Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут енергетики та систем керування
Кафедра охорони праці
Лабораторна робота № 3
з дисципліни: «Охорона праці в галузі»
на тему: «Штучне освітлення. Розрахунок штучного освітлення»
Варіант 11
Львів – 2015
Теоретичні відомості
При освітленні виробничих приміщень використовують природне або змішане (якщо в світлий час доби природне освітлення не відповідає нормам), в окремих випадках, а також в темну пору доби – штучне освітлення. Для забезпечення оптимальних умов зорової роботи встановлюються нормативи освітленості. Основними документами, якими регламентується освітлення є:
1. ДБН В.2.5.28-2006 «Природне і штучне освітлення», взамін СНиП ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення. Норми проектування”.
2. ГОСТ 12.1.046-85 ССБП “Будівництво. Норми освітлення будівельних майданчиків”.
Відповідно до цих документів встановлюються нормативні показники освітленості, які залежать від розряду зорової роботи, зумовленого. найменшим або еквівалентним діаметром об’єкта розрізнення.
Об'єкт розрізнення- це предмет, що розглядається, його окрема частина або дефект, які треба розрізнити в процесі роботи
Еквівалентний розмір об'єкта розрізнення - це розмір рівнояскравого кола на рівнояскравому фоні, який має той самий пороговий контраст, що і об'єкт розрізнення при даній яскравості фону. Для протяжних об’єктів розрізнення, довжина яких в 2 р більша за ширину визначається еквівалентний розмір, в інших випадках розряд зорової роботи встановлюється за мінімальним розміром об'єкта при розгляді з відстані 500 мм.
ДБН встановлюють 8 розрядів зорової роботи Ці розряди зорової роботи поділяються в залежності від контрасту між об’єктом розрізнення і фоном на підгрупи, для яких і встановлюється нормована освітленість.
ДБН встановлюють також нормовані показники для штучного освітлення: допустимі показники осліпленості та коефіцієнта пульсації освітленості
Після визначення нормованої освітленості здійснюються заходи з її забезпечення: в випадку проектування приміщень здійснюється необхідний розрахунок з вибором освітлювачів та їх кількості і розміщення, в випадку діючого приміщення – здійснюється перевірка існуючого освітлення та його корекція .
Штучне освітлення (ШО) може бути загальним та комбінованим.
Загальним називають освітлення, за якого світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не менше 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.
Для робіт І—VIII розрядів точності за зоровими параметрами та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней передбачають комбіноване освітлення. Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого (світильниками, які концентрують світловий потік безпосередньо на робочому місці). Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті). Тимчасове (переносне) місцеве освітлення здійснюється ручними, переносними чи переставними світильниками, що мають обмежену довжину проводу і рознімне з’єднання.
Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та профзахворювань (таке освітлення створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи)
Джерелами штучного освітлення є лампи розжарювання (ЛР) та газорозрядні лампи (ГРЛ).
Переваги ГРЛ:
- основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність;
- світлова віддача 40-100 лм/Вт ;
- термін експлуатації – 10 тис. год.;
- невисока температура нагрівання (30-60 °С );
- спектр близький до денного: переважають білі кольори .
Недоліки ГРЛ:
- пульсація світлового потоку, що може спричинити виникнення стробоскопічного ефекту (обертові об’єкти здаються нерухомими в випадку збігу кратності частотних характеристик їх обертового руху та зміни світлового потоку в часі в освітлювальних установках з газорозрядними джерелами світла, що живляться змінним струмом). Ослаблення пульсації досягається підключенням паралельно працюючих ламп на різні фази трифазної мережі або застосуванням високочастотного постачання освітлювальної установки;
- складність схем вмикання відповідно до конструкції світильників ;
- шум дроселів;
- створення радіоперешкоди;
- значний час між вмиканням та запалюванням ламп;
- відносна дороговизна .
Переваги ламп розжарювання: широкий діапазон потужностей і напруг; простота конструкції та виготовлення; зручність експлуатації; дешевизна.
Недоліки ламп розжарювання: велика яскравість (засліплювальна дія); низька світлова віддача (7—20 лм/Вт); порівняно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год); переважання жовто-червоних променів порівняно з природним світлом; не придатні для роботи в умовах вібрації та ударів; висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.
Основними характеристиками ламп є: номінальна напруга живлення, В; електрична потужність лампи, Вт; світловий потік, лм; економічність; термін експлуатації; світлова віддача Лм/Вт; спектральний склад світла.
Розрахунок штучного освітлення
Розрахувати необхідну кількість світильників методом використання світлового потоку за наступних вихідних даних:
Варіант
Розряд зорової роботи
Розміри приміщення
Контраст об’єкта з фоном
Вид приміщення
Тип ламп
11
ІІІб
12 х 6 х 6
Середній
Цех приладів точної механіки
Газорозрядна
1. За розрядом зорової роботи та контрастом фону вибираємо найменшу нормовану освітленість
= 200 лк
2. Визначаєм площу освітлюваного приміщення , вибираємо в залежності від типу ламп коефіцієнт запасу та визначаємо коефіцієнт нерівномірності освітлення
= 12х6 = 72 м2
= 1,6
= 1,1
3. Розрахуємо показник приміщення
= 12х6/2,7х(12+6) = 1,48
де а , b – відповідно довжина і ширина приміщення, м;
– висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м. За рівень робочої поверхні приймаємо висоту 0,8 м від підлоги.
Hp = 6-0,8-2,5 = 2,7 м
4.За показником приміщення і коефіцієнтами відбивання світла від стелі , стін , робочої поверхні та типом світильника за світлотехнічними таблицями знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку = 46%
5. Визначаємо розрахунковий сумарний світловий потік освітлювальної установки F(
х100=(200х72х1,6х1,1/59)х100 = 42955,93 лм
6.Підрахувавши ,знаходимо необхідну кількість ламп за формулою
= 42955,93 /4300 = 9,98 шт. = 10 шт.
де = 2850 Вт світловий потік однієї лампи (ЛТБ-80)
Висновки:
Для хорошого освітлення приміщення необхідно 10 люмінісцентних ламп ЛТБ-80.