Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Іінститут економіки і менеджменту
Факультет:
СІ
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2015
Тип роботи:
Розрахунково - графічна робота
Предмет:
Фінансовий менеджмент
Група:
ЕФІм-12
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки та менеджменту
Кафедра фінансів
/
Розрахунково-графічна робота
з дисципліни «Фінансовий менеджмент»
Варіант-47
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
ЗАВДАННЯ
Для виконання розрахунково-графічної роботи
з дисципліни «Фінансовий контролінг»
видане студенту____________________________________________________
групи ________варіант розрахункової частини__________________________
Тема теоретичної частини згідно з варіантом ___________________________
________________________________________________________________
Варіанти задач __________________________________________________
Варіант групового завдання _______________________________________
Дата отримання завдання _____________
Підпис студентів, які отримали завдання _____________
Підпис керівника роботи ______________________
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Особливості і склад довгострокових управлінських рішень 5
1.1. Особливості прийняття довгострокових управлінських рішень 5
1.2. Склад довгострокових управлінських рішень 7
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 10
Задача 1 (48) 10
Задача 2 (1) 11
Задача 3 (66) 11
РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 14
ВИСНОВКИ 17
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 20
ВСТУП
Кожна організація для здійснення ефективної діяльності визначає цілі, досягнення яких можливе лише внаслідок дій, які виконуються в певній послідовності і є способом вирішення окремих, часткових завдань. Так, плануючи майбутню діяльність організації, менеджери визначають її цілі, способи їх реалізації та ресурси, необхідні для їх досягнення.
Довгострокові управлінські рішення є основою процесу управління. Управлінські рішення спрямовані на розв'язання конкретних управлінських завдань, які характеризуються невизначеністю, недостатністю інформації про можливі способи їх вирішення та чітких алгоритмів вирішення, необхідністю вирішення в обмежений час.
Необхідність прийняття управлінського рішення зумовлена або зовнішніми обставинами (припис вищої організації), або внутрішніми (стратегічні цілі організації, відхилення від заданих параметрів виробництва). Загалом проблема вибору керівником рішення — одна із найважливіших у сучасній науці та практиці управління.
Метою цієї контрольної роботи було засвоєння теоретичних та практичних навиків щодо сутності, мети та основних завдань фінансового контролінгу, організації обліку витрат та методів калькулювання собівартості продукції, склад та порядок аналізу інформації для прийняття операційних та інвестиційних рішень.
Завдання, які я перед собою поставила:
- опрацювання літературних джерел з метою визначення сутності і складу довгострокових управлінських рішень, їхнього прийняття на підприємстві;
- визначення важливості прийняття управлінських рішень на підприємстві;
- використовуючи здобуті знання, виконати практичні завдання, які поставлені у методичних вказівках [4];
- засвоєння знань з організації обліку витрат та методів калькулювання собівартості продукції на підприємстві;
- калькуляція собівартості бетонної бруківки за повними витратами.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Особливості і склад довгострокових управлінських рішень
Особливості прийняття довгострокових управлінських рішень
Прийняття рішень, як і обмін інформацією, є складовою будь-якої управлінської діяльності. Тому в необхідності прийняття рішень — складних і простих, важливих і другорядних — полягає суть процесу управління.
Прийняття управлінського рішення — це спрямований на досягнення поставленої мети вольовий вплив суб'єкта управління на його об'єкт.
Відповідно до часового періоду і залежно від конкретних термінів реалізації рішення бувають довгостроковими (більше п'яти років), середньостроковими (від одного до п'яти років) та короткостроковими (до одного року).
Довгострокові рішення звичайно мають прогнозний характер, оскільки базуються на баченні майбутнього з урахуванням умов і потреб сьогодення, які не залишаються незмінними. Середньострокові рішення відображаються у детальних планах і програмах, обов'язкових до виконання, згідно з якими здійснюються конкретні заходи їх реалізації. Короткострокові рішення відображаються не тільки і не стільки у планах, скільки в усних та письмових наказах і розпорядженнях. Отже, чим більший строк, на який приймається рішення, тим імовірніша його реалізація, і навпаки [2].
