Розрахунок вентиляції виробничих приміщень

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут енергетики та систем керування
Факультет:
СІ
Кафедра:
Кафедра охорони праці

Інформація про роботу

Рік:
2020
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Охорона праці в галузі
Група:
ЕФІм-13

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Інститут енергетики та систем керування Кафедра охорони праці Лабораторна робота №1 з дисципліни: «Охорона праці в галузі» на тему: «Розрахунок вентиляції виробничих приміщень» Варіант - 11 Мета роботи: Вивчення методів розрахунку вентиляції виробничих приміщень. Теоретичні відомості Для підтримання в приміщенні нормальних параметрів повітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, влаштовують вентиляцію. Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також призначений для покращення метеорологічних умов в приміщенні. Системи вентиляції можна умовно класифікувати за такими основними ознаками: спосіб організації повітрообміну - природна, механічна та змішана (застосовується і природна, і механічна вентиляція); спосіб подачі та видалення повітря (припливна, витяжна та припливно-витяжна); призначення (загальнообмінна та місцева). Найбільш досконалою системою механічної вентиляції є кондиціонування повітря, яке застосовується для штучного створення оптимальних параметрів мікроклімату у виробничих, адміністративних, громадських приміщеннях або на робочих місцях. Створення та підтримання постійних чи змінюваних параметрів повітряного середовища проводиться автоматично незалежно від зміни зовнішніх метеорологічних умов та всередині приміщення (при частковій рециркуляції повітря) і здійснюється в спеціальних установках – кондиціонерах. Вибір системи вентиляції, її продуктивність вибирається на основі розрахунків необхідного повітрообміну L (м3/год) для кожного періоду року. Кількість повітря заданих параметрів, яке необхідно подати в приміщення, визначається за кількістю тепла, вологи і шкідливих речовин, що виділяються в ньому. При одночасному виділенні в приміщення шкідливих речовин, тепла і вологи в якості необхідного повітрообміну приймають найбільшу кількість повітря, яка одержана в розрахунках для кожного виду шкідливих виробничих виділень. Завдання для розрахунку 1.Розрахунок повітрообміну за шкідливими речовинами. Необхідний об’єм повітря для розбавлення шкідливих речовин до допустимих концентрацій розраховують за формулою: , (2) де G–кількість шкідливої речовини (випарів, газів, пилу), які виділяються в приміщенні за годину, мг/год; C– концентрація шкідливої речовини у повітрі, яке видаляється, мг/м3; Со – концентрація шкідливої речовини у припливному повітрі, мг/м3, L - кількість припливного повітря, яке необхідно ввести для зменшення вмісту шкідливої речовини до гранично допустимих концентрацій, м3/год. G=0, 680 г/год = 680 мг/год; C= 5 мг/м3; Со = 5*0,3 = 1,5 мг/м3. L= 680/ (5-1,5) = 194,29 м3/год. 2. Розрахунок повітрообміну за надлишковим теплом Необхідний об’єм повітря для відведення надлишків тепла визначається за формулою  (1) L – кількість припливного повітря за одиницю часу, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла, м3/год; с – питома теплоємність повітря за незмінного тиску, що дорівнює; с=1 кДж/(кг•град) = 0,239 ккал/(кг•град)  - густина зовнішнього повітря, кг/м3 (таблиця 1 Додатку); tвн і tзовн - відповідно, температура внутрішнього і зовнішнього (припливного) повітря, (температура припливного повітря в основному приймається на 5 – 10 град нижче температури повітря в приміщенні), (C; Qнадл - надлишкове тепло, яке визначається різницею тепла, що надходить в приміщення (Qнадх) та втратами тепла з приміщення (Qвідх), ккал/год.   Q1 - надходження тепла від техніки, ккал/год  860 - тепловий еквівалент, ккал/кВт; k - коефіцієнт втрат; N1 - потужність техніки; n - кількість одиниць техніки; Q2 - надходження тепла від світильників, ккал/год;  n - кількість світильників; N2 - споживана потужність світильників, кВт; N2 = pп . S k - коефіцієнт втрат (k= 0.9 для потужних ламп розжарювання, 0.95 - для ламп розжарювання малої та середньої потужності, 0.4-0.6 - для люмінісцентних ламп); S – площа приміщення, м2; pп – питома потужність освітлення, Вт/ м2 (таблиця 3 Додатку) ; Q3 - надходження тепла від людей, ккал/год;  n - кількість працюючих; qлюд - надходження тепла від однієї людини (таблиця 4 Додатку); Q4 - надходження тепла від сонячної радіації через вікна, ккал/год; (площа вікон для приміщень з ПК повинна складати не менше 20% площі підлоги);  m - число вікон; S - площа одного вікна, м2; k - коефіцієнт, який враховує матеріал віконного переплетення; k=1.3 вікна дерев’яні одинарні, k=0.9 подвійні, k=1.45 металеві одинарні, k=1.00 металеві подвійні, k=0.6 матові. qскл - надходження тепла через 1м2 вікна при різній орієнтації вікон, qскл. = l50 ккал/(м2 •год) - південь; qскл. = l00 ккал/(м2 •год) – південний-схід, південний-захід; qскл. = 60 ккал/(м2 •год) - захід, схід. Qвідх - втрати тепла з приміщення через стіни, двері, вікна, ккал/год;  ( - теплопровідність стін, ккал/(год•град•м) ((= 0.75 ккал/(год•град•м) для будівель з силікатної цегли); S - площа стін, м2; ( - товщина стін, м ((= 0.25 м для будівель І-шої групи). Q1 =6800 ккал/год; Q2 =860*0,95*0,5=408,5 ккал/год; Q3 =860*4*151/1000= 519,44 ккал/год; Q4 =1*15*100= 1500 ккал/год; Qнадх =6800+408,5 +519,44+1500=9227,94 ккал/год; S=5*11+2*2,28(5+11)= 144,6 м2 Qвідх =0,75*144,6*(20-10) /0,25=4338 ккал/год; Qнадл =9227,94 – 4338 = 4889,94 ккал/год. L = 4889,94/(0,239*(20-10)*1,223) = 1674,64 м3/год. 3. Розрахунок повітрообміну за вологовиділенням Під час виділення у приміщенні надлишкової вологи кількість припливного повітря визначають за формулою: , (4) де L- об(єм повітря необхідний для зниження відносної вологості до вимог ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88, м3/год ( - густина повітря при температурі приміщення, , кг/м3; , – відповідно вміст вологи у внутрішньому та зовнішньому повітрі при заданій температурі (абсолютна вологість), г/кг. Σm– сумарна кількість надлишкової вологи в приміщенні, г/год, (m = n•Wл, де n – кількість працюючих; Wл – кількість вологи, яку виділяє організм людини протягом години. (m= 9*75=675 г/год; =75*14,4/100%=10,8 г/кг; = 60*7,5/100%= 4,5 г/кг; L= 675/1,141*(10,8-4,5)=90,72 м3/год. Lmax = 1674,64 м3/год. Кратність повітрообміну розраховується за формулою: k= Lmax/ Vприм, де Vприм – об’єм приміщення. Vприм = 5*11*2,8= 154 м3 k= 1674,64 /154= 10,87 1/год. Висновки Провівши розрахунок відповідно до нормативного документу ДБН В2,5-2013 «Опалення, вентиляція, кондиціювання», було встановлено, що кратність повітрообміну становить 10,87 1/год . Оскільки кратність повітрообміну 10,87 1/год., то такий повітрообмін забезпечити неможливо, необхідно провести реорганізацію робочих місць або використовувати приміщення з іншою метою.
Антиботан аватар за замовчуванням

24.07.2020 10:19

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!