Одержання дисперсних систем. Лабораторна робота з Хімія. Робота № 531562

Одержання дисперсних систем

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

ФМ

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2020

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Хімія

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра фізичної та колоїдної хімії Лабораторна робота №1 на тему: «Одержання дисперсних систем» Мета роботи: отримати дисперсні системи конденсаційними та диспергаційними методами. Послідовність виконання роботи: I. Одержання золів методом заміни розчинника Робота 1. Отримання золю каніфолі. У пробірку наливаю 10 мл. дистильованої води і, перемішуючи, вводжу 1 краплину 2% спиртового розчину каніфолі. Утворюється прозорий золь, який виявляє здатність до опалесценції (тобто розсіювання світла внаслідок дифракції). Робота 2. Одержання золю сірки. У пробірку наливаю 10 мл. дистильованої води і, перемішуючи, вводжу 0,5-1 мл. насиченого спиртового розчину сірки. Утворюється прозорий золь, який виявляє здатність до опалесценції. II. Одержання золів за допомогою хімічних реакцій. Робота 3. Одержання золю йодистого срібла в присутності електроліту – стабілізатора KJ. До 10 мл. 0,01н розчину KJ краплинами додаю 1 мл. 0,05н розчину AgNO3 і одержую золь який виявляє здатність до опалесценції. Робота 4. Отримання золю берлінської лазурі. До 10 мл. 1% розчину FeCl3 додаю 1-2 краплини 0,01% розчину K4Fe(CN)6. Робота 5. Одержання золю CuFe(CN)6. До 10 мл. 0,5% розчину CuSO4 додаю 1-2 краплини 0,01% розчину K4Fe(CN)6. III. Одержання емульсії методом механічного диспергування. Робота 7. Отримання емульсії декану У пробірку наливаю 5 мл. дистильованої води, додаю 3-4 краплини забарвленого в синій колір декану і, закривши пробірку, інтенсивно струшую. Отримана емульсія є нестійкою і швидко руйнується: краплини дисперсної фази зливаються та спливають, система розшаровується. З метою стабілізації до емульсії додаю 1-2 мл. водного розчину поверхнево- активної речовини (звичайного мийного засобу, як-от шампунь чи мило), активно струшую. За допомогою піпетки відбираю краплину стабілізованої емульсії, наношу на предметне скло і розглядаю під мікроскопом при восьмикратному збільшенні, записую спостереження. Контрольні запитання Фаза – це частина системи із властивим їй хімічним складом та фізичними властивостями. Гомогенна система – система, що складається з однієї фази. (суміш газів) Гетерогенна система – це система, що складається з декількох фаз. (суміш води та олії) Дисперсні системи – це гетерогенні системи, в яких одна із фаз перебуває в подрібненому стані. (ліозоль, емульсія, аерозоль) Дисперсна фаза – це частинки подрібненої речовини. Дисперсійне середовище – це суцільна частина дисперсної системи. Емульсія – це дисперсна система, утворена двома взаємно нерозчинними рідинами, котрі сильно відрізняються за полярністю. (майонез, клей) Дисперсні системи класифікують за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища на : ліозоль, емульсію, газову емульсію, твердий золь, капіляро-пористі тіла, аерозоль. Золі – це дисперсні системи з розміром частинок дисперсної фази від 10-9 до 10-7. (золі металів, сік рослин, рубінове скло). За розміром частинок поділяються на : Високодисперсні (10-9-10-7) Середньодисперсні (10-7-10-5) Грубодисперсні (10-5 і більше) Колоїдні системи – це дисперсні системи з розміром частинок дисперсної фази від 10-9 до 10-5 Істинні розчини належать до гомогенних систем, окільки розчинені речовини дисперговані до молекул чи іонів і не утворюють окремої фази. 1) Диспергаційні методи – подрібнення крупних частинок. 2) Конденсаційні або агрегатні – об’єднання молекул, іонів у більші агрегати. 11. Диспергаційні методи поділяють на: - механічне диспергування: дроблення, розмелювання, розтирання – отримують цемент, борошно, крупи, какао-порошок, пігменти тощо; - ультразвукове диспергування – одержують емульсії, порошки крихких речовин; - електричне диспергування у вольтовій дузі – отримують золі металів, графіту. 12. Конденсаційні методи доцільно отримувати високодисперсні системи. Конденсація може мати фізичну або хімічну природу. У разі хімічної конденсації нова фаза виникає під час хімічної реакції, котра проходить з утворенням речовини, нерозчинної в певному дисперсійному середовищі. До фізичної конденсації належать: зміна розчинника, кристалізація з розчину та конденсація пари. У методі заміни розчинника істинний розчин речовини невеликими порціями додають до рідини, котра добре розчиняє розчинник, але погано – розчинену речовину, що призводить до виділення її у вигляді окремої фази. Конденсація парів може відбуватися в пересичених системах, наприклад, під час різкого охолодження. В природі тут утворюються тумани та хмари. До методів фізичної конденсації також належить кристалізація речовини з їхніх пересичених або переохолоджених розчинів. На першому з цих методів ґрунтується вироблення цукру. Другий метод під час отримання морозива забезпечує необхідні властивості та товарний вигляд продукту.

Лабораторна робота Хімія

horuktaras

24.07.2020 11:16

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись