МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет Львівська політехніка
Інститут економіки та менеджменту
Кафедра фінансів
Розрахунково-графічна робота
з дисципліни «Фінансовий менеджмент»
Варіант №
Вступ
Серед поставлених завдань можна виділити: ознайомлення із основними засадами провадження господарської діяльності підприємства, освоєння методів і завдань фінансового менеджера на підприємстві, систематизація інформації із внутрішньої документації підприємства.
Фінансовий менеджмент на підприємстві відіграє дуже важливу роль. Оскільки на малих підприємствах зростає необхідність обґрунтованого фінансового планування, особливо прогнозування грошових потоків, оскільки стабільність надходження виручки виступає гарантом їх безперервної і ефективної діяльності. Також існує обмеженість ресурсів, надзвичайно важливим питанням організації правильного фінансового менеджменту на підприємстві є найбільш ефективне використання технічних засобів обліку, що забезпечують економічне, якісне ведення даної роботи.
Виконання поставлених завдань дозволить зробити висновки про ефективність організації роботи на підприємстві, доцільність сформованих фінансових зв’язків із зовнішнім середовищем, про негативні і позитивні тенденції зміни фінансово-економічних показників, про наслідки руху грошових коштів.
Завдання 1.
Компанія Віром (далі – ТОВ ‘Віром’) створено в 2006 році. Місією даної компанії є сприяння підвищенню ефективності і безпеки бізнесу третіх осіб шляхом впровадження передових інформаційних технологій та IT-рішень.
В структуру компанії входять:
відділ реалізації – займаються реалізацією і поставками IT-продуктів,
обладнання системи безпеки, відеоспостереження, контролю доступу, автоматизації бізнес процесів та інших програмних продуктів.
відділ системи комплексної безпеки – проектування, монтаж і
обслуговування системи безпеки, контролю доступу тощо.
відділ програмування та веб-студія – розробка прикладного
програмного забезпечення спрямованого на оптимізацію бізнес-процесів, розробка, розкрутка сайтів.
сервісний центр – повний цикл обслуговування і ремонту комп’ютерної
техніки, оргтехніки, ноутбуків, апаратури системи безпеки та відеоспостереження.
Фінансову, аналітичну роботу на підприємстві виконує бухгалтер, який не тільки здійснює бухгалтерський облік господарсько-фінансової діяльності підприємства, а й виконує функції фінансового менеджера, планово-економічного відділу, відділу кадрів та маркетингу, розрахункового відділу.
На малих підприємствах зростає необхідність обґрунтованого фінансового планування, особливо прогнозування грошових потоків, оскільки стабільність надходження виручки виступає гарантом їх безперервної діяльності. Також існує обмеженість ресурсів, надзвичайно важливим питанням організації правильного фінансового менеджменту на підприємстві є найбільш ефективне використання технічних засобів обліку, що забезпечують економічне, якісне ведення даної роботи.
З метою проведення аналізу загального фінансового стану ТОВ «Віром» скористаємось його балансом та звітом про фінансові результати за 2011-2013 роки (додаток А). при цьому оцінку фінансового стану підприємства пропонується розпочати із дослідження тенденцій зміни показників активу та пасиву. Так, в таблиці 1 представлено результати розрахунку абсолютних відхилень та темпів приросту показників активу підприємства за останні три роки його функціонування. Слід зазначити, що протягом 2011-2013 років вартість майна підприємства зростає, а саме на 148,2 тис. грн. (або на 30,05%) у 2012 році та на 143,3 тис. грн. (або на 22,34%) у 2013. Зростання відбувається в основному із-за збільшення вартості необоротних активів.
Таблиця 1
Показники горизонтального аналізу активу ТОВ “Віром” за 2011-2013 роки
Актив
Фактичні значення
2012 / 2011 рік
2013 / 2012 рік
2011 рік
2012 рік
2013 рік
абсолютне відхилення, тис. грн.
темп приросту, %
абсолютне відхилення, тис. грн.
темп приросту, %
Необоротні активи
Основні засоби:
залишкова вартість
18,1
16,9
20,4
-1,2
-6,6
3,5
20,71
первісна вартість
40
40,4
46,1
0,4
1,0
5,7
14,11
знос
21,9
23,5
25,7
1,6
7,3
2,2
9,36
Усього за розділом І
18,1
16,9
20,4
-1,2
-6,6
3,5
20,71
Оборотні активи
Запаси
Готова продукція
422,6
453,1
517,9
30,5
7,22
64,8
14,30
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги
18,9
33,1
56,2
14,2
75,13
23,1
69,79
Інша поточна дебіторська заборгованість
1,2
133,3
180,6
132,1
11008,33
47,3
35,48
Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті
14,9
0,9
0
-14,0
-93,96
-0,9
-100,00
Інші оборотні активи
17,4
0
0,3
-17,4
-100,0
0,3
100,0
Усього за розділом ІІ
475,0
620,4
755,0
145,4
30,61
134,6
21,70
ІІІ. Витрати майбутніх періодів
0,1
4,1
9,3
4,0
4000,00
5,2
126,83
Баланс
493,2
641,4
784,7
148,2
30,05
143,3
22,34
Необоротні активи, які включають основні засоби, протягом 2011-2013 років частково поновлюються, зокрема, на 0,4 тис. грн. та 5,7 тис. грн. у відповідних роках.
Розрахуємо аналогічні показники для окремих статтей пасиву ТОВ “Віром” (табл. 2.2).
Таблиця 2
Показники горизонтального аналізу пасиву ТОВ “Віром” за 2011-2013 роки
Пасив
Фактичні значення
2012 / 2011 рік
2013 / 2012 рік
2011 рік
2012 рік
2013 рік
абсолютне відхилення, тис. грн.
темп приросту, %
абсолютне відхилення, тис. грн.
темп приросту, %
Власний капітал
Статутний капітал
36,5
200
200
163,5
447,95
0,0
0,00
Додатковий вкладений капітал
18,6
18,6
18,6
0,0
0,00
0,0
0,00
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
(3)
19,9
30,9
22,9
-763,33
11,0
55,28
Неоплачений капітал
-
108,7
-
108,7
100,0
-108,7
-100,0
Усього за розділом І
52,1
129,8
249,5
77,7
149,14
119,7
92,22
Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків
118,5
150,6
228,5
32,1
27,09
77,9
51,73
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
315,1
216,4
204,6
-98,7
-31,32
-11,8
-5,45
Поточні зобов'язання за розрахунками
з бюджетом
2,1
1,7
2
-0,4
-19,05
0,3
17,65
з оплати праці
0,9
1,2
0
0,3
33,33
-1,2
-100,00
Інші поточні зобов'язання
4,5
141,7
100,1
137,2
3048,89
-41,6
-29,36
Усього за розділом ІV
441,1
511,6
535,2
70,5
15,98
23,6
4,61
Баланс
493,2
641,4
784,7
148,2
30,05
143,3
22,34
Отже, джерелами фінансування майна підприємства є як власні, так і залучені кошти. При чому співвідношення між ними протягом 2011-2013 року змінюється на користь власного капіталу, що є позитивною тенденцією зміни і свідчить про зниження рівня його залежності від зовнішніх джерел фінансування.
Позитивною є тенденція зміни показника нерозподіленого прибутку. Якщо у 2011 році – це був непокритий збиток у сумі 3 тис. грн., то у 2012 та 2013 19,9 тис. грн. та 30,9 тис. грн. відповідно нерозподіленого прибутку. Це свідчить при отримання прибутку від фінансово-господарської діяльності підприємства.
З метою продовження аналізу загального фінансового стану ТОВ «Віром» дослідимо структурні зміни показників активу та пасиву. Так, в таблиці 2.3 представлено результати розрахунку структури активу підприємства за останні три роки його функціонування.
Таблиця 3
Показники вертикально аналізу активу ТОВ “Віром” за 2011-2013 роки
Актив
2011 рік
2012 рік
2013 рік
абсолютне значення, тис. грн.
структура, %
абсолютне значення, тис. грн.
структура, %
абсолютне значення, тис. грн.
структура, %
Необоротні активи
Основні засоби:
залишкова вартість
18,1
3,67
16,9
2,63
20,4
2,60
первісна вартість
40
8,11
40,4
6,30
46,1
5,87
знос
21,9
4,44
23,5
3,66
25,7
3,28
Усього за розділом І
18,1
3,67
16,9
2,63
20,4
2,60
Оборотні активи
Запаси
Готова продукція
422,6
85,69
453,1
70,64
517,9
66,00
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги
18,9
3,83
33,1
5,16
56,2
7,16
Інша поточна дебіторська заборгованість
1,2
0,24
133,3
20,78
180,6
23,02
Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті
14,9
3,02
0,9
0,14
0
0,00
Інші оборотні активи
17,4
3,53
0
0,00
0,3
0,04
Усього за розділом ІІ
475,0
96,31
620,4
96,73
755,0
96,22
ІІІ. Витрати майбутніх періодів
0,1
0,02
4,1
0,64
9,3
1,19
Баланс
493,2
100,00
641,4
100,00
784,7
100,00
З даних таблиці видно, що необоротні активи ТОВ “Віром” складають не більше 3,67% вартості майна, що мало місце у 2011 році. Відповідно ті абсолютні чи відносні зміни, які відбувались протягом 2011-2013 років, не були вирішальним фактором впливу на тенденції зміни активу підприємства загалом.
Оборотні активи ТОВ “Віром” у 2011 році складали 96,31%, у 2012 – 96,73% і в 2013 – 96,22%. При цьому у 2011 році найбільша частка припадала на вартість готової продукції, а у 2012 та 2013 роках – на готову продукцію та іншу дебіторську заборгованість. Мізерною є частка абсолютно ліквідного активу підприємства – грошових коштів та їх еквівалентів, а у 2013 році їх відсутність свідчить про низький рівень абсолютної ліквідності ТОВ “Віром”.
Розрахуємо аналогічні показники для окремих статтей пасиву ТОВ “Віром” (табл. 2.4).
Таблиця 4
Показники вертикально аналізу пасиву ТОВ “Віром” за 2011-2013 роки
Пасив
2011 рік
2012 рік
2013 рік
абсолютне значення, тис. грн.
структура, %
абсолютне значення, тис. грн.
структура, %
абсолютне значення, тис. грн.
структура, %
Власний капітал
Статутний капітал
36,5
7,40
200
31,18
200
25,49
Додатковий вкладений капітал
18,6
3,77
18,6
2,90
18,6
2,37
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
(3)
(0,61)
19,9
3,10
30,9
3,94
Неоплачений капітал
-
-
108,7
16,95
-
-
Усього за розділом І
52,1
10,56
129,8
20,24
249,5
31,80
Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків
118,5
24,03
150,6
23,48
228,5
29,12
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
315,1
63,89
216,4
33,74
204,6
26,07
Поточні зобов'язання за розрахунками
з бюджетом
2,1
0,43
1,7
0,27
2
0,25
з оплати праці
0,9
0,18
1,2
0,19
0
0,00
Інші поточні зобов'язання
4,5
0,91
141,7
22,09
100,1
12,76
Усього за розділом ІV
441,1
89,44
511,6
79,76
535,2
68,20
Баланс
493,2
100,00
641,4
100,00
784,7
100,00
Як уже зазначалось вище, джерелами фінансування майна підприємства є як власні, так і залучені кошти. При чому співвідношення між ними протягом 2011-2013 року змінюється на користь власного капіталу, що є позитивною тенденцією зміни і свідчить про зниження рівня його залежності від зовнішніх джерел фінансування. Тому напрошується висновок про те, що у цьому звітному періоді сукупність витрат була найменшою. Власне, якщо звернути увагу на темпи приросту чистого доходу та собівартості продукції ТОВ “Віром” у 2012 році порівняно з 2011, то можна побачити, що якщо дохід зменшився на 21,24%, то собівартість аж на 24,67%. Саме це і послужило тому, що перший результуючий показник – валовий прибуток підприємства збільшився на 20,8 тис. грн. (або на 21,85%).
Таблиця 5
Тенденції зміни доходів та витрат ТОВ “Віром” у 2011-2013 роках
Показники
Фактичне значення показника, тис. грн.
Абсолютне відхилення, тис. грн.
Темп приросту, %
2011
2012
2013
2012 /
2011
2013 /
2012
2012 /
2011
2013 /
2012
Доходи від реалізації продукції
1603
1220,4
1294,8
-382,6
74,4
-23,87
6,10
Податок на додану вартість
312,3
203,8
241,2
-108,5
37,4
-34,74
18,35
Чистий дохід від реалізації продукції
1290,7
1016,6
1053,6
-274,1
37
-21,24
3,64
Собівартість реалізованої продукції
1195,5
900,6
951,9
-294,9
51,3
-24,67
5,70
Валовий прибуток
95,2
116
101,7
20,8
-14,3
21,85
-12,33
Інші операційні доходи
2,7
0,6
0,4
-2,1
-0,2
-77,78
-33,33
Інші операційні витрати
82,1
89,3
85,7
7,2
-3,6
8,77
-4,03
Прибуток від операційної діяльності
15,8
27,3
16,4
11,5
-10,9
72,78
-39,93
Інші доходи
0
1,6
2,3
1,6
0,7
100,0
43,75
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування
15,8
28,9
18,7
13,1
-10,2
82,91
-35,29
Податок на прибуток від звичайної діяльності
6,7
6
7,7
-0,7
1,7
-10,45
28,33
Чистий прибуток
9,1
22,9
11
13,8
-11,9
151,65
-51,97
Важливо відмітити, що ТОВ “Віром” здійснює також і іншу операційну діяльність, проте доходи від такої діяльності є незначними, а отже, несуттєво покращують фінансові результати підприємства.
Таким чином, в таблиці 6 зведені результати розрахунку показників фінансової стійкості.З даних таблиці можна зробити такі висновки. Позитивним є наявність у підприємства власних обігових коштів, що вказує на те, що власного капіталу вистачає не лише на фінансування необоротних, але й на фінансування оборотних активів.
Таблиця 6
Динаміка показників фінансової стійкості ТОВ «Віром» за 2011-2013 роки
Показники
Формула розрахунку
Напрям позитивних змін
2011
2012
2013
Власні обігові кошти, тис. грн.
Власний капітал + довгострокові зобов'язання - позаоборотні активи
Збільшення
34,00
112,90
229,10
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)
Власний капітал / Пасиви
Збільшення. Рекомендоване значення >= 0,5
0,11
0,20
0,32
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу
Позиковий капітал / Пасиви
Зменшення. Рекомендоване значення =< 0,5
0,89
0,80
0,68
Відповідно нормативною є ситуація, при якій на 1 грн. пасиву припадає менше 0,5 грн. поточних зобов’язань. Натомість у 2011 році для ТОВ «Віром» цей показник становив 0,89, у 2012 – 0,8 і в 2013 – 0,68. Таким чином, має місце висока наднормативна концентрація позикового капіталу. Пропонується розглянути також тенденції зміни показників ліквідності (табл. 7), які дозволять оцінити ефективність використання капіталу у господарській діяльності ТОВ «Віром».
Таблиця 7
Динаміка показників ліквідності ТОВ “Віром” за 2011-2013 роки
Назва показника
Формула розрахунку
Рекомендоване значення
Фактичне значення показника
2011
2012
2013
Коефіцієнт ліквідності поточної
Поточні активи / Поточні пасиви
Збільшення. Рекомендоване значення = 1
1,08
1,21
1,41
Коефіцієнт швидкої ліквідності
(Поточні активи-Запаси) / Поточні пасиви
Збільшення. Рекомендоване значення >= 1
0,12
0,33
0,44
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
Кошти / Поточні пасиви
Збільшення. Рекомендоване значення = 0,2-0,35
0,03
0,00
0,00
Зазначення показників ліквідності ТОВ “Віром” є нижчими рекомендованого рівня, що свідчить про нездатність підприємства негайно розрахуватись за своїми зобов’язаннями.
Завдання 2.
Управління товарним (комерційним) кредитом. Типи кредитної політики підприємства
Будь-яке підприємство в структурі своїх поточних активів має дебіторську заборгованість, розмір якої найчастіше значний. Конкуренція і прагнення до збільшення обсягів реалізації змушують компанії застосовувати товарний (комерційний) кредит, тобто продавати свою продукцію з відстрочкою платежу. Однак надмірне прагнення до розширення ринку збуту із застосуванням такого способу продажу може спровокувати неконтрольоване зростання дебіторської заборгованості і зниження ліквідності. При цьому підприємство ризикує стати неплатоспроможним через дефіцит коштів. Адже у нього є власні зобов’язання перед постачальниками товарів та послуг.
Для компанії надання безпроцентного товарного кредиту покупцям має сенс тільки тоді, коли вигода від продажу з відстрочкою платежу буде хоча б не менше витрат на такий кредит. Контроль і управління дебіторською заборгованістю можуть позбавити компанію зазначених проблем, а отже, підвищити економічне виживання в складному світі бізнесу.Сама по собі дебіторська заборгованість має не тільки негативні сторони, але і позитивні. Її наявність говорить про привабливість та конкурентоспроможність продукції, дозволяє залучити покупців, у тому числі тих, які зазнають фінансових труднощів. Однак дефіцит коштів, відволікання фінансових ресурсів компанії і ризики виникнення безнадійної дебіторської заборгованостіє значно вагомішими, в цій ситуації фірма не може ефективно працювати[2,c.24-36].Головне завдання керівника і бухгалтера ТОВ “Віром” полягає в побудові такої системи прийняття рішень, яка дозволила б оцінювати і порівнювати вигоди та ризики при укладанні угод з відстрочкою платежу. Тому для досягнення оптимальної величини дебіторської заборгованості та забезпечення своєчасного її погашення розробляється і регулярно переглядається кредитна політика компанії. Вона повинна відповідати стратегії розвитку підприємства і передбачати вирішення головних завдань: яким контрагентам можна надавати товарний кредит, а яким небажано; на яких умовах і на який термін надається такий кредит; який порядок вилучення дебіторської заборгованості.
Товарний (комерційний) кредит, що надається організації у формі відстрочки платежу за поставлені їй сировину, матеріали або товари, одержує все більше поширення в сучасній комерційній і фінансовій практиці має ряд переваг у порівнянні з іншими джерелами формування позикового капіталу, які полягають в наступному: Товарний кредит є найбільш маневреної формою фінансування за рахунок позикового капіталу найменш ліквідної частини оборотних активів - виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей. Він дозволяє автоматично згладжувати сезонну потребу в інших формах залучення позикових коштів, так як більша частина цієї потреби пов'язана із сезонними особливостями формування запасів сировини. Цей вид кредитування не розглядає поставлені сировину, матеріали та товари як майнову заставу організації, дозволяючи їй вільно розпоряджатися наданими в кредит матеріальними цінностями. Вартість товарного (комерційного) кредиту, як правило, значно нижче вартості залученого фінансового кредиту (у всіх його формах). Основними видами товарних кредитів, що набули поширення в практиці російських організацій є наступні: - Товарний кредит з відстрочкою платежу за умовами контракту. - Товарний кредит з оформленням заборгованості векселем. Вексельний обіг за товарним кредитом обслуговується простими і перекладними векселями, які видаються за погодженням сторін - Товарний кредит по відкритому рахунку. Постачальник відносить вартість відвантажених товарів на дебет рахунку, відкритого організації, яка погашає свою заборгованість в обумовлений терміни[1].
Залучаючи до використання позиковий капітал у формі товарного кредиту, організація ставить своєю основною метою максимальне задоволення потреби у фінансуванні за цей рахунок формованих виробничих запасів сировини і матеріалів (у торгівлі - запасів товарів) і зниження загальної вартості залучення позикового капіталу. Ця мета визначає зміст управління залученням товарного кредиту. Розрізняють три типикредитноїполітикипідприємствастосовнопокупцівпродукції – консервативний, помірний та агресивний.
Консервативний тип кредитноїполітикипідприємстваспрямованийнамінімізацію кредитного ризику. Здійснюючи даний тип кредитної політики,підприємство не прагне до одержання високого додаткового прибутку за рахунок розширення обсягу реалізації продукції. Механізмом реалізації політики такого типу є суттєве скорочення кола покупців продукції в кредит за рахунок груп підвищеного ризику; мінімізація термінів надання кредиту та його розміру; створення жорсткіших умов надання кредиту й підвищення його вартості; використання жорстких процедур оплати дебіторської заборгованості.
Помірний тип кредитної політики підприємства орієнтується на середній рівень кредитного ризику при продажі продукції з відстрочкою платежу.Агресивний тип кредитної політики підприємства орієнтується на максимізацію додаткового прибутку за рахунок розширення обсягу реалізації продукції в кредит, незважаючи на високий рівень кредитного ризику[3,c.332].
Форми і види страхування фінансових ризиків.
Страхування тісно пов'язане з підприємницькою діяльністю, яка неможлива без ризику. При допомозі страхування створюються деякі фінансові гарантії стабільності й прибутковості виробництва. У випадку настання різного роду несприятливих ситуацій, в які рано чи пізно певною мірою потрапляє кожна підприємницька структура, страхування є не тільки спосіб захисту господарства від різного роду руйнівних стихійних чинників, а й засіб подолання несприятливих періодів в економічній ринковій кон'юнктурі.Враховуючи, що метою будь-якої підприємницької діяльності є одержання прибутку, особливо велике значення набуває страхування від можливої його втрати або неодержання передбачуваних доходів.Прийнято вважати, що фактори, які викликають втрати (неодержання) прибутку, зумовлюються двома групами причин. До першої відносяться різні порушення нормального виробничого процесу внаслідок стихійних чинників, аварій та інших непередбачуваних подій. До другої групи відносять зміну ринкової кон'юнктури, погіршення або ж порушення умов виконання контрактів постачальниками, чи відмову споживачів від замовленої продукції (послуг).
Прибуткова підприємницька діяльність передбачає постійне оновлення основних активів, впровадження нових технологій, заміну традиційних матеріалів новими, тощо. Іншими словами, неможливо вистояти в конкурентній боротьбі без пошуків невикористаних резервів підвищення ефективності виробництва, а, значить, без розумного ризику. Звичайно, при цьому дуже вірогідні й втрати. Страхування від них може стати важливою підтримкою підприємців в освоєнні ними досягнень науково-технічного прогресу[4,c.26-33].
В умовах становлення ринкової страховик, беручи на себе відповідальність за певні матеріальні активи чи господарські операції, тим самим ризикує сам. Тому він не може братися за деякі види страхування, яким властива підвищена небезпека, пов'язана з крупними ризиками. Однак, багато з них можуть стати об'єктами взаємного страхування (не на комерційних засадах).З розширенням ринкових форм господарювання буде посилюватись потреба страхового захисту підприємницьких структур, які до того ж значної зростуть кількісно. Разом з тим можливості їх страхування будуть також розвиватись, що зумовлено зміцненням фінансового становища страховиків.
При самострахуванні підприємець воліє підстрахуватися сам, ніж купувати страховку в страховій компанії; самострахування являє собою децентралізовану форму, створення натуральних і грошових страхових фондів, особливо в тих, чия діяльність піддається ризику; основна задача самострахування полягає в оперативному подоланні тимчасових утруднень фінансово-комерційної діяльності.
Страхування - захист майнових інтересів суб'єктів, що хазяюють, і громадян при настанні визначених подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, формованих зі страхових внесків, що сплачуються ними. Правові норми страхування в Україні встановлені законодавством.Страхування варто розглянути докладніше. Воно являє собою економічну категорію, сутність якої полягає в розподілі збитку між всіма учасниками страхування. Це свого роду кооперація по боротьбі з наслідками стихійних лих і протиріччями усередині суспільства, що виникають через господарські відносини між членами суспільства. Страхування виконує чотири функції: ризикову, попереджувальну, ощадну, контрольну. Зміст ризикової функції виражається у відшкодуванні ризику. У рамках дії цієї функції відбувається перерозподіл грошової форми вартості між учасниками страхування в зв'язку з наслідками випадкових страхових подій. Ризикова функція страхування є головної, тому що страховий ризик безпосередньо зв'язаний з основним призначенням страхування по відшкодуванню матеріального збитку потерпілим[5,c.535].
Призначенням попереджувальної функції страхування є фінансування за рахунок засобів страхового фонду заходів щодо зменшення страхового ризику. Зміст ощадної функціїполягає в тім, що за допомогою страхування зберігаються засоби на дожиття. Це заощадження викликане потребою в страховому захисті досягнутого сімейного статку. Сутністьконтрольної функції виражається в контролі за строго цільовим формуванням і використанням засобів страхового фонду.
Страхування може здійснюватися в обов'язковій і добровільній формах. Обов'язковим страхуванням є страхування, здійснюване в силу закону. Види, умови і порядок проведення обов'язкового страхування визначаються відповідними законодавчими актами. Витрати по обов'язковому страхуванню відносяться на собівартість продукції.Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
Страхування від фінансових ризиків у виробничому процесі. Ризиковий характер виробництва зумовлений як можливими збитками від зупинки конвеєра, автоматичних ліній чи цілого підприємства або його підрозділу, так і непередбаченими наслідками від впровадження нової техніки й технології.
Страхування на випадок вимушеного простою техніки і устаткування виступає по своєму змісту як доповнення до страхування основних та оборотних активів, тому що вимушена перерва у виробництві супроводжується їх загибеллю або пошкодженням. Виходячи з цього, і склад страхувальників, і перелік страхових випадків при названих видах страхування може бути однаковим. Разом з тим це не означає їх автоматичного зв'язку. Клієнти можуть укладати договори по обох видах страхування або по одному з них. Економічно оправданим е одночаснезаключення підприємцем договорів по страхуванню майна та страхуванню від вимушених простоїв. Для страховиків укладання двох названих договорів страхування дозволяє більш виважено і з меншими витратами розраховувати збиток при виникненні стихійного лиха або іншого страхового випадку.
У разі непередбаченої зупинки виробництва в страхову відповідальність можуть включатись втрати від простою, зумовленого перервами в електро- і газопостачанні, неподачі води, стисненого повітря, тощо, причинами яких є аварії, що відбулись не у страхувальника, а у відповідних його постачальників.
Особливістю страхування від простоїв у виробничому процесі є те, що розмір збитку при цьому в значній мірі залежить від тривалості вимушених зупинок виробництва. Тому для визначення обсягу страхового відшкодування дуже важливо встановити тривалість відповідальності страхової організації, тобто період часу, на протязі якого діють зобов'язання щодо відшкодування збитків від простою. В світовій практиці найбільш розповсюдженим є встановлення такої відповідальності на період до одного року[6,c.440].
В договорах страхування збитків від простою здебільшого передбачається і встановлення деякої межі, перевищення якої зумовлює виникнення відповідальності страховика. В значені такої межі може бути використана франшизав грошовому виразі, що широко застосовується в практиці майнового страхування, або період простою, лише при перевищенні якого страхувальник одержує право на відшкодування.Той збиток, що підлягає страховому відшкодуванню від простою, включає такі елементи. В нього входять витрати, здійснені за час зупинки виробництва, неодержаного внаслідок цього прибутку, додаткових затрат на ліквідацію наслідків страхового випадку. Виходячи з того, що другий складовий елемент величини збитку, як правило, найбільш значний, можна вживати визначення "страхування втраченого прибутку" (доходу).До складу витрат, здійснених в період зупинки виробництва, включаються ті затрати страхувальника, які він змушений нести незалежно від того, чи відбувається виробничий процес, чи він зупинений. Обчислюючи такі витрати, розмежовують ту їх час гину. яка проявляється лише в умовах зупинки виробництва, від постійних затрат.
Обсяг прибутку, неодержаного за період зупинки виробничого процесу, можна обчислити шляхом множення величини продукції, яка не була вироблена внаслідок простою, на норму прибутку, розраховану на одиницю продукції. При таких розрахунках обсяг невиробленої в період простою основних активів продукції визначається у вигляді різниці між величиною товарною маси, яка могла б бути вироблена в разі нормального виробничого процесу, і масою продукції, випущеної в результаті налагодження виробництва її на інших об'єктах.
Для визначення суми додаткових затрат, направлених на скорочення збитків від простою техніки й устаткування, необхідно проаналізувати облікові та звітні документи. В них міститься необхідна інформація про введення додаткових змін, оплату за понадурочні роботи, терміновий ремонт, залучення менш ефективних техніки й технології, тощо. Важливою умовою здійснення таких затрат є те, щоб їх сума не перевищувала можливого збитку по двох інших елементах у випадку, коли б цих затрат не було.Звернемо увагу на те, що розрахунок обсягу збитку, як правило, досить складний, і вимагає, насамперед, глибокого знання специфіки виробничого процесу па тому чи іншому підприємстві, що виступає в ролі страхувальника. Необхідний і аналіз значного обсягу інформації, що характеризує різні сторони його діяльності.Для страхування підприємницької діяльності застосовуються ті ж загальні обмеження відповідальності страховика, що й до інших видів страхування (порушення страхувальником правил і техніко-економічних умов експлуатації техніки й устаткування, військові дії, тощо).
Завдання 3
Бізнес-план
Мій бізнес план буде полягати в розробці ігри ‘Шарік’, яка буде розміщена в PlayMarket. Основна мета цього бізнес-плану полягає в розробці нової інтелектуальної гри, збільшення і розширення розмірів фірми, а також отриманні прибутку компанією в майбутньому.
Для розробки даної гри нам знадобиться такі працівники:
4 розробників програмного забезпечення, які будуть розробляти, моделювати дону ігру;
2 тестери (тестувальники)- здійснюють тестування і перевірку правильності роботи;
веб-дизайнер;
графічний дизайнер – розробляє дизайн і вигляд даної гри ;
прожект менеджер – головний менеджер, який розраховує ефективність бізнес проекту, керує процесом його виконання.
Необхідні засоби та матеріали для працівників: 10 персональних комп’ютерів, 7 андроїд пристроїв, доступ до інтернету, офісне приміщення тощо.
Розробка даної гри буде тривати 4 місяців, після цього буде проводитись підтримка даного продукту 2 місяці ідо тих пір поки він буде прибутковим розрахунковий період 1 рік.
Загальні витрати на оплату праці будуть становити:
А) 4*16000*6= 384 тис. грн.;
Б) 2*14000*6=168тис. грн.;
В) 15000*6=90 тис. грн.;
Г) 15000*6=90 тис. грн.;
Д) 25000*6=150тис. грн.
Е) (14000+25000+16000)*6= 330 тис. грн.
Загальний фонд оплати праці буде становити 1212 тис. грн. Витрати на пристрої і прилади необхідні для створення даного продукту:
андроїдні пристрої 7шт