Міністерство освіти і науки України
Національний Університет «Львівська політехніка»
/
РОЗРАХУНКОВА РОБОТА № 2
з курсу “Охорона праці в галузі”
«Розрахунок вентиляції виробничих приміщень»
Варіант 16
Мета роботи: Вивчення методів розрахунку вентиляції виробничих приміщень.
Теоретичні відомості
Для підтримання в приміщенні нормальних параметрів повітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, влаштовують вентиляцію.
Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також призначений для покращення метеорологічних умов в приміщенні.
Системи вентиляції можна умовно класифікувати за такими основними ознаками:
спосіб організації повітрообміну - природна, механічна та змішана (застосовується і природна, і механічна вентиляція);
спосіб подачі та видалення повітря (припливна, витяжна та припливно-витяжна);
призначення (загальнообмінна та місцева).
Найбільш досконалою системою механічної вентиляції є кондиціонування повітря, яке застосовується для штучного створення оптимальних параметрів мікроклімату у виробничих, адміністративних, громадських приміщеннях або на робочих місцях. Створення та підтримання постійних чи змінюваних параметрів повітряного середовища проводиться автоматично незалежно від зміни зовнішніх метеорологічних умов та всередині приміщення (при частковій рециркуляції повітря) і здійснюється в спеціальних установках – кондиціонерах.
Вибір системи вентиляції, її продуктивність вибирається на основі розрахунків необхідного повітрообміну L (м3/год) для кожного періоду року. Кількість повітря заданих параметрів, яке необхідно подати в приміщення, визначається за кількістю тепла, вологи і шкідливих речовин, що виділяються в ньому. При одночасному виділенні в приміщення шкідливих речовин, тепла і вологи в якості необхідного повітрообміну приймають найбільшу кількість повітря, яка одержана в розрахунках для кожного виду шкідливих виробничих виділень.
Завдання для розрахунку
1.Розрахунок повітрообміну за шкідливими речовинами.
Необхідний об’єм повітря для розбавлення шкідливих речовин до допустимих концентрацій розраховують за формулою:
, (2)
де G–кількість шкідливої речовини (випарів, газів, пилу), які виділяються в приміщенні за годину, мг/год;
C– концентрація шкідливої речовини у повітрі, яке видаляється, мг/м3;
Со – концентрація шкідливої речовини у припливному повітрі, мг/м3,
L - кількість припливного повітря, яке необхідно ввести для зменшення вмісту шкідливої речовини до гранично допустимих концентрацій, м3/год.
G=30 мг/год;
C= 0,3 мг/м3;
Со = 0,3*0,3=0,09 мг/м3.
L= 30/ (0,3-0,09)=142,86 м3/год.
2. Розрахунок повітрообміну за надлишковим теплом
Необхідний об’єм повітря для відведення надлишків тепла визначається за формулою
(1)
L – кількість припливного повітря за одиницю часу, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла, м3/год;
с – питома теплоємність повітря за незмінного тиску, що дорівнює;
с=1 кДж/(кг•град) = 0,239 ккал/(кг•град)
- густина зовнішнього повітря, кг/м3 (таблиця 1 Додатку);
tвн і tзовн - відповідно, температура внутрішнього і зовнішнього (припливного) повітря, (температура припливного повітря в основному приймається на 5 – 10 град нижче температури повітря в приміщенні), (C;
Qнадл - надлишкове тепло, яке визначається різницею тепла, що надходить в приміщення (Qнадх) та втратами тепла з приміщення (Qвідх), ккал/год.
Q1 - надходження тепла від техніки, ккал/год
860 - тепловий еквівалент, ккал/кВт;
k - коефіцієнт втрат;
N1 - потужність техніки;
n - кількість одиниць техніки;
Q2 - надходження тепла від світильників, ккал/год;
n - кількість світильників;
N2 - споживана потужність світильників, кВт; N2 = pп . S
k - коефіцієнт втрат (k= 0.9 для потужних ламп розжарювання, 0.95 - для ламп розжарювання малої та середньої потужності, 0.4-0.6 - для люмінісцентних ламп);
S – площа приміщення, м2;
pп – питома потужність освітлення, Вт/ м2 (таблиця 3 Додатку) ;
Q3 - надходження тепла від людей, ккал/год;
n - кількість працюючих;
qлюд - надходження тепла від однієї людини (таблиця 4 Додатку);
Q4 - надходження тепла від сонячної радіації через вікна, ккал/год; (площа вікон для приміщень з ПК повинна складати не менше 20% площі підлоги);
m - число вікон;
S - площа одного вікна, м2;
k - коефіцієнт, який враховує матеріал віконного переплетення; k=1.3 вікна дерев’яні одинарні, k=0.9 подвійні, k=1.45 металеві одинарні, k=1.00 металеві подвійні, k=0.6 матові.
qскл - надходження тепла через 1м2 вікна при різній орієнтації вікон, qскл. = l50 ккал/(м2 •год) - південь; qскл. = l00 ккал/(м2 •год) – південний-схід, південний-захід; qскл. = 60 ккал/(м2 •год) - захід, схід.
Qвідх - втрати тепла з приміщення через стіни, двері, вікна, ккал/год;
( - теплопровідність стін, ккал/(год•град•м) ((= 0.75 ккал/(год•град•м) для будівель з силікатної цегли);
S - площа стін, м2;
( - товщина стін, м ((= 0.25 м для будівель І-шої групи).
Q1 =1040 ккал/год;
Q2 =860*0,95*0,6=490,2 ккал/год;
Q3 =860*4*145*10-3=498,8 ккал/год;
Q4 =1*8*100= 800 ккал/год;
Qнадх = 1040 +490,2+498,8+800=2829 ккал/год;
S=5*6+2*2,6*(5+6)= 87,2 м2
Qвідх =0,75*87,2*(25-15) /0,25=2616 ккал/год;
Qнадл =2829-2616 =213 ккал/год.
L=,213/0,239*(25-15)*1,202=74,144 м3/год.
3. Розрахунок повітрообміну за вологовиділенням
Під час виділення у приміщенні надлишкової вологи кількість припливного повітря визначають за формулою:
, (4)
де L- об(єм повітря необхідний для зниження відносної вологості до вимог ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88, м3/год
( - густина повітря при температурі приміщення, , кг/м3;
, – відповідно вміст вологи у внутрішньому та зовнішньому повітрі при заданій температурі (абсолютна вологість), г/кг.
Σm– сумарна кількість надлишкової вологи в приміщенні, г/год,
(m = n•Wл,
де n – кількість працюючих;
Wл – кількість вологи, яку виділяє організм людини протягом години.
(m= 3*115=345 г/год;
=74*19,5/100%=14,43г/кг;
= 62*10,5/100%= 6,51 г/кг;
L= 345/1,162*(14,43-6,51)=37,49 м3/год.
Lmax = 142,86 м3/год.
Кратність повітрообміну розраховується за формулою:
k= Lmax/ Vприм, де
Vприм – об’єм приміщення.
Vприм = 87,2*2,6= 226,72 м3
k= 142,86/226,72 =0,63 1/год.
Висновки
Провівши розрахунок відповідно до нормативного документу ДБН В2,5-2013 «Опалення, вентиляція, кондиціювання», було встановлено,що кратність повітрообміну становить 0,63 1/год.
Оскільки кратність повітрообміну не перевищує 2, то немає необхідності встановлювати вентиляцію, природньої достатньо.