МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
/
КОНТРОЛЬНО-РОЗРАХУНКОВА РОБОТА
з дисципліни: «Оподаткування суб’єктів підприємництва»
Варіант-6
Львів – 2015
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1.Правове регулювання порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву
Негативними наслідками фінансово-економічних криз є суттєве погіршення платоспроможності позичальників, що, у свою чергу, стає причиною значного зростання обсягів поганих активів у балансах банків. Не виключенням стали і банки України, у яких внаслідок розгортання кризових явищ почали накопичуватися значні суми проблемних активів, серед яких є й безнадійна заборгованість. Такі активи негативним чином впливають на діяльність банків, стримують кредитування економіки і є суттєвою перешкодою відновленню економічного зростання та підвищення інвестиційної привабливості країни.
Процедура відшкодування банками України безнадійної заборгованості законодавчо визначена пп. 159.4.1 п. 159.4 ст. 159 Податкового кодексу України, а саме за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України.
Для початку необхідно визначити, яку заборгованість можна вважати безнадійною. Поняття безнадійної заборгованості дає пп. 14.1.11 ст. 159 ПКУ. Так, це заборгованість, що відповідає одній з наступних ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;
в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;
г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;
ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі [1].
Національний банк України постановою Правління Національного банку України від 01.06.11 N 172, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.06.11 за N 722/19460, затвердив Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву.
Згідно з п. 3 ст., банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість, яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів.
У п. 4 зазначено, що банк відшкодовує (списує) за рахунок резерву безнадійну заборгованість за всіма активними банківськими операціями з пов’язаними особами, за операціями з пайовими цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а також безнадійну дебіторську заборгованість за розрахунками з працівниками банку та за господарською діяльністю банку за умови їх відповідності хоча б одній з ознак безнадійної заборгованості, визначених Податковим кодексом України [2].
При цьому, резерв сформований під безнадійну заборгованість за кредитними операціями – це резервний фонд на покриття непередбачених збитків від здійснення кредитних операцій, формування якого передбачене ст. 36 Закону України «Про банки і банківську діяльність» [3].
Його економічне значення полягає в тому, що банк має з метою обачності зменшувати отримані банком доходи від здійснення кредитної діяльності на розмір можливих потенційних збитків у випадку, якщо кредит не буде своєчасно погашений у повному обсязі. Тому формування такого страхового резерву здійснюється за рахунок витрат банку в фінансовому обліку, що, в свою чергу, також зменшує і отриманий банком прибуток на суму такого сформованого резерву. Якщо у банку поточні доходи від кредитної та іншої діяльності не покривають рівень поточних витрат та необхідний рівень формування страхового резерву, розмір якого залежить від якості кредитного портфелю, то діяльність банку в такому випадку стає збитковою. Що зараз в Україні і відбувається в банківській системі.
Порядок формування страхового резерву в фінансовому обліку в залежності від якості кредитного портфелю. Рівень резерву, що банк має сформувати окремо під кожний виданий кредит, залежить від фінансового стану позичальника, своєчасності сплати ним платежів за кредитом (якості обслуговування боргу) та оформленого забезпечення і може коливатись від 0%, якщо фінансовий стан позичальника найвищий, кредит обслуговується без зауважень і кредит повністю забезпечений високоякісною заставою, до 100% від заборгованості, якщо кредит фактично став безнадійним.
В податковому обліку згідно п. 139.3 ст.139 Податкового кодексу України сума сформованого банком страхового резерву в цілому під всі активні (в т.ч. кредитні) операції відноситься до валових витрат при оподаткуванні банку податком на прибуток, але не більше 20% (на період з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року – 30%, на період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року – 25%) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву.
Фактично це означає, що навіть при недосягненні цих обмежень в цілому по сформованому резерву під весь кредитний портфель, у випадку списання за рахунок страхового резерву проблемного кредиту, за рахунок зменшення податку відшкодовується не весь кредит, а тільки його частка, що дорівнює розміру податку на прибуток (на даний час — 18%) [5].
Згідно з п. 3 ст., банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість, яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів.
Рішення про відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймається виконавчим органом банку (правлінням або радою директорів банку).
Згідно з п. 7 Порядку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.
Якщо дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, попередньо відшкодовану за рахунок страхового резерву, кредитор збільшує дохід на суму компенсації, отриманої від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини (п. 159.5.1 ст. 159.5 ст. 159 ПКУ).
Таким чином, керуючись нормами підпункту 159.4.1 пункту 159.4 статті 159 ПКУ, банки згідно з Порядком мають право списувати за рахунок страхового резерву заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, у тому числі і у разі її невідповідності визначеним у підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу ознакам, без віднесення в подальшому цього страхового резерву на дохід платника податків.
Поряд з цим, у разі погашення безнадійної заборгованості, відшкодованої (списаної) за рахунок страхового резерву, банки повинні збільшити свої доходи на суму компенсації, одержаної від боржника або від відчуження об’єкта застави, та відповідно сплатити податок на прибуток.
Фінансовий облік операції з списання безнадійних кредитів за рахунок сформованого страхового резерву регулюється Розділом VII Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року N 481. Зокрема згідно п.2.1 Глави 2 Розділу VII Інструкції банк відображає в бухгалтерському обліку списання безнадійної заборгованості за рахунок спеціального резерву такою проводкою: Дебет — Рахунки для обліку спеціальних резервів»; Кредит — Відповідний рахунок простроченої заборгованості або рахунок, за яким обліковується відповідний актив [4].
Банк обліковує списану за рахунок спеціальних резервів безнадійну заборгованість за позабалансовими рахунками до визначеного обліковою політикою банку часу з урахуванням вимог законодавства України щодо відшкодування збитків [5].
1.2. Порядок та строки сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності
Зважаючи на стратегічні орієнтири України та, враховуючи існуючі на даний час проблеми у економіці і податковій системі зокрема, урядом вкотре були прийняті зміни до Податкового кодексу України і закріплені Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року N71-VIII. Слід зазначити, що внесені зміни суттєво вплинули на окремі правила оподаткування, що очевидно частково викликатиме різні протиріччя.
Так, зокрема реформи торкнулись і Збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, в частині його ліквідації як малоефективного.
До здійснення зазначених реформ порядок та строки сплати даного місцевого Збору регулювалися п. 5 ст.267 Податкового кодексу України.
Згідно із уже не діючою ст. 267 платниками збору були суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:
а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Згідно із податковим Законодавством, ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлювалась сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.
Для провадження передбачених статтею 267 ПКУ видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання повинен був подавати до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту.
Форма Заявки на придбання торгового патенту та порядок заповнення торгових патентів, затверджені наказом Державної податкової служби України N 109 від 28.02.2011 р.
В залежності від виду діяльності збір міг сплачуватись:
за місцезнаходженням:
пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг (крім пересувної торговельної мережі);
пункту обміну іноземної валюти;
пункту надання послуг у сфері розваг;
за місцем реєстрації платників:
у разу торгівлі через пересувну торговельну мережу;
за місцем провадження діяльності:
з торгівлі на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів.
Пунктом 5 ст.267 Податкового кодексу України встановлювались такі строки сплати збору:
а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;
б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;
в) за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту суб'єкт господарювання вносив суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшувалась сума збору, яка підлягала внесенню в останній місяць (квартал) його дії.
Також Законодавчо визначено, що платники могли здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року. А суми збору, не сплачені в установлені строки, вважались податковим боргом і стягувались до бюджету згідно з положеннями ПКУ [1].
ЗАДАЧІ
2.1.Розмір кредитного портфелю банку станом на початок звітного 2 кварталу поточного року склав 6,4 млн. грн. 1 червня позичальники погасили 1,6 млн. грн. сум кредиту, що відповідає умовам відповідних кредитних договорів. Строк погашення решти суми кредитного портфелю припадає на наступні звітні періоди. Окрім того, 1 травня поточного року банк звернувся до суду із заявою про стягнення безнадійної кредиторської заборгованості клієнтів на загальну суму 1 млн. грн. Рішення суду в звітному періоді не прийнято. Середня ставка річна за кредитами становить 38%.
За депозитними операціями сума нарахованих відсотків за звітний період склала 1,05 млн. грн. Результатом валютно-обмінних операцій банку був прибуток в сумі 890 тис. грн., дохід від операцій з облігаціями склав 100 тис. грн., а витрати – 150 тис. грн.
Визначити суму податку на прибуток банку, якщо величина страхового резерву за кредитними операціями на початку звітного періоду 2,7 млн. грн., а на кінець – 1,9 млн. грн.
2.2. Протягом 1-го півріччя поточного року страховою компанією, яка займається ризиковим страхуванням:
здійснено нарахування страхових премій та внесків за договорами страхування та співстрахування на суму 690 тис. грн.;
перестраховано ризиків на загальну суму 113 тис. грн.;
отримано дохід від реалізації права регресної вимоги у сумі 53 тис. грн.;
отримано винагороди за надання послуг страхового брокера загальною сумою 95 тис. грн.;
у травні отримано страхові внески, нараховані згідно умов відповідних договорів за квітень, на суму 20 тис. грн.
отримано доходу від операцій з облігаціями 18 тис. грн. і витрат – 10 тис. грн.;
дохід від продажу необоротних активів склав 15 тис. грн.;
сформовано фонд оплати праці в сумі 320 тис. грн.;
витрачено коштів на відрядження на суму 15 тис. грн.;
здійснено нарахування амортизації на суму 38 тис. грн..
Визначити розмір податку на прибуток страхової компанії у звітному періоді відповідно до норм чинного законодавства, якщо страхова компанія не є платником ПДВ.
2.3. N – 5313
Банківська установа є платником податку на прибуток. За звітний період третій квартал поточного року нараховано процентні доходи за кредитними операціями в сумі 389359, 313 тис. грн., отримано комісійні доходи в сумі 142397,0 тис грн., прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами в сумі 6825,0 тис.грн та отримано доходи від погашених процентів за кредитами попереднього звітного періоду в сумі 200,0 тис. грн.
У попередньому звітному періоді банківською установою врегульовано сумнівну заборгованість та зменшено нараховані проценти за безнадійними кредитами на суму 105,313 тис. грн. На валютному балансовому рахунку залишок коштів у доларах в сумі 290,0 тис дол. , у євро в сумі 362,0 тис. євро. (порахувати курсову різницю використовуючи курси валют на початок і кінець звітного кварталу). У цьому ж звітному періоді отримано доходи від оренди приміщення в сумі 39 тис.грн. , та самостійно виявлено комісійні доходи за попередній звітний квартал які не були включені до оподаткування в сумі 5,2 тис.грн.
Процентні витрати банку від розміщення коштів на депозит в сумі 128370,313 тис. грн. Банком був сформований страховий резерв на початок звітного кварталу в сумі 693560,0 тис. грн. на кінець звітного кварталу в сумі 449689,0 тис.грн. В результаті проведення претензійної роботи у третьому кварталі продано заставне майно клієнта та погашено частину безнадійної заборгованості (тіло кредиту) в сумі 210,0 тис грн. та відсотків в сумі 105,313 тис грн. на які у попередньому звітному періоді зменшено нараховані доходи, частина заборгованості (тіло кредиту) була списана за рахунок страхового резерву в сумі 32,0 тис.грн. . Витрати на оплату праці працівників банку в сумі 117040,0 тис. грн. (порахувати відрахування з фонду оплати праці для нарахувань та заповнити стрічку декларації).
Для покращення умов праці банком проведено поліпшення основних фондів в сумі 35,313 тис. грн. (балансова вартість ОЗ станом на 01.01 поточного року 1750,1тис.грн.) У цьому ж звітному періоді внесено коштів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 339,6 тис.грн.. та перераховано кошти на проведення реклами в сумі 25,0 тис.грн. У звітному періоді сплачено плати за землю в сумі 3,0 тис. грн. та пені за несвоєчасну сплату плати за землю в сумі 0,5 тис.грн., податку за першу реєстрацію транспортних засобів в сумі 10,0 тис. грн., податку на прибуток за попередній звітний рік в сумі 645,0 тис. грн. На балансі банку знаходяться основні засоби третьої групи 965,313 тис грн. (термін корисного використання 20 років) та четвертої групи на суму 305,313 тис. грн. (термін корисного використання 5 років) та п’ятої групи на суму 56,313 тис. грн. (термін корисного використання 5 років). (Порахувати амортизацію прямолінійним способом).
Визначити податок на прибуток, що необхідно заплатити до бюджету за звітний квартал поточного року.
Розв’язання:
ПнаПр = (Д - В) * Ст. под., %
Розраховуємо курсові різниці:
Курс на 01.07.2014: 1 USD = 11,7855 UAH; 1 EUR = 16,0966 UAH.
Курс на 30.09.2014: 1 USD = 12,9492 UAH; 1 EUR = 16,4468 UAH.
Курсова різниця по USD: 290 * 12,9492 - 290 * 11,7855 = 337,473 тис. грн.
Курсова різниця по EUR: 362 * 16,4468 - 362 * 16,0966 = 126,773 тис. грн.
Доходи =389 359,313 + 142 397 +337,473 +126,773 + 39 + 6 825 + (693 560 - 449 689 - 32 ) + 105, 313 = 783 028, 872 грн.
Самостійно виявлені комісійні доходи за попередній звітній квартал = 5 200 грн.
Витрати = 128 370, 313 + 117 040 + 43 070,72 + 35,313 + 339,6 + 25 + 10 + 3 + 12,066 + 15,266 + 2,816 = 288 924,094 тис. грн.
Порівнюємо даний обсяг витрат на поліпшення основних засобів із їх допустимим граничним значенням.
Граничний розмір: 1750,1 * 0,1 = 175,01 тис. грн.
Оскільки, 35,314 < 175,01, то до витрат включаємо всю суму витрат на поліпшення ОФ.
Також розраховуємо розмір єдиного соціального внеску та амортизацію різних груп основних засобів.
ЄСВ = 117 040 * 0,368 = 43 070,72 грн.
Амортизація 3 групи ОЗ за квартал = 965, 313 / (20 * 4) = 12, 066 тис. грн.
Амортизація 4 групи ОЗ за квартал = 305, 313 / (5 * 4) = 15, 266 тис. грн.
Амортизація 5 групи ОЗ за квартал = 56,313 / (5 * 4) = 2,816 тис. грн.
ПнаПр = (783 028, 872 - 288 924,094 ) * 0,18 = 88 938,86 тис. грн.
За неправильне визначення податкового зобов’язання у попередньому звітному періоді банк повинен сплатити штрафну санкцію:
Штраф = 5 200 * 0,18 * 0,05 = 47 грн.
Відповідь: ПнаПр = 88 938,86 тис. грн.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI
Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затверджений Постановою Правління Національного банку України від 01.06.11 N 172. Редакція від 14.05.2015
Закон України Про банки і банківську діяльність від 07.12.2000 № 2121-III. Редакція від 26.04.2015
Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року N 481. Редакція від 28.07.2014
Незалежна асоціація банків України. [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://www.nabu.com.ua/ukr/press_centr/news/108267/