параметрів моделі: = 4369,7382; = 18,76117. На рис. 1 відобрадено динаміку прогнозних значень залишку депозитних коштів на рахунку в банку.  Рис.1. Прогноз залишку депозитних коштів на рахунку в банку ВИСНОВКИ В даній лабораторній роботі я набув практичних навичок із визначення впливу помилок при вимірюванні пояснювальних змінних на параметри лінійної регресії. Для встановлення доцільності використання методу найменших квадратів, були проведені розрахунки на виявлення гетероскедастичності. Шляхом порівняння критерія та було визначено, що гетероскедастичність відсутня ( ). За допомогою методу найменших квадратів було отримано наступне рівняння : Y = 21215,9 - 45,336*Х. На основі даного рівняння було розраховано прогнозні дані залишку депозитних коштів до 20 вересня 2014 року (табл. 2). За допомогою методу інструментальних змінних було виведено рівняння : Y = 21121,599 - 44,93*X. Аналогічно, було побудовано прогнозні значення залишку депозитних коштів (табл. 3). Порівнюючи дані табл. 2 та табл. 3. можна сказати, що значення відрізняються, проте не суттєво. На основі даних табл. 4 було побудовано графік, на якому відображено динаміку прогнозних значень залишку депозитних коштів на рахунку в банку. Окрім того було побудовано коваріаційну матрицю оцінок параметрів моделі. На основі коваріаційної матриці знайдено стандартні помилки оцінок параметрів моделі: = 4369,7382; = 18,76117. Оскільки стандартна помилка оцінки параметра  становить близько 18,8 %, а стандартна помилка вільного члена є меншою за його абсолютну величину в кілька разів, то можна стверджувати, що оцінка параметра не має зміщення щодо його істинного значення. .
Антиботан аватар за замовчуванням

24.07.2020 10:07-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!