Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Одержання дисперсних систем
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ФМ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Хімія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра фізичної та колоїдної хімії
Лабораторна робота №1
на тему:
«Одержання дисперсних систем»
Мета роботи: отримати дисперсні системи конденсаційними та диспергаційними методами.
Теоретична частина
Фаза – це частина системи із властивим їй хімічним складом та фізичними властивостями.
Гомогенна система – система, що складається з однієї фази. (суміш газів)
Гетерогенна система – це система, що складається з декількох фаз. (суміш води та олії)
Дисперсні системи – це гетерогенні системи, в яких одна із фаз перебуває в подрібненому стані. (ліозоль, емульсія, аерозоль)
Дисперсна фаза – це частинки подрібненої речовини.
Дисперсійне середовище – це суцільна частина дисперсної системи.
Емульсія – це дисперсна система, утворена двома взаємно нерозчинними рідинами, котрі сильно відрізняються за полярністю. (майонез, клей)
Дисперсні системи класифікують за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища на : ліозоль, емульсію, газову емульсію, твердий золь, капіляро-пористі тіла, аерозоль.
Золі – це дисперсні системи з розміром частинок дисперсної фази від 10-9 до 10-7. (золі металів, сік рослин, рубінове скло).
За розміром частинок поділяються на :
Високодисперсні (10-9-10-7)
Середньодисперсні (10-7-10-5)
Грубодисперсні (10-5 і більше)
Колоїдні системи – це дисперсні системи з розміром частинок дисперсної фази від 10-9 до 10-5
Послідовність виконання роботи
Дослід 1. Приготування розчину, що містить задану масову частку речовини.
А) За завданням викладача готую розчин сахарози з певною масовою часткою. Необхідну кількість води відміряю циліндром, а необхідну кількість сахарози отримую у лаборанта.
Б) За допомогою рефрактометра встановлюю масову частку сахарози в отриманому розчині, порівнюю її з заданою, визначаю показник заломлення розчину.
В) Обчислюю моляльність розчину за формулою:
µ=(m2*1000)/(M2*m1) моль/кг
m2 – маса сахарози, m1 – маса води, M2 – молекулярна маса сахарози, M (C12H22O11)=342 г/моль
Г) Обчислюю молярну концентрацію розчину за формулою:
C=(m2*ρ*1000)/(M2*m) моль/л
Р – густина розчину
Д) Обчислюю мольну частку сахарози у розчині за формулою:
N2 = (m2/M2)/((m1/M1)+(m2/M2))
m1, M1 – маса і молекулярна маса розчинника (води).
m2, M2 – маса і молекулярна маса розчиненої речовини (сахарози)
Отримані результати вводжу в таблицю
n=
Wзадана= %
Wотримана= %
u= моль/кг
С= моль/л
N=
Дослід 2. Встановлення концентрації кислоти у розчині.
Ск=(СлVл)/Vк
Ск, Vк – нормальна концентрація та об’єм взятої для титрування кислоти;
Cл, Vл – нормальна концентрація та об’єм розчину лугу, витраченого для титрування.
Для виконання досліду набираю з бюретки в конічні колби по 10 мл вказаних викладачем розчинів кислоти, додаю по 2-3 краплини розчину фенолфталеїну (індикатор) та титрую розчином гідроксиду натрію певної відомої концентрації до появи малинового забарвлення. Якщо результати однакові (об’єми розчину лугу, що пішов на титрування, не відрізняються більше ніж на 0.1 мл), то титрування необхідно закінчити. Отримані результати вводжу в таблицю.
Номер проби розчину кислоти
Об’єм проби розчину кислоти Vкмл
Концентрація лугу CNaOHмоль/л
Обєм розчину лугу, що пішов на титрування VNaOHмл
1
2
3
Середнє значення
1
10
2
10
24.07.2020 11:07-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора