МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
/
ФІНАНСОВА САНАЦІЯ І БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ЗАВДАННЯ
до виконання лабораторних робіт
для студентів денної форми навчання
спеціальностей 7.050104, 8.050104 “Фінанси”
Затверджено
на засіданні кафедри фінансів,
протокол №__ від __________
Львів – 2012
Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Фінансова санація і банкрутство підприємств» для студентів денної форм навчання спеціальностей 7.050104, 8.050104 “Фінанси” / Укл.: Бондарчук М.К., Турко В.В., Желізняк Р.Й. – Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2012. – с.
Укладачі:
Бондарчук М.К., канд. екон. наук, доц.
Турко В.В., ст. викл.
Желізняк Р.Й., асист.
Відповідальний за випуск : Червінська О.С., канд. екон. наук, доц.
Рецензенти:
Грибик І. І., канд. екон. наук, доц.
Лісовська Л. С., канд. екон. наук, доц.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
В навчально-методичному посібнику подані методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Фінансова санація і банкрутство підприємств» для студентів денної форми навчання. Студенти спеціальності "Фінанси " вивчають дисципліну протягом одного семестру і виконують усі 6 лабораторних робіт, передбачених у даному посібнику.
Запропонована послідовність виконання лабораторних робіт носить рекомендаційний характер і може мінятися залежно від кількості годин, відведених для лабораторних занять та обсягу пройденого матеріалу.
Мета і завдання лабораторних робіт
Метою лабораторних робіт є засвоєння і поглиблення теоретичних знань, набуття практичних навиків та вмінь щодо організації фінансово-економічних заходів в процесі санації, реорганізації, банкрутства та ліквідації суб’єктів господарювання. На заняттях студенти самостійно, але під керівництвом викладача, виконують завдання.
Технічні засоби
Комп'ютер, принтер, статистичні форми, форми для заповнення, графічні засоби.
Техніка безпеки
На першому занятті Викладач повинен ознайомити студентів з правилами техніки безпеки під розписку в журналі обліку.
Попередження
Забороняється сідати за комп’ютер, розпочинати і закінчувати роботу без дозволу викладача і (або) лаборантів.
Забороняється запускати програми, що не передбачені планом лабораторної роботи.
Забороняється знищувати файли без дозволу викладача.
Забороняється змінювати настройки операційної системи.
Забороняється користуватись дискетами без дозволу викладача і (або) лаборантів.
Забороняється працювати з мережею без дозволу викладача і (або) лаборантів.
При виникненні будь-яких проблем при роботі негайно звертайтеся до викладача або лаборанта.
2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
Лабораторна робота №1
“Побудова системи раннього попередження та реагування на підприємстві. Прогнозування банкрутства підприємства, частина №1”
Мета роботи: на основі теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо побудови інформаційної системи раннього попередження та реагування (СРПР) – важливого інструменту системи контролінгу за допомогою електронних таблиць EXCEL, з метою виявлення стратегічних проблем підприємства (комерційного банку).
Завдання роботи: на основі запропонованих вихідних даних здійснити організацію СРПР, зорієнтовану на внутрішнє середовище на основі математичних моделей та проаналізувати ймовірність банкрутства підприємства здійснивши необхідні економіко-математичні розрахунки та скласти звіт про виконання лабораторної роботи у електронному та письмовому вигляді.
Зміст лабораторної роботи:
Прогнозування банкрутства за допомогою п’ятифакторної моделі Альтмана.
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Лису
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Таффлера і Тісшоу
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Спрінгейта.
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі В. Бівера
Прогнозування банкрутства за допомогою універсальної дискримінантної функції
Хід лабораторної роботи:
Вихідні дані для виконання лабораторної роботи №1 у електронному вигляді знаходяться на диску D: \Sanaciya\EFI-5*\*\Прізвище (-Прізвище)\Lab1.xls.
Для проведення розрахунків та формування звіту про виконання лабораторної роботи необхідно створити власний файл на диску D: \Sanaciya\EFI-5*\*\Прізвище (-Прізвище)\Lab1.xls.
Прогнозування банкрутства за допомогою п’ятифакторної моделі Альтмана
Згідно моделі Альтмана ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
Z = 1,2A + 1,4B + 3,3C + 0,6D + 1,0E, (1.1)
де: А – відношення робочого капіталу до загальної вартості активів;
B – відношення чистого прибутку до загальної вартості активів;
C – відношення чистого доходу до загальної вартості активів;
D – відношення ринкової капіталізації компанії до суми заборгованості;
E – відношення обсяг продажу до загальної вартості активів.
Відповідно до шкали визначається ймовірність банкрутства підприємства:
Z ≤ 1,8 – дуже висока
1,81 ≤ Z ≤ 2,70 – висока
2,71 ≤ Z ≤ 2,99 – можлива
Z ≥ 3,00 – дуже низька
Щоб визначити ймовірність банкрутства підприємств, акції яких не були представлені на біржі, Е.Альтман запропонував у 1983 році нову модель, яку можна застосувати в Україні:
Z1983 = 3,107К1 + 0,995К2 + 0,42К3 + 0,847К4 + 0,717К5, (1.2)
де К1 – відношення прибутку до сплати відсотків до загальної вартості активів;
К2 – відношення виручки до загальної вартості активів;
К3 – відношення балансової вартості власного капіталу до залученого;
К4 – відношення реінвестованого прибутку до загальної вартості активів;
К5 – відношення власних обігових коштів до загальної вартості активів.
Граничне значення Z1983 =1,23.
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Лису
Згідно моделі Лиса ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
ZЛ = 0,063Х1 + 0,092Х2 + 0,057Х3 + 0,001Х4, (1.3)
де Х1 – відношення оборотних активів до загальної вартості активів;
Х2 – відношення прибутку від реалізації до загальної вартості активів;
Х3 – відношення нерозподіленого прибутку до загальної вартості активів;
Х4 – відношення власного капіталу до залученого.
Граничне значення ZЛ = 0,037
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Таффлера і Тісшоу
Згідно моделі Таффлера ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
ZТ = 0,53Х1 + 0,13Х2 + 0,18Х3 + 0,16Х4, (1.4)
де Х1 – відношення прибутку від реалізації до короткострокових зобов'язань;
Х2 – відношення оборотних активів до зобов'язань;
Х3 – відношення короткострокових зобов'язань до загальної вартості активів;
Х4 – відношення виручки від реалізації до загальної вартості активів.
Якщо ZТ > 0,3– добрі довгострокові перспективи, а при ZТ < 0,2 – вірогідність банкрутства.
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Спрінгейта
Згідно моделі Спрінгейта ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
Z = 1,03A + 3,07B + 0,66C + 0,4D, де: (1.5)
А – відношення робочого капіталу до загальної вартості активів;
B – відношення прибутку до сплати податків та процентів до загальної вартості активів;
C – відношення прибуток до сплати податків до короткострокової заборгованості;
D – відношення обсяг продажу до загальної вартості активів.
Якщо Z ≤ 0,862, то ймовірність банкрутства підприємства дуже висока
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі В. Бівера
Згідно моделі Бівера ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі співставлення показників.
Таблиця 1
Показник
Значення показника
Сприятливо
5 років до банкрутства
1 рік до банкрутства
1. Коефіцієнт Бівера
0,4 - 0,45
0,17
-0,15
2. Рентабельність активів, %
6 - 8
4
-22
3. Фінансовий леверидж, %
< 37
< 50
< 80
4. Коефіцієнт покриття оборотних активів власним оборотним капіталом
0,4
< 0,3
< 0,06
5. Коефіцієнт поточної ліквідності
< 3,2
< 2
< 1
Прогнозування банкрутства за допомогою універсальної дискримінантної функції
Згідно даної математичної моделі ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
Z = 1,5Х1 + 0,08Х2 + 10Х3 + 5Х4 + 0,3Х5 + 0,1Х6, (1.6)
де: Х1 – відношення cash-flow до зобов’язань;
Х2 – відношення валюти балансу до зобов’язань;
Х3 – відношення прибутку до валюти балансу;
Х4 – відношення прибутку до виручки від реалізації продукції;
Х5 – відношення виробничих запасів до виручки від реалізації продукції;
Х6 – відношення виручки від реалізації продукції до валюти балансу.
На основі вихідних даних необхідно проаналізувати ймовірність банкрутства підприємства за допомогою вищезазначених моделей станом на початок та кінець звітного періоду, створивши відповідно до кожної з моделей дві таблиці в електронному вигляді та проаналізувати зміну ймовірності банкрутства, зазначивши можливі фактори підвищення або зниження ймовірності банкрутства підприємства.
Лабораторна робота №2
“Побудова системи раннього попередження та реагування на підприємстві. Прогнозування банкрутства підприємства, частина 2”
Мета роботи: на основі теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо побудови інформаційної системи раннього попередження та реагування (СРПР) – важливого інструменту системи контролінгу за допомогою електронних таблиць EXCEL, з метою виявлення стратегічних проблем підприємства (комерційного банку).
Завдання роботи: на основі запропонованих вихідних даних здійснити організацію СРПР, зорієнтовану на внутрішнє середовище на основі математичних моделей та проаналізувати ймовірність банкрутства підприємства здійснивши необхідні економіко-математичні розрахунки та скласти звіт про виконання лабораторної роботи у електронному та письмовому вигляді.
Зміст лабораторної роботи:
1. Прогнозування банкрутства за допомогою моделі А. Матвійчука.
2. Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Г. Давидової і А. Бєлікова.
3. Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Сайфулліна - Кадикова.
4. Прогнозування банкрутства за допомогою моделі О.О.Терещенка.
5. Прогнозування банкрутства за допомогою моделі “коефіцієнта фінансування низьколіквідних активів”
Хід лабораторної роботи:
Вихідні дані для виконання лабораторної роботи №1 у електронному вигляді знаходяться на диску D: \Sanaciya\EFI-5*\*\Прізвище (-Прізвище)\Lab1.xls.
Для проведення розрахунків та формування звіту про виконання лабораторної роботи необхідно створити власний файл на диску D: \Sanaciya\EFI-5*\*\Прізвище (-Прізвище)\Lab1.xls.
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі А. Матвійчука
Згідно моделі А. Матвійчука ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
Z=0,033X1+0,268X2+0,045Х3–0,018X4–0,004X5–0,015X6+0,702X7 (1.1)
X1 - відношення мобільних активів до немобільних активів;
Х2 - відношення виручки від реалізації продукції до кредиторської заборгованості;
Х3 - відношення виручки від реалізації продукції до власного капіталу;
Х4 - відношення виручки від реалізації продукції до загальної вартості активів;
X5 - відношення власних обігових засобів до загальної величини обігових засобів;
Х6- відношення залученого капіталу до загальної величини капіталу;
Х7- відношення залученого капіталу до власного капіталу.
Якщо Z > 1,104 - задовільний фінансовий стан;
Z < 1,104 - загроза ускладнення фінансового стану
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Г. Давидової і А. Бєлікова
Згідно моделі Г. Давидової і А. Бєлікова ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
R=8,38K1+K2+0,054K3+ 0,63K4 (1.2)
К1- відношення робочого капіталу до загальної вартості активів;
К2 – відношення чистого прибутку до власного капіталу;
К3 - відношення чистого доходу до загальної вартості активів;
К4 - відношення чистого прибутку до величини витрат
Якщо R<0 - максимальна ймовірність банкрутства (90-100 %);
0< R<0,18 - висока (60-80 %);
0,18< R<0,32 - середня (35-50 %);
0,32< R<0,42- низька (15-20 %);
R>0,42 - мінімальна (до 10 %)
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Сайфулліна - Кадикова
Згідно моделі Сайфулліна-Кадикова ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
R = 2Кз+0,1Кпл+0,08Коа+0,45Рп+Рвк (1.3)
де Кз – відношення власних оборотних активів до загальної величини оборотних активів;
Кпл – відношення оборотних активів за мінусом запасів до поточних зобов’язань;
Коа – відношення чистого доходу до загальної вартості активів;
Рп – відношення чистого прибутку до чистого доходу;
Рвк – відношення чистого прибутку до власного капіталу.
Якщо R <1, то підприємство має незадовільний фінансовий стан;
R /1 - фінансовий стан задовільний
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі О.О.Терещенка
Згідно моделі О.О.Терещенка ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
ZТЕР = 1,5Х1 + 0,08Х2 + 10Х3 + 5Х4 + 0,3Х5 + 0,1Х6, (1.4)
де Х1 – відношення грошових надходжень до зобов'язань;
Х2 – відношення валюти балансу до зобов'язань;
Х3 – відношення чистого прибутку до середньорічної суми активів;
Х4 – відношення прибутку до виручки;
Х5 – відношення виробничих запасів до виручки;
Х6 – відношення виручки до основного капіталу.
Якщо ZТЕР>2 – банкрутство не загрожує,
1< ZТЕР <2 – фінансовастійкість порушена,
0< ZТЕР <1 – існує загроза банкрутства
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі “коефіцієнта фінансування низьколіквідних активів”
Згідно даної математичної моделі ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі оціночної шкали моделі низьколіквідних активів поданої в таблиці 1.
Таблиця 1
Модель “коефіцієнт фінансування низьколіквідних активів”
Значення коефіцієнта фінансування низьколіквідних активів
Ймовірність банкрутства
НА + Зп < С
Дуже низька
НА + Зп < С + Бд
Можлива
НА + Зп < С + Бд + Бк
Висока
НА + Зп > С + Бд + Бк
Дуже висока
НА – середня вартість необоротних активів
Зп – середня вартість поточних запасів ТМЦ
С – середня сума власного капіталу
Бд – середня сума довгострокових фінансових зобов’язань
Бк – середня сума короткострокових фінансових зобов’язань
На основі вихідних даних необхідно проаналізувати ймовірність банкрутства підприємства за допомогою вищезазначених моделей станом на початок та кінець звітного періоду, створивши відповідно до кожної з моделей дві таблиці в електронному вигляді та проаналізувати зміну ймовірності банкрутства, зазначивши можливі фактори підвищення або зниження ймовірності банкрутства підприємства.
Лабораторна робота №3
“ Санаційний аудит. Аналізування прибутковості, ділової активності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства. Визначення життєвого циклу підприємства”
Мета роботи: на основі теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо проведення санаційного аудиту в цілому та аналізу прибутковості, ділової активності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства, а також визначення життєвого циклу заданого підприємства за допомогою електронних таблиць EXCEL.
Завдання роботи: на основі запропонованих вихідних даних провести аналіз прибутковості, ділової активності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства, а також визначити етап життєвого циклу за допомогою методів санаційного аудиту, здійснивши необхідні економіко-математичні розрахунки та скласти звіт про виконання лабораторної роботи у електронному та письмовому вигляді.
Зміст лабораторної роботи:
1. Аналіз прибутковості
2. Аналіз ділової активності
3. Аналіз ліквідності
4. Аналіз фінансової стійкості
5. Визначення етапу життєвого циклу підприємства
Хід лабораторної роботи:
Вихідні дані для виконання лабораторної роботи №3 у електронному вигляді знаходяться на диску D: \Sanaciya\EFI-5*\*\Прізвище (-Прізвище)\Lab3.xls.
Для проведення розрахунків та формування звіту про виконання лабораторної роботи необхідно створити власний файл на диску D: \Sanaciya\EFI-5*\*\Прізвище (-Прізвище)\Lab3.xls.
Вихідні показники, що увійшли у таблиці 1 розраховуються за даними балансу та фінансової звітності на початок та кінець періоду.
Таблиця 1
Система вихідних показників для оцінки стадії
життєвого циклу підприємства
1 група
2 група
3 група
4 група
Показники прибутковості
Показники ділової активності
Показники ліквідності
Показники фінансової стійкості
1.1. Загальна рентабельність підприємства
1.2. Рентабельність власного капіталу
1.3. Рентабельність виробничих засобів
1.4. Валова прибутковість від реалізації продукції (робіт, послуг))
1.5. Прибутковість основної діяльності
1.6. Прибутковість операційної діяльності
1.7. Прибутковість інвестиційної діяльності
1.8. Прибутковість фінансової діяльності
2.1. Коефіцієнт загальної оборотності капіталу
2.2. Оборотність основних засобів
2.3. Оборотність оборотних засобів
2.4. Оборотність запасів
2.5. Період обороту товарних запасів
2.6. Оборотність дебіторської заборгованості
2.7. Оборотність дебіторської заборгованості по розрахункам за товари, роботи послуги
2.8. Період погашення дебіторської заборгованості
2.9. Оборотність кредиторської заборгованості
2.10. Оборотність поточної кредиторської заборгованості
2.11. Оборотність поточної кредиторської заборгованості по розрахункам за товари, роботи, послуги
2.12. Період погашення поточної кредиторської заборгованості
2.13. Оборотність грошових коштів та їх еквівалентів
2.14. Оборотність власного капіталу
3.1. Коефіцієнт загальної ліквідності
3.2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності
3.3. Коефіцієнт поточної ліквідності
3.4. Коефіцієнт швидкої ліквідності
3.5. Співвідношення активів, що важко реалізуються і легко реалізуються
4.1. Коефіцієнт автономії
4.2. Коефіцієнт фінансової залежності
4.3. Коефіцієнт фінансового ризику
4.4. Питома вага акціонерного капіталу
4.5. Частка довготермінової заборгованості у власному капіталі
4.6. Показник мобільності
4.7. Забезпеченість матеріальних оборотних фондів власними джерелами фінансування
4.8. Коефіцієнт забезпеченості запасів власним робочим капіталом
4.9. Коефіцієнт модернізації
4.10. Коефіцієнт реальної вартості майна виробничого призначення
1. Аналіз прибутковості підприємства
Показники прибутковості-рентабельності господарської діяльності застосовуються для оцінки господарської діяльності підприємства та показують наскільки ефективно використовувались засоби (кошти), які забезпечили отримання конкретного фінансового результату.
На стадіях створення та розвитку підприємства результативність діяльності може і не бути дуже висока, оскільки господарська діяльність ще не стабілізувалась, підприємство прагне завоювати свою частку на ринку за рахунок нижчої прибутковості, ніж у конкурентів. Якщо ж вже на стадії розвитку прибутковість підприємства є високою, то важливо її зберегти в довготерміновому періоді, не припустившись підприємницьких прорахунків та похибок (наприклад: надто висока частка позиченого капіталу, нестача оборотного капіталу із-за надто швидкого росту бізнесу, наявність великого проекту, невдача якого загрожує підприємству небезпекою банкрутства).
Особливо важливим є аналіз значень цієї групи показників на стадії зрілості підприємства. В цей період маючи стабільні і високі показники прибутковості від реалізації, необхідно досягати позитивних значень показників рентабельності власного капіталу. Доцільно розглядати прибутковість усього майна підприємства, тобто сукупних активів, окремих його частин, зокрема виробничих фондів, а також джерел їх формування.
Стабільні показники рентабельності свідчать про нормальний розвиток підприємства. Якщо ж показники мають тенденцію до зменшення або коливаються, то, можливо, необхідно, змінити стратегію підприємства, оскільки підприємство може опинитися у кризовому становищі На основі аналізу показників рентабельності можна зробити висновок про можливість або неможливість продовження діяльності підприємства в обраному напрямку.
1.1. Загальна рентабельність підприємства (Кзр) - відношення чистого прибутку (Пч) до валюти балансу (ВБ), тобто
Кзр = Пч/ ВБ. (3.1)
Кзр показує ефективність використання усього майна підприємства. Цей показник відображає, скільки гривень потрібно підприємству для отримання 1 грн прибутку незалежно від джерела залучення цих засобів. Цей показник є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентоспроможності підприємства. Зменшення Кзр свідчить про зниження попиту на продукцію фірми та про перенакопичення активів.
1.2. Рентабельність власного капіталу (Крвк)- відношення чистого прибутку (Пч) до власного капіталу (Квк), тобто
Крвк =Пч/Квк. (3.2)
Крвк показує ефективність використання власного капіталу. Динаміка Крвк здійснює вплив на рівень котирування акцій на фондових біржах, тому цей показник є важливим для акціонерів та пайовиків. Прибутковість власних джерел, виражена у відсотках, повинна перевищувати звичайно доступний відсотковий дохід з вкладів у фінансових закладах, причому на таку частину, яка достатньо відображає “ціну” підприємницького ризику. В протилежному випадку вигідніше вивести власні джерела з підприємства.
1.3. Рентабельність виробничих засобів (Крвф) - відношення чистого прибутку (Пч) до величини основних засобів та інших необоротних активів (Квф), тобто
Крвф = Пч/Квф. (3.3)
Показник відображає ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів, яка вимірюється величиною прибутку на одиницю вартості засобів. Ріст Крвф при зниженні Кзр свідчить про надлишок мобільних засобів, що може бути наслідком створення лишніх запасів товарно-матеріальних цінностей, затоварювання готовою продукцією у результаті зниження попиту, надмірного росту дебіторської заборгованості або грошових засобів.
1.4. Валова прибутковість від реалізації продукції (робіт, послуг) (Квп) – відношення прибутку від реалізації продукції (Вп) до виручки від реалізації (Врп), інакше прибуток на 1 грн. реалізованої продукції:
Квп = Вп/Врп. (3.4)
Ріст Квп є наслідком зростання цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) або зменшення витрат на виробництво при незмінних цінах. Зменшення Квп свідчить про зниження цін при постійних витратах або зростання постійних витрат на виробництво, причиною якого могло бути зменшення попиту на продукцію підприємства.
1.5. Прибутковість основної діяльності (Посд) - відношення чистого прибутку (збитку) (Чп) від реалізації продукції (робіт, послуг) до виручки від реалізації (Врп):
Посд = Чп/Врп. (3.5)
Показник відображає прибутковість чи збитковість здійснення основної діяльності підприємством, не враховуючи іншої операційної діяльності. За загальними положеннями П(С)БО 3, основна діяльність - це операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції(робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
1.6. Прибутковість операційної діяльності (Попд) – відношення фінансових результатів від операційної діяльності (Фрод) до виручки від реалізації продукції (Врп):
Попд = Фрод/Врп, (3.6)
показує прибутковість чи збитковість здійснення операційної діяльності по підприємству в цілому, тобто основної та інших видів діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
1.7. Прибутковість інвестиційної діяльності (Під) – відношення фінансових результатів від інвестиційної діяльності (Фрід) до доходу від інвестиційної діяльності (Двід):
Під = Фрід/Двід, (3.7)
показує прибутковість (збитковість) від здійснення інвестиційної діяльності, тобто який прибуток (збиток), отриманий підприємством на витрачені кошти, при здійсненні інвестиційної діяльності.
1.8. Прибутковість фінансової діяльності (Пфд) - відношення фінансових результатів від фінансової діяльності (Фрфд) до доходу від фінансової діяльності (Дфд):
Пфд=Фрфд/Дфд, (3.8)
показує прибутковість (збитковість) від здійснення фінансової діяльності. Інакше, який прибуток (збиток) отриманий підприємством на витрачені кошти при здійсненні фінансової діяльності.
Аналіз показників 1.5, 1.6, 1.7, 1.8 дозволяє виявити, яка з діяльностей підприємства є найбільш рентабельною. У разі, якщо фінансова чи інвестиційна діяльність підприємства виявиться не разовою та більш прибутковою, ніж основна діяльність, то останню слід змінити.
2. Аналіз ділової активності підприємства
Показники оцінки ділової активності дозволяють проаналізувати наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби. До цих показників відносяться різні показники оборотності, які мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства. Швидкість обороту засобів, тобто перетворення їх в грошову форму, здійснює безпосередній вплив на платоспроможність підприємства. Крім цього, збільшення швидкості обороту засобів за інших рівних умов відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми.
Розглядаючи показники оборотності, потрібно регулярно спостерігати за їх зміною, оскільки універсальні нормативні значення для цих показників застосувати не можливо. Це пов’язано зі специфікою діяльності підприємства, тривалістю його виробничого циклу і іншими факторами. Як правило, чим вищі показники оборотності на підприємстві, тим краще його становище.
На стадії створення підприємства робити висновки про діяльність підприємства за цими показниками, можливо, ще рано. Оскільки підприємство може ще не працювати на повну потужність. Проте, наприкінці стадії створення та на стадії розвитку ці показники повинні постійно зростати. На стадії зрілості показники ділової активності мають стабільні значення.
2.1. Коефіцієнт загальної оборотності капіталу (Кдл) – відношення суми доходів підприємства (Дп) до загальної величини коштів підприємства, валюти балансу (ВБ), тобто:
Кдл=Дп /ВБ. (3.9)
Він відображає швидкість обороту усього капіталу підприємства. Зниження коефіцієнта свідчить про падіння попиту на продукцію підприємства, що може викликати зменшення виробництва і перенагромадження (залишків готової продукції) активів. Ріст показника означає збільшення оборотності засобів підприємства або ж інфляційний ріст цін, у випадку зменшення загальної рентабельності підприємства.
2.2. Оборотність основних засобів (Квоз) - відношення виручки від реалізації (Врп) до вартості основних засобів (ОЗ):
Квоз=Врп/ОЗ, (3.10)
характеризує ефективність використання основних засобів, яка вимірюється величиною продаж, що припадає на одиницю їх вартості. Цей коефіцієнт повинен збільшуватися за рахунок збільшення виручки від реалізації.
2.3. Оборотність оборотних засобів (Кооз) - відношення виручки від реалізації (Врп) до середньої величини оборотних активів (Обз):
Кооз = Врп/Обз. (3.11)
Позитивною є тенденція збільшення коефіцієнту оборотності оборотних засобів. Уповільнення оборотності свідчить про нераціональне використання наявних оборотних засобів. Відволікання коштів у надлишкові запаси – одна з передумов нестійкого фінансового стану підприємства.
2.4. Оборотність запасів (Козап) - відношення виручки від реалізації (Врп) до величини запасів по балансу(Зап):
Козап = Врп/Зап, (3.12)
відображає число оборотів запасів і витрат підприємства за період, що аналізується. Зниження Козап свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зменшення попиту на готову продукцію (у випадку зменшення Кодз).
2.5. Період обороту товарних запасів (Потз)– відношення кількості днів у звітному періоді (365) до показника оборотності запасів (Кобз):
Потз=365/Кобз, (3.13)
перетворює показник оборотності запасів у дні. Для підприємств, що реалізують за готівку великий обсяг недорогих товарів, період обороту буде невеликим. Для підприємств, що реалізують дорогі товари в кредит, час, необхідний для перетворення сировини в гроші, буде значно більшим.
2.6. Оборотність дебіторської заборгованості (Кодз) - відношення виручки від реалізації (Врп) до величини дебіторської заборгованості (Дз):
Кодз = Врп/Дз, (3.14)
показує розширення або зменшення комерційного кредиту, що надається підприємством. Ріст означає скорочення продажів у кредит. Зменшення Кодз свідчить про збільшення об’єму наданого кредиту.
2.7. Оборотність дебіторської заборгованості по розрахункам за товари, роботи, послуги (Кодзр) – відношення виручки від реалізації (Врп) до суми дебіторської заборгованості по розрахункам за товари, роботи, послуги (Дзр):
Кодзр=Врп/Дзр, (3.15)
показує як швидко підприємство отримує плату безпосередньо за товари (роботи, послуги).
2.8. Період погашення дебіторської заборгованості (Тпдз)- відношення кількості днів у звітному періоді (365) до показника оборотності дебіторської заборгованості (Кодз):
Тпдз=365/Кодз. (3.16)
Показник перетворює оборотність дебіторської заборгованості у дні. Термін погашення дебіторської заборгованості повинен зменшуватися і бути нижчим, ніж у конкурентів і в середньому по галузі.
2.9. Оборотність кредиторської заборгованості (Кокз) – відношення виручки від реалізації (Врп) до суми кредиторської заборгованості (Кз):
Кокз=Врп/Кз. (3.17)
Випереджальне зростання коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості порівняно з коефіцієнтом обороту дебіторської свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.
2.10. Оборотність поточної кредиторської заборгованості (Опкз) – відношення величини закупівель (З) до суму кредиторської заборгованості (Кзр):
Опкз=З/Кз, (3.18)
показує як швидко підприємство погашає зобов’язання.
2.11. Оборотність поточної кредиторської заборгованості по розрахунках за товари, роботи, послуги (Опкзр) – відношення величини закупівель (З) до суму кредиторської заборгованості по розрахунках за товари, роботи, послуги (Кзр):
Опкзр=З/Кзр, (3.19)
показує як швидко підприємство погашає зобов’язання по розрахунках за товари, роботи, послуги.
2.12. Період погашення поточної кредиторської заборгованості (Тпдз) -відношення кількості днів у звітному періоді (365) до показника оборотності поточної кредиторської заборгованості по розрахунках за товари, роботи, послуги (Опкзр):
Тпдз=365/ Опкзр. (3.20)
Показник перетворює оборотність кредиторської заборгованості у дні.
2.13. Оборотність грошових коштів та їх еквівалентів (Огк) - відношення виручки від реалізації (Врп) до грошових коштів та їх еквівалентів (Гк):
Огк=Врп/Гк. (3.21)
Зростаюче значення показника свідчить про ділову активність підприємства.
2.14. Віддача власного капіталу (Кввк) - відношення виручки від реалізації (Врп) до власних засобів підприємства по балансу (ВК):
Кввк=Врп/ВК. (3.22)
Кввк показує швидкість обороту власного капіталу, що для акціонерних товариств означає активність засобів, якими ризикують акціонери. Різкий ріст Кввк відображає збільшення рівня продаж, яке повинно в значній мірі забезпечуватися кредитами і, відповідно, зменшувати частку власників у загальному капіталі підприємства. Суттєве зменшення Кввк відображає тенденцію до бездіяльності частини власних засобів. Збільшення коефіцієнта при незмінному об’ємі виручки від реалізації свідчить про зменшення власного капіталу.
3. Аналіз ліквідності підприємства
Ліквідність характеризує здатність підприємства виконувати свої короткострокові (поточні) зобов’язання за рахунок власних поточних активів. Підприємство можна вважати ліквідним, якщо його поточні активи перевищують поточні зобов’язання, а само воно здатне оперативно перетворювати активи у платіжні засоби для оплати короткострокових зобов’язань. Надто високі коефіцієнти ліквідності свідчать про неефективне використання вкладених засобів, низькі показники – про можливість небезпеки опинитися в стані неплатоспроможності.
Недостатня ліквідність означає, що підприємство не в змозі скористатися перевагами знижок і вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що керівництво підприємства не має свободи вибору і це обмежує його дії. Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю, часткову або повну втрату вкладень капіталу. Для кредиторів такий стан ліквідності в боржника може означати затримку боргу або втрату позичених коштів. Якщо підприємство неспроможне погасити свої борги і зобов’язання, то це може спричинити його банкрутство.
Особливу увагу показникам ліквідності слід приділяти на стадіях створення і росту в життєвому циклі підприємства. Якщо показники ліквідності за цей період не стабілізувалися, це означає, що підприємство не досягло необхідного рівня конкурентоспроможності і може попасти в кризове становище. У цьому разі, можливо, необхідно переглянути місію фірми або ж, щонайменше, її маркетингову стратегію.
3.1. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) (Кзл) - відношення поточних активів, що об’єднують за балансом запаси, грошові кошти, розрахунки та інші оборотні активи (Ап) до загальної суми короткострокових зобов’язань (Зкс), тобто:
Кзл=Ап/Зкс. (3.23)
Цей коефіцієнт характеризує ступінь покриття поточних зобов’язань за рахунок поточних активів. Якщо співвідношення поточних активів і зобов’язань менше 1, то поточні зобов’язання перевищують поточні активи. Співвідношення рівне 2 прийнято вважати нормальним з теоретичного погляду, а якщо воно більше 2, то це означає більш високу ступінь ліквідності, що суттєво приваблює потенційних кредиторів та інвесторів. Значне перевищення оборотних засобів над короткотерміновими зобов’язаннями також небажане - це свідчить про нераціональну структуру