Значну частину робочого часу менеджери підприємств витрачають на прийняття різноманітних управлінських рішень. Вказані рішення можуть стосуватися як довгострокових перспектив розвитку підприємства, так і поточних проблем, що виникають у процесі господарської діяльності.
Довгострокові або стратегічні рішення пов’язані з майбутніми можливостями, які прогнозуються і потребують конкретних кроків сьогодні або найближчим часом. Об’єктом таких рішень, зазвичай, є інвестиції для збільшення виробничих потужностей, розробка нових виробів, опанування нових ринків збуту тощо.
У більшості випадків прийняття рішення передбачає вибір із декількох можливих варіантів того варіанта, який найкращим чином дозволяє досягти необхідних результатів [6].
Класифікацію рішень слід розглядати як складовий логіко-пізнавальний процес, який дає змогу упорядковувати їх і виявити загальні закономірності та характерні особливості, властиві окремим їх різновидам. Для кожного виду рішень розробляють систему інформації, що орієнтує керівників у підготовці рішень, вибір кращого варіанта і реалізації прийнятого рішення [3].
Для того, щоб управлінське рішення досягло своєї мети, воно має відповідати ряду вимог. Доктор економічних наук Хміль Ф.І. в підручнику "Менеджмент" розкриває вимоги до довгострокових управлінських рішень
Наукова обґрунтованість передбачає розробку рішень з врахуванням об'єктивних закономірностей розвитку об'єкта управління, які знаходять своє відображення у технічних, економічних, організаційних та інших аспектах його діяльності.
Цілеспрямованість зумовлена самим змістом управління і передбачає, що кожне управлінське рішення повинно мати мету, чітко пов'язану із стратегічним планом розвитку об"єкта управління.
Кількісна і якісна визначеність. Вимога кількісної визначеності управлінських рішень задовольняється встановленням конкретних, виражених у кількісних показниках, результатів реалізації рішення, яке розробляється. Результати, які не мають кількісного вимірювання, мають бути охарактеризовані якісно.
Правомірність. Будь-яке управлінське рішення повинне випливати з правових норм та виходити з компетенції структурного підрозділу управління чи посадової особи.
Оптимальність. Вимога оптимальності зумовлює потребу в кожному конкретному випадку вибору такого варіанту рішення, який відповідав би економічному критерію ефективності господарської діяльності, максимум прибутку при мінімальних витратах.
Своєчасність рішень означає, що вони повинні прийматися у момент виникнення проблеми, порушень, відхилень у перебігу господарських процесів.
Комплексність управлінських рішень передбачає врахування всіх найважливіших взаємозв'язків та взаємозалежностей діяльності підприємств.
Гнучкість. Будь-яке всебічно обгрунтоване рішення в управлінській динамічній системі може потребувати коректив, а інколи і прийняття нового рішення.
Повнота оформлення. Необхідно, щоб форма викладу рішення виключала непорозуміння або двозначність у розумінні завдань. Рішення слід формулювати чітко, лаконічно [7].
Склад довгострокових управлінських рішень
Опрацювання і прийняття рішень являє собою творчий процес, що має кілька стадій або етапів, основними з яких є підготовка рішень, прийняття рішень та реалізація рішень.
Перший етап — підготовка рішення — це аналіз ситуації, в якій перебуває фірма, включаючи пошук, збирання і опрацювання інформації, а також виявлення і формування проблеми, що потребує вирішення.
На стадії прийняття рішення опрацьовуються та оцінюються альтернативні рішення і напрями дій, що провадяться на основі багатоваріантних розрахунків; виробляються критерії вибору оптимального рішення; обирається і приймається кінцеве найкраще рішення.
На стадії реалізації рішення застосовуються заходи для конкретизації рішення і доведення його до виконавця, здійснюється контроль за ходом його виконання, вносяться необхідні корективи і дається оцінка результату виконання рішення.
Прикладом управлінської моделі може бути модель очікування споживача, яка є прогнозом, що оснований на результатах опитування клієнтів фірми про їхні потреби і нові вимоги. На підставі одержаних даних і виходячи з власного досвіду керівник має можливість з достатньою точністю визначити сукупний попит на перспективу.
Спосіб прийняття і реалізації рішення називається методом. Методи, спрямовані на досягнення накресленої мети, можуть бути різними.
Для прийняття рішень, особливо перспективних, які мають стратегічний характер, необхідні прогнози. Для прогнозування часто користуються методом Дельфі, сутність якого полягає у тому, що експерти незалежно один від одного складають прогнози, які потім підсумовуються, узагальнюються у єдиний варіант, що і є основою в подальшій роботі. Так повторюється кілька разів, поки не буде досягнуто задовільного результату, який відображатиме загальну вивірену позицію. Ті, хто мають особисту думку, яка істотно відрізняється від загальної позиції, викладають свої погляди у письмовій формі, а після їх всебічного обговорення приймається остаточне рішення.
У наш час широко поширився метод "мозкової атаки", за допомогою якого за півтори години можна висунути до 100 оригінальних ідей. Процедура "мозкової атаки" виглядає так: керівник у своєму короткому виступі доводить до присутніх правила роботи, розповідає в загальних рисах про сутність проблеми, її причини і користь, яку може принести знайдене рішення, а потім пропонує висловитися присутнім. Викладені ідеї або передаються потім спеціалістам, або оцінюються самими учасниками.
Можлива і "мозкова атака навпаки", коли відбувається пошук слабких місць і критика запропонованих для обговорення варіантів, і вже на цій основі формулюється власне рішення.
В основі "мозкової атаки" лежить ідея про те, що для активізації роботи мозку людину необхідно поставити в незвичайні умови (в даному разі — ситуація гри, яка нічим не нагадує звичайні наради).
Якщо справа не дуже термінова, можна використати метод цільових обговорень, коли керівник проводить відкриту дискусію. Стимулювання активності учасників забезпечується також використанням методу "вогонь по керівникові", згідно з яким керівник формулює концепцію таким чином, що вона суперечить загальній думці групи, чим і намагається викликати бурхливу дискусію, яка дасть змогу значно прояснити ситуацію.
Ефективність групових рішень багато в чому залежить від керівника. З урахуванням умінь, характеру і настрою керівника, його педагогічних здібностей, уваги до людей та інших якостей психологи виділяють п'ять типів керівників: диктатор, демократ, песиміст, організатор та маніпулятор. Метод, оснований на науково-практичному підході, вимагає використання сучасних технічних засобів і насамперед електронно-обчислювальної техніки [2].
Рішення можуть приймати:
- інтуїтивно (з відчуттям того, що саме воно є правильним);
- на основі суб'єктивних суджень, зумовлених знаннями та накопиченим досвідом (спираючись на здоровий глузд, людина обирає альтернативу, яка принесла успіх у минулому);
- на основі раціонального способу вирішення проблеми, в основі якого — глибокий аналіз причин, що зумовили проблему, і логічні міркування щодо можливих способів її розв'язання. Цей спосіб найчастіше застосовують для вирішення складних і нестандартних проблем; потребує креативного мислення і застосування різноманітних засобів активізації творчого пошуку [1].
У цілому проблема вибору керівником рішення — одна із найважливіших у сучасній науці та практиці управління.
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Задача 1 (48)
Протягом року для виробництва продукції підприємство споживає 650 т сировини. Середні витрати на розміщення одного замовлення становлять 220 грн., середні річні витрати на зберігання однієї тонни сировини складають 230 грн.
Визначити:
1) оптимальний обсяг партії поставки сировини на підприємство;
2) необхідну кількість замовлень протягом року;
3) період часу між двома черговими поставками;
4) середній розмір поточного запасу сировини;
5) загальні витрати підприємства, пов’язані з розміщення замовлення та
зберіганням сировини.
ОРЗ =
2∗П∗Взам
Взберод
ОРЗ =
2∗650∗220
230
= 35,26 (т)
Ксть замов = П/ОРЗ
Ксть замов = 650/35,26 = 19 замовлень
П2пост = 365/(П/ОРЗ)
П2пост = 365/19 = 19 (днів)
Сер. розмір пот. запасу сир. = 10 днів
ЗагВ = ВНЗ + ВРЗ
ВНЗ = 230*650 = 149500 (грн.)
ВРЗ = 220*19 = 4180 (грн.)
ЗагВ = 149500+4180 = 153 680 (грн.)
Відповідь: оптимальна партія поставки сировини на підприємство становить 35,26 т.
Задача 2 (1)
У супермаркеті «Океан» використовують загальну систему обліку витрат. Протягом вересня супермаркетом було придбано товарів на суму 550 тис. грн. Інвентаризацією встановлено, що залишки товарів у супермаркеті на початок і кінець вересня відповідно становлять 220 тис. грн. та 180 тис. грн. Визначити собівартість товарів, проданих супермаркетом «Океан» за вересень місяць.
Спр = 550 + 220 – 180 = 590 (тис. грн.)
Відповідь: собівартість товарів, проданих супермаркетом за вересень становить 590 тис. грн.
Задача 3 (66)
За звітний період діяльність підприємства характеризувалася такими показниками:
Використано матеріалу А на виробництво продукції 267 кг.
Фактично виготовлено одиниць продукції 10 од.
Нормативні витрати матеріалу А на одиницю продукції 20 кг.
Фактична ціна придбання матеріалу А 21 грн.
Нормативна ціна придбання матеріалу А 22 грн.
Фактично відпрацьовано робітниками 297 люд.-год.
Нормативний час для виробництва одиниці продукції 30 люд.-год.
Фактична вартість 1 люд.-год. 25 грн.
Нормативна вартість 1 люд.-год. 18 грн.
Фактична сума виробничих накладних витрат:
а) змінних загальновиробничих витрат 1600 грн.
б) постійних загальновиробничих витрат 2647 грн.
Нормативна сума постійних загальновиробничих витрат 2687 грн.
(при нормативній потужності 11 одиниць виробів)
Нормативна ставка розподілу змінних загальновиробничих
витрат 5 грн./люд.-год.
Нормативна ставка розподілу постійних загальновиробничих
витрат 8 грн./люд.-год.
Необхідно обчислити:
- відхилення фактичних витрат від нормативних за матеріалом А;
- відхилення фактичних витрат на оплату праці від нормативного їх значення;
- проаналізувати вплив основних факторів на зміну загальновиробничих витрат.
1) Обчислимо відхилення фактичних витрат від нормативних за матеріалом А.
На виробництво продукції в кількості 10 одиниць за нормами мали використати матеріалу А = 10 * 20 * 22 = 4400 (грн.).
Фактично використано матеріалу А = 267*21 = 5607 (грн.)
Загальне відхилення становить 5607 – 4400 = 1207 (грн.), тобто фактичні витрати матеріалу А на 1207 грн. перевищують нормативні.
Це відхилення зумовлене впливом таких основних факторів:
а) зміна ціни матеріалу А:
∆
М
1
= 267*(21-22) = -267 (грн.) – економія
Відхилення сприятливе, оскільки фактична ціна придбання матеріалу менша від нормативної;
б) зміна обсягу витрачання матеріалу А:
∆
М
2
= 22*(267-20*10) = 1474 (грн.) – перевитрата
∆М = ∆
М
1
-∆
М
2
= 1474 - 267 = 1207 (грн.)
Відхилення несприятливе, оскільки фактичні витрати матеріалу на одиницю продукції 26,7 кг перевищують нормативні.
Обчислимо відхилення фактичних витрат на оплату праці від нормативного їх значення.
Загальна фактична сума витрат на оплату праці становить 297*25 = 7425 (грн.). Сума нормативних витрат на оплату праці – 30*18*10 = 5400 (грн.). Загальне відхилення дорівнює 7425 – 5400 = 2025 (грн.) - перевитрата.
Це відхилення є наслідком впливу таких факторів:
а) зміна вартості люд.-год.:
∆
О
1
= 297 * (25-18) = 2079 (грн.) – перевитрата
Відхилення несприятливе, оскільки фактична вартість 1 люд.-год. на 25-18 = 7 (грн.) перевищує нормативну;
б) зміна кількості відпрацьованих люд.-год.:
∆
О
2
= 18*(297 – 30*10) = -54 (грн.) - економія
∆О = ∆
О
1
-∆
О
2
= 2079-54 = 2025 (грн.)
Відхилення сприятливе, оскільки фактичні витрати праці на виробництво одиниці продукції 29,7 люд.-год. менші від нормативних.
Проаналізувати вплив основних факторів на зміну загальновиробничих витрат.
Спочатку обчислимо відхилення змінної частини загальновиробничих витрат. Нормативна сума змінних загальновиробничих витрат для фактичного обсягу виробництва продукції становить 30*10*5 = 1500 (грн.). Тобто відхилення фактичних змінних загальновиробничих витрат від нормативних становить 1600 – 1500 = 100 (грн.). Це відхилення спричинене впливом таких основних факторів:
а) зміна ставки розподілу змінних загальновиробничих витрат:
∆
Н
1
= 1600 – 25*10*5 = 350 (грн.) – перевитрата
Відхилення несприятливе, адже фактична ставка розподілу змінних загальновиробничих витрат – 6,4 грн./люд.-год. (1600:250) перевищує нормативну ставку;
б) зміна значення бази розподілу (загальної кількості відпрацьованих люд.-год.):
∆
Н
2
= 5*(250 – 30*10) = - 250 (грн.) – економія
∆Н = ∆
Н
1
-∆
Н
2
= 2079-54 = 2025 (грн.)
Відхилення сприятливе, оскільки фактична кількість відпрацьованих люд.-год. менша за нормативну для фактичної кількості одиниць виготовленої продукції.
РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
Необхідно здійснити калькуляцію витрат на виробництво бруківки бетонної за повними витратами. Обсяг виробництва становить 400 м².
Бруківка бетонна Цеглина «Ретро-Колір» - еординарна і дуже оригінальна тротуарна плитка, яка надасть поверхні унікальний вигляд.
Тротуарна плитка призначена для доріжки, пам’ятника, тротуару, дороги, заїзду, площадки, магазину, стоянки, гаражу, тераси, підвалу.
Тротуарна плитка виготовлена методом вібролиття з важкого бетону. Ретельно підібрані складники: якісний цемент, гранітний щебінь, митий пісок і якісні модифікатори бетону в поєднанні із перевіреною технологією в кінцевому результаті дають особливу надійність виробам з важкого бетону. Такий бетон є морозостійким, міцним, гладким і має надзвичайні водовідштовхуючі властивості.
В асортименті є різні кольори та відтінки.
Ставка загальновиробничих витрат становить 50 + 11 = 61.
Для калькулювання наша група з трьох студентів обрала бруківку бетонну.
Проміжні розрахунки для калькуляції:
Загальний випуск продукції становить 400 м².
Розміри 1 шт плитки = 200х100х50 мм = 0,2х0,1х0,05 = 0,001 м³
Штук в 1 м² = 1 000 000/20000 = 50 шт.
Необхідно нарахувати ЄСВ:
49 клас професійного ризику – ставка 38,28%
ЄСВнарах=11800*0,3828 = 4517,04 грн.
49 клас професійного ризику – ставка 38,28%
Арічна = (10000-0)/5 + (6000-0)/10 = 2000 + 600 = 2600 (грн.)
Аміс = 2600 / 12 = 216,67 (грн.)
КАЛЬКУЛЯЦІЯ
на березень 2015 року
Назва: Бруківка бетонна Цеглина «Ретро-Колір»
Калькуляційна одиниця: м²
Шифр рядка
Назва статей калькуляції
Одиниця виміру
На одиницю
На загальний обсяг випуску
Кількість
Ціна, грн.
Сума, грн.
Кількість
Сума, грн.
1
2
3
4
5
6
7
8
Змінні витрати
1
Сировина та матеріали:
Пісок
м²
0,03
210
6,3
12
2520
Щебінь
м²
0,07
320
22,4
28
8960
пігмент (для кольорової бруківки)
кг
0,5
13
6,5
200
2600
цемент марки «Портланд» 400-500
кг
28
1,3
36,4
11200
14560
пластифікатор (додається в розчин для надання йому пластичності, запобігання мікротріщин і легкій виїмці затверділого виробу з форми)
кг
0,25
12
3
100
1200
2
Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби:
Картонний піддон
м²
1
1,2
1,2
400
480
Плівка
м²
4
2
8
1600
3200
3
Зворотні відходи (вираховуються)
х
х
х
0
Х
0
4
Прямі матеріальні витрати
83.8
33520
5
Основна заробітна плата робітників:
Робота працівників цеху з формування плитки
Люд-год.
2
9
18
800
7200
Робота працівників сушильного цеху
Люд-год.
1
7
7
400
2800
6
Додаткова заробітна плата
Робота працівників цеху з формування плитки (премії)
Люд-год.
х
х
3
х
1200
Робота працівників сушильного цеху (премії)
Люд-год.
х
х
1,5
х
600
7
Відрахування на єдиний соціальний внесок (нараховано)
х
х
х
11,29
х
4517,04
8
Прямі витрати на оплату праці (в т.ч. ЄСВ)
х
х
х
40,79
х
16317,04
9
Загальновиробничі витрати
грн./люд.-год.
х
х
61
х
24400
10
Змінні загальновиробничі витрати
х
х
х
185,59
х
74237,04
Постійні витрати
10
Обов’язкові витрати:
Прямолінійна амортизація основних засобів
х
х
х
х
х
216,67
Заробітна плата персоналу при погодинній формі оплати праці
х
х
х
х
х
10000
Орендна плата
х
х
х
х
х
5000
Податки та збори до бюджету
х
х
х
х
х
4000
Інші витрати
х
х
х
х
х
2000
11
Необов’язкові витрати
х
х
х
х
х
0
12
Постійні загальновиробничі витрати
х
х
х
х
х
21216,67
Разом виробнича собівартість
х
х
х
х
х
95453,71
Для побудови точки беззбитковості необхідно визначити ціну бруківки.
Цод = Соб + Пр, де Цод – ціна одиниці виробу, грн., Соб – собівартість одиниці продукції, грн., Пр – прибуток від одиниці виробу, грн.
Пр = Рпрод*Соб; Пр = 0,15*238,63 = 35,79 (грн.)
Цод = 238,63 + 35,79 = 274,42 (грн.)
Отже, TR = P*Q, де TR – дохід, грн., P – ціна виробу, грн., Q – обсяг реалізації, м². TR = 274,42*400 = 109768 (грн.). Постійні витрати (FC) становлять 21216,67 грн., а змінні на одиницю (VC) – 185,59 грн., загальні змінні витрати (VC*Q) становлять - 74236 грн. Загальні витрати на виробництво становлять (FC + VC) 95453,71 грн.
Створимо таблицю, на основі якої побудуємо графік (див. табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Залежність обсягів доходу і витрат від обсягу виробництва
Показник
Обсяг
0
100
200
300
400
Дохід (виручка) від реалізації
0
27442
54884
82326
109768
Постійні витрати
21216,7
21216,7
21216,7
21216,7
21216,7
Змінні витрати
0
18559
37118
55677
74236
Загальні витрати
21216,7
39775,7
58334,7
76893,7
95452,7
Ціна
274,42
274,42
274,42
274,42
274,42
Змінні витрати на одиницю
185,59
185,59
185,59
185,59
185,59
На основі даних з табл. 3.2 побудуємо точку беззбитковості (див. рис. 3.1). Крім того, слід знайти Тбез н =
24.07.2020 10:07-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора